Акціонерні товариства України

Також гарантовано дотримання справедливої пропорції представництва акціонерів в органах управління товариства. Це забезпечує таке прогресивне нововведення, як кумулятивне голосування під час обрання членів наглядової ради (кількість акцій, що належать акціонеру, множать на кількість місць у раді, й акціонер може віддати обчислені в такий спосіб голоси за одного кандидата або розподілити між кількома). За новим законом ігнорувати голоси акціонерів, що беруть участь у загальних зборах, буде неможливо: тепер у тих, хто не володіє контрольним пакетом акцій, буде свій представник в органах управління товариством. Узагалі, згідно з новим Законом, роль наглядової ради посилено. Закон «Про господарські товариства» залишав визначення повноважень наглядової ради на розсуд статуту, що дозволяло не наділяти раду, яка має представляти інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів, реальними повноваженнями. На відміну від цього Закон «Про акціонерні товариства» містить досить широкий перелік питань, які належать до виключної компетенції ради й не можуть бути передані виконавчому органу. Розширено коло питань, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів (наприклад, прийняття рішень про купівлю товариством власних акцій; про вчинення правових дій на суму, що перевищує 25 % вартості активів товариства). Це надасть акціонерам можливість більше впливати на прийняття важливих рішень щодо діяльності підприємства, зокрема щодо майна підприємства.

Важливою для захисту міноритаріїв є вже згадана норма, яка забороняє консолідацію контрольного пакета акцій без відома інших акціонерів. Про такий намір необхідно за тридцять днів до придбання письмово сповістити АТ та ДКЦПФР та опублікувати інформацію в офіційних друкованих органах. При цьому закон дає право міноритарним акціонерам вимагати в контрольного акціонера викупівлі їхніх акцій за ринковою вартістю, якщо участь у такому АТ вони більше не вважають доцільною. Щоправда, тлумачення, яку ціну акцій вважати ринковою, є недостатньо визначеним. До того ж, вимога про викупівлю не ринкова. Відомо чимало випадків блокування міноритаріями роботи акціонерного товариства, зокрема через суди. Новий закон не створює жодних додаткових сприятливих умов для цього, навпаки - звужує можливості необґрунтованого блокування. Однак у акціонерів, які хочуть сумлінно брати участь в управлінні товариством, з'являються додаткові права. Наприклад, ті, хто володіє більш як 5 % (раніше - 10 %) акцій, мають право на обов'язкове включення своїх пропозицій до порядку денного загальних зборів (ст. 38 документа). Новий закон також дасть змогу ефективно запобігати рейдерським атакам і захопленням компаній, і, відповідно, захищає права інвесторів, права власності. На попередження рейдерства спрямовані такі норми:

- по-перше, згадані вже норми щодо прозорого придбання суттєвого та контрольного пакета акцій;

