Податкова інспекція, облік платників податків та валютний контроль

8. формування реєстрів та передача їх у відділ обліку і звітності;

9. підшивка отриманих податкових документів до податкових справ;

10. формування списку платників податків, що звітують про відсутність господарської діяльності;

11. передача відділам документальних перевірок та податкової міліції матеріалів за фактами порушень податкового законодавства для проведення комплексних документальних перевірок;

12. обмін інформацією із структурними підрозділами (Додаток 10);

13. аналіз інформації щодо бази оподаткування, суми отриманих пільг, з метою здійснення заходів направлених на збільшення надходження податку на прибуток до бюджету;

14. формування аналітичної інформації для передачі її вищестоящій податкові інспекції;

15. робота з недоїмкою на першому етапі її виникнення (аналіз фінансового стану підприємства - боржника щодо можливості сплати податку);

16. видача та облік торгових патентів;

17. видача та облік свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою;

18. направлення платникові податків листів-повідомлень про неподачу податкових документів;

19. інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями;

20. контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів;

21. формування звітів та зведених інформацій;

22. реєстрація, видача та анулювання Свідоцтв платникам єдиного податку;

23. реєстрація та перереєстрація книг обліку доходів та витрат;

24. реєстрація, видача та анулювання торгових патентів;

25. підготовка матеріалів для розгляду стану надходжень на нараду у начальника державної податкової інспекції.

Мабуть, найбільше часу спеціалістами відділу відводиться для камеральної перевірки звітності: співставлення даних декларацій з ПДВ і прибутку, перевірка правильності визначення та відображення в обліку валових доходів, валових витрат, амортизації, правильності визначення оподатковуваного прибутку, повноту та правильність заповнення декларації про податок на прибуток та додатків до неї, взаємозв'язок даних декларації з додатками; повноту та своєчасність сплати податку на прибуток до бюджету.

Перевіряють також правильність застосування пільг по податку на прибуток в звіті №1-ПП.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток, єдиного податку визначені чинним законодавством:

- по податку на прибуток за квартал, півріччя, 9 місяців та рік подається декларація протягом 40 днів після закінчення кварталу, оплата здійснюється протягом 50 днів після закінчення кварталу [31];

- розрахунок єдиного податку з суб'єктів малого підприємництва подається до податкового органу і сплачується до бюджету до 20 числа, місяця, наступного за кварталом;

- підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду;

- нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом;

- неприбуткові установи та організації подають щоквартально звіти за встановленою формою.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених чинним законодавством [35].

З 01.01.2011 року адміністрування податку на прибуток здійснюється відповідно до ст. 133-161 розділу ІІІ ПКУ

2.5 Контроль за справлянням податку з доходів громадян

Відділ оподаткування фізичних осіб здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Законом України “ Про державну податкову службу в Україні”, у своїй роботі керується Конституцією України [1], законодавчими актами Верховної Ради України, Указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями ДПА України та ДПА в Кіровоградській області, а також іншими нормативними документами.

Основними завданнями відділу оподаткування фізичних осіб є організація роботи з питань повноти обліку платників податків, контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності податкового законодавства, своєчасністю нарахування та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів, збереження податкових документів на паперових носіях, введення даних у систему автоматизованої обробки даних, робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями, формування звітів та зведених інформацій.

Всього в відділі оподаткування фізичних осіб працює: 4 чоловіки у головному офісі та по 2 у відділеннях.

