Податкова інспекція, облік платників податків та валютний контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції

1.1 Структура Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції

1.2 Ознайомлення з автоматизованими робочими місцями в МДПІ

Розділ 2. Облік та роз'яснювальна робота з платниками податків

2.1 Облік платників податків

2.2 Контроль за справлянням непрямих податків

2.3 Контроль за справлянням акцизного збору

2.4 Контроль за справлянням прямих податків, податку на прибуток підприємств

2.5 Контроль за справлянням податку з доходів громадян

2.6 Контроль за справлянням податку на землю

2.7 Контроль за справлянням майнових податків

2.8 Контроль за справлянням ресурсних податків і платежів та місцевих податків і зборів

Розділ 3. Валютний контроль

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Підготовка нової генерації професійних фінансистів є комплексною в рамках вимог Болонської декларації при формуванні європейського освітнього простору, пріоритетом якої є якість знань та професійна мобільність фахівця. Саме тому важливим при підготовці майбутнього фінансиста є орієнтація на європейські зразки освітніх технологій та врахування моральних, етичних, психологічних аспектів діяльності майбутнього фахівця - фінансиста.

Вагомим етапом в підготовці кваліфікованих фінансистів є проходження студентами переддипломної практики. Практика студентів передбачена навчальним планом та являє собою логічне продовження процесу підготовки спеціаліста у вищому навчальному закладі.

Метою практики є:

поглиблення та закріплення знань, одержаних у процесі навчання зі спеціальних дисциплін;

оволодіння сучасними формами та методами економічної, контрольної та організаторської роботи;

набуття необхідних навичок правильності нарахування та сплати підприємствами податків, зборів до бюджету та інших неподаткових платежів, передбачених діючим законодавством;

формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в сучасних умовах;

виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Головні завдання практики - це отримання практичної підготовки, необхідної для виконання обов'язків фінансиста, податкового інспектора та набуття досвіду організаторської роботи.

Завданням практики є:

набуття студентами професійних умінь за спеціальністю;

розширення, систематизація та закріплення знань з усіх спеціальних дисциплін навчального плану і збір фактичного матеріалу для написання ;

набуття умінь організаторської діяльності в умовах трудового колективу на основі вивчення діяльності конкретної податкової інспекції;

розширення та поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навичок з усіх дисциплін навчального плану;

глибокий аналіз діючого податкового законодавства щодо фінансової системи, виявлення проблемних питань;

виявлення недоліків у податковому законодавстві;

опрацювання питань щодо вдосконалення фінансової податкової системи;

аналіз змін у податковому законодавстві, які внесені під час проходження практики.

Планування та організація проходження практики на усіх її етапах передбачає:

послідовне розширення обсягу умінь та практичних навичок, які формуються у студентів;

їх ускладнення в міру переходу від одного етапу стажування до наступного;

зв'язок між практичними навичками і теоретичними знаннями;

критичний підхід до діючого законодавства та необхідність його вдосконалення;

цілісність підготовки студентів для виконання основних професійних функцій відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня - спеціаліст.

Виходячи із завдань переддипломної практики можна сказати, що цей вид практики є одним з найважливіших елементів у формуванні спеціалістів різної кваліфікації у різних галузях.

Проходження переддипломної практики дало змогу мені більш детально ознайомитися зі структурними підрозділами податкової інспекції, функціональними обов'язками працівників, організацією обліку платників податків та обліку податків і зборів, оволодіти навиками перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати різноманітних податків, зборів та інших платежів, узагальнення результатів документальних перевірок.

Таким чином, проходження практики є важливим для студентів. Студенти повинні зробити науковий аналіз, внести свої пропозиції щодо модернізації та вдосконалення певного економічного процесу (організації роботи, обчислення податків та інше), напрямів удосконалення організації контролю в МДПІ та шляхів підвищення ефективності аудиторських перевірок.

Розділ 1. Характеристика Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції

1.1 Структура Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції

Міжрайонна державна податкова інспекція (далі - МДПІ) створена відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (із змінами і доповненнями),

МДПІ є органом державної податкової служби (далі - ДПС) у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується Державній податковій адміністрації у Кіровоградській області і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на відповідній території, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

МДПІ є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки в межах своїх повноважень, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

Головним завданням Гайворонської МДПІ є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України на території Гайворонського, Голованіського та Ульяновського районів.

