Система оподаткування торгового підприємства та її удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

на тему

Система оподаткування торгового підприємства та її удосконалення

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні засади оподаткування торгівельної діяльності

1.1 Загальна характеристика діючої податкової системи в Україні

1.2 Нормативно-правове та інформаційне забезпечення оподаткування торгівельної діяльності

РОЗДІЛ 2. Характеристика та аналіз системи оподаткування торговельного підприємства (на прикладі ТОВ «Атомторг»)

2.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження ТОВ «Атомторг»

2.2 Порядок прямого оподаткування

2.3 Непряме оподаткування в торгівельній галузі

2.4 Порядок нарахування місцевих податків та відрахувань до державних цільових фондів

Розділ 3. Напрямки удосконалення оподаткування торгівельної діяльності

3.1 Удосконалення оподаткування торгівельної діяльності в умовах ринкової економіки з урахуванням досвіду зарубіжних країн

3.2 Оптимізація податкового навантаження на підприємства, світовий досвід

Висновки і пропозиції

Вступ

Податки є складною й надзвичайно впливовою на всі економічні явища та процеси фінансовою категорією. Це обов'язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі.

Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку - позбавляє будь-якого сенсу.

Податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Актуальність теми дослідження визначається тим, що податки є не обхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки за весь період діяльності України як незалежної держави. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов'язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи.

Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак стає дедалі очевиднішим, що ця критика багато в чому базується на емоційних, поверхневих чинниках економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв'язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

Отже, нині існує необхідність всебічного дослідження питань, пов'язаних із впливом системи оподаткування на економічні процеси. Українські вчені мають певні здобутки в дослідженні теоретичних і практичних аспектів оподаткування.

Віддаючи належне напрацюванням українських вчених, слід відзначити, що багато проблем оподаткування ще не знайшли однозначного трактування. Залишаються дискусійними питання щодо принципів побудови і напрямів реформування податкової системи з урахуванням особливостей трансформаційного періоду. Значні розбіжності спостерігаються у поглядах вчених-економістів на структуру податкової системи; параметрів податкового навантаження на економіку; необхідності диференціації ставок податків; сфери використання податкових пільг, які породжують негативні наслідки в практиці оподаткування. При реформуванні національної податкової системи не в повній мірі враховується досвід реформування податкових систем в розвинутих і постсоціалістичних країнах. У зв'язку з розробкою в деяких пост соціалістичних країнах податкових кодексів центральною проблемою обговорення стали напрями вдосконалення оподаткування, насамперед, кількісні параметри податкових ставок, пільгове та спрощене оподаткування, загальний рівень податкового тягаря.

Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дипломної роботи та обумовили постановку мети та завдань даного дослідження.

Метою роботи є теоретичне обґрунтування оподаткування взагалі та торговельного підприємства зокрема.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- дослідити теорію оподаткування та їх ролі в механізмі регулювання економіки;

- проаналізувати стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні;

- визначити ключові загальноприйняті принципи проведення податкових реформ у зарубіжних країнах і обґрунтувати, які з них доцільно запровадити при удосконаленні системи оподаткування в Україні;

- охарактеризувати систему оподаткування конкретного суб'єкта оподаткування - ТОВ «Атомторг» та розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів податкового навантаження з урахуванням світового досвіду;

- ключовим завданням є також розгляд питання оптимізації податкового навантаження підприємств.

Об'єктом дослідження є механізм оподаткування торгівельних підприємств.

Предмет дослідження це система оподаткування торговельного підприємства.

Інформаційною базою теоретичного дослідження є основні положення законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Використано статистичні і аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України. Інформаційним забезпеченням дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів. Використані фактичні статистичні і звітні матеріали торговельного підприємства «Атомторг» щодо податків, зборів і обов'язкових платежів, що сплачуються ним в доход держави.

1. Теоретичні засади оподаткування торгівельної діяльності

1.1 Загальна характеристика діючої податкової системи в Україні

Податки є особливою історичною фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Можна стверджувати також, що податки - це один з основних методів, що використовуються державою для перерозподілу національного доходу й утворення бюджетних доходів суспільства, тобто податки - це фактично головний інструмент розподільної функції фінансів. Важливо зазначити, що доходи держави формуються не тільки завдяки податкам. Централізовані фонди формуються також і за рахунок таких неподаткових надходжень, як плата, відрахування і внески, власні доходи держави.

Податкова система - це сукупність встановлених у країні» податків, зборів та обов'язкових платежів, які взаємопов'язані, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість.