Основними функціями відділу справляння податків з фізичних осіб є :

1. прийом податкових документів платників податків після реєстрації;

2. контроль за своєчасністю подання, наявністю та повнотою заповнення реквізитів платниками податкових документів;

3. вжиття заходів до платників, що не подали податкової звітності;

4. отримання і рознесення податкових документів по особових справах; контроль за правильністю нарахування та своєчасністю надходжень податків, інших платежів від фізичних осіб;

5. обробка податкової звітності і податкової інформації щодо податків з фізичних осіб;

6. аналіз причин і оцінка фактів порушень законодавства про податки фізичними особами;

7. вручення платникам податків-фізичним особам платіжних повідомлень на сплату податків;

8. оформлення та видача одноразових патентів і патентів фіксованої сплати прибуткового податку;

9. накопичення відомостей про доходи фізичних осіб і проведення їм перерахунків на підставі декларацій;

10. видача та облік свідоцтв про сплату єдиного податку, видача довідок про трудові відносини найманої особи з платником єдиного податку(Додаток М), видача свідоцтва про право сплати Єдиного податку (Додаток Н);

11. прийом та обробка відомостей за формою № 2 про доходи громадян не за місцем основної роботи;

12. прийом та обробка річних декларацій від громадян, які отримували доходи не за місцем основної роботи;

13. проведення річних перерахунків сукупного річного доходу громадян.

Платниками податку з доходів в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так i ті, що не мають постійного місця проживання в Україні [3].

Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 Закону №889-IV. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з ст.6 Закону №889-IV, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг[13].

По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням утриманого протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку i перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій i фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так i не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів i витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою i у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України [13].

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рiк.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (Додаток 13).

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії [38].

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

1. протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рiк, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рiк. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

2. суми плати за патент i суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку [22].

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року.

Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний термін з дня одержання декларації [13].

Відповідальність за порушення норм Закону № 889- IV передбачена ст.16, 17 Закону України №2181-ІІІ [6].

Адміністрування податку на доходи фізичних осіб здійснюється відповідно до ст. 162-179 розділу ІУ ПКУ.

2.6 Контроль за справлянням податку на землю

Адмініструванням податку на землю у Гайворонській МДПІ займаються підрозділи оподаткування юридичних і фізичних осіб. Підрозділи керується такими нормативно-правовими актами: Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ; Закон України „Про плату за землю” у редакції від 19.09.96 р. № 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями) [15]; Закон України № 2181; Постанова КМУ „Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 23.03.95 р. № 213; Постанова КМУ „Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)” від 30.05.97 р. № 525;

У першу чергу необхідно зазначити, що користування землею в України є платним. Це визначено у Земельному кодексі та Законі України „Про плату за землю”.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається в залежності від грошової оцінки земель.

Розміри податку за земельні ділянки, грошова оцінка яких не встановлена, визначаються до її встановлення у порядку, визначеному Законом про плату за землю.

Платники земельного податку сплачують його з моменту виникнення права користування земельною ділянкою. Таким чином, розміри земельного податку залежать від цільового призначення земельної ділянки, її місця розташування та грошової оцінки земель.

Грошова оцінка - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки. Вона проводиться Державним комітетом України з земельних ресурсів та його органами на місцях із залученням експертів за методикою, затвердженою КМУ [15].

Розмір земельного податку = об'єкт справляння (площа земельної ділянки) х грошова оцінка земельної ділянки (з 1 га) х ставка земельного податку [38].

Ставки земельного податку застосовуються у відсотках до грошової (кадастрової) оцінки земельних ділянок (з 1 га землі):

1) землі сільськогосподарського призначення:

-для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

-для багаторічних насаджень - 0,03.

2) землі населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено - 1,0.

3) землі населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено - залежить від розміру населенного пункту (кількості проживаючих).

4) земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення - 5 % від грошової оцінки одиниці площі пашні по області;

5) земельні ділянки, надані у тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого призначення - 50 % грошової оцінки одиниці площі пашні по області;

6) земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду та зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками, надані на землях водного фонду - 0,3 % грошової оцінки одиниці площі пашні по області [3].

Крім ставок податку, існує цілий ряд коефіцієнтів, які застосовуються до ставки податку залежно від місця розташування земельної ділянки та її цільового призначення:

- коефіціент індексації ставки податку;

- коефіціент збільшення (зменшення) ставки податку;

- додаткові коефіцієнти індексації ставок податку для населених пунктів, віднесених до курортних.

Отже, сума податку на землі, грошова оцінка яких встановлена, розраховується за формулою:

ОСП х Го х Сп

Площа зем.діл.= - х Кп, [40]

(кв.м.) 100

де ОСП - обчислена сума податку, грн.;

Го - грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, грн.;

Сп - ставка податку у % за грошової оцінки;

Кп - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Сума податку на землі, оцінку яких не проведено:

Площа зем.діл. = (ОСП х Сп х К) х Кп, (кв.м.) [40]

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку. Податковий розрахунок податку (за встановленою формою - наказ ДПА України від 02.12.2003 р. № 582) складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою суми земельного податку рівними частками за місяцями, а землекористувачі - виробники товарної продукції с/г і рибної продукції - з розбивкою річної суми на дві частки (Додаток 14).

Нарахування земельного податку громадянам здійснюється органами ДПС, які видають платникам до 15 липня поточного року платіжні повідомлення про сплату податку.

Облік платників ( виробників с/г продукції та громадян) та нарахування податку здійснюється щороку станом на 1 травня, інших платників - станом на 1 лютого.

Земельний податок сплачується юридичними особами (крім товаровиробників с/г продукції) у терміни, передбачені законодавством для податкового періоду, що дорівнює календарному місяцю, або щоквартально.

Виробники с/г продукції та громадяни сплачують податок рівними частками - до 15 серпня та 15 листопада.

Від сплати земельного податку звільняються:

- заповідники;

- органи державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури, організації, які повністю отримуються за рахунок бюджету;

- вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту (якщо земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням);

- зареєстровані релігійні та благодійні організації, які не займаються підприємницькою діяльністю;

- інваліди 1 та 2 груп;

- громадяни, що виховують 3-х і більше дітей;

- особи, що користуються пільгами відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

- громадяни, що мають посвідчення про те, що вони постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи [15].

Облік орендної плати з юридичних осіб: нарахування тільки за актами перевірок; надходження; податковий борг та переплата тільки за актами перевірок. Картка особового рахунку ф. № 15, ф. № 6 за актами перевірок, реєстр ф. № 25.

Документальні перевірки - під час проведення комплексної ревізії підприємств, в окремих випадках можуть бути позаплановими.

При здійсненні попередньої перевірки розрахунку земельного податку необхідно перевірити:

1.Повноту заповнення даних у розрахунку ;

2.Відомості про площі земельних ділянок, вказані в розрахунку порівняти з відомостями, вказаними в розрахунку минулих років та у разі виявлення розбіжностей з'ясувати причини змін розмірів земельних ділянок, особливо у випадках зменшення розмірів;

3.Правильність застосування ставки податку з урахуванням коефіцієнту зональності земельної ділянки або грошової оцінки відповідної земельної ділянки;

4.Наявність та обґрунтованість пільг [38].

Завданням органів ДПС полягає в тому, щоб вся земля, яка використовується - оподатковувалась, і оподатковувалась правильно. Однак всіх платників перевірити неможливо. До ухилення від сплати земельного податку призводить те. Що до податкових органів не завжди надходить інформація по рішенням сесій місцевих рад про надання земельних ділянок в користування. Землекористувачі протягом кількох років не сплачують земельний податок, не використовуючи при цьому земельні ділянки за призначенням, а місцеві ради, не зважаючи на те, що це одне із основних джерел доходу до бюджету місцевих рад, не приймають рішення про вилучення цих земель і передачі їх землекористувачам для ефективного використання.

Необхідно зауважити, що місцеві бюджети втрачають значні суми коштів через невизначеність меж населених пунктів, тобто у випадках, коли підприємство фактично знаходиться в межах населеного пункту, а юридично за межами. Втрати обумовлені часто і тим, що ради народних депутатів надають пільги по земельному податку підприємствам без врахування висновків фінансових органів про фінансове становище підприємства та за відсутності пропозицій щодо відшкодування втрат місцевих бюджетів внаслідок наданих пільг.

