Вдосконалення управління дебіторською заборгованістю
Цілі та принципи управління дебіторською заборгованістю підприємства на прикладі філії "Утел" ВАТ "Укртелеком". Класифікація дебіторської заборгованості, аналіз її основних показників. Особливості реструктуризації дебіторської заборгованості підприємства.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.07.2013 |
| Размер файла | 98,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи дебіторської заборгованості
- 1.1 Сутність та значення дебіторської заборгованості
- 1.2 Цілі, завдання та принципи управління дебіторською заборгованістю підприємства
- 1.3 Класифікація дебіторської заборгованості
- 1.4 Аналіз показників дебіторської заборгованості
- 1.5 Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства
- Висновки до розділу
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
В умовах перехідної економіки нормалізацію відтворювальних процесів в Україні поряд з іншими факторами має забезпечити дієва система платіжно-розрахункових відносин між суб'єктами ринку. Зазначені відносини повинні сприяти взаємоузгодженості і пропорційності руху матеріальних благ і послуг, відповідних їм доходів у вартісній формі, а також грошей і цінних паперів, які безпосередньо забезпечують переміщення товарів від виробника до споживача.
Здійснюючи безперебійний процес виробництва, кожне підприємство, з одного боку, безперервно купує сировину, матеріали, паливо, товари, а з іншого - реалізовує готову продукцію та придбані товари. В результаті цих взаємовідносин нерідко виникає дебіторська заборгованість, а також виникають зобов'язання перед кредиторами.
Виникнення поточної дебіторської заборгованості пов'язане з тим, що, відвантажуючи вироблену продукцію, підприємство, як правило, не отримує гроші негайно, тобто воно кредитує покупців. Таким чином, від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства заморожені у вигляді поточної дебіторської заборгованості. Тому важливим завданням є ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю, спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення своєчасної інкасації боргу.
Таким чином, однією з найбільш важливих сфер господарської діяльності підприємства є розрахункові операції, в результаті яких з однієї сторони виникає дебіторська, а з іншої - кредиторська заборгованість. Аналіз дебіторської заборгованості та визначення напрямків удосконалення управління нею має суттєве значення в організації нормальної роботи кожного підприємства в сучасних умовах. Це обумовлює актуальність теми, що була обрана для написання магістерської дипломної роботи.
Практичне значення даної магістерської дипломної роботи полягає в можливості впровадження запропонованих заходів щодо підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю у філії "Утел" ВАТ Укртелеком.
Питання, пов'язані з оптимізацією й управлінням дебіторською заборгованістю підприємств, всебічно розкриті у закордонній економічній літературі. Вітчизняні економісти почали приділяти належну увагу даним питанням лише протягом останніх років, коли обсяг дебіторсько-кредиторської заборгованості українських підприємств почав набирати загрозливих розмірів. Найбільш ґрунтовно методологія аналізу та управління дебіторською заборгованістю була досліджена Бланком І.А., Кірейцевим Г.Г., Лахтіоновою Л.А., Білик М.Д., Цал-Цалком Ю.С., Грідчиною М.В., Лучковим О.І., Зарубою О.Д., Крабовником А.М., Савчуком В. П.
Метою написання магістерської дипломної роботи є розробка конкретних методів вдосконалення управління заборгованістю підприємства на основі дослідження теоретичних основ та аналізу сучасного стану системи управління дебіторською заборгованістю на вітчизняному підприємстві.
Завданнями даної магістерської дипломної роботи є:
1) розкриття сутності дебіторської заборгованості та її впливу на виробничо-фінансову діяльність підприємств;
2) детальний аналіз факторів, що впливають на величину заборгованості підприємства;
3) аналіз структури дебіторської заборгованості, а також вивчення та оцінка змін, що сталися протягом аналізованих періодів;
4) визначення впливу розрахунків з дебіторами на фінансовий стан підприємств;
5) розробка шляхів підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю.
Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність філії "Утел" ВАТ Укртелеком.
Предметом дослідження є фінансові відносини, які складаються між суб'єктами господарювання у процесі управління дебіторською заборгованістю на вітчизняних підприємствах.
Дана магістерська дипломна робота складається з трьох розділів. У теоретичному розділі розкривається економічна природа заборгованості в цілому та дебіторської заборгованості підприємств, визначаються причини та фактори її виникнення. Значна увага приділена проблемам виникнення дебіторської заборгованості в системі ринкових відносин. У практичних розділах проводиться аналіз у динаміці основних показників стану, структури, оборотності дебіторської заборгованості, розрахованих за даними фінансової звітності філії "Утел" ВАТ Укртелеком.
Запропоновано основні шляхи оптимізації заборгованості підприємств.
Інформаційною базою при написанні магістерської дипломної роботи є нормативні та правові акти, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, статистичні щорічники, книги вітчизняних та зарубіжних фахівців, статті у журналах та відомості, отримані із всесвітньої мережі Internet. Інформаційним забезпеченням для аналізу слугують дані фінансової та статистичної звітності філії "Утел" ВАТ Укртелеком.
Основними джерелами інформації для аналізу заборгованості підприємств є бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), а також примітки до річної фінансової звітності (форма №5). Для внутрішнього аналізу використовуються дані аналітичного обліку рахунків, призначених для узагальнення інформації по рахунках з дебіторами.
дебіторська заборгованість реструктуризація управління
Розділ 1. Теоретичні основи дебіторської заборгованості
1.1 Сутність та значення дебіторської заборгованості
Перехід України до ринкової економіки та створення господарського механізму нового типу тісно пов'язані з пошуком засобів підвищення ефективності діяльності підприємств й економіки країни в цілому. Вирішення цієї проблеми безпосередньо залежить від багатьох чинників, серед яких одним з найвагоміших є удосконалення системи розрахунків між підприємствами.
Розрахунки - одне з найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства. У процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові відносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, бюджетом, профспілкою, працівниками, фізичними особами. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей у їх функціях - коштів обігу і платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших [58, с.389]. Наявність дебіторської заборгованості в структурі активів підприємства не завжди можна оцінювати однозначно. Неможливо говорити про ефективну структуру активів підприємства, якщо частка дебіторської заборгованості складає 40-50% загального обсягу оборотних активів. Кількісна величина дебіторської заборгованості визначається двома факторами:
Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в кредит.
Проміжок часу між реалізацією товарів та отриманням грошових коштів (період оборотності дебіторської заборгованості) (рис.2).
Чим більший проміжок часу минає між реалізацією товарів та отриманням грошових коштів, тим сильніший вплив дана ситуація має на платіжний стан підприємства. Рис.2 дає можливість зрозуміти, яке місце займає дебіторська заборгованість в операційному циклі підприємства.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.2 Складові операційного циклу підприємства
Економічна вигода від формування дебіторської заборгованості полягає в тому, що підприємство в результаті її погашення, розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом лише у разі, коли існує можливість її погашення боржником. Якщо ймовірності її погасити немає, суму дебіторської заборгованості слід списати на фінансові результати діяльності, тобто визнати наявність збитків від продажу продукції. [73, с.13]
Критерії визнання дебіторської заборгованості активом подано на рис.3
У бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість відображається по кожному дебітору та його борговому зобов'язаню окремо, а в фінансовій звітності (балансі) показується консолідовано як сума всіх майнових вимог підприємства до інших осіб. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення в фінансовій звітності регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - П (С) БО 10 "ДЗ") [3].
1.2 Цілі, завдання та принципи управління дебіторською заборгованістю підприємства
Як відомо, в загальному розумінні управління - це інтегрований процес планування, організації, координації, мотивації та контролю, який необхідний для досягнення цілей підприємства. Процес управління - інформаційний процес, тобто процес формування, сприйняття, передачі, опрацювання та зберігання інформації.
1. Управління дебіторською заборгованістю є одним з функціональних напрямів управління підприємством, зокрема складовою частиною фінансового менеджменту (управління оборотними активами) та маркетингової політики підприємства.
Управління дебіторською заборгованістю здійснюється виходячи з інтересів власників підприємства. Може мати місце різна сукупність цільових установок, рангованих за пріоритетністю або упорядкованих у вигляді дерева цілей, які встановлюються власниками залежно від їх менталітету, стадії життєвого циклу підприємства, ринкової ситуації тощо. В сучасній теорії управління генеральною метою управління слід вважати максимізацію ринкової вартості підприємства шляхом нарощування його капіталізованої вартості та забезпечення зростання благополуччя власників підприємства.
Якщо очікуваний прирістний прибуток величина позитивна, то розроблена кредитна політика (зміни до діючої кредитної політики) приймаються до реалізації.
П'ятим етапом роботи є реалізація розробленої політики формування дебіторської заборгованості (кредитної та авансової). На цьому етапі слід пам'ятати, що головним є не скорочення числа ненадійних покупців, а максимізація прибутку. При цьому необхідно співставляти додатковий прибуток із додатковими витратами. Прийняття рішення про надання кредитів покупцям або авансування постачальників повинне супроводжуватися страхуванням можливих ризиків у вигляді факторингу (форфейтингу), врахування векселів, взаємозаліку, цесії, страхування кредитів, погашення шляхом її заліку по платежах у держбюджет, застосування заходів по підвищенню відповідальності боржника за невиконання грошових зобов'язань, застави, поруки, гарантії платежу, задатку, новації боргу в боргове зобов'язання тощо.
Шостим етапом роботи по управлінню формуванням дебіторської заборгованості є створення (поповнення, актуалізація) картотеки дебіторів. Ця робота не тільки завершує процес управління формуванням дебіторської заборгованості, оскільки фіксує його фактичні наслідки (обсяг та персональний склад дебіторів підприємства, плановий час погашення), а й створює необхідну інформаційну базу управління погашенням дебіторської заборгованості.
2. Управління інкасацією дебіторської заборгованості - є другим напрямом процесу управління дебіторською заборгованістю, передбачає розробку та реалізацію заходів щодо погашення дебіторської заборгованості.
Першим етапом управління інкасацією дебіторської заборгованості є розробка внутрішніх стандартів, що регламентують процедуру інкасації дебіторської заборгованості. Ці стандарти повинні чітко прописувати усі регламенти даної роботи: терміни та форми попереднього та наступних нагадувань дебіторам про дату виконання зобов'язань (платежу), можливості та умови пролонгації боргу за наданим кредитом, послідовність застосування (принципи вибору) досудових засобів інкасації заборгованості, умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів тощо.
Відповідно до розроблених стандартів другим етапом роботи є проведення преферентивних (запобіжних) заходів, спрямованих на недопущення виникнення простроченої заборгованості. До складу цих заходів зазвичай відносять контроль за перебігом погашення дебіторської заборгованості, своєчасне інформування (нагадування) щодо термінів погашення боргу, які наближаються, стимулювання дебітора щодо своєчасного погашення боргу шляхом надання цінових знижок на нові партії продукції тощо. Ця робота повинна проводитися тактично, поєднуватися з рекламними заходами і сприяти налагодженню тісного та взаємовигідного співробітництва.
Третім етапом роботи є здійснення комплексного аналізу простроченої заборгованості. У перебігу аналізу: досліджуються обсяги та структура простроченої дебіторської заборгованості за її видами (постачальника, покупця, інше), за видами продукції, персональним складом прострочених дебіторів; оцінка реальної вартості простроченої дебіторської заборго ваності; визначаються та аналізуються ймовірні причини невиконання зобов'язань дебіторами.
Далі встановлюється оперативний зв'язок із дебітором на предмет визнання ним боргу.
Таблиця 8
План заходів по інкасації дебіторської заборгованості
|
Етапи |
Зміст |
|
|
Складання списку боржників |
Систематизація, упорядкування боржників за сумою боргу, строками, фінансовим станом |
|
|
Складання графіка роботи з боржниками |
План щоденних заходів: переговори, листи, договори, відключення, заліки |
|
|
Узгодження дій по погашенню заборгованості |
Графіки погашення заборгованості, аналіз балансів, інформація про дебіторів |
|
|
Самостійні дії по погашенню боргу |
Оформлення заборгованості векселем, факторинг, договір цесії та ін. |
На четвертому етапі розроблюються плани заходів по інкасації дебіторської заборгованості та плани-графіки роботи з дебіторами підприємства. Бажано, щоб заходи проводилися сумісно з дебітором (табл.8)
У табл. 9 наведено орієнтовний перелік можливих заходів по інкасації дебіторської заборгованості.
Таблиця 9
Заходи по інкасації дебіторської заборгованості
|
Заходи |
Зміст |
|
|
Нагадування телефоном |
Щоденно або 2-3 рази на тиждень |
|
|
Письмове нагадування |
У листі вказуються пропозиції по узгодженню графіка погашення дебіторської заборгованості, а також можливості звернутися до вищого органу |
|
|
Письмове нагадування на офіційному рівні |
У листі вказуються необхідність узгодженню графіка погашення заборгованості до встановленого терміну |
|
|
Узгодження графіків погашення |
Графік, як пропозиція, що доповнює договір сторін із вказівкою на санкції за його невиконання |
|
|
Отримання інформації про дебіторів |
Разом із дебітором з'ясовується можливість проведення взаємозаліку, активізується маркетинг дебітора |
|
|
Проведення взаємозаліку |
Оформлюється угодою всіх учасників взаємозаліку або простим векселем |
|
|
Рефінансування заборгованості |
Оформлюється простий чи перевідний вексель, за яким дебітор виступає платником, укладання факторингової угоди |
|
|
Реструктуризація заборгованості |
Зміна сторін угоди, форми та терміну виконання |
|
|
Реалізація продукції та майна дебітора |
Дебітор передає права на реалізацію продукції та майна за узгодженим списком |
П'ятим етапом управління інкасацією дебіторської заборгованості є запровадження постійного моніторингу фінансового та правового положення дебітора.
Під фінансовим положенням дебітора розуміють сукупність параметрів, що визначають його фінансові можливості виконання взятих зобов'язань (поточна та прогнозна платоспроможність). Серед правових параметрів діяльності найважливіше значення має ініціювання проти дебітора справи про банкрутство, проведення реорганізаційних процедур, створення дочірніх підприємств тощо.
Моніторинг фінансового та правового положення підприємства-дебітора має на меті не тільки визначити становище дебітора, наявні та потенційні проблеми та можливість боржника погасити заборгованість, а й мати актуалізовану інформацію про усі зміни, що відбуваються у дебітора та обумовлюють зміну ризику непогашення дебіторської заборгованості. Дана інформація необхідна для обгрунтованого вибору часу та засобів прискорення процесу розрахунків, щоб отримати з боржника хоча б частину належних підприємству коштів.
Шостим етапом роботи по інкасації дебіторської заборгованості є оцінка необхідності та можливості використання інструментів досудового погашення заборгованості.
Використання на підприємстві сучасних інструментів погашення дебіторської заборгованості (рефінансування дебіторської заборгованості (факторинг, векселі), взаємозаліки, реструктуризація заборгованості (зміна матеріально-уречевленої форми зобов'язання, зміна сторін угод, новація, відстрочення заборгованості) дає можливість прискорити переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства.
При виборі тієї чи іншої форми впливу на дебітора важливо знати її позитивні та негативні сторони, а також юридичні наслідки, щоб застрахувати себе від будь-яких несподіванок. Ступінь ризику, пов'язаного з несвоєчасністю або сумнівністю погашення боргу, і є суб'єктивним та визначальним фактором прийняття рішення щодо використання факторингу та реструктуризації заборгованості.
Сьомим етапом управління інкасацією простроченою дебіторською заборгованістю є судове стягнення дебіторської заборгованості шляхом звернення до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, отримання відповідного рішення та його адміністрування, в разі відсутності грошових надходжень - відкриття виконавчого провадження та (або) ініціювання справи про банкрутство підприємства-боржника [73, с.45].
1.3 Класифікація дебіторської заборгованості
Класифікація дебіторської заборгованості підприємства є дієвим методом дослідження цього складного економічного та правового явища, що дозволяє з'ясувати причини виникнення та існування дебіторської заборгованості, її склад та якість із метою прийняття правильного рішення щодо процедури управління дебіторською заборгованістю.
Головне призначення класифікації дебіторської заборгованості - систематизація інформації щодо стану дебіторської заборгованості та надання допомоги у прийнятті оптимального рішення щодо управління дебіторською заборгованістю. [51, с.76]
Потребує удосконалення суть і визнання сумнівних боргів - поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість погашення її боржником. Необхідно створити певні критерії, за якими буде визначатися перелік боржників, зв'язки з котрими може спричинити появу сумнівних боргів.
Важливо вдосконалювати методику визначення суми резерву сумнівних боргів. Потрібно внести зміни в діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Практика показує, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов'язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, оскільки:
це вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності;
суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток;
підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.
Для забезпечення виконання принципу бухгалтерського обліку "обачності" і зближення бухгалтерського та податкового обліку пропонуємо внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в яких би зазначалося, що суми резерву сумнівних боргів відносяться до валових витрат.
Необхідно також внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його використання щодо рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами". На нашу думку, класифікація дебіторської заборгованості на ньому не вірна. Сюди ввійшли різні види розрахунків із дебіторами, що можна об'єднати в групи, які неоднорідні за своєю природою.
Отже, в зв'язку з тим, що дебіторська і кредиторська заборгованості - це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, котрі регламентуються різними нормативними актами і П (С) БО, зокрема відповідно П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість" і П (С) БО 11 "Зобов'язання", можно вести синтетичний облік цих заборгованостей у різних регістрах. [22]
Крім того, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської та кредиторської заборгованостей, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.
Для розв'язання таких питань необхідно вирішити такі задачі:
ь дослідити економічну сутність та умови виникнення дебіторської і кредиторської заборгованостей в сучасних умовах господарювання, доповнити її класифікацію та обґрунтувати критерії визначення;
ь визначити теоретичні і практичні аспекти удосконалення існуючої методики бухгалтерського обліку заборгованості та її рефінансування;
ь розробити методичні рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку простроченої та безнадійної заборгованості;
ь проаналізувати сучасний стан дебіторської і кредиторської заборгованостей промислових підприємств та розробити рекомендації щодо покращення їх фінансового стану;
ь розробити рекомендації з впровадження автоматизованої системи бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами.
У сучасній економічній науці зустрічаються різні підходи до управління дебіторською заборгованістю. Відомі зарубіжні економісти у сфері корпоративних фінансів обґрунтовують, що управління дебіторською заборгованістю полягає в розробці оптимальної кредитної політики, яка має бути спрямована на вибір найкращих для даного підприємства строків кредитування покупців, кредитних інструментів, розмірів та строків дії знижок. М.Д. Білик вважає, що одним із напрямів покращення управління дебіторською заборгованістю на вітчизняних підприємствах має стати посилення контролю через створення на підприємстві спеціальних підрозділів. На думку С.І. Маслова управління поточною дебіторською заборгованістю диктує кожному підприємству виводити її природний рівень (у днях) по кожному виду товарів або послуг, на основі власного досвіду і специфічних умов діяльності. На думку О.І. Лучкова, основним чинником, який поєднує кредитну політику і політику визначення оптимального розміру інвестицій у дебіторську заборгованість, є кредитний період. [9, с.17]
Функціонування вітчизняних підприємств у ринкових умовах вимагає від них все активніше пропонувати покупцям різні види комерційних кредитів, застосовувати системи знижок, розробляти індивідуальні підходи до покупців. Враховуючи критерії, пропонується методика управління портфелем дебіторської заборгованості. В межах даної методики під портфелем дебіторської заборгованості слід розуміти сукупність усіх видів дебіторської заборгованості, які мають різний обсяг, різний термін погашення та різний рівень ризикованості.
Для забезпечення платоспроможності, ліквідності, прибутковості підприємства шляхом створення ефективного механізму управління портфелем дебіторської заборгованості дана методика передбачає виконання таких етапів:
1) формування умов надання комерційних кредитів та процедури інкасації дебіторської заборгованості;
2) визначення допустимого обсягу портфеля дебіторської заборгованості на основі прогнозованого обсягу реалізації;
3) моніторинг складових портфеля дебіторської заборгованості та структурування її за термінами погашення;
4) розробка змін умов кредитування різних дебіторів з метою збільшення обсягів продажу;
5) оцінка можливостей рефінансування портфеля дебіторської заборгованості. [9, с. 20]
пасивністю підприємства щодо стягнення дебіторської заборгованості. На досліджуваному підприємстві не проводиться аналітична робота, що передбачає формування інформації про обсяги та вікову структуру дебіторської заборгованості, а також конкретних дебіторів, затримка платежів з якими створює проблеми з поточною платоспроможністю підприємства.
Друге місце по питомій вазі складає дебіторська заборгованість за виданими авансами, у 1 кварталі 2006 року найбільша сума - 707,8 тис. грн. (10,41%), а у 4 кварталі найменша - 293,36 тис. грн. (5,27%). На 01.01.2008 року дебіторська заборгованість за виданими авансами становить 668,74 тис. грн. (11,07%). А станом на 01.04.2008 ця стаття знизилась на 3,91% у порівнянні з даними попереднього кварталу.
Для аналізу змін дебіторської заборгованості у часі обчислюються показники динаміки: темпи росту, абсолютні і відносні прирости. У основі розрахунку показників рядів динаміки лежить порівняння його рівнів. Причому у залежність від прийнятого способу порівняння показники динаміки обчислюються на постійній і змінній базах порівняння. Розрахунок темпів росту та приросту дебіторської заборгованості філії Утел ВАТ Укртелеком за 2006 р. - 1 кв. 2008 року наведено у додатку (табл.15, 16). Графічно дані наведені на рис 18.
Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.
Аналіз динамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, які виявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:
- інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність)
- середній рівень показника і середню інтенсивність змін
- тенденції щодо зміни показників.
Найбільш розповсюдженим показником динаміки є темп росту, що характеризує відношення двох рівнів ряда, виражене у вигляді коефіцієнта чи відсотках. Базисні темпи зростання обчислюються шляхом ділення порівнюваного рівня на базисний рівень (х': х°).
Ланцюгові темпи зростання обчислюються шляхом ділення порівнюваного рівня на попередній рівень.
Розрахунок базисних і ланцюгових темпів росту подано у табл.15.
Між базисними та ланцюговими темпами росту є взаємозалежність: добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу росту, а часне відділення наступного базисного темпу зростання на попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу зростання.
Підставляючи у ліву частину формули ланцюгові коефіцієнти темпів зростання дебіторської заборгованості за 2006 рік 0,8265* 1,0061*0,9844 отримуємо базисний темп росту дебіторської заборгованості - 0,8185.
Темпом приросту називається відношення абсолютного приросту до базисного рівня [ (х' - х°): х°]. Темп приросту може бути розрахований як різниця між темпом зростання та одиницею (або 100%).
Абсолютне значення одного відсотка приросту розраховується як відношення абсолютного приросту до темпу приросту, який виражений у відсотках.
Темпи зростання та приросту можна обчислювати в коефіцієнтах (базисний показник береться за одиницю) або у відсотках (базисний показник береться за 100).
Між показниками темпу приросту та темпу росту є такий залежність:
[темп приросту] = [темп росту] - 1 (при вираженні темпів зростання в формі коефіцієнта), [темп приросту] = [темп росту] - 100 (при вираженні темпів зростання у відсотках). Формули зручні для визначення темпів приросту за даними темпів росту.
Наприклад, з урахуванням порахованого темпу росту дебіторської заборгованості 81,85% по останній формулі визначається темп приросту:
81,85 - 100=-18,15%. Це означає, що дебіторська заборгованість станом на 01.01.2007 була знижена на 18,15% в порівнянні з початком 2006 року. Аналізуючи темпи росту та приросту в 2007 році загалом можна зробити висновок про загальну тенденцію до зниження темпів росту до базисного періоду (118,93%; 91,02%; 89,38%).
Станом на 1.04.2008 року темп приросту дебіторської заборгованості скоротився на 10,62% в порівнянні з даними на 1.04.2007 року.
На наступному етапі аналітичного дослідження важливим є вивчення якості і ліквідності дебіторської заборгованості. Якість дебіторської заборгованості - це ймовірність її отримати в повній сумі.
Для цього виявляють термін дебіторської заборгованості. Практика показує, що чим більше термін дебіторської заборгованості, тим менша ймовірність її отримання. З цією метою аналізується вік дебіторської заборгованості. Доцільно скласти спеціальну аналітичну таблицю 24 на основі даних, отриманих з приміток до річної фінансової звітності. Філія Утел ВАТ Укртелеком надає відстрочку платежів диференційовано. Проаналізувавши договори з відповідними додатками про постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), здійснивши звірку взаємної заборгованості з контрагентами можна побачити яких принципів дотримується компанія. Так, постійним покупцям підприємство надає відстрочку терміном від 3 до 6 місяців.
Таблиця 24
Вік дебіторської заборгованості філії Утел ВАТ Укртелеком
|
Класифікація дебіторської заборгованості по строкам погашення заборгованості |
Сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 1.01.2007 року |
Сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 1.01.2008 року |
Зміна за 2007 рік |
||||
|
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
||
|
до 3 місяців |
1063,71 |
22,8 |
2428,38 |
50,3 |
1364,67 |
27,5 |
|
|
від 3 до 6 місяців |
3531,71 |
75,7 |
1935,95 |
40,1 |
-1595,76 |
-35,6 |
|
|
від 6 до 12 місяців |
69,98 |
1,5 |
463,47 |
9,6 |
393,49 |
8,1 |
|
|
Всього |
4665,40 |
100 |
4827,80 |
100 |
162,40 |
X |
Для інших контрагентів передбачаються умови оплати при відвантаженні товарів, робіт, послуг, а також існує відстрочка платежів до 30 днів.
Дані табл.24 вказують на те, що у 2007 році значно зріс залишок дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються менш, ніж через З місяці, а також значно зменшився залишок дебіторської заборгованості зі строком погашення від 3 до 6 місяців. Це означає, що філія Утел ВАТ Укртелеком має більше можливостей добитися погашення дебіторської заборгованості, ніж станом на початок 2007 р. Але при цьому збільшилась питома вага дебіторської заборгованості зі строком погашення від 6 до 12 місяців (на 8,1 пункти).
Таким чином, станом на 01.01.2008 р. дебіторська заборгованість віком до трьох місяця складає 1063,71 тис. грн або 22,8% в загальній структурі заборгованості. Заборгованість від трьох до шісті місяців в аналізованому періоді становила 3531,71 тис. грн, а в структурі її частка склала 75,7%. Незначна, проте суттєва частка дебіторської заборгованості віком понад шість місяці - 69,98 тис грн або 1,5%. Остання спричиняє найбільш негативний вплив на формування грошових коштів підприємством та є найбільш небезпечною.
Розглядаючи обсяг боргів, що виникають перед філією "Утел" ВАТ Укртелеком, можна побачити певний парадокс: чим більша кількість боргів, тим краще для досліджуваного підприємства. Поясненням цьому може бути те, що між збільшенням боргових зобов'язань та збільшенням обсягів реалізації продукції існує пряма залежність. Зацікавленість філії "Утел" ВАТ Укртелеком у збільшенні обсягів реалізації товарів обумовлює й збільшення обсягу дебіторської заборгованості підприємства.
Розрахунок другого аналітичного показника дозволяє встановити, яка частина оборотних активів підприємства знаходиться у формі дебіторської заборгованості і як вона змінюється в часі. Опосередковано це дозволяє оцінити ліквідність оборотних активів (залежно від співвідношення: грошові кошти та їх еквіваленти - товарно-матеріальні запаси - дебіторська заборгованість); довжину та структуру операційного циклу (співвідношення: товарно-матеріальні запаси - дебіторська заборгованість).
Питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів у перших 2 кварталах 2006 року стабільна, складає 33,37 та 33,64% відповідно. У 3 кварталі 2006 року спостерігається різке її зменшення. Це характеризується загальним збільшенням активів, в т. ч. оборотних активів, та незначним збільшенням загальної суми дебіторської заборгованості.4 квартал 2006 року, а також перші 3 квартала 2007 року характеризуються стабільною динамікою цього показника (39,97; 40,00; 39,60; 42,22%). Завдяки зниженню загального обсягу дебіторської заборгованості у 4 кварталі 2007 та 1 кварталі 2008 року, питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів склала 36,11 та 35,92%.
Динамічний аналіз доповнимо порівняльним, визначивши попередньо дані показники в цілому по галузі (розділ№1) (виду економічної діяльності) на підставі інформації, що наводиться у статистичному щорічнику та (або) за групою підприємств, що займаються аналогічною діяльністю.
Порівнюючи показники з галузевими, можно зробити висновок про стабільну загальну тенденцію, яка панувала на протязі 2006-2007 рр. Максимальна питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів становила 42,22% у 3 кварталі 2007року. У трансформованій економіці України обсяг невиконання платіжних зобов'язань почав збільшуватися у масштабі, не припустимому в нормальній ситуації. Масовим явищем стала висока частка дебіторської заборгованості у складі оборотних активів (більш як 59%), зокрема розглядаючи підприємства Державної власності, ця частка досягає 66% (табл.1,2).
1.4 Аналіз показників дебіторської заборгованості
В таблицях 18, 19, 20, 21 (див. додатки) розраховані наступні показники:
1) середній обсяг дебіторської заборгованості
Узагальнюючу інформацію щодо аналізу процесів зміни дебіторської заборгованоті у часі дає розрахунок середнього розміру дебіторської заборгованості, який доцільно здійснити за середньою арифметичною:
ДЗ ср= (ДЗ поч + ДЗ кін) /2
Якщо розглянути основні тенденції, у 2006 році спостерігалося незначне, але стабільне зменшення середнього обсягу дебіторської заборгованості (у 1 кварталі - 6085,46, у другому - 6076,16, у третьому - відбулося зменшення на 577,21 тис. грн., а у 4-му - на 7,11 тис. грн. відносно попереднього). У 2007 році, в наслідок низької платіжної дисципліни партнерів, спостерігається збільшення середнього обсягу дебіторської заборгованості на 1075,6 у другому кварталі у порівнянні з 1-м, на 628,01 тис. грн. у третьму. Але починаючи з 4-го кварталу 2007 року філія "Утел" ВАТ Укртелеком вводить жорсткіші засоби по оплаті використаних послуг та, врешті, на 1.04.2008 року середній обсяг дебіторської заборгованості становить 5899,65 тис. грн.
2) середній обсяг кредиторської заборгованості
Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі.
Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні організації-дебітора, її показують у пасиві балансу. Облік кредиторської заборгованості ведеться, природно, по кожному кредитору окремо ("розрахунки з кредиторами" чи просто "кредитори"), а в узагальнюючих показниках відбивають загальну суму кредиторської заборгованості.
За діючими правилами в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати в числі інших додаткових даних указують зведення "про наявність на початок і кінець звітного періоду окремих видів кредиторської заборгованості".
До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:
постачальники і підрядчики;
векселя до сплати;
заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;
заборгованість перед персоналом організації;
заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;
заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
аванси отримані;
інші кредитори.
У залежності від юридичної природи і правового режиму зазначені позиції філії "Утел" ВАТ Укртелеком можуть бути зведені до трьох груп.
Перша - це заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами. Заборгованість перед бюджетом - це, недоїмки, тобто не сплачені своєчасно податки; нараховані податковими органами фінансові санкції; заборгованість по платежах прирівняним з погляду їхньої обов'язковості до податків, наприклад, по платежах у дорожні фонди, митним зборам і іншим видам платежів, що надходять безпосередньо на казначейські рахунки у державний, регіональний чи місцевий бюджет. До цієї ж групи відноситься заборгованість по обов'язкових платежах у позабюджетні фінансові фонди.
Друга група - заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсаціям, платежам у порядку відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю чи працівників унаслідок смерті працівника на виробництві.
Третя група - заборгованість перед партнерами і контрагентами по договірних і корпоративних зобов'язаннях: борги по платежах постачальникам за поставлені товари, підрядчикам - за виконані роботи з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів. Тут же заборгованість організації перед учасниками (засновниками) по виплаті їм доходів (дивідендів) і заборгованість чи холдингу фірми-засновника перед дочірніми суспільствами по оплаті внесків у статутний капітал, по компенсації збитків, заподіяних дочірньому суспільству з вини основного суспільства. Борги третьої групи досить різноманітні, тому далеко не всі їх види зазначені в Положенні по бухгалтерському обліку (вони охоплені одним відверненим терміном - "Інші кредитори").
Середній обсяг дебіторської заборгованості розраховується за формулою:
КЗ ср= (КЗ поч + КЗ кін) /2
У 2006 році, 2 та 4 квартали характеризуються загальним зниженням середнього обсягу кредиторської заборгованості (на 145,13 у 2-му кварталі, та на 578,48 - у 4-му). Аналізуючи дані 2007 року можна зробити висновок про поступове збільшення середнього обсягу кредиторської заборгованості (1544,97; 1715,85; 2031,26; 2364,34 тис. грн. в розрізі кварталів). На 1.04.2008 року середній обсяг кредиторської заборгованості було знижено за рахунок надходження коштів від погашення частки дебіторської заборгованості.
Облік векселів та їх продаж на фондовому ринку дозволяє перевести дебіторську заборгованість у грошові активи. Маючи статус цінного паперу, вексель може бути предметом купівлі-продажу на фондовому ринку, а в окремих випадках використовуватися і як засіб платежу.
Вексель є зручним механізмом розрахунків між підприємствами, бо саме з його допомогою можна відстрочити виплату партнерові "живих" грошей. Використання переказного векселя вирішує питання короткострокового фінансування і скорочує час розрахунків між фірмами.
Потреба у дисконті векселів об'єктивно виникає внаслідок того, що продавець продукції, ставши векселетримачем, через нерівномірність надходжень і видатків у процесі своєї діяльності досить часто відчуває нагальну необхідність більш ліквідної форми капіталу, ніж вексель.
Використання векселя має ряд переваг, а саме [37, с.69]:
вексель може бути заставою під час отримання кредиту;
вексель можна облікувати у банку й отримати готівку;
під час розрахунку із постачальниками краще мати вексель, ніж дебіторську заборгованість;
вексель дає змогу кредиторові передавати своє право вимоги іншим особам.
Облік векселів - набагато більш проста процедура, ніж звичайне кредитування, тому що у векселя ліквідність завжди вище, ніж у позики, оформленої "за всіма правилами". Крім того визначальним є те, що облік векселів є одним з недорогих видів кредиту, які може отримати підприємство; граничний розмір кредиту легко досяжний, включаючи малі та середні підприємства; підприємство звільняється від стягнення платежу за своїми борговими вимогами.
Форфейтинг являє собою фінансову операцію по рефінансуванню дебіторської заборгованості по експортному товарному (комерційному) кредиту шляхом передачі (індосаменту) переказного векселя на користь банку (факторингової компанії) з виплатою останньому комісійної винагороди. Банк (факторингова компанія) бере на себе зобов'язання по фінансуванню експортної операції шляхом виплати по обліковому векселю, який гарантується наданням авалю банком країни імпортера. В результаті форфетування заборгованість покупця по товарному (комерційному) кредиту трансформується у заборгованість фінансову (на користь банку). За своєю сутністю форфейтинг поєднує в собі елементи факторингу (який використовують підприємства-експортери у випадку високого кредитного ризику) та обліку векселів (з їх індосаментом на користь тільки банку). Форфейтинг використовується при здійсненні довгострокових (багаторічних) експортних постачань і дозволяє експортеру негайно одержувати кошти шляхом обліку векселів. Проте його недоліком є висока вартість, тому підприємству-експортеру варто проконсультуватись з банком (факторинговою компанією) ще до початку переговорів з іноземним імпортером продукції, щоб мати можливість включити витрати щодо форфейтингової операції у вартість контракту.
Необхідно відмітити, що здійснюючи операції по рефінансуванню дебіторської заборгованості, підприємство має оцінювати їх доцільність. Тому розмір плати по рефінансуванню (втрачені грошові кошти) важливо порівняти з тим доходом, який може бути отриманий при використанні вивільнених грошових активів з врахуванням інфляції та непотрібності залучення банківського кредиту, якщо дебіторська заборгованість зменшує платоспроможність підприємства.
Треба зазначити, що філія "Утел" ВАТ Укртелеком взагалі не отримує від своїх покупців векселі або інші цінні папери. Операції з рефінансування дебіторської заборгованості шляхом факторингу або форфейтингу також жодного разу ще не здійснювались. Зважаючи на те, що сума дебіторської заборгованості у підприємства значна (через зростання дебіторської заборгованості виникає дефіцит обігових коштів, а це вже загрожує платоспроможності філії), на сьогоднішній день найважливішим завданням, що постає перед керівництвом філії, є надання можливості споживачам оплачувати поставки векселями (якщо покупці є платоспроможними та фінансове стійкими) та застосування сучасних форм рефінансування заборгованості. Однак треба підкреслити, що реально зараз вітчизняним підприємствам дуже важко використовувати наведені вище та традиційні для світової практики способи рефінансування дебіторської заборгованості.
Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною оплатою дебіторської заборгованості. Одним із видів таких систем є "Система АВС" відносно портфеля дебіторської заборгованості підприємства. До категорії "А" включаються найбільш значні й сумнівні види дебіторської заборгованості ("проблемні кредити"); до категорії "В" - кредити середніх розмірів; до категорії "С" - інші види дебіторської заборгованості, що не впливають серйозно на результати фінансової діяльності підприємства.
Критерієм оптимальності розробленої та здійснюваної кредитної політики будь-якого типу і за будь-якими формами наданого кредиту, а відповідно, і середнього розміру дебіторської заборгованості щодо розрахунків із покупцями за реалізовану їм продукцію, виступає така умова:
ДЗо>ОПдр ? ОЗдз + ВЗдз
де ДЗО - оптимальний розмір дебіторської заборгованості підприємства при нормальному його фінансовому стані;
ОПДР - додатковий операційний прибуток, що отримує підприємство від збільшення продажу продукції в кредит;
ОДЗ - додаткові операційні витрати підприємства щодо обслуговування дебіторської заборгованості;
ВЗДЗ - розмір втрат коштів, інвестованих у дебіторську заборгованість через неплатоспроможність покупців.
Додаткові пропозиції щодо управління дебіторською заборгованістю філії "Утел" ВАТ Укртелеком.
На жаль, рівень управління дебіторською заборгованістю в філії "Утел" ВАТ Укртелеком дуже низький. Так, наприклад, ніхто не проводить оперативний аналіз "віку" дебіторської заборгованості. Характерними для філії є неефективне планування необхідної величини оборотних коштів, у тому числі дебіторської заборгованості, нераціональне їхнє використання, а також недоліки організаційної структури. Через нестачу інформації, пов'язаної з обслуговуванням дебіторської заборгованості, неможливо визначити деякі показники (досі не визначаються витрати підприємства щодо обслуговування дебіторської заборгованості, сума фінансових збитків через неплатоспроможність покупців тощо).
Зважаючи на те, що сума дебіторської заборгованості у підприємства значна, на сьогоднішній день найважливішим завданням, що постає перед керівництвом філії, має бути закріплення за певною особою (групою осіб) операцій з аналізу та управління дебіторською заборгованістю. На великих підприємствах найчастіше створюється управління з проблемної дебіторської заборгованості, а на середніх і малих - спеціальний відділ.
Діяльність структурного підрозділу з дебіторської заборгованості необхідно сконцентрувати на таких напрямах:
інформаційно-методичне забезпечення. Розроблення і впровадження форм для оцінки виконання боргових зобов'язань та здійснення аналізу стану дебіторської і кредиторської заборгованостей;
розроблення схем проведення розрахунків із покупцями продукції;
розроблення і впровадження схем погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей;
оцінювання пропозицій підприємства щодо зменшення обсягу простроченої дебіторської заборгованості, запобігання її утворенню в майбутньому та зміцнення платіжної дисципліни на підприємстві, подання плану розроблених заходів із реструктуризації боргів та координації діяльності у цій сфері на затвердження директору підприємства;
реалізація розроблених заходів щодо проведення реструктуризації дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію та надані послуги;
узгодження дій кредиторів із метою зняття стягнення ними заборгованості примусово;
перевірка дочірніх підприємств щодо виконання ними боргових зобов'язань;
оцінювання пропозицій інших підприємств України, а також іноземних фірм щодо доцільності й напрямків подальшого співробітництва з ними, спрямованого на виконання боргових зобов'язань.
1.5 Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства
Реструктуризація дебіторської заборгованості, перш за все простроченої, передбачає комплекс заходів, спрямованих на зміну структури дебіторських зобов'язань підприємства, підвищення її якості та ліквідності за рахунок:
а) відстрочення та/або розстрочення платежів;
б) укладання угод про заміну договору (новація);
в) зміни сторін угод (договір уступки прав вимоги, переведення боргу);
г) зміни матеріально-уречевленої форми виконання зобов'язань.
Реструктуризація за рахунок відстрочення або розстрочення
платежів здійснюється шляхом оформлення відповідної додаткової угоди, яка змінює попередньо досягнуті домовленості щодо терміну платежу. Прострочена заборгованість перед підприємством-позичальником реструктурується на визначений сторонами термін і передбачає погашення боргу відповідно до розробленого графіка.
Реструктуризація заборгованості шляхом укладання угод про заміну договору (новація). Новація - це цивільно-правова угода, яка є підґрунтям анулювання одного і виникнення іншого зобов'язання між тими ж особами. Новація передбачає повністю заміну раніше укладеного договору іншим договором із новими умовами.
...Подобные документы
Основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики: класифікація, принципи, підходи до аналізу. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами підприємства та політика її оптимізації.
дипломная работа [737,5 K], добавлен 12.09.2012Сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства, її види та класифікація. Аналіз стану дебіторської заборгованості ТОВ "Ворожба". Огляд факторинга як методу її рефінансування. Основні організаційні методи управління нею.
дипломная работа [169,7 K], добавлен 10.06.2014Дослідження методичних підходів формування механізму управління дебіторською заборгованістю підприємства. Основні фактори впливу на динаміку та якість дебіторської заборгованості. Шляхи мінімізації негативного впливу факторів, які доцільно застосовувати.
статья [1,8 M], добавлен 07.02.2018Сутність та необхідність управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Аналіз фінансового стану бюджетного підприємства. Дослідження дебіторської та кредиторської заборгованості комунального підприємства та методи ефективного управління ними.
курсовая работа [68,3 K], добавлен 07.02.2012Сутність дебіторської заборгованості: поняття, класифікація та оцінка. Проблеми дебіторської заборгованості вітчизняних підприємств. Недоліки існуючої системи обліку. Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів.
реферат [22,3 K], добавлен 15.10.2011Аналіз проблем управління дебіторською заборгованістю підприємства торгівлі як складових стратегічного управління. Визначення головної мети та задач управління дебіторською заборгованістю. Систематизація задач в рамках її формування й погашення.
статья [15,5 K], добавлен 15.01.2018Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014Економічна сутність та основні завдання управління оборотними активами. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства. Аналіз системи управління оборотними активами ВАТ "Київпромстройсервіс". Характеристка управління грошовими коштами.
дипломная работа [639,1 K], добавлен 07.09.2010Варіативність підходів до розробки управлінських рішень. Аналіз результатів діяльності підприємства ПАТ "ВЗТА". Фінансовий аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості об’єкта дослідження. Шляхи вдосконалення та управління заборгованостю.
курсовая работа [263,3 K], добавлен 25.02.2013Сутність та особливості регулювання дебіторської заборгованості, оцінка негативного впливу на фінансовий стан підприємства, проблеми управління. Первинна інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість, особливості її відображення в обліку.
реферат [15,9 K], добавлен 08.09.2014Теоретичні основи управління, економічний зміст фінансових ризиків підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз фінансових результатів, зміни формування власних обігових коштів, вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на фінансовий стан.
дипломная работа [124,4 K], добавлен 03.03.2011Сутність капіталу як економічної категорії. Аналіз дебіторської заборгованості, ліквідності, платоспроможності та рентабельності підприємства. Загальна оцінка управління оборотним капіталом, покращення ефективності його використання в процесі виробництва.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 07.11.2011Сутність фінансового стану підприємства та елементи, що його визначають. Оцінка майнового стану ВАТ "Завод МГТ" та динаміка його зміни. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства. Управління дебіторською заборгованістю, структурою капіталу.
курсовая работа [284,9 K], добавлен 13.05.2011Класифікація, сутність та функціональне призначення системи управління доходами. Принципи формування оборотного капіталу промислового підприємства в умовах кризи. Способи погашення дебіторської заборгованості. Запровадження методик ресурсозбереження.
статья [28,8 K], добавлен 31.08.2017Економічна сутність і джерела формування прибутку підприємства. Шляхи та фінансові інструменти управління прибутком. Факторний аналіз прибутку і аналіз можливостей збільшення рентабельності діяльності. Застосування факторингу дебіторської заборгованості.
дипломная работа [941,7 K], добавлен 06.06.2016Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз динаміки обсягу та структури дебіторської заборгованості компанії "Київстар". Удосконалення механізму кредитної політики підприємства та розробка програми її подальшої реструктуризації.
курсовая работа [497,1 K], добавлен 08.09.2014Економічна сутність і роль оборотного капіталу підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Південний ГЗК", аналіз оборотних коштів, структури дебіторської заборгованості. Раціоналізація розміщення, підвищення ефективності використання оборотного капіталу.
дипломная работа [169,8 K], добавлен 08.11.2010Аналіз показників бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати. Аналіз грошових потоків підприємства у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, визначення чистого грошового потоку. Класифікація дебіторської заборгованості.
курсовая работа [593,4 K], добавлен 01.10.2011Розгляд особливостей визначення вартості факторингових послуг. Фінансові посередники як інституційні інвестори фінансового ринку. Загальна характеристика основних функцій факторингу: фінансування поставок товарів, управління дебіторською заборгованістю.
дипломная работа [685,2 K], добавлен 05.04.2015Стратегія і тактика управління портфелем цінних паперів, поняття заощаджень та ризику. Вплив фінансової залежності на доход корпорацій та управління дебіторською заборгованістю. Визначення ознак злиття і приєднання фірм та розрахунок ставки дисконту.
реферат [442,9 K], добавлен 16.08.2010
