Капітальні інвестиції: поняття та облік

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: «Капітальні інвестиції: поняття та облік»

Виконала:

Студентка Єрьоменко Т.С

групи ЕА-31

Перевірила:

Кизим А.О.

Харків ХНАДУ 2010

Зміст

Вступ

1. Поняття та облік капітальних інвестицій

1.1 Економічна суть капітальних інвестицій

1.2 Джерела фінансування капітальних вкладень на підприємстві

1.3 Аналіз нормативно-правової бази капітальних інвестицій

2. Облік капітальних інвестицій

2.1 Порядок формування первинної вартості капітальних інвестицій

2.2 Первинний облік капітальних інвестицій

2.3 Синтетичний та аналітичний облік

3. Типові бухгалтерські проводки з обліку капітальних інвестицій

4. Висновок

Список літератури

Вступ

В умовах реформації економіки України збільшується необхідність активного використання фінансового обліку в керуванні підприємством. Бухгалтер сучасного підприємства повинен знати правила організації і методику ведення обліку на підприємстві; особливості застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку на підприємствах різних галузей економічної діяльності; правила оподаткування господарських операцій з урахуванням специфіки діяльності різних видів підприємств; особливості ведення обліку на підприємствах різних форм власності.

Мета курсової роботи полягає у систематизації, узагальненні, розширенні і закріпленні теоретичної підготовки, поглибленні вивчення і розробці окремого питання, а також у підготовці до вдосконалення організації і практики ведення фінансового обліку.

Курсова робота складається з двох частин:

Теоретичної, в якій розглянуті такі питання, як: поняття та облік капітальних інвестицій, джерела фінансування капітальних вкладень на підприємстві, організація облікового процесу та облік капітальних вкладень.

Практичної - визначити згідно Наказу про облікову політику прямi витрати: 1. Витрати сировини матерiалiв; 2. Покупні напівфабрикати i комплектуючі вироби; 3. Заробітну плату робiтникiв; 4.Амортизацiю виробничого обладнання.

Капітальні вкладення являють собою інвестиції, спрямовані на будівництво і придбання нових основних фондів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих основних фондів. Вони виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий чинник інтенсифікації, збільшення обсягів та підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів споживчої кооперації. Вплив капітальних вкладень на ефективність господарювання виявляється в підвищенні продуктивності праці, збільшенні прибутку підприємств. До складу капітальних вкладень включаються затрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, машин, механізмів, інструментів, інвентарю, інші капітальні роботи і затрати на проектно-розвідувальну діяльність, на утримання апарату управління і технічного нагляду, на відведення земельних ділянок тощо. Важливе значення в здійсненні ефективної інвестиційної політики підприємства ж класифікація капітальних вкладень. Залеж від ознак, покладених в основу класифікації, структура капітальних вкладень підрозділяється на технологічну, відтворювальну, галузеву, територіальну, за призначенням.

Особливе значення для підвищення ефективності капітальних вкладень має покращання їх технологічної структури, що означає співвідношення затрат за їх видами: затрати на будівельно-монтажні роботи; вартість устаткування, машин, механізмів, інструменту, інвентарю; інші капітальні роботи і затрати.

поняття облік капітальна інвестиція

1. Поняття та облік капітальних інвестицій

1.1 Економічна суть капітальних інвестицій

Інвестиції - відносно новий для нашої економіки термін. У рамках централізованої планової системи використовувалося поняття «валові капітальні вкладення», під яким малися на увазі всі витрати на відтворення основних фондів, включаючи витрати на їх ремонт.

Капітальні вкладення забезпечуються коштами з різних джерел, основним з який є національний доход, створюваний у сфері матеріального виробництва. Поряд з національним доходом джерелом засобів для капітальних вкладень є фонд відшкодування спожитих засобів праці. Джерелом коштів виступають також кредити іноземних банків і фірм. Кошти з цих джерел направляються на капітальні вкладення по декількох розподільних каналах. Тому в практиці забезпечення капітальних вкладень коштами з'являються різні по характері джерела коштів . До них варто віднести: власні фінансові ресурси інвесторів (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб); позикові фінансові кошти інвесторів (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити); притягнуті фінансові засоби інвесторів (кошти, отримані від реалізації акцій, пайові й інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування; кошти позабюджетних фондів, безкоштовні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

Склад коштів, що направляються на капітальні вкладення, залежить від того, хто є інвестором і яку формою власності він представляє. Так, інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади і керівництво країною, областями й іншими адміністративно-територіальними утвореннями, а також державні підприємства й організації. У першому випадку капітальні вкладення здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позикових засобів. Державні підприємства й організації, а також ті, котрі засновані на колективній формі власності, забезпечують капітальні вкладення власними, притягнутими і позиковими коштами.

