Ціннісно-адаптаційний потенціал мистецтва постмодерну в аспекті некласичної естетики

Некласична естетика грунтується на вивченні архаїчних, автентичних культур, на різноманітних дослідженнях атавістичних, міфологічних форм мислення, почуттєвості, творчомедитативних станів людини. Зустріч у мистецтві постмодерну двох різних типів духовності: Західної і Східної, інформаційного й архаїчного суспільства, поглиблене вивчення природи, функції міфів, архетипів символів стимулюють західну філософсько-естетичну думку, незвичайно розширюють обрії культури. Досліджено, як цей діалог допомагає розв'язати у свідомості європейця проблему суперечливого протистояння особистості та оточуючого її середовища шляхом вироблення у собі відкритості нескінченним можливостям і змінам буття, готовності відгукнутися на різноманітні імпульси. Це принципово важливий момент сучасного мистецтва для європейської людини, для якої найголовнішим було не загубити себе в цьому світі. У дисертації досліджена інша ніж у класичному мистецтві форма прояву духовності в мистецтві постмодернізму, яка пов'язана не з художністю, вишуканістю форми, а з сакралізацією буття, знаходження високого сенсу у повсякденності;

Мистецтво постмодерну дуже точно відтворює духовну атмосферу, модулює життєвий простір, в якому живе людина, зближується з дійсністю, відмовляється від ускладненої, вишуканої форми (перформанси, інтерактивні акції, відеоінсталяції, екологічна скульптура, масові телесеріали, римейки, фентезі тощо) для того, щоб працювати з буденним рівнем свідомості особистості. Сучасний склад повсякденного життя відмічений небувалим вторгненням мистецтва. Сформувалося інше ставлення до нього, змінилися форми його функціонування. У процесі адаптації людина звертається до мистецтва як до можливості забезпечити психологічний комфорт, „пом'якшити гострі кути буття”. Мистецтво постмодернізму шукає шляхи для того, щоб стати складовою частиною повсякденності. Воно пропонує специфічну логіку осягнення дійсності, вміння вбудовуватися у реальний світ і відкривати несподівано для людини співзвучні їй сторони буття, переживати та знаходити новий сенс буденного, -- тим самим виконує адаптаційну функцію, сприяє нормалізації життєдіяльності індивіда;

Принципи містицизму і міфоритуалістичності виконують у мистецтві постмодерну значні функції: а) руйнують аналітичну традицію „епохи модерну”; б) добудовують наукову картину світу засобами, що недоступні науці і редукують її до розуміння кожного; світогляд сучасної людини називають художньо-філософським; в) розтлумачують значення міфів і символів, які лежать в основі традиційної культури, розхитують стереотипи євроцентризму і сприяють тим самим на рівні буденної свідомості засвоєнню іншого способу існування, адекватного інформаційному суспільству.

Міфоритуалістичність і містичність - такі художні прийоми сучасного мистецтва, які задовольняють потреби людини у сакралізації буття, допомагають реалізувати їй глибини самості, духовні прагнення, розширюють кордони свідомості, сприяють пошуку і оформленню нових сенсів буття (смислотворчості). Завдяки їм у мистетстві постмодерну відбувається багатомірне, поліфонічне осягнення життя, якого не знало ні класичне, ні модерністське мистецтво і мистецтво постмодерну виконує свою постійну функцію - виявляє і розвиває духовні здібності людини. Принципи міфоритуалістичності і містичності надзвичайно збагатили художню мову, образність, символіку форми сучасного мистецтва.

Особливістю українського мистецтва постмодерну є постійний діалог з власними традиціями, який сьогодні починає давати цікаві результати на межі розвитку класичного мистецтва і радикальних художніх арт-практик. Західний художній постмодерн у своєму радикалізмі зайшов так далеко, що зруйнував всі мости, які зв'язували його з традиційним естетичним досвідом і тому для нього є дуже цікавим практика українського мистецтва, в якому органічно поєднуються класичні і сучасні тенденції.