Чинне законодавство не дає визначення податкової системи, що досить часто тягне за собою проблемні моменти не лише в теоретичних дослідженнях, а й на практиці. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Принципи побудови податкової системи

Методологічною основою ефективного функціонування податкової системи є наукове обґрунтування принципів, на яких вона базується. Уперше принципи побудови податкової системи були розроблені Адамом Смітом:

† відповідність - податки повинні бути пропорційні доходам

† доступність - час, методи і кількість податків мають бути наперед відомими платникам

† зручність - вилучення податків має бути зручним і зрозумілим

Основні родові принципи податкової системи в сучасних умовах доповнені:

Обов'язковість - введення норм податків і зборів, визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період; встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства

Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у відповідній частці від прибутку

Недопущення проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні податкових зобов'язань

Соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через застосування соціальних пільг щодо оподаткування

Рівномірність плати - встановлення термінів плати, виходячи з необхідності забезпечення фінансування витрат бюджету

Економічна обґрунтованість - встановлення податків відповідно до соціально-економічної доктрини держави з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами

Стабільність - забезпечення незмінності податків і податкових платежів, їх ставок, і податкових пільг протягом бюджетного року

Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, основ для надання пільг

Фахівці вважають, що податкова система України в перехідний період має базуватися на таких принципах: антициклічний характер, цільове призначення податків, погодження податкових ставок, рівність і справедливість, гнучкість податкової системи, однозначність тлумачення, недопустимість необґрунтованих пільг, автоматична індексація податків і зборів, відповідальність платників податків, системний підхід, численність податків тощо.

Податкова система є різновидом відкритої динамічної системи, Це сукупність встановлених у країні податків, її відкритість означає необхідність аналізу, передусім зовнішніх чинників, під впливом яких відбувається її становлення.

Вимога системності полягає в тому, що податки мають бути взаємопов'язані, органічно доповнювати один одного, не суперечити системі в цілому та її елементам. Системний підхід означає, що мають реалізовуватися обидві функції податків. З позиції фіскальної функції податкова система має забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів до бюджету, з позиції регулюючої забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості, оскільки практично неможливо щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися обидві функції. Оскільки податки - це по суті продукт еволюції економіки і держави, то податкова система формується перш за все під впливом об'єктивних чинників. У той же час у сучасній демократичній правовій державі запровадження тих чи інших форм оподаткування є результатом волевиявлення членів парламенту, компромісу інтересів різних політичних груп, які у свою чергу представляють інтереси різних верств суспільства.

Отже, податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Для пізнання природи податку необхідно чітко визначити основні елементи, які зумовлюють внутрішній зміст даного поняття і які зображені на рис. 1.1.

До них відносять:

† Суб'єкт податку - це учасник процесів справляння (платник, держава, державні органи);

† Об'єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Є два підходи до оцінки об'єкта:

· кількісний і натуральній;

· грошовий.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Основні елементи податку

† Джерело сплати - це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом можуть виступати:

а) доходи платника податку, отримані в різних формах;

б) частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;

в) позика за джерело сплати.

† База оподаткування - законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;

† Масштаб вимірювання - це та одиниця, яка береться в основу виміру об'єкта оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку;;

† Ставки податку - це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об'єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:

а)натуральні (тверді) - встановлюються в грошовому виразі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обчисленні;

б)процентні ставки - встановлюються у певних процентних відношеннях до об'єкта оподаткування. Процентні ставки бувають таких видів:

пропорційна - процентна ставка, яка забезпечує пропорцію нарахування податку;

прогресивна - при збільшенні об'єкту оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи росту ставки податку відповідають темпу росту об'єкта оподаткування - це проста прогресія. Якщо темпи росту ставок податку випереджують темпи росту об'єкта оподаткування - це складна прогресія.

Регресивні ставки - при збільшенні об'єкта оподаткування зменшується ставка податку.

Задачі податків наступні:

Ё Формування доходів держави;

Ё Податки виступають в якості одного з основних важелів державного регулювання соціально-економічних процесів.

На формування податків впливають наступні чинники:

§ Рівень економічного розвитку держави;

§ Соціальний стан суспільства;

§ Географічне положення держави;

§ Кліматичні умови;

§ Зовнішня та внутрішня політика.

Податки є досить складною фінансовою категорією і потребують певної класифікації. Більшість авторів класифікують податки за економічним змістом, формою оподаткування, державними структурами, які встановлюють і стягують ті чи інші податки й збори. Але кожен учений-фінансист приходить до чіткого відокремлення прямих та непрямих форм оподаткування, розмежовує податки в залежності від об'єктів, які оподатковуються, і за способом стягнення тощо. Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі.