МДПІ у своїй діяльності керується Конституцією України [1], Законом України ”Про державну податкову службу в Україні” та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, власними розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями тощо) ДПА України, ДПА в Кіровоградській області, рішеннями органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, а також Положенням.

Гранична чисельність працівників МДПІ затверджується головою ДПА України.

Організаційна структура МДПІ затверджується головою ДПА України за погодженням з ДПА в Кіровоградській області щорічно у термін до 15 грудня з метою більш раціонального використання кадрового ресурсу.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції станом на 01.01.12

Керівництво 5 чол.: начальник інспекції, перший заступник начальника інспекції, заступник начальника інспекції, заступник начальника інспекції - начальник Ульяновського відділення, заступник начальника інспекції - начальник Голованіського відділення.

Адміністративно - господарський відділ - 4 чол.;

Головний спеціаліст з питань кадрової роботи - 1 чол.;

Фінансовий сектор - 3 чол.;

Головний ДПІ з питань організаційно-розпорядчої роботи - 1 чол.;

Юридичний відділ - 3 чол.;

Відділ оподаткування юридичних осіб - 3 чол;

Відділ оподаткування фізичних осіб - 4

Відділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності - 3 чол.:

Відділ податкового контролю - 8 чол.;

Відділ погашення податкового боргу - 3 чол.:

Відділ інформатизації та обліку платників податків - 3 чол.;

Відділ масово - роз'яснювальної роботи та звернень громадян - 3 чол.

Всього в МДПІ працює 64 чоловік.

Державну податкову інспекцію очолює Начальник. Начальника МДПІ призначає на посаду та звільняє з посади Голова Державної податкової адміністрації України у порядку, визначеному законодавством. Начальник МДПІ має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади головою ДПА в Кіровоградській області. Начальник розподіляє обов'язки між заступниками та визначає ступінь їх відповідальності [23].

Основними завданнями підрозділів МДПІ у м. Гайвороні є:

1. здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

2. здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків;

3. формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та банку даних про платників податків - юридичних осіб районного рівня;

4. роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

МДПІ у м. Гайвороні, відповідно до покладених на неї завдань, виконує такі функції:

1. здійснює реєстрацію юридичних і фізичних осіб - платників податків, забезпечує облік платників податків та інших платежів а також правильність обчислення і своєчасність надходження цих платежів;

2. здійснює контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядок розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари (роботи, послуги) а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів та інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, здійснює контроль за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

3. контролює своєчасність подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також проводить перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів;

4. здійснює контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

5. забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

6. проводить роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

7. отримує від ДПА України ідентифікаційні номери фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів і видає документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, і веде банк даних про платників податків - юридичних осіб районного рівня;

8. проводить масово-роз'яснювальну роботу з населенням та платниками податків щодо порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань податків та інших платежів через місцеві засоби масової інформації а також шляхом проведення семінарів, лекцій, зустрічей в трудових колективах та при особистому прийомі відповідальними працівниками МДПІ;

9. організовує роботу із створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць;

10. передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність;

11. інформує ДПА в Кіровоградській області і райдержадміністрацію про основні показники мобілізації податків та інших платежів до Державного та місцевого бюджетів.

12. узгоджує з районним фінансовим відділом, відділенням Державного казначейства в м. Гайвороні дані про надходження податків та інших платежів;

13. здійснює координацію своєї контрольно-економічної діяльності з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, Державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами а також установами банків;

14. організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці та захисту інформації про платників податків;

15. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

16. здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі, операцій з іншим рухомим та нерухомим майном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національної валюти у великих розмірах;

17. вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;

18. запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби;

19. подає до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

20. здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державної податкової інспекції;

21. здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за державними податковими інспекціями державного майна;

22. здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

1.2 Ознайомлення з автоматизованими робочими місцями в МДПІ

АІС податкової служби характеризується як система з дуже великими потоками інформації і великою розгалуженістю цих потоків.

