Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

«Аналіз фінансової звітності»

1. Значення фінансової звітності для управління

1.1 Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень

На перший погляд це питання зрозуміле для всіх. Дійсно, якщо є певна інформація про події і явища господарської діяльності, то, оцінивши її, можна прийняти рішення про втручання у ті події, які характеризуються певними економічними показниками фінансового обліку. Проте проблема полягає в тому, щоби визначити об'єкти, які потрібно контролювати, набір необхідних для контролю показників, міру відхилень у випадках, коли треба втручатися у процеси і явища господарського життя, на що і на кого впливати та інші важливі моменти.

Фінансова звітність містить інформацію про бухгалтерський баланс - активи, зобов'язання і капітал. Активи являють собою ресурси підприємства, які придбані для того, щоб отримати від їх подальшого використання економічні вигоди. Так, реалізувавши готову продукцію, на яку витрачені ресурси (запаси, працю, техніку), потрібно не тільки компенсувати витрати, а й реалізувати продукцію з прибутком.

Пасиви являють собою довгострокові чи поточні зобов'язання підприємства, які потрібно вчасно погасити. У випадку затримки з погашенням зобов'язань нараховуються штрафи, пені, неустойки кредиторам, що обумовлено умовами договору.

Капітал підприємств вимірюється сумою, що визначає різницю між сумою активів та пасивів.

Баланс розкриває три складові - активи, зобов'язання і капітал за статтями, що передбачені національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку України №2 «Баланс». У балансі наводяться дані на початок року і на дату складання балансу протягом наступного господарського року, який починається з 1 січня і триває до 31 грудня.

У балансі відображаються події минулих періодів, але за допомогою економічного аналізу можна виміряти міру відхилень за період за всіма статтями, які наводяться у ньому; аналізується абсолютна і відносна динаміка показників; структура активів, зобов'язань та капіталу; відношення одних статей балансу до інших, або одних розділів до інших; робляться висновки щодо поліпшення чи погіршення цих показників та виявляють фактори впливу на них.

Варто відзначити, що окремі показники господарської діяльності не можна визначити іншими методами, ніж за допомогою складання балансу (наявність загальної суми активів, зобов'язань і капіталу, наявність власних оборотних коштів /робочого капіталу/, ефективність активів, норма прибутку та ін.).

Аналіз фінансової звітності за ряд періодів дає можливість виявити тенденції зростання (розширення) чи згортання (звуження) діяльності, оцінити окремі показники і прийняти рішення менеджерам, інвесторам, фінансистам, банківським працівникам, власникам та всім зацікавленим особам щодо вибору варіанту дій, які стосуються підприємства.

Зрозуміло, що відстеження минулих подій дає можливість бачити тенденції, і на їх основі методом екстраполяції передбачити майбутній стан підприємства. Названий метод не завжди дає добрі результати, тому на допомогу традиційній методиці економічного аналізу залучаються економіко-математичні методи досліджень.

Фінансові звіти мають таку назву не тому, що містять дані для фінансових, статистичних, банківських чи інших зовнішніх органів управління, а тому, що формуються у системі фінансового обліку. Метою останнього є трансформування первинних облікових даних у корисну інформацію для користувачів, яка розкривається у стандартних фінансових звітах та прийняття ними виважених управлінських рішень.

Фінансовий облік дає інформацію для управління, яка використовується для прийняття рішень на основі розрахунків ^економічних показників.

Фінансовий облік збирає та обробляє дані про факти господарської діяльності, трансформує їх в інформацію та забезпечує нею управлінський апарат і зовнішніх користувачів, які вивчають наслідки, раніше ухвалених рішень. Отже, фінансовий облік забезпечує зворотний зв'язок між господарською системою підприємства та управлінням.

Облік є системою сервісного забезпечення управління необхідною інформацією про фактичний стан об'єкта управління.

1.2 Загальні вимоги до фінансової звітності

Для забезпечення єдиного підходу до складання фінансової звітності розроблено положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 p. №87. Цим стандартом визнається мета, склад і принципи підготовки звітності та вимоги до визнання й розкриття їх елементів. Під розкриттям розуміють подання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух коштів підприємства та власного капіталу і приміток до звітів.

Фінансова звітність призначена для задоволення потреб користувачів для прийняття рішень у таких ситуаціях:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства - інших рішень (визначення норм прибутку, робочого капіталу тощо).

Фінансова звітність призначена для задоволення потреб тих користувачів, які не можуть вимагати звітів для задоволення їх конкретних інформаційних потреб, а тому вони можуть використовувати лише офіційну відкриту інформацію звітів, передбачених стандартами.

У фінансових звітах наводяться статті, які відповідають таким критеріям:

існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, хоча окремі підприємства для свої потреб можуть встановлювати інший звітний період (місяць, квартал), що сприятиме ефективному аналізу фінансового стану підприємства і моніторингу раніше прийнятих управлінських рішень.

Фінансова звітність повинна бути достовірною, що означає відсутність помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів. Звітність повинна давати користувачам можливість порівнювати результати діяльності підприємства за різні періоди, що забезпечується наведенням у звітах відповідних даних попередніх періодів, розкриттям інформації про облікову політику та її зміни.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципів бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення зрозумілості фінансової звітності для користувачів у ній обов'язково наводяться такі дані:

назва підприємства;

дата звітності й звітний період;

валюта звітності й одиниця її виміру;

інформація щодо звітного і попереднього періоду;

облікова політика підприємства та її зміни;

консолідація фінансових звітів;

припинення (ліквідація) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлення помилок минулих років та їх коригування;

інша інформація, передбачена відповідними стандартами.

