Сучасні тенденції формування доходів Державного бюджету

Щодо збору за забруднення навколишнього середовища, то найвищий рівень виконання надходжень теж склав у 2009 році та становив 159,2 відсотка.

4. Зарубіжний досвід формування доходної частини бюджетів

Розглянемо за рахунок яких джерел формуються доходи бюджетів таких країн як США, Японія, Франція, Великобританія, ФРН, КНР, Росія, Польща та Білорусь. дохід державний бюджет

США

Оскільки США - федеративна держава, вона має три бюджетні рівні - федеративний, бюджети штатів та місцеві бюджети, у тому числі: 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міських самоврядувань, 15 тис. шкільних округів, 29 тис. спеціальних районів, 3 тис. округів.

Податки, що передбачають найбільш великі і стабільні надходження, справляються до федерального бюджету. На його частку припадає приблизно 70% доходів і витрат. Але і місцеві органи управління мають значні власні джерела фінансових ресурсів, у першу чергу за рахунок місцевих податків. Причому в останні 10--15 років у США спостерігається швидкий ріст обсягу фінансів місцевих органів управління. Водночас на місцеві фінанси перекладається суттєва частина видатків. По деяких галузях виробничої і соціальної інфраструктури фінанси штатів і місцевих органів влади виступають в якості основного джерела фінансових ресурсів. У федеральних доходах переважають прямі податки. Доходи штатів і місцевих органів влади формуються головним чином за рахунок непрямих податків і майнового оподаткування. До прямих податків відносяться прибуткові і майнові податки, податки на спадщину і дарування майна, внески на соціальне страхування, збори з транспортних засобів та ін. До непрямих податків відносяться федеральні митні збори, різні акцизи, збори з транспортних засобів, внески підприємств на соціальне страхування, оскільки вони включаються в основному в собівартість продукції і їх фактичними платниками є покупці.

На всіх рівнях стягуються індивідуальні прибуткові податки, податки з прибутку корпорацій, податки і внески до фондів соціального страхування, податки на спадщину і дарування, акцизи. Різниця між ними на різних рівнях полягає у визначенні оподатковуваної суми, величини ставок. Лише у федеральний бюджет надходять митні збори. Штати і місцеві органи стягують податки з роздрібного продажу товарів, місцеві органи влади отримують податок на нерухомість і рухоме майно.Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2009 - 382 с.

Федеральні податки, їх види

Федеральні податки формують найбільшу частину всіх податкових надходжень у США. Значну роль у федеральній податковій системі відіграють податки на доходи, рівень яких тісно пов'язаний з величиною національного доходу (НД). До Другої світової війни в доходах бюджету переважали надходження від податку на прибуток корпорацій, у післявоєнний період найбільш значним джерелом доходів став прибутковий податок з населення.

Прибутковий податок з населення. Справляється за прогресивною шкалою. Існують неоподатковуваний мінімум доходів (на початку 90-х років -- 2000 доларів) і три податкові ставки (15%, 28%, 33%). Податком може обкладатись або окрема людина, або сім'я (сумують-ся всі доходи членів сім'ї за рік).

Відрахування на соціальне страхування -- друга за величиною стаття доходів федерального бюджету, вони сплачуються роботодавцями і найманими працівниками. На відміну від європейських країн, де основну частину внесків сплачує роботодавець, у США вони діляться пополам. Ставка змінюється щорічно при формуванні бюджету.

Податок на доходи корпорацій. Його основна ставка дорівнює 34%. Але вноситься він ступінчато. Корпорація сплачує 15% за перші 50 тис. доларів оподатковуваного доходу, 25% за наступні 25 тис. доларів і 34% за залишкову суму. Таке ступінчате оподаткування має важливе значення для середніх і малих підприємств. Цей податок має багато пільг.

Федеральні акцизи встановлені на товари (алкогольні й тютюнові вироби) і на послуги (на дороги і повітряні перевезення). В роки кризи були введені акцизи на товари масового споживання, довгострокового користування, на ювелірні вироби, хутро, телефонні послуги. Ставка акцизів виражається або в процентах до ціни, або в доларах до кількості чи об'єму товару.

Митні збори становлять незначну частину доходів федерального бюджету (1,6% у 90-х роках). Ціль цих податків -- торговий протекціонізм по відношенню до деяких товарів і країн. Ставки митних зборів встановлюються в центах (доларах) за міру ваги або в % до вартості товару.

Японія

Бюджетна система Японії складається з бюджету центрального уряду (загальний рахунок), бюджетів місцевих влад і спеціальних рахунків, які включають у себе як спеціальні фонди, так і рахунки підприємств, служб, корпорацій, що належать центральним і місцевим органам влади.

Розпис доходів і витрат бюджету має певне групування, яке включає у себе розділи, статті і параграфи. Розпис доходів поділяється на 7 розділів, 11 статей і 43 параграфи.

Доходна частина бюджету Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Порівняно з іншими країнами частка неподаткових надходжень в Японії досить висока. Сюди входять доходи від орендної плати, продажу земельних ділянок та іншої нерухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики тощо.

Податкова система Японії характеризується великою кількістю податків, їх має право збирати кожний орган територіального управління. Але всі податки країни зафіксовані у законодавчих актах. Всього державних податків в Японії двадцять п'ять.

Податкові надходження становлять у державному бюджеті більше половини надходжень. Значну частину надходжень забезпечує випуск державних цінних паперів.

До прямих податків відносяться податки з юридичних і фізичних осіб, на майно, на спадщину, на доходи від операцій з цінними паперами і деякі інші.

Серед непрямих податків Японії основним є податок на споживання, який сплачувався за ставкою 3%. У 1997 р. податок на споживання підвищено з 3 до 5% «з метою поповнення доходів державного бюджету». Цей крок уряду вплинув на збільшення питомої ваги податку на споживання в 1997/98 фінансовому році порівняно з 1990/91 роком з 7,4% до 16,5%.

До непрямих податків відносяться також акцизи на спиртне, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, акцизи за послуги: за проживання у готелі, харчування в ресторанах. До цієї ж групи відносяться митні платежі. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн.: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2007. - 495с.

