Розробка інвестиційного проекту для СГ ТЗОВ "Агропродторг"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Рівень економічного розвитку України та забезпечення її національної безпеки залежить від ефективного розвитку всіх галузей і сфер народногосподарського комплексу. Проте, в будь-який країні, стратегічне значення має забезпечення продовольчої безпеки, а пріоритетної сферою є харчова промисловість. Ефективність та стабільність розвитку харчової промисловості визначають загальні тенденції розвитку внутрішнього ринку, підвищення якості життя та забезпечення добробуту населення.

Харчова промисловість - стратегічно важлива галузь промисловості України.

Підприємства цієї галузі формують продовольчу безпеку країни, забезпечують населення необхідними продовольчими товарами.

Харчова промисловість є однією з провідних галузей промисловості України, що динамічно розвивається. В Україні промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 22 тис. підприємств, на яких зайнято більше мільйона працюючих

Одним з основних завдань підприємств харчової промисловості є задоволення попиту споживачів шляхом пропозиції якісних продуктів широкого асортименту.

Суттєві внутрішні і зовнішні інвестиції в українські підприємства харчової промисловості, а також впровадження міжнародного досвіду стали поштовхом до позитивних змін у галузі, привели до значного покращання якості продукції.

1. Аналіз можливостей

1.1 Аналіз загальних можливостей

Харчова промисловість - галузь легкої промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів.

У системі агропромислового комплексу харчова промисловість тісно пов'язана з сільським господарством як постачальником сировини і з торгівлею.

Головним завданням галузі є виробництво продуктів харчування, до її складу входить майже 40 галузей і виробництв. Основні з них: цукрова, борошномельна, м'ясна, молочна, хлібопекарська, маслоробна, кондитерська, спиртова, макаронна, пивоварна, рибна, виноробна, круп'яна, консервна, тютюнова.

Харчова промисловість в Україні має надзвичайно сприятливі умови для її ефективного розвитку, є однією з провідних структуро формуючих ланок всієї економіки, промислового та агропромислового комплексів, ефективне функціонування якої є основоположним чинником економічного і соціального зростання, головною умовою забезпечення підвищення життєвого рівня населення.

За даними Держкомстату України у 2012 році кількість промислових підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів становила 22 тисяч, на яких працювало близько три мільйони осіб. Питома вага реалізованої промислової продукції харчової промисловості в загальному обсязі промислового виробництва у 2012 році становила 15,5%. Асортимент продукції налічує понад 4 тисячі найменувань.

Таблиця 1.1. Виробництво основних видів продукції харчової промисловості фізичними особами-підприємцями за 2012 рік

Найменування продукції	Вироблено за 2012р. (тис.т)	Частка продукції, виробленої фізичними особами-підприємцями, у загальнодержавному виробництві(тис.т)
М'ясо власного забою, включаючи субпродукти I категорії	2,7	0,2
М'ясні продукти (вироби ковбасні, паштети, копчення, м'ясні консерви, м'ясні напівфабрикати, м'ясний фарш тощо)	9,2	2,1
Рибна продукція (риба морожена, сушена, солона або у розсолі, копчена, рибне борошно, рибні консерви та палички, ікра, готові рибні продукти тощо)	4,4	2,6
Продукти овочеві та фруктові (продукти швидкозаморожені з картоплі; чіпси; соки фруктові та овочеві, нектари; овочі, гриби, фрукти заморожені, консервовані, сушені тощо)	4,4	0,4
Молочні продукти (включаючи маргарин та спреди)	1,3	0,05
Олія	27,8	0,9
Борошно	83,7	3,1
Крупи	17,1	4,8
Комбікорми	57,2	0,9
Вироби хлібобулочні (звичайний хліб за видами: житній, пшеничний, тощо; дієтичний хліб, вироби булочні нездобні)	94,1	3,0
Борошняні кондитерські вироби (торти, тістечка, вироби здобні типу рулетів, рогаликів і т.ін.)	20,2	5,0
Кондитерські вироби (шоколад та шоколадні вироби, цукерки, гумка, драже, халва, східні солодощі тощо)	1,6	0,3
Вироби макаронні без начинки (макарони, вермішель, лапша, фігурні вироби, ріжки тощо)	10,8	8,6
Вироби макаронні з начинкою (пельмені, вареники, чебуреки, равіолі, капелані, лазань, кускус тощо)	10,7	13,8
Морозиво	1,4	1,2
Алкогольні напої, тис.дал	0,03	0,01
Води мінеральні, води звичайні натуральні та напої безалкогольні, тис.дал	6,6	1,8

За цим показником харчова промисловість утримує третє місце після металургійного виробництва та машинобудування.

Якщо розглянути динаміку виробництва основних видів продукції харчової промисловості за 2001 - 2012 роки, то можна зазначити, що, протягом 2001 - 2003 років спостерігався різкий спад виробництва, а з 2003 до 2012 року - незначне спадання, а в деяких випадках і зростання. За показником обсягів реалізованої продукції харчової промисловості у 2012 році найбільшу питому вагу займають хліб та хлібобулочні вироби.

Рис. 1.1. Динаміка індексів промислової продукції виробництва харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів (у відсотках до попереднього періоду)

Харчова галузь Волині представлена більш ніж 50 промисловими підприємствами, які виробляють понад 10% загальнодержавних обсягів випуску макаронів (СГ ТЗОВ "Агропродторг"), 6% - молока, маргарину, 4%- кондитерських виробів. Особливо високою якістю відзначаються товари місцевого виробництва, торгові марки яких широко відомі в Україні («Торчин-продукт», «Комо» та ін.).

