Управління витратами підприємства
Основні процедури в системі управління витратами. Класифікація i методи їх розрахунку. Економічна характеристика господарської діяльності Товариства з виготовлення кондитерських виробів. Аналіз операційних витрат. Резерви зниження собівартості продукції.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2014 |
| Размер файла | 332,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінанси»
на тему: «Управління витратами підприємства»
на матеріалах: ТОВ «А.В.К. Київ»
Студента (ки) III курсу Ф-31 групи
напряму підготовки 030508 «Фінанси і кредит»
спеціальності 5.03050801 « Фінанси і кредит»
Рай І.А.
Керівник викладач, Гринчій Я.В.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи системи управління витратами тов «А.В.К. Київ»
1.1 Сутність і класифікація витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
1.2 Основніпоняття та процедури в системі управління витратами
1.3 Методи розрахунку витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
Розділ 2. Організація фінансової роботи тов «А.В.К. Київ»
2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ «А.В.К. Київ»
2.2Організація фінансо воїро боти ТОВ «А.В.К. Київ»
2.3 Аналіз фінансового стану ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009-2010 роки
2.4 Охоронапраці ТОВ «А.В.К. Київ»
Розділ 3. Аналіз витрат діяльності тов «А.В.К. Київ»
3.1 Характеристика господарської діяльності ТОВ «А.В.К. Київ»
3.2 Аналіз витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
Розділ 4. Основні напрямки зниження витрат тов «А.В.К. Київ»
4.1 Принципи управління витратами ТОВ «А.В.К. Київ»
4.2 Резерви зниження витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
4.3 Основні резерви зниження собівартості продукції ТОВ «А.В.К. Київ»
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. На превеликий жаль для всіх, хто займається підприємницькою діяльністю, неможливо отримати прибуток, не витрачаючи ні копійки.
З одного боку можна перефразувати відоме прислів'я і сказати: "Скільки затратиш, стільки й отримаєш." Всі розуміють, що витрат уникнути неможливо. Але проблема полягає в тому, що ресурси підприємства обмежені, тому питання полягає в тому, як, понісши найменші витрати, отримати найбільший прибуток.
Прості лозунги типу: "реструктурувати виробничий процес, перейти на прогресивні технології" і їм подібні в переважній більшості випадків так і залишаються лозунгами, бо всі ці перетворення потребують великих капітальних вкладень, яких, як правило нема. Однак всі підприємства зацікавлені в отриманні стабільних прибутків, загальна величина яких давала б змогу забезпечувати технічний розвиток підприємства, розвивати виробництво та виплачувати дивіденди. Найпростішим способом досягнення цієї мети було б підвищення цін.
Таке явище спостерігалося в умовах галопуючої інфляції та гіперінфляції, які мали місце в Україні в минулому. В умовах становлення стабілізації економіки України, розвитку конкуренції та відсутності вільних коштів у підприємств (організацій) і населення підвищення цін неможливе. Ціни на продукцію вітчизняних товаровиробників досягай світового рівня, але якість цієї продукції значно поступається перед досягненнями країн із ринковою економікою.
Як результат переважна частина продукції вітчизняних промислових підприємств не конкурентоспроможна, а витрати на її виготовлення дуже високі. За таких умов важко забезпечити належний рівень ефективності господарювання більшості вітчизняних промислових підприємств. Вихід один - знизити витрати, але знизити їх реально, щоб реально знизилась собівартість продукції. Щоб забезпечувати зниження вартості реалізованої продукції, необхідно постійно здійснювати управління витратами на її виробництво, домагатися відносного зниження як прямих, так і накладки.
Зниження прямих витрат потребує значних капітальних інвестицій для впровадження нових технологій, нової техніки, вдосконалення організації виробництва тощо. Це під силу не всім підприємствам. Тому важливим резервом зниження вартості виробів може бути відносна економія накладних витрат.