- по-друге, закон докладно визначає процедури скликання і проведення загальних зборів акціонерів, фіксації ухвалених рішень тощо. Щоб унеможливити фальсифікації, голосування на загальних зборах проводитимуть винятково бюлетенями, які підписує кожний акціонер. Стане важче змінити керівництво АТ на підставі рішень альтернативних зборів акціонерів. Додатковим захистом від цього має стати вимога проводити збори обов'язково за місцезнаходженням товариства. Таким чином, буде неможливо проводити альтернативні збори в інших містах, та ще в один і той же день. Крім того, статті 59, 61, 62 Закону виключають призначення голови і членів правління на підставі судових рішень. Рейдери часто намагаються придбати акції, ігноруючи переважне право решти акціонерів. Новий закон захищає це право акціонерів приватного товариства. Якщо акціонер вирішив продати свої акції третій особі, він зобов'язаний у письмовій формі повідомити умови продажу іншим акціонерам. Ті протягом двох місяців мають право викупити акції на таких умовах. Якщо вони відмовляються, саме товариство може скористатися переважним правом. І тільки якщо відмовилися всі, можна продавати третій особі. Наступний прийом, який використовують рейдери, - постійне оскарження рішень загальних зборів. Захистом від постійних позовів до АТ із боку несумлінних акціонерів повинна стати норма закону, що обмежує термін оскарження трьома місяцями. Це має прискорити процес розв'язання незначних суперечок, припинити штучне затягування конфліктів, що заважають нормальній роботі товариства. Адже АТ це суб'єкт економіки, партнер для інших учасників ринку, платник податків і роботодавець. І зберегти його життєздатність і рентабельність так само важливо, як захистити права акціонера. Крім позитивних нововведень новий закон не позбавлений низки недоліків. Зокрема, чинною залишається одна з найбільш суперечливих норм стосовно діяльності АТ - кворум загальних зборів. Загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації акціонерів, які разом володіють не менш як 60 % голосуючих акцій. Тож зберігається можливість зриву зборів, коли власники 40 % + 1 акція не з'являться на засідання. Існують й інші сумнівні норми в новому законі. Так, зберігся механізм створення ревізійних комісій з акціонерів або їхніх представників. Така комісія не може бути об'єктивною. Тільки співпраця з незалежними аудиторськими компаніями дозволить акціонерам одержати достовірну інформацію. Певні ризики несе встановлення дворічного перехідного періоду. Протягом цього часу багато підприємств іще можуть зазнати недружніх захоплень. Для окремих товариств, у яких велика кількість акціонерів похилого віку, буде важко перейти на бездокументарну форму акцій. Отже, для того, щоб узгодити діяльність товариства з новими нормами, двох років може бути недостатньо. Не виключено, що деякі великі підприємства не встигнуть провести реорганізацію й лобіюватимуть продовження існування ВАТ і ЗАТ. Також слід звернути увагу на такі недоліки документа: недостатньо визначено правила трансформації АТ (чи обов'язково ВАТ стане публічним, а ЗАТ приватним) і відповідальність за порушення закону. Крім перелічених позитивних сторін і недоліків, слід також зважати на необхідність узгодження досить великої кількості норм нового закону з нормами Господарського та Цивільного кодексів. Адже названі законодавчі акти містять норми, що або суперечать, або дублюють одна одну. Тому прикінцеві та перехідні положення закону передбачають внесення змін і доповнень до окремих статей Цивільного і Господарського кодексів, що стосуються правового статусу акціонерного товариства. Однак ці зміни недостатні. Узгодження ще потребуватимуть питання стосовно: правової природи та порядку реалізації корпоративних прав; вимог щодо найменування акціонерного товариства; особливостей правового статусу тих товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, та товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг; порядку укладення договору між засновниками; вимог до статуту; наслідків недотримання вимог щодо співвідношення вартості чистих активів та розміру статутного капіталу; умов для збільшення розміру статутного капіталу; прав кредиторів у разі зменшення розміру статутного капіталу; порядку прийняття рішень загальними зборами. У висновку можна зазначити найголовніші аспекти даного розділу.

На основі проведеного аналізу змісту Закону України «Про акціонерні товариства» було визначено ряд нововведень, які матимуть значний позитивний ефект для стабільності, прозорості та ефективності роботи акціонерних товариств. Зокрема, суттєво посилено захист прав акціонерів як великих, так і дрібних; водночас обмежено можливості для зловживань із боку несумлінних акціонерів чи менеджменту, рейдерських структур. Тому, навіть незважаючи на деякі недоліки, появу закону «Про акціонерні товариства» слід оцінити позитивно. Його прийняття було прогресивним кроком, зумовленим нагальною економічною необхідністю, оскільки успішне функціонування і розвиток ринкової економіки в нашій державі, і зокрема такого важливого її елемента як акціонерні товариства, вимагає ретельного врегулювання великого комплексу питань, пов'язаних із їх створенням і діяльністю. Раніше законодавство України не містило адекватних законодавчих актів, які б регулювали перелічені питання належним чином. У цілому Закон «Про акціонерні товариства» відповідає потребам нашої держави, міжнародним стандартам і матиме значний позитивний вплив на розвиток економіки України.

Висновок

Дослідивши та розкривши тему моєї курсової роботи можна зробити висновки по усім розділам та один загальний по роботі. У першому розділі «Теоретичні аспекти функціонування акціонерних товариств» було розглянуто поняття та правова природа акціонерного товариства, виокремлено основні суттєві риси акціонерних товариств, що відрізняють їх від інших суб'єктів господарювання, висвітлено основні функції, які вони виконують в економіці України та в цілому. Акціонерна форма здійснення господарської (підприємницької) діяльності, завдяки своїй універсальності та адекватності ринковим відносинам, на розвиток яких спрямовані зусилля країн перехідної економіки (включаючи й Україну), посідає особливе місце серед суб'єктів господарювання. У цій організаційно-правовій формі функціонує більшість великих і середніх підприємств, банків, страхових організацій, тобто вона використовується для безпосереднього здійснення господарської (підприємницької) діяльності. Згідно з Господарським кодексом України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні та приватні товариства. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій. У другому розділі «Становлення і розвиток АТ на території України» розглянуто шляхи еволюції акціонерного товариства, як суб'єкта господарських відносин. Було висвітлено основні етапи зародження та розвитку акціонерного товариства. Акціонерні товариства в своєму розвитку пройшли кілька етапів з властивими для кожного з них характерними особливостями. Уся історія розвитку акціонерних товариств свідчить про те, що формування і методи їх створення змінювалися залежно від потреб розвитку продуктивних сил та раціонального використання факторів виробництва. Головне -- поява цих товариств була зумовлена об'єктивними причинами. Також у цьому розділі було висвітлено питання про ринок акцій в Україні. Треба зазначити, що розвиток інвестиційного процесу в економіці України та подальше проведення ринкових реформ неможливі без створення ефективно діючого ринку корпоративних цінних паперів, що в повній мірі забезпечує реалізацію національних інтересів України. Розвиток ефективно діючого ринку акцій здатного мобілізовувати та перерозподіляти інвестиційні ресурси є найважливішим завданнями регулювання національної економіки. Тому розвиток ринку акцій як невід'ємної частини фінансового ринку України набуває першочергового значення. У третьому розділі «Шляхи удосконалення акціонерних товариств» було показано низку змін у законопроектах України щодо покращення роботи акціонерних товариств. У майбутньому, вітчизняні ринки капіталу повинні забезпечувати зростання економіки країни. Розвиток стабільного, ліквідного та потужного вітчизняного ринку - необхідна умова для ефективного використання ресурсів країни і, отже, розвитку здорової ринкової економіки. А це багато в чому буде залежати від ефективності корпоративного управління, що може підвищити рівень довіри вітчизняних та іноземних інвесторів. Основними джерелами цілої низки існуючих проблем у корпоративному секторі економіки України залишаються недосконалість корпоративного управління, законодавча незахищеність прав акціонерів і формальність існуючих механізмів захисту таких прав (зокрема, через недосконалу судову систему), відсутність надійних механізмів реєстрації та переходу права власності, невідповідність практики корпоративного управління міжнародним та вітчизняним стандартам, нормам, принципам, низький рівень корпоративної культури, і, як наслідок, культури взаємодії між корпорацією та її власниками, і врешті-решт суспільством. Загалом акціонерна форма господарювання є прогресивною і повинна надалі існувати та вдосконалюватись в нашій державі. Вона дозволяє відособленим власникам об'єднати засоби для спільного ведення підприємницької діяльності, створює можливості високої концентрації і розширення масштабів виробництва. Акціонерна форма спільного ведення господарської діяльності розвиває вартісні відносини економічно відокремлених власників, створює можливість високої концентрації і розширення масштабів виробництва з метою підвищення конкурентоздатності підприємства і отримання більших прибутків.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р.// ВВР України. - № 40 - 44. - Ст. 356.

2. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р.// ВВР України . - 2008.- N50-51. - Ст.384.

3. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р.// ВВР України. - 1991. - № 49 . - Ст. 682. 4. Бойчик І. М., Харів П. С., Хопчан М. І. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: «Каравелла»; Львів: В-во «Сполом», 2006. - 212 с.

5. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. - К.: А.С.К., 2005. - 400 с.

6. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001.

7. Основи економічної теорії: Підручник. Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. Ю.В. Ніколенко, М.М. Віденко, А.В. Шегун та ін., К., Либідь, 1994 - 272 с.

8. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. Для студ. екон. спец. вузів. - К.: «КОНДОР» - 2002. - 654 с.

9. Економіка підприємства. Навч.посіб. За ред А.В. Шегун - К., Знання, 2005 - 431 с.

10. В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. Діденко, М. П. Денисенко, М. М.Руженський Основи економічної теорії: Підручник / За науковою ред. проф. Федоренка В. Г. - К.: Алерта. 2005. - 511 с.

11. Закон України «Про акціонерні товариства»

12. Герасимова С. В. Роль акціонерних товариств у формуванні інвестиційної привабливості країни в умовах глобалізації / / Економіка та держава. - 2006. - № 9. - С. 22 - 24.

13. Горленко І. О., Тарангул Л. Л. Економічні райони України: Навч посібник. - К.: 2005. - 205 с.

14. Горобчук Т. Т. Мікроекономіка: Навч. посібник для вузів . - К.: Центр навч літ - ри, 2004. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru