Етикет і протокол

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Історично склалося так, що прийоми відіграють важливу роль у розвитку ділових та дипломатичних контактів.

Необхідно підкреслити, що основним змістом прийому є не прийом їжі та дегустація напоїв. Прийоми носять діловий характер. Вони проводяться з метою поглиблення і розширення контактів отримання необхідної інформації. У зв'язку з цим на підприємствах ресторанного господарства організовують протокольні служби. Прийоми можуть бути діловими і дипломатичними. Ділові прийоми допускають встановлення і закріплення партнерських відносин між фірмами підприємствами, споживачами і т.п. Дипломатичні прийоми служать цілям встановлення, підтримки і розвитку контактів між офіційними, діловими культурними колами різних держав.

Багаторічна практика встановила види прийомів, методи та особливості їх підготовки, етикет, якого повинні дотримуватися всі учасники прийому.

Організація прийому нерозривно пов'язана з виконанням і дотриманням певних норм і правил.

Основні правила міжнародного протоколу в цілому дотримуються в усіх країнах. Однак, дотримуючись їх, кожна країна в окремих випадках може вносити свої корективи та доповнення з урахуванням національних особливостей, звичаїв тощо.

Сучасний Український протокол передбачає дотримання правил, традицій і умовностей. Він не допускає розбіжностей між представниками великих і малих країн, дискримінації щодо останніх.

На прийоми (ділові та дипломатичні) запрошуються особи, які займають офіційні посади в фірмах, на підприємствах, в організаціях та установах дипломатичних корпусах. Тобто прийом - це захід, який носить суворий офіційний характер. Перевага на прийомах віддається громадському статусу а не статті і віку.



1. Етикет і протокол в процесі обслуговування

Доведені до абсурду манери паризького і лондонського вищого світу збільшували прірву між заможними прошарками товариства і незаможними. Ненависть експлуатованої більшості до меншості, що експлуатує, події 1917 року і перших післяреволюційних років призвели до так названого етикетного нігілізму. За ліквідацією дворянства і буржуазії як соціальних груп пішло викорінювання норм етикету, що прийняло форми не менш несуразні, ніж багато вимог цього етикету. Так, наприклад, у 20-е роки рукостискання оголосили переносником інфекції, а дівчата вважали себе ображеними, якщо їм подавали пальто.

Поступово, у міру загасання непримиренної класової боротьби і підвищення матеріального добробуту наших людей, класичні норми етикету стали повертатися в життя.

У останні роки, у зв'язку з формуванням ринкових відносин, а виходить, і появою знову класу багатих, стають актуальними світські манери, тонкощі ведення бесіди, сервіровки, правил розміщення за обіднім столом і в автомобілях і т.д. Але не тільки в цьому справа.

Етикет вільний від застарілих формальностей, не ускладнює, а спрощує і робить приємніше повсякденне життя. Його правила засновані на таких моральних категоріях як ввічливість, тактовність, коректність, порядність. Таким чином, засвоєння правил етикету сприяє розвитку почуття такту (вміння, говорити і діяти з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей і настрою інших людей), привчає зберігати власну гідність і шанувати навколишніх навіть у складних, конфліктних ситуаціях.

Невід'ємною складовою етикету є порядність. Етикет допомагає людині утримуватися від непорядних вчинків - таких як дрібне шахрайство або злодійство, обмова, кляузництво.

Володіння правилами етикету усуває скутість, дозволяє не скривдити ділового партнера недбалим словом або дією, і водночас не упустити власну гідність і престиж фірми. Засвоєння стереотипів поводження, запропонованих етикетом, дає можливість встановити сприятливий психологічний клімат ділового спілкування, що робить бізнес і успішним, і приємним.

В даний час українські підприємства й організації інтегруються в економічне, політичне і культурне життя Європи, розвиваються зв'язки з діловими і політичними колами інших регіонів планети. Спілкування з представниками інших держав потребує особливої уваги до етикету, безперечного дотримання його спеціальних правил. Плідні, взаємовигідні відносини між державами ґрунтуються на принципах поваги суверенітету; рівності; територіальної цілісності; невтручання у внутрішні справи.

Для того, щоб дотримуватися цих принципів, існує дипломатичний протокол.

Дипломатичний протокол - це сукупність правил, традицій і умовностей, яких дотримуються в міжнародному спілкуванні.

Узвичаєні правила протоколу є основою дипломатичної практики будь-якої країни, хоча в кожній із них є і визначені особливості, обумовлені специфікою національних традицій, соціального ладу. Відступ від дипломатичного протоколу або порушення його норм неприпустимо, тому що може завдати шкоди гідності іншої держави і викликати небажані політичні наслідки.

Діловий протокол, як і дипломатичний, регламентує порядок зустрічей і проводів делегацій, проведення бесід, переговорів і прийомів, ведення ділового листування, підписання договорів і угод і т.д.

Але у відмінності до дипломатичного, діловий протокол дотримується не так строго. У сфері ділового спілкування його правила можуть бути більш гнучкими. Проте, солідні комерційні структури в міжнародному спілкуванні частіше усього строго притримуються правил дипломатичного протоколу.



2. Види і характеристика прийомів по протоколу

прийом протокол ресторанний запрошення

Прийом - одна із загальноприйнятих і найбільш поширених форм міжнародної діяльності, забезпечує з якогось приводу зустріч представників іноземних держав і завжди має в силу цього політичний характер. Такого роду заходи є найважливішим каналом встановлення, підтримки зміцнення контактів між дипломатичними представництвами та офіційною владою країн їх перебування, розвитку зв'язків із засобами масової інформації, громадськими, науково-культурними, діловими та іншими колами. Прийоми проводяться в ознаменування важливих подій (національних свят, ювілейних дат, річниць підписання договорів, з нагоди перебування у країні офіційних делегацій та окремих високих гостей, у зв'язку з підписанням великих двосторонніх або багатосторонніх документів і т. п.), а також в порядку повсякденної діяльності відомств закордонних справ і дипломатичних представництв. У практиці саме останні є найбільш поширеним. Нечисленні за кількістю запрошених осіб, такі прийоми являють собою зручну можливість для обміну думками, роз'яснення зовнішньої і внутрішньої політики своєї країни і т. д.