Але для того, щоб говорити про економію, треба згадати, що витрати: по-перше треба обліковувати; по-друге аналізувати з метою планування, а, відтак, і прибутку; по-третє шукати шляхи зменшення їх, щоб збільшити прибуток.
Перехід до ринкових відносин потребує радикального переосмислення змісту, методів та інструментарію планування виробництва. Це особливо стосується найважливішої ланки планування витрат і вартісних показників плану виробництва. Адже потрібен концептуально новий підхід до планування витрат виробництва з урахуванням відсутності централізовано встановлюваних цін, ринкової кон'юнктури, яка швидко змінюється, конкуренції.
Тому проблема аналізу впливу витрат і шляхів їх зменшення є надзвичайно актуальною на даний час. У сучасних умовах господарювання вітчизняні товаровиробники зможуть забезпечити конкурентоспроможність продукції на тільки основі зниження витрат.
Реалізація цієї мети вимагає посиленої уваги керівництва до питань, пов'язаних із визначенням раціональності структури витрат та пошуком шляхів їх зниження. Реальним напрямом зниження рівня витрат на промислових підприємствах є перехід від системи їх обліку й оцінки до системи управління ними.
Проте управління витратами неможливе без всебічного аналізу як сукупних витрат, так і їх структури та впливу окремих видів витрат на собівартість продукції та на прибуток.
Тому метою даної роботи є методологічне вивчення структури витрат,їх формування, аналіз впливу на прибуток та пошук шляхів оптимізації.
Завданням даної курсової роботи є:
- визначення сутності та структури витрат підприємства;
- вивчення факторів, що впливають на формування витрат підприємства;
- аналіз витрат діяльності ТОВ «А.В.К. Київ»
- пошук основних напрямків зниження витрат підприємства.
Розділ 1. Теоретичні основи системи управління витратами ТОВ «А.В.К. Київ»
1.1 Сутність і класифікація витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
У процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати. Залежно від ролі, яку вони відіграють у процесі відтворення, їх поділяють на три групи:
1.Витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції (послуг).
2.Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва. Одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо.
3.Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток [18, 264].
Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво.
Розрізняють витрати економічні та бухгалтерські. Економічні витрати - це всі види виплат постачальникам за сировину та матеріальні ресурси. Ці витрати складаються із зовнішніх (явних) та внутрішніх (неявних або імпліцитних). Зовнішні витрати - це платежі постачальникам матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати, нарахування амортизації тощо. Ця група витрат і становитиме бухгалтерські витрати, які фактично відповідають витратам наших підприємств.
Внутрішні витрати мають неявний, імпліцитний характер, оскільки відображають використання ресурсів, що належать власнику підприємства у вигляді землі, приміщень, активів тощо, за які він формально не платить. Підприємець фактично здійснює ці витрати, але не в явній формі, не в грошовій. Звідси:
Економічні витрати - Імпліцитні = Бухгалтерські витрати.
Поняття "економічні витрати" є загальноприйнятим, бухгалтерські - обчислюються на практиці для визначення реальної суми фактично здійснених витрат, оподаткованого прибутку тощо [18, 265].
Розрізняють витрати на одиницю продукції та загальні витрати на весь обсяг виготовленої продукції (наданих послуг).
При плануванні, обліку та аналізі витрати класифікують за різними ознаками. Основними з них є ступінь однорідності, економічна роль у формуванні собівартості, спосіб обчислення на окремі види продукції, зв'язок з обсягом виробництва, час виникнення та обчислення.
Залежно від ступеня однорідності витрати поділяються на прості (елементні) та комплексні. Прості (елементні) - це витрати однорідні за економічним змістом (сировина, основні матеріали, заробітна плата). Комплексні витрати різнорідні за своїм складом, вони охоплюють кілька економічних елементів (витрати на утримання та експлуатацію машин, загальновиробничі, втрати від браку тощо).
За економічною роллю у формуванні собівартості продукції витрати поділяють на основні та накладні: основні витрати безпосередньо пов'язані з процесом виготовлення виробів і утворюють їх головний речовий зміст. Це витрати на сировину, основні матеріали, технологічне паливо та енергію, заробітну плату основних виробничих робітників. З допомогою накладних витрат створюються необхідні умови для функціонування виробництва, його організації, управління, обслуговування (загальновиробничі витрати).
За способом обчислення на окремі види продукції витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносять на собівартість виготовлення конкретного виду продукції і можуть бути розраховані на її одиницю прямо (матеріали, паливо, заробітна плата). Непрямі витрати пов'язані з виготовленням різних видів продукції, в цьому разі не можна безпосередньо обчислити витрати на окремі види продукції (загальновиробничі витрати, витрати на утримання та експлуатацію машин тощо). Непрямі витрати розподіляються на окремі види продукції пропорційно визначеній базі. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі підвищує точність обчислення витрат на одиницю продукції [18, 265].
Залежно від зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні та змінні. Постійні витрати - це такі, абсолютна величина яких у даний період при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При істотних змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, величина постійних витрат змінюється стрибкоподібне, після чого вона знову залишається постійною. Це витрати на утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом, орендна плата. До постійних витрат відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними.
Змінні витрати - це такі витрати, величина яких у даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні.
Пропорційні змінні витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці). Це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну заробітну плату.
Прогресивні змінні витрати зростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна віднести витрати на відрядно-прогресивну оплату праці.
Регресивні змінні витрати змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво (коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, інструмент тощо [18, 266].
Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу визначити кількісну залежність різних витрат від змін в умовах виробництва та реалізації при здійсненні планування, виборі варіантів рішень.
Залежно від часу виникнення витрати можуть бути поточними, одноразовими, майбутніми. Поточні витрати здійснюються щоденно в даному періоді, одноразові - це разові витрати, що здійснюються не частіше як один раз на місяць. Майбутні витрати - це витрати, на які резервуються кошти в кошторисно-нормативному порядку (оплата відпусток, сезонні витрати та ін.).
Такий вид класифікації дає змогу забезпечити економічно обґрунтований рівномірний у часі розподіл витрат на виробництво продукції.
Далі, починаючи з 1996 року, основним документом з формування собівартості було Типове положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Аналогічного призначення діяло типове положення для сільськогосподарських підприємств, будівельних, науково-дослідних та конструкторських робіт.
В торгівлі поточні витрати підприємств завжди називали витрати обігу - це виражені в грошовій формі витрати на доведення товарів від виробника до споживача (витрати на оплату праці, транспортування товарів, утримування основних фондів, оплату послуг інших підприємств та ін.).
Сума та склад витрат обігу визначаються Типовим положенням у складі витрат обігу та порядку їх планування та розподілу в торгівельній діяльності [16, 151].
При введенні у 1997 році нині діючого законодавства про оподаткування прибутку підприємств в господарській практиці України, з'явилось нове економічне поняття валові витрати.
У зв'язку з цим виникла необхідність розмежування традиційного поняття витрат від нового поняття валові витрати. Одночасно корисно звернути увагу на назву та трактування витрат у закордонній практиці.
Як помічено в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (ВВ) - це сума будь-яких витрат в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів, робіт або послуг для подальшого використання у своїй господарчій діяльності.
Таким чином, валові витрати принципово відрізняються від витрат обігу тим, що до їх складу входить оплата товарів, сировини, матеріалів, вартість здобутих цінних паперів, об'єкту застави, балансова вартість основних фондів за змушеною їх зміною.
Разом с тим, до складу валових витрат входять всі витрати, які входять до витрат обігу (послуги транспорту, відсотки за кредит, витрати по оренді, витрати по оплаті праці та ін.) [12, 151].
Валові витрати незрівнянно більші витрат обігу. При цьому необхідно звернути увагу на амортизаційні відрахування. Як відомо, амортизаційні відрахування входять до витрат обігу, однак до складу валових витрат для цілей оподаткування сума амортизації основних фондів не входять
1.2 Основні поняття та процедури в системі управління витратами
Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства.
Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).
Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.
Установлені норми витрат - це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.
Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження [16, 408].
Отже, одним із найважливіших показників, які впливають на фінансовий стан підприємств, є їхні поточні витрати.
За економічною сутністю, поточні витрати підприємств становлять собою витрати живого та упредметненої праці на здійснення поточної виробничої та інших видів господарчої діяльності. За натурально-речовим складом - це спожита частина матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).
При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.
Згідно з зазначеним до собівартості продукції (робіт, послуг) входять витрати на підготовку, освоєння та обслуговування виробництва, охорону праці й безпеку праці, оплату праці та підготовку кадрів, інші витрати [18, 266-267].
Витрати на підготовку та освоєння виробництва включають витрати на виготовлення нових видів продукції в період їх освоєння, і витрати, пов'язані з освоєнням нових виробничих цехів, технологічних ліній, удосконаленням технології й організації виробництва.
Обслуговування виробництва містить витрати на забезпечення підприємств сировиною, матеріалами, паливом, енергією, водою, інструментами, іншими засобами та предметами праці. До цієї групи належать витрати, пов'язані з раціоналізацією та винахідництвом, амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції (робіт, послуг).
Охорона праці та техніка безпеки потребують витрат на створення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці; на охорону та протипожежну безпеку, підтримання чистоти та порядку на підприємстві, обладнання кімнат відпочинку і прийому їжі; витрати, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища.
До витрат на оплату праці та підготовку кадрів входять виплати працівникам, які беруть безпосередню участь у виготовленні продукції (наданні послуг), витрати пов'язані з найманням робочої сили та підготовкою кадрів для підприємства.
До інших витрат відносять відрахування на соціальні заходи, плату за оренду тощо.
Слід зауважити, що з різних причин на практиці немає повної відповідності між справжніми витратами на виробництво та собівартістю продукції. Так, наприклад, до собівартості включаються витрати на оплату часу працівникам, які залучаються для виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час; оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку та ін. Разом з тим до собівартості не входять загальногосподарські (адміністративні) витрати та витрати на збут продукції (робіт, послуг) [18, 267].
Склад витрат, які входять до собівартості, не є незмінним, він може з тих чи інших практичних міркувань змінюватись. Та за всіх умов собівартість має найповніше відображати витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).
Залежно від часу розрахунку розрізняють: планову собівартість, яку визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси, що склались на момент складання плану; фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку; нормативну собівартість, що відбиває витрати на виробництво та реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів; кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий виріб або замовлення, що виконується в разовому порядку.
Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють технологічну, цехову, виробничу собівартість [18, 268].
Технологічна собівартість включає витрати, пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції. Цехова собівартість охоплює витрати цехів на виготовлення продукції.
Виробнича собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з процесом виробництва продукції. Фактично виробнича собівартість збігається з цеховою собівартістю.
За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну, а також індивідуальну собівартість і середньогалузеву. Індивідуальна собівартість відбиває витрати на виготовленім продукції в умовах окремого конкретного підприємства, середньогалузева - відображає витрати на виготовлення однотипної продукції в середньому по галузі.
Структура собівартості - це по елементний її склад, обчислений у відсотковому відношенні до загальної суми витрат, тобто питома вага різних елементів витрат на виробництво продукції.
На основі аналізу структури собівартості розрізняють:
а) матеріаломісткі виробництва, у собівартості продукції яких значну питому вагу займають витрати на сировину і матеріали (підприємства чорної металургії, машинобудування, легкої та харчової промисловості);
б) енергомісткі виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка витрат на енергію (підприємства кольорової металургії, органічного синтезу);
в) фондомісткість (капіталомісткі) виробництва (підприємства нафтопереробної промисловості, виробництво електроенергії);
г) трудомісткі виробництва (підприємства вугільної та металообробної промисловості, машинобудування, точне приладобудування)
1.3 Методи розрахунку витрат підприємства
Під методом розрахунку витрат слід розуміти сукупність засобів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання.
