Размещено на http://www.allbest.ru/

Недоліки непрямого оподаткування в Україні та можливості їх усунення

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність та види непрямих податків

1.1 Економічна сутність непрямих податків

1.2 Податкова політика України та її принципи

Розділ 2. Роль непрямих податків в формуванні бюджету

2.1 Аналіз співвідношення непрямих та прямих податків у структурі податкової системи України

2.2 Аналіз регулятивного впливу непрямих податків на динаміку формування доходів зведеного бюджету України

Розділ 3. Удосконалення непрямого оподаткування

3.1 Аналіз впливу механізму непрямого оподаткування на діяльність суб'єктів господарювання

3.2 Удосконалення механізму непрямого оподаткування

Висновки

Список літератури

Вступ

В ринкових умовах одним із основних інструментів регулювання соціально-економічних процесів є бюджет держави, за допомогою якого вона розподіляє та перерозподіляє новостворену вартість. Бюджет є центральною ланкою фінансової системи держави. Він забезпечує не тільки акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й активно впливає на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і впровадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. Відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, він своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат.

Через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва, соціального розвитку, активізує заходи щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також цільового і економного витрачання державних коштів. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів на державному рівні і повсякденної роботи на місцях для забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів та здійснення видатків, постійного аналізу доходів і витрат бюджету, а також їх впливу на економіку. Побудова моделі економіки ринкового типу вимагає теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця і ролі бюджету в економічній системі держави. Недооцінка проблем державного бюджету може привести, в кінцевому підсумку, до фінансової кризи.

В останні роки в Україні удосконалювалась система управління державними фінансами, зокрема видатками державного бюджету. Головними напрямами цієї роботи були підвищення відповідальності центральних органів виконавчої влади за проведення державної політики у відповідних галузях і сферах, упорядкування і раціоналізація мережі підвідомчих установ, суттєве скорочення кількості головних розпорядників коштів державного бюджету та переведення на казначейське обслуговування практично всіх операцій державного бюджету. Водночас позитивні результати останніх років ще не дають підстав для висновку про кардинальні зрушення у системі державних фінансів.

Потребує дальшого удосконалення система управління державними фінансами, підвищення ефективності виконання бюджету на всіх рівнях. Для цього треба забезпечити:

здійснення розрахунків балансу фінансових ресурсів держави та вдосконалення на цій основі бюджетно-фінансових та грошово-кредитних пропорцій економіки України;

перехід до середньострокового бюджетного планування як основи формування державного бюджету на певний рік;

перехід від багатоканальної до одноканальної системи фінансування закладів, установ та організацій бюджетної сфери, а також окремих бюджетних програм, зокрема в частині передачі функцій фінансування лише одному головному розпоряднику;

здійснення витрат державного та місцевих бюджетів виключно на конкурсній основі;

поглиблення реформи міжбюджетних відносин як необхідної умови залучення потенціалу регіонів до забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення;

реальне запровадження бюджетів розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях;

децентралізацію оплати рахунків бюджетних установ.

Проблемам формування та зміцнення доходної бази бюджету, аналізу динаміки та структури його видатків присвячено праці С.А. Буковинського, О.Д. Василика, З.М. Васильченка, О.Д. Заруби, А.М. Мороза, С.І. Юрія та інших. Ці вчені ведуть дослідження і обґрунтовують свої пропозиції та рекомендації стосовно напрямів удосконалення бюджетної політики держави, шляхів реформування податкової системи України. Однак, ефективне використання державного бюджету в макроекономічному регулюванні вимагає постійної уваги до нього, досліджень його доходної та видаткової частини, узагальнення як світового, так і вітчизняного досвіду формування його доходів. Тому, виходячи із сказаного вище, тему даної роботи можна вважати дуже актуальною.

Метою дослідження є аналіз непрямих податків у структурі податкової системи України.

Завдання роботи полягає в наступному:

1. Визначити економічну сутність доходів Державного бюджету України.

2. Провести аналіз динаміки та структури доходів Державного бюджету України у 2009-2012 роках

3. Визначити основні напрями впливу непрямих податків на діяльність підприємств.

Об'єкт дослідження: структура податкових надходжень Державного бюджету України. Методологічною базою дослідження є сучасна теорія фінансів, дослідження українських та іноземних вчених з проблем державних фінансів і бюджетної політики. Робота базується на системних методах дослідження, методах аналізу і статистичних порівнянь.

При написанні роботи в якості інформаційної бази були використані законодавчі та нормативні документи з питань формування та регулювання державного бюджету, звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, а також монографічні роботи, підручники, посібники, та економічні періодичні видання.

Розділ 1. Сутність та види непрямих податків

1.1 Економічна сутність непрямих податків

За економічною сутністю податки є обов'язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотний зв'язок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат. Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація. За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її податкову систему. Податкова система кожної держави має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних ознак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі.

У класичному плані всі податки поділяються на державні й місцеві, прямі й опосередковані (непрямі), податки з юридичних і податки з фізичних осіб, натуральні й грошові, звичайні і надзвичайні. Податки, які надходять до державного бюджету, називаються державними. Вони встановлюються законами держави або декретами уряду. Місцеві податки та збори теж встановлюються законами держави, але місцеві органи влади мають повні права щодо обкладання цими податками. Вони можуть диференціювати ставки податків у межах ставки, визначеної законом, надавати додаткових пільг окремим платникам, змінювати строки сплати.

Залежно від об'єкта оподаткування, податки поділяються на прямі і непрямі або опосередковані. Коли об'єктом оподаткування є прибуток, земля, капітал або дохід юридичної чи фізичної особи, то це податок прямий, він залежить від величини певної власності. Прикладом цього можуть бути податки на прибуток підприємств доходи громадян, на землю, майно тощо.

При непрямому оподаткуванні об'єктом є не дохід, а витрата. Податок, вірніше його величина, включається в ціну товару і сплачується при купівлі товару. Величина цього податку не пов'язана з доходами платника. Тому непрямі податки вважаються найнесправедливішими, фіскальними, хоча і мають певні переваги. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

При введенні податки наділяються певними функціями або призначенням. Кожний податок виконує передусім фіскальну функцію, тобто забезпечує надходження коштів до бюджету Однак таке спрощене усвідомлення ролі податків не має достатніх підстав, бо запровадження будь-якого податку потребує чіткого визначення об'єкта та суб'єкта оподаткування, строків сплати, переліку пільг, що надаються при оподаткуванні тощо.

