Капітальні інвестиції: поняття та облік

На підприємстві виготовляється два види продукції: А і В. За місяць на підприємстві було виготовлено: продукції «А» - 75 шт; продукції «В» - 84 шт.

Таблиця 1 - Дані аналітичного обліку по рахунку 20 «Виробничі запаси» за звітний місяць

Розрахуємо собівартість одиниці матеріалів, відпущених у виробництво, за методом середньозваженої собівартості:

Матеріал “Х”: (20275 + 12259,80) : (720 + 420) = 28,54 грн;

Матеріал “Y”: 1364420 : 340 = 40,13 грн;

Матеріал “Z”: (1968 + 3171) : (164 + 210) = 13,74 грн.

Таким чином, собівартість матеріалів, витрачених на виробництво продукції (реалізованого або списаного на інші цілі) протягом звітного місяця, буде визначатися за такими цінами і складе:

Матеріал “Х”: 330 кг Ч 28,54 = 9418,20грн

Матеріал “Y”: 140 кг Ч 40,13 =5618,20грн

Матеріал “Z”: 99 кг Ч 13,74 =1360,26 грн

Собівартість інших матеріалів, що вибули, визначена таким же чином, у результаті чого загальна собівартість списаних матеріалів склала 16396,66 грн.

Розрахунок вартості матеріалів, витрачених на виробництво готової продукції, подано у таблицях 2 і 3 (кількість витрачених за місяць матеріалів наведено в таблицях за мінусом невикористаних матеріалів).

Таблиця 2 - Розрахунок вартості матеріалів витрачених на виготовлення продукції "А" та "В"

Матеріал "Z' для виготовлення виробу "B" не використовується.

Аналітичний облік прямих витрат проводиться в розрізі видів продукції, що виготовляється (таблиця 4).

Таблиця 4 - Вартість фактичних прямих витрат на виробництво готової продукції

Нарахування на заробітну плату дорівнює 38%. Облік витрат для формування фактичної собівартості ведемо на підприємстві на рахунку 231 "Основне виробництво". Допоміжне виробництво на підприємстві відсутнє.

Зі складу матеріальних витрат виплачено цінності, що не піддавалися обробці на суму 320 грн. і поворотні відходи на суму 180 грн. (останні оцінені за ціною можливого використання).

Для розрахунку, пропорційно сумі використаних у виробництві матеріалів, поворотних відходів між об'єктами обліку складаємо таблицю 5.

Таблиця 5 - Розподіл поворотних відходів і ТЗВ за об'єктами обліку

Облік прямих витрат на виробництво продукції наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 - Відображення в обліку прямих виробничих витрат

При технологічному прийманні готової продукції був виявлений брак продукції "В" кількості 5 шт. Із забракованої кількості продукції, виправленню підлягають 3 вироби.

Витрати від невиправного браку склали 100 грн. Невиправлений брак використовується як матеріали для обслуговування виробництва. Їх вартість - 90 грн. Крім того, підприємство зазнало витрат, пов'язаних із виправленням браку. Розрахунок собівартості втрат від виправного браку наведено у табл. 7.

Таблиця 7 - Формування собівартості втрат від виправного браку

Відображення в обліку операцій, пов'язаних із браком, наведено в табл.8.

Таблиця 8 - Облік виробничого браку

З урахуванням списання на затрати виробництва втрат від браку, загальна сума прямих витрат на виробництво продукції склала: продукції "А" - 16668,1 грн., продукції "В" - 9532,15 грн. (9331,48+200,67), разом - 26200,25 грн. (див. таблицю 4). Однак для визначення фактичної виробничої собівартості продукції необхідно знати вартість залишків незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, а також суму загальновиробничих витрат.

Бухгалтерські записи з відображення в обліку загальновиробничих витрат наведені в таблиці 9.

Таблиця 9 - Облік загально виробничих витрат

Обліковою політикою підприємства встановлено порядок розподілу загальновиробничих витрат пропорційно сумі прямих витрат на виробництво готової продукції.

Розподіл загальновиробничих витрат і визначення собівартості конкретних виробів здійснюються у такому порядку:

1. Виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років, визначаємо нормальний рівень виробничої потужності і норматив постійних загальновиробничих витрат.

У 2002-2003 роках підприємство мало показники, подані в таблиці 10.

Таблиця 10 - Визначення нормальної виробничої потужності підприємства

Сума прямих витрат у середньому за рік склала 377500 грн. Таким чином, нормальною виробничою потужністю підприємства є обсяг діяльності, при якому сума прямих витрат на виробництво продукції складає 377500 грн.

1. Розрахуємо коефіцієнт нормативних постійних загальновиробничих витрат:

Кн = Зп / Пв,

Кн - коефіцієнт постійних загальновиробничих витрат

Зп - постійні загальновиробничі витрати в середньому за рік

34500 : 377500 = 0,091.