Традиції прийомів мають глибоке коріння. І незважаючи на природне для окремих країн своєрідність в їх проведенні, загальним завжди було і залишається гостинність як знак честі та гідності держави, прояви миролюбності і добросердя. Сказане повною мірою стосується і до розвитку ділових контактів. Основним змістом як дипломатичних, так і ділових прийомів є не прийом їжі та дегустація напоїв, а поглиблення і розширення контактів, отримання потрібної інформації в неофіційній обстановці. Корисність обміну думками та інформацією, природно, залежить від досвіду і вміння кожного із співрозмовників. Доводиться розмовляти з багатьма людьми, що передбачає ретельну підготовку - вирішувати, з ким і про що говорити, з ким познайомитися, кого представити і т. д. Треба бути в змозі спрогнозувати можливу реакцію співрозмовників, представляти хоча б у загальних рисах відповіді на їх можливі питання.

З урахуванням сучасної міжнародної практики можна з упевненістю сказати, що загальноприйняті правила, яких дотримуються на дипломатичних прийомах, повністю відносяться і до прийомів, які організовують зовнішньоекономічні організації, а також окремі фірми в честь своїх колег з інших країн.

2.1 Офіційні та неофіційні прийоми

Залежно від учасників, на честь яких влаштовують свято, а також події, яка стала приводом для організації урочистостей, прийоми поділяють на офіційні та неофіційні.

Офіційними вважаються прийоми, коли запрошені особи пов'язані між собою службовою діяльністю. Вони подібні до дипломатичних прийомів і влаштовуються на честь прибуття глави іноземної держави або дипломатичних представництв та інших офіційних представників бізнесових кіл. Нагодою для них можуть бути національні і державні свята, ювілейні дати, а також конгреси, симпозіуми, конференції, відкриття або закриття міжнародних виставок, підписання договорів, торгових угод тощо.

Неофіційні прийоми організовуються з приводу загальних, товариських подій, сімейних свят та інших традиційних урочистостей.

У дипломатичній та діловій практиці основними видами як офіційних, так і неофіційних прийомів є: келих вина, келих шампанського, перший сніданок, другий сніданок, обід, обід-буфет, вечеря, "а-ля фуршет", коктейль, "жур фікс" ("jour fix"), а також малі прийоми -- чай та кава.

Прийоми поділяються на денні та вечірні, а також на прийоми з розміщенням за столом і без нього. Денними прийомами вважаються келих вина або келих шампанського, перший сніданок, другий сніданок. Усі інші належать до вечірніх. Прийоми такого типу набувають усе більшого поширення, оскільки це вимагає менших затрат часу на їхню організацію і проведення. Згідно з міжнародною практикою, найбільш почесними видами прийомів є сніданок і обід.

2.2 Прийоми без розміщення за столом

Денні. Келих шампанського (Coupe de champage) або келих вина (Vin d'Honneur)

Ці прийоми починаються традиційно о 12.00 і закінчуються до 13.00. На таких прийомах подають зазвичай тільки ігристі вина, сухі і напівсухі вина, соки. Як закуски рекомендується пропонувати маленькі тістечка, канапе горішки і т.п.

Цей вид прийому зручний тим, що займає мало часу і не вимагає складної підготовки. Даний вид прийому проводиться стоячи. Влаштовують його з нагоди національного свята, приїзду делегації, остаточного від'їзду посла і т.п.

Для запрошених - форма одягу - повсякденний костюм. Обслуговують гостей офіціанти в обнесення з підносів, столи в залі прийому не виставляються, вся продукція готується для обслуговування в спеціальній кімнаті поруч із залом.

Так, келих шампанського було організовано після підписання міждержавних документів під час візиту до Києва Президента Вірменії у липні 1997 року (після 19-ї години), а прощальна бесіда та келих вина -- перед відльотом президента Німеччини на батьківщину у лютому 1998 року (о 19-й годині).

Вечірні. Коктейль. Прийом-коктейль - це вид бенкету, на якому столи не ставляться, а всі закуски і напої офіціанти подають гостям з підноса в банкетному залі. Починається о 17.00--18.00. Тривалість прийому -- близько 2-х годин. Проходить він стоячи. На запрошенні вказується час початку і закінчення (17.00-- 19.00, 18.00--20.00). Гості можуть приходити і йти в будь-який вказаний час. Нормальним вважається перебування на прийомі до 1,5 години.

Такі бенкети носять діловий характер і дозволяють в невеликому залі обслужити значну кількість гостей.

Переваги прийому - коктейль: не вимагають великих грошових витрат; великих ресторанних залів; дають можливість запросити необхідну кількість гостей.

У меню включають холодні закуски 8-10 найменувань з розрахунку 1/3-1/4 порції на людину. Вони повинні бути нарізані невеликими шматочками, так як кожен з них наколюється шпажкою. Це бутерброди канапе різної форми, воловани, кошички з салатами, паштетами, сирним, шинковим мусом, маленькі пиріжки з різними начинками, асорті з сирів, овочі натуральні.

Гарячі закуски включають в меню в кількості 3-4 найменувань. Це риба в тісті смажена (орли), шашлик з осетрини, шашлик зі свинини, сосиски-малятка, котлети пожарські невеликих розмірів. На десерт пропонують морозиво в креманках, фрукти, розрізані на часточки і нанизані на шпажки. У кінці бенкету подають шампанське, потім гарячі напої (кава чорна, чай), до яких пропонують маленькі тістечка в асортименті.

Прийом обід-буфет (шведський стіл). До прийому без розсаджування за столом певною мірою належить і обід-буфет, який вважається різновидом обіду. Час проведення такого виду прийому між 19.00 і 21.00 годинами. Для такого прийому накривається стіл, який вище і ширше обіднього (бенкетного) столу. На середину столу виставляються холодні закуски, соуси, різні салати, кондитерські вироби, прохолодні напої, соки, мінеральна вода. По краях столу виставляється скло для напоїв, закусочні тарілки. Прилади знаходяться на спеціальній підставці або викладаються біля тарілок. Серветки кладуть групами в декількох місцях. На стіл встановлюються квіти з довгими стеблами у високих вазах (в центрі).

Гості беруть серветку, кладуть її на ліву руку, на неї ставлять тарілку з приладами, а потім накладають правою рукою страви. Правою ж рукою останнім береться фужер з напоєм і гість проходить в зал, де сідає за столик (намагаючись сісти з тими людьми, з якими необхідно поговорити).