Капітальні вкладення підприємства - це витрати на: будівельно-монтажні роботи при зведенні будинків і споруджень; придбання, монтаж і налагодження машин і устаткування; проектно-пошукові роботи; витрати по відводу земельних ділянок і переселенню в зв'язку з будівництвом і ін. Для обліку, аналізу й інших цілей капітальні вкладення на підприємстві класифікуються по цілому ряді ознак.

Власні кошти підприємств і організацій утворяться відповідно до вимог комерційного розрахунку і складаються з прибутку, амортизаційних відрахувань і інших засобів. В останні роки зростає питома вага власних коштів у загальному обсязі фінансування капітальних вкладень.

Важливим джерелом фінансування капітальних вкладень стає прибуток від основної діяльності, що являє собою частину чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства й організації. Використання прибутку для цієї мети створює залежність капітального будівництва на діючих підприємствах від їхньої основної діяльності, оскільки своєчасне і повне фінансування таких вкладень обумовлено виконанням плану прибутку.

До інших власних коштів підприємств і організацій для капітальних вкладень відносяться кошти, що мобілізують в ході будівництва в результаті реалізації зайвих і непотрібних матеріалів і устаткування, використання раніше оплачених матеріальних цінностей і насамперед устаткування, а також ліквідації дебіторської заборгованості, що відноситься до капітальних вкладень. Це джерело називається мобілізацією внутрішніх ресурсів

Джерелом коштів на капітальні вкладення може бути довгостроковий кредит як банківський, так і державний. Кредит надається, як правило, тим інвесторам, у яких немає чи недостатньо власних засобів у всіх випадках технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва, придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також на будівництво нових підприємств і споруджень.

По напрямку використання капітальні вкладення класифікуються на виробничі і невиробничі. Виробничі капітальні вкладення направляються на розвиток підприємства, невиробничі - на розвиток соціальної сфери [3, с 654].

По формах відтворення основних фондів розрізняють капітальні вкладення:

на нове будівництво;

на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;

на розширення діючих підприємств;

на модернізацію устаткування.

Під інвестиціями розуміються кошти держави, підприємств і фізичних осіб, що направляються на створення, відновлення основних фондів, на реконструкцію і технічне переозброєння підприємств, а також на придбання акцій, облігацій і інших цінних паперів і активів.

«Інвестиції» - більш широке поняття, ніж капітальні вкладення. Вони охоплюють так звані реальні інвестиції (капітальні вкладення) і портфельні (фінансові) інвестиції. Інвестиції грають дуже важливу роль в економіці будь-якої держави. Вони є основою для:

розширеного відтворювального процесу;

прискорення НТП (технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств, відновлення основних виробничих фондів, впровадження техніки і технології);

підвищення якості продукції і забезпечення її конкурентоздатності, оновлення номенклатури й асортименту продукції, що випускається;

зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, збільшення обсягу продукції і прибутку від її реалізації.

Плануванню інвестицій повинний передувати глибокий аналіз їх економічного обґрунтування з урахуванням ризику й інфляційних процесів [5, с. 239].

1.2 Джерела фінансування капітальних вкладень на підприємстві

Способи і порядок фінансування мають дуже важливе значення, насамперед для підвищення їх ефективності.

Розрізняють два способи фінансування капітальних вкладень: централізований і децентралізований. При централізованому способі джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет, централізовані позабюджетні інвестиційні фонди й ін.; при децентралізованому - це в основному джерела підприємств і індивідуальних забудовників.

На підприємстві основними джерелами фінансування є: прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування; кошти отримані від випуску і продажу акцій; кредити комерційних банків; джерела вищестоящих організацій; кошти іноземних інвесторів і ін. Але головними джерелами фінансування капітальних вкладень на підприємстві є прибуток, що направляється підприємством на нагромадження, і амортизаційні відрахування.

За останні роки в області фінансування капітальних вкладень відбулися істотні зміни. Насамперед змінилося співвідношення між централізованими і децентралізованими джерелами фінансування капітальних вкладень: частка централізованих різко зменшилася, а частка децентралізованих збільшилася. При переході на ринкові відносини це закономірне явище.

Якщо при плановій економіці централізовані джерела переважали, то з переходом на ринкові відносини ситуація різко змінилася. Частка власних засобів підприємств вже у 1998 р. склала 62,8%, а індивідуальних забудовників - 2,5%. Це нормальний і природний процес, тому що у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою у фінансуванні капітальних вкладень переважають приватні інвестиції, а не державні. Вважається, що в цьому випадку вони краще використовуються.

Змінюється і структура джерел фінансування капітальних вкладень. В останні роки спостерігається тенденція збільшення частки амортизаційних відрахувань, що в свою чергу пов'язано з кількаразовою переоцінкою основних виробничих фондів, а також з можливістю здійснення прискореної амортизації. Тут доречно відзначити, що в розвинутих країнах частка амортизаційних відрахувань у фінансуванні капітальних вкладень у корпораціях досягає 70-85%.

У багатьох країнах світу проводиться практика по наданню значних пільг по оподатковуванню, якщо фірми свій прибуток направляють на розвиток виробництва.

Ця пільга надається підприємствам за умови повного використання ними сум нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату, але ця пільга не повинна зменшувати фактичну суму податку на прибуток, нараховану без обліку пільг, більш ніж на 50%.

Припливу в інвестиційну сферу приватного національного й іноземного капіталу перешкоджає несприятливий інвестиційний клімат, що зберігається, основними характеристиками якого є:

1) висока загальна політична нестабільність;

2) різкий спад виробництва в період з 2001 року, наслідком якого, є різке скорочення внутрішнього попиту на промислову продукцію і послуги;

3) недосконалість нормативно-правової бази в економіці в цілому й в області іноземних інвестицій зокрема ;

4) високий рівень оподатковування і зовнішньоторговельного мита;

5) нерозвиненість ринку капіталів;

6) недолік якісної інфраструктури;

7) фактична відсутність єдиної державної політики в області залучення іноземних інвестицій.

Взаємозв'язок цих проблем підсилює їх негативний вплив на інвестиційну ситуацію [4, с. 523].

1.3 Аналіз нормативно-правової бази капітальних інвестицій

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва як форми інвестиційної діяльності. Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

Кодекси:

Господарський кодекс України, зокрема; гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8

щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл.13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.

Закони України:

від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає правові і економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме:

дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10);

визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12);

встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14);- закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів (ст. 15), а також

принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч.2ст. 17);

від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»: визначає основні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого призначення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури територій та населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (статті 17-18) та ін.;

від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та проектів);

від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;

від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);

від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який передбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (включаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків та сплати неустойки за невиконання умов договору (підрядника - за порушення строків завершення виконання робіт, замовника - за порушення строків здійснення платежів за виконані роботи) та обов'язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організацій;

від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населеного пункту, обов'язковість отримання дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва; - та інші.

Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

Постанови Кабінету Міністрів України:

від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення»;

від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації»;

від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»;

від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного порядку будівництво об'єкта заборонено);

від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів» та ін.

Відомчі нормативно-правові акти:

спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів»;

У системі будівельного законодавства велика питома вага належить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), технічних умовах.

Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства поведінку у сфері капітального будівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітектури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить положення щодо порядку укладання, змісту та виконання таких договорів [2,с 387].

2. Облік капітальних інвестицій

2.1 Порядок формування первинної вартості капітальних інвестицій

Підставою для списання первісної вартості об'єкта з кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції» є акт приймання-передачі, складений комісією, що визначена наказом керівника підприємства, і затверджений останнім.