Франція

Доходи державного бюджету Франції формуються за рахунок податків, коштів державних підприємств, позик та інших надходжень.

Майже 90% доходів забезпечують податкові надходження, про що свідчить табл.5.



Таблиця 5

Структура планових доходів бюджету Франції на 2001 рік, %^{Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2009 - 382с.}

1. Податкові надходження	89,6
в т.ч. ПДВ	39,2
2. Неподаткові надходження	10,4
Разом	100

У державі діють 3 види непрямих податків (акцизи, мито, фіскальні монопольні податки). Прямі податки забезпечують приблизно 40% всіх податкових надходжень. Проте за темпами зростання вони трохи випереджають і їх частка поступово збільшується. Разом з тим, уряд постійно розширює податкові пільги компаніям.

Податок на доходи фізичних осіб (IRPP) у Франції

Його сплачують як резиденти, так і нерезиденти. Для того, щоб платник податку вважався резидентом, він має відповідати одному із критеріїв наявності податкового доміцилю. Особи, які не відповідають ознакам податкового доміцилю у Франції, сплачують податок: тільки з того доходу, який отриманий у країні. Джерелами оподаткування є такі категорії доходу: заробітна плата, пожиттєвий ануїтет і сільськогосподарські доходи; виробничі й комерційні доходи; некомерційні доходи; земельні доходи; дохід від рухомого капіталу; доходи у вигляді винагород від керівництва компанії.

Корпоративний податок у Франції

Основними видами товариств у Франції є: акціонерні товариства (SA), прості акціонерні товариства (SAS), товариства з обмеженою відповідальністю (SARL), акціонерні командитні товариства (SCA). В їх складі розрізняють товариства-резиденти та товариства-нерезиденти. Оподатковуваний прибуток визначається на основі результатів податкового обліку після здійснення численних відрахувань. Амортизаційні витрати знижують суму, що підлягає оподаткуванню, навіть якщо вони відображені в бухгалтерському обліку.

Податок на додану вартість у Франції

Платниками цього податку є підприємства, які займаються купів-лею-продажем і мають річний оборот FF 500 000, та підприємства, що надають послуги і мають оборот FF 175 000 за рік.

ПДВ не є податком на підприємство. Це податок на споживача. Підприємство є лише збирачем податку. Збирання податку здійснюється методом часткових платежів. На кожному етапі виробництва і обороту ПДВ дорівнює різниці між податком, зібраним при продажу і при покупці.

Інші податки

Податкова система Франції включає й інші податки, які сплачують юридичні та фізичні особи. Одним із них є податок зі спадщини та дарувань, який сплачується за ставками, що залежать від родинних зв'язків та величини спадщини. Реєстраційний податок справляється при оформленні документів, перш за все це передача прав власності на майно, створення, злиття компанії, збільшення її капіталу. До інших елементів системи оподаткування у Франції належать професійний податок, соціальні внески, податки на солідарну відповідальність майном та інші.

Великобританія

Головними джерелами державних доходів є податки, а саме: податки на доход (включаючи прибуток), в який входять подохідний податок з фізичних осіб, корпоративний податок і податок на нафтовий дохід; податок на капітал, який включає податок зі спадщини, податок на приріст капіталу, консульський збір та імпортні мита; непрямі податки: ПДВ, акцизи й митні платежі; платежі по державному страхуванню, які дають право на отримання допомог. Основні принципи, що лежать в основі сучасної податкової політики уряду Великобританії, полягають у тому, що податкова система повинна: заохочувати зайнятість і служити стимулом до праці для кожного; сприяти накопиченню і довгостроковим інвестиціям; бути справедливою.

Податки відіграють основну роль (близько 90%) у формуванні доходної частини англійського державного бюджету (див. табл.6).

Таблиця 6

Основні податки Великобританії

Назва податку	Ставка, %
Прибутковий податок з населення:
3 доходом 2500 ф. ст.	20
3 доходом від 2,5 до 23,7 тис. ф. ст.	25
3 доходом понад 23 700 ф. ст.	40
Прибутковий податок з корпорацій	33
Податок на приріст капіталу	до 40

Оподаткування фізичних осіб

Особистий прибутковий податок сплачує все населення Великобританії.

Існують підрозділи на:

резидентів;

нерезидентів.

Доходи резидента Великобританії підлягають оподаткуванню незалежно від джерела їх виникнення. Нерезидент сплачує податки у Великобританії лише з доходів, отриманих на території цієї країни.

Податкові декларації у Великобританії

Податок сплачується протягом року чотирма рівними частками. Наприкінці податкового року (з 6 квітня поточного року по 5 квітня наступного календарного року), коли визначається точна сума винагороди, робиться кінцевий розрахунок прибуткового податку. Громадяни, які не мають інших доходів, крім заробітної плати, заповнюють податкову декларацію раз на 5 років. З боку платника податків не вимагається ніяких дій, їх праценаймачі вираховують податки у відповідності з кодованою інформацією, яку їм постачають податкові органи у вигляді податкових таблиць.

Податок зі спадщини

Цей податок не сплачується з більшої частини видів дарунків, здійснюваних при житті власника, якщо він залишається після цього живим протягом останніх 7 років. У момент здійснення передачі майна в дарунок податок не стягується, але якщо протягом останніх семи років власник помирає, то угода дарування підлягає обкладенню податком. Ставка податку встановлена на рівні 40% з суми майна вартістю понад 150 000 фунтів стерлінгів.

Податок на додану вартість

Цей вид податку введений з 1 квітня 1973 р. Його основна ставка дорівнює 17,5%. Він становить 17-19% від усіх податкових надходжень бюджету. Не підлягають оподаткуванню ПДВ продовольчі товари, книги, ліки, основні види палива та енергії для домашнього вжитку й інші товари, які є основними для забезпечення нормального існування людей.