2.7 Контроль за справлянням майнових податків

Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів встановлено Законом України від 11.12.91 №1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( у редакції Закону України від 18.02.97 №75/97-ВР) із відповідними змінами і доповненнями [14].

Податок із власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів (Додаток О), запроваджено як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку здійснюється за період до наступного технічного огляду. Якщо платник податку самостійно виявив помилки, допущені в попередніх звітних періодах при розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та сам вніс виправлення, то він подає уточнений Розрахунок разом з Довідкою про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

У випадку приховування (заниження) об'єктів оподаткування з юридичних осіб в доход належного бюджету податковими органами стягується вся сума прихованого податку і штраф в двократному розмірі тієї ж суми.

Пільги щодо податку з власників транспортних засобів передбачені для чорнобильців 1-ої і 2-ої категорій, а також 3-ої і 4-ої категорій до їх відселення протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення або зони посиленого радіологічного контролю. Крім того, пільги надаються ветеранам війни і праці.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку проводиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів.

Згідно ПКУ з 01.01.2011 року передбачений збір за першу реєстрацію транспортного засобу, а податку з власників транспортних засобів не передбачено.

2.8 Контроль за справлянням ресурсних податків і платежів та місцевих податків і зборів

Перевіркою правильності обчислення, нарахування та сплати підприємствами до бюджетів місцевих податків, зборів та неподаткових платежів, а також ресурсних податків та платежів займається відділ оподаткування юридичних осіб і налічує 7 чоловік.

При перевірці працівники керуються наступними законодавчими актами: Законами України “Про систему оподаткування” [3], «Про плату за землю» [15], «Про фіксований сільськогосподарський податок» [11], “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6], Декретом КМУ “Про місцеві податки і збори” [24], Постановами КМУ «Постанова про встановлення нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів», «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету та його справляння» [26] та іншими.

Головною функцією є організація та контроль за справлянням місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів. Вона містить наступні основні процедури:

- автоматизована обробка податкової звітності, отриманої після реєстрації в канцелярії;

- здійснення заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету місцевих, ресурсних, рентних і неподаткових платежів;

- підготовка пропозицій та вжиття заходів по розширенню бази оподаткування та кола платників;

- здіснення заходів по упередженню росту податкового боргу та робота з ним на першому етапі виникнення;

- визначення податкового зобов`язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок податкової звітності;

- аналітична перевірка умов щодо правомірності використання платниками пільг;

- підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та несвоєчасну сплату платниками місцевих, ресурсних та рентних платежів узгодженої суми податкового зобов'язання;

- передача списків платників, що не прозвітувались, до підрозділів податкового аудиту для проведення їх перевірок з метою визначення податкових зобов'язань;

- взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати місцевих, ресурсних і рентних платежів;

- своєчасний аналіз та прогнозування податкових надходжень;

- проведення масово-роз'яснювальної роботи серед платників податків.

До ресурсних зборів та платежів, які справляються в МДПІ, відносяться:

1. Збір за спеціальне використання водних ресурсів - справляється з юридичних осіб згідно нормативів, встановлених за користування водних ресурсів з поверхневих та підземних вод; розрахунок подається щоквартально, оплата здійснюється 100 % до Державного бюджету (Додаток 17) [25].

2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів - справляється з лісокористувачів; об'єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, лісові матеріали, окремі земельні ділянки лісового фонду; розмір збору встановлюється виходячи з такс на лісову продукцію; розрахунок подається щоквартально; оплата здійснюється до Державного бюджету в розмірі 80%, до місцевого - 20%.(Додаток П)

3. Збір за геологорозвідувальні роботи - розмір відрахувань визначається користувачами надр самостійно виходячи з вартості видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки; розрахунок подається щоквартально і вся сума збору перераховується до Державного бюджету [26].