При визначенні цих параметрів податку закладається його стимулюючий вплив на економічні процеси, що цей податок зумовлюють. Тому е всі підстави стверджувати, що податки виконують стимулюючу функцію. Майже не буває податків, які б цих функцій не виконували. Все залежить від того, який закладено механізм їхньої реалізації. Надмірне перевантаження податку пільговим оподаткуванням із метою стимулювання тих чи інших видів виробництв або споживання товарів, виконання робіт, надання послуг часто, замість стимулювання, призводить до протилежного - до зростання тінїзації економіки.

Надання податкам стимулюючих функцій - досить складне та в економічному сенсі відповідальне завдання. Воно потребує глибоких наукових досліджень і всебічного обґрунтування. Суть питання в тому, що стимулюючі функції можуть бути закладені завдяки зміні або диференціації ставок податків, або ж повному звільненню від їх сплати. У цьому разі здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту через фінансову систему від одних суб'єктів оподаткування на користь інших.

Отже, цей перерозподіл має не лише економічний, а й соціальний характер. Він може призвести до порушень важливих економічних пропорцій у виробництві та споживанні матеріальних благ і послуг. Усе це пов'язано з правами та свободами людини, її економічним і соціальним становищем. Як підтверджує світовий досвід, надання податкам стимуляційних І регуляційних функцій потребує тривалого опрацювання порядку їх обчислення, сплати, надання пільг. Фіскальна й стимуляційна роль податків стає зрозумілішою при розгляді порядку обчислення й сплати деяких видів податків. Найхарактернішим щодо цього є податок на прибуток підприємницьких структур. Він запроваджений у всіх країнах і є одним з найдавніших платежів.

1.2 Податкова політика України та її принципи

Податкова політика держави є невід'ємною складовою фінансової політики. Вона не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. Система оподаткування - частина загальної податкової політики держави.

Загалом податкова політика - це система відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах.

Залежно від організаційної структури управління державою розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику суб'єкта оподаткування на рівні підприємства, фірми (юридичних і фізичних осіб).

Кожен рівень має свої особливості, завдання, мету і методи її досягнення.

Якщо розглядати податкову політику на макроекономічному рівні, то вона є системою відносин між державою і платниками податків та інших обов'язкових платежів, які складаються при отриманні та розподілі їх у державі.

Основна мета державної податкової політики полягає в організації наповнення дохідної частини бюджету держави з різних джерел для покриття витрат, пов'язаних із виконанням нею своїх функцій.

При розробці податкової політики на макроекономічному рівні потрібно враховувати функції, які виконують податки.

Головною функцією є фіскальна. Ефективність її залежить від того, наскільки гнучкою вона може бути залежно від конкретної ситуації та стану розвитку економіки держави. Основна вимога при виконанні фіскальної функції - повнота збору податків згідно зі строками, визначеними чинним законодавством. У деяких випадках з метою розвитку якогось напряму діяльності (приміром, підтримки інвестування деяких видів діяльності для прискорення розвитку галузі в цілому, агропромислового сектору держави тощо), тимчасової підтримки виробництва деяких товарів та виробів (наприклад, вітчизняних лікарських препаратів - інсуліну) або вітчизняного виробника продовольчих товарів держава може надати податковий кредит або встановити інші строки сплати податків. Якщо ці акції проводяться на підставі економічно обґрунтованих розрахунків, то в майбутньому це дозволить отримати економічний ефект і збільшити надходження податків до бюджету.

Сутність іншої функції - розподільчої - полягає у встановленні справедливості при стягненні податків. Тобто потрібно підходити до платників податків з урахуванням умов їх діяльності. Це стосується як фізичних і юридичних осіб, так і регіонів у цілому. При визначенні регіональної податкової політики особливої уваги потребує структура виробництва регіону, найбільша питома вага виготовлення певної продукції з точки зору розмірів сплати податків. Наприклад, найбільші податки повинні сплачувати ті регіони, де монопольно виробляється високоприбуткова продукція (горілчане та тютюнове виробництво), і найменші - де випускаються товари першої необхідності або продовольчі. Розвиток промислового виробництва також сприяє збільшенню загальної суми отриманих податків у цілому по регіону (наприклад, у промислових регіонах - Східна Україна - більше, ніж у сільськогосподарських регіонах - Південна та Західна Україна). Особливе значення мають рівні зайнятості населення та середньоподушного доходу. Причому тут виділяються два аспекти: з одного боку, збільшення податків з доходів, з другого - зростання обсягів реалізації товарів і сплата податків з ціни виробу. Тобто при виконанні цієї функції потрібна гнучка політика у визначенні розмірів податків, що стягуються до бюджету з різних платників.

Зміст соціальної функції полягає в тому, що повинна змінюватись структура сплати податкових та інших обов'язкових платежів, особливо між тією частиною, яка йде до державного бюджету, та тією, що залишається в місцевому. Але для цього необхідно чітке визначення загальних витрат держави, їх структури та шляхів економії (при виконанні функцій держави в повному обсязі). З урахуванням особливостей розвитку економіки регіону або освоєння нових територій та залучення для цього інвестиційних коштів держава може створювати вільні економічні зони, тобто території, на яких діють найсприятливіші для розвитку підприємництва умови.

З урахуванням особливостей фінансової політики та наявності великої кількості джерел наповнення державного бюджету державну податкову політику можна розглядати в широкому та вузькому значеннях.

У широкому сенсі сутність державної податкової політики полягає у формуванні державного бюджету за рахунок різних джерел, які можна поділити на два блоки:

· безпосередньо податки з юридичних і фізичних осіб;

· використання інших джерел, до яких належать внутрішні державні позики. Вони можуть бути в різних формах, головним чином у вигляді випуску цінних паперів, підписування на позики тощо. Сутність державної внутрішньої позики полягає в тому, що держава тимчасово бере у населення (іноді й у підприємств) кошти і зобов'язується їх повернути з відсотками за користування.

Але в будь-якому разі ці кошти повертають населенню з державного бюджету. Однак головним джерелом надходжень до бюджету залишаються податки. Тому державні внутрішні позики можна визначити також як податки, сплата по яких з боку держави відстрочена у часі.