АІС складається з наступних складових елементів:

- технічного забезпечення;

- програмного забезпечення;

- інформаційного забезпечення;

- організаційно-правового забезпечення,

До складу відділу інформатизації процесів оподаткування входить 3 чол.

У своїй діяльності працівники відділу керуються Конституцією України [1], Законом України «Про державну податкову службу в Україні» [2] та іншими законами України, законодавчими та нормативними актами Верховної Ради, Указами Президента, декретами Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Державної податкової інспекції (ДПА) України, ДПА в Кіровоградській області, Державної податкової інспекції у м. Гайвороні, іншими нормативними, інструктивними та методичними документами.

Основними завданнями відділу інформатизації процесів оподаткування відповідно до функціональних обов'язків є забезпечення автоматизації систем оподаткування, формування та ведення баз даних інспекції, забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж, контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів інспекції, забезпечення режиму секретності, адміністрування безпеки автоматизованих систем та антивірусний захист податкової інформації [29].

Відділ виконує такі функції:

1. Функцію “Інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями”, яка містить такі процедури:

- інформаційні запити до державних податкових інспекцій;

- інформаційні запити до зовнішніх організацій;

- отримання та виконання інформаційних запитів від органів державної податкової служби;

- отримання та виконання інформаційних запитів від зовнішніх організацій у межах вимог, встановлених нормативними актами;

- виконання інформаційних запитів податкових органів зарубіжних країн за дорученням Державної податкової інспекції України.

2. Функцію “Приймання, реєстрація та комп'ютерна обробка звітних документів платників податків”, яка містить такі процедури: супроводження процесів приймання та комп'ютерної обробки звітних документів (адміністрування, копіювання, архівування та збереження електронної бази податкової звітності);

3. Функцію “Введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД)”: за запитами структурних підрозділів формування оперативних звітів та реєстрів платників податків за ознаками платників, платежів, наявності господарської діяльності, податкових порушень та об'єктів оподаткування за результатами автоматизованої обробки податкової звітності та їх передача до відповідних підрозділів.

4. Функцію “Забезпечення автоматизації систем оподаткування”(крім розроблених програмних продуктів з питань ДРФО), яка містить такі процедури :

- організація та проведення робіт по впровадженню та супроводженню прикладного програмного забезпечення;

- навчання користувачів роботі в автоматизованих системах, надання консультацій;

- встановлення нових версій прикладного програмного забезпечення;

- супроводження прикладного програмного забезпечення;

- підготовка зауважень та пропозицій по вдосконаленню прикладного програмного забезпечення.

5. Функцію “Формування та ведення баз даних ДПС районного рівня”, яка містить ведення реєстрів платників податків - юридичних та фізичних осіб; платників податків - юридичних осіб; платників ПДВ-юридичних осіб; крупних платників; ведення реєстрів податкової інформації (реєстру вантажно-митних декларацій; формування та ведення реєстру наданих пільг; реєстрів документів платників податків; ведення реєстру актів документальних перевірок); ведення архіву баз даних.

6. Функцію “Забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж”, яка містить такі процедури:

- проведення робіт по впровадженню системного програмного забезпечення;

- організація та проведення робіт по побудові телекомунікаційних мереж;

-забезпечення функціонування технічних засобів, виконання умов експлуатації та дотримання техніки безпеки;

- введення в дію нових системно-технічних засобів;

- організація ремонту та профілактичне обслуговування технічних засобів.

7. Функцію “Контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів державної податкової служби України, яка містить такі процедури:

- перевірка достовірності інформації, занесеної до облікових карток платників податків;

- контроль за своєчасністю рознесення сплати податкових платежів до карток особових рахунків платників податків;

- контроль за веденням довідників та класифікаторів;

- контроль за повнотою та цілісністю баз даних.

8. Функцію “Забезпечення режиму секретності”, яка містить організацію та контроль за виконанням робіт щодо обробки секретної інформації на категорійованих об'єктах електронно-обчислювальної техніки.