Згідно з нормативом загальновиробничі постійні витрати повинні складати 0,091 грн. на 1 грн. прямих витрат.

2. Визначаємо фактичний рівень виробничої потужності і фактичну суму змінних і постійних загальновиробничих витрат за звітний період.

Фактичний рівень виробничої потужності дорівнює сумі прямих витрат на виробництво продукції з урахуванням загальної суми втрат від браку.

За звітний місяць фактичний рівень виробничої потужності склав 26200,25 грн. (25999,58+200,67) (див. таблицю 4 і 8 таблицю ).

Фактична сума постійних загальновиробничих витрат - 7240 грн. (див. таблицю 9).

Фактична сума змінних загальновиробничих витрат - 7800 грн. (див. таблицю 9).

3. Розраховуємо коефіцієнт (норматив) розподілу постійних і змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу шляхом ділення суми постійних загальновиробничих витрат при нормальному рівні потужності і змінних загальновиробничих витрат при фактичному рівні потужності на фактичний рівень виробничої потужності: (7800+7240) : 26200,25 = 0,57

4. Для розрахунку суми постійних розподілених витрат (що підлягають віднесенню на витрати основного виробництва з наступним включенням до виробничої собівартості продукції) помножимо фактичну потужність (26200,25грн.) на норматив постійних витрат на одиницю продукції при нормальній виробничій потужності (0,091): 0,091Ч26200 = 2384,22 грн.

Таким чином, виходячи із запланованої ставки (0,091 грн. на одиницю продукції) сума постійних витрат повинна була скласти 2384,22 грн.

5. Розраховану норму постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюємо із сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка, у свою чергу, визначається як різниця між загальною сумою фактичних загальновиробничих витрат за звітний період і сумою змінних фактичних витрат цього ж періоду, визначеною прямим шляхом на основі первинних документів).

Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а залишок - нерозподіленими постійними витратами.

Загальна сума постійних загальновиробничих витрат склала 7240 грн. (з них розподілена частина - 2384,22 грн.).

Обчислюємо суму постійних нерозподілених витрат (що підлягають віднесенню на собівартість реалізованої готової продукції звітного періоду):

7240 - 2384,22 = 4855,78 грн.

6. Суми змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат включаються до виробничої собівартості та розподіляються між окремими видами продукції пропорційно обраній базі розподілу за розрахованими коефіцієнтами.

Для того щоб розподілити ці суми між виготовленими виробами, потрібно визначити частку прямих витрат на кожний вид виробу в загальній сумі прямих витрат. Розподіл загальновиробничих витрат з метою включення їх суми до собівартості одиниці готових виробів поданий в таблиці 11.

Таблиця 11 - Розподіл загальновиробничих витрат між виготовленими виробами

Собівартість випущених виробів "А" склала: 16668,1 + 4962,36 + 1516,84 = 23147,3 грн.

Собівартість випущених виробів "В" склала: 9532,15 + 2837,64 + 867,38 = 13237,17 грн.

Разом витрат на виробництво готової продукції за місяць - 36384,47 грн.

Облік списання загальновиробничих витрат відображено у таблиці 12.

Таблиця 12 - Облік списання загальновиробничих витрат

У результаті узагальнення витрат на виробництво ми визначили їх загальну суму (36384,47 грн.), а також суму за об'єктами обліку витрат (за видами продукції, що виготовляється (виріб "А" - 23147,3 грн. і виріб "В" -13237,17 грн.). Однак при визначенні фактичної виробничої собівартості готової продукції необхідно знати вартість незавершеного виробництва на початок і кінець звітного місяця.

Для визначення собівартості незавершеного виробництва необхідно знати його кількісне вираження і провести його оцінку.

Оцінку залишків незавершеного виробництва зробимо пропорційно витратам сировини і матеріалів, витрачених на виробництво.

Для розрахунку питомої ваги матеріалів у незавершеному виробництві в загальній кількості матеріалів суму матеріалів по видам продукції у незавершеному виробництві розділимо на суму залишків на початок місяця і фактичних витрат за місяць по видам продукції.

Питома вага матеріалів у незавершеному виробництві в загальній кількості матеріалів:

Виріб "А" - 320 / 11936,08 Ч 100 = 2,68%.

Виріб "В" - 260 / 7991,90 Ч 100 = 3,25%.

Тепер, помноживши фактичну суму витрат кожної статті калькуляції на розраховану питому вагу, можна визначити, скільки таких витрат припадає на незавершене виробництво.

Таблиця 13 - Розрахунок вартості незавершеного виробництва на кінець місяця

Використовуючи дані про затрати на виробництво за звітний місяць і про залишки незавершеного виробництва на початок і кінець звітного місяця, зробимо розрахунок фактичної собівартості виробленої продукції (див. таблицю 14).

Залишки незавершеного виробництва на початок місяця наведені за фактичними даними, отриманими відповідно до розрахунку за минулий місяць, аналогічного наведеному в таблиці 13.

Таблиця 14 - Розрахунок фактичної собівартості готової продукції з урахуванням незавершеного виробництва

Таким чином, фактична собівартість виробництва готової продукції склала 37647,82 грн., у т.ч. витрати на виробництво продукції "А" - 24205,32 грн., продукції "В"- 1344250 грн.

У зв'язку з цим собівартість одиниці виробів склала: виробу "А" -327,90грн. (24592,47 /75 шт.), виробу "В" - 160,03 грн. ( 13442,5/84 шт.).

4. Висновок

Підприємства і господарські організації здійснюють за рахунок власних коштів технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва як підрядним, так і господарським способами. В умовах переходу до ринку відповідальність за цільове й ефективне використання власних засобів покладається на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких капітальних вкладень.

Усі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку інвесторів. На їхнє прохання установи банків можуть відкривати окремі рахунки для обліку власних засобів на капітальні вкладення за окрему плату.

Установи банків не оформляють фінансування будівництв, вони повинні надавати їм для цього документи. Фінансування капітальних вкладень здійснюється з розрахункового рахунка інвестора шляхом оплати розрахункових документів на виконані проектні, будівельно-монтажні й інші роботи, поставлене устаткування й інші витрати, зв'язані з капітальними вкладеннями. Склад витрат і порядок їхньої оплати залежать від характеру капітальних вкладень, способу виробництва будівельно-монтажних робіт, а також методу фінансування витрат.

Установи банків не контролюють цільове й ефективне використання власних засобів коштів на капітальні вкладення. Тільки на прохання інвестора, на договірних засадах за окрему плату вони можуть здійснювати такий контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної документації, проводити контрольні обмірювання оплачених (представлених до оплати робіт), робити інші види послуг по фінансуванню капітальних вкладень. Плата за такі послуги повинна встановлюватися на рівні, що забезпечує повне покриття витрат банку на їхнє надання й одержання відповідного прибутку.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об'єктів.

Для обліку витрат, пов'язаних із придбанням або створенням різних видів основних засобів використовуються відповідні субрахунки рахунку 15 "Капітальні інвестиції":

субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об'єктів будівництва та основного стада);

субрахунок 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" призначений для обліку витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи";

субрахунок 155 "Формування основного стада" призначений для обліку витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та вигодівлі")

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнута двома шляхами:

1) збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об'єкту;

2) зменшення витрат, пов'язаних з використанням об'єкту основних засобів.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як і при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 "капітальні інвестиції".

Витрати накопичуються на рахунку 152 і після їх завершення включаються до первісної вартості об'єкту основних засобів:

Дт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів "

Кт 23 "Виробництво"

Кт 20 "Виробничі запаси"

Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",

Кт 65 "Розрахунки по страхуванню",

Кт 66 "Розрахунки по оплаті праці".

Дт "Основні засоби"

Кт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів "

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо.

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентаря, інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке здає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Список літератури

Алексеева Н.В, Теория бухгалтерского учета : Книга. - Х.: Знания, 2008. - 2008. - 532 с.

Бабаев А.Ю., Комиссарова И.Ю., Бородин А,В., Теория бухгалтерского учета: Книга. - К.:Знания, 2005. - 968 с.

Барышников Н.П. бухгалтерский учет, отчетность и налогообложение/ Книга - М., 1998. - 540 с.

Бухгалтерский учет /под ред. П.С. Безруких. - М.,1996. - 980 с.

Бухгалтерський облік на підприємстві АПК: Посібник по застосуванні нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку в Україні / За ред. В.М. Пархоменко_К.:2004-826с.

Грабова Н.Н., Добровский В.Н., Бухгалтерский учет в торговых ипредприятиях 2000 : Учеб. пособие для студентов вузов/ Под ред. Н.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2001. - 624 В.М. Пархоменко та В. М. Жука._К.:IAE, 2004-Г.1.-826

Завродний В. Бухгалтерский учет в Украине: Учеб. пособ. - К.: Издательский Дом «Юридическая книга», 2005. - 358 с.

Маренич Т.Г. М25 Бухгалтерський облік в агроформуванні: Підручник./ За ред. В.Я. Амбросова.-2 видання, доповнене і перероблене. - К.: ВД «Професіонал» 2005.-896 с.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за національними стандартами: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. Харків: Торсінг, 2002.-296 с.

Пономарева Г.А., Самоучитель по бухгалтерскому учету: Книга. - К.: Знания, 2006. - 559 с.

Хомичевская А. В. Ведение бухгалтерского учета : Книга. - Харьков: Еспада, 2005. - 678 с.

Размещено на Allbest.ru