Державний фінансовий контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

на тему: "Державний фінансовий контроль"

Зміст

1. Основні напрямки фінансового контролю державних адміністрацій

2. Перевірка фактичних видатків на утримання бюджетних установ (капітальні видатки)

3. Особливості контролю обґрунтування виручки від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт

4. Контроль розрахунків по прибутковому податку з громадян

Список використаної літератури

1. Основні напрямки фінансового контролю державних адміністрацій

Головними питаннями, що підлягають обов'язковому контролю, є встановлення:

· наявності та правильності розрахунків доходів і видатків бюджетів;

· законності, обґрунтованості і правильності внесення уточнень до бюджетних призначень у процесі виконання бюджетів;

· дотримання нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та інших платежів між рівнями бюджетів;

· правильності розмежування доходів між бюджетами, розподілу платежів до відповідних фондів бюджету та асигнувань з цих фондів бюджету;

· дотримання порядку перерахування коштів з державного бюджету місцевим бюджетам і розподілу їх між бюджетами територіальних громад;

· правильності розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів;

· законності та ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

На основі наявних у фінансовому органі регіону (міста, району) даних - розрахунків, обґрунтувань, рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, звітності про виконання низових бюджетів тощо - належить з'ясувати:

1. Стан роботи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад щодо забезпечення виконання відповідних місцевих бюджетів, а також стан роботи місцевих фінансових органів щодо організації та управління виконанням відповідного місцевого бюджету.

2. Річні обсяги дохідної та видаткової частини бюджетів, які входять до складу бюджету території.

3. Рівень виконання дохідної частини бюджетів і причини їх невиконання.

4. Вплив невиконання дохідної частини бюджетів на виконання бюджетів за видатками; чи забезпечувалося своєчасне корегування видаткової частини за постійного відставання виконання плану за доходами.

5. Дотримання контрольних показників дохідної частини бюджету території, доведених Міністерством фінансів, у визначенні аналогічних показників для бюджетів нижчого рівня.

6. Підстави для використання показників, застосованих у визначенні обсягу надходження на відповідній території доходів до бюджетів і в затвердженні обсягу міжбюджетних трансфертів. У разі виявлення неправомірного їх застосування встановити причини цього. Чи не вплинуло неправильне визначення показників на отримання додаткових коштів з Державного бюджету чи місцевого бюджету вищого рівня, або ж навпаки - вилучення коштів місцевого бюджету. Встановити, з вини яких органів і посадових осіб відбулося надання недостовірної інформації.

7. Чи за всіма джерелами фактичних надходжень було передбачено відповідні планові показники. З яких причин відбулося надходження доходів за тими видами, які не планувалися (непередбачувана ситуація, прорахунок на етапі формування бюджету, умисне заниження бази оподаткування, вжиті додаткові заходи в процесі виконання бюджету тощо).

8. Причини, що призвели до значних відхилень у виконанні бюджету за окремими видами доходів.

9. Виконання вимог ст. 64-69 Бюджетного кодексу щодо визначення джерел доходів місцевих бюджетів і на етапі планування, і за фактичним виконанням бюджетів.

10. Чи досягнуто принципів економічної доцільності у розподілі резерву коштів місцевих бюджетів, який не розподілено за формульним розрахунком.

11. Як здійснено розрахунки видаткової частини бюджетів. Чи належним чином обґрунтовано ці показники та чи не допущено неправильного визначення їх обсягів внаслідок неправильних підрахунків. Чи дотримано розмежування видатків між рівнями бюджетів згідно зі ст. 87-91 Бюджетного кодексу.

12. Чи забезпечено дотримання Порядку перерахування дотації вирівнювання, додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ і субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами.

13. Які загальнорегіональні (районні, міські) програми, що потребували виділення коштів з бюджетів різних рівнів, прийнято місцевими радами. Як забезпечувався контроль за повнотою виконання заходів за цими програмами. Чи було визначено орган, який мав координувати діяльність установ та організацій у рамках певної програми. Чи розглядалися радами звіти про стан виконання програм. За даними зазначених звітів встановити, скільки бюджетних коштів було виділено на ці цілі та чи досягнуто результативних показників, визначених рішеннями ради.

14. Встановити, чи існують факти передачі видатків на виконання власних повноважень між місцевими бюджетами, а також передачі видатків на виконання делегованих державних повноважень; чи є в наявності відповідні угоди, наскільки своєчасно їх укладено; своєчасність і повноту перерахування відповідними бюджетами коштів на проведення зазначених видатків.

15. Стан дебіторської та кредиторської заборгованостей установ, які фінансуються з бюджетів. Встановити тенденцію змін заборгованостей на звітні дати, виокремивши заборгованості із заробітної плати і соціальних виплат. Чи не мало місце зростання кредиторської заборгованості для забезпечення виконання або перевиконання дохідної частини бюджетів.

16. Обсяг пільг з оподаткування, які надано за рішеннями органів місцевого самоврядування, а також їх відсоткове співвідношення до обсягу доходів, отриманих бюджетами. Як вплинуло надання пільг на загальний стан виконання бюджетів за доходами та видатками.

17. Стан роботи органів державної податкової служби, виконавчих органів відповідних рад щодо погашення недоплати з платежів до бюджету.