Первісна вартість матеріальних і нематеріальних необоротних активів придбаних або створених підприємством, включає:

суми (без непрямих податків), що сплачують постачальнику;

суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) необоротних активів/які не відшкодовуються підприємству;

витрати зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою об'єкта;

витрати на установку, монтаж, налагодження об'єкта; ;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням об'єкта у стан, у якому він придатний для використання у запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості об'єктів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Вартість придбаних (створених) об'єктів до приведення їх у стан використання за призначенням облічується на відповідних субрахунках рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

У разі якщо об'єкт необоротних активів придбано в результаті бартерної операції (або обміну із частковою оплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, чи мав місце обмін подібними або неподібними об'єктами.

Подібними є об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість. У свою чергу об'єкти, які не відповідають одночасно цим двом критеріям, є неподібними.

Первісна вартість об'єкта, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість. Різниця між залишковою та справедливою вартістю такого об'єкта списується на витрати звітного періоду. Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта, збільшеній або зменшеній на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю необоротних активів, що внесені до статутного капіталу підприємств, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

До первісної вартості нематеріальних активів, розроблених підприємством, включаються:

вартість матеріалів та послуг, які використані або спожиті у процесі створення нематеріального активу;

зарплата та інші витрати на персонал (соціальне страхування, підвищення кваліфікації тощо), прямо пов'язані зі створенням нематеріального активу;

будь-які інші прямі витрати на створення нематеріального активу (мито, сплачене за реєстрацію юридичного права, амортизація патентів і ліцензій, які були використані для створення нематеріального активу, тощо);

накладні витрати, які потрібні для створення нематеріального активу та можуть бути включені до його первісної вартості шляхом розподілу.

Розподіл накладних витрат у цьому разі здійснюється аналогічно розподілу загально виробничих витрат, передбаченому П(С)БО 16 «Витрати».

Не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, створених підприємством:

витрати на збут і адміністративні витрати, що прямо не пов'язані з приведенням активу у стан, у якому він придатний для використання за призначенням;

непродуктивні витрати та первісні операційні збитки, які виникають до моменту досягнення активом запланованої потужності;

витрати на навчання персоналу управлінню активом.

Такі витрати накопичуються по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції». ( після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет рахунків необоротних активів (10, 11 або 12)[7, с 385].

2.2 Первинний облік капітальних інвестицій

Документальне оформлення рахунку 152 «Придбання основних засобів». На кожен прийнятий в експлуатацію об'єкт основних засобів комісією, назначеною приказом керівника підприємства, складається Акт прийняття-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів(ф. №03-1), в якому вказується первинна вартість об'єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації.

Кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на сам об'єкт (стійкою фарбою, шляхом прикріплення металевого жетону з номером и т. ін.) і надалі проставляється в усіх документах, яким оформлюється рух об'єкта, а також в інвентарній картці та інвентарних списках. Інвентарний номер, присвоюється об'єкту, зберігаючи за ним на протязі всього часу перебування в господарстві.

На кожен об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка (ф. №03-6), яка являється регістром аналітичного обліку. Картка включає в себе найменування та номер об'єкта основних засобів, номер акта та дату прийняття, первинну вартість, норму амортизації, коротку характеристику, а також роблять відмітки про проведені роботи, переміщенні та вибутті. На однотипні об'єкти невисокої вартості (інструменти, виробничий та господарський інвентар), отримані в господарство в одному місяці і які мають однакову вартість, дозволяється відкривати одну інвентарну картку.

Для забезпечення зберігання інвентарних карток реєструються в спеціальних описах (ф. №03-7), записи в яких здійснюються по класифікаційним групам основних засобів, які зберігаються в картотеці.

За місцем використання обліку основних засобів використовують інвентарні списки (ф. №03-9), які включають короткі відомості про кожен об'єкт, який знаходиться в експлуатації.

Внутрішнє переміщення основних засобів оформлюється актом прийняття-передачі основних засобів (ф. №03-1), яка складається в двох екземплярах. Один екземпляр акта передається у бухгалтерію і служить основою для запису в інвентарній картці й її переміщення в картотеці по новому місцю використання. На основі другого екземпляру акта з датчиком робиться відмітка в інвентарному списку про вибуття об'єкта.

Щомісячно звітні дані інвентарних карток на отримані об'єкти робиться запис в картки обліку руху основних засобів (ф. №03-8), які ведуться за групою основних засобів. Ці картки замінюють аналітичну відомість за рахунком «Основні засоби».

