Моделювання системних характеристик виробничого підприємства на прикладі ЗАТ "Будінвест"

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ВСТУП

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємства, тому що саме на підприємстві створюється продукція, виконуються роботи, надаються послуги.

Підприємство - це господарюючий суб'єкт ринку, що володіє юридичною, виробничої та фінансової самостійністю, підставою якого є професійно організований колектив, що володіє виробничими засобами і предметами праці, що дозволяють йому випускати продукцію, надавати послуги та виконувати роботи певного характеру і призначення в необхідній кількості, якості й асортименті.

Цілі функціонування підприємства:

отримання максимального прибутку;

облік реальних фінансових та інших ресурсних можливостей;

можливе повне задоволення потреб ринку збуту;

максимальне зниження виробничих витрат, в т.ч. і максимально можливе завантаження обладнання.

Підприємство починає розробку програми з певної сфери діяльності і розраховує для себе обсяг виробництва, заснований на дослідженні та моніторингу ринку даного товару, фінансових можливостей фірми та потужності підприємства. Прогноз служить основою створення маркетингової програми і виробничого плану. Його мета - дати найбільш ймовірні альтернативні шляхи розвитку досліджуваного ринку при заданому рівні знань і закладаються передумови.

Планування являє собою постановку проблеми, прогнозування, визначення цілей, розробку стратегії їх виконання, визначення умов і засобів досягнення мети. Функціонування системи забезпечується завдяки регулюванню, яке включає облік і контроль. У процесі планування приймаються рішення. Потім створюються умови для їх виконання, і система починає функціонувати.

Ефективність діяльності та наступний розвиток виробничої системи забезпечується завдяки її безперервній адаптації до швидкозмінних зовнішніх умов, що викликає необхідність самостійно приймати рішення стосовно номенклатури і обсягів продукції, що випускається, вибору постачальників, організації збуту, джерел фінансування. Все це вимагає системного розгляду виробничо-технологічних й управлінських процесів, ретельного узгодження матеріальних, інформаційних і фінансових потоків.

Об'єктомдослідження є підприємство ЗАТ “Будінвест”, зокрема, його складова, що відповідає за виробництво продукції.

Предметом дослідження є моделювання системних характеристик виробничого підприємства на прикладі ЗАТ “Будінвест”.

Ціллю дослідження є аналіз і управління адаптивними можливостями керованої економічної системи, тобто можливості реагування на різноманітні збурення та пристосування до змін в умовах реалізації планів.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ЗАТ «Будінвест»

1.1 Основні техніко-економічні характеристики організації

підприємство виробничий планування

Компанія «Будінвест» - одне з найбільших асфальтобетонних підприємств Харкова та області було основане в 1964 р. За 50 років роботи підприємство перетворилося на потужний комбінат з виробництва будівельної продукції. Сьогодні його система управління якістю відповідає вимогам ISO 9001-2001. Товариство є юридичною особою і діє на підставі Статуту і законодавства України.

Сьогодні АТ «Будінвест» виробляє:

асфальтобетонні суміші на бітумно-полімерному в'яжучому, кольорові асфальтобетонні суміші;

бітуми нафтові дорожні, будівельні;

мастики бітумні покрівельні, гідроізоляційні, гарячі і холодні;

бітумно - полімерні рулонні покрівельні та гідроізоляційні матеріали: євроруберойд, склоруберойд, бітумну черепицю;

стрічки антикорозійні для ізоляції нафтогазопроводів;

ізоляцію сталевих труб для нафтогазопроводів;

блоки пінобетонні;

бетонні суміші;

блоки фундаментні;

плитку тротуарну, борт тротуарний.

АТ «Будінвест» виконує послуги з асфальтування та благоустрою території, зняття зношеного дорожнього покриття фрезою, перевезення гарячого бітуму бітумовозами, проливку дорожньої емульсії і доставки бетонних сумішей.

ЗАТ «Будінвест» є виробничим підприємством [36]. Використовуване обладнання дозволяє виготовляти асфальтобетонну суміш з будь-якого рецепту, у тому числі відповідає західноєвропейським стандартам, що вимагає неухильного дотримання технологічних режимів виробництва. Більше 20 рецептур, що використовуються ЗАТ «Будінвест», узгоджені з лабораторією технічного контролю та затверджені Комітетом з благоустрою та дорожньому господарству. Основною діяльністю ЗАТ «Будінвест» є виробництво асфальтобетонної суміші, переробка вторинного асфальту; також організація надає транспортні послуги - доставку асфальту і виробляє поточний і капітальний ремонт дорожнього покриття.

АТ «Будінвест» має у своєму арсеналі повністю укомплектований парк спеціалізованої техніки для оснащення нових доріг і магістралей, а також виконання всіх видів дорожньо-ремонтних робіт.

Арсенал спеціалізованої техніки:

укладач асфальту з вібробрусами і віброплитою, ущільнювальний свіжоукладений шар;

гладковальцеві катки;

катки на пневмошинах;

холодна дорожня фреза Prokut 1000-R, для зняття зношеного дорожнього покриття, усунення напливів і нерівностей, формування поздовжнього і поперечного профілів дороги.

Роботи з реконструкції та капітального ремонту вулично-дорожньої мережі міста та внутрішньоквартальних доріг і тротуарів виконують:

КП «Шляхрембуд», м. Харків;

ВАТ «Південспецбуд», м. Харків;

АТ «Спецбуд-3», м. Харків;

ВАТ «Спецстроймеханізація», м. Харків;

ТОВ «Дорожнє будівництво «Альтком», м. Донецьк;

ЗАТ «Комунтранс», м. Краматорськ;

ТОВ «ЦПТС і РАД», м. Харків;

ПП «Фенікс», м. Харків;

ТОВ «Паркінг +», м. Харків;

ВАТ «Харьковдорстрой», м. Харків;

ТОВ «Харьковтехноплюс», м. Харків;

ТОВ «Техноспецсервіс», м. Харків;

ТОВ «Механізований будівельний центр», м. Харків.

ТОВ «Паркінг +» провело реконструкцію виробничих потужностей і приміщень асфальтобетонного заводу. При реконструкції було замінено 60% з існуючого обладнання, яке вийшло з ладу або було зношене зверх норми.

Для збільшення продуктивності виробничих потужностей, був додатково встановлений накопичувальний бункер ємністю 72 т, придбані і запущені в експлуатацію установки для модифікації бітуму та приготування бітумних емульсій катіонових.

Для зменшення енергоємності виробництва було встановлено та запущено в експлуатацію нове бітумне господарство ємністю 320 тонн.

АТ «Будінвест» - провідний виробник асфальтобетонних сумішей в м. Харкові і області. Підприємство має у своєму розпорядженні потужну виробничу базу з випуску сумішей:

асфальтозмішувач - Тельтамат (Німеччина) - продуктивністю 100 т/год;

асфальтозмішувач - ДС-168 - продуктивністю 150 т / год;

асфальтозмішувач - ДС-84-2К-продуктивністю 200 т / г.

Всі асфальтозмішувачі мають автоматизовані системи управління, що дають можливість оперативно змінювати рецептуру суміші, виконувати точне дозування кам'яних матеріалів і в'яжучого, що в поєднанні з безперервним лабораторно-технічним контролем гарантує стабільно високу якість сумішей і повне їх відповідність показникам нормативних документів (ДСТУ БВ.2.7- 119-2003, ДБН В.2.3.4-2000).

АТ «Будінвест» виробляє:

гарячі асфальтобетонні суміші (типи А, Б, В і Г) з застосуванням високоміцних кам'яних матеріалів (граніт не нижче М1200), мінерального порошку. Застосовуються для влаштування покриттів автомобільних доріг, тротуарів, площ, автостоянок, заправних станцій та ін.;

регенеруючи суміші з введенням до складу сумішей подрібненого асфальтобетону, знятого з зношеного покриття. Дана технологія є безвідходної й екологічної і дозволяє здешевити вартість сумішей.

В 1998 р. АТ «Будінвест» разом з кафедрою дорожньо-будівельних матеріалів ХНАДУ вперше в Харкові і області впровадило асфальтобетонні суміші на бітумно-полімерному в'яжучому (СБС-модифікованому). Введення бітумно-полімерного в'яжучого дозволяє поліпшити фізико-механічні властивості та структуру асфальтобетону і додати асфальтобетонному покриттю підвищену пластичність та високу опором механічних навантажень (міцність) в порівнянні зі звичайним асфальтобетоном. На такому покритті влітку не утворюються нерівності, а взимку - тріщини. У результаті, значно збільшується термін служби покриття. Такі асфальтобетонні суміші рекомендовані для влаштування атмосферостійких і зсувостійких покриттів магістральних доріг, вулиць, площ.

Кольорові асфальтобетонні суміші (рис. 1.1) призначені для влаштування і ремонту верхнього шару асфальтобетонного покриття доріг, вулиць і площ. Відповідають високим естетичним і технологічним вимогам, що пред'являються до сучасного архітектурного ландшафту вулиць і площ. Виробництво кольорових сумішей освоєно у 2002 р. за участю завідувача кафедрою ТДСМ ХНАДУ професора Золотарьова В.А. і його наукових співробітників. На сьогоднішній день існує вже кілька об'єктів, на яких покладений кольоровий асфальтобетон: вул. Плеханівська (банк «Базис»), майданчик біля монумента «Зірка» на Нових будинках, алея в Саду Шевченка, площадки на «Висоті маршала Конєва», вул. Сумська (біля ХДТУБА та Палацу одружень).

Холодні суміші - новий напрямок у виробництві асфальтобетонних сумішей. Застосовуються для ямкового ремонту автомобільних доріг всіх категорій і міських вулиць в осінньо-зимовий період.



Рис. 1.1 - Кольорове покриття доріг

1.2 Опис організаційної структури підприємства

Форма власності підприємства - закрите акціонерне товариство.

Відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» ЗАТ має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Акції товариства розподіляються тільки серед його засновників або іншого заздалегідь визначеного кола осіб. Таке товариство не має права проводити відкриту підписку на випуск ним акції або іншим чином пропонувати їх для придбання необмеженому колу осіб. Установчим документом акціонерного товариства є його статут, затверджений засновниками.

ЗАТ має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди, до повної оплати всього статутного капіталу; якщо вартість чистих активів акціонерного товариства менше його статутного капіталу і резервного фонду або стане менше їх розміру в результаті виплати дивідендів.

Особи, які набули право власності на акції Акціонерного товариства, набувають статусу акціонерів (учасників). Акціонерами можуть бути юридичні та (або) фізичні особи, які набули право власності на акції ЗАТ при його створенні, при додатковому випуску акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

Акціонери ЗАТ мають переважне право придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Акціонерного товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю ЗАТ, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями ЗАТ у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Кожна проста акція надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав, включаючи право:

брати участь у загальних зборах ЗАТ;

брати участь у розподілі прибутку Акціонерного товариства та одержувати його частину (дивіденди);

одержати, у разі ліквідації ЗАТ, частку вартості його майна, пропорційну частці акціонера у статутному капіталі ЗАТ та ін..

Органами управління ЗАТ є:

загальні збори акціонерів;

наглядова рада;

правління;

ревізійна комісія.

Вищим органом управління ЗАТ «Будінвест» є загальні збори акціонерів. Загальне керівництво діяльністю Товариства, за винятком вирішення питань, віднесених Статутом до виключної компетенції загальних зборів, а так само керівництво поточною діяльністю здійснюється генеральним директором. Генеральний директор призначається та звільняється з посади рішенням Загальних зборів акціонерів. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів відносять:

зміна статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

обрання членів ради директорів і дострокове припинення їх повноважень;

затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків прибутків і збитків і їх розподіл;

рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства.

Генеральний директор керує підприємством відповідно до чинного законодавства виробничо-господарської і фінансово-економічною діяльністю підприємства, несучи всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності.

Організаційною формою роботи правління є засідання, які проводяться у разі необхідності, але не менше одного разу на тиждень.

Засідання правління вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 членів правління. Рішення на засіданні правління вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів правління, присутніх на засіданні.

Голова та члени наглядової ради, голова та члени правління, голова ревізійної комісії є посадовими особами органів управління Акціонерного товариства.

Для стимулювання купівельного попиту ЗАТ «Будінвест» використовує наступні методи:

продаж тільки високоякісної продукції, яка відповідає західноєвропейським стандартам;

надання всіх супровідних документів, що відповідають вимогам органів нагляду;

рекламна підтримка продажів;

можливість транспортування продукції;

можливість швидкого оформлення замовлення.

Автогосподарство здійснює доставку сировини і товару, забезпечує їх належну схоронність при перевезенні.

Лабораторія проводить випробування сировини, використовуваного для виробництва, випробування та контроль якості готової продукції відповідно до ГОСТів.

1.3 Структурна схема підприємства

Організаційна структура АТ «Будінвест» представлена на рис. 1.2.

Генеральний директор має право без довіреності представляти інтереси Товариства у всіх українських та іноземних установах, укладати трудові договори з працівниками Товариства, видавати довіреності, видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання усіма працівниками Товариства [36]. Генеральний директор керує підприємством відповідно до чинного законодавства виробничо-господарської і фінансово-економічною діяльністю підприємства, несучи всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності.

Відділ кадрів займається підбором і прийомом на роботу кваліфікованих працівників.

Бухгалтерія забезпечує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх здійснених господарських операцій, надання оперативної інформації про фінансовий стан об'єднання, складання у встановлені терміни бухгалтерської звітності та проведення економічного аналізу фінансово-господарської діяльності об'єднання.

Відділ продажів і відділ маркетингу здійснює збут продукції, готує договори з клієнтами, готує звіти з продажу. Здійснює вивчення ринку і прогнозує його розвиток, аналізує і розробляє найбільш ефективні методи продажів і реклами, визначає конкурентоспроможність продукції, організовує рекламу в засобах масової інформації. Співробітники відділу беруть участь у виставках та ярмарках.

Щоб привернути увагу клієнтів АТ «Будінвест» дає відомості про компанії через засоби масової інформації:

оголошення в спеціалізованих журналах. Оголошення подаються у вигляді графічних модулів в яких дається інформація про ціну, найменування товару, методах обслуговування, знижки;

розміщення інформаційних статей у фахових журналах;

розміщення реклами в інформаційних довідниках.

Для стимулювання купівельного попиту АТ «Будінвест» використовує наступні методи:

продаж тільки високоякісної продукції, яка відповідає західноєвропейським стандартам;

надання всіх супровідних документів, що відповідають вимогам органів нагляду;

рекламна підтримка продажів;

можливість транспортування продукції;

можливість швидкого оформлення замовлення.

Автогосподарство здійснює доставку сировини і товару, забезпечує їх належну схоронність при перевезенні.

Лабораторія проводить випробування сировини, використовуваного для виробництва, випробування та контроль якості готової продукції відповідно до ГОСТів.



Рис. 1.2 - Організаційна структура підприємства

1.4 Технологічний процес асфальтобетонного заводу

Холодні та вологі пісок і щебінь подаються зі складу в бункери агрегату живлення навантажувачами, кранами з грейферним захопленням або конвеєром. З бункерів агрегату живлення пісок і щебінь безперервно подаються живильниками відповідно до необхідної продуктивністю на збірний стрічковий конвеєр, розташований в нижній частині агрегату живлення. Зі збірного конвеєра матеріали надходять на похилий ковшовий елеватор (або конвеєр), який завантажує холодні і вологі пісок і щебінь в сушильний барабан. У барабані пісок і щебінь висушуються і нагріваються до робочої температури. Матеріали нагріваються за рахунок спалювання у топках сушильних агрегатів рідкого або газоподібного палива. Рідке паливо зберігається в спеціальних баках, в яких воно нагрівається і подається насосом до форсунок сушильного барабана. Утворюються при спалювання палива та просушування матеріалів гарячі гази і пил надходять в пиловловлюючі систему, в якій пил осідає і потім направляється в сортувальне пристрій і дозується спільно з піском.

Нагріті до робочої температури пісок і щебінь із сушильного барабана надходять на елеватор і подаються їм в сортувальне пристрій змішувального агрегату, де матеріали розділяються на фракції за розмірами зерен і подаються в бункери для гарячого матеріалу. З цих бункерів пісок і фракції щебеню надходять в дозатори.

Необхідний для приготування суміші мінеральний порошок надходить в змішувальний агрегат з агрегату мінерального порошку, що включає обладнання для зберігання і транспортування цього матеріалу. Заданий зміст мінерального порошку в суміші забезпечується дозаторами агрегату мінерального порошку або змішувального агрегату.

Бітум розігрівається в сховищі до рідкотекучого стану нагрівально-перекачувальним агрегатом і подається в нагрівач бітуму, де він зневоднюється і нагрівається до робочої температури. Зневоднений і нагрітий до робочої температури бітум транспортується насосами по бітумним дротам на зберігання в бітумні цистерни. До змішувального агрегату бітум подається після нагрівача бітуму або бітумних цистерн. Поступаючи до змішувального агрегату бітум дозується і вводиться в змішувач. Обладнання для бітуму обігрівається теплоносіями, які одержуються або нагріваються в окремому агрегаті.

Всі подані в змішувач компоненти перемішуються і готова продукція вивантажується у автосамоскиди або надсилається підйомниками в бункер для готової суміші (рис. 1.3).

Роботою асфальтозмішуючих установок управляють з кабіни.

Рис. 1.3 - Виготовлення суміші

1.5 Технологія укладання асфальтобетонних покриттів

Дороги - це візитна картка будь-якої країни, одна з основ її економічного життя. Правильна робота транспорту - необхідна умова розвитку всіх галузей народного господарства. У свою чергу, погані дороги стають непереборним бар'єром для економічного зростання, зводячи до нуля позитивний ефект величезних інвестицій. Зневага до утриманню доріг призводить не тільки до збільшення експлуатаційних витрат і зниження терміну служби транспортних засобів, але і до зростання числа аварій, збиток від яких тільки грошима виміряти неможливо.

Укладання асфальту - технологічний і трудомісткий процес. Укладання асфальтів складається з кількох етапів і вимагає від будівельної компанії високого рівня професійної майстерності та наявності складної спецтехніки.

По-перше, потрібно підготувати земляне полотно. Для укладання асфальтів необхідно вибрати ґрунт, а потім провести ущільнення основи. У деяких випадках (якщо будівництво ведеться на сипучих, схильних до зсувів ґрунтах), щоб зміцнити основу, можна використовувати в'яжучі будівельні матеріали, наприклад, бітум, вапно або цемент. Їх перемішують з верхнім шаром ґрунту і знову ущільнюють.

Верхній, родючий шар ґрунту до твердого суглинку, знімають бульдозером. За допомогою грейдера створюють рівну плоску поверхню, зрізаючи і переміщаючи ґрунт. Грейдери використовують, щоб підготувати однорідну плоску основу для укладання асфальту.

Наступний етап в укладанні асфальту - влаштування підстильного шару. Для нього зазвичай використовують пісок з високим коефіцієнтом фільтрації. Один з основних природних кам'яних матеріалів, необхідних для якісної укладання асфальту, - щебінь.

Основою під безпосередньо асфальтове покриття служать 1-2 шари щебеню або щебенево-пісочна суміш. У нижніх шарах щебінь крупніше, щоб підвищити міцність покриття, а в верхніх - дрібніше, що забезпечує водонепроникність і зносостійкість поверхні.

Кожен шар щебеню під час укладання асфальту рівномірно укладають машиною і щільно укочують. Для кращого зчеплення він заливається розігрітим бітумом. На поверхні основи, що утворилася насипають тонкий шар дрібного щебеню і укочують з гарячим матеріалом. Другий шар формується аналогічно. Основне завдання будівельників на цьому етапі - щоб виходила гладка поверхня.

Після того, як підготовлена основа належної якості - рівне і щільне - приступають до укладання асфальту або асфальтобетону.

Час від часу на дорожніх покриттях з'являються пошкодження, які треба усувати:

колії;

вибоїни;

відкриті робочі або інші шви;

інші поверхневі дефекти.

Для усунення перерахованих вище пошкоджень часто застосовуються наступні три технології:

інжекторна;

ремонт холодним асфальтом;

ремонт литим асфальтом.

Інжекторна технологія зарекомендувала себе як дуже економічний і ефективний спосіб усунення вибоїн, тріщин і просідань. Пошкодження упорядковуються дуже швидко і з мінімальними витратами. А рух по відремонтованій ділянці можна відкривати відразу ж після закінчення ремонту.

При застосуванні інжекторної технології щебінь стисненим повітрям через рухливий шланг подається в змішувальну голівку, де він перемішується з бітумної емульсією. Що вийшла, якісна бітумно-щебенева суміш укладається на ушкоджене місце. Перед цим він очищається від пилу і каменів сильним повітряним струменем. До повітряного струменя можна додати воду, що істотно поліпшить ефект від чищення і, крім того, допоможе розчинити підсохлий бруд. Після очищення і видалення зайвої води ушкоджене місце оприскується полімермодифікованою бітумної емульсією. Щоб зробити латку більш стійкою, при глибоких пошкодженнях краще використовувати дві фракції щебеню: у нижній частині більший - 5-10 мм, у верхній подрібніше - 2-5 мм. Для дрібних вибоїн, відкритих швів середніх розмірів або сітчастих тріщин щебінь фракції 5-10 мм є занадто великим, і в таких випадках використовується лише фракція 2-5 мм. Заповнення пошкодженого місця завжди здійснюється під тиском.

Для того щоб при проїзді автотранспорту через відремонтовані вибоїни щебінь не прилипав до шин, ці ділянки посипають дрібним щебенем без в'яжучого. Ущільнення укладеного матеріалу не потрібно, тому по пошкодженому місці відразу після ремонту можна пускати рух.

Ще одним способом усунення вибоїн та інших поверхневих ушкоджень дорожнього полотна є технологія тонкошарового холодного укладання бітумомістких шламів і сумішей.

При такому методі за допомогою спеціальної маленькою, компактною і маневреною машини безпосередньо на місці ремонту готується склад з полімермодифікованої бітумної емульсії, мінеральної суміші, цементу, води і адитивів. Всі компоненти змішуються в спеціальному змішувачі до кашоподібної консистенції, і готова суміш подається через випуск безпосередньо на пошкоджені місця. Потім матеріал вручну за допомогою гумових шибером розподіляють тонкими шарами, заповнюючи при цьому вибоїни, колії або суцільно асфальтує поверхню дороги.

Відремонтовані таким способом пошкоджені ділянки відкриваються для дорожнього руху, як правило, через 30 хвилин після закінчення робіт.

Ця технологія може застосовуватися для укладання мікротріщин на тротуарах або велосипедних доріжках, а при додаванні в суміш фарбників можна виготовляти різнокольорові покриття.

Набагато довше прослужить покриття, якщо вибоїни ліквідувати за допомогою литого асфальту. Однак цей спосіб пов'язаний з великими витратами, і тому його рекомендується застосовувати тільки тоді, коли передбачається, що термін служби всього дорожнього покриття після ремонту складе ще як мінімум кілька років. Крім того, ремонтні роботи з литим асфальтом повинні проводитися кваліфіковано і якісно, щоб по закінченні зими відремонтовані місця не виламувалися і їх не доводилося ремонтувати заново. Щоб забезпечити високу якість ремонту, необхідне дотримання цілої низки вимог як до самого литому асфальту, так і його укладання.

Литий асфальт являє собою суміш з наповнювача (кам'яного борошна), піску, щебеню та бітуму, фактично позбавлену пустот (з тим, щоб підвищити внутрішнє тертя мінеральних зерен, порожнечі в мінеральному складі повністю заповнюються бітумом) і розділену на фракції різного гранулометричного складу. При температурі переробки литого асфальту 220-240 °С внаслідок більш високого коефіцієнта теплового розширення бітуму з'являється необхідність для укладення незначного надлишку в'яжучого.

Асфальт з пошкоджених ділянок дорожнього покриття знімається фрезою або зламуються відбійними молотками. Краї ділянки випрямляються нарізувачем швів, після чого ремонтується місце очищається від бруду та пилу. Потім для герметизації стику між литим асфальтом, що укладається і дорожнім покриттям до країв необхідно встановити бітумну стрічку. Це вкрай важливо, тому що внаслідок стиснення литого асфальту при охолодженні виникає більш-менш широкий (кілька міліметрів) зазор, який примикає до шляхового покриття. Якщо не встановити бітумну стрічку, туди проникне вода, що «запрограмує» швидке нове пошкодження.

Укладання литого асфальту фракції 0-10 мм здійснюється вручну - масу рівно розтирають дерев'яними терками. Ділянка з укладеним асфальтом зверху посипається попередньо обробленим бітумом щебенем фракції 2-5 мм, який притискається ручним катком.

Роботи здійснюються лише за сухої погоди. Температура повітря не повинна опускатися нижче +3 °С.

Після завершення робіт відремонтоване місце повинне протягом не менше 5-7 годин бути закритим для дорожнього руху, тому що покладений литий асфальт повинен охолонути як мінімум до 70 °С.

Як правило, литий асфальт виготовляється в асфальтозмішувальній установці і за допомогою пересувних котлів доставляється на будівельну ділянку.

Необхідно враховувати, що асфальтування повинно проводитися при температурі >10 °С восени і < +5 °С навесні, атмосферні опади виключені. Це пов'язано з тим, що при більш низькій температурі повітря знижується ступінь ущільнення асфальту, що може привести до швидкого руйнування асфальтового покриття.

Всі описані технології, безсумнівно, мають право на існування. Який спосіб виявиться найбільш ефективним, вирішується окремо для кожного конкретного випадку [21].

РОЗДІЛ 2. ИСТОЧНИКИ НЕУСТОЙЧИВОСТИ ПЛАНА

На рис. 1. 1 показані система, матеріальні та інформаційні потоки її взаємодії з зовнішнім середовищем. Планеруючий орган на основі інформації, що надходить до нього від системи, середовища та каналів їх взаємодії, формує цілі, план розвитку системи і комплекс стимуляторів. Хоча на малюнку планеруючий орган винесений як окрема складова, він може являтися частиною самої системи. Наприклад, при розробці бізнес-плану підприємства плануючим органом є одне з підрозділі його організаційної структури - відділ стратегічного планування і т. п. у разі, якщо план являє собою спосіб реалізації антикризового управління, причому в умовах справи про банкрутство, які планують органом може виявитися п зовнішній стосовно самому підприємству суб'єкт - рада кредиторів, арбітражний керуючий. Б кожному разі планеруючий орган не є безпосереднім учасником обміну системи з середовищем матеріальними (фінансовими) потоками і тому виділений як окрема складова.

Стан системи включає її структуру; склад, будова, властивості і відносини її елементів і підсистем; властивості системи в цілому, а також склад, будову та властивості її зв'язків із середовищем. Для опису розвитку системи як зв'язковий сукупності її станів необхідно знати способи функціонування системи, умови її взаємодії з середовищем, суперечності між системою і середовищем і шляхи їх подолання, м. с. управління ними. Необхідно також знач способи управління протиріччями всередині системи (між її елементами, підсистемами).

З точки зору економічної кібернетики, основна функція виробничої системи в економіці полягає в перетворенні ресурсів у продукцію. Тому залежності, що виникають на зв'язках (А і В) системи і середовища і визначають їх взаємодію, описують функціональні особливості і властивості системи, а ті відмінності, які в цій області можуть бути встановлені і визначені як важливі, формують арсенал функціональних характеристик системи.

Рис. 2.1

Функціональні характеристики системи в певній мірі залежать від властивостей системи в цілому, а ті, в свою чергу, від її складу, структури, будови, властивостей і відношенні елементів системи, способів її функціонування, включаючи і синергетичний ефект. Вивчення цих зв'язків важливо як для аналізу способів управління функціональними характеристиками системи, гак і для деяких інших цілей.

В основі виділення істотних функціональних характеристик системи лежить одне загальне уявлення про зміни на зв'язках системи і середовища внаслідок змін у системі (внутрішніх) і середовищі (зовнішніх).

Зміни зовнішніх умов (можливостей) виконання плану дуже різноманітні. Одна їх група стосується забезпеченості різними видами ресурсів і пов'язана із змінами умов експортно-імпортних поставок, планів підприємстві - постачальників ресурсів, обумовлених внутрішніми і зовнішніми умовами реалізації планів суміжних підприємств.

Інша група розглянутих змін стосується природно-географічних та інших аналогічних зовнішніх умов. Їх зміни в порівнянні з початковими умовами, закладеними в план, можуть бути викликані стохастическим або варіантним Характером частини цих умов, недообліком всіх деталей обстановки і т. п. Як правило, варіювання цієї групи умов знаходить своє відображення в зміні витратних коефіцієнтів по ресурсах (норм витрати ресурсів) і вартісних коефіцієнтів цільової функції.

Зміни, внутрішніх умови виконання плану впливають насамперед на витратні коефіцієнти (параметри) з ресурсів і випускам продукції і на вартісні коефіцієнти (параметри) цільової функції. Можливо також варіювання обмежень по граничних інтенсивнистях способів виробництва.

Головні джерела тут - це зміни інтенсивності, структури та ефективності науково-технічного прогресу, закладеного в початковий план; механізму функціонування об'єкта планування: технологічної та організаційної структури плану (можуть викликати, зокрема, зміна допустимої транспортної схеми, схеми технологічних зв'язків і т.д.) і пр.

Причини можливих змін даної групи складаються в стохастичности результатів науково-технічного прогресу (особливо при стратегічному плануванні), у множинності факторів і умов, що формують технологічні і транспортні схеми і їх параметри зі значним впливом імовірнісних і неопределених обставин, і т. п.

Зміна цільових установок плану може виражатися у варіюванні обьема та асортименту випуску продукції (зміна вектора продукції), цільової функції (особливо при екстраордінарних обставинах), в появі нових подцелей, що враховуються, наприклад, додатковими обмеженнями або складовими цільової функції. Причинами зміні цільових установок плану можуть бути різноманітні фактори - від зовнішньополітичних до внутрішньофірмових.

Розглянуті зміні можуть бути як вимушеними, тобто по відношенню до планованої системі пасивними, так і активними, цілеспрямованими. Активний характер змін спочатку запланованих зовнішніх умов реалізації планів може бути викликаний підвищеною ефективністю і цілеспрямованістю науково-технічного прогресу, надпланової макроекономічної активністю і т. і.

Частина вимушених змін оцінюється як негативна, і природно прагнення різними шляхами ослабіти їх дію. Наприклад, зрив поставок комплектуючих загрожує підприємству несвоєчасної постачанням кінцевої продукції та виплатою неустойки чи пені. Тому підприємство може зіткнутися з необхідністю створення надмірних резервів, якщо воно не впевнене у своєчасності поставок. За існує і непереборна сукупність змін, що носять характер об'єктивних закономірностей. Наприклад, недавній загальна криза неплатежів, що призвів до гострого дефіциту оборотних коштів підприємств. В останньому випадку необхідно задіяти адаптивні механізми системи і. зокрема, її управлять органу.

Зміни зовнішніх і внутрішніх умов виконання планів змушують плановану систему якось перебудовуватися, пристосовуватися до нових умов. У процесі перебудови і виявляється сукупність поведінкових характеристик системи, про Гражау її можливості реагування на ці зміни. Такі можливості значною мірою визначаються деяким набором функціональних і структурних характеристик системи і, що особливо важливо, відносяться до числа керованих. Таким чином, при виборі планових рішень тим чи іншим способом можна змінити функціональні структурні характеристики системи в напрямку, який буде визнано сприятливим.

2.2 Дослідження маневрених якостей планового рішення

Маневрування - реакція системи на зміну зовнішніх і внутрішніх умов реалізації її плану, а також на зміну самих цільових установок плану.

Види маневрування:

ресурсами (заміна одного виду ресурсу іншим);

продукцією (заміна одного виду продукції іншим або скасування продукції певного виду);

способами функціонування (перехід від одного способу функціонування, заданого певним базисом, до іншого);

інтенсивностями способів (кількість виробленої продукції за видами).

Практично нормування меж (коридорів) допустимого маневрування в динамічних задачах планування можна здійснювати таким чином:

,(2.1)

де , - можливі додатні і від'ємні зміни щодо даного виду маневрування;

, - гранично допустимі (додатні і від'ємні) зміни щодо даного виду маневрування.

Міру маневреності М прийнятого варіанта плану можна визначити композицією:

, , ,(2.2)

де - оптимальне значення даного виду продукції (ресурсу, способу функціонування, інтенсивності використання певного способу),що отримане при розв'язанні поставленої задачі (детерміністський план).

Можливі додатні і від'ємні зміни щодо кожного виду маневрування можна визначити зі звітів по стійкості, які отримують при розв'язанні оптимізаційних задач за допомогою інструмента “Поиск решения” вExcel (значення полів “Допустимое увеличение”, “Допустимое уменьшение”).



2.3 Оцінка жорсткості та еластичності плану випуску продукції

Під еластичністю плану в загальному випадку мається на увазі його здатність до певних “деформацій” без суттєвої втрати можливості реалізації кінцевої мети.

Якщо відомий механізм формування оптимального плану, то існує іпевний зв'язок між недовипуском продукції і зменшенням забезпеченості ресурсами:

.(2.3)

Залежність між відносним недовипуском k-ї продукції () і відносним недопостачанням i-го ресурсу ( ) характеризує еластичність плану за зв'язком Pk <-> Si.

Відношення (2.4) характеризує жорсткість плану, а обернене до нього еki = 1 / gki - еластичність плану.

gki= .(2.4)

Відносна зміна випуску продукції може бути описана залежністю (2.5), яка є функцією еластичності.

.(2.5)

Полога форма характеристик еластичності за зв'язком “k-й продукт - і-й ресурс” на її початкових ділянках (у деякому діапазоні ДSi або ДРk) може розглядатися як сприятлива характеристика якості плану, оскільки при цьому випуск продукції знижується повільніше, ніж поставка ресурсів.

Якщо характеристика еластичності змінюється на початковій ділянці крутіше, то можна говорити про менш сприятливу характеристику якості плану (крива 3, рис. 2.1).

Рис. 2.2 - Види функції еластичності:1 - найсприятливіша; 2, 3 - менш сприятливі

2.4 Оцінка надійності і напруженості плану

Надійність плану економічної системи - це потенційна ймовірність виконання рішень, зокрема за обсягами і термінами випуску продукції, її техніко-економічними показниками, обсягами і термінами реалізації тощо.

Як правило, надійність різних варіантів планів неоднакова внаслідок того, що вони розрізняються переліком ресурсів, їх поточною і перспективною забезпеченістю і ймовірністю отримання в потрібному обсязі. Зниження поставок k-гo ресурсу почне позначатися на випуску продукції тільки у випадку, якщо воно перевищує за розміром встановлений резерв ДSip (рис. 2.2).

Рис. 2.3 -Вплив резервів ресурсів на еластичність плану випуску продукції

Р0k - випуск продукції, встановлений при плановому обсязі поставки ресурсу;

ДРkh - недовипуск продукції при недопостачанні ресурсу в розмірі ДSih;

ДSip - встановлений резерв ресурсу.

Відповідно до характеристик еластичності може бути розраховане виникаюче при цьому зниження випуску продукції ДРk.

При заданій ймовірності такої події можна визначити математичне сподівання величини недовиконання плану випуску продукції Е(ДРk), а на цій основі і надійність плану Hk випуску k-го виду продукції:

,(2.6)

де Рk - випуск продукції k-го виду, встановлений планом.

Можна визначити надійність не тільки виконання плану випуску продукції, але і його витратної характеристики:

(2.7)

де Ма - математичне сподівання перевищення витрат, установлених воптимальному плані (С0);

С0 - витрати, розраховані у детерміністському плані.

Надійність виконання плану Н(С) всієї номенклатури продукції у вартісному виразі можна визначити таким чином:

,(2.8)

де сk - вартісна оцінка одиниці продукції k-го виду;

Рk0 - випуск продукції k-го виду, встановлений детерміністським планом;

Е(ДРk) - математичне сподівання недопостачання k-го ресурсу.

Або у розгорнутому вигляді:

,(2.9)

де - валовий випуск продукції, встановлений детерміністським планом.

Можна сформулювати і деякі узагальнення стосовно надійностіплану. Надійність плану випуску продукції буде дорівнювати:



,(2.10)

де - матриця коефіцієнтів жорсткості;

- вектор математичних сподівань відносних недопостачань ресурсів.

Напруженість плану є в деякому значенні синонімом ймовірності його невиконання. Вона може бути пронормована (наприклад, у бальних оцінках) залежно від ймовірності невиконання плану. Звідси випливає, що чим вище напруженість планів, тим нижча їх надійність. Максимальній надійності планів відповідає мінімальна напруженість, але, що найважливіше, існує і оптимальна напруженість планів, відповідна оптимуму їх надійності.

Напруженість планів можна визначати одним з таких співвідношень:

Nk = А(1 - Hk) (2.11)

або

Nk = B / Hk, (2.12)

де Nk - напруженість плану випуску k-ї продукції;

Нk - надійність плану випуску k-го виду продукції;

А і В - коефіцієнти бальності, за допомогою яких здійснюється переведення надійності плану в бальні оцінки напруженості.

Вибір коефіцієнтів здійснюється з міркування зручності вимірювання напруженості плану в балах, і важливо лише, щоб вони були однакові для всіх підприємств, що зіставляються, галузей, варіантів плану одного і того ж підприємства тощо.

Якщо напруженість плану випуску k-ї продукції становить Nk, то напруженість плану випуску продукції в цілому становитиме (по виділеному ресурсу і):

,(2.13)

Причому

,(2.14)

.(2.15)

Напруженість плану валового випуску продукції становитиме:

.(2.16)

РОЗДІЛ 3. РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ ДЛЯ ЗАТ «БУДІНВЕСТ»

3.1 Концептуальна постановка завдання

Основний аналіз і опис предметної області, а саме підприємства ЗАТ «Будінвест» наведен у першому розділі. Основний аналіз і опис предметної області, а саме підприємства ЗАТ «Будінвест» наведен у першому розділі. Метою дипломної роботи є аналіз і управління адаптивними можливостями керованої економічної системи, тобто можливості реагування на різноманітні збурення та пристосування до змін в умовах реалізації планів.

регенерована д/з а/б суміш, тип Б;

регенерована д/з а/б суміш, тип В;

регенерована холодна д/з а/б суміш, тип В;

регенерована к/з а/б суміш, тип А.

У табл. 3.1 наведені ресурси, які використовуються для виробництва чотирьох видів продукції ЗАТ «Будінвест».

Таблиця 3.1 - Витрати ресурсів на виробництво продукції ЗАТ «Будінвест»

Ресурси	Витрати ресурсів на 1т суміші, кг
	Рег. д/з а/б суміш, тип Б	Рег. д/з а/б суміш, тип В	Рег. холодна д/з а/б суміш, тип В	Рег. к/з а/б суміш, тип А
1	2	3	4	5
Щебінь3-10мм, кг	278	187	121	418
Пісок,кг	428	531	428	393
Мін.порош.,кг	90	82	82	0
Бітум БНД,кг	58	54	54	43
Відфрез.ас/б,кг	151	151	320	151
Пав(ветфіх),кг	0,232	0,216	0,216	0,192
Газ,грн.	14,82	12,2	12,2	9,87
Електроенергія,грн	4,95	4,5	4,5	4,2
Теплоенергія, грн	18,25	18,05	18,05	17,95
Заробітна плата, грн.	7,52	7,52	7,52	7,52
Нарахування на зар.плату, грн.	2,87	2,87	2,87	2,87
Витрати на експлуатацію обладнання,грн	7,67	7,67	7,67	7,67
Загальнозаводські витрати,грн	22,09	22,09	22,09	22,09
Амортизаційні відрахування,грн	1,19	1,19	1,19	1,19

Для кожного ресурсу є певна межа його використання, іншими словами запаси ресурсів підприємства. У табл. 3.2. наведені запаси ресурсів ЗАТ «Будінвест»

Таблиця 3.2 -Запаси ресурсів ЗАТ «Будінвест»

Ресурси	Запаси ресурсів
Щебінь3-10мм, кг	3 839 860
Пісок,кг	9 815 040
Мін.порош.,кг	1 217 520
Бітум БНД,кг	1 142 590
Відфрез.ас/б,кг	4 180 000
Пав(ветфіх),кг	4 530
Газ,грн.	277 590,00
Електроенергія,грн	92 720,00
Теплоенергія, грн	341 840,00
Заробітна плата, грн.	140 860,00
Нарахування на зар.плату, грн.	53 760,00
Витрати на експлуатацію обладнання,грн	143 670,00
Загальнозаводські витрати,грн	413 890,00
Амортизаційні відрахування,грн	22 440,00



Прибутки кожного з видів товарів наведено у табл 3.3.

Таблиця 3.3 - Прибуток на 1 т суміші.

Ресурси	Суміші
	Рег. д/з а/б суміш, тип Б	Рег. д/з а/б суміш,тип В	Рег. холодна д/з а/б суміш, тип В	Рег. к/з а/б суміш,тип А
Прибуток на 1т суміші, грн	136,5	132,75	112,5	125,5

1. Дослідження маневрених якостей планового рішення:

-складаємо математичну модель задачі;

-знаходимо оптимальний план випуску продукції;

- проаналізуємо звіти за результатами, стійкістю і межами для знайденого рішення;

-визначемо міру маневреності для прибутку від одиниці продукції за видами;

-визначимо міру маневреності для сировини кожного виду.

2. Оцінка жорсткості та еластичності плану випуску продукції

3. Оцінка надійності і напруженості плану

3.2Дослідження маневрених якостей планового рішення

Визначається цільова функцію. З умови задачі цільовою функцією виступає прибуток від продажу сумішей, який необхідно максимізувати.

Визначаються параметри, що впливають на цільову функцію. З умови задачі цільова функція - виторг залежить від кількості виготовлених сумішей. Оскільки його оптимальна кількість не відома, то вводимо наступні позначення:

1. х1 - регенерована д/з а/б суміш, тип Б, т;

2. х2 - регенерована д/з а/б суміш, тип В, т;

3. х3 - регенерована холодна д/з а/б суміш, тип В, т;

4. х4 - регенерована к/з а/б суміш, тип А, т.

Складається математичний вираз цільової функції. За прийнятих позначень математичний запис цільової функції набуде вигляду:

F =136,5х1 + 132,75х2 + 112,5х3 + 125,5х4 >max,(3.1)

де 136,5х1 - прибуток від реалізації х1 тон регенерованої д/з а/б суміші, типу Б за ціною 136,5 грн./т.;

132,75х2 - прибуток від реалізації х2 тон регенерованої д/з а/б суміші, типу В за ціною 132,75 грн./т.

112,5х3 - прибуток від реалізації х3тон регенерованої холодної д/з а/б суміші, типу В за ціною 112,5 грн./т

125,5х4- прибуток від реалізації х4 тон регенерованої к/з а/б суміші, типу А 125,5 грн./т

Складаються обмеження, що накладаються на цільову функцію.

Обмеженнями, що випливають із умови задачі, виступають ресурси для виготовлення сумішей. Виходячи із даних наведених в умові задачі, можно записати:

Обмеження за щебнєм:

278х1 + 187х2 + 121х3 + 418х4? 3 839 860,(3.2)

де 278х1- кількість русурсу необхідного для виготовлення 1 т регенерованої д/з а/б суміші, типу Б;

187х2 - кількість русурсу необхідного для виготовлення 1 т регенерованої д/з а/б суміші, типу В;

121х3 - кількість русурсу необхідного для виготовлення 1 т регенерованої холодної д/з а/б суміші, типу В;

418х4- кількість русурсу необхідного для виготовлення 1 т регенерованої к/з а/б суміші, типу А;

Аналогічно, за іншими ресурсами:

Пісок:

428 х1+ 531х2+ 428 х3 + 393х4? 9 815 040.(3.3)

Мін.порошок:

90 х1+82 х2 +82 х3+ ? 1 217 520.(3.4)

Бітум БНД:

58 х1+54 х2 +54 х3+43 х4 ? 1 142 590.(3.5)

Відфрез.ас/б:

151х1+151 х2 +320 х3+151 х4 ?4 180 000.(3.6)

Пав(ветфіх):

0,232 х1+ 0,216 х2 + 0,216 х3 + 0,192 х4 ? 4 530.(3.7)

Газ:

14,82 х1 + 12,2 х2 + 12,2 х3 + 9,87 х4 ? 277 590,00.(3.8)

Електроенергія:

4,95 х1 + 4,5 х2 + 4,5 х3 + 4,2 х4 ? 92 720,00.(3.9)



Теплоенергія:

18,25 х1 + 18,05 х2 + 18,05 х3 + 17,95 х4 ? 341 840,00.(3.10)

Заробітна плата:

7,52 х1 + 7,52 х2 + 7,52 х3 + 7,52 х4? 140 860,00.(3.11)

Нарахування на зар.плату:

2,87 х1 + 2,87 х2 + 2,87 х3 + 2,87 х4? 53 760,00.(3.12)

Витрати на експлуатацію обладнання:

7,67 х1 + 7,67 х2 + 7,67 х3 + 7,67 х4? 143 670,00.(3.13)

Загальнозаводські витрати:

22,09 х1 + 22,09 х2 + 22,09 х3 + 22,09 х4? 413 890,00.(3.14)

Амортизаційні відрахування:

1,19 х1 + 1,19 х2 + 1,19 х3 + 1,19 х4? 22 440,00.(3.15)

Зрозуміло, що кількість виготовлених сумішей не може бути від'ємною, тому вводимо додаткові обмеження:

x1, x2, х3, х4 ?0.(3.16)



Спочатку вводяться початкові дані та математичну модель у робочий лист MS Excel (рис. 3.1).

Рис. 3.1 -Запис оптимізаційної задачі на робочому листі MS Excel

Безпосередньо на робочому листі записуються цільова функція (3.1) та умови (3.2 - 3.16), вони відмічаються у діалоговому вікні «Поиск решения».

Після запису необхідних формул на робочому листі MS Excel, викликається підменю «Поиск решения» меню «Сервис» програми MS Excel та вказуються комірки, у яких були введені формули математичної моделі (рис. 3.2).

Для введення обмежень на цільову функцію спочатку курсор ставиться у вікно «Ограничения», а далі скориставшись командою «Добавить», з'явиться додаткове діалогове вікно для уведення обмежень (рис. 3.3).



Рис. 3.2- Діалогове вікно «Поиск решения»

Рис. 3.3-Діалогове вікно для введення обмежень на цільову функцію

У цьому діалоговому вікні у вікні «Ссылка на ячейку» вказуться комірка, де міститься формула для лівої частини обмежень, у середньому вікні із спадаючого списку вибирається необхідний знак відношень, а у вікні «Ограничение» вказується комірка, що містить праву частину обмежень. Послідовно, натискаючи на клавішу «Добавить» вводяться всі обмеження.

Для зазначення пошуку невід'ємних значень невідомих параметрів поставимо позначки проти опції «Неотрицательные значения» у діалоговому вікні «Параметры поиска решения» (рис. 3.4), яке викликається із діалогового вікна «Поиск решения» (рис. 3.2) натисканням на кнопку «Параметри», крім того, оскільки розглядається лінійна модель, то ставиться відповідна позначка у цьому ж вікні (забезпечує прискорення пошуку рішення лінійної задачі за рахунок застосування симплекса-методу).

Після зазначення параметрів моделі, натискаємо кнопку «ОК» у діалоговому вікні «Параметры поиска решения» (рис. 3.4), завдяки чому переходимо до діалогового вікна «Поиск решения» (рис. 3.2) і натискається кнопка «Выполнить», з'явиться вікіно «Результаты поиска решения» (рис.3.5). В ньому обирається «Сохранить найденое решение» та тип звіту, обираємо усі для більш детального постоптимізаційного аналізу, натискається «ОК» та отримуються результати розрахунків оптимізаційної моделі (рис. 3.6) та три звіта (рис. 3.7 - 3.9).

Рис. 3.4 - Діалогове вікно «Параметры поиска решения»

Рис. 3.5-Діалогове вікно «Результаты поимка решений»



Рис. 3.6 -Результати розрахунків оптимізаційної моделі

Рис. 3.7 - Звіт по межам

Таким чином, за результатами розрахунку, був знайден оптимальний план випуску продукції підприємства для отримання максимального прибутку, котрий дорівнює 2290296,63 грн., а для досягнення його треба відмовитись від виробництварегенерованої суміші типу Б та регенерованої холодної суміші типу В, так як за відомими данними та за отриманними результатами їх випуск невигідний.



Рис. 3.8 - Звіт за результатами

Рис. 3.9 - Звіт по стійкості

Звіт за результатами (рис. 3.7) складається з трьох таблиць, розташованих на одному аркуші книги Excel.

У першій таблиці виводяться відомості про цільової функції. У стовпці Вихідний значення наведено значення цільової функції до початку обчислень, у стовпці Результат - після оптимізації.

Наступна таблиця містить значення шуканих змінних до і після виконання завдання.

Остання таблиця показує значення лівих частин обмежень на оптимальному вирішенні задачі. У стовпці Формула наведено залежності, які були введені в діалоговому вікні Пошук рішення, у стовпці Різниця показано кількість невикористаного ресурсу. Якщо ресурс дефіцитний, тобто використовується повністю, то в стовпці Статус вказується пов'язане (відповідне обмеження активно); при неповному використанні ресурсу в цьому стовпці вказується не пов'язане (обмеження не активно).

Дефіцитними ресурсами, що обмежують подальше збільшення прибутків від реалізації сумішей, виступають такі ресурси: щебінь, мін. порошок -оскільки вони повністю вичерпалися (ліва частина обмежень після розрахунків співпадає із правою (рис. 3.6)).

Для визначення, який з даних дефіцитних ресурсів є цінним, необхідно визначити вплив кожного із дефіцитних ресурсів на цільову функцію. Для цього почергово збільшуємо кожний із знайдених дефіцитних ресурсів (у правій частині обмежень) на 1% та повторюємо розрахунок моделі.

В результаті при ресурсі щебеню 3 878 259 кг отримаємо максимальний прибуток (значення цільової функції) - 2 301 825,393 грн.

Аналогічні розрахунки при мін. порошку у кількості 1 229 695 кг дають максимальний прибуток (значення цільової функції) - 2 301 670,827 грн

Оцінку впливу кожного з ресурсів здійснюємо за формулою:

,

де ДZ (A*) - приріст цільової функції при комплексі умов А (1.5), в яких змінено лише ресурс Ri на величину ДRi.

Тоді для першого ресурсуотримаємо оцінку 3, а для другого - 1.

Таким чином, найбільш цінним ресурсом є щебінь, а це значить, що найбільш вигідним для збільшення прибутків від реалізації сумішей є вкладення коштів у збільшення ресурсу щебня.

Звіт по стійкості містить інформацію, що дозволяє провести постоптімальний аналіз рішення задачі. Мета аналізу полягає у визначенні таких меж зміни вихідних даних завдання (коефіцієнтів цільової функції і правих частин обмежень), при яких раніше знайдений оптимальний план зберігає свою оптимальність і в умовах, що змінилися.

Звіт складається з двох таблиць, розташованих на одному аркуші книги Excel.

...