Вина та інші горілчані напої виставляють в залі на спеціальних барних (буфетних) стійках або столах, за якими гостей обслуговує офіціант або бармен.

Такий вид прийому менш офіційний, ніж прийом «Обід». Сервірування столу для гостей (маленькі столи розраховані на 5-6 чоловік) включає скатертину (білу), квіти невисокими композиціями, виставлені прилади для спецій.

2.3 Прийоми з розсаджуванням за столом

Ранкові. Денні. Перший сніданок. Як правило, такий сніданок дається від імені міністра закордонних справ і триває з 8-ї до 9-ї години ранку. Можлива організація його і від імені глави держави.

Цей вид прийому досить поширений у дипломатичній практиці України, наприклад: сніданок Президента України Л. Кучми з провідними бізнесменами Великобританії під час його візиту до Лондона у грудні 1997 року (розпочався о 7.45); сніданок Президента Вірменії Л. Тер-Петросяна до Києва у липні 1997 року (розпочався о 8.30); сніданок міністра закордонних справ України Б. Тарасюка з міністром закордонних справ Гвінейської республіки Л. Камаре під час візиту до Києва Президента Гвінеї Л. Конте у червні 1998 року (почався о 8.00).

Такі сніданки мають діловий характер і є складовою робочої частини візиту тієї чи іншої посадової особи, що і знаходить відображення в їхньому визначенні -- робочий сніданок.

Другий сніданок. Традиційно так називають прийоми, які починаються, як правило, о 12.30 або о 13.00 і закінчуються о 15.00. У сучасній практиці української дипломатії сніданки орієнтовно тривають з 11.30 до 13.00.

Під час збору гостей їм пропонують аперитив: соки, напої, пиво, квас.

На прийомі «Сніданок» подають: 1-2 холодних закуски, 1 рибну або 1 м'ясну страву; десерт.

Під час «Сніданку» до відповідних страв рекомендують подати біле сухе вино або червоне столове (в залежності від основного блюда. До кави (чаю) подають коньяк або лікер.

Сервірування столу для прийому «Сніданок» виконується повна банкетна сервіровка і включає: пиріжкову, дрібну столову і закусочну тарілки; прилади закусочні 1-н комплект, столові без ложки або рибні, десертні в залежності від того, що подається на десерт, скло відповідає напоям - фужер, рейнвейна або лафітна чарки.

В останні роки у дипломатичній практиці незалежної України часто практикується й інший вид денних прийомів --- ланч. Початок ланчу, як правило, -- о 12.30. Тривалість -- близько 1--1,5 години. Форма одягу -- повсякденна. Дипломатичні ланчі мають робочий характер, що значною мірою зближує їх з бізнес-ланчами, які є невід'ємним елементом практики ділового спілкування в багатьох країнах світу.

2.4 Прийом «Робочий сніданок»

Різновидом прийому «Сніданок» є прийом «Робочий сніданок». Тривалість цього виду прийому не перевищує 1-ї години. Дуже поширений такий прийом в Америці, а також даний вид прийому організується перед засіданнями в ООН, засіданням палат парламенту, депутатів. Прийом «Робочий сніданок» проводиться без подачі аперитиву. З їжі пропонуються: 1 холодна закуска, 1 гаряча закуска; 1 гаряче блюдо; кава (чай).

Сервірування столу виконується згідно меню: тарілка пиріжкова, закусочна, прилади - закусочні, столові без ложки або рибні, скло - фужер для води, в даному виді прийому подача алкогольних напоїв не здійснюється. Висаджування за столом учасників прийому здійснюється довільно.

У протокольній практиці денні прийоми вважаються менш урочисті ніж вечірній.

2.5 Прийом "Обід" (Dinner).

Прийом проводиться в проміжок часу 19.00-21.00. Тривалість 2-2,5 години. За основним столом запрошені проводять 50-60 хв. Далі переходять до вітальні, де подають чай, каву. Як аперитив на такому прийомі подають горілку, квас, сухе вино, соки. Меню обіду визначається місцевими традиціями і як правило обмежене: 3 холодних закуски, суп (традиційно прозорий), 1-2 другі страви, десерти.

До холодних страв пропонують горілку або настоянки; до рибного блюда-сухе біле вино, до м'ясного - столове червоне вино, до десерту - шампанське, до кави - коньяк або лікер. Під час усього обіду подається мінеральна вода.

Сервірування столу для прийому «Обід» - повна банкетна сервіровка по меню: дрібна столова, закусочна, пиріжкова тарілки; прилади - закусочні, столові з ложкою або рибні зі столовою ложкою (якщо і рибне, і м'ясне блюдо, то столові і рибні сервіруються відразу). Скло визначається підібраними до страв напоями. На прийомі «Обід» присутні тільки запрошені, їм попередньо розсилаються запрошення, в лівому нижньому куті обов'язково вказується форма одягу: White tie - білий галстук, який означає фрак; Blak tie - чорний галстук, який має на увазі смокінг; Evening dress - вечірній одяг , яка теж значить фрак. Для жінок - вечірні туалети (вечірні сукні).

У деяких особливо урочистих випадках після прийому "Обід" організовується прийом "Коктейль".

2.6 Прийом "Вечеря" (Supper).

Прийом "Вечеря" організується о 21.00 і пізніше, цим він відрізняється від прийому "Обід". Перед вечерею гостям пропонується аперитив такий же як і на обід. Крім того на цьому прийомі не пропонуються супи, а форма офіціантів повинна бути урочистою - чорний костюм, смокінг або фрак. В іншому даний вид прийому організується так само, як і "Обід" - така ж тривалість, такий же неширокий асортимент страв в меню, за столом 50-60 хвилин, а інший час у вітальні. Сервірування столу - повна банкетна сервіровка по меню: тарілки пиріжкова, дрібна столова, закусочна; прилади - закусочні, столові без ложки, рибні, десертні.

Скло підбирається залежно від передбачених напоїв.

2.7 Прийом - фуршет

Назва слова «банкет-фуршет» походить від французького слова «а ля фуршет», що означає «на вилку». Основним столовим приладом під час їжі на банкеті є вилка закусочна.

Перевагами прийому - фуршет є: можливість на невеликій площі залу обслужити значну кількість запрошених, вільний вибір учасниками бенкету місць в залі, можливість підійти для розмови до будь-якого гостя; запрошені можуть йти з бенкету в будь-який час, не чекаючи його закінчення; вартість бенкету в розрахунку на одного гостя значно нижче, ніж при організації бенкету за столом. На такому бенкеті один офіціант обслуговує 15-20 гостей.

