Свобода у постіндустріальну епоху: "етика співчуття" та "суспільство опіки"

Реакція західних держав на пандемію СОУГО-19 свідчить про їхні цінності. Минулих кількасот років основною ідеологією Західного світу був лібералізм, який ключову цінність вбачає у свободі. Свобода - первинна і невідчужувана. Людина вільна не за волею уряду чи більшості, а лишень тому, що вона народилась людиною. Ранні теоретики лібералізму, зокрема Томас Гоббс і Джон Локк, стверджували, що свободою індивід володіє ще у природньому стані. Унаслідок укладання суспільного договору - переходу від природного до політичного буття - людина відмовляється від безмежної природної свободи для того, щоб у неї з'явилася також і безпека. Проте і Т Гоббс, і Дж. Локк дають зрозуміти: свобода передує безпеці. Безпека не повинна поглинати свободу, а є лише інструментом її захисту.

Головним уроком пандемії стало те, що помірковані західні держави здатні обмежувати свободу своїх громадян не менше, ніж комуністичний Китай. Проте метою такого обмеження є не збагачення правлячої еліти чи просування геополітичних інтересів, а турбота про здоров'я, безпеку та благо громадян. Як наслідок, теперішній політичний устрій Західного світу можна описати радше як ліберальний патерналізм, в якому уряд є великим піклувальником, а не як лібералізм, в якому він захищає свободу. Можна провести аналогію з матір'ю маленької дитини. Мати хоче, щоб її дитині було «добре»: щоб вона була в безпеці, нагодованою і тепло вдягненою. Таке піклування є благом для дитини, проте стає згубним для дорослого, який дозрів до свободи. Якщо Просвітництво, за Іммануї- лом Кантом, стало «виходом людини зі стану неповноліття, яке означає неспроможність користатися власним розумом без керівництва з боку когось іншого» (зокрема, додамо, уряду) [3], то нинішній ліберальний патерналізм нагадує зворотній процес, який повертає її назад у «неповноліття».

На користь тези, що свобода більше не є основоположною цінністю постінду- стріальної Західної цивілізації, можна навести ще один аргумент. Йдеться про реакцію колективного Заходу на агресію Путіна проти України та інших країн, яку важко назвати інакше, ніж «сентиментальною та анемічною», за висловом Мартіна Лютера Кінга. На окупацію території суверенної держави, вбивства, викрадення і тортури її громадян, шантаж її керівництва Захід раз за разом відповідає недолугою «стурбованістю», укладаючи з агресором при цьому сумнівні угоди. Літературним прообразом такої реакції, на наш погляд, можна вважати роман Герберта Веллса «Машина часу» (1895), в якому автор зобразив далеке майбутнє і описав у ньому касту елоїв - далеких нащадків європейських аристократів. Г. Веллс зобразив елоїв як інфантильних та лякливих істот, які не здатні переносити працю і труднощі. Елої живуть споживацтвом та розвагами, але при цьому панічно бояться морлоків - нащадків робітників, яких письменник показав як агресивних мешканців підземель. Постійна «стурбованість» Заходу діями Путіна нагадує сполоханий лемент елоїв перед морлоками.

Наче Джокера, багато західних політиків намагаються «зрозуміти» Путіна. В Німеччині навіть з'явився термін “Putmversteher”, тобто «той, хто розуміє Путіна». «Путінфер- штеєри» укладають з російським диктатором газові угоди, картинно висловлюючи «стурбованість» його діями на камери. Парадоксально, що Україна, яка належить до інституцій колективного Заходу (ЄС і НАТО), з погляду цінностей - бажання відстоювати свободу - є більш західною, ніж сам Захід.

Влучну характеристику сучасного стану постіндустріальної Західної цивілізації, яка підсумовує усі окреслені вище тенденції, дав філософ Борис Марков. Наведемо тут довшу цитату:

«Створене зусиллями численних професіоналів суспільство, в якому, здається, немає більше зла, насправді нестабільне і вразливе. Не тільки зовнішня загроза може зруйнувати рівновагу. Всередині системи зароджуються небезпечні віруси, перед якими безпорадний імунітет людей, звиклих до штучної їжі. Це не проблема клініки, точніше, це не тільки проблема клініки. Мова йде про те, що за фасадом гасел пацифізму, демократії, екології, здоров'я, моральних чеснот, неконфліктної комунікації приховуються реактивні форми зла. [...] Якщо раніше головним репресором виступала державна влада, зацікавлена у самозбереженні, то сьогодні конформістська система порядку існує автономно від влади. Вона визначається континуальним процесом циркуляції товарів, знань, сексуальности, де людина функціонує без того тиску відчужених сил, що викликає різку протидію та рефлекторний протест. Сьогодні склалась ситуація, коли порядок існує у форматі самих потреб, причому вони не придушуються, а, навпаки, стимулюються. Парадокс лише у тім, що за відсутності заборон людина не відчуває бажань. Щезає конфлікт між «хочу» та «дозволено», й таким робом щезає органічний досвід зіткнення з іншою силою. [...] З чим пов'язане згасання класових баталій, під стиґмою яких пройшли ХІХ й початок ХХ століть? Різниця між багатими і бідними, безперечно, знівелювалась зростанням добробуту. Демократія зблизила маси і владу, а населення занедбало політику. Але найголовнішим досягненням ХХ ст. стало те, що люди готові платити будь-яку ціну, офірувати навіть свободу заради досягнутого добробуту. Люди втратили відчуття тиску влади ще й тому, що вона змінила форму оприявлення. Фуко називав сучасну владу «біовла- дою», визначаючи її як «турботу про життя». Хто може кинути камінь в інститут радників та експертів, стурбованих добробутом і покращенням здоров'я населення?» [1].

Іноді художня література здатна рефлексувати тенденції розвитку суспільства набагато краще, ніж науковий чи філософський аналіз. У романі-антиутопії «Цей прекрасний новий світ» (1932) Олдос Хакслі вказав на турботу про потреби та раціоналізацію як дві ключові тенденції розвитку суспільства і передбачив аспекти, які стали реальністю в ньому десятиліттями пізніше. Згідно з сюжетом роману, у майбутньому (дія відбувається у 26 столітті н. е., хоча літочислення ведеться від «ери Форда», тобто споживацтва) людей вирощуватимуть в інкубаторах і розподілятимуть на касти за їх фізичними та інтелектуальним здібностями. Інженери та науковці опікуються потребами людей. Майже усю роботу виконують роботи, а другорядні завдання передають людям лише для того, щоб чимось заповнити їхній час. Змалку людей привчають до споживацтва та індоктрину- ють рекламними лозунгами: «Соми грам - і немає драм», «Краще нове купити, ніж старе лагодити», «Чистота - запорука благофордія». Психологічні проблеми вирішуватимуть за допомогою нешкідливого наркотика - соми. У суспільстві майбутнього наступила цілковита гендерна рівність, а слова «батько» і «мати», «чоловік» та «дружина» вважають лайливими. Сюжет роману, як і у вищезгаданому фільмі М. Формана, ґрунтується на колізії між вільнолюбним героєм та конформістськими обивателями.

Висновок

Можна зробити підсумок, що у постіндустріальному суспільстві, обґрунтованому Д. Беллом, існують тенденції, які загрожують свободі. Йдеться про «м'яку» диктатуру, яка прикривається псевдогуманістською турботою про потреби. «Демос» у цій диктатурі отримуватиме свою щоденну порцію дофаміну і навіть не підозрюватиме, що живе у царстві солодкої та приємної несвободи. Колись цих `Чапйає рессаїа типгїі” (марнот грішного світу) було обмаль і вони були доступні лише елітам, що й змушувало маси раз за разом підніматися на бунти і революції. Але чи вдасться зберегти свободу, якщо їх стане вдосталь і вони будуть доступні усім? Запитання, яке робить «Притчу про Великого інквізитора» Достоєвського актуальним текстом для ХХІ століття.

Чи існує спосіб зберегти свободу у цих нових соціально-економічних обставинах? Вважаємо, що так, але ми не пов'язуємо його з інституційними, економічними чи культурними реформами. На наш погляд, цим способом є філософія, етика та релігія, які різними шляхами ведуть людину до пізнання Істини. «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить» (Івана 8:32). Мислителі давнини, зокрема Будда, Конфуцій, Сократ, Аристотель, грецькі та римські стоїки закликали людину до доброчесності, мудрості, мужності, стриманості та володіння собою. За легендою, «семеро мудреців» Давньої Еллади (Піттак, Солон, Клеобул, Місон, Біас, Хілон та Фалес), зібравшись в Дельфах, вирішили, що наймудрішими є два вислови: «пізнай себе» і «нічого понад міру». Йдучи показаним древніми мудрецями шляхом самопізнання і самовдосконалення, кожен може стати вільним у сучасному суспільстві. Артур Шопенґауер і Теодор Адорно вважали що людина не здатна змінити світ, але вона може спробувати змінити себе і бути вільною у фортеці свого власного духу. Ми навмисне на даватимемо жодних рекомендацій, як можна змінити постіндустріальне суспільство. Цілком можливо, що цього й не потрібно робити.

У цій статті ми описали антитезу, що йде в парі з тезою. А теза полягає у тому, що в сучасному суспільстві, порівнюючи з минулим, люди загалом стали жити заможніше, довше, комфортніше, здоровіше і їм стали доступні такі засоби для пізнання, саморозвитку та достойного життя, які були немислимі для минулих поколінь. Але щоб скористатися перевагами сучасного світу і не піддатися його спокусам, потрібно передусім бути вільним усередині - і тоді, як і Сковороду, «світ нас не зловить». Відтак, свобода не є вродженим станом людини - вона осягається завдяки зусиллям, на які ми можемо бути здатними. «Навести лад у власному домі, перш ніж критикувати світ», закликає канадський психолог та інтелектуал Джордан Б. Пітерсон. Тож шлях до свободи у постіндустріальному суспільстві одночасно простий і дуже складний, адже він пролягає крізь наші власні розуми, серця і душі.

Список використаної літератури

1. Марков Б. Після Оргії [Електронний ресурс] / Борис Марков // Ї (незалежний культурологічний часопис). - 2001. - Режим доступу до ресурсу: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/ markov.htm

2. Рене Жирар: неминучість зла [Електронний ресурс] // Києво-Могилянська Біз- нес-Школа. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://kmbs.ua/en/article/rene-zhirar- neminuchist-zla

3. Кант І. Відповідь на питання: що таке просвітництво? [Електронний ресурс] / Імма- нуїл Кант - Режим доступу до ресурсу: https://vpered.wordpress.com/2019/07/04/kant- erklarung/

4. Тейлор Ч. Етика автентичності / Чарльз Тейлор. - Київ : Дух і літера, 2002. - 128 с.

5. Ag and Food Sectors and the Economy [Електронний ресурс] // USDA - Режим доступу до ресурсу: https://www.ers.usda.gov/data-products/ag-and-food-statistics-charting-the- essentials/ag-and-food-sectors-and-the-economy/

6. Bell D. The Social Framework of the Information Society / Daniel Bell // The Computer Age: A Twenty-Year View / Dertouzos, Michael L. and Moses Joel (eds). - Cambridge : MIT Press, 1979. - С. 163-211.

7. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting / Daniel Bell. - Harmondsworth: Penguin, 1976. - 616 с.

8. Bell D. The Third Technological Revolution and Its Possible Socioeconomic Consequences / Daniel Bell // Dissent. - 1989. - № 36. - С. 164-176.

9. Breivik cries `torture' over outdated Playstation [Електронний ресурс] // The Local. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: https://www.thelocal.no/ 20140214/breivik-sends-hand-written-letter-to-afp-wire-agency/

10. Campbell B. The Rise of Victimhood Culture: Microaggressions, Safe Spaces, and the New Culture Wars / B. Campbell, J. Manning. - London : Palgrave Macmillan. - 305 с.

11. Camero K. What is `cancel culture'? J. K. Rowling controversy leaves writers, scholars debating [Електронний ресурс] / Katie Camero // Miami Herald. - 2020. - Режим доступу до ресурсу: https://www.miamiherald.com/news/nation-world/national/article244082037.html

12. Crenshaw K. Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence against Women of Color / Kimberle Crenshaw // Stanford Law Review. - 1991. - № 43. - С. 1241-1299.

13. Dragicevic N. Canada's gender identity rights Bill C-16 explained [Електронний ресурс] / Nina Dragicevic // CBC - Режим доступу до ресурсу: https://www.cbc.ca/cbcdocspov/ features/canadas-gender-identity-rights-bill-c-16-explained

14. Martin Luther King Jr. > Quotes [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www.goodreads.com/quotes/134364-power-without-love-is-reckless-and-abusive- and-love-without

15. Rifkin J. The Empathic Civilization: The Race to Global Consciousness in a World in Crisis / Jeremy Rifkin. - New York : Penguin, 2009. - 688 с.

16. Webster F. Theories of the Information Society / Frank Webster. - London : Routledge, 2006. - 314 с.

17. Whewell T. Norway's Barnevernet:They took our four children... then the baby [Електронний ресурс] / Tim Whewell // BBC News. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://www.bbc.com/news/magazine-36026458

Размещено на Allbest.ru