Галузь харчової промисловості охоплює майже 40% загального обсягу реалізації промислової продукції краю. Упродовж року аграрії виробляють продукції на 10 млрд грн. Тому головне завдання держави - забезпечити переробку та збереження усієї товарної продукції, яку виробляють сільськогосподарські товаровиробники. А це: зерно, ріпак, овочі, фрукти, молока, м'яса.

Сьогодні на Волині успішно працюють переробні підприємства «Агросвіт-Волинь» (виробництво соєвої олії) у Володимир-Волинському районі та АТМ «Пан Курчак» (переробка олійних культур) СГ ТЗОВ "Агропродторг" (виробництво борошна та макаронних виробів). У Маневицькому районі розгорнула свою діяльність фірма з переробки фруктів. У 2012 році відкрито новий борошномельний комплекс ТзОВ «Волиньзернопродукт», торік - на ВАТ «Хліб» нову лінію з виробництва батонів. Фермерським господарством «Золота нива» налагоджено вирощування та переробку столових буряків, моркви, цибулі. На Волині функціонує 6 консервних цехів.

Волинська область повністю забезпечує себе м'ясними та молочними продуктами, хлібобулочними виробами. Все борошно переробляється виключно із волинського зерна. Прогнози у 2013 році - виробити 90-95 тис. т цукру і це при річній потребі споживання волинян - 40-45 тис. т. Для області - це пріоритетна і перспективна галузь, якою сьогодні забезпечується майже 40 відсотків загального обсягу реалізації промислової продукції регіону. За січень - серпень цього року реалізовано продукції харчової промисловості на суму більше 2 млрд. гривень.

Завдяки ефективній роботі суб'єктів підприємницької діяльності галузі міцніє економічний потенціал краю, його інвестиційний імідж, комфортнішим стає життя наших краян. В цьому заслуга кожного працівника галузі.

Харчова промисловість Волинської області включає в себе молоко- та м'ясопереробну галузі, борошномельну, цукрову, хлібопекарську, макаронну, рибну, олійно-жирову, спиртову, пивобезалкогольну, кондитерську та інші.

У галузі працює кожен п'ятий зайнятий у промисловості Волині та зосереджено майже 20 відсотків основних промислово-виробничих фондів.

Професійність, майстерність, наполегливість працівників харчової галузі забезпечили зростання обсягів виробництва з початку року майже на чверть, насамперед за рахунок збільшення виробництва:

– свинини - більше, ніж на 10 відсотків (зокрема такими підприємствами як товариствами з обмеженою відповідальністю «ВМП», «Волиньпродукт», приватним підприємством «Калина»),

– м'яса птиці - на 12,4 відсотка (за рахунок ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», яким забезпечується 62 відсотки загальнообласного виробництва цієї продукції, ТзОВ «Птахокомплекс «Губин»),

– ковбасних виробів - майже на 14 відсотків (за рахунок товариств з обмеженою відповідальністю «ВМП», «Торговий дім «М'ясопродукт», «Луцький м'ясокомбінат №1», харчокомбінату Маневицької райспоживспілки, хлібокомбінату Любешівської райспоживспілки),

– борошна - на 10,8 відсотка (у цьому заслуга дочірнього підприємства «Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів» Державної акціонерної компанії «Хліб України», ТзОВ «Волинь-зерно-продукт»),

– круп - майже на 32 відсотки (за рахунок ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2 Держкомрезерву України).

Волинські підприємства вносять вагомий внесок у виробництво продуктів харчування в Україні. Так, у 2010 році при питомій вазі промислового виробництва області в державі біля одного відсотка, підприємствами області вироблено більше половини загальнодержавних обсягів виробництва кетчупів та томатних соусів, 12 відсотків цукру .

Основні виробники харчових продуктів знаходяться у містах Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Ковельському, Рожищенському та Луцькому районах.

Область повністю забезпечує себе такими основними продуктами харчування, як м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молокопродукти, цукор, хлібобулочні вироби, борошно. Потужними підприємствами з виробництва цих видів продукції є: ПАТ «Теремнохліб», СГ ТЗОВ»Агропродторг», ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», ПрАТ «Нововолинський хлібозавод», ВАТ «Ковельський хлібокомбінат», ТзОВ «Луцький м'ясокомбінат №1», ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТзОВ «ВМП», ВАТ «Ковельмолоко», ВАТ «Рожищенський сир завод», ЗАТ «Ратнівський молокозавод», ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та інші.

Насичення споживчого ринку продукцією місцевих виробників за доступними для споживача цінами - спільне завдання і влади , і бізнесу. Адже для всіх очевидними є те, що головним інвестором економіки є власний споживач, якого не можна втратити.

Сьогодні у споживчому кошику товарів продовольча група займає більше половини його вартості.

Традиційними стали ярмарки з продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що проводяться в районних центрах та містах обласного значення. Їх активні учасники - підприємства харчової промисловості, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, власники особистих селянських господарств.

Як наслідок проведеної роботи - ціни в області на продукти харчування не перевищують їх середньої величини по Україні. Індекс споживчих цін за січень - вересень по області становив 103,3 відсотка, по Україні - 104,2. Протягом останніх двох місяців спостерігалася дефляція - зниження споживчих цін у порівнянні з попереднім місяцем.

Стабільною є ситуація на ринку хліба. Для забезпечення такої стабільності проведена робота по розподілу та використанню для хлібопечення борошна Аграрного фонду та борошна, виробленого із продовольчого зерна регіонального страхового запасу, який формується в області два роки поспіль (вже закуплено 2,8 тис. тонн зерна).

За активної участі підприємств харчової промисловості проведена робота зі створення запасів найважливіших продуктів харчування бюджетними установами області, що дало можливість зекономити бюджетні кошти та наблизити харчування до раціональних норм. Співпраця влади та бізнесу триває. Щотижня на сайті облдержадміністрації оновлюється інформація про оптово-відпускні ціни місцевих виробників основних продовольчих товарів.

Найкращі волинські товари та послуги, які здобули перемогу в 1-му (регіональному) етапі Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) - «100 кращих товарів України» - «Кращі товари та послуги Волині» - 2011, є чудовим прикладом і переконливим доказом того, що наші підприємства можуть сповна задовольнити потреби національного ринку та виходити на ринки країн СНД, ЄС та країн - членів СОТ.

Найвищі оцінки серед конкурсантів отримали: ПрАТ «Волиньхолдінг» (торгова марка "Торчин"), ПАТ «Луцьк-Фудз» (торгова марка "Руна"), ВАТ "Ковельмолоко» (торгова марка "Гурманка"), ПрАТ «Ковельські ковбаси», ПрАТ «Теремнохліб» (торгові марки "Цар-хліб» та "Макарелла") , ПАТ «Луцький пивзавод» (торгова марка "Земан"), ПП «Хороший смак» та інші.

ТзОВ «Волиньагропродукт» (м. Ківерці) виробляє хліб з додаванням йоду.

Особлива увага приділяється питанням якісного харчування дітей.

Ковбасні вироби для дитячого харчування виготовляються ПрАТ «Ковельські ковбаси».

Підприємство "Чарівна скарбниця" (с. Гірники Ратнівського району) виробляє консервовану продукцію дитячого харчування з місцевої екологічно чистої сировини під торговою маркою «Рум'яні щічки».

Зважаючи на наявність місцевої сировини, галузь є привабливою для інвесторів, у тому числі іноземних. З початку інвестування в харчову промисловість залучено більше 22 млн. дол. США, що складає 9,7 відсотка від загального обсягу інвестицій, залучених в область, та майже чверть від обсягу інвестицій, залучених у промисловість.

У січні цього року відкрито новий борошномельний комплекс ТзОВ «Волиньзернопродукт». Крім звичного якісного борошна вищого ґатунку, виробляють ще й борошно вищого сорту «Екстра», до якого споживачі висувають підвищені вимоги.

У квітні цього року тоді ще ВАТ «Хліб» відкрито нову лінію з виробництва батонів нарізних, з повною автоматизацією технологічного процесу виробництва.

Нещодавно нову технологічну лінію з виробництва хлібобулочних виробів презентовано на Ковельському хлібокомбінаті. Підприємство розширило асортимент продукції. Тепер тут виготовляють в широкому асортименті кондитерські вироби. За торт "Ягідна казка" підприємство отримало Диплом регіонального етапу конкурсу "Кращі товари та послуги Волині - 2012".

У місті Ківерці фермерським господарством "Золота нива" налагоджено вирощування та переробку буряку та моркви. В приміщенні колишнього потужного деревообробного комбінату розміщено обладнання для переробки овочів, з яких виробляють концентрат і відправляють прямо до Швейцарії. Продукція відповідає всім міжнародним стандартам.

Наші харчовики постійно працюють над налагодженням ділових контактів з бізнесовими колами інших регіонів України та за її межами. Вони активні учасники загальнодержавної виставкової акції "Барвиста Україна". Цьогорічну делегацію від області представляли провідні підприємства галузі. Усі вони нагороджені дипломами учасника виставкової акції, а їхня продукція - грамотами.

Звичайно, як і інші, галузь має ряд проблем, основні з яких: недоступність кредитних коштів на прийнятних умовах, несвоєчасність розрахунків споживачів за поставлену продукцію тощо.

1.2 Аналіз інвестиційних можливостей харчової промисловості

Харчова промисловість України - один з найбільших реципієнтів інвестицій з боку інших країн. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків. Іноземні інвестори вже вклали кошти у розвиток тютюнової (120 млн. доларів) та кондитерської галузей. У системі харчової промисловості створено 20 спільних підприємств. Серед них - акціонерні товариства: “Дніпропетровський олійно-екстракційний завод”, “Роси Буковини”, “Крафт Якобс Сушард Україна”.

Найактивнішими споживачами української харчової продукції серед країн СНД протягом 2010 р. були Російська Федерація, Білорусія, Казахстан. Серед країн Європейського союзу найбільші експортери - Італія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Польща.

Харчова промисловість займає одне з перших місць за обсягами іноземних інвестицій.

Рис. 1.2. Прямі іноземні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів. (млн. дол. США)

Інвестиційна привабливість.

Волинська область розташована у північно-західній частині України. На півночі межує з Республікою Білорусь (довжина кордону - 190 км), на заході - з Люблянським воєводством Республіки Польщі (довжина кордону - 205 км), на сході - з Рівненською і на півдні - Львівською областями України. Наявність безпосереднього кордону з Європейським Союзом сприяє активному розвитку ділових стосунків із зарубіжними країнами.

Бізнес-клімат Волинської області є сприятливим для ведення господарської діяльності як місцевими, так і зарубіжними суб'єктами господарювання. Про це свідчить динамічний розвиток підприємств різних галузей та обсяги залучених іноземних інвестицій.

У залученні інвестицій в економіку області провідну роль відіграють два фактори - бажання місцевої влади створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджетів всіх рівнів та зацікавленість європейських корпорацій у наявності дешевої робочої сили на східних кордонах Європейського Союзу.

Пріоритетними напрямками у сфері залучення іноземних інвестицій є:

- розвиток агропромислового комплексу, створення нових і реконструкція діючих потужностей харчової і переробної промисловості;

- машинобудівна, деревообробна, легка та хімічна галузі;

- реконструкція і технічне переобладнання підприємств;

- харчова галузь;

- охорона довкілля та розвиток соціальної інфраструктури;

В цілому на початок 2012 року в харчовій промисловості частка прямих іноземних інвестицій становила 10% від суми активів харчової промисловості України.

Основною формою залучення іноземних інвестицій в економіку Волинської області є створення іноземними партнерами спільних підприємств з українськими юридичними та фізичними особами.

На Волині функціонує понад 240 підприємств з іноземними інвестиціями. Найбільші обсяги інвестицій вкладено в економіку міст Луцька та Нововолинська, Луцький район. Співвласниками волинських підприємств стали представники з майже сорока країн. Найактивнішими нашими інвестиційними партнерами є Польща та Велика Британія.

Ділові стосунки харчових підприємств налагоджено з фірмами США, Англії', Італії, Австрії, Данії. Особливе місце належить німецьким фірмам:

- “ХІПП” - співпраця щодо створення спільних підприємств по виробництву продуктів дитячого харчування;

- “БАСФ” - щодо поставки пестицидів і гербіцидів в обмін на патоку;

- фірми “КРОНЕС”, “ШТАЙНЕКЕР”, “ЗЕНТУ”, “ХУПП-МАНН” постійно співпрацюють з українськими пивоварами.

Розробляючи проект варто здійснити правильний вибір джерел його фінансування. Джерела фінансування проекту поділяються на такі види: власні капітал, нерозподілений прибуток, позиковий капітал, державні субсидії.

Власний капітал включає статутний фонд і фонди власних коштів. Статутний фонд спершу формується як стартовий капітал, необхідний для створення підприємства. При цьому власники або учасники підприємства формують його з огляду на власні фінансові можливості і в розмірі, достатньому для виконання тієї діяльності, заради якої воно створюється. Якщо фірма реалізує проект, то це може бути пов'язано із збільшенням статутного фонду. В цьому випадку необхідна перереєстрація фірми як юридичної особи.

Нерозподілений прибуток як джерело фінансування відділяється від власного капіталу тільки тому, що ще не відомо, чи буде він приєднаний до нього. Рішення по прибутку приймається органом управління підприємства. Прибуток може бути реінвестований, тобто стати джерелом фінансування проекту, але може бути спрямований і на інші цілі: сплату податків, дивідендів, благодійні цілі.

Позиковий капітал характеризується тим, що має бути повернутий в певні терміни і за плату. Це банківські кредити, кошти від продажу облігацій підприємств і тимчасово залучені кошти (кредиторську заборгованість), інвестиційний селенг і лізинг, податковий інвестиційний кредит.

Залучення коштів може відбуватись і шляхом емісії інвестиційних сертифікатів, акцій, внесків вітчизняних і зарубіжних інвесторів у статутний фонд підприємства. Державні субсидії теж можуть розглядатись як джерело фінансування проекту, якщо такі субсидії передбачені рішенням державних органів.

При розробці інвестиційної політики звичайно беруть до уваги п'ять основних методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів:

1. Повне самофінансування передбачає здійснення інвестування виключно за рахунок власних (внутрішніх) джерел. Цей метод фінансування використовується переважно для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів, а також для фінансових інвестицій.

2. Акціонування, як метод фінансування, використовується для здійснення порівняно великомасштабних реальних (виробничих) інвестицій за умови галузевої чи регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності.

3. Кредитне фінансування економічно вигідно використовувати, насамперед, при інвестуванні у швидко здійснювані реальні проекти з високою нормою прибутковості. Цим методом можна користуватися і для фінансових інвестицій за умови, що рівень їх дохідності (прибутковості) перевищує ставку кредитного відсотка.

4. Лізингом або селенгом користуються здебільшого за умови нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а також при інвестиціях у проекти із швидко оновлюваною технологією або нетривалим періодом експлуатації виробничих об'єктів.

5. Змішане фінансування базується на можливій комбінації вищеназваних методів і може застосовуватись для всіх існуючих форм і видів інвестування.

Серед п'яти джерел фінансування проекту СГ ТЗОВ»Агропродторг» приділяє увагу двом з них, а саме:

- кредитне фінансування, яке передбачає здійснення фінансування за рахунок залучених коштів, переважно кредитних банківських коштів;

- змішане фінансування, а саме комбінація власного та кредитного фінансування.

Проаналізувавши всі можливі альтернативні варіанти фінансування даного проекту дійшло рішення, що фінансування буде проводитись методом кредитного фінансування. А джерелом фінансування проекту будуть виступати залучені кошти, тобто кредити. Оскільки, кредити є найбільш зручним, швидким та ефективним методом отримання коштів для реалізації власного бізнесу.

1.3 Аналіз можливостей підприємства що реалізує проект

У 1996 р. в м. Луцьк з метою випуску високоякісних макаронних виробів за швейцарською технологією з вітчизняної сировини, було створене СГ ТЗОВ «Агропродторг».

Швейцарські інвестиції у вигляді устаткування і технологій провідної у своїй галузі німецької фірми «BUHLERAG» склали 11078406 дол. США.

У 2004 р. підприємство було реорганізовано на СГ ТЗОВ «Агропродторг».

У серпні 1997 року були обладнані перша лінія (із випуску спагеті) потужністю 10 тонн готової продукції за добу та друга лінія ( з випуску короткорізаних макаронних виробів) потужністю 15 тонн готової продукції за добу.

У червні 1999 року встановлена третя лінія (з випуску короткорізаних макаронних виробів) потужністю 20 тонн готової продукції за добу.

У цьому ж році було прокладено залізничну колію безпосередньо до складів фабрики.

У травні 2001 року змонтований і почав працювати власний млин виробництва Туреччини з потужністю переробки 55 тонн зерна за добу, який діє в режимі односортного (вищої якості) помелу.

Загальна потужність підприємства - 40-45 тонн продукції за добу. Залежно від обсягів виробництва можуть застосовуватись дво- і тризмінні режими роботи.

Перша і друга лінії здатні випускати практично всі відомі види короткорізаних макаронних виробів за наявності відповідних матриць, замовлення та виготовлення яких займає від 14 до 30 днів.

Складські площі для зерна, якими володіє СГ ТЗОВ «Агропродторг». дозволяють бути незалежними від коливань цін на пшеницю, чим власне, пояснюється нижча вартість продукції порівняно з іншими українськими виробниками.

Заплановане створення додаткових складських площ із завданням доведення можливості одночасного накопичення зерна до 5000 тонн.

Наразі фабрика випускає 13 найбільш популярних видів макаронних виробів.

Продукція виробляється за швейцарською технологією з використанням тільки кращих, високої якості натури сортів пшениці з великим вмістом клейковини.

Процес виробництва практично повністю автоматизований - від прийому зерна і до упаковки готової продукції.

На всіх етапах виробництва лабораторією підприємства здійснюється суворий контроль якості .

У 2003 р. підприємство стало переможцем рейтингу конкурс «100 кращих підприємств» , продукція під торговельною маркою «Боніта» нагороджена Знаком якості «Вища проба».

Основні господарські показники діяльності підприємства.

Проаналізуємо показники господарської діяльності до яких належать обсяг виробленої продукції у діючих цінах, обсяг виробленої продукції у порівняльних цінах, собівартість виробленої продукції чистий та валовий доходи, чистий прибуток, середньоспискова чисельність робітників, середньомісячна зарплата робітників, середньорічна вартість основних виробничих фондів.

У таблиці 1.1 проведено розрахунок основних показників господарської діяльності ТзОВ “Боніта” та їх порівняння протягом періоду 2010-2012 років.

Таблиця 1.1. Основні показники господарської діяльності

Показники	Роки	Відхилення, %
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Обсяг виробленої продукції у діючих цінах, тис.грн.	2530,9	2575,0	2719,9	101,77	105,62
Обсяг виробленої продукції у порівняних цінах, тис.грн.	8560	12309	14200	143,797	115,363
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	2129,6	2147,0	2266,6	100,81	105,57
Валовий прибуток, тис.грн.	27,0	9,0	165	33,3	183,33
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1985,4	1761,0	1735,4	88,69	98,54
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	5,6	(22)	96,6	392,8	439,09
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	48	55	42	114,583	76,364
Середньомісячна заробітна плата, грн.	1920,0	2013,2	2314,5	104,849	114,966

Проаналізувавши основні показники господарської діяльності то обсяг реалізованої продукції у діючих цінах був найбільший у 2012 році а саме становив - 2719,9 тис. грн., а найменший у 2010 році - 2530,9 тис. грн.

Середньомісячна заробітна плата у 2011 році становила 2013,2 грн. а у 2012 році склала 2314,5 грн.

Чистий прибуток підприємства був найбільшим у 2012 році, а у 2011 році він був від'ємним і становив 22 тис. грн.

Характеристика конкурентного середовища підприємства СГ ТЗОВ «Агропродторг»

Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п'ять найбільших підприємств. ВАТ "Київська макаронна фабрика" (ТМ "КМФ") займає 14% ринку, ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика" і ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" (ТМ "Тая") - 10,0 % і 11,0% відповідно, (управляюча компанія обох фабрик - ТзОВ "Українські макарони"), ВАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" (ТМ "Макарові справи")- 10% ринку і ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (ТМ "Козачок") - 9,0% ринку. Решту 56% ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства.

Виробництво макаронних виробів підприємством ТзОВ “Боніта” у 2012 році становить 1033,09 тонн, в той же час виробничі потужності становлять 30 тонн на добу. Причинами такої ситуації на підприємстві вважають відсутність ринків збуту в районі. Тобто підприємство працює в умовах жорсткого конкурентного середовища. Адже його безпосередніми конкурентами у галузі є:

- ЗАТ “Хмельницька макаронна фабрика».

- ВАТ “Київська макаронна фабрика».

- ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика”.

- ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика”.

Важливість соціального чинника на ринку макаронних виробів зумовлена специфікою продукції, яка не має замінників. Адже макаронні вироби та борошно є основою споживчого кошика населення України. Досить значний негативний вплив чинить купівельна спроможність населення. Адже люди стали менше заробляти і як наслідок - менше споживати макаронних виробів. Хоча на перший погляд - зниження купівельної спроможності навпаки привело до збільшення споживання макаронів , адже вони є найбільш доступною продукцією. У підтвердження вищесказаного: виробничі показники в порівняні з 2009 роком у 2011 році знизились близько в 2,5 рази. А на споживчому ринку у 2010 році ціни на продовольчі товари загалом зросли на 10,9%. Найбільше підвищення цін зафіксовано на борошно пшеничне (на 75,1%) та макаронні вироби (на 36,0%). Динаміка обсягів виробництва у галузі є зростаючою (позитивною).

2. Техніко-економічне обгрунтування

2.1 Опис проекту, основних його рішень та оцінка альтернатив

Метою інвестиційного проекту розвитку СГ ТЗОВ «Агропродторг» є досягнення стійкого обсягу виробництва і реалізації макаронних виробів на рівні 20 тис. тонн у рік і, у міру освоєння капіталовкладень, збільшення обсягу виробництва і реалізації макаронів до 28 тис. тонн у рік. Вихід на зазначений обсяг реалізації планується в 2015 р. за рахунок підвищення якості і стійкості макаронних виробів і розширення ринків збуту в результаті вдосконалення діяльності в області маркетингу.

Для досягнення поставленої мети підприємству потрібно вирішити наступні задачі:

- заміна існуючих установок новим більш ефективним високоякісним обладнанням;

- освоєння і просування на ринок нових видів макаронних виробів;

- перехід до використання нових видів упаковки;

- проведення комплексу маркетингових заходів щодо дослідження ринку і просування продукції.

Особливостями і перевагами даного інвестиційного проекту у відповідності з поставленими цілями, є:

- спрямованість на підтримку вітчизняного товаровиробника;

- спрямованість на підвищення виробничо-технологічного потенціалу і конкурентноспроможності підприємства;

- спрямованість на просування на ринки вітчизняних продуктів;

- спрямованість на реконструкцію діючого виробництва.

Формування цілей проекту є одним з основних завдань керівника, який зобов'язаний контролювати відповідність їх здійснення. Цілі проекту є:

1. Виробничі:

- створення комплексу по виробництву і реалізації продукції;

- досягнення максимальних потужностей по виробництву;

- підвищення технічного рівня якості продукції.

2. Фінансові:

- швидка окупність проектів;

- збільшення прибутків підприємства.

3. Ринкові:

- забезпечення випуску продукції з максимальним задоволенням для споживачів;

- підвищення попиту на сировину.

4. Цілі пов'язані з персоналом:

- створення додаткових робочих місць;

- чіткий розподіл обов'язків та розвиток організаційної структури.

5. Цілі пов'язані з технологіями:

- впровадження сучасних технологій на виробництві.

Серед заходів, які будуть забезпечувати досягнення цілей проекту, є:

- закупівля та встановлення нового технологічного обладнання;

- прийом додаткової робочої сили для запуску та функціонування проекту;

- пошук нових постачальників сировини;

- встановлення системи знижок на продукцію;

- створення нових цехів;

- найм висококваліфікованих працівників.

Для впровадження у виробництво макаронних виробів СГ ТЗОВ "Агропродторг" планує здійснити закупівлю необхідного обладнання. Тому проведемо аналіз альтернативних джерел придбання необхідного устаткування для того, щоб визначити, яка техніка найбільш придатна для використання та вигідна за ціною і технічними характеристиками.

Таблиця 2.1. Аналіз альтернативних варіантів закупівлі обладнання

Необхідне обладнання	Кількість	Постачальник	Технічні характеристики	Ціна придбання	Умови постачання	Термін служби
Лінія для виробництва макаронів	1	“Braibanti Sasib” (Італія)	Продуктивність: 1600 кг/год	30800 дол. США	Доставка, гарантійне та післягарантійне обслуговування	20 років
	1	InterAgro, ZAO (Росія)	1200	35600 дол. США	Доставка, монтаж, гарантійне обслуговування	9 років
	1	Grigoryan, ChP (Польща)	1200	14690 дол. США	Доставка, монтаж	7 років
	1	GIRRO (Іспанія)	1400	14700 дол. США	Доставка, монтаж	7 років

Технологічне обладнання. В ході проведення передінвестиційних досліджень було проаналізовано ринок технологічного обладнання для виробництва макаронної продукції. Тому для для покращення ефективності діяльності підприємства пропонується ввести в експлуатацію нове обладнання.

Після розрахунку економічної ефективності використання обладнання заданої потужності різних виробників було визначено, що оптимальним варіантом за існуючої ситуації є обладнання “Braibanti Sasib” (Італія) з наступними характеристиками:

* Виробнича потужність - 1600 кг/год.;

* Електрична потужність - максимальна -140 кВт;

* Теплова потужність - 384 Ккал/год.

* Витрати питної води - 400-480 л/год.



Рис. 2.1. Обладнання ”Braibanti Sasib” (Італія).

Саме таке обладнання допоможе підприємству підвищити свою конкурентоспроможність на ринку та тим самим збільшити свої прибутки.

Покажемо план виконання поставлених вище завдань в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Графік виконання поставлених проектних завдань

№	Найменування робіт	Час виконання, днів	Витрати, тис. грн.
1.	Маркетингові дослідження	3 місяці	3,2
2.	Переобладнання	45 днів	11,0
3.	Придбання “Braibanti Sasib” (Італія)	30 днів	300,0
4.	Монтаж обладнання	8 днів	5,0
5.	Найм працівників	9 днів	10,200

Отже, загальні капітальні витрати становлять 309400 грн, а термін виконання проекту при суміщенні вище вказаних завдань становить 4 місяці, 28 днів.

Для ефективного впровадження на підприємстві нової технології необхідно розробити календарний графік виконання запланованих робіт, а саме придбання, монтаж, відпрацювання окремих технологічних операцій, навчання персоналу тощо.

Види робіт в графіку залежать від особливостей підприємницького проекту. Складати такий графік бажано на кожний місяць.

Таблиця 2.3. Графік виконання робіт

Вид робіт

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Придбання технології

+

+

+

+

Закупівля обладнання, техніки

+

Навчання персоналу

+

+

+

Закупівля сировини і матеріалів

+

+

Відпрацювання окремих технологічних операцій

+

+

+

+

+

Впровадження технології

+

+

Аналізуючи дані таблиці можна побачити, що придбання технології відбувається після закупівлі матеріалів і сировини а також навчанні персоналу. Впровадження технології підприємство проводить після проведення всіх необхідних підготовчих заходів, що відбувається раз на пів року. Після закупівлі необхідної сировини і матеріалів, навчанні персоналу а також придбання технології підприємство виконує відпрацювання окремих технологічних операцій.

Загальна потреба в інвестиціях визначена в 300 тис. дол. що надаються у виді інвестиційного кредиту терміном на 6 років по ставці 15 % річних із щорічною виплатою відсотків (наприкінці кожного року) Нарахування відсотків здійснюється один разів наприкінці року. Платежі, що забезпечують погашення основного боргу, повинні збільшуватися в геометричній прогресії на 5% щорічно. Графік фінансування проекту, виплати відсотків і повернення кредиту приведений у таблиці.

Таблиця 2.4. План погашення кредиту

Рік	Залишок боргу (D), тис.дол. .	Відсотковий платіж (I), тис.долр.	Річний платіж по погашенню основного боргу (R), тис.долр	Річна термінова сплата (Y), тис.долр
1.	300,0	45,0	44,1052	89,1092
2.	255,8948	38,3842	46,3105	84,6947
3.	209,5843	31,4376	48,6260	80,0636
4.	160,9583	24,1437	51,0573	75,2010
5.	109,9010	16,4852	53,6102	70,0954
6.	56,2907	8,4436	56,2907	64,7343
Разом:		163,8942	300,0	463,8942

Підвищення рівня прибутковості СГ ТЗОВ «Агропродторг» ґрунтується на передбаченому інвестиційним проектом розвитку підприємства збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції. Розподіл прибутку компанії і надходжень у бюджет, плановане відповідно до дійсного інвестиційного проекту.

Для здійснення своєї діяльності підприємство повинно мати достатній набір економічних ресурсів (або факторів виробництва).

Таблиця 2.5. Аналіз наявності та структури необхідних ресурсів підприємства

Групи основних фондів згідно податкової класифікації	Роки	Питома вага, %
	2010	2011	2012	2010	2011	2012
Будівлі, споруди, передавальні пристрої	3428	3673	3562	29,03	30,24	28,42
Машини та обладнання	5009	5209	5362	42,42	42,89	42,78
Транспортні засоби	2310	2523	2764	19,56	20,77	22,05
Інструменти, прилади, інвентар	76	87	94	0,64	0,74	0,80
Інші основні засоби	986	654	753	8,35	5,38	6,01
Всього	11809	12146	12535	100	100	100

Проведений аналіз наявності та структури необхідних ресурсів підприємства показав, що в структурі найбільшу питому вагу займають машини та обладнання, а саме 42,42 у 2010 та у 2011 році - 42,89 і 42,78 % у 2012 році та інструменти, прилади, інвентар займають найменшу частку 0,64 % у 2010 році, 0,64 % у 2011 році, 0,74 % у 2012 році.

Отже з табл. 2.6 видно , валовий обсяг продажу підприємства склав 84440 грн., податки з продажу 15199,2 грн., чистий обсяг продажу становить 34530 грн.

Чистий прибуток у першому кварталі склав 24560 грн., у наступному кварталі він збільшився і становив 24780 грн., а на кінець року всього він становив 25790 грн.

Збитки попередніх періодів були найбільші у першому кварталі і становили 150 грн., у наступному кварталі зменшились до значення 129 грн., та загалом на кінець року становлять 531грн.

План прибутків та збитків який очікується після втілення бізнес проекту відображений в таблиці

Таблиця 2.6. План прибутків та збитків

Показник	Рік
	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал	Всього
Валовий обсяг продажу	23150	21300	20560	19430	84440
Податки з продажу	4167	3834	3700,8	3497,4	15199,2
Чистий обсяг продажу	14580	17890	1960	100	34530
Сировина, матеріали і комплектуючі	3480	2390	1280	1109	8259
Відрядна зарплата	14000	16500	16890	17900	65290
Сумарні прямі витрати	890	675	874	963	3402
Валовий прибуток	9560	12903	10678	13289	46430
Загальновиробничі витрати	329	527	670	436	1962
Адміністративні витрати	89	150	129	140	508
Витрати на збут	560	840	423	329	2152
Сумарні постійні витрати	340	340	390	390	1460
Інші доходи	1500	2500	3200	1200	8400
Інші витрати	320	290	239	201	1050
Збитки попередніх періодів	-150	-129	-140	-112	-531
Прибуток до виплати податку	9240	9670	9450	12450	40810
Сумарні витрати, віднесені на прибуток	280	230	170	142	822
Прибуток до оподаткування	30208,8	30479,4	33074,7	26285,1	31721,7
Податок на прибуток	5648,8	5699,4	6184,7	4915,1	5931,7
Чистий прибуток	24560	24780	26890	2370	25790

2.2 Функціональні дослідження

Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п'ять найбільших підприємств. ВАТ "Київська макаронна фабрика" (ТМ "КМФ") займає 14% ринку, ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика" і ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" (ТМ "Тая") - 10,0 % і 11,0% відповідно, (управляюча компанія обох фабрик- ТзОВ "Українські макарони"), ВАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" (ТМ "Макарові справи")- 10% ринку і ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (ТМ "Козачок")- 9,0% ринку. Решту 56% ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства.

Виробництво макаронних виробів підприємством ТзОВ “Боніта” у 2012 році становить 1033,09 тонн, в той же час виробничі потужності становлять 30 тонн на добу. Причинами такої ситуації на підприємстві вважають відсутність ринків збуту в районі. Тобто підприємство працює в умовах жорсткого конкурентного середовища. Адже його безпосередніми конкурентами у галузі є:

- ЗАТ “Хмельницька макаронна фабрика».

- ВАТ “Київська макаронна фабрика».

- ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика”.

- ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика”.

Важливість соціального чинника на ринку макаронних виробів зумовлена специфікою продукції, яка не має замінників. Адже макаронні вироби та борошно є основою споживчого кошика населення України. Досить значний негативний вплив чинить купівельна спроможність населення. Адже люди стали менше заробляти і як наслідок - менше споживати макаронних виробів. Хоча на перший погляд - зниження купівельної спроможності навпаки привело до збільшення споживання макаронів, адже вони є найбільш доступною продукцією. У підтвердження вищесказаного: виробничі показники в порівняні з 2009 роком у 2011 році знизились близько в 2,5 рази. А на споживчому ринку у 2010 році ціни на продовольчі товари загалом зросли на 10,9%. Найбільше підвищення цін зафіксовано на борошно пшеничне (на 75,1%) та макаронні вироби (на 36,0%).Динаміка обсягів виробництва у галузі є зростаючою (позитивною).