18. Стан роботи фінансових органів Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст Києва і Севастополя з питань формування і реалізації інвестиційних програм у республіці, області, районі, містах Києві і Севастополі, приватизації об'єктів державної і комунальної власності, створення ринку цінних паперів, підготовки пропозицій щодо випуску в обіг для розміщення місцевих грошових, грошово-речових і речових лотерей.

19. Як Міністерство фінансів АР Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські фінансові управління, фінансові управління районних державних адміністрацій та відповідні органи Державного казначейства розглядали звіти й інші документи про виконання бюджетів районів, міст республіканського і обласного підпорядкування, сіл, селищ і міст районного підпорядкування. Чи подавалися за результатами цього розгляду відповідні пропозиції Уряду, обласним і районним (міським) державним адміністраціям, виконавчим органам міських рад для відповідного реагування. Наскільки глибоко і всебічно зроблено ці аналізи та пропозиції щодо поліпшення стану виконання бюджету.

20. Які заходи розробляли і здійснювали фінансові органи Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст Києва і Севастополя щодо скорочення дефіциту бюджету за рахунок суворого режиму економії у витрачанні бюджетних коштів, скорочення витрат, які суттєво не впливають на діяльність установ і організацій регіону й не знижують життєвого рівня малозабезпечених верств населення.

21. Інші показники щодо формування та виконання бюджетів з питань, віднесених до компетенції фінансового та казначейського органів.

Під час ревізії (перевірки) законності операцій за рахунками бюджету основного рівня території (обласного, районного, міського) необхідно здійснити перевірку планово-фінансових, звітних та інших документів щодо виконання цього бюджету, а також суцільну перевірку банківських операцій за рахунками, на яких фінансовими органами обліковувалися кошти цього бюджету.

Перед початком ревізії (перевірки) обов'язково отримати від фінансового органу або установи банку довідку про відкриті рахунки для виконання відповідного бюджету, реєстр розпорядників бюджетних коштів, які фінансуються з бюджету, та засвідчені копії рішень і розпоряджень відповідного місцевого органу державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування, що стосуються формування та виконання бюджету.

Доцільним є здійснення поглибленого аналізу та вивчення документів, які Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації чи виконавчі органи відповідної ради разом з проектом рішення про місцевий бюджет подавали на розгляд органу місцевого самоврядування за переліком згідно зі ст. 76 Бюджетного кодексу.

Отриману інформацію щодо виділення бюджетних коштів, надання позик і пільг з податків і зборів, про утворення цільових фондів, затвердження, внесення змін до бюджету тощо, які стосуються відповідних галузей (освіта, культура, охорона здоров'я, соціальний захист, агропромисловий комплекс, житлово-комунальне господарство, державна адміністрація, рада та ін.), треба узагальнити і надати керівникам галузевих груп для проведення перевірок цільового використання державних (комунальних) коштів і майна.

Під час здійснення контрольних заходів щодо законності операцій за рахунками бюджету основного рівня потрібно з'ясувати:

1. Виконання фінансовими органами чинних нормативних актів щодо бюджету, фінансів і контролю, зокрема Бюджетного кодексу, законів про Державний бюджет за період, що перевіряється, нормативно-правових актів з питань ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання місцевих бюджетів, рішень органів місцевого самоврядування про затвердження відповідних місцевих бюджетів та інших чинних нормативних актів у частині, що стосується цих ділянок роботи фінансових органів.

2. Достовірність і неперервність банківських операцій, наявність відповідних додатків, що засвідчують здійснення банківських операцій; відповідність оборотів і залишків за виписками банку даним аналітичного обліку; правильність надходження доходів та їх зарахування до відповідних місцевих бюджетів, за кодами бюджетної класифікації, звернувши особливу увагу на "інші доходи".

3. Стан контролю, що здійснюється фінансовими органами та органами Державного казначейства, за дотриманням банківськими установами правил касового виконання бюджету та своєчасністю і правильністю оплати ними відсотків за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів.

4. Виконання вимог Кабінету Міністрів та Державного казначейства щодо регламентування касового виконання місцевих бюджетів у частині визначення органами місцевого самоврядування комерційних банків, у яких належить відкривати рахунки відповідних місцевих бюджетів і розмірів плати за готівкове обслуговування.

5. Своєчасність виконання платіжних документів щодо зарахування та списання коштів з рахунків обліку коштів місцевого бюджету. Чи не траплялися випадки затримки проведення цих операцій з вини комерційних банків або через неналежне виконання службових обов'язків працівниками фінансового чи казначейського органів.

6. Чи було на час здійснення операцій з коштами на рахунках місцевого бюджету визначено нормативно-правовими актами підстави (залишок невикористаних асигнувань на відповідний період, взяті зобов'язання за видатками, висновки податкових чи інших уповноважених органів та інші документи), за наявності яких можливе здійснення перерахування коштів бюджетів чи здійснення інших операцій, які підлягають відображенню у дохідній чи видатковій частинах бюджетів.

7. Дотримання встановленого порядку складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, який регулюється відповідними законодавчими і нормативними актами. Виконання вимог Бюджетного кодексу щодо змісту та структури рішення про бюджет території. Наявність затвердженого бюджету, розпису доходів і видатків бюджету, бюджетного розпису за місяцями у розрізі головних розпорядників бюджетних коштів, затверджених кошторисів і штатних розписів, планів використання бюджетних коштів підприємствами і організаціями, які є їх одержувачами.

8. Дотримання термінів ухвалення рішення про місцевий бюджет. У разі несвоєчасного його затвердження встановити, чи не здійснювалося в періоді до затвердження бюджету фінансування в обсязі понад 1/12 обсягу видатків, визначеного на відповідний період попереднього бюджетного року, та чи не перераховувалися кошти для здійснення капітальних видатків, обмеження щодо яких встановлено ст. 79 Бюджетного кодексу.

9. Відповідність визначених під час затвердження місцевого бюджету джерел наповнення їх дохідної частини переліку платежів, визначених ст. 64-69 Бюджетного кодексу. Чи не допускалося внесення та зарахування до нього коштів, які належать Державному бюджету або іншому місцевому бюджету. Чи повернуто зазначені кошти за призначенням, якщо ні - встановити, на які цілі їх спрямовано.

10. Чи виконано вимоги законодавства щодо визначення головними розпорядниками бюджетних коштів органів, зазначених у ст. 22 Бюджетного кодексу.

11. Правильність визначення в складі бюджету загального і спеціального фондів. Чи не внесено до спеціального фонду доходів, які належить зараховувати до загального фонду або навпаки. Водночас треба врахувати, що підставою для внесення відповідних джерел наповнення спеціального фонду є винятково закони України, а формування спеціального фонду місцевих бюджетів можливе лише в разі, якщо це передбачено законом про державний бюджет.

12. Як збалансовано доходи і видатки в рішенні про затвердження бюджету. Чи не допущено прийняття бюджету з дефіцитом за відсутності джерела його покриття - наявних призначень з бюджету розвитку (для бюджетів АР Крим і міст). Водночас треба врахувати, що затвердження обласних, районних і районних у містах бюджетів з дефіцитом не допускається. У разі встановлення випадків затвердження дефіцитних бюджетів встановити наслідки цього (зростання бюджетної заборгованості тощо).

13. Проаналізувати структуру видаткової частини бюджету. Чи не допускалося внесення до неї витрат, не віднесених до відповідного місцевого бюджету, або ж витрат, які фінансуються з іншого бюджету. У разі виявлення невідповідностей встановити суму проведеного всупереч ст. 86 Бюджетного кодексу фінансування та внести пропозиції щодо невідкладного відновлення нецільових видатків.

Перевіряючи це питання, треба врахувати, що листом Міністерства фінансів і Державного казначейства від 02.06.2003 №03200-05/153/07-06/1097-4827 надано роз'яснення про виконання розпорядниками коштів Державного бюджету функцій щодо місцевих бюджетних програм. Якщо такі програми не містять видатків, пов'язаних з утриманням бюджетних установ з основної діяльності, перелік яких вказано у зазначеному листі (заробітна плата, нарахування на неї та ін.), витрачання коштів місцевого бюджету установою, яка фінансується з Державного бюджету, не вважається бюджетним правопорушенням.

14. Дотримання вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" в частині розподілу між бюджетами або між бюджетами і суб'єктами господарювання витрат, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної сфери, переданих у комунальну власність.

Треба враховувати те, що згідно зі ст. 4-2 цього закону видатки місцевих бюджетів, пов'язані з утриманням і капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, переданих у комунальну власність, упродовж бюджетного року, в якому здійснено передачу, фінансуються з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за рахунок трансфертів, передбачених у державному бюджеті на ці цілі, та пайової участі підприємств, створених у процесі приватизації, у розмірі 30 відсотків суми їхніх витрат на утримання об'єктів соціальної інфраструктури за відповідний період минулого року.

15. Забезпечення дотримання затверджених Верховною Радою України нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів, правильність розмежування доходів між рівнями бюджетів. Чи враховано при цьому сезонність надходження окремих платежів, правильність поквартального розподілу платежів до бюджету та асигнувань з бюджету.

16. Чи використано місцевими органами виконавчої влади і самоврядування, відповідними фінансовими органами наявні резерви надходження коштів до дохідної частини бюджету, такі як планування ринкового збору в максимальному розмірі, встановлення ставок орендної плати наближених до ринкових, збільшення контингенту місць паркування автотранспорту, встановлення рішеннями органів місцевого самоврядування орендної плати за землю для суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок. Яку роботу проведено з вишукування додаткових джерел наповнення доходів місцевих бюджетів і заходи з підвищення ефективності цієї роботи. Скільки звернень і пропозицій уповноважених органів щодо можливостей поліпшення стану наповнення бюджетів розглянуто за ревізійний період; стан їх врахування та результати цього.

17. Дотримання законності та обґрунтованість надання окремим категоріям платників пільг з податків і зборів, які надходять до основного бюджету території. Чи визначено напрями спрямування коштів, вивільнених у результаті надання пільг.

Шляхом вибіркових перевірок встановити, чи використано ці кошти за призначенням.

18. Як використано додатково отримані під час виконання бюджету доходи. Чи не спрямовано їх на фінансування непершочергових видатків за наявності потреби в здійсненні видатків за захищеними статтями, зокрема з погашення кредиторської заборгованості. Аналізується і на рівні фінансового органу, і у відповідному галузевому управлінні, як було забезпечено у формуванні та затвердженні бюджету потребу в натуральних і вартісних показниках для здійснення першочергових видатків (придбання медикаментів, продуктів харчування, оплату енергоносіїв і комунальних послуг тощо).

19. На підставі яких документів відображалося надходження доходів до бюджету. Чи не було врахування в доходах місцевих бюджетів надходжень, які акумулювалися на рахунках органів стягнення та використовувалися ними самостійно - на порушення п. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу.

20. Чи здійснено заходи з у відповідність мережі, штатів і контингентів установ, що фінансуються з бюджетів, до бюджетних призначень; їх ефективність.

21. Законність і обґрунтованість надання з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міст Києва і Севастополя бюджетів субвенцій, субсидій і дотацій. Стан контролю за правильністю їх витрачання. Чи не допускалося витрачання субвенцій з Державного бюджету на фінансування пільг, передбачених місцевими програмами соціального захисту населення. Провести зустрічні перевірки в установах та організаціях, яким за рахунок субвенцій з Державного бюджету відшкодовуються витрати з надання послуг пільговим категоріям населення.

22. Стан міжбюджетних розрахунків і причини їх виникнення. Чи не допускалося надання позичок з одного бюджету іншому, всупереч вимогам ст. 73 Бюджетного кодексу, або ж безпідставне вилучення коштів з бюджету нижчого рівня.

23. Правильність і повнота врахування у складі відповідного бюджету спеціальних фондів, утворених за рішенням державної адміністрації (ради) регіону. Чи не перераховувалися до цих фондів кошти, які є доходами загального фонду бюджету, зокрема суми процентів, що сплачуються установами банків за користування тимчасово вільними коштами бюджету, а також інші кошти, які відповідно до чинного законодавства не можуть спрямовуватися до спеціальних фондів.

24. Стан контролю фінансових органів за правильністю використання коштів спеціальних фондів на підприємствах, в установах і організаціях, яким вони виділялись.

25. Законність, обґрунтованість і правильність внесення уточнень до бюджетних призначень у процесі виконання бюджету. Чи належним чином при цьому виконано вимоги ст. 78 Бюджетного кодексу щодо внесення змін до місцевих бюджетів за перевиконання або недовиконання дохідної частини на 15 відсотків за платежами, які враховано в розписах місцевого бюджету на відповідний період. Чи не допущено "штучне" перевиконання дохідної частини, зокрема за рахунок диспропорцій під час складання розпису бюджету, врахування надмірно сплачених платежів, які в подальшому повернуто платниками, тощо. Проаналізувати наслідки зазначеного та його вплив на загальний стан виконання бюджету.

26. Чи не існували факти затвердження уповноваженими органами невідповідних законодавству планово-фінансових документів і перерахування на підставі цих документів коштів з рахунків бюджету організаціям, що не фінансуються з цього місцевого бюджету чи фінансуються з бюджету іншого рівня або ж у більших розмірах, ніж передбачено бюджетом. Це питання аналізується з використанням документів, які є підставою для отримання установами, організаціями та підприємствами коштів з бюджету: рішень про бюджет, розпису асигнувань, кошторисів, планів використання бюджетних коштів, планів асигнувань, штатних розписів.

27. Чи дотримано рівномірність фінансування видатків бюджету залежно від наповнення дохідної частини та першочергове фінансування заробітної плати, інших соціальних виплат і видатків за захищеними статтями. Чи враховано при фінансуванні установ наявність невикористаних залишків бюджетних коштів на початок року.

28. Чи в повному обсязі від потреби заплановано видатки за захищеними статтями, зокрема на заробітну плату та інші соціальні виплати, продукти харчування та медикаменти, електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ. Як враховано періодичність здійснення видатків за захищеними статтями бюджету в бюджетному розписі. Чи не допущено прорахунків, коли за недостатності планових показників наповнення дохідної частини бюджету в окремих періодах здійснення видатків (зокрема непершочергові) передбачалося в більшій сумі, в тому числі таких, що не віднесені до захищених. Як у такому разі дотримано черговість перерахування коштів. Чи не стало зазначене підставою для залучення кредитних коштів комерційних банків і невиправданих додаткових витрат місцевого бюджету.

29. Чи дотримано вимоги Бюджетного кодексу щодо надання бюджетних коштів одержувачам винятково через розпорядників бюджетних коштів. Чи не трапляються випадки перерахування коштів одержувачам безпосередньо з поточного рахунку бюджету.

30. Чи залучалися місцевим бюджетом позички та запозичення; як забезпечено дотримання у їх здійсненні вимог ст. 73, 74 Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів, зокрема щодо: погодження отримання позичок на покриття касових розривів із Міністерством фінансів; повернення позичок в межах бюджетного року; здійснення видатків з обслуговування боргу місцевого бюджету в межах 10 відсотків його обсягу; дотримання графіка погашення основної суми боргу; заборони щодо здійснення запозичень до обласних, районних і районних у містах бюджетів.

31. В якому обсязі у складі бюджету створено резервний фонд; чи не перевищує він одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету, що обмежено ст. 24 Бюджетного кодексу. Треба також врахувати, що до складу видатків не включаються кошти на погашення основної суми боргу. Як розподілялися і використовувалися зазначені кошти. Чи використовувалися вони на цілі, фінансування яких можна було передбачити в бюджеті, або спрямовувалися на видатки, не пов'язані з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру в обсязі понад 20 відсотків річного обсягу резервного фонду.

32. Стан виконання розпоряджень, рішення органів місцевого самоврядування та виконавчих органів щодо здійснення видатків за рахунок коштів резервного фонду.

Виконання всіх напрямів охоплюється через проведення перевірок всього обсягу роботи місцевих органів державної влади, зокрема фінансових і казначейських органів, та місцевого самоврядування щодо складання і виконання бюджетів. На основі цих даних надається об'єктивна оцінка стану виконання бюджетів регіону (міста, району) та вносяться пропозиції щодо усунення і попередження вад у діяльності органів державної влади та підпорядкованих їм установ, підприємств та організацій.

2. Перевірка фактичних видатків на утримання бюджетних установ (капітальні видатки)

Під час проведення ревізій (перевірок) використання бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів особливу увагу треба звернути на такі питання, що перебувають на постійному контролі Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади і які в обов'язковому порядку треба внести до програм ревізій (перевірок), зокрема:

· стан виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.2000 №15-р у частині заборони розпочинати будівництво і придбавати адміністративні будинки, спортивні і видовищні споруди за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів; припинення проведення капітального та поточного ремонту адміністративних будинків, крім випадків, коли це пов'язано з їхнім аварійним станом; обмеження придбання (заміни) меблів, технічного обладнання та побутових приладів;

· використання бюджетних коштів, що виділяються суб'єктам господарювання на виконання державних програм (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №965 "Про внесення зміни до плану заходів на 2012 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму");

· використання коштів державного і місцевих бюджетів для проведення урочистих і культурно-масових заходів, оплати штрафів, пені за отриманими кредитами, пільгового санаторно-курортного лікування, утримання організацій вищого рівня, ремонту та обладнання легкових автомобілів, офісів, закупівлі технічних засобів, виплати премій, надбавок, перерахування бюджетних коштів на депозитні рахунки для отримання дивідендів тощо (План невідкладних дій правоохоронних і контролюючих органів щодо збільшення надходжень до бюджету на 2012 рік, розпорядження КМУ від 15.05.2003 № 270-р "Про затвердження плану заходів щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією на 2003 рік" з поновленням від 21.01.2013 №2180);

· оренда державного і комунального майна; стан розрахунків і наявність заборгованості за орендну плату; ефективність використання нежитлових будинків і приміщень, які належать до державної власності, наявність фактів суборенди (з порівнянням ставок орендної плати).

Потрібно врахувати, що в разі наступного прийняття на державному рівні розпорядчих та інших документів, що передбачають здійснення Державною фінансовою інспекцією України (ДКРС) пріоритетного контролю за окремими операціями, ці питання обов'язково ревізуються (перевіряються) під час перевірок виконання бюджетів.

Зазначені перевірки (ревізії) проводяться за окремими програмами з урахуванням особливостей галузі за її функціональними напрямами, а також специфіки і профілю роботи тієї чи іншої установи, організації (обласного, міського, районного управління (відділу) освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту, у справах сім'ї та молоді, лікарні, школи, будинку-інтернату тощо).

Під час зазначених перевірок (ревізій) аналізуються питання використання бюджетних коштів (майна) і на утримання бюджетних установ, і на видатки з проведення загальних заходів за напрямами діяльності галузей і функцій, покладених на відповідних розпорядників бюджетних коштів. В актах ревізій (перевірок) обов'язковим є висвітлення таких загальних питань, що стосуються перевірок у всіх установах та організаціях, зокрема: фінансовий контроль бюджетна прибутковий

· повнота усунення вад, виявлених попередньою ревізією (перевіркою). У разі невжиття відповідних заходів з їх усунення винних у цьому посадових осіб в установленому законом порядку притягують до адміністративної відповідальності;

· правильність планування надходжень і витрат на утримання галузі, установи, організації (і в цілому, і за окремими кодами економічної класифікації видатків бюджету). Реальність формування бюджетних запитів, наявність розрахунків до них, дотримання чинних норм і нормативів, цін і тарифів; чи повністю враховуються у розрахунках доведені вищою організацією ліміти витрат. Чи виконано вимоги законодавства щодо визначення належності та джерел надходжень до спеціального фонду. Особливу увагу необхідно звернути на правильність визначення фондів оплати праці бюджетних установ, виходячи із затверджених штатних розписів, посадових окладів, надбавок та інших чинних нормативів і коефіцієнтів, а також витрат на харчування, медикаменти, невідкладні господарські заходи. Наявність кошторисів, планів використання бюджетних коштів і асигнувань з бюджету, правильність їх складання і затвердження (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ");

· дотримання головними розпорядниками коштів місцевого бюджету вимог ст. 22 Бюджетного кодексу щодо здійснення внутрішнього контролю за надходженням і витрачанням бюджетних коштів їх розпорядниками й одержувачами, а також аналіз використання бюджетних коштів установами та організаціями, які отримували їх від головних розпорядників;