1. За економічним змістом податки класифікуються на наступні:

На доходи;

На споживання;

На майно.

Податки на доходи - стягуються відповідно з доходів фізичних осіб, якими виступають заробітна плата, різні виплати громадянам за цивільно-правовими договорами, прибуток фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, доходи самозайнятих осіб тощо, а також із прибутку юридичних осіб. Прикладами цих податків є податок на прибуток підприємств в податок з доходів фізичних осіб.

Податки на споживання -- сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Справляються вони, як правило, у формі непрямих податків.

Податки на майно -- відповідним чином стягуються з одиниці рухомого чи нерухомого майна. Типовим прикладом може бути податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

2. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки останні поділяються на:

Загальнодержавні;

Місцеві;

Загальнодержавні -- це ті податки, які затверджуються ВРУ і стягуються на всій території України. Ці податки, у свою чергу, поділяються на три групи:

1) податки, які спрямовуються у повному обсязі безпосередньо до державного бюджету;

2) податки, що поповнюють місцеві бюджети;

3) податки, надходження з яких розподіляють між державним та місцевими бюджетами.

Місцеві податки -- встановлюються місцевими органами влади, стягуються виключно на певній території, але в межах і порядку який визначений вищим законодавчим органом держави ВРУ.

3. За формою оподаткування:

Прямі;

Непрямі.

Прямі податки - встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Слід зауважити, що прямі податки поділяються на дві групи:

а) особисті податки - встановлюються персонально для конкретного платника. Видами особистих податків є прибутковий, майновий, на спадщину та дарування, подушний.

б) реальні податки - передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать: земельний, домовий, промисловий, на грошовий капітал.

Непрямі податки - встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Видами непрямих податків є:

а) специфічні акцизи - виникли набагато раніше, ніж універсальні. Встановлюються лише на окремі види товарів. Ці акцизи в основному використовуються для регулювання обсягів споживання тих чи інших товарів, а також можуть мати фіскальну спрямованість.

б) універсальні акцизи - відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів і ширшою базою оподаткування.

4. За способом стягнення:

Розкладні;

Окладні.

Розкладні податки - встановлюються у загальній сумі відповідно до потреб у доходах, а потім цю суму розкладають по окремих територіальних одиницях або платниках.

Окладні податки - передбачають установлення спочатку ставок, і відтак розміру податку для кожного платника окремо.

5. За співвідношенням між ставкою податку та величиною об'єкта оподаткування:

Прогресивні;

Пропорційні;

Регресивні.

Прогресивні податки -- це податки, середня ставка яких зростає зі зростанням об'єкта оподаткування. Такі податки передбачають не тільки більшу абсолютну суму, а й більш значну частину податку внаслідок зростання суми доходу.

Пропорційні податки - це податки, ставки яких не залежить від розміру об'єкта оподаткування.

Регресивні податки - це податки, середня ставка яких знижується зі зростанням об'єкта оподаткування.

6. За суб'єктом оподаткування:

Податки, які сплачують юридичні особи (підприємства, організації);

Податки, які сплачують фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності, так і звичайні громадяни.

7. В залежності від терміну сплати податків вони бувають:

Разові;

Систематичні.

Разові -- їх справляють 1 раз протягом визначеного часу при здійсненні певних дій.

Систематичні -- справляються регулярно через певні проміжки часу і протягом всього періоду володіння чи діяльності платника.

8. В залежності від джерела сплати поділяються на:

Податки, які сплачуються з доходу, прибутків. Це вся група прямих податків;

Податки, які сплачуються з виручки реалізації доходів. Це всі непрямі податки;

Податки, що входять до складу собівартості робіт, послуг та товарів.

Вітчизняна фінансова наука при визначенні природи податку традиційно приділяє значну увагу дослідженню проявів конкретних функцій.

Функції податку -- це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей пропонується розглянути на рис. 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Функції податків

Виходячи із сутності податку як категорійного поняття, можна визначити дві основні функції даної категорії: фіскальну та регулюючу.

На сучасному етапі розвитку і модернізації механізмів оподаткування відбувається свого роду диверсифікація функціонального призначення фіксу, тому на теоретичному рівні в складі основних податкових функцій можна умовно виділити певні підфункції залежно від того, на реалізації якого з аспектів впливу оподаткування акцентується увага або прояв якого ефекту в межах головної функції є найбажанішим у конкретній соціально-економічній ситуації.

Фіскальна функція податків - полягає у тому, що через справляння державою встановлених нею податків і зборів утворюються державні централізовані фонди, які необхідні для забезпечення виконання державою своїх функцій.

Саме завдяки податкам і зборам у державних фондах централізується певна частина ВВП, яка потім використовується на загальносуспільні потреби. З іншого боку, завдяки постійному втручанню держави у фінансові відносини між різними їх суб'єктами відбувається регулювання багатьох економічних процесів у суспільстві шляхом застосування податкових важелів.

Регулююча функція податків -- випливає з фіскальної і полягає у тому, що податки значною мірою впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, розширюючи або звужуючи платоспроможний попит населення. За допомогою регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних і фізичних осіб.

Із з'ясуванням сутності податків та єдності їх функцій випливає важливий у теоретичному плані висновок про те, що специфічне суспільне призначення податків знаходить своє вираження не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності. Якісна характеристика податків викладена на рисунку 1.3.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Якісна характеристика податків

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система є результатом еволюції податкових відносин і детермінується багатьма специфічними факторами, її існування зумовлене певним етапом, якого досягли суспільні правовідносини у сфері оподаткування. Ця категорія є своєрідною детермінуючою оболонкою, формою для дії податкових механізмів у державі, у якій разом з тим вплив системи на її елементи є взаємопов'язаними.

1.2 Нормативно-правове та інформаційне забезпечення оподаткування торгівельної діяльності

Нормативно-правове забезпечення оподаткування визначено насамперед основним Законом України - Конституцією України (1996 р.), ст. 67 якої передбачає що кожен повинен сплачувати податки у відповідності до податкового законодавства крім того до законодавчої та методологічної інформаційної бази відносяться всі закони, які прийняті Верховною Радою України з питань оподаткування. постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України в межах їх повноважень з питань оподаткування. Негативною рисою цього елементу законодавчої бази є її постійна змінність.

Підзаконні правові та юридичні документи головною метою мають пояснення та методологічне забезпечення прийнятих та чинних законів. Здебільшого, це постанови Кабінету Міністрів України, методологічні розробки з питань розрахунку конкретних податків, обов'язкових платежів та зборів. Цей елемент інформаційної бази також має недоліки. У деяких випадках методики розрахунку конкретних податків не відповідають змісту Закону, носять подвійне тлумачення окремих його положень, а в деяких випадках й суперечать йому. Відсутність єдиної точки зору призводить до конфліктів між платниками податків та податковими органами й, у деяких випадках, до звернення до арбітражного суду. По деяких законах, навпаки, відсутні пояснювальні юридичні документи, що також погіршує в цілому стан податкової системи. Так, наприклад, ще достатньо не визначений термін "валовий дохід" для торговельних підприємств. А це викликає труднощі при розрахунку податку на прибуток для цієї категорії підприємств. Відсутній чіткий перелік витрат, які належать до валових витрат (або собівартість продукції) відповідно до прийнятого Закону України "Про зміни та доповнення до Закону України про оподаткування прибутку підприємств".

Ставки податків, обмеження їх по окремих податках або навпаки, пільги, які надаються, визначення їх належить до компетенції:

Верховної Ради України - визначення ставок оподаткування прибутку підприємств, прибуткового податку та ін.;

Президента України. Вони мають тимчасовий характер до часу визнання або прийняття відповідного закону Верховною Радою України;

Уряду України - визначення ставок мита при переміщенні вантажів та товарів через митний кордон України;

Місцевих органів самоврядування. Перелік місцевих зборів, податків та обов'язкових відрахувань визначається Законом України "Про систему оподаткування", який був прийнятий в 1997 р. Централізовано в Україні також встановлюється й розмір або максимальна ставка оподаткування. Але кінцеві ставки визначаються місцевими органами влади (наприклад, розмір єдиного податку, ринкового збору, вартість ліцензій на право торгівлі та ін.).

Діяльність торговельних підприємств регламентується нормативно-правовими та законодавчими актами, що діють в Україні а саме:

· Конституцією України від 28.06.1996;

· Законом України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991, зі змінами та доповненнями від 2 1 .09.2000 р. №1963-III;

· Законом України "Про підприємництво" від 7.02.1991 №698-ХІІ, зі змінами та доповненнями від 15.10.1992 р. №2697-ХІІ;

· Законом України "Про власність" від 7.02. 1991; зі змінами і доповненнями;

· Законом України «Про господарські товариства» із змінами та доповненнями від 23.12.1997;

· Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV з змінами та доповненнями від 22.06.2000 р., №1829-ІІІ;

· Законами України щодо оподаткування, а саме:

- Закон України «Про систему оподаткування» №1251-12 від 25.06.1991 р. зі змінами та доповненнями, який дає визначення податку (ст. 12), системи оподаткування (ст. 3) перелік загальнодержавних (ст. 14) і місцевих податків і зборів (ст. 15), відповідальність платників за правильність, повноту ті своєчасність сплати податків та контроль податкових органів;

- Закон України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 р. зі змінами та доповненнями викладеними в Законі України від 19.09.96 р. №378 від 19.09.1996 р. Земельний кодекс України №2768-ІІІ від 25.10.2001 р. зі змінами та доповненнями;

- Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-ХІІ від 11.12.1992 р. зі змінами та доповненнями, особливо актуальними є Закон України від 06.12.2006 №427-V «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реєстрації транспортних засобів», який передбачає збільшення ставки оподаткування транспортних засобів які вперше зареєстровані в Україні та мають термін експлуатації понад 8 років до 100-1000 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна;

- Закон України «Про податок на доходи фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV зі змінами та доповненнями; який передбачає особливо актуальне з 01.01.2007 року положення щодо впровадження 15 відсоткової ставки оподаткування доходів фізичних осіб;

- Закон України «Про податок на прибуток підприємства» від 22.05.1997 р. №238 зі змінами та доповненнями, котрий вказує на склад доходів і видатків, порядок розрахунку амортизаційних відрахувань, загальний порядок визначення оподатковуваного доходу та вказує на ставки податку на прибуток підприємств в тому числі базову ставку в розмірі 25%;

- Наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. №143 «Про порядок заповнення декларації з податку на прибуток підприємства» зі змінами, внесеними Наказом Державної податкової адміністрації від 12.10.2005 р. №448;

- Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями;

- Наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 «Про порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість» у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.2006 р. №213;

- Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки й збори» від 20.05.1993 р. №56-93 зі змінами та доповненнями;

- Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 р. №625 «Про порядок заповнення податкового розрахунку комунального податку»;

- Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена Наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 р. №171 зі змінами і доповненнями;

- Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» від 09.04.1999 р. №587-ХІV;

- Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку справляння збору і використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 29.06.1999 р. №1170 зі змінами та доповненнями;

- Наказ Державної податкової адміністрації України від 28.03.2002 р. №133 «Про порядок заповнення звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»;

Законодавчо-нормативна база стосовно відрахувань до державних цільових фондів наступна:

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 р. №400/97 ВР зі змінами та доповненнями;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів від 07.03.2001 р. №225;

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ;

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ зі змінами та доповненнями;

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105-ХІV;

Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. №2272-ІІІ;

Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 р. №1423 (зі змінами та доповненнями);

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2009 р. №2181 зі змінами та доповненнями;

Крім того Закони України Про державний бюджет України на відповідний рік передбачаються щорічні зміни податкового законодавства. Так, наприклад, Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ст.67 передбачає, що по населених пунктах, грошову оцінку яких не проведено, застосовують ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю, збільшені в 3,1 рази, а стаття 68 цього закону визначає такі зміни по податку на додану вартість: встановити, що у 207 році сума податку на додану вартість визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» спрямовується як державна дотація на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Ефективність функціонування будь-якої системи, у тому числі й системи оподаткування залежить від нормативно-правової бази держави, а також враховують інформаційну базу підприємства.

В цілому, під системою інформаційного забезпечення мають на увазі процес безперервного, цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, які необхідні та без яких неможливо зробити аналіз податкової системи, розробити плани податкових платежів, податкового календаря та в цілому прийняти управлінське рішення щодо проблем оподаткування.

Перш за все, визначається коло користувачів інформації. В цілому їх можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні (рис. 1.4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Користувачі інформації з проблем оподаткування

Між внутрішніми та зовнішніми користувачами отриманої інформації є різниця як за обсягом отриманої інформації, так і за її змістом. Зовнішніх користувачів цікавить інформація, яка характеризує тільки порядок сплати, розміри та методики розрахунку конкретних податків та повноту їх оплати. Як правило, ця інформація є в офіційній фінансовій та бухгалтерській звітності. Тільки з метою більш глибокого контролю за правильністю сплати податків може бути використана додаткова інформація.