Прийом "Фуршет" організується між 17.00 і 18.00г. Основна умова - дрібна нарізка продуктів (під вилку). Тривалість прийому «Фуршет» 2 години. Запрошені, так само як і на прийомі «Коктейль», можуть приходити і йти в проміжок часу, зазначеного в запрошенні.

Крім організації урочистих прийомів, міжнародна практика в цій сфері дозволяє влаштовувати зустрічі й у менш офіційній обстановці -- за чайним або кавовим столами. Такі маленькі прийоми проводяться в міжнародному спілкуванні не тільки серед ділових людей, але й на найвищому рівні. На каву запрошують із 17.00 до 19.00. Чай влаштовується між 16.00 й 18.00, як правило, для жінок, але можна запрошувати гостей й пізніше -- до 20.00. Традиція пити чай у цей час існує не тільки в нашій країні, англійці також вірні своїй традиції пити п'ятигодинний чай ("five о'сіоск tea"). При цьому гостеві пропонується дійсно лише чашка чаю (індійського -- з молоком, китайського -- з лимоном). З варенням чай п'ють тільки в Росії. До речі, молоко ніколи не наливають у порожню чашку, а лише в наповнену чаєм.

Дружина міністра закордонних справ запрошує "на чай" дружин послів та інших жінок. Така форма прийому використовується і при нанесенні прощальних візитів дружинами глав дипломатичних представництв дружині міністра закордонних справ.

У міжнародній практиці все рідше трапляється прийом типу "жур фікс". Дружина міністра закордонних справ або дружина посла призначає на весь сезон день і годину кожного тижня, коли вона очікує гостей. На початку осінньо - зимового сезону один раз розсилається запрошення, дійсне на весь період, якщо не буде особливого повідомлення. Цей прийом називають іноді «середами», «четвергами», «п'ятницями» за формою і змістом він такий же, як і «чай».

Келих вина з сиром ("cheese and wine party"). Цей вид прийому був особливо популярний у 1970-ті роки, особливо серед молоді. Але і зараз запрошення на келих вина із сиром є досить поширеним, більше того, знову стає модним. Такий прийом відносно простий і дешевий. З іншого боку, він дозволяє господарю виявити винахідливість у підборі різних вин і сирів, а гостям дає можливість, почавши бесіду з обговорення смаку сортів сиру, які вони куштують, або вин, легко познайомитися один з одним. Ви можете запропонувати гостям й інші закуски, але сир все-таки повинен домінувати.



3. Характеристика закладів ресторанного господарства класа «люкс», та «вищій»

Ресторанне господарство - це вид економічної діяльності суб'єктів господарювання щодо надання послуг для задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього. Суб'єкти господарювання здійснюють торговельно-виробничу діяльність у ресторанному господарстві через заклади ресторанного господарства.

Заклади ресторанного господарства надають споживачам комплекс різноманітних послуг, які за своїм характером можна поділити на:

- послуги харчування;

- послуги з виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів;

- послуги з реалізації продукції;

- послуги організації обслуговування споживачів (реалізація продукції та організація її споживання);

- послуги з організації дозвілля;

- інформаційно-консультативні послуги;

- інші послуги.

Послуги харчування - це послуги з виготовлення кулінарної продукції, її реалізації і організації споживання відповідно до типу і класу закладу, тому вони поділяються на послуги харчування: ресторану, бару, кафе, закусочної, їдальні тощо.

Послуги з реалізації продукції власного виробництва і закупних товарів та послуги з організації споживання є двома складовими поняття організація обслуговування.

Послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських виробів у закладах ресторанного господарства включають:

- виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у складному виконанні та з додатковим оформленням;

- виготовлення страв з сировини замовника;

- послуга кухаря, кондитера з виготовлення страв, кулінарних і кондитерських виробів удома;

Послуги з реалізації продукції включають:

- реалізацію кулінарних та кондитерських виробів за межами закладу ресторанного господарства;

- відпуск обідів додому;

- комплектування наборів кулінарної продукції в дорогу, в тому числі туристам для самостійного приготування;

- реалізація кулінарної І факсимільного зв'язку; гарантування збереження особистих речей і цінностей споживача; виклик таксі на замовлення; паркування особистого транспорту споживачів на організованій стоянці тощо.

Характеристика типів закладів ресторанного господарства

Класифікація закладів ресторанного господарства спирається на наукові підходи до формування понять і відображає суттєві їх властивості.

Заклад - це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє або/і доготовлює, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, а також може організовувати дозвілля споживачів.

Вони поділяються на типи. Тип закладу визначається за сукупністю загальних характерних ознак торговельно-виробничої діяльності закладу ресторанного господарства, до яких належать:

- асортимент продукції;

- рівень обслуговування;

- номенклатура надаваних послуг;

- рівень матеріально-технічної бази.



3.1 Вимоги до ресторанів класу "люкс"

Ресторан - підприємство громадського харчування з високим рівнем комфорту, матеріально-технічного оснащення, кваліфікації працівників, широким асортиментом-страв складного приготування,включаючи фірмові, винно-горілчані, тютюнові та кондитерські вироби, з підвищеним рівнем обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку споживачів.

Ресторани розрізняють:

- По асортименту продукції та архітектурно-художньому оформленню - спеціалізований, з національною кухнею, тематичний;

- По місцю розташування - ресторан при готелі, вокзалі, в зоні відпочинку, вагон-ресторан та інші.

Торгові приміщення для обслуговування відвідувачів повинні бути в повному наборі і обладнані з комфортом. Виробничі приміщення відокремлені від торгових залів, перегородкою (стіною), передбачається заготівельне і доготівельне складське господарство, допоміжні і побутові приміщення.

Організація обслуговування споживачів в ресторанах здійснюється офіціантами, але залежно від місця розташування ресторану (готель, вокзал, поїзд і т.п.) і часу обслуговування можуть примінятися такі форми обслуговування, як попереднє накриття столів, комплексні обіди, "шведський стіл" і т.п.

Ресторани класу "люкс" забезпечують відвідувачів максимальним рівнем комфорту. Відрізняються унікальним архітектурно-планувальним рішенням і високим рівнем матеріально-технічного оснащення. При оформленні залів і приміщень для відвідувачів використовуються вишукані декоративні елементи, виготовлені по індивідуальному замовленню, що створюють єдність стилю.

Вивіска - світлова з оригінальними елементами оформлення.

Склад приміщень для відвідувачів: вестибюль (хол), гардероб,зал, банкетний зал, окремі кабіни (кабінети), окремі жіночі і чоловічі туалети, кімнати для миття рук, курильні кімнати.

Передбачається наявність естради і танцювального майданчика, виступи оркестру, інструментального або вокально-інструментального ансамблю, солістів з використанням високоякісної стереофонічної радіоапаратури.

Система кондиціонування повітря - з автоматичною підтримкою оптимальних параметрів температури і вологості.

Освітлення - загальне для всього залу, можливо і місцеве для кожного столу (декоративні свічники, світильники, бра та інші).

Меблі створюють підвищений комфорт і відповідають інтер'єру підприємства: в холі і вестибюлі - м'які дивани, банкетки, журнальні столики; в обідньому залі - столи з м'яким покриттям,м'які крісла, стільці, серванти для офіціантів.

Столовий посуд і прилади виготовляються за індивідуальним замовленням або підбираються з урахуванням особливостей кухні і форм обслуговування.

Використовують фарфоровий посуд 1-го сорту вищої художньої обробки, скляний посуд - з кришталю 1-го сорту або художньо оформлений з іншого скла з монограмою або емблемою підприємства, при подачі національних і фірмових страв,виробів і напоїв дозволяється використання майоліковий і дерев'яний посуду. Металевий посуд і столові прилади повинні бути з мельхіору або нейзильберу або з нержавіючої сталі підвищених груп обробки.

Столова білизна (льняні скатертини, серветки - білі або одноколірні, білі рушники для офіціантів) виготовляються за індивідуальним замовленню або підбираються відповідно до загального задуму сервіровки і особливостей інтер'єру зали. На кожному предметі столової білизни відображають монограму або назву ресторану або його емблему. Міняють скатертини на свіжі перед обслуговуванням кожної нової групи споживачів, а в разі забруднення - в процесі обслуговування.

Обов'язковою умовою є дотримання стильової єдності сервіровки столів у кожному залі підприємства протягом усього робочого дня.

Рекламу оформлюють різноманітними декоративними матеріалами,світловими і оптичними ефектами, фотографіями, які надають інформацію про особливості ресторану (специфіка кухні, комплекс надаваних послуг).

Меню і прейскурант друкуються друкарським способом на українському і не менше, ніж на двох іноземних мовах. Обкладинка до меню має бути з шкірозамінника, картону або крейдованого паперу,а на ній - емблема підприємства, яка повинна відповідати тематичній спрямованості ресторану.

Штат підприємства комплектують працівниками високої кваліфікації, які мають спеціальну освіту, на основних технологічних процесах рекомендовано працювати"Майстрам-кухарям", "майстрам-кондитерам".

Обслуговують споживачів метрдотелі, бармени та офіціанти, які досконало володіють правилами і технікою обслуговування. Вони повинні знати особливості технології приготування, оформлення і подачі національних, фірмових і замовлених страв, страв іноземних кухонь, особливості обслуговування прийомів, бенкетів, торжеств, а також окремих контингентів споживачів, знати і дотримуватися правил міжнародного етикету, надавати споживачам інформацію про реалізованої кулінарної продукції, товарів і послуг. У ресторанах, де обслуговують іноземних громадян, персонал повинен володіти декількома іноземними мовами в обсягах, необхідних для виконання своїх обов'язків. Офіціанти повинні знати правила експлуатації контрольно-касових апаратів, порядок оформлення розрахунків і розрахунки по них з споживачами, в тому числі з іноземною валютою та кредитними картками.

Обслуговуючий персонал повинен бути одягнений у формений одяг і взуття єдиного зразка. Формений одяг швейцара, гардеробника,метрдотеля, офіціанта і бармена повинна забезпечувати стильову єдність ресторану. При вході в ресторан відвідувачів зустрічає швейцар.

Асортимент складається з страв, виробів і напоїв всіх груп кулінарної продукції, переважно фірмових, а також національної український кухні і кухонь народів світу.

Приймають замовлення на приготування кулінарної продукції, незазначеної в меню, при наявності необхідної сировини, а також на приготування страв безпосередньо в присутності споживачів, які їх замовили.

Крім продукції власного виробництва реалізують широкий асортимент фруктів, ягід, кондитерських виробів власного і промислового виробництва, винно-горілчаних, тютюнових виробів, фруктових і мінеральних вод та інші товари.

Надають додаткові послуги споживачам, а саме: придбання фірмових значків, квітів, сувенірів, преси; настільні ігри, ігрові автомати, більярд, термінова чистка плям, взуття, дрібний ремонт одягу, упаковка виробів, придбаних в підприємстві, послуги зв'язку, виклик таксі, парковка власних автомобілів на організованій біля ресторану стоянці та інші.

3.2 Вимоги до ресторанів класу "вищий"

Рівень вимог відповідає класу "люкс" за винятком тих, що при оформленні залів замість вишуканих використовують оригінальні декоративні елементи високої художньої якості.

Система кондиціонування повітря повинна діяти ефективно, забезпечувати умови комфорту для споживачів, але необов'язково з автоматичною підтримкою режимів. Пред'являються менші вимоги до вишуканості меблів і інтер'єру приміщень.

Використовують фарфоровий посуд, посуд з кришталю і дутого скла, металевий посуд і столові прилади з нержавіючої стали (для бенкетів і прийомів - прилади з мельхіору й нейзильберу).

Штат підприємства комплектують працівниками високої кваліфікації, які мають спеціальну освіту, а також "Майстрами-кухарями", "майстрами-кондитерами".

Асортимент страв, виробів і напоїв складається з усіх груп кулінарної продукції, включаючи фірмові. У ресторанах з вузькою спеціалізацією (національні, рибні, пивні і т.п.) в меню повинні бути оригінальні фірмові страви, вироби, напої. У цьому випадку асортимент їх може бути звужений, без зменшення вимог до високого рівню їх приготування і оформлення.

Надають додаткові послуги споживачам в придбанні квітів, сувенірів, дрібного ремонту та чистки одягу та взуття, послуги зв'язку, виклик таксі і т.п.