Таким чином, збільшення ролі сучасного мистецтва в соціальній адаптації особистості пов'язане з тим, що:

онтологія сучасного мистецтва орієнтована на сугубо особистісний світ переживань, відповідальності, турботи, надії, катастрофізму тощо, що характеризується поняттям “ онтичного”, тобто онтології сугубо особистісного буття у світі мистецтва;

воно знайшло нові прийоми, способи впливу на психіку і свідомість особистості;

зі зміною проходження самого процесу адаптації (і самоідентифікації як її суттєвого аспекту): перехід у нову соціальну групу і інший рівень буття, зміна ціннісних орієнтацій не через фактори освіти і переїзду до нового місця проживання (як це було раніше), а через засвоєння нових культурних стилів життя;

зі зміною головної соціальної функції мистецтва сьогодні: не формування певного ідеалу і ціннісних орієнтацій, потрібних суспільству, а розвиток суб'єктивності людини, лабільності її психіки, вміння приймати рішення самостійно.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мистецтво постмодернізму як фактор адаптації особистості. Монографія. К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2001. - 240 с.

2. Украінська та зарубіжна культура ХХ сторіччя. Навчальний посібник. К.: Знання, 2002. - 214 с.

3. Постмодерністські риси в сучасній українській культурі. // Слово і час. - 1999. - №7. - с. 19-24. (0,5 др.арк.)

4. Людина в контексті постмодерністського світобачення. // Наукові записки: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Випуск 1. К: Знання, 1999. - с. 55-59. (0,5 др.арк).

5. Становлення нової естетичної системи авангардизму. // Наукові записки: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Випуск 2. К.: Знання, 1999. - с. 23-28. (0,5 др.арк).

6. Основні фактори і стадії адаптації в якісно плинних умовах життя. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Випуск 3. К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 1999. - с. 76-81. (0,5 др.арк).

7. Художня культура як адаптивно-адаптуюча система. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Випуск 4. Редкол. М.Шкіль та ін. - К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2000. - с. 90-97. (0,5 др.арк.)

8. Художня мова авангардного мистецтва як вираз світовідчуття людини ХХ століття//Наукове видання: Мова і культура.Вип.2.Том 2.:Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії.-К.:Видав.Дім Дм.Бураго,2000.-с.139-149. (0,5 др.арк).

9. Картина світу в мистецтві ХХ сторіччя. // Збірник наукових праць. Вісник КНУКіМ. Серія "Філософія" №2. К.: КНУКіМ.. 2000. - с. 65-75. (0,5 др.арк).

10. Культура постмодернізму і новий тип мислення людини другої половини ХХ століття / Наукові записки: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Випуск 5. Редкол. М.Шкіль та ін. - К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2000. - с. 22-32. (0,5 др.арк.)

11. Адаптація і самореалізація особистості та роль сучасного мистецтва в цьому процесі // Вища школа, 2003. №2/3. - с. 71-79. (0,5 др.арк.).

12. Особливості культури постмодернізму в Україні зумовлені традиціями православ'я. // Вісник Київського інституту “Слов'янський університет”. Випуск 10. К: 2001. - с. 134-139. (0,5 др. арк.).

13. Філософсько-культурні парадигми ХХ століття в мистецтві постмодернізму//Наукове видання:Мова і культура.Вип.3.Том 1:Філософія мови і культури.-К.:Видав.Дім Дм.Бураго,2001.-с.104-111. (0,5 др.арк).

14. Етноінтеграція культур засобами освіти. // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства та молоді. Наук. праці. Вип. 1. Редкол: В. Андрущенко. К.: Знання, 2001, с. 543-552. (0,5 др.арк).

15. Соціокультурний підхід як методологічна основа вивчення ціннісно-адаптаційних характеристик мистецтва // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001, с. 77-84) (0,5 др. арк.).