У вузькому значенні під державною податковою політикою розуміють систему оподаткування, яка складається з системи податків, об'єкта та суб'єкта оподаткування, ставок оподаткування, механізму їх сплати та вилучення, строків сплати тощо.

Виходячи із загальної фінансової політики держави, мети та завдань податкової політики визначаються головні принципи її організації. До них належать:

1. Забезпечення реалізації головних напрямів державної фінансової політики на основі ефективного здійснення державної податкової політики, її напрямів та умов реалізації. Державна податкова політика при досягненні кінцевого результату повинна мати те саме спрямування, що й державна фінансова політика.

2. Стабільність нормативно-правового забезпечення, яке регулює податкову систему держави, зменшення різних доповнень до законів. Підзаконні акти не повинні суперечити головним законам або указам Президента.

3. Економічна зацікавленість. У сплаті податків повинні бути зацікавлені як платники (юридичні та фізичні особи), так і держава, яка має піклуватися про зростання добробуту населення, виконання в повному обсязі соціальних функцій та ін.

4. Соціальна справедливість як щодо юридичних осіб, так і щодо фізичних. Наприклад, ставки податків, тарифів або інших обов'язкових платежів повинні бути однакові для всіх платників.

5. Рівнонапруженість податкового тиску як щодо всіх платників податкових та інших обов'язкових платежів, так і в регіональному аспекті. Дотримання цього принципу пов'язане із суттєвим зменшенням пільг при встановленні податків різних видів.

6. Принцип вигідності для держави та платника податку.

Сутність цього принципу полягає в тому, що платник податку повинен отримати від суспільства таку частину благ або послуг, яка задовольняла б його уяву про їх вартість. Під загальним благом розуміють ті вигоди, які платник податку може отримати і які фінансуються за рахунок бюджету. Відповідно до цього фінансування державного бюджету повинно проводитись за рахунок тих платників, які сплачують більші податки. Тобто податки можна розглядати як ціну послуги держави. Позитивним є те, що розмір податку пов'язується з витратами бюджету. Цей принцип має місце при встановленні митних тарифів, державного мита, сплати в соціальні фонди (соціального страхування, обов'язкового пенсійного страхування тощо).

7. Економічна ефективність. Усі витрати, пов'язані з організацією податкової діяльності, вилученням і зборами податків, повинні бути значно меншими, ніж результати цієї роботи. Насамперед це залежить від ставлення платника податків до виконання своїх податкових зобов'язань, а також від продуктивності праці самих податківців, від ефективності організації їх праці, ступеня технічного оснащення.

8. Гнучкість. Державна податкова політика повинна постійно пристосовуватись до чинної економічної системи, відображати зміни, що відбуваються в країні. Але це протидіє принципу стабільності нормативно-правової бази. Головним при здійсненні цього принципу є оптимальність при проведенні будь-яких змін і доповнень. Платник податку повинен бути впевнений, що та діяльність, яку він розпочинає і яка, за його підрахунками, буде ефективною, не стане для нього збитковою після початку роботи.

За характером державна податкова політика може бути дискреційною та антидискреційною. Такий розподіл залежить від циклічності розвитку економіки, стадій економічного розвитку суспільства.

Дискреційна державна податкова політика характерна для періоду, коли економіка держави перебуває на стадії спаду, тобто коли в суспільстві знижується попит на вироби, а відповідно, зростає перевиробництво товарів і в кінцевому підсумку знижується виробництво. У цьому разі держава зменшує ставки податків або надає податкові пільги фізичним особам з метою збільшення доходів громадян.

При збільшенні доходів повинен зростати й попит споживачів. Таке збільшення відбувається, але залежить від особливостей характеру споживачів. У цілому всі доходи населення поділяють на три типи:

товарні витрати (або покупні фонди населення), обов'язкові платежі та заощадження. Залежно від того, як змінюються друга та третя частини всіх витрат споживачів, відбувається збільшення першої частини - споживчих фондів, які й відображають попит населення. Зміни обов'язкових платежів залежать передусім від цінової політики держави, загальної економічної та фінансової стратегії, а також від стану ринку послуг. Третя частина - заощадження - залежить від особливостей людини, бажання придбати речі в майбутньому або від її невпевненості в майбутньому, причому здійснюється в тих формах, які найбільше задовольняють населення (на жаль, не завжди в установах банку).

З другого боку, держава має можливість зменшувати податки з юридичних осіб, товаровиробників з метою зниження загальних цін на товари та їх доступності для споживачів з низьким рівнем доходів.

У цьому разі успіх залежить від того, наскільки виробники схильні до цих змін і яка стратегія для них прийнятніша (наприклад, в Україні в окремих випадках надання податкових пільг деяким товаровиробникам не супроводжується зменшенням цін на їхню продукцію, що не давало загального ефекту).

Але в державі може скластися й інша ситуація, коли попит значно перевищує пропозицію, тобто у населення накопичується велика грошова маса, з'являється дефіцит товарів і підвищується темп інфляції.

Тоді держава збільшує податки з фізичних осіб і таким чином зменшує вільну грошову масу населення.

Однак у будь-якому разі така форма дискреційної політики має фіскальний характер.

Антидискреційна державна податкова політика пов'язана з теоретичною концепцією про те, що вона має здатність саморегулюватися при зміні економічного циклу. Так, при збільшенні виробництва товарів і валового національного продукту автоматично зростає розмір податкових платежів до бюджету. Найбільший ефект досягається, коли загальна державна податкова політика має прогресивний напрям, тобто податки збільшуються залежно від зростання податкової бази об'єкта оподаткування. Але при цьому потрібно мати на увазі, що антидискреційна державна податкова політика має тимчасовий та неавтоматичний характер, тому не може тривати довгий час і тільки послаблює негативні наслідки, властиві конкретному циклу розвитку економіки держави. У сучасних умовах у державах з різними рівнями економічного розвитку застосовуються різні підходи до здійснення державної податкової політики.

Розділ 2. Роль непрямих податків в формуванні бюджету

2.1 Аналіз співвідношення непрямих та прямих податків у структурі податкової системи України

Державні доходи - це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Державні доходи об'єднуються у централізовані фінансові ресурси і зосереджуються, як правило, у державному бюджеті.

Динаміка доходів держави пов'язана із загальним станом економіки, взаємозалежна.

Прогнозний обсяг номінального ВВП, закладений до бюджетних розрахунків на 2012 рік, складає 512,5 млрд. гривень. Проти показника, врахованого при розробленні проекту бюджету на 2011 рік, прогнозний ВВП на наступний рік є більшим на 76,5 млрд. грн. або на 117,6 %.

Темп зростання реального ВВП на 2012 рік, згідно з пояснювальною запискою до проекту бюджету прогнозується на рівні 7,0 %. Водночас, Пояснювальна записка до проекту Державного бюджету України на 2012 рік не містить припущень щодо очікуваного розвитку економіки країни до кінця 2011 року. На думку експертів, такий прогноз потребує обґрунтування з боку Міністерства фінансів, оскільки вже у поточному році спостерігається значне уповільнення темпів економічного зростання порівняно з прогнозними на цей рік показниками. Так, темп росту реального ВВП за січень-серпень 2011 року склав 102,8 % (рис. 2.1) при прогнозному річному показнику на рівні 8,0 %. Це дає підстави стверджувати, що загальне економічне зростання до кінця 2011 року складе 5,0 % http://dn.kiev.ua/prognosis/VVP25_11.html і не перевищить (за оптимістичним прогнозом) 5,4 % Прогноз Міжнародного валютного фонду, Контракти / № 41 / 10.10.2011. с. 28..

Рисунок 2.1 - Динаміка номінального та реального ВВП за 2009-2011 роки

Загальне уповільнення розвитку економіки у поточному році визначатиме темпи економічного зростання у наступному році. Враховуючи подальшу соціальну спрямованість бюджетної політики, пов'язану з підвищенням соціальних виплат із бюджету, можна припустити, що темпи зростання реального ВВП у 2012 році будуть нижчими, ніж 107,0 %, які прогнозуються Урядом.

Інші соціально-економічні показники, такі як зниження експорту, уповільнення притоку іноземних інвестицій в Україну, зростання інфляції (порівняно з 2010 роком), які спостерігаються у поточному році, також можуть вплинути на зменшення темпу росту реального ВВП, порівняно з тим, що прогнозується Урядом.

Частка перерозподілу доходів через зведений бюджет України у 2012 році прогнозується на рівні 29,2 %, тоді як у 2011 році 30,2 %. Однак, порівняно з минулими роками цей показник є значно вищим (рис. 2.2).



Рисунок 2.2 - Динаміка номінального ВВП та співвідношення доходів до ВВП (частки, що перерозподіляється через зведений бюджет України) за 2008-2012 роки

Згідно даних Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", доходи зведеного бюджету України на 2012 рік визначено в сумі 149,5 млрд. грн., що на 14,7 млрд. грн. або на 11,1 % більше обсягу доходів, затвердженого Верховною Радою України, Верховною Радою АРК та місцевими радами на 2012 рік з урахуванням змін.

Доходи Державного бюджету України з урахуванням міжбюджетних трансфертів на 2012 рік визначено у сумі 118,7 млрд. грн., що на 12,6 млрд. грн. або на 14,4 % більше, ніж передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (зі змінами).

Без урахування міжбюджетних трансфертів доходи Державного бюджету України на 2012 рік передбачено на рівні 116,6 млрд. грн., що на 11,7 млрд. грн. або на 11,2 % більше, ніж передбачено Законом "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (зі змінами).

Враховуючи те, що міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого, надалі розглядатимуться показники доходної частини державного та зведеного бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів.

Як видно графіку, у 2012 році передбачається уповільнення темпів приросту бюджетних надходжень.

Рисунок 2.3 - Темп приросту доходів зведеного та державного бюджетів

Водночас, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", 1 480,5 млн. грн., або 7,3%, загальних надходжень податку на прибуток підприємств та 3 602,7 млн. грн. податку на додану вартість передбачено зараховувати до спеціального фонду (в рахунок погашення зобов'язань держави по знецінених заощадженнях населення). Тобто мова йде про взаємозалік, і дані кошти фактично до бюджету не надходитимуть. Тому, на думку експертів Групи бюджетної та фіскальної політики, для коректного зіставлення динаміки даного показника, план має бути зменшено на суму зазначених залишків.

В нижченаведеній таблиці представлені відкориговані показники доходної частини державного та зведеного бюджетів.

Таблиця 2.1 - Відкориговані доходи зведеного та державного бюджетів

	2009	2010	2011	2012
Доходи зведеного бюджету (без трансфертів)	75,3	90,6	129,6	149,5
Доходи загального фонду	58,3	66,9	102,9	121,0
Доходи спеціального фонду	17,0	23,7	26,7	28,5
Доходи державного бюджету (без трансфертів)	52,7	67,8	100,2	116,6
Доходи загального фонду	39,9	49,5	79,8	93,0
Доходи спеціального фонду	12,8	18,3	20,4	23,6

Отже, в співставних умовах обсяг надходжень зведеного бюджету передбачено збільшити на 19,9 млрд. грн., або на 15,4% в порівнянні з плановим річним показником надходжень зведеного бюджету поточного року. До позитивних рис запропонованого бюджету слід віднести подальше скорочення частки спеціального фонду і відповідне збільшення частки загального фонду в структурі надходжень як державного так і зведеного бюджетів.

Рисунок 2.4 - Структура загального і спеціального фондів зведеного та державного бюджетів

Суттєве скорочення частки спеціального фонду у загальній структурі доходної частини як державного, так і зведеного бюджетів пояснюється неврахуванням чинників нефіскального характеру, які мали наслідком збільшення частки спеціального фонду.

Зокрема, причиною збільшення частки надходжень спеціального фонду у 2010 році стало стрибкоподібне зростання власних надходжень бюджетних установ у ІІІ кварталі. Стрімке збільшення надходжень спеціального фонду з даного джерела зумовило збільшення надходжень у вигляді благодійних внесків, грантів та дарунків, отриманих бюджетними установами. Логічно припустити, що збільшення цього виду доходів пов'язане з початком президентської виборчої кампанії 2010 року.

Основною причиною різкого збільшення частки спеціального фонду у 2011 році стало зарахування до його надходжень податкової заборгованості минулих років з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги, та житловокомунальних підприємств, НАК "Нафтогаз України" і підприємств паливно-енергетичного.