Інформація для внутрішніх користувачів повинна бути найбільш повною й об'єднувати як офіційну інформацію, так і ту, яка є комерційною таємницею. Отримання такої широкої за обсягом інформаційної бази пов'язане з тим, що необхідно приймати відповідні рішення по різних питаннях проведення податкової політики, а також потрібно мати досить об'єктивну уяву про перспективу розвитку підприємництва, напрямки та стратегії в подальшому, а також можливий ризик та запобігання його негативним наслідкам. Особливе значення при цьому має система внутрішнього обліку на підприємстві.

Інформаційна база має велике значення для ефективності прийняття відповідного рішення. Тому ця інформація повинна відповідати визначеним вимогам (рис. 1.5). Головними з них є такі:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5 Вимоги до інформаційної бази оподаткування

1. Корисність. Ця вимога визначає ступінь впливу отриманої інформації на прийняття відповідних рішень, її корисність для розробки та визначення податкової стратегії підприємства в цілому. Крім того, вона повинна використовуватись для розробки внутрішніх та поточних планів та розробок.

2. Обсяг інформації. Інформація повинна мати завершений характер, тобто в повному обсязі характеризувати різні аспекти діяльності підприємства. Показники, які отримує підприємство, повинні задовольняти потреби для проведення всебічного аналізу та планування показників.

3. Фактичність. Інформація повинна відображати реальний стан діяльності підприємства, характеризувати не тільки внутрішнє економічне, але й зовнішнє середовище, включаючи правові аспекти, законодавчу базу, різні екологічні чинники, які впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства.

4. Динамізм. Інформація повинна відображати стан справ на конкретний час, причому це стосується як минулого часу, так і сучасного та майбутнього. До того ж, треба мати на увазі характер інформаційних потоків та строки їх отримання. Важливе значення має оперативність отримання інформації, і чим менший час її проходження від миті здійснення будь-якої події до періоду отримання інформації про неї керівництвом підприємства, тим більш ефективне рішення може бути прийняте. Крім того, інформація повинна постійно оновлюватись й доповнюватись.

5. Ефективність. Отримання інформації не повинно бути дорожчим, ніж користь від її отримання при підготовці та прийнятті рішення.

В цілому, інформаційна база складається з різних джерел отримання інформації, показників та різних елементів, які умовно можна поділити на групи (рис. 1.6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6 Інформаційна база та показники її складу

Таким чином, належить відзначити, що теоретичному плані призначення податків і системи оподаткування полягає в забезпеченні потреби держави коштами для вирішення покладених на неї функцій. Нормативно-правове забезпечення щодо оподаткування є досить об'ємним, наявність крім законів щодо оподаткування інших законодавчих актів ускладнює визначення платниками податків правильність, повноту і своєчасність сплати їх в доход бюджету.



РОЗДІЛ 2. Характеристика та аналіз системи оподаткування торговельного підприємства (на прикладі ТОВ «Атомторг»)

2.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження ТОВ «Атомторг»

Об'єктом дослідження є ТОВ «Атомторг», яке є товариством з обмеженою відповідальністю та створене на підставі Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Атомторг» від 27 березня 2003 року, та зареєстроване Вишгородською районною державною інспекцією 30 березня 2008 року, свідоцтво №064338. Діє згідно Установчого договору та Статуту. ТОВ «Атомторг» є юридичною особою. Має поточний та інші рахунки в банківських установах, відокремлене майно, печатку та штампи зі своєю назвою, а також інші реквізити і проводить свою діяльність на засадах самофінансування і самоокупності. Майно Товариства становлять основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошті а також інші цінності, вартість, яких відображається, в його самостійному балансі. Товариство вправі на свій розсуд вчиняти стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України.

Галуззю діяльності даного підприємства є торговельна діяльність.

Основними фактично здійснюваними видами діяльності ТОВ «Атомторг» є наступні:

· торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування, щодо реалізації продовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, включаючи створення торговельної мережі для реалізації продукції;

· організація виробництва, виробництво і реалізація кулінарної продукції, випічки із тіста та іншої хлібопекарної продукції, продуктів харчування, розвиток мережі громадського харчування.

Збори учасників є органом управління Товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Ревізійна комісія складає висновок порічних звітах та балансах. Свою діяльність товариство здійснює згідно чинного законодавства на території України.

Товариство створено з метою більш повного забезпечення суспільних потреб в товарах народного споживання, продукції виробничого та іншого призначення, роботах і послугах та реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів.

Фінансова діяльність підприємства - це дії, які призводять до змін розміру і складу власного та позикового капіталу.

Товариство може здійснювати також діяльність, яка не дає йому прямих чи опосередкованих прибутків (благодійні заходи, дарування, спонсорство), але є бажаною для його загальної діяльності та ставлення до нього з боку громадськості або окремих осіб. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до планів, включаючи бізнес-плани. Такі плани, передбачають статті і розміри доходів та витрат Товариства, напрями та обсяги використання отриманого прибутку, а також інші економічні і соціальні показники його діяльності.

За 2010 рік фінансові ресурси підприємства зменшилися в порівнянні з 2009 роком на 134,2 тис. грн. або на 21,3%.

В свою чергу власний капітал збільшився на 28,4 тис, грн. (36,9%), позиковий - зменшився на 159,9 тис. грн. або на 29,1%.

В кінці року ТОВ "Атомторг" мало нерозподілений прибуток в сумі 77,1 тис. грн. Також на кінець періоду збільшилася заборгованість перед бюджетом - на 5,7 тис. грн., що складає 89,1%, зі страхування - на 7,3 тис. грн.(137.7%), та оплати праці - на 4,6 тис. грн. (21,3%).

Дане підприємство оподатковується за загальною системою. ТОВ "Атомторг" сплачує наступні податки і платежі до бюджету і цільових фондів: ПДВ, податок на прибуток, місцеві податки, збори до Фонду сприяння зайнятості населення, до Пенсійного фонду, до Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, до Фонду страхування від нещасних випадків та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Загальна сума податкових платежів у 2010 році становила 184297,63 грн. за 9 місяців 2011 року загальна сума податків і зборів сплачених в доход бюджетів всіх рівнів становила 141 909,17 грн.

В тому числі

- податок з прибутку 7288,00 грн.;

- податок на додану вартість - 89 248 грн.;

- комунальний податок 74,80 грн.;

- відрахування до державних цільових фондів - 41 281,37 грн.;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства - 4 012,00 грн.

Найбільшу питому вагу складають непрямі податки ПДВ - 63 відсотки та відрахування до державних цільових фондів - 29 відсотків.

Податок з прутку та інші платежі - це тільки 8 відсотків від загальної суми податків і зборів.

Очікувані платежі податків і зборів всього за 2010 рік передбачаються в загальній сумі 188 983 грн. або більше проти минулорічних на 4686 грн., або 2,5%.

Для вдосконалення системи оподаткування торговельних підприємств пропонується застосування планування податкової політики.

- Планування податкової політики підприємства допомогло б йому знайти оптимальний варіант використання передбачених законодавством податкових пільг, розраховувати зменшення розміру авансових внесків по податку на прибуток (законодавчо порядок розрахунку авансових внесків є недостатньо врегульований, що дає підприємствам можливість використовувати «податковий маневр» в межах кварталу для сплати податку на прибуток).

нормативний торговий податок відрахування



2.2 Порядок прямого оподаткування

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування.

Закон України «Про систему оподаткування від 18.02.97р. №77/97ВР (зі змінами та доповненнями) передбачає сплату таких прямих податків як податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та відрахування до державних цільових фондів.

ТОВ «Атомторг» є платником податку на прибуток на підставі Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22.05.97 р. (зі змінами та доповненнями) який визначає ,що об'єктом оподаткування є прибуток, котрий обраховується за формулою:

ОП = СВД - СВВ - АВ,

де: ОП - оподатковуваний прибуток;

СВД - скоригований валовий дохід;

СВВ - cкориговані валові витрати;

АВ - амортизаційні відрахування.

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України. Податок на прибуток сплачується підприємством за ставкою 25 відсотків звітним періодом є квартал, півріччя, 6 місяців, 11 місяців, рік.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. До податкового органу, до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом подається декларація про прибуток за звітний квартал, розрахована наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємством до банківських установ до настання строку платежу.

Сума податку на прибуток розраховується за наступною формулою:

Пп = (СВД -ВВ - АВ)*25/100, де

Пп - сума податку на прибуток;

СВД - скоригований валовий дохід;

ВВ - валові витрати;

АВ - амортизаційні відрахування.

З метою визначення оподатковуваного прибутку та суми податку на прибуток платники податку самостійно ведуть облік валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань і відображають їх у відповідних рядках декларації за наступним порядком.

Прибуток, що підлягає оподаткуванню (рядок 11 декларації), розраховується шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду (рядок 03 декларації) на суму валових витрат (рядок 06 декларації) і суму амортизаційних відрахувань (рядок 07 декларації) наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Далі наведено приклад розрахунку податку на прибуток, сплачений за 9 місяців 2011 року.

Сума податку на прибуток складає 7 288 грн. і визначена як 25% від оподатковуваного прибутку в розмірі 29 152 грн.

Оподатковуваний прибуток - це різниця між сумою скоригованого валового доходів від продажу товарів в розмірі 1 337 227 грн. та скоригованими валовими витратами, що складаються з витрат обігу 771 569 грн., убутку балансової вартості 9 580 грн., витрат на оплату праці 356 155 грн., сум страхових внесків 134 424 грн., та інших витрат 32 517 грн., а всього 1304209 грн.

Сума амортизаційних відрахувань визначена в розмірі 3 869 грн. Отже, оподатковуваний прибуток становить 29 152 грн. (1 337 224 грн.- 1304209 грн. - 3 863) за базовою ставкою 25% податок на прибуток в сумі 7 288 грн. визначено вірно (додаток 1).

Плату за землю в Україні введено з 1 липня 1992 року відповідно до Закону України від 03.07.92 р. №2535-ХП "Про плату за землю". 31 січня 1997 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. №378 ВР, яким було змінено ставки земельного податку та порядок справляння цієї плати, пільги щодо оподаткування землі та відповідальність платників, а також визначено, що використання землі в Україні є платним.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Платником є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі оренда;

Плата за землю справляється у двох формах:

земельний податок;

орендна плата.

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок та землекористувач ( крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України 06.10.98р. №161-XIV "Про оренду землі", який визначає правові засади оренди землі, об'єкти, орендодавців та орендарів землі, їх відповідальність і права, порядок набуття права на оренду земельних ділянок, у тому числі права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, умови та порядок укладення договорів оренди землі, їх змін припинення, розірвання й поновлення тощо.

Орендна плата за землю -- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві: користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі -- це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно дії яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян таї юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави.

Нова форма оренди землі - суборенда земельних ділянок, умови договору якої мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки (її частини) і не суперечити йому. Суборенда землі підлягає державній реєстрації і посвідчуєте нотаріально.

Орендодавцями земельних ділянок є:

1. Громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки;

Органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) щодо земельних ділянок комунальної власності;

Органи державної влади (районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації; Рада міністрів АРК, КМУ) щодо земельних ділянок державної власності.

Зазначені органи державної влади рішення про надання в оренду земельних ділянок приймають за попереднім погодженням цих питань з відповідними радами.

У разі якщо орендодавцем землі є відповідна місцева рада, то орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю на бюджетний рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. Розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути меншим відповідного розміру земельного податку і справляється винятково в грошовій формі.

У випадку коли орендодавцем є власник землі, то орендар, уклавши при цьому з ним договір на оренду землі, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу, сплачує на бюджетний рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, земельний податок, сплати податку за оренду приміщень, то необхідно зауважити, що оскільки землі або землекористувачі є як правило, орендодавцями приміщень, то вони і є платниками земельного податку, а орендарі приміщень у даному випадку не є ми земельного податку, оскільки земельна ділянка їм не виділялась і об'єкт оподаткування у них відсутній, а за землю, яку отримує орендодавець приміщення з орендаря, є складовою частиною орендної плати за приміщення і окремо не виділяється. У свою чергу нень сплачує земельний податок у встановлених розмірах на загальних

У випадках коли підприємства, установи, організації здають в оренду належні їм приміщення, підвали тощо, то за земельні ділянки, зайняті цими будівлями, і за ділянки, що їх обслуговують, земельний податок сплачують саме ці підприємства, організаціям яким ці ділянки виділено у постійне або тимчасове користування, тобто власники землі та землекористувачі.

Оскільки ТОВ «Атомторг» є орендатором приміщення, то плата за землю не здійснюється.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується згідно Закону України від 11.12.91 р. №1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції Закону України від 18.02.97 р. №75/97-ВР із змінами та доповненнями, включаючи Закон України від 06.12.06 №427-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів».

Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є:

підприємства, установи та організації, які є юридичними особами;

іноземні юридичні особи;

громадяни України;

іноземні громадяни;

особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єкти оподаткування - транспортні засоби та інші самохідні машини й механізми, а саме:

трактори (колісні) - код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі - код) 87 01, крім тих, що на гусеничному ходу, - 87 01 ЗО;

автомобілі, призначені для перевезення щонайменше 10 осіб, включаючи водія, код 87 02;

автомобілі, легкові - код 87 03;

автомобілі, вантажні - код 87 04;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних);

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 87 11, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 87 11 10;

яхти і судна вітрильні з допоміжним двигуном чи без нього (крім спортивних) - код 890391;

човни, моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 89 03 92;

...