Заведено розрізняти витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції.
Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період, їхня сума залежить від тривалості періоду й кількості виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.
Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат. Граничні витрати характеризують їхній приріст на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто
с,=?С/?N де
С, -- граничні витрати; де ?С - приріст загальних витрат; ?N приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.
На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні та змінні.
Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції, їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло у певних межах). Лише за істотних змін обсягу виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, стрибкоподібне міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною.
До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління. На практиці до групи постійних відносять також витрати, які хоч і змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва, але не істотно, їх називають умовно-постійними.
Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. У свою чергу, їх можна розділити на пропорційні та непропорційні.
Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Для них коефіцієнт пропорційності Кп = 1. До пропорційних належать переважно витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників.
Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва, Кп>1. Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує більших витрат на одиницю продукції. Це, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні та торгові витрати та ін. Дегресуючі витрати зростають менше ніж обсяг виробництва, Кп< 1. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти тощо.
Динаміка витрат на одиницю продукції є іншою і легко може бути побудована, виходячи з наведеної закономірності. Так, змінні пропорційні витрати на одиницю продукції залишаються на одному рівні незалежно від обсягу виробництва.
На графіку їхня лінія буде паралельною осі абсцис. Постійні витрати зменшуються на одиницю продукції зі зростанням її обсягу за параболічною кривою. Для дегресуючих і прогресуючих витрат залишається та сама динаміка, тільки виражена помітніше.
У практичних обчисленнях загальну динаміку змінних витрат спрощують, уважаючи всю їхню сукупність пропорційною. Це значно полегшує аналіз і прогнозування витрат.
Поділ витрат на змінні (пропорційні) та постійні уможливлює визначення їхньої загальної суми за певний період за формулою1.3.1
C=Cзв*N+C пв ,де
с -- загальні (сукупні) витрати;
сзв -- змінні витрати на одиницю продукції;
n -- обсяг виробництва продукції у натуральному виразі
спв -- постійні витрати за даний період.
Згідно з формулою 1.3.2. загальні витрати на одиницю продукції (соп) становитимуть
Соп =С зв+Спв/N
З формули видно, що зі зростанням обсягу виробництва продукції її собівартість знижується за рахунок постійних витрат. Тому збільшення обсягу виробництва є важливим чинником зниження собівартості продукції.
Ця закономірність покладено в основу аналізу залежності витрат і прибутку від обсягу виробництва, коли треба вибрати найліпші варіанти проектних і планових рішень. У цьому разі доцільно користуватися графічним зображенням процесу.
Унаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу є збитковим. Критичний обсяг виробництва називається ще й інакше - точкою беззбитковості. За зростання обсягу виробництва частка постійних витрат в їхній загальній (сукупній) величині знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (Nкр) виробництво продукції стає рентабельним.
Факторний аналіз витрат на 1 гривню продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:
1) оцінка динаміки витрат на 1 грн. продукції;
2) порівняння з даними інших підприємств, середньогалузевими показниками тощо;
3) виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції;
4) визначення впливу виявлених факторів на зміну прибутку підприємства.
На зміну рівня витрат на 1 гривню продукції впливають безліч факторів. пов'язаних з формуванням як чисельника, так і знаменника наведеної формули.
Безпосередньо на зміну рівня витрат на 1 гривню продукції впливають фактори, які знаходяться з ним у прямому функціональному зв'язку, тобто фактори першого рівня:
- зміна структури випущеної продукції: цей фактор впливає на загальну суму витрат через зміну середньої собівартості одиниці продукції у зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (роботи, послуги).
При зростанні питомої ваги продукції, яка має витрати на 1 грн. нижче, ніж на всю продукцію, величина витрат на гривню продукції в цілому знизиться, і навпаки;
- зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції: собівартість продукції по суті є сумою витрат на виробництво окремих видів продукції; відповідно, чим меншою є сума витрат на виробництво окремих видів продукції, тим нижчий рівень витрат на 1 грн. продукції, і навпаки.