9. Функцію: „Адміністрування безпеки автоматизованих систем”, яка містить такі процедури:

- організація керування доступом до ресурсів автоматизованих систем органів податкової служби;

- розробка та впровадження організаційно-технічних заходів щодо захисту ресурсів автоматизованих систем від несанкціонованого доступу і контроль за їх виконанням. Створення комплексної системи захисту інформації автоматизованих систем;

- контроль за дотриманням процедур адміністрування інформаційних ресурсів баз даних; розробка, супроводження та актуалізація матриці доступу;

- розробка, супроводження та контроль переліку інформаційних ресурсів обмеженого доступу, до яких надається доступ користувачам;

- генерація паролів користувачів та спеціальних паролів. Контроль за використанням паролів у структурних підрозділах;

- моніторинг дій користувачів в системі розмежування доступу до ресурсів автоматизованих систем;

- реєстрація порушень та некоректних дій, вжиття відповідних заходів реагування, проведення службових розслідувань спроб несанкціонованого доступу до ресурсів автоматизованих систем.

10. Функцію “Антивірусний захист податкової інформації”, яка містить такі процедури:

- створення та організація функціонування комплексної системи антивірусного захисту податкової інформації;

- організація та здійснення заходів щодо функціонування окремих елементів комплексної системи антивірусного захисту. Проведення занять та надання допомоги відповідальним за антивірусний захист податкової інформації в структурних підрозділах податкових органів. Оновлення антивірусних баз в системі;

- розробка методичних матеріалів щодо застосування елементів комплексної системи антивірусного захисту інформації;

- контроль та аналіз стану антивірусного захисту інформації в податкових органах.

11. Функцію “Збереження податкових документів на паперових носіях”, яка містить такі процедури:

- приймання, комплектація та реєстрація первинних податкових документів на паперових носіях, що надходять до відділу, для зберігання;

- організація зберігання паперових документів у відділі;

- приймання, облік та виконання замовлень з архіву на надання паперових документів фахівцям;

- контроль за використанням архівних документів;

- забезпечення порядку надання інформації з паперових носіїв;

- забезпечення захисту інформації на паперових носіях.

Розділ 2. Облік та роз'яснювальна робота з платниками податків

2.1 Облік платників податків

Облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.

Облік платників податків органами Державної податкової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» [2] та Інструкції про порядок обліку платників податків [28].

Інструкцією визначаються такі питання, як ведення журналів обліку платників податків - юридичних осіб та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; ведення журналів обліку платників податків - фізичних осіб та Реєстру фізичних осіб; встановлення єдиної форми документів з питань обліку платників податків; порядок ведення документації при взятті платників податків на облік в органах державної податкової служби, занесення інформації щодо них до відповідних реєстрів; порядок підготовки матеріалів для передачі підрозділам податкової міліції для встановлення місцезнаходження платників податків.

Робота з обліку платників податків у органах державної податкової служби здійснюється працівниками сектору реєстрації та обліку платників податків.

Працівники сектору координують свою діяльність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також із податковими службами інших держав [5].

Для взяття на облік платники податків - юридичні особи у 20-денний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

- заяву за формою N 1-ОПП;

- завірені в нотаріальному порядку копії статуту, установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

- копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію;

- для військових частин - завірену відповідним органом копію свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності;

- копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

Платники податків - філії для взяття на облік подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, крім вищевказаних, подають ще копію довідки за формою N 4-ОПП про взяття на облік платника податків - юридичної особи; копію рішення про створення філії, прийнятого юридичною особою; копію положення про філію, затвердженого юридичною особою.

Заяви приймають відділи обліку та реєструють у загальному відділі (канцелярії). Приймання заяви фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, унесення змін) платників податків за ф. N2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника податків виконують підрозділи податкової міліції.

Узяття на облік платника податків - юридичної особи (філії) здійснюється органом державної податкової служби протягом двох робочих днів після надходження заяви за ф. N 1-ОПП за наявності всіх поданих документів. Дані із заяви про взяття на облік заносяться до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб і фіксуються в журналі за ф. N 2-ОПП.

Після взяття платника податків на облік (перереєстрації, реєстрації змін чи доповнень) орган державної податкової служби ставить на першому примірнику, змінах та доповненнях до статуту (положення) платника податків відмітку (штамп) про взяття його на облік за підписом відповідальної особи і видає (замінює) йому довідку про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП [28].