Інформація у фінансовій звітності, яка стосується підприємства, включає:

назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країна, місце реєстрації, адреса);

короткий опис основної діяльності;

назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської компанії;

середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

Такі дані наводяться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів розкривається:

облікова політика підприємства;

інформація, яка не наведена безпосередньо у звітах, але є обов'язковою за відповідними стандартами;

інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для розуміння доречності наведених даних.

Додаткова інформація має важливе значення для юридичних та фізичних осіб, які повинні отримати максимум інформації про умови та ведення бізнесу. Це стосується не лише кількісних даних, а й якісних характеристик, іміджу підприємства, його історії, методів управління, динаміки розвитку тощо.

2. Аналіз фінансової звітності підприємства

2.1 Методи аналізу фінансового стану підприємства

Міжнародна практика розробила певні методи аналізу фінансового стану, які ґрунтуються на різноманітних абсолютних та відносних типових показниках, що дають можливість не тільки проводити аналіз статей балансу підприємства, але й порівнювати підприємства окремої галузі господарства або таких, що займаються аналогічними видами діяльності. Такі співставлення звичайно проводяться не тільки за звітний період, але і за ряд років, що відображає доволі тривалий період діяльності підприємства. Це дозволяє визначати тенденції розвитку підприємства на перспективу, що мас велике значення в практичній діяльності, оскільки підприємства здійснюють як довгострокове, так і середньострокове та поточне планування своєї діяльності.

Основними методами аналізу звітності с наступні:

1) читання звітності;

2) горизонтальний аналіз;

3) вертикальний аналіз;

4) трендовий аналіз:

5) розрахунок фінансових коефіцієнтів [22, 187].

Читання звітності - це вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. Шляхом читання звітності визначають майновий стан підприємства, коротко- і довгострокові інвестиції, джерела фінансування власної о капіталу, оцінюються зв'язки між постачальниками і покупцями, виручка від діяльності та прибуток звітного року.

Горизонтальний аналіз дозволяє визначити абсолютні і відносні зміни різних статей звітності у порівнянні з попереднім роком, півріччям чи кварталом.

Для визначення змін у господарській політиці підприємства більш, ніж за два послідовних роки, застосовується аналіз тенденцій розвідку (аналіз тренду), який г варіантом горизонтальною аналізу.

Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100%. Відповідно до цього розраховуються індекси для інших років, базовим роком обирається такий рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід обирати тільки значимі показники.

Аналіз діяльності окремого підприємства за основними показниками за 2006-2010 роки наданий в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Аналіз діяльності окремого підприємства за основними показниками за 2006-2010 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	2008рік	2009 рік	2010 рік
	значення	%	значення	%	значення	%	значення	%	значення	%
Виручка від реалізації	10600	100	10780	101,7	11500	108,5	14300	134,9	17800	167,9
Собівартість	5900	100	6200	105,1	7100	120,4	8000	135,6	9600	162,7
Прибуток	4700	100	4580	97,4	4400	93,6	6300	134,0	8200	174,5

З даних таблиці видно, яких фінансових результатів у господарській діяльності досягло підприємство порівняно з фактичними даними базисної о року. Так, індекс 167,9 (див. обсяг реалізації за 2010 рік) означає, що у 2010 році цей показник перевищив обсяг реалізації порівняно з 2006 роком у 1,679 рази. Також можна зазначити, що за період з 2007 по 2009 р зростання собівартості випереджало зростання виручки від реалізації.

На відміну від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина приймається за 100% і обчислюється питома вага кожної її складової. Такими цілими частинами може бути валюта балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації у Звіті про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують фінансові пропорції між різними статтями звітності.

Фінансові коефіцієнти можна умовно поділити на чотири групи:

показники ефективності виробничої діяльності;

показники ділової активності;

показники ліквідності;

показники фінансової стійкості [22, 189].

В залежності від конкретних цілей та завдань можна виконати фінансовий аналіз різного ступеню деталізації. Єдиної методики немає, тому аналітики використовують різноманітні показники та їх поєднання.

У світовій практиці фінансові коефіцієнти, як показники діяльності підприємства публікуються в річних звітах компаній. При цьому кожна компанія, звичайно, має свій набір таких коефіцієнтів і їх власну систематизацію.

Найчастіше оцінку фінансового стану проводять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників балансу і Звіту про фінансові результати. За допомогою цього способу вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність.