4. Збір за забруднення навколишнього природного середовища - справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів; розрахунок подається щоквартально, оплата здійснюється в розмірі 70% до місцевого бюджету та 30% до Державного бюджету (Додаток Х).

5. Збір за використання радіочастотного ресурсу України - справляється щомісячно і перераховується до Державного бюджету.

В МДПІ у м. Гайвороні налічується чимало платників, які є платниками земельного податку та орендної плати. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Ставки земельного податку з 1 гектара сільськогосподарських угідь встановлено у відсотках від їх грошової оцінки. Розрахунок подається до податкової інспекції до 1 лютого звітного року, а сплата проводиться щомісячно. Орендна плата за користування землею сплачується орендарями на підставі договорів оренди, помісячно за місцем знаходження земельної ділянки.

Крім того, справляється фіксований сільськогосподарський податок. В 2004 році внесено зміни до Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, а саме: платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний рік перевищує 75% (а не 50%, як це було до 2004 року) загальної суми валового доходу підприємства. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку подається до податкового органу раз в рік до 1 лютого поточного року. Сплата проводиться щомісячно до 20 числа [11].

Згідно Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” по податку з реклами та комунальному податку встановлена квартальна подача звітності, а по ринковому збору - помісячно.

До місцевих податків і зборів, які справляються в МДПІ, належать:

Комунальний податок - справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств; розмір дорівнює 10 відсоткам річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньооблікової чисельності працівників, за виключенням сумісників та працюючих за трудовою угодою (Додаток Р).

Законом України від 20.03.2003 р. №641-ІУ “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” виключено з переліку місцевих податків і зборів готельний збір.

Ринковий збір - справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Розрахунок ринкового збору подається щомісячно, а оплата здійснюється подекадно (Додаток С).

В м. Гайвороні на обліку знаходяться два ринки, і розміри ринкового збору затверджуються місцевими органами самоврядування.

Крім того, здійснюється контроль за надходженням збору за парковку автотранспорту, збору за видачу ордера на квартиру, збору за право використання місцевої символіки, збору за право проведення кіно- і телезйомок, збору за видачу дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, збір з власників собак.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством [39].

інспекція платник податок валютний контроль

Розділ 3. Валютний контроль

Валютний контроль в Гайворонській МДПІ здійснює відділ податкового контролю юридичних осіб з чисельністю 10 чоловік.

Даний відділ здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Конституцією України [1], Указом Президента України “Про утворення Державної податкової інспекції України”, Законами України “Про Державну податкову службу в Україні” [2], «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами і доповненнями» [12], “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6], Декретом КМУ №15-93 від 19.02.93р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [27], Постановою НБУ № 125 від 16.05.95р. « Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України»; Наказом НБУ «Про зміни і доповнення до Інструкції № 139 від 16.06.94р. «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок» від 22.02.95р. № 20 та іншими нормативними документами.

Головним завданням відділу податкового контролю юридичних осіб є проведення роботи щодо здійснення контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, організації контрольно-перевірочної роботи по дотриманню податкового і валютного законодавства суб'єктами господарювання та фінансових, страхових та небанківських фінансових установ.

Відділ виконує наступні функції:

Функція “Інформаційне обслуговування” містить такі процедури:

отримання запитів Державної податкової інспекції в Кіровоградській області, їх виконання та передача регламентної інформації Державній податковій інспекції в Кіровоградській області;

отримання та передача запитів правоохоронним, митним органам;

отримання та виконання запитів суб'єктів підприємницької діяльності.

Введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД) здійснюється за такими етапами:

введення даних в інтегрований банк даних з первинних документів на паперових носіях (в т.ч. актів перевірок, довідок, протоколів, постанов);

обробка звітної інформації, що надається в електронному вигляді;

контроль за відповідністю введених даних документам платників, наданим на паперових носіях.

Формування звітів та зведених інформацій за даними оперативного обліку:

наповнення інформаційної бази МДПІ в Кіровоградській області звітними показниками щодо розрахунків платників з бюджетом;

складання пояснювальних записок до звітності та оглядових листів податкової інспекції з метою організації контролю за достовірністю інформації;

аналіз стану бази даних у частині облікових показників, здійснення контролю достовірності показників, формування рекомендацій щодо її вдосконалення.

Відділом здійснюється:

контроль за дотриманням валютного законодавства резидентами України; за діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями; за діяльністю нерезидентів, їх представництв та резидентами, які прирівнюються до постійних представництв; за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів (міжнародних угод) з питань уникнення подвійного оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

проводяться документальні та тематичні перевірки з питань оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного регулювання;

аналізуються причини та оцінка фактів порушень з питань, пов'язаних із здійсненням контролю за дотриманням податкового і валютного законодавства та з питань валютного регулювання;

проводиться аналіз підсумків контрольно-перевірочної роботи з питань оподаткування податком на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, податку на прибуток іноземних юридичних осіб (нерезидентів) та з питань валютного регулювання;

здійснюється контроль за використанням ліцензій, дозволів та інших документів, які регламентують здійснення інвестиційної діяльності та з питань валютного регулювання;

оформлення результатів перевірок з питань оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності (акти, довідки, проекти рішень і постанов, інші документи);

відбір актів перевірок з питань контролю за оподаткуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності з ознаками кримінальних порушень та передачі їх до управління податкової міліції;

виявлення, вивчення та аналіз діяльності платників податків, грошових потоків, схем ухилення від оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності та повідомлення ДПА в Кіровоградській області;

взаємодія з іншими органами виконавчої влади з питань, пов'язаних із здійсненням контролю за діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями, нерезидентів, їх представництв та резидентами, які прирівнюються до постійних представництв, за сумісною інвестиційною діяльністю нерезидентів, резидентів без створення юридичної особи, а також нерезидентів та резидентів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

контроль за достовірністю декларування валютних цінностей, що знаходяться за кордоном і належать суб'єктам підприємницької діяльності України, та поверненням їх в Україну (Додаток Ф);

контроль і видача суб'єктам підприємницької діяльності довідок для здійснення купівлі валюти та довідок про відсутність валютних цінностей, доходів та майна за межами України (Додаток 28);

проведення документальних та тематичних перевірок з питань валютного регулювання.

У своїй діяльності, для виконання поставлених перед ним завдань, відділ податкового контролю взаємодіє з Митними органами, установами банків та іншими органами Виконавчої влади з питань, пов'язаних із здійсненням контролю за діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями, нерезидентами, їх представництвами та резидентами, які прирівнюються до постійних представництв, за сумісною інвестиційною діяльністю нерезидентів, резидентів без створення юридичної особи.

Станом на 01.01.2010р. на обліку у МДПІ м.Гайворона не знаходиться жодного суб'єкта підприємницької діяльності які були б зареєстровані як спільні підприємства з іноземними інвестиціями, філії спільних підприємств з іноземними інвестиціями, іноземні представництва.

Висновки

Переддипломна практика проходила в міжрайонній державній податковій інспекції в місті Гайвороні.

Мені видалася чудова нагода більш детально ознайомитися з роботою всіх структурних підрозділів МДПІ, з функціональними обов'язками працівників.

Стосовно організації роботи слід відмітити, що кожний окремий відділ має свої функції та обов'язки, і кожний працівник, відповідно до покладених на нього функціональних обов'язків, виконує певний обсяг робіт.

Щодо структурної системи, то кожний сектор має завідувача сектору, який підпорядковується начальнику відділу, до складу якого входить сектор. Начальники відділів підпорядковуються начальнику податкової інспекції.

Пророблена дослідницька робота свідчить про те, що структура Державної податкової інспекції в м. Гайвороні працює в повному завантаженні, справляється з усіма функціональними обов'язками. Спостерігається тенденція збільшення бюджетних надходжень не завдяки збільшенню податкового тиску, а завдяки розширенню бізнесу в цілому, а особливо сектору малого бізнесу.

План по надходженню платежів до бюджетів всіх рівнів в 2010 році було виконано, з врахуванням відшкодованих сум податку на додану вартість на розрахункові рахунки платників податків.

Працівники постійно працюють над проблемою наповнення бюджету.

За кожним інспектором закріплені підприємства, які звітують про відсутність діяльності, мають мале податкове навантаження, мають збитки. Щотижня начальнику МДПІ подаються звіти про пророблену роботу. І це робота не на папері. Так, протягом 2010 року значно зменшилась кількість підприємств, які показували збитки в Декларації про прибуток. Підприємствам, які звітують про відсутність діяльності, було запропоновано або розпочати діяльність, або подати заяву на закриття підприємства.

Крім того, в інспекції працюють групи територіального контролю, які займаються розшуком підприємств, що не звітуються до податкового органу протягом кількох років. За фактом не встановлення місця знаходження підприємств за юридичною адресою підбирається пакет документів і передається до Господарського суду для скасування державної реєстрації такого підприємства.

Сучасна законотворча діяльність верхніх ешелонів влади характеризується великою кількістю виданих податкових законів та відсутністю механізмів їх реалізації загальнополітичним прагненням знизити рівень податкового тиску, що не заважає йому зростати, досягає такого рівня, при якому виникає криза неплатежів і зростає соціальна напруга в суспільстві.

Податкова статистика свідчить про дуже високий рівень порушень чинного законодавства про податки. Так, до 56 % перевірених підприємств застосовуються штрафні санкції, хоча податківці часто йдуть на компроміси і дають можливість дещо виправити перед написанням акта перевірки, оскільки не зацікавлені у банкрутстві фірм та зменшенні кількості платників податків. Надто ускладнене і суперечливе податкове законодавство призводить до того, що 95% неправильного нарахування чи сплати податків пов'язана з незнанням законів і лише 5% підприємств свідомо не платять.

Велика різноманітність податків та зборів, тяжкий порядок їх нарахування ускладнюють економічний прогноз товаровиробникам, вимагає дуже високої кваліфікації від бухгалтерів та економістів. Тому, щоб було менше порушень та штрафних санкцій, потрібно спрощувати податкову систему, вести роз'яснювальну роботу з платниками податків. Потрібно розширити повноваження місцевих органів влади, встановити оптимальні ставки податку у такому розмірі, щоб забезпечити реальне надходження податку в доход бюджету.

Найбільші донарахування припадають на ПДВ, податок на прибуток та податок з доходів фізичних осіб. Саме по цих податках виникає найбільша плутанина у нормативних документах, і саме ці податки органічно пов'язані між собою. Невірне обчислення хоч одного з них тягне за собою штрафні санкції по іншим.

На основі практики я поглибив свої знання в сфері оподаткування.

Отже, дана проведена практична робота на базі міжрайонної державної податкової інспекції в м. Гайвороні ще раз підкреслює про необхідність пов'язання практики та теорії.

Під час проходження практики та проведенні аналізу при написанні звіту можна зробити висновок, що податки в руках держави повинні стати основним інструментом державного регулювання економіки, формування доходів бюджету, стимулювання науково - технічного прогресу, обмеження росту цін та інфляції.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996р.

2. Про державну податкову службу: Закон України від 04.12.90 р. №564 //КПС Ліга: Закон.

3. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 р. №1251-ХІІ //КПС Ліга: Закон.

4. Про міліцію: Закон України від 28.06.94 р. №62/94-ВР // КПС Ліга: Закон.

5. Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: Закон України від 22.12.94 року №320/94-ВР // КПС Ліга: Закон.

6. Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 24.12.2000 р. № 2181-ХІІ // КПС Ліга: Закон.

7. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) // КПС Ліга: Закон.

8. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 12.07.96 року № 324/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

9. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари: Закон України від 11.07.96 року № 313/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

10. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 27.05.97 р. № 283 - 97 ВР з врахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2002 р. №349-ІУ // КПС Ліга: Закон.

11. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.98 р. №320-ХІУ зі змінами від 19.06.2003 р. №974-ІУ // КПС Ліга: Закон.

12. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94 №185/94-ВР (зі змінами і доповненнями) // КПС Ліга: Закон

13. Про податок з доходів фізичних осіб :Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІУ // КПС Ліга: Закон.

14. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Закон України від 14.12.94 року N 287/94-ВР (із змінами і доповненнями) // КПС Ліга: Закон.

15. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”: Закон України від 19.09.96 року № 378/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

16. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15.09.95 року № 329/95-ВР // КПС Ліга: Закон.

17. Про охорону праці Закон України // Відомості Верховної Ради України,- 21.11.2002, №229 - IV.-К.: Видання Верховної Ради України.

18. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " Закон України // Все про бухгалтерській облік № 40, від 2.05.2001р.- С.3-19.

19. "Про пожежну безпеку" Закон України // Відомості Верховної Ради.-1994.-№5.

20. "Про державну таємницю" Закон України від 21.09.99. -№1079-ХІ V //Відомості Верховної Ради - 1999. -№ 25.

21. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердж. Постановою КМУ №1094 від 21.01.2001.

22. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва : Указ Президента України від 28.06.99 р. №746/99 // КПС Ліга: Закон.

23. Наказ ДПА України від 16.07.2003 р. №355 “Про організаційну структуру органів Державної податкової служби”.

24. Про місцеві податки і збори: Декрет КМУ від 20.05.93 року № 56-93 // КПС Ліга: Закон.

25. Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування: Постанова КМУ від 18.05.99. № 836 // КПС Ліга: Закон.

26. Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету: Постанова КМУ від 29.01.99 № 115 (зі змінами та доповненнями)// КПС Ліга: Закон.

27. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.93 №15-93 // КПС Ліга: Закон.

28. Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПА України від 19.02.98 р. № 80, зареєстрована в Мінюсті України від 16.03.98 р. № 172/2612.

29. Наказ ДПА України від 04.06.2002 р. №263/ДСК “Про взаємодію підрозділів податкової служби”.

30. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Наказ ДПА України від 30.05.97 р. №166 зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. №466// КПС Ліга: Закон.

31. Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Наказ ДПА України від 29.03.2003 р. №143// КПС Ліга: Закон.

32. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджений наказом ДПА України від 11.07.97 р. №232// КПС Ліга: Закон.

33. Наказ ДПАУ від 16.09.2002 р. №429 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД - юридичними особами//КПС Ліга: Закон.

34. Наказ ДПА України від 24.04.2003 р. №196/ДСК “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам”.

35. Оподаткування прибутку підприємств// Вісник податкової служби №6/ 2003р.

36. Про податок на додану вартість// Вісник податкової служби №11-12 - 2003р.

37. Порядок складання посадових інструкцій// Все про бухгалтерський облік від 09.05.2003 №43 (831), С.15-21.

38. А.М. Соколовська Податкова система України: теорія та практика становлення, - К.: НДФІ, 2001р. - 372 ст.

39. Азаров М. Я. Все про податки: Довідник - Київ: Експерт, 2000р. - 492ст.

40. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податки в Україні/ Учб. посіб. - Київ: Укр.ІНТЕІ, 2003 р. - 348ст.

41. Желібо Є.П., Барабанова Н.І., Коваленко В. В., Чмир А. І., Кочергін О.М. “Охорона праці в органах державної податкової служби України”: Навч. посібник / За ред. доктора хім.наук Є. П. Желібо. -Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

42. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці - К.: Каравела, 2003р. - 408ст.

43. Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні: Навч.посіб. - К.: Кондор, 2003р. - 140ст.

Размещено на Allbest.ru

...