Фінансування сільськогосподарських підприємств (за матеріалами відкритого акціонерного товариства "Лозівське")

51,6

63,4

48,7

114,8

222,5

Вартість оборотних фондів в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн

1257,0

1236,3

1628,6

3239,0

257,7

За розрахунками таблиці 1.2 можна зробити такий висновок: середньорічна вартість основних та оборотних засобів за чотири роки в ВАТ “Лозівське” зросла відповідно на 191,8 % та 342 % через значне придбання за останні роки сучасної с.-г. техніки та обладнання. Відповідно збільшилася і фондозабезпеченість в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, а саме на 144 %. Фондоозброєність праці в розрахунку на 1 середньорічного працівника підвищилась на 191,8%. Цьому також посприяло як збільшення основних і оборотних засобів, так і зменшення чисельності працюючих. Проаналізувавши розрахунки показників таблиці 1.2 бачимо, що господарство має високий рівень забезпеченості основними і оборотними засобами і використовує їх достатньо ефективно.

Далі в таблиці 1.3 розглянемо склад та структуру товарної продукції ВАТ “Лозівське”, для розрахунку якої використані дані Форми № 50-сг річної фінансової звітності підприємства за останні чотири роки (Додаток В).

фінансування агропромисловий земельний оборотний

Таблиця 1.3

Склад і структура товарної продукції в ВАТ “Лозівське”

Назва продукції	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2 011р.	Відхилення 2011р. до 2008р.
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	тис.грн.	%	Тис. грн.	%
Зернові та зернобобові	1048	70,8	713,6	50,5	510	30,9	1528,2	69,7	480,2	145,8
в т. ч. пшениця озима	736	49,7	492,5	34,9	310,6	18,8	589	26,8	-147	80,0
Гречка	11	0,7	105,2	7,4	30,9	44,8	248,6	11,3	237,6	2260,0
ячмінь ярий	178	12,0	110,2	7,8	68,9	4,2	105	4,8	-73	59,0
Кукурудза на зерно	123	8,3	5,7	0,9	99,6	9,9	585,6	26,7	462,6	476,1
соняшник	375	25,3	664,8	47,0	1000,6	60,6	659,5	30,1	284,5	175,9
плоди (зерняткові, кісточкові)	36	2,4	16	1,1	103,3	6,3	4,3	0,2	-31,7	11,9
Продукція рослинництва всьго	1481	100	1413,1	100	1650,9	100	2194	100	713	148,1

Аналізуючи структуру товарної продукції товариства в таблиці 1.3 видно, що в структурі продукції рослинництва значний відсоток займає вирощування озимої пшениці та соняшнику ( в 2011 році 26,8 % та 30,1 % відповідно). Також значний обсяг займає вирощування кукурудзи на зерно, яка становить 26,7%.

Для визначення рівня спеціалізації ВАТ “Лозівське” в таблиці 1.4 складемо ранжирований ряд питомої ваги окремих видів продукції взятих з таблиці 1.3 у відсотках.

Таблиця 1.4

Ранжирований ряд питомої ваги окремих видів продукції, %

Рік	1	2	3	4	5	6	7
2008 р.	70,8	49,7	25,3	12,0	8,3	2,4	0,7
2009 р.	50,5	47,0	34,9	7,8	7,4	1,1	0,9
2010 р.	60,6	44,8	30,9	18,8	10,0	6,3	4,2
2011 р.	69,7	30,1	26,8	26,7	11,3	4,8	0,2

Далі зробимо наступний розрахунок за формулою:

К=100 :( ? ПВі (2і - 1)),

де ПВі - питома вага і-го виду товарної продукції в загальному її об'єму;

і - порядковий номер окремих видів продукції по їх питомій вазі в ранжированому ряді.

К2008 = 0,18

К 2009 = 0,19

К2010 = 0,14

К2011 = 0,16

Як вже говорилося ВАТ “Лозівське” спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці та соняшнику. Коефіцієнт рівня його спеціалізації складає: в 2008 році - 0,18, в 2009 році - 0,19, в 2010 році - 0,14 та в 2011 році 0,16. Це свідчить про те, що підприємство має слабий рівень спеціалізації, але з кожним роком його показник збільшується. Отже, можна припустити, що в наступному році воно може досягти середнього рівня.