Успішність аналізу визначається різними факторами. З відомим ступенем умовності можна рекомендувати п'ять основних принципів, які доцільно мати на увазі, здійснюючи аналіз. По-перше, перед початком виконання будь-яких процедур, необхідно скласти достатньо чітку програму аналізу, включаючи переробку макетів аналітичних таблиць, алгоритм розрахунку показників, потрібних для їх розрахунку і для порівняльної оцінки джерел інформаційного і нормативного забезпечення. По-друге, схема аналізу повинна бути побудована по принципу «від загального до конкретного». Зміст цього очевидний. Спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик об'єкта аналізу і лише потім починаю 11, аналіз окремих випадків. По-третє, будь-які відхилення від нормативних або планових показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися. Сутність такого аналізу полягає в тому, щоб, з одного боку, виявити основні фактори, що викликали зафіксовані відхилення від заданих орієнтирів, а з іншого боку, ще раз перевірити обґрунтованість існуючої системи планування і, якщо необхідно, внести до неї зміни. Слід підкреслити, що останній аспект має особливо важливе значення - тільки шляхом такого постійного аналізу можна налагодити достатньо струнку систему планування і підтримувати її на належному рівні. По-четверте, завершеність і щільність будь-якою аналізу, що має економічну направленість, в значній мірі визначається обґрунтованістю сукупності критеріїв, що використовуються. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, однак її основу зазвичай складають обчислювані показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, по можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції). Відбираючи показники, необхідно формулювати логіку їх об'єднання в дану сукупність для того, щоб було видно роль кожного з них і не створювалося уявлення, що який-небудь аспект залишився поза увагою, або, навпаки, не вписується в схему, що розглядається. Іншими словами, сукупність показників, які в даному випадку можна трактувати як систему, повинна мати деякий внутрішній стержень, деяку основу, що пояснює логіку її побудови. По-п'яте, здійснюючи аналіз, не потрібно без потреби намагатися досягти надмірної точності оцінок; як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей [22, 190].

Отже, в сучасних умовах застосовується декілька методів аналізу фінансового стану підприємства і кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі, задачі та користувачів інформації, що аналізується, та будує свою програму аналізу фінансово-господарської діяльності. Найчастіше фінансовий аналіз діяльності підприємства здійснюють фінансово-кредитні установи, при цьому НБУ розроблена методика аналізу кредитоспроможності.

2.2 Аналіз доходів і витрат ВАТ «Центренерго»

Основна мета діяльності Компанії - отримання прибутку, стабільний виробіток електричної та теплової енергії.

До складу компанії входять три теплових електростанції: Вуглегірська, Зміївська, Трипільська та ремонтне підприємство Ременерго. Сумарна встановлена потужність блочного обладнання електростанцій Компанії становить 7550 МВт.

Структурні підрозділи, що входять до складу Компанії (Вуглегірська ТЕС, Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС, ВП «Ременерго») діють на підставі положень, не мають статусу юридичної особи, мають незакінчений баланс (не визначають фінансовий результат своєї діяльності).

На електростанціях компанії встановлено 23 енергоблоки потужністю від 175 МВт до 800 МВт, з яких 18 блоків - вугільні, а 5 призначені для використання газомазутного палива.

Компанія є відкритим акціонерним товариством, її акціонерами є держава, юридичні та фізичні особи. Найбільший акціонер Товариства - держава в особі Фонду державного майна, що володіє 78,29% акцій, фізичні особи володіють 4,31% акцій, у власності юридичних осіб знаходиться 17,4% акцій. Статутний фонд ВАТ «Центренерго» складає 480, 2 млн. грн.

Залишкова вартість основних фондів на кінець 2003 р. становила 2450,1 млн. грн.

Середньо облікова чисельність штатних працівників Компанії у 2003 р. становила 9629 чол., в т.ч. промисловий персонал - 7963 чол., непромисловий - 1666 чол. В 2003 році відбулось скорочення персоналу на 160 чол., у т.ч. непромисловий персонал зменшився на 235 чол. за рахунок передачі частини об'єктів соціальної сфери до комунальної власності, промисловий персонал збільшився на 75 чол. за рахунок виконання більших обсягів ремонтних робіт власними силами. Середньомісячна заробітна збільшилась в порівнянні з 2002 роком на 86 грн. і склала 841 грн.

Компанією ВАТ «Центренерго» в 2003 році вироблено 16,1 млрд. КВт.г, продано до Енергоринку 14,9 млрд. КВт.г електроенергії, що становить 92,0% до 2002 року. Обсяг виробництва електроенергії залежить від заданого диспетчерами графіка навантаження, якій Компанія зобов'язана виконувати та виконувала без порушень. Зменшення виробітку відбулось в результаті збільшення виробництва електроенергії атомними електростанціями. Основні виробничі потужності у 2003 р. використовувались лише на 24,3%.

При зниженні обсягів виробництва електроенергії збільшилась собівартість 1 кВтг з 11,27 коп/кВт.г у 2002 р. до 11,38 коп/кВт.г у 2003 р. в основному за рахунок збільшення цін на паливо, метал, запчастини, експлуатаційні матеріали. Паливна складова виросла на 0,26 коп/кВт та склала у 2003 р. 9,14 коп/кВт проти 8,88 коп/кВт у 2002 р. Ціна 1 т.у.п., витраченого на виробництво тепло та електроенергії, зросла в порівнянні з 2002 р. на 4 грн, та склала 236,12 грн.

Тариф за відпущену в Енергоринок електроенергію підвищився (на 0,36 коп/кВт) з 11,98 коп/кВт у 2002 р. до 12,34 коп/кВт.г у 2003 р.

Питомі витрати умовного палива на виробництво електроенергії у 2003 р. збільшились у порівнянні з 2002 р на 4,4 г/кВт.г та склали 387 г./кВт. Збільшення відбулось за рахунок зміни складу обладнання та більш складного режиму його роботи (збільшення часу роботи дубль-блоків в однокорпусному режимі з 19,2% у 2002 р. до 22,6% у 2003 р.).