Відповідно до статі 39 Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ці кошти передбачені на погашення зобов'язань держави по втрачених заощадженнях громадян в обсязі 6 млрд. грн. Таке погашення передбачено здійснювати шляхом проведення взаємозаліку боргу громадян за спожиті, але не оплачені комунальні послуги із простроченою податковою заборгованістю підприємств ЖКГ, ПЕК та інших підприємств, що надають такі послуги. В результаті проведення взаємозаліку кошти в бюджет не потраплятимуть, отже це стало штучним завищенням річного прогнозного показника доходів спеціального фонду на суму такого взаємозаліку.

Якщо привести обсяг надходжень до зведеного і державного бюджетів у співставні умови, то отримаємо співвідношення часток загального і спеціального фондів подібні до тих, що закладені в проект Закону України "Про держаний бюджет на 2012 рік".

Структура доходної частини державного бюджету згідно проекту закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік" має суттєво змінитися порівняно з фактичними даними щодо виконання державного бюджету в 2010 році та плановими показниками на 2011 рік.

Зокрема, спостерігається тенденція до збільшення частки податкових надходжень в структурі загальних надходжень державного бюджету. Зокрема, планується збільшити її на 4,6 відсоткові пункти проти відповідного річного планового показника на 2011 рік. Це планується досягти завдяки збільшенню надходжень всіх основних податкових складових бюджету: податку на прибуток підприємств - на 2,4 відсоткові пункти, податку на додану вартість - на 1,4 відсотковий пункт, акцизного збору - на 1,0 відсотковий пункт, зборів за спеціальне використання природних ресурсів - на 0,4 відсоткові пункти, податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції - на 0,1 відсотковий пункт тощо.

Відповідно, в проекті Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік" передбачено зменшення частки неподаткових надходжень на 6,1 відсотковий пункт, у тому числі зменшення доходів від власності та підприємницької діяльності на 3,3 відсоткові пункти та інших неподаткових надходжень на 2,7 відсоткові пункти.

Ще однією характерною рисою проекту державного бюджету на 2012 рік стало майже 3-разове збільшення частки доходів від операцій з капіталом. Однак частка цих доходів у загальному обсягу незначна.

В узагальненому вигляді ці дані представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Структура доходів державного бюджету в 2010 - 2012 роках

Джерело доходів	2010, %	2011, %	2012, %
Податкові надходження	67,0	69,4	74,0
Податок на прибуток підприємств	23,0	19,3	21,7
Збори за спеціальне використання природних ресурсів	1,5	1,3	1,7
Податок на додану вартість	24,0	32,0	33,4
Акцизний збір	9,5	8,0	9,0
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	7,3	7,5	7,6
Інші податки	1,7	1,3	0,6
Неподаткові надходження	30,8	29,5	23,4
Доходи від власності та підприємницької діяльності	9,0	12,8	9,5
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу	1,8	1,3	0,7
Власні надходження бюджетних установ	13,4	6,5	7,0
Інші неподаткові надходження	6,6	8,9	6,2
Доходи від операцій з капіталом	12	0,7	2,0
Інші надходження	1,0	0,4	0,6
Разом доходів	100	100	100

Проектом Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік" збільшення доходної частини передбачається забезпечити зростанням, перш за все, податкових надходжень.

Податкові надходження державного бюджету на 2012 рік заплановані у розмірі 86 273 млн. грн., що на 13 092,3 млн. грн. або на 17,9% більше, ніж заплановано на 2011 рік (зі змінами). Водночас, у співставних умовах, податкові надходження у 2012 році мають збільшитись на 18 200,1 млн. грн., або на 26,7% проти відповідного показника попереднього року.

Аналогічну тенденцію мають податкові надходження загального фонду державного бюджету: в 2012 році вони заплановані на рівні 80 360,2 млн. грн., що на 16 113,4 млн. грн., або на 25,1% більше, ніж заплановано на попередній рік.

Номінальний приріст планується по всіх джерелах податкових надходжень.

2.2 Аналіз регулятивного впливу непрямих податків на динаміку формування доходів зведеного бюджету України

оподаткування державний бюджет прибуток

Податок на додану вартість

У 2012 році передбачається збільшити надходження податку на додану вартість (ПДВ) з 30 100,0 млн. грн. до 38 958,7 млн. грн., тобто на 8 858,7 млн. грн., або на 29,4%. Як і у випадку з податком на прибуток підприємств, для порівняння було враховано лише показник надходжень загального фонду бюджету.

На думку експертів ГБФП, існує ризик того, що прогнозний показник надходжень податку на додану вартість на 2012 рік завищено.

Про це свідчить:

- неврахування при розрахунку планового показника надходжень податку на додану вартість сум простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування податку

- перевищення майже вдвічі темпів приросту надходжень ПДВ та темпів приросту номінального ВВП

У 2011 році проблема простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість постала дуже серйозно: якщо на 1 січня 2011 року простроченої бюджетної заборгованості ПДВ не існувало, то на 27 липня цього ж року вона збільшилася до 3,7 млрд. грн.

Можна припустити, що в другій половині поточного року буде вжито заходів для скорочення обсягу простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ. Про це свідчить, зокрема, різке збільшення обсягу відшкодування податку у серпні (до 1,4 млрд. грн. проти середньомісячних 0,8 млрд. грн.). Втім, повне погашення цієї заборгованості може спричинити невиконання річного прогнозного показника надходжень податку на додану вартість у 2011 році. З іншого боку, неповне погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ у поточному році означатиме необхідність збільшення плану обсягів відшкодування податку у 2012 році. Проте, в Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про Державний бюджету України на 2012 рік", при розрахунку обсягу бюджетного відшкодування ПДВ на 2012 рік проблема погашення сум бюджетного відшкодування податку із простроченим терміном погашення не було взято до уваги.

Ще однією ознакою завищення планового показника надходжень податку на додану вартість може слугувати майже 2-разова розбіжність у темпах приросту цих надходжень та темпів зростання номінального ВВП. Так, темпи зростання надходжень ПДВ на 2012 рік заплановані на рівні 29,4%, в той час як зростання номінального ВВП закладено на рівні 17,5 %.

Отже, за експертною оцінкою сума плановий показник надходжень ПДВ на 2012 рік завищено принаймні на обсяг простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, тобто приблизно на 3,0 млрд. грн. Водночас, загроза недонадходження сум податку у 2012 році може спонукати забезпечити виконання бюджету з цього джерела шляхом накопичення сум простроченої бюджетної заборгованості податку, інакше кажучи, шляхом невідшкодування податку платникам цього податку.