В таблиці 1.5 розглянемо динаміку трудових ресурсів ВАТ “Лозівське” та ефективність їх використання. Дані для розрахунку показників цієї таблиці взято з Форми № 50-сг річної фінансової звітності підприємства за 2008 - 2011 роки (Додаток В).

Таблиця 1.5

Динаміка трудових ресурсів та ефективність їх використання в ВАТ “Лозівське”

Показник	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2 011р.	Відношення 2011 р. до 2008 р., %
Валова продукція в порівняних цінах 2005р., тис.грн. - всього:	2824,8	2198,7	3420,1	2435,6	86,2
Середньорічна кількість працівників, чол. - всього:	18,0	23,0	20,0	18,0	100,0
в т.ч. в рослинництві	18,0	23,0	20,0	18,0	100,0
Прямі затрати праці, тис. люд.-год. - всього:	18,0	23,0	20,0	18,0	100,0
в т.ч. в рослинництві	18,0	23,0	20,0	18,0	100,0
Річна продуктивність праці, тис. грн. - всього:	156,9	95,6	171,0	135,3	86,2
в т.ч. в рослинництві	156,9	95,6	171,0	135,3	86,2
Погодина продуктивність праці, грн. - всього:	1098,5	669,2	1197,0	947,2	86,2

За розрахунками таблиці 1.5 охарактеризуємо динаміку трудових ресурсів ВАТ “Лозівське”. Отже, загальна валова продукція в порівняльних цінах в 2011 році зменшилась на 13,8 % порівняно з 2008 роком. Середньорічна кількість працівників в господарстві весь час коливається, так, в 2011 році порівняно з 2008 роком була однакова, а от в 2009 році становила 23 чоловіка. Прямі затрати праці всього за чотири роки становили 100%. Показник річної продуктивності праці в 2011 році, порівнюючи з 2008 роком в рослинництві він зменшився на 13,8 %. Погодинна продуктивність праці зменшилась на 13,8 %.

Основні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ “Лозівське” наведено в таблиці 1.6. Вихідні дані для розрахунку основних показників взято з Форми № 1 “Баланс” та Форми № 50-сг річної фінансової звітності підприємства за 2008 - 2011 роки (Додаток В, Додаток Д).

Таблиця 1.6

Основні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ “Лозівське”

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011р. у % до2008р.
Приходиться на 100 га с/г угідь, тис.грн.
- основних фондів	84,9	88,8	73,98	44,0	51,9
- прямих затрат праці	6873,3	5379,1	6158,50	6841,7	99,5
Урожайність
- зернових і зернобобових	1,2	1,7	2,4	0,8	68,3
- соняшника	3,3	1,9	1,23	1,9	56,6
Рівень рентабельності, %	0,4	0,1	0,03	0,1	20,5

За розрахованими показниками в таблиці 1.6 бачимо, що в 2011 році на 100 га с/г угідь приходиться на 51,9 % основних фондів менше ніж в 2008 році, так, як площа с/г угідь зменшилася і вартість основних фондів зменшилась в зв'язку з придбанням сучасної с/г техніки; прямих затрат праці - на 0,5 % більше Рівень рентабельності підприємства зменшився на 79,5 %. На це вплинуло підвищення собівартості продукції з кожним роком.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий облік формується за нормативно-регламентованим методом для надання інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам.

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними виробничими фондами та їх використання. Основні фонди - це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк експлуатації основних фондів перевищує один рік. Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих фондів. Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. Основні і оборотні виробничі фонди - важлива складова частина національного багатства та один з важливих елементів потенціалу країни.

В ВАТ “Лозівське” аналітичний облік витрат на придбання основних засобів ведуть за групами придбаних об'єктів. За кожною групою витрат відкривають аналітичні рахунки для кожного об'єкта окремо.

Синтетичний облік ведуть у Журналі-ордері за кредитом рахунка у кореспонденції з дебетом рахунків, що відповідають проведеним операціям.

У фінансовій звітності дані про основні засоби відображаються у формі №1 “Баланс” за первісною і залишковою вартістю на початок звітного року і кінець за рядками 030, 031, 032.

На підставі даних фінансового обліку складається офіційна, тобто відкрита фінансова звітність підприємства. Існують поточні зобов'язання або їх ще називають короткострокові, де надається інформація про зобов'язання, які будуть погашені протягом одного року.

Аналізуючи баланс ВАТ “Лозівське” за останні чотири роки видно, що кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги значно невелика на кінець кожного року і з кожним роком зменшується, якщо на початок 2008 року вона складала 49 тис. грн. то на кінець 2011 року вона зовсім відсутня. І лише по інших поточних зобов'язаннях, а саме зобов'язань з бюджетом заборгованість то зменшується, то знову збільшується Керівництво ВАТ “Лозівське” приділяє велику увагу своєчасному погашенні поточної заборгованості.

В таблиці 3.1 представлено показники майнового стану ВАТ “Лозівське” за 2008 - 2011 роки , дані для розрахунку яких взято з Форми № 1 “Баланс” річної фінансової звітності підприємства (Додаток Д).

Таблиця 3.1

Показники майнового стану ВАТ “Лозівське”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2 011р.	2011 р. у % до 2008 р.
Частка оборотних виробничих фондів	0,56	0,64	0,51	0,40	72,54
Частка основних засобів в активах	0,46	0,43	0,33	0,20	42,94
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,99	0,71	0,73	0,75	75,20
Коефіцієнт оновлення основних	1,00	1,00	1,00	1,00	100,00
Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	-	-	-	-	-
Частка оборотних виробничих активів	0,25	0,30	0,31	0,32	129,30
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,56	0,64	0,51	0,40	72,54
Коефіцієнт мобільності активів	0,80	0,91	1,54	1,54	192,13

За розрахованими коефіцієнтами в таблиці 3.1 бачимо, що в 2011 році порівняно з 2008 р. частка оборотних виробничих фондів та частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах зменшилась на 27,46%, частка основних засобів в активах зменшилась на 57,06 %, також зменшився коефіцієнт зносу основних засобів на 24,8 %. Збільшилася частка оборотних виробничих активів .

В наступній таблиці представлені розрахунки показників ділової активності ВАТ “Лозівське”, дані для розрахунку яких взято з Форми № 1 “Баланс” річної фінансової звітності підприємства за 2008 - 2011 роки (Додаток Д).

Таблиця 3.2

Показники ділової активності ВАТ “Лозівське”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2 011р.	2011 р. у % до 2008 р.
Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача,коефіцієнт трансформації	0,93	0,93	1,19	1,24	132,8
Фондовіддача	2,05	2,15	3,62	6,33	309,3
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	2,10	1,94	1,96	1,56	74,5
Період одного обороту обігових коштів	171,53	185,15	183,57	230,23	134,2
Коефіцієнт оборотності запасів (обороти)	2,42	2,10	1,74	1,57	64,9
Період одного обороту запасів (днів)	148,46	171,45	207,34	228,85	154,2
Каефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів)	7,05	6,19	4,72	8,37	118,8
Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	28,19	0,54	1,34	-	-
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність)	1,02	0,94	1,21	1,27	124,5

За таблицею 3.2 показник оборотності активів, ресурсовіддачі збільшилися у зв'язку зі збільшенням виручки та збільшенням активів на підприємстві. Фондовіддача за чотири роки діяльності стала більшою на 209,3 %. Коефіцієнт оборотності обігових коштів також зменшився, а саме на 25,5 %, збільшення обігових коштів у господарстві. Коефіцієнт оборотності запасів збільшився на 54,2 %. На ці зміни вплинуло збільшення оборотів коштів інвестованих у запаси. Коефіцієнт оборотності готової продукції збільшився на 18,8%. Коефіцієнт оборотності власного капіталу збільшився на 24,5 %, адже через те, що виручка від реалізації продукції збільшилась, то її більше припадає на одиницю власного капіталу.

Базовими матеріалами для розрахунку в таблиці 3.3 показників рентабельності ВАТ “Лозівське” також виступають форми фінансової звітності підприємства.

Таблиця 3.3

Показники рентабельності ВАТ “Лозівське”

Показники	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2 011р.	2011 р. у % до 2008 р.
Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	-	0,0	0,2	0,4	-
Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	-	0,0	0,1	0,4	-
Рентабельність власного капіталу	-	0,0	0,1	0,4	-
Рентабельність виробничих фондів	-	0,0	0,2	0,8	-
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	-0,1	0,1	0,1	0,3	-398,8
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	-	0,0	0,1	0,3	-
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	-	0,0	0,1	0,3	-
Коефіцієнт реінвестування	-	1,0	1,0	1,0	-
Коефіцієнт стійкості економічного зростання	-1,0	1,0	0,1	0,3	-27,4
Співвідношення сплачених відсотків і прибутку	0,007	-	-	-	-
Період окупності капіталу	-	31,0	6,8	2,6	-
Період окупності власного капіталу	-	57,5	6,7	2,5	-

Отже з даної таблиці видно, що рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації в 2011 році в порівнянні з 2008 роком зменшилася на 398,8 % . Також зменшився коефіцієнт економічного зростання на 27,4%.

В таблиці 3.4 необхідно проаналізувати показники фінансової стійкості ВАТ “Лозівське” за 2008 - 2011 роки господарської діяльності. Вихідні дані також взято з фінансової звітності господарства .

Таблиця 3.4

Показники фінансової стійкості ВАТ “Лозівське”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010р.	2 011р.	2011 р. у % до 2008 р.
Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал)	524,00	651,00	970,00	2150,00	410,31
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	0,81	0,98	0,97	0,97	119,98
Маневреність робочого капіталу	1,06	0,97	0,96	0,61	57,60
Маневреність власних обігових коштів	0,17	0,02	0,03	0,39	222,03
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	0,95	1,03	1,04	1,64	173,60
Коефіцієнт покриття запасів	1,13	1,03	1,04	1,64	146,02
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,91	0,99	0,98	0,98	106,72
Коефіцієнт фінансової залежності	1,09	1,01	1,02	1,02	93,71
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,39	0,47	0,60	0,79	200,42
Каефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,09	0,01	0,02	0,02	27,75
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	10,76	98,50	49,15	41,38	384,63
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,91	0,99	0,98	0,98	106,72

За таблицею 3.4 охарактеризуємо розраховані показники фінансової стійкості підприємства в період 2008 - 2011 років. Отже, за чотири роки відбулося збільшення таких показників, як власні обігові кошти - на 310 %, що говорить про здатність підприємства не тільки платити, а й можливість розширити діяльність; коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами - на 19,98 %, що свідчить про задовільний фінансовий стан; коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів - на 73,6 %; Зростання коефіцієнта фінансової стабільності майже втричі, говорить про високу фінансову стійкість, адже власні кошти значно перевищують позикові. Коефіцієнт фінансової стійкості коливається в межах норми.

Зменшилися такі показники: коефіцієнт фінансової залежності - на 6,29 % - це є позитивна тенденція; коефіцієнт маневреності власного капіталу - на 100 %; коефіцієнт концентрації позикового капіталу - на 72,25 % через зменшення позикового капіталу.

Важливими є показники ліквідності, які характеризують платоспроможність підприємства. Їх розрахунок по ВАТ “Лозівське” представлено в таблиці 3.5. Для цього були використані показники форми фінансової звітності господарства №1 “Баланс” за 2008 - 2011 роки (ДодатокД).

Таблиця 3.5

Показники ліквідності (платоспроможності) ВАТ “Лозівське”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2 011р.	Відхилення 2011 р. від 2008 р.
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)	5,23	47,50	30,39	33,58	28,35
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,76	2,30	2,20	13,70	12,94
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,73	0,86	0,79	12,56	11,83
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, %	0,08	10,50	-	-	-

За розрахованими показниками ліквідності в таблиці 3.5 бачимо, що коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 28,35 тис. грн., він характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. А коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності в 2011 році на відміну від 2008 року скоротилися на 12,94 тис. грн. та 11,83 тис. грн. відповідно. На це вплинуло зменшення частини короткострокових зобов'язань, яку за потреби необхідно погасити негайно.

2.3 Управління фінансами ВАТ «Лозівське».

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість -- це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість -- результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі ІІ балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками» .

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. За даними балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи на кінець 2011 року збільшилася порівнянно із початком звітного періоду і становила 52 тис. грн. (на початок року -- 48 тис. грн.). Поряд з цим, збільшилася і чиста реалізаційна вартість. Резерви сумнівних боргів протягом року не змінилися. Далі визначається невиправдана заборгованість і з'ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість -- це заборгованість, яка виникла згідно із пред'явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товаро-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості.

Таблиця 4.1

Стан дебіторської заборгованості на ВАТ «Лозівське»

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011р.	Відношення 2011р.до2008р.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованост	22,2	103,4	57,0	69,3	312,2
Середній строк оборотності дебіторської заборгованост	16,2	3,5	6,3	5,2	32,1
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості	0,1	10,5	-	-	-

З даної таблиці видно, що коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився майже вдвічі і становить 312,2 %. А середній строк оборотності зменшився на 67,9%.

Наступним кроком проаналізуємо кредиторську заборгованість.

Таблиця 4.2

Аналіз складу та структури кредиторської заборгованосі ВАТ «Лозівське»

Розрахунки з кредиторами	Роки	Зміна 2010р. до 2007р.
	2007р.	2008р	2009р.	2010р.	2011р.	тис.грн.	%
1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1,4	49	2	-	-	-	-
2. Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	62,9	6	-	6	-	-56,9	9,6
зі страхування	0,1	1	-	4	-	3,9	400
Інші поточні зобовязання	18,8	18	12	23	-	4,2	122,3
Усього	82,2	74	14	33	-	-49,2	40,1

Дані таблиці показують, що в складі кредиторської заборгованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також зі страхування.

При аналізі кредиторської заборгованості треба також визначити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.

До допустимої кредиторської заборгованості відносять: заборгованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.

Наступним кроком визначимо оцінку стану кредиторської та дебіторської заборгованості.

Таблиця 4.3

Комплексна оцінка дебіторської та кредиторської заборгованості

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення
						тис. грн	%
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт та послуг)	1771,2	1360,0	1293,0	1967,0	3465,0	1693,8	195,6
Середньорічна величина дебіторської заборгованості	78,0	79,5	12,5	34,5	64,0	-14,0	82,1
Середньорічна величина поточної дебіторської заборгованості	78,0	79,5	12,5	34,5	64,0	-14,0	82,1
Середньорічна величина кредиторської заборгованості	125,4	78,0	43,5	221,5	49,5	-75,9	39,5
Середньорічна вартість майна (капіталу)	1112,0	1392,5	1356,5	1500,5	2176,5	1064,5	195,7
Середньорічна величина оборотніх активів	474,5	651,5	656,5	832,0	1609,5	1135,0	339,2
Середньорічна величина зобовязань	250,7	207,0	138,0	47,0	99,0	-151,7	39,5
Середньорічна величина поточних зобовязань	125,3	103,5	69,0	23,5	49,5	-75,8	39,5
Собівартість реалізованої продукції	1527,8	1341,0	1327,0	1613,0	2056,0	528,2	134,6
Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості	22,7	17,1	0,009	57,0	54,1	31,4	-
Питома вага поточної дебіторської заборгованості в майні, %	7,0	5,7	0,9	2,3	2,9	-4,1	-
Питома вага поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах, %	16,4	12,2	1,9	2,3	4,0	-12,5	-
Відношення дебіторської заборгованості до кредиторської,%	62,2	101,9	28,7	15,6	129,3	67,1	-
Відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт та послуг)	4,4	5,8	0,9	1,8	1,8	-2,6	-
Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості	0,2	0,2	0,0002	0,3	1,1	0,9	-
Питома вага кредиторської заборгованості в капіталі,%	11,3	5,6	3,2	14,8	2,3	-9,0	-
Питома вага кредиторської заборгованості у зобовязаннях,%	50,0	37,7	31,5	471,3	50,0	-	-
Відношення кредиторської заборгованості до оборотних активів,%	26,4	12,0	6,6	26,6	3,1	-23,4	-
Припадає кредиторської заборгованості на 1 грн. дебіторської заборгованості,грн.	1,6	1,0	3,5	6,4	0,8	-0,8	48,1
Відношення кредиторської заборгованості до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг),%	7,1	5,7	3,4	11,3	1,4	-5,7	-

Виходячи з даних таблиці 4.3 можемо зробити такі висновки. Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт та послуг) збільшилась на 95,6 % ( або 1693,8 тис.грн.) від великої кількості продажі товарів. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості становить 31,4 ти. грн., так як у ВАТ «Лозівське» дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом. Відношення дебіторської та кредиторської заборгованості становить 67,1 тис. грн.

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості становить 0,9 тис. грн., оскільки дане підприємство майже не користується кредитами банків. На 1 грн. дебіторської заборгованості припадає 48,1% кредиторської заборгованості.

Розглянемо на рис.1 співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості.



Рис.1 Динаміка співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ «Лозівське».

З вище наведеного графіку можна зробити висновок , про нездатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року, але є позитивна тенденція зросту показника. Це вказує на те, що в майбутньому підприємство зможе розрахуватися з кредитами за рахунок дебіторів.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Теоретичні засади удосконалення фінансування діяльності сільськогосподарських підприємств

Функціонування будь-якого підприємства передбачає його розширене відтворення. Для відтворювального розвитку суттєве значення мають джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання. Але наявні джерела фінансування не забезпечують в достатній мірі потреби підприємств. Загальна оцінка фінансового забезпечення діяльності виробників-аграріїв полягає у тому, що:

· їх власні фінансові ресурси є обмеженими, оскільки основні засоби характеризуються високим рівнем спрацьованості, а переважна частина підприємств - низькорентабельні або збиткові;

· користуватися кредитами може також не кожне підприємство з тієї причини, що при перевищенні рівнем відсоткової ставки (навіть з урахуванням дії пільгового механізму кредитування виробників-аграріїв) рівня рентабельності господарюючого суб'єкта виникає ситуація значних фінансових втрат при споживанні дорогих позичених коштів, що призводить до пониження раніше досягнутого рівня рентабельності або появи збитку;

· цільове фінансування аграрного сектора економіки є, як відомо, мізерним, оскільки державні витрати на підтримку розвитку галузі через недостатні обсяги бюджетних коштів для вирішення числених насущних проблем та незбалансованість бюджетів не перевищують протягом останніх років 3 -4% .

Наявні проблеми у фінансовому забезпеченні змушують підприємства шукати нетрадиційні для вітчизняної економіки джерела фінансових ресурсів. До нетрадиційних джерел фінансування можна віднести:

· фінансовий лізинг;

· факторингові операції;

· форфейтування;

· мобілізація заощаджень населення;

· залучення до легальної економіки тіньового капіталу;

· емісія боргових цінних паперів;

· використання венчурного капіталу.

Актуальність розвитку лізингових відносин в Україні обумовлена незадовільним станом матеріально-технічного забезпечення підприємств, найбільше це проявляється в аграрному секторі. Унаслідок зниження платоспроможності товаровиробників у сільському господарстві спостерігається спад рівня технічної забезпеченості, темпів оновлення матеріально-технічної бази. Однак, як справедливо зазначає В.Г.Андрійчук, з ряду об'єктивних і суб'єктивних причин така форма залучення аграрними підприємствами додаткових фінансових ресурсів має обмежений характер і не відіграє поки що вагомої ролі у підвищенні рівня їх механічної оснащеності. До таких причин він відносить недосконалість законодавства про лізинг, монопольне становище лізингодавців на ринку лізингових послуг, слабке фінансово-економічне становище багатьох аграрних підприємств, їх неспроможність своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, висока вартість лізингових угод, яка пропонується рядом лізингових компаній.

Суть факторингу полягає в тому, що факторингова компанія купує у своїх клієнтів їхні платіжні вимоги до покупців на умовах негайної оплати 80-90% вартості відфактурованих поставок та сплати решти частини за вирахуванням комісійних і процентів за кредит у суворо визначені терміни незалежно від надходження виручки від покупців.

Українські підприємства використовують факторинг тільки у разі гострої потреби кредиту на дуже короткий термін. Сільськогосподарські підприємства практично зовсім не використовують цей вид фінансових операцій, що пов'язано, насамперед, з тим, що в Україні значно поширена передоплата за товар і мало розвинутий комерційний (товарний) кредит як високоризиковий .

Форфейтинг -це кредитування постачальника (як правило, експортера) шляхом купівлі векселів чи інших боргових зобов'язань.

Форфейтування є юридично найпоширенішим засобом рефінансування комерційного кредиту. Переваги його, особливо для сільськогосподарських підприємств-експортерів, пов'язані, у першу чергу, із повним перенесенням валютних, комерційних, політичних, переказних та інших видів ризику на форфейтера (банк), що робить форфейтування найкращим видом кредиту для продавця .

Щодо мобілізації заощаджень населення, то в Україні, на жаль, ще не створено необхідного механізму акумуляції та активізації залучення вільних коштів населення. Основною причиною цього є високий рівень недовіри населення як до банківської сфери, так і до політики уряду.

Ще одним і досить значним джерелом інвестиційних коштів могли б бути кошти тіньового сектору економіки України. Ситуація, що склалась в країні, призводить до некерованості і криміналізації суспільства.

Щодо залучення коштів шляхом проведення емісії боргових цінних паперів, то основним його недоліком (особливо для інвесторів) є відсутність зв'язку емісії з матеріальним забезпеченням. Тобто відносини між інвестором та емітентом будуються на основі довіри, а основним індикатором надійності емітента та його цінних паперів є висновки рейтингового агентства, на яких найчастіше і базується вибір інвесторів.

Для фінансування розширення та розвитку своїх підприємств підприємці здебільшого не мають достатньо власного капіталу і використовують венчурний капітал, тобто інвестиції через цінні папери від зовнішніх інвесторів. Хоча й нелегко однозначно оцінити роль венчурного капіталу й зовнішніх інвестицій, але це необхідно джерело фінансування, яким ніколи не слід нехтувати .

З метою покращення фінансового забезпечення розвитку економіки агропромислового комплексу України, відділом організації планування та впровадження наукових розробок в АПК України Інституту аграрної економіки УААН розроблені та впроваджуються методичні рекомендації, направлені на покращення ситуації, щодо залучення кредитних коштів, а саме:

· Методичні рекомендації по використанню векселів як застави для кредитування в межах сум відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету. Суть методики полягає в залученні кредитних коштів для підприємств, що обслуговують сільгосптоваровиробників, на період до настання терміну відшкодування належних сум податку на додану вартість з державного бюджету. При цьому гарантія повернення отриманих кредитних коштів забезпечується використанням положень діючих законів та договором переуступки прав вимоги. зменшення ризику неповернення кредитних ресурсів є привабливим з точки зору банківської установи та значно поліпшує відносини банку і підприємства.

· Методичні рекомендації по використанню незавершеного виробництва як застави для забезпечення кредитування підприємств. Положення даної методики дозволяють провести оцінку незавершеного виробництва в рослинництві не лише як витрат по виконанню робіт, послуг, відповідно до “Методичних рекомендацій з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств”, затверджених наказом Міністерства агрополітики України № 132 від 18.05.2001 року, а й як товарної продукції, яка може бути призначена для реалізації або застави, за договірними цінами .

Отже, для ефективного відтворювального розвитку у сільськогосподарських підприємств виникає необхідність в залученні нетрадиційних для вітчизняної економіки джерел фінансових ресурсів. Але для цього потрібно в першу чергу, досконально вивчити досвід країн, де вже застосовується даний інструмент (механізм) залучення фінансових ресурсів, а по-друге, створити необхідний механізм акумуляції та активізації коштів і відповідну законодавчу базу.

3.2 Напрями удосконалення управління кредиторською заборгованістю як джерела фінансування підприємства

На сьогоднішній день управління кредиторською заборгованістю є важливим напрямом організації фінансового менеджменту на підприємстві, тому що вона може виступати основою опорою діяльності сучасного бізнесу. Значення кредиторської заборгованості полягає у її спроможності трансформуватися у додаткове та відносно дешеве джерело залучення ресурсів.

Актуальність обраного напряму дослідження підтверджується дослідженнями таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: Атамас П.[1], Бутинець Ф.[2], Долматова Г.[3], Завгородній В.[4], Лень В.[5], Омелянович Л.,[6] Сопко В.[4], Чайковська О. [7] та ін..

Метою дослідження є визначення основних напрямів удосконалення управління кредиторською заборгованістю як джерела фінансування підприємства.

Ситуація, що склалася на сьогодні в Україні в умовах наслідків світової кризи, спонукає суб'єктів господарської діяльності шукати нові шляхи для оптимізації діяльності. Більшість функціонуючих підприємств за останні роки не можуть похвалитися достатньою прибутковістю, а все більше збільшують кредиторську заборгованість. Цей факт є показником підвищеної активності суб'єктів підприємництва на ринку, що спричиняє за собою тенденцію значного зростання зобов'язань над борговими вимогами. Проте залучення позикових коштів по - більшості спрямоване не на реструктуризацію виробництва, а, навпаки, на погашення своїх зобов'язань перед іншими кредиторами.

Якщо підприємство не досить вдало керує зобов'язаннями, тоді кредиторська заборгованість буде «працювати» проти підприємства, бо її зростання буде призводити до погіршення його фінансового стану.

Тому необхідно постійно розробляти і впроваджувати заходи щодо удосконалення управління кредиторською заборгованістю, а саме:

1. Оптимізація величини кредиторської заборгованості підприємства.

2. Постійний контроль оборотності коштів у розрахунках.

3. Проведення відбору потенційних покупців і визначення умов і форм оплати товару, що передбачені в договорах і контрактах.

4. Здійснення відбору покупців за допомогою неформальних критеріїв: рівень поточної платоспроможності клієнта, дотримання платіжної дисципліни, прогнозні фінансові можливості, фінансові та економічні можливості підприємства.

5. Застосування практики відвантаження товару в кредит постійним покупцям, при цьому можна передбачати надання незначної знижки при оплаті в перші дні терміну кредитування, а в разі несплати вчасно встановити фінансові санкції, величина якого буде зростати з кожним днем.

6. Проведення ранжирування кредиторської заборгованості за строками виникнення. При цьому необхідно забезпечити постійний контроль безнадійних боргів для своєчасного створення необхідного резерву.

7. Організація роботи з дебіторами з метою оптимізації дебіторської заборгованості і збільшення внаслідок чого власних коштів для фінансування діяльності підприємства, що сприятиме зменшенню частки кредиторської заборгованості.

8. Постійний аналіз рівня усіх видів заборгованості і визначення їх критичного рівня

9. Дотримання економічно обґрунтованого рівня співвідношення між кредиторською та дебіторською заборгованості.

10. Побудування аналітичного обліку з забезпеченням отримання даних про терміни погашення, про утворення прострочень, про наявність векселів, що дозволить не допускати виникнень необґрунтованої заборгованості.

11. Постійний контроль стану розрахунків за термінами.

12. Розширення системи авансових платежів (в умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що організація реально отримує лише частину вартості виконаних робіт);

13. Своєчасне виявлення недопустимих видів кредиторської заборгованості (прострочена заборгованість до бюджету та ін.)

Отже, впровадження ефективної системи управління заборгованістю дасть можливість підприємству контролювати кредиторську заборгованість, проводити її погашення в установлені строки та формувати кредитну політику. У такому випадку залучені кошти будуть виступати для підприємства додатковим та відносно дешевим джерелом його фінансування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Атамас П. Й. Управлінський облік : 2-ге вид., навчальний посібник / Атамас П. Й. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 440 с.

2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік : підручник - Житомир : ПП «Рута». - 2002. - 480 с.

3. Долматова Г.Є. та ін. Фінанси підприємств: Структурно - логічні схеми з курсу: Навчальний посібник. - Донецьк, 2008. - 274 с.

4. Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу : підручник. / В. В. Сопко, В. П. Завгородній. - К. : КНЕУ, 2004. - 411 с.

5. Лень В. С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та приктика: навч. gосіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 576 с.

6. Омелянович Л.О. та ін. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - Донецьк, 2008. - 274 с.

7. Чайковська О. В. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва : конспект лекцій з дисц. - Донецьк, 2011. - 245 с.

Размещено на Allbest.ru

...