3.3 Вимоги до барів класу "люкс", "вищий"

Бар - підприємство громадського харчування з барної стійкою, реалізує алкогольні, безалкогольні, змішані алкогольні і безалкогольні напої, закуски, десерти, кондитерські і булочні вироби, покупні товари.

Бари розрізняють:

- По асортименту і способу приготування реалізованої продукції - винний, пивний, соковий, молочний, кавовий,коктейль-бар, гриль-бар і т.п.;

- По специфіці обслуговування споживачів - відео-бар,вар'єте-бар, диско-бар та інші.

Їх розміщують переважно в приміщеннях готелів,ресторанів, кафе, вони можуть бути і самостійними підприємствами. Бари, організовані в складі ресторанів і кафе, мають крім залу також допоміжне приміщення бармена. У барах, що є самостійними підприємствами громадського харчування, додатково виділяються виробничі приміщення для приготування холодних закусок та інших страв і напоїв.

Рівень вимог до архітектурно-планувальних рішень, інтер'єру, оснащення устаткуванням, меблів, посуду, столових приладів, білизни, кваліфікації персоналу, переліку додаткових послуг аналогічний як і для ресторанів класу "люкс", "вищий". Склад приміщень передбачає наявність вестибюля, гардероба,торгового залу, чоловічих і жіночих туалетів з приміщеннями для миття рук, а в барах класу "люкс" - курильні кімнати.

Обслуговування відвідувачів здійснюється барменом (за барною стійкою), офіціантами за столами.

Меню і прейскуранти барів включають різноманітні,переважно фірмові страви, закуски, коктейлі, пунші, грог і інші змішані напої, кондитерські вироби власного і промислового виробництва, широкий вибір марочних, вітчизняних і імпортних вин, коньяків, шампанського, лікерів, соків, фруктових і мінеральних вод, фруктів, тютюнових виробів, покупних товарів і т.п.

Бармени та офіціанти повинні мати спеціальну професійну підготовку, володіти іноземними мовами в обсягах, необхідних для виконання своїх обов'язків. Бармени повинні знати і вміти кваліфіковано приготувати різні алкогольні і безалкогольні коктейлі, фліпи, коблери, пунші, глінтвейни і т.п.



4. Аналіз діяльності протокольної служби на підприємстві

Прийом по протоколу носить офіційний характер, влаштовується з приводу підписання договору, угод, візитів представників зарубіжних країн, почесних гостей. Прийом за столом може бути сніданком, обідом або вечерею. Тривалість його 1-1,5 години. При організації прийому кількість місць за столом повинна строго відповідати числу запрошених.

Розміщення гостей за столом і черговість обслуговування учасників прийому визначаються протоколом.

Проведенню прийому передує ретельна підготовка: вибір виду прийому, складання списку запрошених, розсилка запрошень, складання плану розсаджування гостей за столом.

Французький посол у США Альфан був запрошений на обід до американського сенатору. Коли він прийшов і побачив план розсадки за столом, то заявив. Що за стіл не сяде, тому що вважає, що йому не правильно відведено місце. Він сказав: «Як Альфан, я можу сидіти хоч під столом, але як посол, як представник Франції я повинен зайняти місце, належне представленої мною країні».

Щоб гості орієнтувалися в розміщенні за столом, можна біля входу в бенкетний зал виставити на Стендер план столу, в якому вказати місце кожного гостя. Крім того, на столі у кожного прибору кладеться кувертна картка із зазначенням прізвища гостя, звання (академік, полковник і т.д.).

При складанні меню бенкету необхідно враховувати смаки гостей, їх національні традиції, особливості віросповідання. У меню включають холодні закуски повними порціями 4-6 найменувань, гарячу закуску, супи 1-2, другі страви (1-2 найменування), десерт, фрукти, гарячі напої (чай, кава чорна). З урахуванням складеного меню і побажань організаторів бенкету підбирають алкогольні та прохолоджуючі напої.



4.1 Організація прийомів

Кожен із прийомів складається з двох частин. Перша - зустріч, вітання і збір гостей, приватні й загальні розмови, попереднє ознайомлення запрошених з їхніми місцями за банкетним столом, аперитиви (напої для вгамування спраги). Друга - бенкет за столом з повним обслуговуванням, або фуршет.

Для проведення прийомів та бенкетів необхідно мати два суміжних зали: один - для прийому і збору гостей, інший - для бенкету.

У залі для прийому і збору гостей (його називають ще аванзалом) ставлять декілька крісел, круглий столик, на який кладуть сигарети (в пачках або сигаретницях), сірники, сигари в коробках, ножиці для зрізання кінців сигар, попільнички, ставлять канделябри з запаленими свічками. Приміщення прикрашають свіжими квітами в корзинах або високих вазах.

Для ознайомлення гостей з їхніми місцями за столом в аванзалі на видному місці ставлять зменшений макет основного столу, на якому розміщують картки з зазначеними прізвищем, ім'ям та по батькові кожного гостя в тому порядку, що відповідає місцям за бенкетним столом. У центрі столу кладуть стрілку, яка показує напрямок, в якому розташований стіл і послідовність розміщення місць, починаючи від вхідних дверей.

Якщо бенкет одночасно проводиться у кількох залах, у кожному з яких є по кілька столів, рекомендується інша система попереднього ознайомлення гостей з їхніми місцями. В аванзалі на стенді, розміщеному на видному місці, вивішують список учасників прийому, зазначають прізвище, ім'я та по батькові кожного з них, номер залу або його назву, номер стола і місця. Тут же на стенді гості зможуть ознайомитися зі схемою розташування бенкетних залів, столів у кожному з них та номерами своїх місць.

Перед запрошенням гостей до бенкетного залу в аванзалі їм пропонують аперитиви для втамування спраги та збудження апетиту. Із безалкогольних напоїв пропонують соки, мінеральні столові води, газовану воду або охолоджену воду з льодом. Солодку воду не подають, бо вона знижує апетит.

Кращими соками для аперитиву вважають лимонний, грейпфрутовий, гранатовий, виноградний (із несолодких сортів винограду). Із вино-горілчаних напоїв як аперитив пропонують вермут (вважається, між іншим, кращим напоєм для аперитиву), шампанське (сухе або напівсухе), природні натуральні вина - біле або червоне, а також коньяк і горілку.

Розрізняють три види аперитиву: одинарний, комбінований і змішаний. Одинарним називається аперитив, який має лише один вид напою, наприклад, тільки вермут або шампанське. Комбінований - два і більше видів напоїв, розлитих у чарки, келихи, зокрема, вино, коньяк або горілка. Змішані аперитиви - це спеціально приготовані суміші різних напоїв, наприклад, несолодкі коктейлі.

Аперитиви подають гостям на невеликих підносах, накритих серветками. Часто до них як закуску пропонують нарізаний шматочками лимон, маслини, мигдаль чи інші горішки. Нерідко під кінець прийому гостям подають коктейль або аперитив, а потім каву.

4.2 Етикет запрошення та відмова від нього

На прийом з розсаджуванням список запрошених готують завчасно, що пояснюється необхідністю скласти план розміщення гостей за столом.

На дипломатичні офіційні прийоми гостям надсилають відповідні запрошення, які можуть бути повністю або ж частково надрукованими. Для менш офіційних заходів допускається надсилання запрошень, повністю написаних від руки. Незалежно від виду запрошення завжди пишеться від третьої особи. Офіційний протокол вважає за можливе передати його телефоном або телеграфом.

Запрошення на офіційні заходи завжди друкуються на білосніжному (Off White") папері чорною фарбою. Останнім часом при виготовленні запрошень серед усіх стилів написання літер перевага надається рукописному стилю.

Повністю надруковані запрошення використовують для особливих заходів - дуже великих або формальних, офіційних прийомів. Вважається, що такі запрошення демонструють особливу повагу до запрошених (вони ж є і найдорожчими). У повністю надруковане запрошення від руки вписується тільки ім'я гостя та, за потреби, його дружини.

Якщо господарем прийому є висока офіційна особа (глава держави, прем'єр-міністр, спікер парламенту, посол держави тощо), запрошення може мати вгорі зображення герба країни або ж печатку офісу посадової особи (наприклад, прем'єр-міністра). Існує практика, згідно з якою на запрошеннях на заходи, що відбуваються на державному рівні, використовується зображення державного герба, печатки офісу посадової особи, виконані золотою фарбою, а на запрошеннях на робочі сніданки, ланчі, інші менш офіційні заходи - некольорове випукле зображення герба або печатки. Усі запрошення від імені президента країни мають золоте зображення державного герба або ж президентської печатки.

Частково друковані запрошення можуть використовуватися для будь-якого виду прийняття, з будь-якої нагоди та для будь-якої дати і часу. Запрошення такого роду можуть надсилатися для ланчів, чаю, коктейлів тощо.

Частково друковані запрошення дешевші, ніж друковані повністю, і тому вони активно використовуються особами та установами, які часто організовують різні протокольні заходи. Необхідна інформація (вид прийому, дата, день, час і місце проведення) вписується від руки чорним чорнилом відповідно до конкретного заходу.

Існують загальні вимоги до запрошень усіх видів. Якщо захід влаштовується на честь певної офіційної особи, високого гостя або ж на відзначення національного свята, відповідна інформація вказується вгорі на запрошенні або ж, якщо допускає розмір, у самому тексті. У тому випадку, коли відповідна фраза дуже довга, друкується окрема картка, яка прикріплюється до запрошення.

Запрошення, що надсилається почесному гостю, не пояснює причину заходу, а містить напис "To Remaind " або "Рour Memoire" (Р. М.).

Зазвичай, усі запрошення, зокрема запрошення на прийом з розсадкою гостей, обов'язково у лівому нижньому кутку містять літери R.S.V.P. -- прохання відповісти. Нижче можливе уточнення -- "Regrest only" -- повідомити тільки в разі неможливості бути присутнім. Таке прохання відсутнє на запрошенні, що надсилається почесному гостю, з яким обов'язково досягається попередня домовленість про його присутність, і таким чином запрошення у такому випадку є нагадуванням про захід. Якщо відповідь очікується по телефону, його номер пишеться під проханням дати відповідь.

У запрошенні, як правило, вказується форма одягу, передбачена для конкретного заходу. Це може бути:

- повсякденний одяг. Така форма визначається словами: informal", "tenue de ville", "undress" (характерно для Великобританії);

- смокінг. У дипломатичному та офіційному протоколі для такої форми використовується визначення ""black tie". Можливо також, для натвформальних заходів, "dinner dress", "tuxedo";

- фрак. У запрошеннях така форма визначається як white tie". Можливо також "tenue de soire", "evening dress", "decorations" i просто "tails".

Якщо у запрошенні форми одягу не вказано, вважається, що в такому разі організатори передбачають неформальний, повсякденний одяг. У такій ситуації варто уточнити форму одягу напередодні прийому.

Запрошення на прийом можуть бути передані телефоном. Як тільки отримується згода на запрошення по телефону, одразу ж надсилається відповідне надруковане або написане від руки нагадування. Може бути воно надіслане також і телеграфом. Запрошення на офіційні заходи, передані телеграфом, дублюються надрукованими. Відповідь на запрошення такого роду дається також телеграфом або по телефону.

Запрошення на прийом розсилаються заздалегідь. Мінімальний строк -- за тиждень до проведення заходу. Щоправда, така розсилка може призвести до небажаних наслідків -- численних відмов у зв'язку з тим, що раніпіе вже були прийняті запрошення на ті чи інші заходи, образи з боку деяких запрошуваних, які можуть подумати, що про них згадали в останній момент, коли хтось, кого запросили раніше, відмовився прийти.

Оптимальний час розсилки запрошень -- за два-три тижні, у разі організації особливо важливого заходу -- за чотири тижні.

Залежно від конкретних обставин запрошення надсилаються з кур'єром, рідше поштою (високим посадовим особам, визначним діячам рекомендується завжди надсилати з кур'єром).

У всіх випадках, коли у запрошенні є літери R. S. V. Р.. або слова "прохання відповісти", необхідно якомога швидше дати відповідь про можливість чи неможливість бути присутнім. Як заведено, відповідь дається протягом 1--2 днів після отримання запрошення. Якщо особа, яку запрошують, не певна у тому, чи зможе вона бути присутньою, краще відмовитися одразу, ніж зробити це в останній момент. Затримка відповіді на запрошення ставить організаторів у складне становище тому, що вони не можуть прийняти рішення щодо розсадки за столом, а також не можуть запросити когось іншого. Це й змушує організаторів нагадувати про необхідність дати відповідь. Узагалі ж не відповісти на запрошення -- серйозна помилка.