· аналіз касових і фактичних видатків кошторису на предмет їх відповідності доведеним лімітам витрат згідно з бюджетними асигнуваннями і в цілому в установі, і в розрізі кодів класифікації видатків; правильність списання коштів на видатки за кожним з кодів; використання коштів за цільовим призначенням;

· чи не було випадків перевищення взятих бюджетними установами бюджетних зобов'язань понад затверджені в кошторисах доходів і видатків асигнування; встановити причини і наслідки цього; правильність ведення обліку бюджетних асигнувань і зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету та їх відповідність під час виконання державного бюджету;

· дотримання порядку ведення касових і банківських (казначейських) операцій; результати інвентаризації грошових коштів та інших цінностей у касі; дотримання ліміту каси; повнота та своєчасність оприбуткування в касі готівки та інших надходжень; правильність витрачання грошових коштів з каси; законність проведених операцій за всіма відкритими в установах рахунками; відповідність оборотів і залишків за банківськими (казначейськими) виписками даним аналітичного обліку банківських (казначейських) операцій; наявність непередбачених кошторисом витрат (оплата штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих з вини конкретних осіб тощо); чи не допускалося перерахування бюджетних коштів на депозитні рахунки в банках і на кредитування організацій недержавного сектору економіки;

· стан збереження та використання основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей. Чи забезпечено ефективне витрачання коштів на придбання матеріальних цінностей, відповідність витрат кошторисним призначенням на зазначені цілі; повнота надходжень та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей; правильність проведення переоцінок, дооцінок і індексацій основних засобів і малоцінних предметів; наявність договорів про матеріальну відповідальність з матеріально-відповідальними особами; своєчасність і повнота проведення річних інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, правильність виведення результатів інвентаризацій і відображення їх результатів у бухгалтерському обліку; проведення вибіркової інвентаризації матеріальних цінностей; правильність списання матеріальних цінностей; обґрунтованість реалізації або безплатної передачі основних засобів, обладнання та інвентарю. У разі відчуження об'єкта власності перевірити наявність рішення органу управління про продаж основних фондів із визначенням способу продажу, висновку експерта про вартість об'єкта продажу, дотримання покупцем умов купівлі-продажу майна в частині повноти та своєчасності розрахунків за придбаний об'єкт, повноту і своєчасність внесення до доходів бюджетних установ коштів від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та правильність їх використання відповідно до вимог постанови Кабміну щодо переліку власних надходжень бюджетних установ, а також повноту і своєчасність перерахування до відповідних бюджетів коштів від продажу бюджетними установами та підприємствами об'єктів державного (комунального) майна;

· правильність списання державного (комунального) майна. У разі ліквідації об'єкта власності обов'язково перевіряється наявність у об'єкта контролю дозволу органу управління на списання основних засобів, які мають залишкову вартість. Чи є в наявності акти на списання основних засобів із висновками комісії про їх стан, причини списання та переліком матеріалів, які залишаються після їх ліквідації. Чи повно та своєчасно оприбутковано на бухгалтерському і складському обліку матеріальні цінності від ліквідації основних засобів;

· цільове та ефективне використання земель, що перебувають у державному і комунальному управлінні;

· повнота оприбуткування та стан збереження об'єктів соцкультпобуту, прийнятих у комунальну власність від підприємств;

· дотримання передбачених процедур закупівлі під час придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти;

· використання коштів на проведення капітального (поточного) ремонту будівель (приміщень). Перевірити правильність застосування розцінок на ремонтні роботи, визначення їх обсягів та оплати виконаних робіт;

· чи не має по суті фінансових операцій, які віднесено до сумнівних і незвичних;

· цільове та ефективне використання кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, та встановлення фінансових можливостей до їх повернення, достовірності звітності та належного стану бухгалтерського обліку;

· стан бухгалтерського обліку та звітності в установі чи в організації, що перевіряється; відповідність ведення бухгалтерського обліку і складання звітності чинним нормативно-правовим актам; тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку та достовірність облікових і звітних даних.

3. Особливості контролю обґрунтування виручки від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт

Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо.

Оцінювання за середньозваженою собівартістю здійснюється за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.

Причому собівартість реалізованих підприємствами роздрібної торгівлі товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари слід визначати як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Ревізор перевіряє правильність визначення результату операційної діяльності.

Для визначення прибутку чи збитку від операційної діяльності береться до уваги сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових витрат визначає прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

Нарешті, ревізор контролює реальність визначення кінцевого результату.

Чистий прибуток (збиток) - це сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Перевіряючи правильність визначення доходу (виручки) від реалізації продукції, слід пам'ятати, що цей дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості вважається витратами підприємства, що передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість".

Відповідно до цього Положення безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна заборгованість, відносно якої є впевненість про її неповернення боржником або з якої минув строк позовної давності. Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і яку буде погашено через дванадцять місяців з дати балансу. Сумнівна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, послуги) - це така, щодо якої є невпевненість у її погашенні.

Таким чином, дохід у бухгалтерському обліку показується в сумі справедливої вартості активів, які отримані або мають бути отримані.

Перевірці також підлягають доходи для їх оподаткування.

З метою одержання достовірних даних про доходи (прибутки) для оподаткування підприємствам слід створювати резерви сумнівних боргів щодо розрахунків з іншими підприємствами з наступним віднесенням їх наприкінці року на рахунок 79 "Фінансові результати". Резерви сумнівних боргів створюються за результатами проведеної перед складанням річного балансу інвентаризації дебіторської заборгованості підприємства.

Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву сумнівних боргів, цей резерв не буде використано, то невикористана сума приєднується до прибутку звітного року.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" величину резерву сумнівних боргів визначають виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості, яка здійснюється групуванням за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи, виходячи з суми безнадійного боргу за товари за попередні звітні періоди.

Цей коефіцієнт сумнівності зростає відповідно до збільшення строку непогашення заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період показується у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачено, що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу. Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

§ сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

§ сума попередньої оплати продукції;

§ сума авансу в рахунок оплати продукції;

§ сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передбачено договором;

§ надходження, що належать іншим особам тощо.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією. Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована в бюджет внаслідок застосування до підприємства економічних санкцій за вуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне перерахування податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величину оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.

Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід встановити насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього ревізор використовує такі джерела інформації:

§ звіт про фінансові результати;

§ журнали-ордери № 1, 2, 11 тощо;

§ первинні документи на відвантаження (реалізацію) готової продукції зі складу;

§ виписки з рахунків у банках;

§ прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за оплачену продукцію;

§ платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) тощо.

По-перше, на підставі вищевказаних документів ревізор зіставляє дані Звіту про фінансові результати за статтею "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" з даними Головної книги з рахунка 70 "Доходи від реалізації". Сума розбіжностей повинна дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові результати). Якщо встановлено невідповідність суми, відображеної в Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту рахунка 70 "Доходи від реалізації", сумі, одержаній після зменшення суми виручки у Звіті про фінансові результати на суму ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу, то ревізор з'ясовує причину такої невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її виправлення відповідно до чинного законодавства.

По-друге, ревізор перевіряє правильність відображення у звітності фактичних витрат на виробництво реалізованої продукції. З цією метою слід зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахунками 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення операцій щодо відвантаження готової продукції (товарів, робіт, послуг) у первинних документах: слід зіставити за накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними та пропусками на вивезення продукції відповідність дат. При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції щодо відвантаження продукції в обліковому регістрі з датою оплати відвантаженої продукції за випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.

У випадках виявлення розбіжностей здійснюють перерахунок виручки від фактичної реалізації продукції й визначають суму прихованого від оподаткування прибутку.

У ринкових умовах господарювання, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів, а в разі їх нестачі - за допомогою позичкових коштів, постає необхідність аналізу фінансового стану, зокрема в оцінці фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.

Фінансова сталість встановлюється шляхом співвідношення власного капіталу до валюти банку, а також до забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокових, поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Крім того, слід зіставити залучені та власні кошти й визначити коефіцієнт їх співвідношення. Коефіцієнт маневрування власних коштів вказує на ступінь їх мобільності й визначається діленням суми власних оборотних засобів на всю суму їх джерел.

Для розрахунку вищевказаних коефіцієнтів слід взяти дані балансу відповідно до звітності за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

У регістрах синтетичного й аналітичного обліку, у Звіті про фінансові результати показники прибутку (доходу) і витрат показано лише в абсолютній сумі. Однак разом з абсолютною оцінкою розраховують також і відносні показники ефективності фінансової діяльності, тобто показники рентабельності.

4. Контроль розрахунків по прибутковому податку з громадян

Контроль над правильністю розрахунку по прибутковому податку з громадян і своєчасним перерахуванням до бюджету покладається на Державну податкову адміністрацію України.

На податкові органи покладаються перевірки правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, утримання прибуткового податку, надання пільг, своєчасності й повноти перерахування до бюджету утриманих сум підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Перевірки проводяться не рідше одного разу на два роки відповідно до річного плану-графіку податкової інспекції, що складається на початку кожного року.

Підприємства, установи й організації, де були встановлені значні порушення законодавства при утриманні прибуткового податку, перевіряються повторно протягом року в частині виконання пропозицій по акту попередньої перевірки.

Достовірність об'єкта оподатковування. У процесі перевірки обліку праці і заробітної плати на підприємствах звертається увага на такі основні питання:

§ наявність фактичної чисельності працюючих на підприємстві, у тому числі інвалідів, чи наявні трудові книжки тимчасово працюючих інвалідів;

§ чи були випадки нарахувань і видачі заробітної плати по договорах підряду;

§ правомірність системи оплати праці;

§ правильність нарахування заробітної плати й віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) в аналітичному розрізі (замовлення, договір, кошторис і т.д.);

§ правомірність виплати премій і матеріальної допомоги працівникам підприємства й віднесення їх на результати господарської діяльності;

§ правильність утримань прибуткового податку з нарахованої заробітної плати, своєчасність утримань і перерахувань до бюджету;

§ визначення правильності обчислення загальної суми заробітної плати, що має пільгове оподатковування;

§ визначення того, чи всі суми, раніше нараховані у вигляді адміністративних штрафів, накладених податковими інспекціями, утримані з винних осіб;

§ наявність нереальної заборгованості щодо заробітної плати і підзвітних сум, що є прихованою видачею готівки, неоподатковуваної прибутковим податком;

§ визначення, чи на всіх осіб, що працюють за сумісництвом або за основним місцем роботи, подаються відомості в податкову інспекцію про суми отриманих доходів і утриманих податків;

§ правильність нарахувань сум на соціальне страхування й у Пенсійний фонд і відповідно віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг);

§ перевитрата фонду оплати праці порівняно з розрахунковою сумою;

§ правомірність натуральної оплати праці;

§ віднесення нарахованої заробітної плати й нарахувань на валові витрати;

§ відповідність нарахованої заробітної плати регістрам обліку;

§ відповідність нарахованої заробітної плати наданій звітності;

§ правильність нарахування резерву на оплату відпусток.

Перевірка починається з ознайомлення з існуючою системою обліку праці і заробітної плати та вивченням техніко-економічних показників, що відбиваються у звітності і регістрах обліку.

Спочатку суб'єкт, що проводить перевірку, перевіряє чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності. Нормативним документом, яким регулюється статистична чисельність працюючих і відпрацьованого часу, є Наказ Держкомстата України "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників від 28.09.2005 р. №286.

Вибірково перевіряється наявність трудових книжок працюючих. При наявності в звітності пільгового оподатковування у зв'язку з тим, що на підприємстві працюють інваліди І і ІІ груп, інспектор проводить перевірку наявності трудових книжок таких працівників, а також наявності документів, що підтверджують інвалідність.

При перевірці правильності обліку відпрацьованого робочого часу суб'єкт, що проводить перевірку, звертає увагу на правильність оформлення табеля обліку часу, уточнює, чи враховувалися невиходи й запізнення на роботу, перевіряє правильність підрахунків відпрацьованого часу. Відповідно до листа Міністерства праці і соціальної політики України від 05.02.1998 p. №21-466 і відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 7 годин у звичайні дні і 5 годин перед вихідними днями. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Одним з основних питань перевірки є питання правильності розрахунку оплати праці й віднесення її на валові витрати підприємства.

При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, увага звертається на час, фактично відпрацьований цим працівником, і відповідність отриманих сум його окладу за штатним розкладом чи за відповідним наказом по підприємству. Необхідно перевірити первинні документи (наряд на оплату праці, маршрутні листи й інші первинні документи по обліку виробітки робітників) щодо правильності проведення розрахунків, повноти й правильності визначення сум за виконану роботу, правильності розрахунку бригадних нарядів. Суб'єкт, що проводить перевірку, повинен переконатися в правомірності нарахованої заробітної плати шляхом звірення обсягів виконаних робіт, зробленої продукції, наданих послуг.

За необхідності за участю фахівців частково перевіряються виконані роботи. При виявленні забракованих робіт перевіряється правильність їх оплати. Варто пам'ятати, що повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а місячна заробітна плата працівника при виявленні браку не за його провиною не повинна бути нижче двох третин тарифної ставки встановленого окладу чи розряду.

Особлива увага приділяється додатковій оплаті праці. При цьому досліджуються питання правомірності виплат відповідно до чинного законодавства, а також правильність нарахування виплат і їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

При перевірці виплат премій працівникам необхідно спиратися на нормативи підприємства, де повинні бути затверджені порядок преміювання працівників і джерело їхнього покриття. Особливу увагу варто приділити законності й правильності виплат премій керівникам підприємства.

Оплата праці працівників на підприємстві не повинна бути нижче встановленого мінімуму заробітної плати. При аналізі виплат, що базуються на мінімальному розмірі заробітної плати, необхідно перевірити їх відповідність установленим розмірам мінімальної заробітної плати.

При перевірці виплат заробітної плати за трудовими угодами, укладеними із приватними особами, необхідно проконтролювати обсяг виконаних робіт, розцінок і сум, виплачених по закінченні робіт. При цьому особлива увага приділяється оформлювальній частині умов договору, наявності в ньому даних про виконавця, перевіряється, чи у строк виконані роботи, чи відповідає обсяг робіт, зазначений у договорі, обсягу робіт, зазначеному в акті приймання робіт, чи правильно і повно здійснені виплати за роботи.

Контроль за правильністю зроблених утримань. Після проведення контролю за нарахуванням оплати праці перевіряється правильність зроблених утримань. Спочатку перевіряється правильність нарахування прибуткового податку на загальну суму оплати праці. Здійснюється перевірка відповідності ставок прибуткового податку, установлених постановами Кабінету Міністрів України, ставкам, застосовуваним при розрахунку утримань з оплати праці окремого працівника. При дослідженні сукупного оподатковуваного доходу, отриманого як в натуральній, так і грошовій формі, перевіряється повнота оподаткування доходу й правильність застосування відповідних ставок податку. Якщо є пільгове оподатковування, то слід з'ясувати, на підставі яких документів воно було зроблено, чи правомірні зроблені розрахунки. Особлива увага приділяється питанням повноти включення в оподатковуваний доход сум виплат, установлених Податковим Кодексом України.

...