Вибуття основних засобів з підприємства оформлюється Актом на списання основних засобів, в яких відображається первісна вартість вибуваючого об'єкта, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, причина вибуття об'єкта, затрати пов'язані з вибуттям об'єкта, а також сума отриманого доходу.

Облік операцій по ліквідації основних засобів оформлюється Актом про списання основних засобів (ф. №03-3), а при ліквідації автотранспортних засобів - Акт на списання автотранспортних засобів (ф. №03-4). В акті вказується технічний стан та причина ліквідації, первинна вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, затрати по ліквідації, матеріальні цінності, отримані від ліквідації, сума доходу від ліквідації об'єкта [6, с.564].

Документальне оформлення рахунку 151 «Капітальне будівництво». Підприємство-замовник і підрядчик укладають договір на будівництво. Відповідно до ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво має містити: найменування сторін; дату і місце складання; предмет договору(найменування об'єкта, обсяги і вид роботи, передбачених проектом ), терміни початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта; порядок матеріально-технічного,проектного та іншого замовником; порядок прийняття об'єкта,порядок розрахунків за виконані роботи , умови про дефекти та гарантійний термін; страхування ризиків та фінансові гарантії; підстави та умови розірвання договору.

Наказом Держкомстату України від 21.06.2002 р. №237/5 затверджені типові форми документів у виробництві: «Акт приймання виконаних робіт» (ф. № КБ-2) і «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт»(ф. № КБ-3). Акт і довідка складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані роботи з будівництва у двох примірниках і представляються субпідрядником генпідряднику, генпідряднику - замовнику. Документи складаються щомісяця спеціалістами будівельного підприємства,якщо підприємством виконувалися будівельні і монтажні роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд.

У разі виконання таких робіт господарським способом акт (ф. № КБ-2в) і довідка (ф. № КБ-3) складаються в аналогічному порядку. Якщо підприємством виконується роботи з поточного ремонту господарським способом, оформлення цих форм не є обов'язковим.

Після закінчення будівництва при оприбуткування основних засобів використовують акт приймання за ф. № ОЗ-1 та ф. № ОЗ-2.

Основними первинними документами для відображання витрат на будівництво господарським способом є: лімітно-зароботні картки (ф. № 117), накладні (ф. № 87), наряди на відрядну роботу (ф. № 70), облікові листи тракториста-машиніста (ф. № 67),подорожні листи вантажного автомобіля (ф. № 2),відомості нарахування амортизації та ін. [6, с 702].

Первинний облік рахунку 154 «Придбання нематеріальних активів». Однією з основних підставою віднесення об'єкта інтелектуальної власності до нематеріального активу є документ, що засвідчує право власності на такий об'єкт чи право користування ним. Відносини,пов'язані зі знаками для товарів і послуг, регулюються Законом України «Про охорону права на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993р. №3689-XII. Знаком визнається позначення,за яким один товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів та послуг інших осіб. Реєстрацію торгового знака законодавство не передбачає. Однак реєстрація забезпечує охорону прав на товарний знак державою. Право власності на знак може бути засвідчене свідотством.

Оприбуткування нематеріальних активів на підприємстві здійснюється на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-1),а списання - на підставі акту на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3)[6, с 435].

Первинний облік рахунку 155 «Формування основного стада». При одержані приплоду телят, поросят, ягнят, зоотехнік або бригадир складають у двох примірниках «Акт на оприбуткування приплоду тварин» (ф. № 95). Данні акта використовують для нарахування зарплати працівникам ферми. Обидва примірника акта передаються в бухгалтерію: один - на наступний день після складання, а другий - в кінці місяця разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102), після того, як на підставі нього будуть зроблені записи в регістрах зоотехнічного обліку. Записи в акті здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, по всіх інших тваринах в цілому, із зазначення статі. У документі вказують, за ким із тваринників була закріплена тварина, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і вагу приплоду,присвоєні молодняку номери, його особливі ознаки[1, с. 274].

У спеціалізованих птахівничих підприємствах та на птахофабриках для приймання одержаних пташенят застосовують «Акт виводу та сортування добового молодняку птиці» (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації або зоотехнік у день виводу пташенят. У цьому акті зазначають відсоток виходу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію «Звіт про процес інкубації» (ф. № 105). Звіт підписують начальник цеху й оператор і затверджує керівник підприємства. Відпуск пташенят з цеху інкубації в цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. №87).

На одержаний приплід звірів та кролів складають «Накопичувальний акт оприбуткування приплоду звірів» (ф. №96), у якому зазначають кількість зведеного в кожному гнізді молодняку. Оприбутковують тільки живих звірят, виявлених при реєстрації приплоду. Накопичувальний акт складає завідувач фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізда. Дані актів переносять у регістри зоотехнічного обліку та використовують для підрахунку заробітної плати працівникам ферми. Накопичувальний акт подають в бухгалтерію разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. №102) [1, с.304].

Тварини придбані в інших сільськогосподарських підприємствах, оприбутковуються на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур (ф. №868). До них додають ветеринарне свідоцтво а при придбанні племінних тварин заповнюються також «Племінне свідоцтво».

Тварин, які надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємств чи організацій, приймають на облік на основі рахунків-фактур та «Товарно-транспортних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. №1с.-г.твар).

На прийняття сільськогосподарськими підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальний пункт складається «Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для подальшої здачі державі» (ф. №95а). відомість складається у двох примірниках, де зазначають прізвище, ім'я та по батькові здавальника і кількість голів прийнятої худоби, їхню вгодованість та живу масу.

Передачу сільськогосподарськими підприємствами молодняку худоби та птиці за договорами робітникам, службовцям та іншим громадянам, а також пенсіонерам на вирощування оформляють «Актом на передачу та закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами» (ф. №95б). один примірник акта підписаний завідувачем ферми, зоотехніком, ветеринарним лікарем, матеріально-відповідною особою та громадянином, який прийняв тварину, і затверджений керівником господарства, передають громадянину. В акті має бути зазначено кількість переданих (прийнятих) голів худоби та птиці, їхня фактична жива маса, вартість та стан здоров'я, а по великій рогатій худобі, крім цього - номер тварини. Після приймання молодняку худоби та птиці громадяни несуть за них повну матеріальну відповідальність.

Приймання тварин та птиць, вирощених громадянами за договорами, оформляють «Актом на передачу (продаж) та закупівлю тварин та птиці за договорами з громадянами» (ф. №95б) за живої маси і вгодованістю. Оплату закуплених тварин та птицю здійснюють за одержаний приріст маси, який визначають, виходячи з живої маси переданих господарств після вирощування тварин.

У всіх випадках переведення телят, поросят, ягнят, птиці, кролів тощо однієї облікової групи в іншу, а також відсадки молодняку звірів і кролів складають «Акт на переведення тварин з групи в групу» (ф. №97). Акти заповнює зоотехнік чи бригадир у день переведення тварин і птиці, відсадки звірів і кролів; ці документи підписують також які передали і які прийняли худобу та птицю на подальше обслуговування. Акти затверджує керівник підприємства.

На кожний випадок забою, випущеної прирізки, падежу чи загибелі від стихійного лиха тварин складається «Акт на вибуття худоби та птиці» (ф. №100). В акті мають бути докладно вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції. Акт складає у день вибуття комісія у складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми та особи, за якою була закріплена тварина. Після оформлення акт передається керівникові підприємства на розгляд і затвердження. Продукти забою здають на склад за накладною. Після затвердження акта виконують записи про вибуття поголів'я в «Книзі обліку руху тварин і птиці» (ф. №34) і його разом зі «Звіт про рух худоби і птиці на фермі» (ф. №102) подають у бухгалтерію відправку на заготівельні пункти худоби і птиці, прийнятих від громадян для реалізації за договорами, оформляють відповідними товарно-транспортними накладними (ф. №1с.-г. твар.). заготівельні організації приймають тварин та птицю у встановленому порядку. На прийняту продукцію виписують «Приймальну квитанцію» (ф. №ПК-1 та ф. №ПК-3) з поміткою «Прийнято від громадян для реалізації». Заготівельні організації у встановленому порядку відшкодовують сільськогосподарським підприємствам витрати з доставки продукції, прийняті від населення за договорами.

Основними первинними документами для обліку руху поголів'я свиней спеціалізованих підприємствах є : «Обліковий лист руху тварин і витрат кормів» (ф. №97а), «Обліковий лист забою та падежу тварин» (ф. №100а), «Накопичувальна відомість обліку руху тварин» (ф. №34б), «Накопичувальна відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. №34в).

Продаж тварин оформляють товарно-транспортними накладними на відправку - приймання тварин і птиць (ф. №1с-г. твар.). Їх виписують у чотирьох примірниках на кожну партію тварин і птиці, що відправляють із підприємств. До ТТН додають ветеринарне свідоцтво, у накладній фіксують основні данні про тварин, яких відправляють: кількість голів, живу масу, вгодованість; пункт призначення, прізвище одержувача та ін.. перший примірник залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання здаються в бухгалтерію підприємства. Один із них додається до подорожнього вантажного автомобіля, а другий - бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.

За одночасної відправки великої кількості тварин, які мають індивідуальні інвентарні номери, використовують бланки - продовження ТТН. За відправку тварин залізницею ведуть «Дорожній журнал руху худоби, що відправлена залізницею» (ф. №99а) [1, с. 432].

2.3 Синтетичний та аналітичний облік капітальних

Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об'єктів.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються:

витрати на будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємства господарським або підрядним способом;

вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва;

авансові платежі для фінансування такого будівництва.

На субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» ведеться облік витрат на придбання або виготовлення власними силами об'єктів основних засобів (крім об'єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» ведеться облік витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами об'єктів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» відображаються витрати підприємства на придбання або розробку власними силами нематеріальних активів.

На субрахунку 155 «Формування основного стада» ведеться облік витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які облічуються на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»).

Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками:

151 «Капітальне будівництво»;

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

155 «Формування основного стада».

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.

При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботи здійснює сам підрядчик. Підприємство-забудовник у цьому разі здійснює тільки облік затрат на капітальні інвестиції і розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті за актами роботи.

Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятих за актами робіт робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальні прилади, інвентар тощо).

Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться в складі виробничих засобів на субрахунку 205 «Будівельні матеріали». Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується на дебет рахунка 151 «Капітальне будівництво» з кредиту рахунка 205 «Будівельні матеріали».

Сума ПДВ, включена в рахунки підрядних організацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, відображається записом по дебету рахунка 641 «Розрахунки по податках» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Погашення заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби, інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи (включаючи ПДВ) відображається записом по дебету рахунка 63 «Рахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 205 «Будівельні матеріали» (на вартість витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого для монтажу, на об'єктах будівництва); 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумах збору на соціальні заходи) та ін.

За даними рахунками 15 «Капітальні інвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконструкції, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-І), який є підставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів.

Оприбуткування на баланс введених в експлуатацію основних засобів за фактичною собівартістю, їх будівництва (виготовлення, придбання) в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» в кореспонденції з кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

Оприбуткування на баланс об'єктів основних засобів, внесених учасниками (засновниками) до статутного капіталу підприємства, за справедливою вартістю, узгодженою сторонами, відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 40 «Статутний капітал».

Основні засоби, одержані від інших юридичних осіб у порядку безоплатної передачі, в бухгалтерському обліку відображаються записами:

1. на справедливу вартість прийнятих об'єктів (за даними сторони, яка передає):

Д-т рах. 10 «Основні засоби»

К-т рах. 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».

2. на суму витрат по доставці:

Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції»

К-т рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін.

3. на суму визнаного доходу (в міру нарахування амортизації) по безоплатно одержаних об'єктах основних засобів:

Д-т рах. 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

К-т рах. 745 «Доход від безоплатно одержаних активів».

Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об'єкта, відображаються по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 205 «Будівельні матеріали») і кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика й об'єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта забудовник на відповідну вартість відображає використання коштів за цільовим призначенням записом по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» в кореспонденції з кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

Пайовик передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об'єкта відображає по дебету рахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках». Після одержання належно оформлених документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта (квартиру, нежитлове приміщення) робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Зарахування на баланс власної частки збудованого об'єкта відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції» [5, с. 476].

3. Типові бухгалтерські проводки з обліку капітальних інвестицій

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» кореспондує:

Зміст господарської операції	Дт	Кт
Нараховується амортизація основних засобів, які використовуються в капітальному будівництві	15	131
Відпущені зі складу виробничі запаси для капітального будівництва	15	20
Передані підряднику для монтажу і виконання будівельних робіт устаткування та будівельні матеріали	15	205
Відпущені зі складу МШП для капітального будівництва	15	22
Переведення молодняка тварин в основне стадо	15	21
Надані послуги допоміжних виробництв капітальному виробництву	15	23
Відпущені зі складу товари для капітального будівництва	15	28
Оплачені готівкою витрати на капітальне виробництво	15	30
Витрачені грошові кошти на сплату рахунків підрядників	15	31
Списуються марки гербового збору для оформлення документації по капітальному будівництву	15	331
Підзвітною особою придбані основні засоби, які потребують монтажу	15	372
Зарахування на баланс пайовика частки збудованого об'єкта забудовником	15	377
Списується вартість тимчасових споруд і пристосувань у витрати капітального будівництва	15	39
За рахунок капітальних інвестицій збільшується пайовий капітал	15	41
Проведена дооцінка активів капітального будівництва	15	423
Надійшли внески від засновників в рахунок їх вкладів до статутного капіталу капітальними інвестиціями	15	46
Створення резерву на оплату відпусток працівникам капітального будівництва	15	471
Використані кошти цільового фінансування і цільового надходження для капітального будівництва	15	48
Використані довгострокові позики на капітальні інвестиції	15	50
Нараховується заборгованість перед орендодавцем за одержані об'єкти довгострокової оренди	15	53
Використані короткострокові позики на капітальні інвестиції	15	60
Відрахування на соціальні заходи працівникам капітального будівництва	15	65
Зарахування збудованого об'єкта до складу основних засобів (підрядним і господарським способами)	10	15
Списання затрат на транспортування, монтаж з включенням до первісної вартості об'єкта основних засобів, що внесено до статутного капіталу	10	15
Зарахування затрат після завершення реконструкції, модернізації на збільшення первісної вартості основних засобів	10	15
Переведення молодняка тварин в основне стадо	107	15
Зарахування придбаних об'єктів до складу основних засобів	10	15
Введені в експлуатацію тимчасові (не титульні) споруди і пристосування	11	15
Списуються витрати на створення та модернізацію програмного забезпечення	12	15
Зарахування придбаних об'єктів до складу нематеріальних активів	12	15
Оподатковуються невикористані ТМЦ в капітальному будівництві для подальшої реалізації	28	15
Зарахування на баланс пайовика збудованих об'єктів забудовником, які призначені для продажу	28	15
Повернення готівки в касу, невикористану для потреб капітального будівництва	30	15
Повернення грошей на рахунки в банках, які не використанні для потреб капітальних інвестицій	31	15
Відшкодування авансових переплат по капітальному будівництву підрядником, виявлених при складанні акту про виконані роботи	371	15
Відображається сума оцінки капітальних інвестицій, раніше дооцінених	423	15
Зменшення (списання) витрат по капітальних інвестиціях на суму коштів цільового фінансування	48	15
Погашення довгострокових позик за рахунок надкошторисних витрат по капітальному будівництві	50	15
Погашення короткострокових позик за рахунок надкошторисних витрат по капітальному будівництві	60	15
Передача незавершеного капітального будівництва в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом	64	15
Списується собівартість реалізованих капітальних інвестицій	85	15
Оцінка незавершеного капітального будівництва	975	15
Реалізація капітальних інвестицій	972	15
Втрата незавершеного капітального будівництва в результаті надзвичайних подій	99	15

4. Практична частина

Згідно Наказу про облікову політику (далі Наказ) прямими витратами є:

Витрати сировини матеріалів.

Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби.

Заробітна плата робітників виробництва (оплата праці - відрядна) і нарахування на неї.

Амортизація виробничого обладнання (оскільки обладнання використовується для виготовлення продукції «А»).

Згідно з Наказом запаси оцінюємо за середньозваженою вартістю. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) збираємо на окремому субрахунку з наступним щомісячним розподілом між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за місяць.

...