У 2003 р ТЕС Компанії було відпущено 407,6 тис. Гкал теплової енергії, що на 3,8% менше, ніж у 2002 р. Слід відмітити, що в структурі споживання теплової енергії основну частку (73%) становить населення, тарифи для якого затверджуються місцевими органами влади згідно до Постанови КМУ від 25.12.96 р. №1548. Рівень тарифів для населення є нижчим, ніж собівартість виробництва теплоенергії. У 2003 р. збитки від виробництва теплоенергії склали 9,1 млн. грн. Компанія проводить роботу по перегляду тарифів на відпуск теплоенергії.

У 2003 році Компанія отримала валовий прибуток від виробництва товарної продукції 158,0 млн. грн. проти 181,4 млн. грн. у 2002 р. При меншій величині прибутку рентабельність у 2003 р. склала 7,79% проти 5,86% у 2002 р.

2.3 Аналіз фінансових результатів роботи Компанії

Валовий прибуток з основної діяльності в 2003 році зменшився на 13% і становить 158,0 млн. грн., це спричинено зменшенням виробітку електроенергії в 2003 році в порівнянні з 2002 році.

Адміністративні витрати збільшились на 4% (24,2 млн. грн.) в порівнянні з 2002 роком завдяки підвищенню заробітної плати

Інша операційна діяльність в 2003 році -148,1 млн. грн., у зв'язку з витратами від відшкодування Держрезерву раніше списаних активів на суму 111,4 млн. грн.

Фінансова діяльність. В 2003 році по фінансовій діяльності Компанія отримала збитки в розмірі 54,8 млн. грн., більшою мірою це спричинено виплатою процентів по кредитах на суму 50,9 млн. грн., що на 2% більше ніж в минулому році.

Інша діяльність. Збитки по іншій діяльності в 2003 році склали 38,1 млн. грн., причому значно вплинула курсова різниця -72,4 млн. грн. Стосовно іншої діяльності, то в порівнянні з 2002 року збитки зменшилися на 22%.

Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності в 2003 році склав 24,6 млн. грн.

В 2003 році Компанія мала чисті збитки в розмірі 82,5 млн. грн., за 2002 рік - чистий прибуток в розмірі 13,4 млн. грн.

	2002 рік	2003 рік
	тис. грн	тис. грн
Валовий прибуток з основної діяльності	181 408	158 050
Адміністративні витрати	-23 211	-24 161
Інша операційна діяльність	-67 155	-148 109
Фінансова діяльність	-52 543	-54 769
Інша діяльність	-48 934	-38 106
Податок на прибуток від звичайної діяльності	-3 202	0
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	13 607	24 580
Прибутки (збитки) від звичайної діяльності	-29	-82 515
Надзвичайний дохід *	19 133	0
Податки з надзвичайного прибутку	-5 740	0
Чистий прибуток (збиток)	13 364	-82 515

*списання кредиторської заборгованості облавтодору та інноваційному фонду

Кінцевим результатом роботи Компанії у 2003 р. є збиток у розмірі 82,5 млн. грн. Причини збиткового результату діяльності ВАТ «Центренерго» за наявності прибуткового виробництва електроенергії наступні.

По-перше, це відновлення згідно судового рішення кредиторської заборгованості перед Держрезервом у розмірі 111,4 млн.грн. (основна сума заборгованості була списана у 2001 р., це обумовило відповідне нарахування прибутку, з якого було сплачено податок та нараховано дивіденди акціонерам).

По-друге, залучення кредитних ресурсів для потреб виробництва на протязі всього часу існування Компанії. Для їх повернення при неповній оплаті виробленої електроенергії також бралися кредити. Так, у 2003 р. на сплату відсотків по кредитах та на обслуговування кредитів було витрачено 54,9 млн. грн., що негативно вплинуло на фінансове становище Компанії.

По-третє, кредит Укрексімбанку на реконструкцію блоку №8 Зміївської ТЕС, який Компанія одержала у 1998 р., був взятий у валюті (німецькі марки). Згодом кредит був перераховано в євро. За рахунок зростання курсу євро у 2003 р. одержано збитки у розмірі 72,4 млн. грн.

Слід відмітити, що за умови невідновлення заборгованості перед Держрезервом Компанія отримала би у 2003 році прибуток від основної діяльності в розмірі 97,184 млн. грн., а від звичайної діяльності у розмірі 4,3 млн. грн., що дало би змогу виконати зобов'язання перед акціонерами Компанії.

2.4 Аналіз оплати товарної продукції з «Енергоринку» дебіторської та кредиторської заборгованості

В 2003 році оплата товарної продукції склала 85% усіма видами платежів.

	2001 рік	2002 рік	2003 рік
Оплата товарної продукції, млн. грн.	1 708	1 713	1 878
Оплата товарної продукції, %	82%	74%	85%

Дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок» перед ВАТ «Центренерго» в 2003 році зросла на 239 млн. грн.

Не повний розрахунок ДП «Енергоринок» в поточному році, відсутність механізму погашення заборгованості минулих років спричинили витребування кредиторами Компанії своїх боргів в судовому порядку, порушення ними справ про банкрутство Компанії, неодноразові арешти всіх розрахункових рахунків Компанії.

ВАТ «Центренерго» недоотримало 324 млн. грн. за товарну продукцію в 2003 році з ДП «Енергоринок», завдяки чому Компанія була вимушена залучити короткострокові кредити на загальну суму 314 419 тис.грн. в середньому під 18% річних. У 2003 році ВАТ «Центренерго» «погасив» 296 505 тис. грн. кредитів та 31 096 тис. грн. відсотків по них, що разом складає 327 601 тис. грн.

Дебіторська заборгованість порівнянно з 2002 роком збільшилась на 203 млн. грн., при цьому кредиторська заборгованість (без врахування довгострокових зобов'язань) зменшилась на 135 млн. грн. На 01.01.04 р. перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською складає 108 млн. грн.

На початок 2003 року у Компанії була заборгованість перед бюджетом на суму 88,866 млн. грн. на кінець року вона зменшилась на 29 млн. грн. і складає 59,842 млн. грн. Основна заборгованість перед бюджетом - дивіденди по акціях. За 2003 рік було нараховано 138,632 млн. грн. платежів в бюджет, а сплачено 167,656 млн. грн., де основними платежами є податок на додану вартість - 92,809 млн. грн., реструктуризований ПДВ - 20 млн. грн., прибутковий податок з громадян - 18,012 млн. грн., плата за забруднення навколишнього середовища - 13,292 млн. грн., плата за воду - 12,351 млн. грн.

Недостатність грошових коштів спонукало Правління Компанії спрямовувати їх тільки на придбання ТМЦ, що були використані у звітному періоді у виробництві. Виробничі запаси на складах і в коморах ТЕС (без палива) зменшились з 148,7 млн. грн. до 141 млн.грн. станом на 01.01.2004 р.

Розподіл коштів в 2003 році

Вугілля	40%		Платежі до бюджету	6%
Транспорт вугілля	5%		Погашення заборгованості за паливо	1%
Газ	18%		Погашення кредиту на паливо	16%
Транспорт газа	3%		Інші цілі (ремонт, експлуатація, реконструкція, інше)	6%
Заробітна плата	5%

2.5 Показники фінансового стану підприємства

Основними складовими фінансового аналізу підприємства є:

аналіз майнового стану підприємства та динаміка його зміни;

аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

аналіз ліквідності;

аналіз ділової активності;

аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);

аналіз рентабельності [12, 272].

Для порівняння значень розрахованих показників (коефіцієнтів) у разі, якщо останнім звітним періодом, за який подається звіт про фінансові результати, є квартал, а всі попередні періоди, за які здійснюється розрахунок, є річними, необхідно дані квартального звіту про фінансові результати помножити на коефіцієнт К [10]:

К = 4: N, (2.1)

де N - порядковий номер останнього звітного кварталу.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

		(2.2)
		(2.3)
		(2.4)

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

За результатами аналізу робиться висновок щодо абсолютної величини та структури балансу, динаміки зміни вартості активів підприємства, окремих статей балансу підприємства порівняно з попередніми періодами, зазначивши позитивні та негативні тенденції таких змін. Особливу увагу треба приділити наявності та структурі простроченої заборгованості підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання [12, 274].

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності; чистого обігового капіталу.

Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється заданими балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії); коефіцієнта забезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства [12, 276].

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта обіговості активів; коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості; коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості; тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей; коефіцієнта обіговості матеріальних запасів; коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі); коефіцієнта обіговості власного капіталу.

Термін погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта обіговості дебіторської або кредиторської заборгованості й показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу; коефіцієнта рентабельності діяльності; коефіцієнта рентабельності продукції [12, 278].

На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства за вищенаведеними значеннями фінансових коефіцієнтів можна зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату й оцінку динаміки його зміни та скласти рекомендації щодо подальшого покращання фінансової діяльності. Такий висновок не є єдиним і безумовним критерієм оцінки діяльності підприємства.

Так, якщо підприємство є прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01), або показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться позитивний висновок про діяльність підприємства.

Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або є меншим ніж 0,01), або за останній звітний період підприємство отримало чистий збиток, але показники (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Однак при цьому доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства, проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства.

Якщо підприємство є збитковим протягом періоду, що аналізується, більшість показників фінансового стану підприємства не відповідають нормативним вимогам, існує тенденція до їх погіршення, то фінансовий стан підприємства визнається незадовільним.

Основні значення фінансово-економічних показників та коефіцієнтів, які рекомендовані підприємствам, наведені нижче.

Таблиця 2.2. Основні значення фінансово-економічних показників та коефіцієнтів підприємств [12, 291]

Показник (коефіцієнт)	Значення
Коефіцієнт покриття	Кп	> 1 (Критичне значення Кп = 1. При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги).
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	Кзк	> 0,1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кла	> 0,2 (Кла є достатнім у межах 0,2 - 0,35, а менше 0,2 - це зовнішня ознака неплатоспроможності).
Коефіцієнт автономії	Кав	> 0,5
Коефіцієнт фінансової стабільності	Кфс	> 0,1
Показник фінансового лівериджу	Фл	Зменшення
Робочий капітал	Рк	Середньогалузевий
Маневреність робочого капіталу	Мк	Незначне збільшення
Коефіцієнт обіговості коштів	Ко	Збільшення
Час обертання обігових коштів	Чо	Зменшення
Коефіцієнт обіговості запасів	Коз	Збільшення
Час обігу запасів	Чоз	Зменшення
Фондовіддача	Фв	Галузева

Отже, важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

Фінансово-економічний стан підприємства (організації) характеризується ступенем його (її) прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

2.6 Оцінка фінансового стану ВАТ «Центренерго»

Аналіз фінансових показників.

Фінансовий стан компанії визначає результативність діяльності та спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Тобто аналіз фінансового стану повинен дати відповідь на два запитання:

чи має підприємство прибуток за результатами своєї господарської діяльності;

чи спроможне підприємство виконати взяті на себе зобов» язанняі, чи не приведе таке виконання до його ліквідації в зв» язку з недостатністю ресурсів.

На фінансовий стан компанії у 2002 році негативно вплинула загальна економічна ситуація в Україні, державна податкова політика та неплатоспроможність основних споживачів на внутрішньому ринку.

Аналіз фінансового стану ВАТ «Центренерго» базується на одержанні відповідних коефіцієнтів та співвідношень, які характеризують різні аспекти діяльності компанії. За допомогою фінансової звітності та системи коефіцієнтів стає можливим оцінити фінансову стійкість компанії, її ліквідність та ефективність діяльності. Систему фінансових показників доцільно розділити на певні групи.

Прибутковість. (Ефективність діяльності)

Прибутковість, ефективність діяльності компанії характеризується двома показниками - прибутком та рентабельністю. Протягом останніх років фінансовий результат від діяльності компанії становив:

	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік (І кв.)
Чистий прибуток, тис. грн	1 695	129 850	13 364	(- 44 927)

Прибуток є важливим джерелом фінансування розвитку компанії та забезпечення повернення залучених у формі довгострокових кредитів інвестицій. Діяльність компанії спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні.

Компанією одержано в 2002 році чистий прибуток у розмірі 13364 тис.грн., який склався із збитку від фінансових результатів від звичайної діяльності - (-29) тис. грн., прибутку від надзвичайної діяльності 19133 тис. грн. та податку на прибуток з надзвичайної діяльності - 5740 тис. грн.

Зокрема, фінансовий результат від звичайної діяльності у 2002 році в розмірі (-29) тис. грн. склався:

прибуток від операційної діяльності 91042 тис. грн.

прибуток від основної діяльності 181408 тис. грн.

адміністративні витрати 23211 тис. грн.

збитки від іншої операційної діяльності 67155 тис. грн.

збитків від фінансової діяльності 52543 тис. грн.

збитків від іншої діяльності 48933 тис. грн.

податку на прибуток від звичайної діяльності 3202 тис. грн.

доходу з податку на прибуток від звич. діял. 13607 тис. грн.

Чистий прибуток зменшився в 2002 році проти 2001 року на 116,4 млн. грн.

В І кварталі 2003 року компанією одержано чистий збиток у розмірі (-44 927) тис. грн.

Зокрема, фінансовий результат від звичайної діяльності у І кварталі 2003 р. в розмірі (-44 927) тис. грн. склався:

Збиток від операційної діяльності (-26 404) тис. грн.

- прибуток від основної діяльності 73 535 тис. грн.

- адміністративні витрати 5 417 тис. грн.

- збитки від іншої операційної діяльності 94 522 тис. грн.

збитків від фінансової діяльності 8 316 тис. грн.

збитків від іншої діяльності 10 207 тис. грн.

Значна доля збитків по компанії у зазначених звітних періодах зумовлена непродуктивними витратами.

Так, збитки від іншої операційної діяльності спричинені виплатами за рішенням суду на виконання вимог кредиторів, признаними штрафами, пенями із-за несвоєчасних розрахунків з бюджетними і позабюджетними фондами та з постачальниками палива, уцінкою товарно-матеріальних цінностей, списанням безнадійної дебіторської заборгованості. Утримання соціальної сфери збільшило збитковість від іншої операційної діяльності на суму 31,7 млн грн. за 2002 рік та на 8,4 млн. грн. за І кв. 2003 року.

Оскільки компанії на протязі періодів, які аналізується бракувало обігових коштів для придбання енергоносіїв, на проведення поліпшення основних фондів. Для того, щоб уникнути значних втрат та для забезпечення певного рівня завантаження виробничих потужностей компанія вимушена була залучати кредитні ресурси та нести фінансові витрати. Тільки виплати по відсотках за кредит за 2002 рік склали 49789 тис. грн.; в І кв. 2003 р. - 8 497 тис. грн.

Надто високий рівень збитків від іншої діяльності завдано неопераційною курсовою різницею із-за значного росту котировок Євро за валютними контрактами:

2002 р. - 55,9 млн. грн.;

2003 р. (І кв.) - 12,5 млн. грн.

Компанією фактично вироблено за 1 кв. 2003 р електроенергії 6690,798 млн. кВтг, що складає 116,3% до відповідного періоду минулого року (5751,643 млн. кВтг).

Реалізовано продукції по електроенергії у вартісному еквіваленті на суму 894685 тис. грн. (з ПДВ), що на 17,9% більше рівня відповідного періоду 2002 року. Відсоток оплати товарної продукції ОРЕ за даний період склав 80%.

Та за останні роки в енергетичній галузі спостерігається неповна оплата товарної продукції. Так по ВАТ «Центренерго» розрахунки по оплаті (всіма видами платежів) відпущеної електроенергії у відсотках склали (з урахуванням ПДВ):

2001 рік - товарна продукція 2139620 тис. грн., оплата 1796778 тис. грн., 84%;

2002 рік - товарна продукція 2327165 тис. грн., оплата 2156479 тис. грн., 92,7%;

2003 рік (І кв.) - товарна продукція 730975 тис. грн., оплата 564679 тис. грн., 77%.

Обсяг недоотриманих коштів з ОРЕ склав:

2001 рік - 342,8 млн. грн.;

2002 рік - 170,8 млн. грн.;

2003 рік (І кв.) - 166,3 млн. грн.

Рівень надходжень коштів з Енергоринку не дає можливості своєчасно і в повному обсязі провести ремонтну компанію, придбати експлуатаційні матеріали та запасні частини, розрахуватись з постачальниками палива, бюджетом, підрядними організаціями та ін.

Оскільки, компанії бракує обігових коштів, то це привело до вимушеного виконання вимог кредиторів, щодо відстрочення платежів згідно графіків погашення заборгованості.

Компанія не може забезпечити внутрішніми джерелами фінансування таких виплат, тому знову виникає потреба в залучені зовнішніх джерел фінансування.

Доведені НКРЕ тарифи на відпущену електроенергію на рівні 11.5 коп/кВтг -12,0 коп./кВтг. (без ПДВ) не достатньо для відшкодування витрат, необхідних навіть для простого відтворення виробництва.

Для відшкодування витрат на рівні простого відтворення виробництва вже є потреба в залученні кредитних ресурсів. На сьогоднішній день стан по залучених кредитам для Компанії є критичним. Заборгованість по короткостроковим кредитах комерційним кредитам становить 163,056 млн. грн., по довгостроковим кредитах 491,750 млн. грн. (крім того 32,8 млн. грн.-відсотки за довгострокові кредити).

Рентабельність продажу (або реалізованої продукції)

Характеризується відношенням валового прибутку до чистого доходу від реалізації, у 2002 році склала 9,3%., у приведеній динаміці цей показник наведений наступними величинами:

	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 (Ікв.)
Рентабельність продажу (реалізованої продукції), %	6,6	8,8	9,3	12,0

Спостерігається тенденція до зростання показника.

Доповнюючим показником, який характеризує ефективність використання всього наявного майна компанії є рентабельність інвестованих ресурсів капіталу

:	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік (І кв)
Рентабельність активів, % (по чистому прибутку)	0,05%	2,6%	0,3%	(-0,9)%

Ділова активність

Станом на 1.04.2003 р. компанія володіла основними засобами на суму 2637502 тис. грн. Запаси станом на 1.04.03 р. склали 159308 тис. грн., що на 4,3% нижче рівня минулого року.

Активи компанії збільшились у порівнянні з початком року на 131,1 млн. грн., або на 2,7%. Збільшення активів здійснено за рахунок:

зменшення необоротних активів на суму - 79,1 млн. грн.;

збільшенням оборотних активів на суму -210,2 млн. грн.

Необоротні акти переважають в балансі і становлять 60,1%.

Знос основних засобів на 01.04.03 становить 45,8%. Основні виробничі засоби практично не оновлюються внаслідок нестачі обігових коштів.

В структурі оборотних активів 84,5% складає дебіторська заборгованість. Протягом останніх років, внаслідок несвоєчасної оплати за електроенергію погіршується фінансове становище ВАТ «Центренерго»

Дебіторська заборгованість станом на 1.04.03 р. склала 1 769 068 тис. грн. і зросла порівняно відповідним періодом минулого року на 18,4%.

На 1.05.03 р. - 1 789 692 тис. грн., в тому числі.:

електроенергія (ДП «Енергоринок) - 1 697 705 тис. грн.

Так, за останні п'ять років дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок» за отриману від ВАТ «Центренерго» електроенергію складає:

	на 1.01.1998	на 1.01.1999	на 1.01.2000	на 1.01.2001	на 1.01.2002	на 1.01.2003	на 1.04.2003
Дебіторська заборгов. за відпущ.ел. ен., млн. грн.	569,5	664,9	1125,1	1304,8	1390,8	1511,4	1678,3
Темпи росту до попереднього періоду, %		116,8	169,2	116,0	106,6	108,7	111,0

Слід відмітити, що на протязі всього періоду взаєморозрахунків З ДП «Енергоринок «не проводилась індексація дебіторської заборгованості. І в той же час вимоги кредиторів щодо погашення боргів збільшені на суми штрафних санкцій за несвоєчасні виплати та проведено індексування боргових зобов'язань.

Кредиторська заборгованість станом на 1.04.03 р. склала 1 499 028 тис. грн. (за паливо 965,3 млн. грн, включаючи заборгованість за паливо Держрезерву) і знизилась порівняно відповідним періодом минулого року на 17,3%;

Перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською за І кв. 2003 року становило 270,0 млн. грн.

На 1.05.2003 р. - 1 465 961 в тому числі:

паливо - 939 683 тис. грн. (Держрезерв - 409418 тис. грн.)

В частці обігових коштів на 1.01.03 р. 99,6% становить дебіторська заборгованість.

Однак на обсяг обігових коштів значною мірою впливає доведення завдань Мінпаливенерго по накопиченню вугілля та мазуту на складах.

Так, запаси вугілля на 1.06.03 р. складають 34,5 млн. грн. (203 тис. тонн.)

Ліквідність компанії

Аналіз ліквідності компанії здійснюється шляхом розрахунку показників: коефіцієнта покриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття станом на 1.04.03 р. становить по компанії 1,19 що більше 1 (нормат. значення) і показує наявність ресурсів компанії, які можуть бути використані для погашення її поточних зобов'язань. Платіжні можливості компанії щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами відображаються за допомогою коефіцієнта швидкої ліквідності, який характеризується значенням 1,10 при нормативному (0,6-0,8)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 0,02. Ліквідність компанії знижується внаслідок великих виплат кредиторам та неплатежів зі сторони дебіторів. Забезпечення належної ліквідності потребує певних управлінських рішень та оптимізації фінансово-економічної діяльності.

Наявність та величина чистого оборотного капіталу свідчить про спроможність компанії сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність, тому рівень чистого оборотного капіталу 334324 тис. грн. явне свідчення недостатності обігових коштів для забезпечення господарської діяльності компанії.

Фінансова стійкість

Фінансова стійкість та платоспроможність ВАТ «Центренерго» визначена розрахунком фінансових показників, і характеризує структуру джерел фінансування ресурсів компанії, ступінь фінансової стійкості і незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт автономності складав за 2002 рік -49,06%; за І кв. 2003 року -47,4% Це означає, що активи підприємства на 47,4% забезпечено власними коштами, решта 52,6% фінансується за рахунок боргових зобов'язань (залучених коштів). Тобто, підприємство є фінансово нестійким, що означає високу залежність від кредиторів і високу вірогідність банкрутства.

Коефіцієнт автономності менше 0,5 - це є в деякій мірі неприйнятним - борги не покриваються власним капіталом, зростає ризик несплати боргів. Але аналітична оцінка фінансового стану компанії на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність компанії. Проте, водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності її діяльності.

Аналіз тарифу на електроенергію та вплив чинників

Аналіз достатності діючого тарифу на електроенергію та особливості.

Фактичний рівень тарифу у 2002 році сформувався на базі поданих цінових заявок, в основі яких лежить паливна складова собівартості та заявлені максимальні і мінімальні потужності кожного енергоблоку.

На формування тарифу ніяким чином не впливають умовно-постійні витрати, величина необхідного прибутку для розвитку компанії. Тобто величина витрат на заробітну плату, виконання ремонтів обладнання, придбання експлуатаційних матеріалів, платежі в бюджет, розрахунки за банківські відсотки по кредитам прямо не враховуються при формуванні тарифу на відпущену електроенергію. Формування тарифу в такий спосіб не гарантує відшкодування необхідного рівня умовно-постійних витрат та необхідного прибутку Компанії.

В 2002 році при виробництві електроенергії досягнуто рентабельності 6,3%. Фактично сформований тариф на відпущену електроенергію дозволив лише частково відшкодувати витрати компанії, здійснені в процесі її діяльності.

Доходи від проданої в ОРЕ електроенергії за 2002 р. складають 2327,2 млн. грн. Всього надходження коштів з врахуванням розрахунків за попередні роки становлять 2156.4 млн. грн. (92,7% - по відношенню до вартості електроенергії, відпущеної в 2002 р.). Недоплата за відпущену електроенергію 170.8 млн. грн. Враховуючи неповну оплату відпущеної електроенергії та неадекватне затратам формування тарифу, недофінансування по деяким статтям витрат становить:

паливо (враховуючи транспортування) 119,9 млн. грн.

платежі до бюджету 89,0 млн. грн.

погашення кредиту на паливо 60,9 млн. грн.

виконання ремонту енергоблоків 67,1 млн. грн.

Аналіз чинників, які впливають на тарифи за електроенергію.

Відповідно до Правил Оптового ринку електричної енергії України чинниками, які впливають на рівень тарифів є заявлені:

вартість пуску енергоблоку;

вартість паливної складової собівартості електроенергії;

мінімальний та максимальний рівні погодинної потужності енергоблоку.

На підставі складених добових графіків роботи енергоблоків та відповідних розрахунків по платежам за відпущену електроенергію структура тарифу має вигляд:

Плата за генерацію;

Плата за робочу потужність;

Плата за маневреність;

Зниження плати за відхилення від заданого диспетчерського графіку (штрафи);

Додатковий платіж за відхилення навантаження енергоблоку за вимогою диспетчера.

В платі за генерацію враховується паливна складова собівартості виробленої електроенергії. Ціна вугільної продукції в значній мірі залежить від рівня заробітної плати шахтарів.

Основні шляхи зменшення паливної складової:

зменшення питомих витрат умовного палива за рахунок спалювання вугілля з калорійністю максимально наближеною до проектної;

оптимізація ведення режимів навантаження;

своєчасне та якісне виконання ремонтних робіт для можливості усунення факторів, які впливають на збільшення питомих витрат палива на відпуск електроенергії, та зайвих витрат електроенергії на виробництво (власні потреби);

...