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу (реєстраційну частину), яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, тобто у випадку зміни місцезнаходження платника податків, у підрозділі обліку юридичних осіб.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують облікову справу (звітну частину) на кожного платника [39].

Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби.

Для зняття з обліку, у разі прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію, платнику податків, крім військових частин - юридичній особі слід:

У 3-денний термін з дати прийняття рішення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

- заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;

- оригінал довідки за формою N 4 ОПП;

- копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

- копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

- ліквідаційну картку органів державної статистики.

Військова частина зобов'язана у п'ятиденний термін подати до органу державної податкової служби, в якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:

- заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП (Додаток Б);

- оригінал довідки за формою N 4-ОПП (Додаток Д);

- оригінал довідки за формою № 9-ОПП (Додаток В)

- копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії [28].

У 10-денний термін з дня подання заяви за ф. N8-ОПП скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби.

При одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф. N8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків, або звернення до суду, чи господарського суду з питання скасування державної реєстрації, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.

Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. N 12-ОПП (Додаток Г), яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.

Зняття з обліку платника фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП, а відмітка про зняття платника з обліку вводиться в районний рівень Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Державного реєстру фізичних осіб. Облікові справи про таких платників здаються до архіву органу державної податкової служби по закінченні звітного року [40].

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для взяття на податковий облік з такими документами:

- заява за ф. N 5-ОПП (Додаток А);

- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи;

- документ, що посвідчує особу (паспорт).

Працівники підрозділів з обліку платників податків до взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік як платника податків перевіряють подані документи, дані із заяви за ф. N5-ОПП заносяться до Реєстру фізичних осіб.

Після взяття платника податків на облік йому видається довідка про взяття на облік за ф. N 4-ОПП [5].

Платник податків зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунку (включаючи день відкриття/закриття) подати особисто або надіслати поштою, з повідомленням про вручення, на адресу органу державної податкової служби, в якому він взятий на облік, повідомлення про відкриття/закриття поточних рахунків в установах банків.

Підрозділ з питань оподаткування фізичних осіб вносить інформацію про відкриті/закриті рахунки платників податків до Реєстру фізичних осіб.

Підрозділ обліку платників податків після взяття платника податків на облік формує його облікову справу, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, тобто у випадку зміни місця проживання платника податків (із зміною адміністративного району). Облікова справа з описом документів на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за інспектором, про що робиться відмітка в журналі за ф. N7-ОПП. Реєстраційна і звітна частина облікової справи зберігається в підрозділі з питань оподаткування фізичних осіб.

Облік фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичних осіб за ф. N 7-ОПП.

Інформація про взятих на облік платників податків або зміни щодо них щотижня вносяться в зазначений журнал, підписуються керівником органу державної податкової служби, завіряються печаткою і підшиваються [38].

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків та порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби для фізичних осіб такий самий як і для юридичних осіб.

Масово-роз'яснювальна робота з платниками податків.

Масово-роз'яснювальною роботою з платниками податків в МДПІ займається відділ масово - роз'яснювальної роботи та звернень громадян.

Даний відділ виконує такі функції:

1) Функція “Забезпечення взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації” містить такі процедури:

1. вивчення, аналіз та формування громадської думки з питань діяльності державної податкової служби (соціологічні опитування, круглі столи, громадські слухання, гарячі лінії, інтернет-конференції тощо);

2. забезпечення взаємодії з громадськими організаціями та їх об'єднаннями;

3. організація розробки та розповсюдження інформаційної продукції із соціальною рекламою (друкованої, аудіо- і відеопродукції) з питань діяльності ДПС України у місцевих ЗМІ, мережі Інтернет та на зовнішніх носіях;

4. підготовка пропозицій щодо започаткування, організація та проведення спеціалізованих конкурсів під егідою податкової служби;

5. організація та здійснення моніторингу публікацій у ЗМІ з питань діяльності ДПС України, узагальнення матеріалів та визначення їх впливу на громадську думку;

6. надання пропозицій щодо дій в інформаційному просторі та визначення напрямів взаємодії із ЗМІ та громадськістю;

7. координація редакційної політики інформаційних видань ДПС України;

8. організація зустрічей керівників державних податкових інспекцій із представниками ЗМІ (прес-конференції, брифінги, гарячі лінії тощо);

9. акредитація представників ЗМІ та забезпечення їх доступу до публічних заходів МДПІ (прес-конференції, брифінги, круглі столи, відкриті засідання тощо);

10. підготовка та розміщення у ЗМІ інформаційних матеріалів з питань діяльності податкових органів (інтерв'ю, статті, коментарі тощо);

2) Функція “Роз'яснення податкового законодавства”:

1. організація та проведення роботи по роз'ясненню податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб шляхом використання різноманітних форм та методів роботи;

2. проведення роботи по роз'ясненню податкового законодавства з метою: навчання платників податків з питань застосування податкового законодавства; формування високої податкової культури населення та платників податків; впровадження ідеології добровільної сплати податків; обізнаності платників податків у сфері податкового законодавства;

3. поширенню передового досвіду роботи по роз'ясненню податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб структурними підрозділами державних податкових адміністрацій;

4. підготовка матеріалів з актуальних питань податкового законодавства для доведення їх до платників податків через засоби масової інформації;

5. взаємодія з друкованими виданнями податкової служби з питань роз'яснення податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб;

6. взаємодія зі структурними підрозділами органів ДПС з питань роз'яснення податкового законодавства;

7. дотримання вимог методичних рекомендацій щодо проведення роботи по роз'ясненню податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб;

8. розробка та внесення пропозицій керівництву щодо вдосконалення роботи по роз'ясненню податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб, інформування та навчання платників податків та працівників податкової служби з питань роз'яснення податкового законодавства;

9. зведення та узагальнення звітності про стан роботи по роз'ясненню податкового законодавства серед платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Працівниками відділу розробляються детальні плани-графіки по проведенню семінарів для платників податків, за участю керівних працівників та провідних фахівців, проводиться аналіз звернень громадян, які надійшли на розгляд до Гайворонської МДПІ, складається звіт про проведену роботу з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2010 році, аналізується інформація про стан масово-роз»яснювальної роботи у районах.

2.2 Контроль за справлянням непрямих податків

Справляння непрямих податків в Гайворонській МДПІ здійснюється відділом оподаткування юридичних осіб. Чисельність працівників 7 чоловік у головному офісі, по 2 чол. у Голованіському та Ульяновському відділеннях.

В своїй роботі працівники керуються Конституцією України, Законами України “Про державну податкову службу” [2], “Про податок на додану вартість” [7], “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” [16], “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” [9], “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6], постановами КМУ, наказами ДПА України, іншими законодавчими актами та інструктивним матеріалом.

Положенням про відділ оподаткування юридичних осіб на спеціалістів покладено такі основні функції:

1. отримання податкових звітів, зареєстрованих в канцелярії (Декларація з податку на додану вартість (Додаток Ж), Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (Додаток З);

2. формування реєстрів платників податків за ознаками платників, об'єктів оподаткування та податкових порушень після автоматизованої обробки податкової звітності;

3. здійснення заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету непрямих податків;

4. здійснення заходів по упередженню росту податкового боргу, робота з ним на першому етапі виникнення;

5. інформаційна і аналітична робота по відшкодуванню податку на додану вартість;

6. проведення моніторингу якісного складу платників податку на додану вартість;

7. визначення податкового зобов`язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок податкових декларацій (розрахунків), застосуванні непрямих методів;

8. аналітична перевірка умов щодо правомірності використання платниками пільг;

9. підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість протягом граничних термінів;

10. передача списків платників податків, що не прозвітувалися, до підрозділів податкового аудиту для проведення їх перевірок з метою визначення податкових зобов'язань;

11. взаємодія з відповідними структурними підрозділами з питань адміністрування та забезпечення надходжень до бюджету. Передача їм матеріалів за встановленими фактами податкових порушень для подальшої реалізації;

12. надання відповідей на звернення платників податків, узагальнення звернень і пропозицій з метою підвищення рівня обслуговування платників податків;

13. формування аналітичної інформації для передачі її податковому органу вищого рівня;

14. видача Свідоцтв платникам податку на додану вартість;

15. реєстрація та перереєстрація книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість.

Податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [30].

Відповідно ст. 4,5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6], а з 01.01.2011 року згідно ст..202 Податкового кодексу України (далі ПКУ) декларація з податку на додану вартість подається до податкового органу в терміни: для місячного податкового періоду - до 20 числа місяця, наступного за звітним; для квартального періоду - протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата проводиться в такому порядку: для місячного податкового періоду - протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; для квартального податкового періоду - протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

У випадках заявлення платниками сум ПДВ до відшкодування працівники відділу непрямих податків направляють до відділу перевірки відшкодування ПДВ для проведення документальної перевірки заявлених до відшкодування сум ПДВ в розмірі 100 тис.грн. та більше. Крім того, відповідно наказу ДПА України “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” [34] заповнюють форми оцінки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності за критеріями ризику по декларуванню сумнівних сум ПДВ, заявлених до відшкодування, у розмірі від 10 до 100 тис.грн.. По підприємствах, які не мають критеріїв ризику, але задекларували до відшкодування суми ПДВ від 10 до 100 тис.грн., відділом непрямих податків проводиться перевірка правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі наданих платниками податків таких документів: податкові накладні, книги придбання та продажу, договори, банківські документи та інші за певний податковий період. За результатами такої перевірки направляються запити на проведення зустрічних перевірок.

Відшкодування податку на додану вартість до 10 тис.грн. підтверджують камеральною перевіркою, про що створюється реєстр камерально підтверджених сум податку на додану вартість, заявленого до відшкодування, та передається до відділу обліку та звітності.

Не підтверджуються камерально, а підлягають обов'язковій документальній перевірці суми ПДВ, заявленого до відшкодування (незалежно від розміру) по підприємствам, які мають мале податкове навантаження, або декларують збитки в декларації про прибуток [36].

Строки здійснення відшкодування:

а) бюджетне - термін відшкодування настає після 90 днів з дня подачі декларації;

б) експортне - термін відшкодування настає після 30 днів з дня подачі декларації;

в) для квартального періоду - термін відшкодування настає після 3 кварталів з моменту подачі декларації з ПДВ.

Пільги з податку на додану вартість, які використовують платники, зареєстровані в МДПІ у м. Гайвороні, регламентуються Довідником пільг, і повністю відповідають вимогам ст.3, 5, 6 Закону України “Про податок на додану вартість” [7]. Найпоширенішими з них є:

- продаж (передплата) і доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; продаж книжок вітчизняного виробництва; продаж учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

- продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку;

- продаж або передача у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання;

- податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

З 01.01.2011 року пільги з податку на додану вартість визначені ст. 209 ПКУ, де визначено спеціальні режими оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідальність платників податків за порушення строків подачі декларації та строків сплати установлена пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6]., а з 01.01 2011 року розділом ІІ глави 2 ПКУ

2.3 Контроль за справлянням акцизного збору

Як і податок на додану вартість, акцизний збір являється одним із непрямих податків. Контроль за справлянням даного податку покладено на відділ оподаткування юридичних осіб.

Платниками акцизного збору виступають юридичні особи, які виробляють підакцизні товари.

У Гайворонській МДПІ такими є: ДП «Межиріцький вітамінний завод» у Голованіському відділенні та ТОВ (фірма «Темп ЛТД») в Ульяновському відділенні, що здійснюють реалізацію спирту.

Перевіркою правильності обчислення, нарахування та сплати підприємствами до бюджетів акцизного збору займаються сектори оподаткування юридичних осіб у відділеннях, якими здійснюються функція “Адміністрування акцизного збору і контроль за виробництвом та обігом підакцизних товарів”:

1. контроль за своєчасністю подання платниками акцизного збору податкових документів, повнотою їх заповнення, наявністю належних реквізитів (Додаток К);

2. аналіз бази оподаткування акцизним збором і збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та вжиття заходів, спрямованих на збільшення надходжень від зазначених зборів;

3. вжиття заходів впливу при ненаданні платником податків звітності;

4. оформлення результатів попередніх перевірок розрахунків по акцизному збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