Акцизний збір

Згідно проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" надходження від акцизного збору заплановані у розмірі 10 471,5 млн. грн., що в порівнянні з планом на 2011 рік більше на 2 076,2 млн. грн., або на 24,7%.

Надходження від акцизного збору із вироблених в Україні товарів у 2012 році заплановано на рівні 9 584,4 млн. грн., що на 2 100,8 млн. грн. або на 28,1% більше річного прогнозного показника попереднього року.

Основною проблемою розрахунку прогнозного показника надходжень акцизного збору на 2012 рік є необґрунтованість високих темпів приросту надходжень з цього джерела.

У 2011 році річний плановий показник надходжень акцизного збору було збільшено на 26,0% проти фактичного надходження акцизного збору у 2010 році. Отже, у 2012 році темпи приросту надходжень з даного джерела мають лишатися практично такими ж, як і в поточному році.



Рисунок 2.7 - Порівняння частки надходжень акцизного збору до загального і спеціального фондів державного бюджету в 2009-2012 роках

Таке збільшення надходжень з даного джерела у 2011 році обумовлювалось збільшенням ставок на окремі види підакцизних товарів (на деякі види алкогольної продукції, на тютюнові вироби тощо), запровадженням адвалерних ставок із одночасним запровадженням мінімального податкового зобов'язання (на деякі види бензинів моторних та на дизельне пальне), а також скасуванням пільг та звільнень від сплати акцизного збору, зокрема, наданих згідно положень законодавчих актів про створення вільних економічних зон та зон пріоритетного розвитку. У 2012 році подібних змін в умовах справляння збору не передбачено.

У Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" зазначається, що враховуючи великий обсяг "тіньового" виготовлення лікеро-горілчаних товарів, у розрахунку акцизного збору з вироблених в Україні товарів на 2012 рік було враховано додатковий ресурс за рахунок викриття фактів нелегального виробництва такої продукції.

Проте, згідно даних Додатку 1 до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" зростання надходжень акцизного збору до державного бюджету у 2012 році мають забезпечити надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету. Тобто, основним чинником зростання акцизного збору в 2012 році має стати акцизний збір із вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів (див. рис. 2.7.).

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

Прогнозний обсяг податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції на 2012 рік становить 8 874,7 млн. грн., що на 940,9 млн. грн. або на 11,9% більше, ніж заплановано на 2011 рік.

При чому, передбачається, що з-поміж дохідних джерел цієї категорії лише обсяги надходжень ввізного мита у 2012 році збільшаться порівняно з річним прогнозним показником поточного року. Обсяг зростання заплановано на рівні 1 355,9 млн. грн., або 21,3% проти прогнозного показника 2011 року. Надходження ж вивізного мита та коштів, отриманих за вчинення консульських дій зменшаться - на 224,5 млн. грн., або на 17,8% та на 190,5 млн. грн., або на 63,2% відповідно.

Відповідні зміни відбудуться й у структурі надходжень податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

Експерти ГБФП виявили певні невідповідності розрахункових показників надходжень податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції тим тенденціям, які склалися в Україні у поточному році. Такі невідповідності можуть поставити під сумнів реалістичність розрахунків, наведених у Пояснювальній записці до проекту закону "Про державний бюджет на 2012 рік".



Рисунок 2.8 - Структура планових надходжень податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції на 2011-2012 роках

Зменшення надходжень вивізного мита у 2012 році в порівнянні з планом на 2011 рік пояснюється тенденцією до зниження фактичних надходжень вивізного мита по товарних групах у поточному році. Згідно даних Пояснювальної записки єдиною товарною групою, надходження вивізного мита по якій, як очікується, будуть знижуватись у 2011 році, є "відходи та брухт чорних металів" - з запланованих 601,1 до 258,6 млн. грн. Відповідно, планується незначне зменшення надходжень даного виду мита по цих товарах (на 1,8 млн. грн.), а також від експорту природного газу (на 6,2 млн. грн.).

Надходження ж вивізного мита з інших товарних груп, зокрема, з насіння та плодів, у 2012 році передбачається збільшити з 128,3 млн. грн. до 152,8 млн. грн., або на 19,1%. Водночас, у 2010 році до державного бюджету надійшло 78,0 млн. грн. експортного мита, що на 64,5% менше, запланованого у поточному році. Більше того, згідно інформації ділового щотижневика "Контракти", у 2010/2011 маркетинговому році (вересень-серпень) Україна скоротила експорт насіння соняшника у 80 разів. Протягом зазначеного періоду з України було експортовано 11,5 тис. т насіння соняшника, тоді як у попередньому періоді обсяг експорту даного товару становив 928 тис. т Діловий щотижневик "Контракти", №40 від 3 жовтня 2013 року. Таке значене скорочення обсягів експорту насіння соняшника ставить під сумнів можливість виконання державного бюджету за цією статтею у поточному році, а також реалістичність річного прогнозного показника надходжень вивізного мита з зазначеної групи товарів.

Ще одним чинником, який може вплинути на зниження рівня надходжень вивізного мита у поточному році є нестабільність надходжень мита, яке справляється при експорті газу.

У 2010 році було запроваджено вивізне мито на експорт газу в розмірі 10 доларів США за 1000 куб. метрів. Пік надходжень нововведеного мита припав на перший квартал 2010 року. Проте, протягом року відбулося поступове зниження обсягів надходжень із цього джерела. Подібна ситуація мала місце й коли з 1 липня 2010 року було запроваджено мито на вивезення скрапленого газу. Це було пов'язано з тим, що компанії, які займаються вивезенням газу зуміли пристосуватися до нових умов своєї діяльності й винайшли шляхи мінімізації своїх зобов'язань зі сплати мита. Експерти ГБФП припускали, що замість контрактів на вивезення газу почали укладатися контракти на транзит газу, що дозволило не сплачувати вивізне мито. Законом України від 25 березня 2011 року №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та деяких інших законодавчих актів України" ставку мита на експорт природного газу в газоподібному та скрапленого стані було збільшено в 2,5 рази. Дане збільшення зумовило стрибкоподібне зростання надходжень вивізного мита у червні 2011 року. Проте, як і передбачали експерти ГБФП виходячи з практики збільшення ставок на дану товарну групу, вже в наступних місяцях відбулося різке падіння надходжень вивізного мита.



Рисунок 2.9 - Щомісячні надходження вивізного мита у 2008-2011 роках

Входячи з вищевикладеного, на думку експертів ГБФП, річний прогнозний показник надходжень вивізного мита є завищений. Підтвердженням цього твердження є й той факт, що фактичні надходження з цього джерела за 8 місяців 2011 року виконано лише на 39,4% проти очікуваного, тобто того показника, який брався до уваги при розрахунку обсягу надходжень вивізного мита на 2012 рік.

У 2012 році планується отримати 27 200,9 млн. грн. неподаткових надходжень, що на 3 331,3 млн. грн. або на 10,9% менше, ніж заплановано на попередній рік. Зменшення неподаткових надходжень відбудеться через зменшення обсягу надходжень з таких джерел:

· частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності - на 2 322,6 млн. грн., або на 39,5%;

· рентної плати за транзитне транспортування природного газу на 453,7 млн. грн., або на 16,4%;

· надходжень від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України - на 379,5 млн. грн., або на 31,4%;

· адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу - на 676,1 млн. грн., або на 47,2%;

· інших неподаткових надходжень - на 1 980,3 млн. грн., або на 21,5%

Водночас, у 2012 році передбачається збільшення надходжень з таких джерел:

· рентної плати за видобуток нафти - на 919,0 млн. грн., або на 77,4%);

· рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні - на 397,2 млн. грн., або на 102,5%;

· власних надходжень бюджетних установ - на 1 350,3 млн. грн., або на 20,0%.

Ефективність бюджетної та податкової політики визначається розміром дефіциту бюджету. Дефіцит Державного бюджету України на 2012 рік планується у обсязі 9 898,4 млн. гривень. Порівняно з плановими показниками державного бюджету на 2011 рік дефіцит є більшим на 2 845,2 млн. грн., або на 140,3 % (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Порівняння показників фінансування дефіциту Державного бюджету України за 2010 - 2012 роки

Показники	2010 рік (факт)	2011 рік (зі змінами)	2012 рік (проект)	Відхилення, +/-
				2012 рік (проект) / 2011 рік (зі змінами)	2012 рік (проект) / 2010 рік (факт)
				+/-	%	+/-	%
Дефіцит	10169,6	7053,3	9898,5	2845,2	140,3	-271,1	97,3
Випуск боргових зобов'язань	10316,1	9473,8	11579,0	2105,2	122,2	1262,9	112,2
Внутрішні запозичення	4129,9	6243,7	4550,5	-1693,2	72,9	420,6	110,2
структура, %	40,0	65,9	39,3	-26,6	59,6	-0,7	98,2
Зовнішні запозичення	6186,3	3230,1	7028,5	3798,4	217,6	842,2	113,6
структура, %	60,0	34,1	60,7	26,6	178,0	0,7	101,2
Погашення боргових зобов'язань	-9205,6	-9405,8	-10094,0	-688,2	107,3	-888,4	109,7
внутрішні	-3659,2	-3137,7	-4236,9	-1099,2	135,0	-577,7	115,8
структура, %	39,7	33,4	42,0	8,6	125,8	2,2	105,6
зовнішні	-5546,4	-6268,1	-5857,1	411,0	93,4	-310,7	105,6
структура, %	60,3	66,6	58,0	-8,6	87,1	-2,2	96,3
Надходження коштів від приватизації	9501,5	6985,3	8134,6	1149,3	116,5	-1366,9	85,6
Інше фінансування	-442,5		278,9	278,9		721,4	-63,0

По відношенню до прогнозного обсягу ВВП на 2012 рік дефіцит державного бюджету складає 1,9 % ВВП. Зазначений показник є вищим, ніж було заплановано на 2011 рік, на 0,3 в.п. при прогнозному обсязі ВВП на 2011 рік у розмірі 436 млрд. гривень.

Слід відмітити позитивну тенденцію проекту бюджету на 2012 рік, яка склалася ще при внесенні змін до державного бюджету на 2011 рік, щодо джерел фінансування дефіциту. Проектом передбачаються значні надходження від приватизації державного майна, які мають скласти понад 8 млрд. гривень. Таким чином, на 90 % дефіцит бюджетних кошітв покриватиметься не за рахунок запозичень, а за рахунок приватизаційних надходжень. Це є свідченням дотримання положення Основних напрямів бюджетної політики на 2012 рік щодо визначення приватизаційних надходжень та запозичень взаємокомпенсуючими джерелами.

Надходження коштів від здійснення державних запозичень (зовнішніх і внутрішніх) заплановані в обсязі 11 579,0 млн. грн., що на 2 105,2 млн. грн. більше рівня 2011 року.

Левову частку цих надходжень (60,7 % у структурі запозичень) планується отримати за рахунок зовнішніх запозичень. Це майже удвічі більше показника 2011 року, але відповідає рівню аналогічного показника за результатами 2010 року. Це означає, в 2012 році планується змінити акцент боргової політики щодо поступового заміщення державних внутрішніх запозичень зовнішніми. Пов'язано це із використанням більш ефективного інструменту здійснення зовнішніх запозичень - ОЗДП (або єврооблігацій).

Згідно з пояснювальною запискою до проекту державного бюджету зовнішні запозичення надходитимуть від:

1) траншу Позики на політику розвитку Світового банку - 500 млн. доларів США;

2) випуску ОЗДП - 500 млн. доларів США;

3) Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Японського банку міжнародного співробітництва - 391,8 млн. дол. США.

Проектом Державного бюджету України на 2012 рік передбачається граничний обсяг державного боргу (за орієнтовним курсом 5,05 грн. за дол. США) в обсязі 70 483,8 млн. грн. (див. табл. 2.5). Порівняно з 2011 роком граничний обсяг державного боргу до кінця 2012 року збільшиться на 2 136,7 млн. грн. або на 103,1 % за рахунок нових запозичень.

За рахунок значного номінального зростання ВВП, що прогнозується у 2012 році, співвідношення державного боргу до ВВП зменшиться порівняно з планом на 2011 рік з 15,7% до 13,8 %.

Таким чином, структура доходної частини державного бюджету згідно проекту закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік" має суттєво змінитися порівняно з фактичними даними щодо виконання державного бюджету в 2010 році та плановими показниками на 2011 рік. Зокрема, спостерігається тенденція до збільшення частки податкових надходжень в структурі загальних надходжень державного бюджету. Зокрема, планується збільшити її на 4,6 відсоткові пункти проти відповідного річного планового показника на 2011 рік.

Це планується досягти завдяки збільшенню надходжень всіх основних податкових складових бюджету: податку на прибуток підприємств - на 2,4 відсоткові пункти, податку на додану вартість - на 1,4 відсотковий пункт, акцизного збору - на 1,0 відсотковий пункт, зборів за спеціальне використання природних ресурсів - на 0,4 відсоткові пункти, податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції - на 0,1 відсотковий пункт тощо.

Таблиця 2.5 - Граничний обсяг державного боргу за 2010-2012 роки

Показник	Грошова одиниця	2010 рік (факт)	2011 рік (зі змінами)	2012 рік (проект)	Відхилення, +/-
					2011 рік (зі змінами) / 2011 рік (без змін)	2011 рік (зі змінами) / 2010 рік (факт)
Державний внутрішній борг	млн. грн.	14672,2	18256,8	18689,5	432,7	4017,3
	млн. дол. США	1183,9	1133,9 ...

Подобные документы

• Непрямі податки та їх роль у формуванні бюджету

  Теоретичні основи непрямого оподаткування. Аналіз механізму справлення непрямих податків та їх роль в наповненні дохідної частини Державного бюджету України. Проблеми непрямого оподаткування в Україні, шляхи їх розв’язання та перспективи розвитку.
  
  курсовая работа [822,2 K], добавлен 04.04.2014
  

• Розвиток теорії непрямого оподаткування

  Податкова система України. Сутність, переваги та недоліки непрямого оподаткування в умовах ринкової економіки. Аналіз та механізми справляння непрямих податків в Україні. Економетричний аналіз впливу непрямих податків на формування державного бюджета.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 07.07.2010
  

• Непряме оподаткування в Україні

  Сутність непрямого оподаткування та його ефективність. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Динаміка та структура надходжень непрямих податків. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів України.
  
  курсовая работа [635,6 K], добавлен 09.03.2015
  

• Непрямі податки з підприємств

  Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплати непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні.
  
  курсовая работа [64,9 K], добавлен 13.12.2003
  

• Непряме оподаткування в Україні

  Сутність непрямого оподаткування, оцінка його ефективності, шляхи реформування в України. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів, динаміка їх надходжень.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.10.2010
  

• Система непрямого оподаткування в Україні

  Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення і розвитку. Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого оподаткування. Особливості формування моделей розрахунку ставки непрямих податків. Шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування.
  
  курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.09.2009
  

• Прибуткове оподаткування підприємств, організацій

  Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.
  
  курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012
  

• Непрямі податки з підприємств

  Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплата непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні. Досвід інших країн.
  
  курсовая работа [66,9 K], добавлен 13.12.2003
  

• Оподаткування юридичних осіб

  Сутність податків та системи оподаткування. Аналіз рівня податкового навантаження податків з юридичних осіб. Пільги, які надаються юридичним особам. Негативний вплив пільг на доходи зведеного бюджету. Класифікація видів податків і об’єктів оподаткування.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 14.11.2010
  

• Система непрямого оподаткування підприємств в Україні

  Теоретичні аспекти непрямого оподаткування в діяльності підприємств. Механізм нарахування та порядок сплати непрямих податків. Фінансово-економічна характеристика ДП ПМК-59 ВАТ "Чернігівводбуд", аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві.
  
  курсовая работа [144,3 K], добавлен 03.06.2011
  

• Вплив бюджету на соціально-економічні процеси

  Економічний зміст бюджету, розкриття його ланок в процесах формування, розподілу грошових ресурсів. Вплив державного бюджету як загальнодержавного фонду централізованих коштів на соціально-економічні процеси в Україні. Доходи державного бюджету України.
  
  реферат [2,1 M], добавлен 06.04.2015
  

• Механізм формування доходів місцевих бюджетів в Україні

  Дослідження науково-методичних засад формування системи місцевого оподаткування. Вплив системи місцевого оподаткування на діяльність суб’єктів господарювання. Значення місцевих податків і зборів у формуванні доходної частини місцевих бюджетів в Україні.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 10.11.2013
  

• Механізм оподаткування прибутку

  Підходи до становлення оподаткування прибутку суб'єктів господарювання. Формування дохідної частини бюджету за рахунок надходжень податку на прибуток. Оцінка фіскальної ефективності механізму оподаткування прибутку за загальною та спрощеною системами.
  
  дипломная работа [967,1 K], добавлен 11.06.2014
  

• Аналіз джерел формування доходів державного бюджету України

  Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.
  
  курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017
  

• Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків

  Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.
  
  курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013
  

• Тенденції та перспективи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

  Сутність та необхідність оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, його сучасний стан, основні недоліки, перспективи та шляхи удосконалення. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб до Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів.
  
  дипломная работа [227,1 K], добавлен 19.09.2012
  

• Формування доходів Державного Бюджету України стан та напрямки розвитку

  Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.
  
  курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007
  

• Роль Державного бюджету у фінансовому забезпеченні економічного і соціального розвитку України

  Соціально-економічна сутність Державного бюджету України. Джерела його формування та напрямки вдосконалення. Нормативно-правове підгрунтя функціонування фінансів країни. Вплив видаткової частини бюджету на врегулювання соціально-економічних процесів.
  
  курсовая работа [50,0 K], добавлен 19.10.2011
  

• Податки та їх вплив на фінансову діяльність підприємства "Великобілозерське районне споживче товариство"

  Система оподаткування, її принципи та правове регулювання оподаткування підприємств. Види податків, ставки та база оподаткування для загальної та спрощеної системи. Порівняльна характеристика двох систем оподаткування та їх вплив на фінансову діяльність.
  
  курсовая работа [56,3 K], добавлен 17.09.2011
  

• Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах

  Податкове навантаження на підприємства в Україні. Непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні. Удосконалення адміністрування податків з юридичних осіб. Бюджетоформуюча структурна роль непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету.
  
  магистерская работа [1,5 M], добавлен 07.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам