Фінансовий аналіз діяльності підприємства

З одного боку, максимізація і стабільність виплат дивідендів впливають на зростання котирувань (а в разі якщо співвласниками підприємства є його працівники, то й на продуктивність праці).

З іншого - збільшуючи розмір дивідендів, компанія автоматично скорочує частку прибутку, реінвестованого у виробництво.

Доводиться шукати «золоту середину», пов'язуючи воєдино стратегічні цілі і поточні завдання підприємства. Далеко не завжди це завдання вдається вирішити успішно - знову-таки в силу відсутності на підприємстві внутрішнього фінансового контролю.

У даному випадку контролююча інстанція повинна проаналізувати фактори, що обумовлюють зручній для даного підприємства дивідендну політику (консервативну, компромісну або агресивну).

Слід зокрема враховувати темпи зростання підприємства, його прибутковість і залежність від припливу позикового капіталу. Вирішальною обставиною може виявитися і довгострокова стратегія основних власників. Очевидно, що реінвестування коштів поряд з максимальним скороченням числа акціонерів і виплачуються їм «преміальних» буде найкращим варіантом для тих, хто має намір зберегти контроль над бізнесом у своїх руках.

Буває й так, що компанія відчуває нестачу коштів на розвиток і списує це на необхідність платити дивіденди. Насправді ж причина в тому, що встановлений керівництвом підприємства порядок прийняття рішень з таких виплат порушується. Або ж прийнята процедура просто неефективна. Продумана інвестиційна політика організації забезпечує підприємству максимальний економічний, науково-технічний, екологічний та соціальний ефект. Обсяг вкладень має співвідноситися з обсягами активів, а кошти,виділяються на безприбуткові інвестиційні проекти ефективно витрачатися.

Щоб оцінити, чи так насправді йдуть справи на підприємстві, внутрішній фінансовий контроль повинен «перелопатити» масу інформації. При цьому особливу увагу варто звернути на сформований порядок прийняття інвестиційних рішень, оскільки це «слабке місце» багатьох підприємств.

З метою контролю слід ретельно проаналізувати та оцінити процедури інвестиційного аналізу і прийняття інвестиційних рішень:

1) процедури визначення обсягу, загальної економічної та іншої ефективності, строків окупності довгострокових вкладень капіталу;

2) порядок прийняття рішень за джерелами засобів фінансування інвестицій, процедури дисконтування та оцінки вартості капіталу й аналізу фінансових потоків проектів;

3) методи оптимізації строків реалізації проектів та порівняльного аналізу ефективності проектів з рівними і нерівними термінами реалізації;

4) критерії вибору відтворювальних альтернатив;

5) способи оцінки впливу інфляції на інвестиційні рішення;

6) методи аналізу проектних ризиків;

7) склад відповідальних за розробку і прийняття інвестиційних рішень, порядок прийняття цих рішень, джерела і якість використовуваної при цьому інформації.

Окремий випадок інвестиційної діяльності підприємства - її портфель цінних паперів. В ідеалі він забезпечує найкраще співвідношення ризику і прибутковості.

Звідси логічно випливає правило: формування портфеля повинна бути спрямована на максимізацію доходу при одночасному зниженні рівня ризику. Крім того, необхідно врахувати, що оптимальний портфель цінних паперів-диверсифікований, він має високу ліквідність, а витрати на його управління мінімальні.

З метою контролю за «портфельної» діяльністю слід перш за все уточнити цілі і стратегії підприємства, фінансові програми розвитку та напрями довгострокових вкладень в цінні папери.

Важливо також встановити цілі портфеля (збереження і збільшення капіталу, доступ до майнових і немайнових прав, розширення сфери впливу, страхування від ризиків і т. д.) і оцінити, наскільки вони згідні завданням організації в цілому.

Безумовно, фактичне наповнення портфеля також повинно бути пов'язане зі стратегією інвестор.

Необхідність та особливості внутрішнього фінансового контролю.

Метою внутрішнього фінансового контролю є перевірка діяльності громадського об'єднання в цілому або його органів або відокремлених структурних підрозділів на предмет відповідності законодавству, ревізія фінансово-господарської діяльності і вироблення рекомендацій щодо вдосконалення управління і діяльності організації. Здійснюється цей контроль з боку внутрішньої структури об'єднання - контрольно-ревізійного органу.

Особливістю внутрішнього контролю є те, що навіть у разі наявності в діяльності об'єднання порушень до нього не застосовуються санкції, можливо лише застосування стягнення до конкретних посадових осіб організації. Це пов'язано з тим, що перевірка проводиться силами самої організації, і її результати використовуються, перш за все, всередині організації. Незважаючи на це, контролюючі органи мають право знайомитися з актами внутрішніх перевірок (ревізій) громадських об'єднань. Однак наявність у фінансовій діяльності організації порушень, зазначених у цих актах, не є підставою для застосування стягнення до організації, так як контролюючий орган повинен самостійно виявити і довести факт правопорушення.

Формування контрольно-ревізійного органу.

Наявність контрольно-ревізійного органу є одним з обов'язкових умов існування громадської організації. Він формується при створенні громадського об'єднання. У залежності від масштабів і території діяльності громадського об'єднання, її структури (наявності відділень, підприємств і т. д.) цей орган може бути єдиноначальні (ревізор, контролер-ревізор) або колегіальним (контрольно-ревізійна комісія, ревізійна комісія). У разі створення єдиноначальної органу вся діяльність здійснюється самим ревізором і рішення він приймає самостійно. При існуванні колегіального органу серед його членів обирається голова, який організовує діяльність комісії.

Основні рішення приймаються комісією шляхом голосування на засіданнях комісії.

Контроль витрачання коштів організації та дотримання бюджету громадського об'єднання.

При проведенні даного виду ревізії здійснюється контроль над надходженням та використанням коштів організації. Кошти об'єднання мають витрачатися лише на цілі, передбачені в статуті організації.

Крім цього кошти (майно), отримані у вигляді пожертвувань, грантів, цільового фінансування, можуть бути використані тільки на цілі, передбачені при передачі даних коштів (майна).

Для перевірки правильності виконання бюджету організації первинні документи про надходження грошей на рахунки об'єднання або в касу і витрачання цих коштів порівнюються з складеним бюджетом, звітами відповідальних осіб і т. д.

Контроль над правильністю та повнотою сплати членських та вступних внесків проводиться тільки в тому випадку, коли сплата внесків передбачена у статуті організації.

При цьому перевіряється, чи всі члени організації сплатили внески і строки, протягом яких ці внески були сплачені.

Перевіряється також порядок прийому внесків у членів організації, правильність ведення відповідної документації.

Контроль над веденням діловодства в об'єднанні, включає в себе перевірку правильності організації роботи з документами, в тому числі, наявність правильно розроблених бланків та затвердженої номенклатури справ, правильність складання та оформлення документів, реєстрації та контролю над їх виконанням, терміни та умови зберігання документів. При цьому перевіряється вся документація організації.

Контроль над фінансово-господарською діяльністю громадського об'єднання включає в себе перевірку правильності обчислення та сплати податків і зборів, контроль над виконанням господарських договорів тощо.

ВИСНОВКИ

На протязі практики я вивчив історію виникнення і розвитку підприємства, організаційно - правову форму і його структуру.

Мені була представлена вся необхідна документація, за допомогою якої я зміг вивчити техніко-економічних умови діяльності лікарні, її фінансового стану,ознайомився з організацією фінансової роботи, вивчив формування та використання фінансових ресурсів, визначив порядок підзвітності, відповідальності та контролю діяльності, визначив методи управління фінансово-економічним розвитком лікарні. Також знайомився з організацією фінансових взаємовідносин лікарні з державою, постачальниками та покупцями, робітниками, іншими суб'єктами фінансового ринку. Вивчив організацію правової діяльності, змісту та техніку складання фінансово-розрахункових документів, форм фінансової звітності.

Мною був зроблено аналіз фінансова господарської діяльності підприємства, у ході якого були зроблені такі висновки про стан підприємства. Аналіз ліквідності балансу говорить про нераціональне використання коштів, таким чином підприємство є малоліквідним. Підприємство має достатньо високий рівень фінансової стійкості,але має низький рівень маневреності капіталу. Ріст коефіцієнту маневреності свідчить про збільшення гнучкості використання власних коштів підприємства і збільшення рівня їхньої капіталізації. На основі аналізу показників ділової активності підприємство можна зробити висновки, що знизилась ефективність використання ресурсів, інші показники ділової активності є нульовими,тому що підприємство є державним.

У якості індивідуального завдання мені треба було розглянути створення ефективної системи внутрішнього контролю на підприємстві. Підприємство на якому я проходив практику є державним, тому внутрішній контроль здійснює головний бухгалтер. Але мною була розглянута ця тема в теоретичному аспекті, і були зроблені висновки, що головне завдання фінансового контролю полягає в тому, щоб забезпечити підприємству стабільне положення і акумулювати його ресурси для виконання стратегічних планів. Ще одна його мета - в тому, щоб уникнути порушення і зловживання, які майже неминуче виникають там, де відсутня систематичний підхід до роботи з фінансами.

У загальних рисах внутрішній фінансовий контроль являє собою інструмент для аналізу практики роботи підприємства у фінансовій сфері. І при його впровадженні вдається не тільки виявити всілякі прорахунки і помилки, але і намітити шляхи для оптимізації діяльності компанії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2002.

2. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - Дн-к. - 2001.

3. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання.: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.

4. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. Метод посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, - 2000.

5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е издание, перераб. и доп. - Минск, - 1999.

6. Самойлов Л.Л. Практические выводы по результатам анализа финансовых показателей.

7. Балабанова, Л.В. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика / Л.В. Балабанова, А.М. Германчук. - К.: Професіонал, 2004. - 288 с.

8. Бланк, И.А. Торговый менеджмент / И.А. Бланк. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 488 с.

9. Котлер, Ф. Основы маркетинга: (пер. с англ.) / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Дж. Сондерс, В. Вонг. - М.;СПб., К.: Вильямс, 1999. - 1152 с.

10. Павленко, А.Ф. Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика: монографія / А.Ф. Павленко, А.В. Войчак, Т.О. Примак, Київський нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2005. - 408 с.

11. Портер, М.Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М.Е. Портер. - К.: Основи, 1998. - 392 с.

12. П'ятницька, Г.Т. Управління підприємством в епоху глобалізму: монографія / Г.Т. П'ятницька. - К.: Логос, 2006. - 568 с.

ДОДАТОК 1

Таблиця Д1:

ліквідність баланс фінансовий

ДОДАТОК 2

Таблиця Д2:

ДОДАТОК 3

Таблиця Д3:

Размещено на Allbest.ru