Якщо подружжя відмовляється від запрошення через відсутність чоловіка або дружини у місті або у зв'язку з отриманням раніше іншого запрошення для одного з них, він чи вона має сповістити про це організаторів, і тоді можливе надсилання запрошення одному -- тому, хто вільний на час запрошення.

Вважається абсолютно прийнятним як для чоловіка, так і для жінки відповісти згодою на запрошення, направлене для обох, і самому/самій прийти на коктейль, обід-буфет, "а-ля фуршет", якщо це є бажаним і коли на його чи її присутність розраховують організатори.

На запрошення, які надходять від імені глави держави, необхідно дати відповідь протягом 24 годин з моменту його отримання. На запрошення, передане по телеграфу, слід відповісти негайно також по телеграфу або по телефону. Існує лише кілька ситуацій, коли можлива відмова прийняти запрошення від імені глави держави. Це -- смерть члена сім'ї, хвороба запрошеного, весілля члена сім'ї, відсутність запрошеного у столиці, в країні у день проведення відповідного заходу.

Більш правильним вважається відповісти на запрошення листом чи листівкою, ніж надсилати візитну картку. У деяких країнах відповідь візитною карткою вважається нетактовною, особливо коли йдеться про офіційне запрошення.

Відповідь на запрошення пишеться від руки чорним чорнилом на білому папері, розмір якого приблизно такий, як розмір запрошення. Відповідь дається від третьої особи. Запрошення на прийом з розсаджуванням надсилається кожному персонально і старшинство гостей визначається згідно з рангом кожного, тому направляти на офіційний сніданок, обід, ланч замість себе іншу особу не дозволяється. Така заміна можлива тільки за згодою організаторів.

Важливим моментом у протоколі та етикеті запрошень на дипломатичні офіційні прийоми є питання щодо можливості чи неможливості прохання надіслати запрошення. Вважається недопустимим просити запрошення для себе на жодні заходи. Офіційна особа може попросити запрошення для колеги або ж для особи, яка обіймає вищу посаду. Дипломатичний працівник може у разі, якщо його колега або вища офіційна особа з його країни проїжджає через столицю на місце нової акредитації, попросити своїх колег з дипломатичного корпусу включити гостя до списку на офіційні або дипломатичні заходи, на які список запрошених не має обмежень.

4.3 Прихід на прийом

Організатор прийому зустрічає гостей у вестибюлі, вітається з коленим запрошеним, знайомиться. Проводжає гостей до гардеробу, допомагає дамам знімати пальта, а потім веде їх до основного залу. Організатор прийому знайомить гостей зі своїми співробітниками вже тоді, коли запрошені сідають за стіл. При знайомстві кожен з представлених вітає гостей кивком голови.

На великому офіційному прийомі (сніданок, обід, вечеря) з численним обслуговуючим персоналом чітко дотримуються визначеного часу початку і закінчення прийому. Високо цінується точність приходу на початок прийому.

Пізнє прибуття і ранній відхід (без поважних причин) розглядаються як бажання гостя підкреслити напружені (вимушені) стосунки з організаторами вечора. Якщо прийом діловий, то грубим порушенням етикету вважається прихід співробітників фірми, представництв тощо пізніше за свого керівника.

У тих випадках, коли організовано прийом з розміщенням за столом, слід врахувати, що для збору гостей відведено приблизно ЗО--35 хвилин (у цей час подається коктейль), після чого всі сідають за стіл.

У випадку, коли в запрошенні двічі зазначено час, наприклад 20.00 і 20.30, то мається на увазі: напої будуть о 20.00, а вечеря -- о 20.30. Більше ніж на 10--15 хвилин спізнюватися на прийом не прийнято. Якщо у вас виникає сумнів щодо часу початку прийому, не соромтесь уточнити його заздалегідь у господаря.

Якщо прийом менш офіційний, то той, хто спізнився, в першу чергу повинен підійти до господині і вибачитися. Господиня при цьому залишається сидіти. Якщо запізнилася жінка, то вона лише обмінюється рукостисканням, щоб не примушувати чоловіків, що сидять за столом, вставати з місць. Гостю, який запізнився, пропонують ту страву, яку в момент його прибуття подають решті присутнім. Звичайно, якщо це десерт, то господиня попросить принести йому ще й гарячу страву.

Якщо вас запросили на коктейль або фуршет, то в запрошенні теж вказують години початку і закінчення. Гості можуть у такому випадку приходити і відходити будь-коли в межах зазначеного часу.

4.4 Музика на прийомі

Про те, що музика сприяє гарному настрою і хорошому апетиту, люди знають давно. Будь-який прийом виграє лише від того, наскільки вдало підібрана музика. На офіційному прийомі можуть виступати спеціально запрошені музиканти, камерний квартет або навіть оркестр малого складу, який виконує популярні мелодії. На невеликому сімейному прийомі краще ставити записи камерної вокальної або неголосної інструментальної музики. Слід пам'ятати, що музика на прийомі віддзеркалює ваш смак. Під час виступу з промовами або тостами музика затихає. На офіційних державних прийомах інколи виконується державний гімн, який присутні слухають стоячи.

На офіційному прийомі для гостей може виступити відомий співак, виконавець-інструменталіст з одним-двома невеликими творами. Про це, як правило, вказується в офіційній програмі вечора, що роздається гостям або лежить на столі разом з меню. Виступ відбувається при заміні страв. У цей час не можна їсти, стукати ножами, переставляти прибори, розмовляти один з одним. Присутні повинні підкреслено уважно слухати виконавців і нагороджувати їх оплесками.



5. Підготовка до проведення прийому

5.1 Підготовка до прийому з розміщення за столом

У ході підготовки до прийому офіціанти здійснюють підбір і розстановку меблів. Для прийому зручні столи шириною 1,2-1,5 м. Загальна довжина їх визначається з розрахунку 0,8 м на кожного гостя. Столи вирівнюють, покривають мольтоном і застеляють бенкетної скатертиною. Скатертина повинна опускатися з боку гостей на 25-30 см, з торців на 60-80 см. Залежно від форми залу, його площі, кількості учасників бенкету столи можуть бути розставлені у вигляді прямих ліній, букв Т, П, Ш.Стіл для почесних гостей сервірують з одного боку. На цьому столі скатертина повинна спускатися з протилежного боку на відстань 10 см від підлоги. Біля стін, колон, у кутах залу розміщують підсобні столи або серванти.

...