Гербовий збір

Цей податок стягується при оформленні особами документо-правових угод. Комерційні і юридичні документи повинні мати спеціальний штами, що підтверджує сплату цього податку. В деяких випадках ставки гербових зборів встановлюються в твердих сумах (від 25 пенсів до 1-2 фунтів стерлінгів), в інших гербовий збір стягується в певному відсотку до вартості угоди.

Корпоративний податок застосовується до всіх прибутків компаній резидентів, які отримані ними протягом податкового року.

Компанії Великобританії обкладаються також податками на приріст капіталу. Нерезидентські компанії цей податок не сплачують.

ФРН

Доходи федерального бюджету

Податкова система ФРН включає прямі і непрямі податки. Основними платниками податків є робітники і службовці. На їх частку припадає біля 79% всіх податкових надходжень в країні. Податки не обмежуються тільки федеральними податками. Вони доповнюються внесками на соціальне страхування і місцевими податками.

Податкові надходження становлять 4/5 всіх доходів бюджету, причому на 2/3 податкові надходження формуються за рахунок прямих податків (прибуткового або податку на зарплату, корпоративного, промислового). Проте їх частка в бюджетах різних рівнів різна. В бюджетних доходах федерації, земель і общин вона становить відповідно: 9/10; 7/10 і 1/3.

Податкова система ФРН спирається перш за все на прибутковий податок. Частка прибуткового податку перевищує 1/3 загальної суми податкових надходжень. Даним податком обкладаються всі громадяни, які мають дохід. Прибутковий податок включає два види податку: податок па заробітну плату і податок з капіталу. ІІомайновим податком або податком па власність оподатковується майно фізичних і юридичних осіб. Обкладення юридичних осіб проводиться за допомогою податку па корпорації. Промисловим податком обкладаються не результати діяльності фізичних і юридичних осіб, а капітал і доходи підприємства як господарюючого суб'єкта. Поземельним податком обкладаються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, сільськогосподарські угіддя. Податок на транспортні засоби сплачують власники мотоциклів, легкових і вантажних автомобілів. Сочейкин А.В. Бюджетное регулирование в Германии.// Банковские услуги, 2010 - №10. - с.2-6

До непрямих податків у ФРН відносять податок на додану вартість, земельний податок, податок з обороту, індивідуальні акцизи (на нафтопродукти, тютюн, каву), податок з обороту імпорту, фіскальна монополія і митні збори. ПДВ займає головне місце серед непрямих податків. На його частку припадає близько 43% всіх непрямих податкових надходжень в країні.

Податком на додану вартість обкладається кінцевий споживач у приватній і державній сфері споживання товарів і послуг. Крім ПДВ ряд товарів обкладається індивідуальними акцизами. Ці акцизи називаються у ФРН податками на споживання і є другою групою непрямих податків у країні. Питома вага податків на споживання в загальній сумі непрямих податків перевищує 40%.

До числа важливих непрямих податків відносяться і митні збори. Ними обкладаються як імпортні, так і експортні товари.

Обов'язковим загальнодержавним податком є церковний податок. Встановлюючи церковний податок як обов'язковий, центральний уряд заручився підтримкою католицької церкви.

Турбота про збереження природного незаселеного середовища спричинила введення «екологічного податку», який, по-суті, є добавкою до поземельного податку.

Окрім податкових надходжень доходи центрального бюджету складаються з прибутку від економічної діяльності державних підприємств і рентних платежів. У цю статтю доходів регулярно включається багатомільярдний прибуток центрального банку ФРН. Дещо менше значення мають надходження процентних виплат за надані міждержавні кредити, доходи від участі в капіталі, а також засоби від реалізації цієї участі.

КНР

Державний бюджет складається з Центрального та місцевих бюджетів. У Центральний бюджет надходять кошти від господарських операцій органів центрального підпорядкування, мито, зовнішні позики. Центральний бюджет концентрує 2/3 всіх бюджетних доходів. 92,5% прибуткової частини державного бюджету формується шляхом різних податкових надходжень, у т.ч. 23% - за рахунок прибуткового податку з державних підприємств.Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2010 - 382 с.

Основне завдання податкової реформи, яка здійснюється з 1 січня 1994 p., полягає у ліквідації системи фінансового підряду, за якою платежі підприємств визначались угодою між підприємством та місцевою владою, і поступовий перехід до податкової системи.

У Китаї зараз застосовується 26 видів оподаткування, в тому числі 11 видів податків на державні підприємства.

У спеціальних економічних зонах пільш по прибутковому податку із спільних підприємств становлять 15% замість 33% на решті території КНР.

З переведених за кордон прибутків утримується прибутковий податок у розмірі 15%.

Податок на прибуток підприємств та організацій (прибутковий податок з підприємств за китайською термінологією) становить:

30% -- загальнонаціональний;

3% -- місцевий.

Підприємства з іноземними інвестиціями, що зайняті у матеріальному виробництві та здійснюють виробничу діяльність у прибережних відкритих економічних регіонах, оподатковуються за ставкою 24%.

Існує зональний податок на землекористування.

Непряме оподаткування в Китаї представлене податком на додану вартість, ставка якого становить 17%. Експортна продукція від ПДВ звільнена.

Для товарів народного споживання першої необхідності, сільськогосподарської продукції, комунальних послуг застосовується знижена ставка ПДВ - 13%.

Акцизами обкладаються алкогольні напої, тютюн, бензин, ювелірні вироби, косметика, легкові автомобілі.

Росія

За даними звітності про виконання федерального бюджету РФ за перше півріччя 2001 р., в загальній сумі податкових надходжень податок на прибуток підприємств становив 26,6%, ПДВ -- 23,2%, податок на доходи фізичних осіб -- 12,7%, акцизи -- 12,3%, плата за користування природними ресурсами -- 7,6%. Податкові надходження у федеральний бюджет виконані на 150%. Непрямі податки поступалися місцем прямим, що характерно для багатьох країн світу, але їх частка є дуже значною, насамперед -- ПДВ (податок на додану вартість).

Єдиний податок, який продовжує практично формувати доходну базу федерального бюджету, -- це ПДВ. Його частка у податкових доходах федерального бюджету підвищується: в 1998 р. вона становила 42,3%, в 2009 р. досягла 46,1%, у порівнянні з попереднім роком зросла на 5,2%. Тягар даного податку на економіку постійно збільшується. Причому його тиск на господарські суб'єкти дуже нерівномірний, тому що на об'єм бази ПДВ, яка обкладається податком, як і раніше, поширюються податкові пільги, що надаються чинним законодавством. Втрати доходів федерального бюджету по даній причині у 2010 р. оцінюються в сумі 105,2 млрд. крб. По суті це не зниження податкового тягаря, а його перерозподіл.

Таблиця 7

Структура податкових доходів у федеральному бюджеті РФ на 2002р. Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2010 - 382 с.

Податкові доходи	%
Податки на товари та послуги. Ліцензійні та реєстраційні збори	62,3
Податки на зовнішню торгівлю і зовнішьоекономічні операції	17,75
Платежі за користування природними ресурсами	9,68
Податки на прибуток	9,49
Податки на сукупний дохід	0,45
Інші податки, мито	0,29
Податки на операції з цінними паперами	0,04

Як видно з табл.7 в 2009 р. в федеральному бюджеті РФ домінували доходи від непрямих податків. В цілому ж у доходах федерального бюджету на 2010 р. податкові надходження склали 92,21%.

Останнім часом, особливо після здійснення ряду реформацій в рамках нового Податкового кодексу РФ, російська податкова система суттєво змінилась у бік покращення. Коротко характеризуючи ці зміни, можна виділити наступне:

створення в Росії податкової системи, яка за структурою не відрізняється від податкових систем країн -- членів ОЕСР;

прийняття найбільш низьких серед індустріально розвинутих країн податкових ставок на доходи фізичних осіб і прибуток підприємств (корпорацій), значне спрощення процедури податкових рої рахунків;

суттєве просування у напрямку створення ефективної системи податкового адміністрування (податковими органами в результаті конкретних заходів у 2000 р. у державну казну додатково нараховано податків і пені і пред'явлено податкових санкцій на суму 249 млрд. крб., що у порівнянні з 1999 р. більше на 46 млрд. крб.);

значне збільшення податкових надходжень (розмір загальних податкових надходжень у 1997 р. дорівнював 65,9% від запланованих, тоді як у 2000 р. вони склали 101,6%).

У даний час Росія перебуває посередині шляху податкової реформи, її результати повинні протягом найближчих двох-трьох років створити нову податкову структуру з широкою базою по кожному з основних податків (корпоративний, ПДВ і прибутковий) і вийти за шириною податкової бази і рівню диференціації ставок на один рівень з більшістю країн ОЕСР.

Польща

Бюджетна система включає в себе Державний бюджет і фінанси органів місцевого самоврядування (воєводств, повітів, гмін). Відповідно до закону Польщі «Про державні фінанси» (від 26 листопада 1998 р.)

Доходами державного бюджету є:

податки і збори, які згідно з іншими положеннями не становлять доходів одиниць місцевого самоврядування, цільових фондів чи інших суб'єктів сектора державних фінансів, мита;

внески з прибутку державних підприємств та одноосібних спілок Державної Скарбниці, дивіденди;

внески з прибутку Народного Польського байку;

внески суфіцитів (профіцитів) обігових коштів державних бюджетних закладів, а також частин прибутку допоміжних господарств державних одиниць;

доходи, отримувані державними одиницями, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

доходи від винаймання та оренди, а також від інших угод подібного характеру майнових складників Державної Скарбниці, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

внески від поручництв і гарантій, наданих Державною Скарбницею;

відсотки на кошти на державних банківських рахунках бюджетних одиниць, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

відсотки на строкові вклади, нараховані на кошти, нагромаджені на центральному поточному рахунку бюджету держави;

10) відсотки на виділені з бюджету держави внутрішньодержавні зовнішні позики;

Податкові доходи Державного бюджету Польщі

У 2009 р. податкові доходи сягнули 116 342,8 млн. злотих -- 94% бюджетного доходу. Більшу частину (74 567,1 мли злотих) складали непрямі податки, або 59,22% загального доходу, включаючи ПДВ у цілому -- 48 811,5 мли злотих (38,76%) та загальний акцизний збір у цілому -- 25 208,1 млн. злотих (20,02%). До бюджету надійшли також кошти від прямих податків: податки на доходи фізичних та юридичних осіб -- 23 115,2 млн. злотих (18,36%) і 15 060,4 мли злотих (11,96%) відповідно. В 2010 р. податкові надходження склали 119 643,9 млн. злотих, а в 2011 р. -- тільки 119 101,3 млн злотих, що було значно менше плану надходжень.

У цілому бюджет Польщі ґрунтується на трьох найзначніших податках: особистому прибутковому, податку на додану вартість, акцизних зборах. У 1999 р. вони складали 77,58% загального доходу. Зокрема ПДВ -- 38,76%, акцизний збір -- 20,02%, податок на доходи фізичних осіб -- 18,36%. Інші податки мають другорядне значення.Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2010 - 382 с.

Білорусь

Вже у перший рік існування незалежної держави бюджет Республіки Білорусь отримав нове призначення, відбулися деякі зміни в його структурі, змісті доходів і витрат. Головним призначенням бюджету стало забезпечення функцій держави, яка почала набувати дійсного суверенітету і поступово зосереджувати у своєму розпорядженні основну частину економічного потенціалу республіки. Це дало змогу дещо розширити прибуткову базу бюджету, оскільки повністю почали зараховуватися в державну скарбницю Білорусі такі великі надходження, як податок з обороту і подохідний податок з населення. Вперше в бюджеті республіки з'явились такі доходи, як: надзвичайний податок для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, кошти від викупу, акціонування, реалізації державної власності, доходи від зовнішньоекономічної діяльності. До бюджету почала також надходити частина ресурсів державного соціального страхування у зв'язку із зменшенням тарифів з 37 до 26%.

У 2002--2004 pp. введені такі непрямі податки, як податок на додану вартість, акцизи, податок на паливо. Надходження від цих джерел майже досягли половини всіх доходів бюджету. Крім них, в бюджет республіки почали надходити й інші численні податки з юридичних осіб: податок на прибуток, на нерухомість, за користування природними ресурсами (екологічний), за експорт і імпорт, надзвичайний, платежі за землю. В загальному вигляді структура доходів бюджету республіки в 1993--1994 pp. (без цільових надходжень на ЧАЕС) характеризується даними табл.8.

Таблиця 8

Структура доходів бюджету Республіки Білорусь у 2010--2011 pp. (в % до загального об'єму)

Джерела надходжень	2010 р.	201 р.
Акцизи	16,8	11,0
Податок на додану вартість	29,6	27,2
Податок на прибуток і доходи	22,9	34.2
Податки з населення	8,2	10,9
Податок на нерухомість	2,9	0,7
Податок на паливо	4,5	4.2
Плата за землю	1,6	2,1
Збори і різні неподаткові доходи	1,4	3,8
Відрахування на охорону здоров'я	--	28
Інші надходження	12	31



Прийняте в 2009 р. нове законодавство ввело цільову систему податків які повинні забезпечувати державний бюджет республіки сталими доходами. Нова податкова система Республіки Білорусь відзначається великою кількістю об'єктів оподаткування і гарантує приблизно однакові умови для розвитку всіх форм власності (див. табл. 9).

Таблиця 9

Структура податкової системи Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2010 - 382с.

Види податків	їх частка до загальної суми, %
	Доходів бюджету	Податків
	1994	1995	1994	1995
Всього доходів	100	100	100	100
В т. ч.1. Податок на додану вартість	27,7	28,7	31.6	31,8
2. Акцизи	11,7	12,9	13,7	14,0
3. Податок на паливо	2,2	3,0	3,2	3,3
4 Податок на прибуток і доходи	30,0	29,2	35.1	35,2
5. Податок на нерухомість	1,3	1,8	1,5	-
6. Надзвичайний податок	4,9	5,9	5,8	6,5
7 Земельний податок (плата за землю)	0.3	1.8	0,4	0,4
8. Податок за користування природними ресурсами (екологічний)	0.2	0,8	0,3	0,2
9 Прибутковий податок з громадян	6,9	7,2	7,8	8,0
10. Держмито та ін.	0,3	0,4	0,6	0,6

Основним джерелом доходу бюджету є податок па додану вартість, об'єктом якого служить вся додана вартість (виручка за мінусом матеріальних витрат). Цим податком обкладаються майже всі обороти по виробництву і реалізації продукції, послуг, робіт. Високою залишається і питома вага таких непрямих податків, як акцизи,

В українській фінансовій науці поки недостатньо аналізується сучасний досвід збалансування бюджетів усіх рівнів країн -- сусідів України, в тому числі й Польщі. Багато чого, що було запроваджено у фінансовій системі Польщі, було б доцільно застосувати і в Україні, оскільки наші економічні системи досить подібні.

На порядок денний сьогодні в Україні виходить проблема пошуку додаткових доходних джерел до бюджетів усіх рівнів, скорочення видатків та ліквідація всіляких податкових пільг. Важливо також оптимізувати видаткову частину бюджетів усіх рівнів та зменшити кредиторську заборгованість підприємств і організацій перед бюджетом і цільовими фондами. Тут в пригоді буде досвід Польщі.

Одним із нових джерел наповнення Державного бюджету України могло б стати запровадження податку на доходи громадян від вкладів у банки. У Польщі такий податок був введений з 1 березня 2010 р. в розмірі 20%. У той же час ряд відомих українських банкірів заперечують необхідність введення такого податку" в Україні, оскільки це може спричинити відплив ресурсів з банків. Подібні побоювання були і в Польщі, але практика показала, що вклади населення у банківську систему в 2010 р. не тільки не зменшились, а навіть зросли. Враховуючи, що в Україні в 2010 р. зростання вкладів у банки сягнуло 71%, а поза банками перебуває готівкових коштів на суму понад 80 млрд. грн. (у гривнях та іноземній валюті), то введення вказаного податку хоча б в розмірі 10% не повинно суттєво позначитися на вкладах населення в українські банки.

Стосовно податкових пільг, то вони в Україні перевищили будь-які допустимі норми, перетворившись у гальмо розвитку економіки. За розрахунками д. е. н. проф. С.І. Юрія та І.М. Таранова в 2010 р. бюджетні втрати внаслідок надання пільг з оподаткування склали близько 39,7 млрд. грн., а в 2011 р. - близько 46,8 млрд. грн. Це приблизно в півтора рази більше, ніж надійшло у вказані роки платежів до бюджету (по платежах, що контролюються ДПАУ). В цілому у питаннях щодо надання податкових пільг треба керуватися принципами світової практики, яких активно додержуються і в Польщі. Серед них: застосування податкових пільг не повинне бути вибірковим залежно від форм власності, виду діяльності, суб'єктивної оцінки їх важливості лобістськими угрупованнями в парламенті (практично всі ці вимоги не дотримуються в Україні); інвестиційні податкові кредити мають надаватися тільки тим групам платників податків, які забезпечують виконання інвестиційних програм загальнодержавного значення (в цьому плані в Україні існують значні проблеми); застосування податкових пільг не повинне завдавати шкоди ані доходам бюджету, ані корпоративним і особистим економічним інтересам (в Україні, як було вказано вище, передусім завдається шкода державному бюджету).

Країни-сусіди України на початку XXI століття почали проводити політику щодо зниження податкового навантаження на виробників, у тому числі й виробників підакцизних товарів. В Україні ж реально здійснюється протилежна стратегія, що в найближчий час загострить проблему реалізації вказаної продукції українських виробників як всередині країни, так і на зовнішніх ринках. Доцільно в цій ситуації піти на зниження акцизів, щоб захистити економіку України від дешевих російських цигарок та зменшити тіньове виробництво алкогольної продукції (подібна політика починає запроваджуватися в Польщі).

У цілому, при реформуванні фінансової політики України в 2010-2011 pp. було б доцільно застосувати наступні новації з досвіду Польщі, оскільки ця країна за певними критеріями (площа, населення тощо) подібна до України, але за 90-ті роки XX століття зуміла суттєво випередити нашу країну за всіма показниками.

З досвіду Польщі видно, що в перехідний період до ринку тіньова економіка не повинна перевищувати 15--20% ВВП. Оскільки в Україні вказаний рівень в 2--3 рази вищий, то нашій країні вкрай необхідно розробити комплекс фінансових заходів з виведення частини економіки з тіні, передусім знижуючи податкове навантаження на виробників, на реальний сектор економіки.

У бюджетній політиці України слід відмовитися від ідеї профіцитного бюджету, а використовувати механізм дефіцитного бюджету, як у Польщі, що дозволить стабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні, знизити рівень оподаткування фізичних і юридичних осіб, підвищити соціальні допомоги малозабезпеченим верствам населення.

5. Шляхи вдосконалення формування доходів Державного бюджету України

Зміцнення дохідної частини державного бюджету як економічної бази розвитку соціально-орієнтованої ринкової економіки, окрім застосування інститутів ринкової саморегуляції, потребує удосконалення державного управління на всіх напрямах економічної діяльності, й перш за все Державною податковою службою, яка є органічною частиною державного організму. її реформування -- одна з важливих складових адміністративної реформи, здійснюваної в Україні.

Сьогодні податкова служба розвивається і модернізується ситуативно. Переважно ДПС змінюється структурно, її робота організується за функціональним принципом, автоматизуються процеси адміністрування податків і зборів тощо.

Проблема полягає в тому, що все вище перелічене лише до певної міри може поліпшити діяльність ДПС. Однак спростити процеси справляння податків, створити умови для добровільності їхньої сплати, вирішити низку інших питань, викладених у концепції модернізації податкової служби України¹, можна за рахунок удосконалення чинної системи оподаткування як у частині зменшення кількості податків, так і завдяки спрощенню документообігу.

Предметом реформування має стати кумулятивна економічна модель і правова конструкція чинної системи оподаткування.

Метою реформування є еволюційна, але суттєва і динамічна трансформація системи оподаткування: усунення причин, що сприяють тінізації відносин, створення економічних умов детінізації економіки, зниження обсягів непродуктивного документообігу й непродуктивного використання людських ресурсів як суб'єктами підприємництва -- платниками податків, так і органами ДПС.

Ключові завдання і пошукові напрями з питань трансформації системи оподаткування можуть бути такими:Попович В. Реформування податкової системи - підгрунтя для зміцнення дохідної частини держбюджету // Фінанси України.-- 2010.- №6.- C. 22-26

Усунути з системи оподаткування принципи "Податки на податки", "Податки на витрати" як головні чинники вимивання обігових коштів підприємств; штучного збільшення собівартості продукції, зростання її ціни; зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції; зниження платоспроможності юридичних і фізичних осіб, що спричинює виникнення боргових зобов'язань в усьому циклі фінансово-господарського обороту, які на причин-но-наслідковому рівні детермінують тінізацію економіки, пригнічення динаміки капіталообороту і процесів економічного відтворення, що зменшують надходження до державного бюджету.

Переглянути механізм визначення валових витрат, що входять до: субстанції "Собівартість продукції" (робіт, послуг) як чинник і основний інструмент (канал) тінізації фінансових ресурсів шляхом оформлення фіктивних витратних фінансово-господарських операцій.

Поетапно зменшити кількість податків, які призводять до: ускладнення, непрозорості й кумулятивності системи оподаткування; вимивання обігових коштів підприємств; дезінтеграції векторів фінансових потоків у процесі виробничого обороту; штучного збільшення балансового прибутку, податку на прибуток підприємств, який за наявності розбіжностей у бухгалтерському та податковому обліках створює видимість позитивних показників рентабельності за фактичної збитковості виробничого обороту.

Методи і принципові засади реформування системи оподаткування

Пропозицій щодо шляхів реформування нинішньої системи оподаткування є багато. Кожна з них, зокрема й відома "десятина" Г.В. Балашова, має певний позитивний потенціал.

Воднораз основна частина всіх концепцій базується на механічному зниженні ставок без урахування головних недоліків чинної системи оподаткування, її кумулятивності, яка виникає у результаті наявності податків, база оподаткування яких охоплює витрати, у тому числі й податкові витрати, нараховані раніше. Все це не лише сприяє тінізації економіки, а й негативно впливає на увесь спектр суспільно-економічних відносин, на корупційність діяльності тих чи інших державних органів.

Вилучення (поетапне скасування) кумулятивних та інших непродуктивних податків і зборів із чинної системи оподаткування потребує експериментальної апробації на кожному етапі зміни системи оподаткування. Перехід до наступного етапу реформування системи оподаткування, тобто скасування чергової групи кумулятивних податків, має базуватися тільки на позитивних результатах попереднього етапу реформування системи оподаткування. За відсутності позитивних зрушень щодо виведення економічної діяльності з тіні, підвищення динаміки капіталообороту і збільшення за рахунок цього надходжень до бюджету слід коригувати окремі елементи економічної та правової моделі системи оподаткування.

Таким чином, при реформуванні системи оподаткування можна не лише закласти продуктивні основи модернізації ДПС, а й реалізувати задекларовані у проекті модернізації ДПС та концепції Податкового кодексу принципи простоти, системності, прозорості, зменшення витрат на адміністрування податків, упровадити регулювальну функцію податків і стимулювати процеси розширеного економічного відтворення, розробити ефективну економічну модель і правову конструкцію окремих податків та системи оподаткування в цілому.

Модернізація податкової служби без належної трансформації системи оподаткування не розв'яже проблеми добровільної сплати податків, як і не зробить адміністрування податків простим, прозорим і дешевим. Усе це слід розглядати в органічному взаємозв'язку із кодифікацією податкового законодавства, що має стати основним напрямом подальшого наукового пошуку шляхів розв'язання розглянутих проблем.Богиня Д. Актуальні питання формування прибуткової частини бюджету. // Економіка, фінанси, право. - 2011 - №12 - с. 3-8

З метою запобігання негативним наслідкам виконання доходів бюджету, по-перше, їх моніторинг має здійснюватись на усіх стадіях бюджетного процесу із застосуванням аналізу, аудиту й проведення постійного контролю за збиранням податків, зборів і обов'язкових платежів та мобілізацією доходів бюджету відповідно до визначених планових передбачень на бюджетний рік. По-друге, негативні наслідки у виконанні доходів бюджету, встанвлені у процесі моніторингу, потребують внесення необхідних змін до чинного законодавства з метою запобігання їх розвитку у поточному та наступних роках. Для цього треба своєчасно готувати зміни до чинного законодавства в напрямку своєчасного реагування на стан виконання (невиконання) бюджету й здійснення правового регулювання і стимулювання мобілізації податків, зборів та обов'язкових платежів, що сприятиме забезпеченню балансу бюджету і недопущенню виникнення бюджетної заборгованості. По-третє, своєчасне реагування на стан виконання доходів бюджету, їх формування у поточному році дасть можливість підготувати ефективну, ґрунтовну базу для планування показників податків, зборів і обов'язкових платежів на наступний рік і не допустити недоліків минулих років у наступних бюджетних процесах.

Запропонована схема (схема 2) державного регулювання доходів бюджету має на меті побудову дійового єдиного механізму формування доходів бюджету у контексті виконання зобов'язань та забезпечення відтворення державних коштів. Досягнення балансу бюджету -- головна мета і вимога бюджетного процесу.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 2. Система формування та функціонування доходів бюджету України

Держава зобов'язана проводити бюджетну політику, яка б оптимально поєднувала інтереси суспільства, окремих територій, підприємств і громадян. Збалансований розвиток приватних і державних інтересів має бути визначальним у бюджетній політиці й оцінений через критерії економічної ефективності й достатку усіх та кожного. Це досягається за умови реалізації принципу поєднання фіскальної достатності та соціально-економічної ефективності. За таких обставин звернемо увагу на необхідність досягнення узгодженості бюджетної й податкової політики у процесі формування, використання і відтворення бюджетних коштів, а також розроблення бюджетної стратегії та визначення ролі і завдань доходів бюджету щодо забезпечення виконання конституційних зобов'язань у перспективі.

Складність на сьогодні полягає в тому, що при розробці нових напрямів у регулюванні економічних відносин, політичні сили «досить складно» досягають консенсусу. Рекомендаційні або інші організаційно-правові заходи, які б відповідали вимогам часу, випливали із економічного стану країни, зокрема ВВП, життєвого рівня народу та його купівельної платоспроможній 11 При цьому треба виходити з того, що формування доходної частини Державного бюджету є первинною, самостійною стадією бюджетного процесу. Воно залежить лише від економіко-фінансового стану держави і об'єктивно не залежить від витратних по треб держави і суспільства. Доходна части на Державного бюджету не узгоджується і його витратною частиною. В той же час витратна частина Державного бюджету повністю залежить від розміру доходної його частини і узгоджується з нею. Формування Державного бюджету має здійснюватись за принципом: наповнення бюджету залежно, від економічного стану країни і її можливостей виділяти частину національного продукту до Державного бюджету і наступного принципу, що на всі види державних потреб розподіляються лише ті кошти, які держава може направити до Державного бюджету. О. Семчик. Доходна частина бюджету як складова Державного бюджету України. // Право України. - 2011 - №9. - с.68-72

Виходячи з цього, для щорічного збільшення розміру Державного бюджету треба здійснювати такі заходи:

всі зусилля економіки спрямовувати на збільшення ВВП, забезпечення зайнятості працездатного населення, зростання за робітної плати працівників та їх платоспроможності, тобто на збільшення доходності фізичних і юридичних осіб;

реального зменшення податкового тиску на фізичних і юридичних осіб шляхом зменшення об'єктів оподаткування і розміру податкових платежів, а не шляхом зменшення окремих видів платежів і одночасного збільшення об'єктів оподаткування Внаслідок цього податковий тягар на людей може бути набагато жорстоким;

створити єдині підходи до затвердження нормативів податкових пільг для окремих громадян і юридичних осіб України і відмовитись від практики вибіркового надання податкових пільг окремим платникам на догоду деяким народним депутатам і посадовим особам органів виконавчої влади;

протидія розвитку тіньової економіки, створити рівні правові вимоги щодо оподаткування вітчизняних та іноземних підприємців -- платників податків;

впровадити цивільно-правові методи державного контролю за правильною і своєчасною сплатою податків фізичними і юридичними особами: вжити заходів до недопущення порушення законодавства, а то і просто свавілля з боку податківців до платників податків; -- створити в країні такі економічні, соціальні й правові умови, за якими б правильно сплачувати податок було б вигідніше, ніж заганяти доходи в тінь.



Висновки

Ефективність і сталий розвиток економічної системи України залежатиме насамперед від вибору оптимальної моделі досягнення фінансової стабільності, визначення відповідного механізму та наявності дійових технологій і менеджменту реалізації цілей з метою якісного забезпечення виконання зобов'язань держави. Трансформаційні зміни і формування дійової інфраструктури ринкового середовища, на нашу думку, досить часто відбувалося без реальної оцінки наслідків впровадження економічних перетворень та забезпечення ефективності суспільних благ у процесі виконання зобов'язань держави.

Неадекватність суспільного розвитку економічним перетворенням та наявність проблем неузгодженості попиту і пропозиції на державні ресурси привертає нашу увагу до дослідження дієвості механізму регулювання фінансової стабільності й досягнення оптимальної ефективності виконання зобов'язань у процесі надання суспільних благ у межах фінансової можливості держави. Головними інструментами такого регулювання мають стати державні фінанси і безпосередньо їхні складові -- доходи і видатки бюджету.

Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків.

Отже, проаналізувавши статистичні дані щодо виконання бюджету, можна зробити висновки, що одним із напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників. Відомо, що з року в рік не виконуються надходження по статті сплати рентних платежів за нафту й природний газ, що добуваються в Україні, та різниця в цінах на природний газ. При визначенні суми надходжень по цій статті необхідно враховувати певні економічні чинники -- паління виробництва у цій сфері та зростання неплатежів. Посилення лібералізації в економіці передбачає збільшення надходжень від права володіння державним майном дивідендів, отриманих державою в акціонерних товариствах, надходжень від оренди цілісних майнових комплексів, приватизації. Найважливіша проблема, пов'язана з ефективним використанням державного майна, -- визначення його реальної вартості. Досягнення збалансованості державного бюджету може здійснюватись за рахунок знаходження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна завдяки впровадженню комерційних конкурсів. Принцип формування витратної частини бюджету на основі наявних фінансових ресурсів застосовується при формуванні бюджету з метою реального його виконання, недопущення додаткового залучення емісійних джерел покриття дефіциту бюджету. Проте його дотримання потребує нових підходів щодо вирішення питання державного регулювання економіки та забезпечення соціальних гарантій.

Аналіз податкової системи України засвідчує її фіскальний характер, який стимулює затратні методи виробничо-комерційної діяльності підприємств, стримує економічний розвиток країни. До того ж суттєвим недоліком податкового законодавства є його нестабільність: часті зміни в правилах стягнення податків, скасування пільг або, навпаки, внесення нових. На сьогодні в Україні актуальним є вирішення питань податкової стабілізації, створення адекватної ефективної податкової системи, її розробка здійснюється на ґрунтовному вивченні податкового законодавства цивілізованих країн, класифікації податків, методів обліку та контролю податкових надходжень, аналізу впливу податків на фінансові показники підприємств.

На формування Державного бюджету, в тому числі й доходної його частини, впливає насамперед рівень економічного розвитку держави. І для підвищення цього рівня необхідно проводити реформаційні заходи, які б відповідали вимогам часу. Здебільшого ці зауваження та рекомендації стосуються недосконалості бюджетного і податкового законодавства, законодавства щодо врегулювання відносин між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою України, формування парламентської більшості та ін.

Аналізуючи сучасні тенденції формування доходів Державного бюджету України та порівнюючи їх із зарубіжними країнами, можна зробити висновки, що в Україні не достатньо досліджуються питання сучасного досвіду збалансування бюджетів усіх рівнів інших країн. А це, на мою думку, погано впливає на формування доходної частини бюджетів та на економіку України в цілому. Оскільки беручи до уваги помилки інших країн (зокрема країн із схожими з Україною економіками), можна зробити відповідні висновки і використовувати їх для того, щоб не повторювати помилки інших країн.



Список використаної літератури:

1. Конституція України: Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: Преса України, 1997. - 80с.

2. Бюджетний кодекс України від 5 квітня 2004 року. - К.: Атіка. - 2004 - 88с.

3. Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”

4. Закон України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”

5. Закон України „Про Державний бюджет України на 2012 рік”

6. Закон України „Про систему оподаткування”// Відомості Верховної Ради України. - 1997 - №16 - ст.19

7. Бюджетне законодавство України. Шеф-редактор В.С. Ковальський. - К.:Юрінком Інтер, 2009 - 415с.

8. Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В. Державні фінанси України: Фінанси. Бюджетна система України.: Інтегрований навчально-атестаційний комплекс: Навч. підручник для студ. вищих навч. закладів. - К.: АВТ, 2011 - 388с.

9. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 544с.

10. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник для студ. ек-х спец-й вищих навч. закладів. - К.: ЦНА, 2010 - 606с.

11. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. - К.: Парламентське видавництво, 2011 - 216с.

12. Карлін І. Фінанси зарубіжних країн. - 2011 - 382с.

13. Немец Ю. Державні фінанси. Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Основи, 2004 - 544с.

14. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету: теорія та практика: Монографія. - К.: КНТЕУ, 2010 - 580с.

15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн.: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2009. - 495с.

16. Печуляк В.П. Державна податкова політика в Україні: організаційно-правові аспекти здійнення.:Монографія. - К.: КНТЕУ, 2011 - 157с.

17. Сафонова Л.Д Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. Посібник для самост. Вивч. Дисципліни - К.: КНЕУ. - 2004 - 186с.

18. Федосов В. та ін. Бюджетний менеджмент.: К.: КНЕУ, 2010 - 804с.

19. Єпіфанов А.О, Сало І.В., Д`яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник. - К.: Наук. думка, 2006. - 303с.

20. Юрій С.І. Бюджетна система України.: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. - К.: НІОС, 2005. - 400с.

21. Богиня Д. Актуальні питання формування прибуткової частини бюджету. // Економіка, фінанси, право. - 2011 - №12 - с. 3-8

22. Буряк П. Лондар С. Вплив зміни податкової ставки на доходи бюджету // Фінанси України.- 2011.- №1.- C.41-44

23. Дейкин А.И. Инструменты бюджетной политики США.// США Канада: экономика-политика-идеология, - 2010 - №10 - с.86-96

24. Мельник П.В. Тенденції формування доходів Державного бюджету і монетарнр тполітика. // Фінанси України. - 2011 - №6. - с.24-29

25. Нарежный В. Об укреплении доходной базы федерального бюджета России // Консультант директора. - 2010. - №4. - C. 11-12

26. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету як домінанта фінансової стабільності держави. // Фінанси України - 2010. - №6. - с.19-25

27. Попович В. Реформування податкової системи - підгрунтя для зміцнення дохідної частини держбюджету // Фінанси України.-- 2010.- №6.- C. 22-26

28. О. Семчик. Доходна частина бюджету як складова Державного бюджету України.// Право України. - 201 - №9. - с.68-72

29. Сочейкин А.В. Бюджетное регулирование в Германии.// Банковские услуги, 2009 - №10. - с.2-6

Размещено на Allbest.ru

...