5. робота з податковим боргом із акцизного збору на першому етапі його виникнення;

6. аналіз отриманих пільг з акцизного збору, схем ухилення від оподаткування, здійснення заходів, спрямованих на збільшення надходжень від зазначених зборів;

7. здійснення попередньої перевірки отриманої звітності та контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

8. аналіз причин та оцінка фактів порушень законодавства, узагальнення з цих питань та інформування відповідних органів;

9. узагальнення звернень і пропозицій платників податків з метою підвищення рівня ефективності застосування податкового законодавства по акцизному збору та надання відповідей на звернення платників податків;

10. застосування фінансових і адміністративних стягнень до платників у разі неподання, несвоєчасного подання або подання не в повному обсязі установленої законодавством податкової звітності;

11. контроль наданих заявок на потребу у марках акцизного збору;

12. ведення обліку, систематизації і кодифікації обов'язкових платежів по акцизному збору;

13. підготовка довідок про стан погашення векселів;

14.проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

15. обстеження відповідної території адміністративної одиниці з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників акцизного збору і збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а також підрозділів, об'єктів, виробництв, складів тощо, що мають значення та/або враховуються при визначенні бази оподаткування зазначеними зборами.

Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включаються до ціни цих товарів (продукції). Акцизний збір є одним із непрямих податків, включається до ціни товарів і сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником товарів. Акцизний збір відноситься до категорії специфічних акцизів, тобто він стягується за ставками диференційованими по окремих групах товарів.

Платниками акцизного збору є всі суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизні товари (продукції), суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, що ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України), суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізують підакцизні товари, придбані до 1 січня 1992 року.

Об'єктами оподаткування акцизним збором є:

- обороти з реалізації вироблених на території України підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою;

- обороти з реалізації (передачі) товарів для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості ми з частковою оплатою;

- обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум виплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита [39].

Акцизний збір обчислюється:

а) За ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, - виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торговельних знижок, а також сум ПДВ.

Б) У твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Платники щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного на звітним, складають і подають до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації розрахунки акцизного збору [16].

Розрахунок складається на основі даних накопичувальних відомостей підакцизних товарів.

При перевірці Гайворонською МДПІ правильності нарахування та сплати акцизного збору, звертається увага на правильність визначення обороту з реалізації, правильність визначення ставок акцизного збору і суми акцизного збору. З 01.01.2011 року адміністрування акцизного збору здійснюється відповідно до ст. 212-230 розділу УІ ПКУ

2.4 Контроль за справлянням прямих податків, податку на прибуток підприємств

Контроль за справлянням прямих податків, і зокрема, податку на прибуток підприємств, здійснює відділ оподаткування юридичних осіб, який є структурним підрозділом Гайворонської МДПІ.

В своїй роботі фахівці відділу керуються Конституцією України, Законами України “Про державну податкову службу” [2], “Про оподаткування прибутку підприємств” [10], “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” [8], “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6], Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” [22], постановами КМУ, наказами ДПА України, іншими законодавчими актами та інструктивним матеріалом.

Основними завданнями відділу є здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами законодавства про податки, податкового права, за своєчасністю нарахування та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів, збереженням податкових документів на паперових носіях, введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД), робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями, формування звітів та зведених інформацій.

Відділ здійснює наступні функції:

1. отримання податкових звітів, зареєстрованих в канцелярії МДПІ, та автоматизована обробка податкових документів (Декларація про прибуток підприємства (Додаток Л), Податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями, Розрахунок сплати єдиного податку, Розрахунок сплати консолідованого податку на прибуток філіями);

2. контроль за своєчасністю подання платниками податкових документів, повнотою їх заповнення, наявністю належних реквізитів;

3. застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до платників податків у разі неподання, несвоєчасного подання або подання не в повному обсязі податкової звітності;

4. здійснення попередньої перевірки отриманої звітності та контроль за правильністю обчислення податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

5. перевірка достовірності податкових документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування;

6. контроль за комп'ютерною звіркою даних податкових розрахунків, декларацій, фінансових звітів, балансів платників та інших звітних документів;

7. аналітичне опрацювання документів через систему порівняльних характеристик;

...