Фактором, що здійснює негативний вплив є ціни на борошно та зерно, які невпинно зростають. В середньому вони становлять від 2100-3200 грн. за 1 т зерна при “вході” на підприємство.

За рахунок використання нових технологій у виробництві в перспективі очікується значне зменшення собівартості продукції та виробництво нової, суттєво досконалішої продукції, що буде користуватися широким попитом у населення.

До основних факторів, які визначають успіх діяльності у галузі, відносяться: висока якість продукції, оновлення асортименту за рахунок більшої мобільності устаткування, привабливе оформлення та помірна ціна.

Про достатню конкурентоспроможність ТзОВ „Боніта” на внутрішньому ринку свідчать підсумкові показники складеної за відомою процедурою матриці конкурентного профілю (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Матриця конкурентного профілю деяких виробників макаронних виробів

Фактор успіху	Ваговий коефіцієнт	СГ ТЗОВ «Агропродторг»	ВАТ „Київська макаронна фабрика”	ВАТ „Сімферопольська макаронна фабрика”
		рейтинг	оцінка	рейтинг	оцінка	рейтинг	оцінка
Якість продукції	0,3	4	1,2	3	0,9	3	0,9
Ціна товару	0,3	3	0,9	3	0,9	2	0,6
Тривалість зберігання	0,1	4	0,4	2	0,2	4	0,4
Асортимент	0,1	3	0,3	3	0,3	3	0,3
Швидкість доставки	0,1	4	0,4	3	0,3	2	0,2
Місце знаходження	0,1	3	0,3	3	0,3	3	0,3
Загальна оцінка	1,0	_	3,5	_	2,9	_	2,7

Отже, найсильнішу конкурентну позицію, у порівнянні з іншими підприємствами займає ТзОВ «Боніта СТ», тому що воно є лідером по якості продукції і швидкості доставки в регіоні.

Ключовими факторами успіху, що забезпечують підприємству СГ ТЗОВ «Агропродторг» конкурентні переваги є якість продукції, швидкість доставки і місцезнаходження підприємства.

Українські компаній, що випускають щорік не менше тисячі тонн макаронних виробів, досить обмежений і налічує 10-12 підприємств, які, наприклад, в 2007 році забезпечували близько 60% виробництва. Частка іноземного капіталу у вітчизняному макаронному бізнесі досить низька. Якщо не враховувати російську групу «Євросервіс» (володіє «Київською МФ» і «Сімферопольською МФ»), то єдиним іноземним інвестором виступає скандинавська компанія АХА Lantmannen (відома по ринку сухих сніданків). Їй належить завод АО «Лантманнен АКСА» в Борисполі, де виробляються макарони з імпортної сировини під ТМ Turelli і Pasta Esclusivо.

До істотної втрати домінуючих позицій в боротьбі з імпортерами додається слабка інтегрованість ринку. На нім присутнє лише одне крупне об'єднання - «Українські макарони», виступаюче дистриб'ютором продукції «Хмельницькою МФ», «Чернігівською МФ» і луцькою «Боніта СТ». До того ж певну частку ринку віднімають у виробників торгівельні мережі, випускаючи продукцію private label. Наприклад, «Київська МФ» з жовтня 2007 року виготовляє макаронні вироби для мережі «Велика Кишеня» під ТМ «Хіт-продукт». Замислюються власники макаронних підприємств і про модернізацію виробничих потужностей, до чого їх підштовхує зростання цін на сировину і енергоносії. Інші гравці ринку мають намір збільшити обсяг виробництва за рахунок установки раніше придбаних сучасних виробничих ліній.

Кількість великих і середніх виробників макаронних виробів в Україні за 2009-2011 рр. збільшилася всього на 1,0 %. Кількість дрібних виробників у 2009 р. збільшилася на 4 %, порівняно з 2008 р., а у 2010 р. зменшилася на 3,0 % і у структурі українського ринку макаронних виробів становила 13,0 %.

З 2004 по 2009 рр. виробництво всіх видів макаронних виробів збільшилося від 172 до 184 тис. т, тобто на 12 тис. т, або в 1,07 рази (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Динаміка виробництва макаронних виробів в Україні у 2004-2011 рр. тис т.

Вид макаронних виробів	Роки
Рік	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Без начинки і теплового оброблення	110	100	104	108	107	113	107	120
3 начинкою, тепловим обробленням або замороженням	62	67	102	108	130	94	77	30,7
Всього	172	167	206	216	217	207	184	11

Найбільше макаронних виробів в Україні за період, що аналізується, було вироблено у 2008 р. - 217 тис. т, найменше - у 2005 р. - 167 тис. т, що пояснюється нестабільністю на ринку зерна і борошна. У 2006-2008 рр. виробництво макаронних виробів зменшилося до 206, 216 і 217 тис. т і було забезпечено стабілізацією закупівельних цін на борошно, модернізацією технологічних ліній, запуском нових потужностей. Згідно з офіційною статистикою, у 2011 р. спостерігалася тенденція до скорочення виробництва макаронних виробів. У січні-жовтні 2011 р., порівняно з січнем-жовтнем 2010р., випуск макаронних виробів в Україні скоротився на 2,7 %. За даними 2011 р., макаронний ринок знизився на 20 % через істотне зниження купівельної спроможності населення.

У розрахунку на одну особу, виробництво макаронних виробів в Україні з 200 4 по 2010 рр. змінювалося незначно і коливалося в межах 2,2-2,4 кг за рік. Учасники ринку макаронних виробів в Україні стверджують, що ця галузь приносить невисокий прибуток протягом останніх п'яти років - всього 4,0 %.

На українському ринку макаронних виробів до криз...