16. Постмодерністська модель світобачення. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск VII: Зб. наук. праць: У двох частинах. Частина 1. - К. ДАКККІМ, 2001. с. 27-37 (0,5 др. арк.).

17. Загальні закономірності культурної еволюції та її періодизація. // Збірник наукових праць інституту культури. Випуск 2. - К.: 1994. - с. 13-21. (0,5 др.арк).

18. Духовність як життєвий принцип та спосіб адаптації людини // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць, випуск 10. Відп. ред. М.Бровко. К.: Українська книга, 2002. - с. 76-85. (0,5 др.арк.).

19. Формування нової культурної парадигми на рубіжі ХХ-ХХІ століть // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Випуск VIII: Зб. наук. праць. - К., ДАКККіМ, 2002. - с. 253-266. (0,5 др.арк.).

20. Містичний ореол сучасного мистецтва // Людина і світ, 2002. - №6. с. 53-60. (0,5 др.арк.).

21. Філософічність як відмінна риса сучасного мистецтва // Культура і сучасність: Альманах. - К.: ДАКККіМ, 2002. - №1. - с 33-41. (0,5 др.арк.).

22. Образи та символи міфів у мистецтві постмодерну: // Людина і світ, 2002. - №10. - с. 51-59. (0,5 др.арк.).

23. Адаптивне значення мистецтва постмодернізму в сучасних процесах культурної диверсифікації // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - К.: ДАКККіМ, 2002. - №1. - с. 23-31. (0,5 др.арк.).

24. Духовна ситуація сьогодення у мистецтві постмодернізму // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - К.: ДАКККіМ, 2002. - №2. - с. 15-22. (0,5 др.арк.).

25. Мистецтво постмодернізму як фактор етноінтеграції. // Наукове видання “Мова і культура”. Випуск 4. Том 1, частина перша (Філософія мови і культури). К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2002. с 142-149 (0,5 др. арк.).

26. Роль мистецтва у формуванні емоційно-почуттєвих факторів адаптації. // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Вип. 10. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002., с. 60-68 (0,5 др. арк.).

27. Священні розміри існування людини // Людина і світ, 2003. - №2. с. 52-57. (0,5 др.арк.).

28. Фактор міграції в культурному діалозі цивілізацій в умовах глобалізації // Діалог цивілізацій: протиріччя глобалізації. Матер. Другої Всесвіт. конф. Київ, 23 травня 2003р. - К.: МАУП, 2003. с 285-290. (0,5 др.арк).

29. Співвідношення релігійних і світських елементів у системі освіти // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Зб. наукових праць. - К.: НПУ ім. М.Драгоманова. 2004. - №14. - с. 159-167. (0,5 др.арк.).

30. Міфологічні аспекти сучасної культури і їх роль в духовної трансформації особистості // Науковий часопис: серія 7. Релігієзнавство. Філософія. К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2004.-Серія 7, №16, - с.15-26 (0,5 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Мєднікова Г.С. Ціннісно-адаптаційний потенціал мистецтва постмодерну в аспекті некласичної естетики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.08 - естетика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню ціннісно-адаптаційного потенціалу постмодерністського мистецтва, з його новими філософсько-естетичними парадигмами, функціями, колажно-монтажним принципом створення образу, руйнуванням видових, жанрових меж, зближенням з життям, що доводить небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини.

У дисертації розглядаються адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної сутності, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його в теперішньому у спілкуванні з іншими, природою, Всесвітом, розкритті власної суб'єктивності. Радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння сутності та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини і усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття.

На основі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичних доробок вітчизняних та зарубіжних філософів і естетиків проаналізована трансформація класичної естетики і формування основної проблематики некласичної естетики.

Ключові слова: мистецтво постмодернізму, соціокультурна адаптація особистості, світовідчуття, художні арт-практики, маргінальність, містичність, міфоритуалістичність, діалог, естетичний досвід, некласична естетика.

Медникова Г.С. Ценносно-адаптационный потенциал искусства постмодерну в аспекте некласической эстетики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.08 - эстетика. - Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию ценносно-адаптационного потенциала постмодернистского искусства, с его новыми философско-эстетическими парадигмами, функциями, колажно-монтажным принципом создания образа, стиранием видовых, жанровых границ, сближением с жизнью, что доказывает небывалую за глубиной и масштабом трансформацию мировоззрения человека.

В диссертации рассматриваются адаптационные возможности современного искусства, заложенные в новой концепции творчества постмодернизма, его игровой, интерактивной, плюралистической природе, актуальной сущности, которая формирует понимание смысла существования не ради будущего, а учит находить его в настоящем в общении с другим, природой, Вселенной, раскрытии собственной субъективности.

Далекие от любых традиций приемы арт-практик, принципы художественного мышления постмодерна трансформировали эстетический опыт, выявив его сущностно-адаптационные аспекты по следующим направлениям: а) основной акцент в искусстве постмодерна сделан на выражении субективности человека; б) художественное произведение стало рассматриваться как акт коммуникации, где реципиент - равноправный соавтор, который создает его смыслы; в) интерес художественно-эстетичного сознания постмодерна направлен на повседневность, которая рассматривается под эстетическим углом зрения; г) в постмодерне наиболее значимым является не само художественное произведение (его форма), а контекст его существования (художественный, социальный, повседневный, моральный, политический, психологический и т.п.); д) иронически-игровой принцип искусства постмодерна освобождает художественное произведение от претензий на исключительность, от амбиций пророчества и поучений, а создает пространство для самореализации личности, развивая интуицию, воображение, средства невербального общения; е) новые формы и стратегии современного искусства, связанные с акционизмом (перформанс, хепенинг, интерактивные видеоинсталляции) берут на себя адаптационно-психотерапевтическую функцию; ж) искусство отказалось отображать что-небудь, а создает (моделирует) новую реальность, которая раньше не существовала (конструирует объекты, артефакты, модель мира, пространство для общения, самовыражения, жизненную среду и т.п.).

На основе анализа реального функционирования современного искусства, теоретических розработок отечественных и зарубежных философов и эстетиков проанализирована трансформация классической эстетики и формирование основной проблематики неклассической эстетики.

Ключевые слова: искусство постмодернизма, социокультурная адаптация личности, мироощущение, художественные арт-практики, маргинальность, мистичность, мифоритуалистичность, диалог, эстетический опыт, неклассическая эстетика.

Mednikova, G.S. The Valuable and Adaptable Potential of the Postmodern Art in the Aspect of Non-classic Aesthetics. - Manuscript.

The thesis for Doctor's Degree in Philosophy, program #09.00.08 - Esthetics. - Taras Shevchenko Kyiv National University. Kyiv, 2005.

This thesis is dedicated to research of the valuable adaptable potential of the postmodern art with its new philosophical aesthetical paradigms-functions, the collage assembly concept of the image creation, violation of the artistic forms, demolition of genre boundaries, and convergence with reality that create an all-time deep and wide transformation of the human view.

The thesis examines the adaptable possibilities of modern art that are founded into the new conception of postmodern art and its interactive and pluralistic nature which is the topical entity that forms understanding of purpose of existence not just for the future day, but teaches to find the meaning of life in present during communicating with others, nature, Universe; to uncover one's subjectivity. The radical experience of art practice expands and deepens the understanding of the core and impact existence of aesthetical things, while transforming the traditional mankind experience in two essential directions: creation of an aesthetical habitat and awareness of the spiritual metaphysic basis of human life.

The transformation of classical aesthetics and formation of non-classical aesthetics main concerns was based on results of the actual functioning of modern art, and theoretical developments made by native and foreign philosophers and aesthetes.

Key words: art of postmodernism, social cultural adaptation of personality, perception of the world, modern art practices, marginality, mysticism, mythical ritualisticism, dialogue, aesthetical experience, non-classic aesthetics.

Размещено на Allbest.ru