Вплив наведених факторів на зміну витрат на 1 гривню продукції можна визначити способом ланцюгових підстановок.
Розділ 2. Організація фінансової роботи тов «А.В.К. Київ»
2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності тов «А.В.К. Київ»
Джерелом формування майна товариства є грошові та майнові внески учасників; доходи від реалізації продукції, послуг, та інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів та інше.
Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповуванню, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками,а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству[2].
Схема 2.1.1 «Органи управління Товариства «А.В.К. Київ»
ТОВ «А.В.К. Київ» являє собою цілісний виробничо - господарський комплекс. Чисельність працівників на кінець 2010 року склала 130 осіб.
Виконавчим органом товариства є комерційний директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, організовує виконання рішень Учасника ТОВ «А.В.К. Київ». Генеральний директор Товариства контролює та регулює діяльність Правління. Заступники підрозділів здійснюють нагляд за роботою персоналу, за потоками та наявністю грошових коштів та регулюють роботу виробництва.
Головним фінансовим апаратом підприємства є єдиний учасник Товариства Авраменко Володимир Федорович. Його повноваженнями наділений його представник в Києві Бондаревський Альберт Миколайович. та головний бухгалтер Товариства Степаненко Наталія Вікторівна
До обов'язків фінансового апарату підприємства входять розподіл та перерозподіл прибутку, нарахування податків, нарахування та видача заробітної плати працівникам, утворення внесків до статутного капіталу.
Всі відділи підприємства взаємодіють між собою та проводять таку політику, що забезпечить максимально ефективне та раціональне використання фінансових ресурсів підприємства. Фінансові ресурси підприємства включають в себе власний капітал, довгострокові та короткострокові кредити.
Розглянемо склад фінансових ресурсів ТОВ «А.В.К. Київ» за даними « Звіту про фінансові результати» за 2010 рік ( Додаток 2 ):
Табл.1.2.Фінансові результати за 2010 рік
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період, тис. грн. |
За попередній період, тис. грн. |
Відхилення +;- |
|
|
Доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
344 515 |
245 383 |
+ 99 132 |
|
|
Валовий: |
|||||
|
Прибуток |
050 |
49 638 |
37 382 |
+ 12 256 |
|
|
Збиток |
055 |
- |
- |
||
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||||
|
Прибуток |
100 |
970 |
4 805 |
-3 835 |
|
|
Збиток |
105 |
||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|||||
|
Прибуток |
170 |
- |
4 789 |
-4 789 |
|
|
збиток |
175 |
( 152 ) |
( - ) |
(+152) |
|
|
Чистий: |
|||||
|
прибуток |
220 |
- |
4 136 |
-4 136 |
|
|
збиток |
225 |
(537) |
(-) |
+ 537 |
Отже, підприємство «А.В.К. Київ» у 2010 році отримало дохід від основної діяльності, тобто - реалізації товарів, у розмірі 344 515 тис. грн. , валовий дохід 49 638 тис. грн. Але, після сплати всіх податків, виплат заробітної плати та інших зобов'язань, підприємство залишилося зі збитком. Так, результатом діяльності підприємства за 2010 рік став збиток у розмір 152 тис. грн.
2.2 Організація фінансової роботи ТОВ «А.В.К. Київ»
У процесі виробничої діяльності підприємство, з одного боку, безперервно купує сировину, матеріали, паливо, товари тощо, а з іншого -- безперервно реалізує готову продукцію або закуплені товари. Ці процеси супроводжуються грошовими розрахунками, які саме і є одним із найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства. Тому для будь-якого підприємства важливо пам'ятати та забезпечити максимальну безпеку руху грошових коштів. Тому на сьогодні, більшість підприємств використовують безготівкову форму розрахунків, що значно збільшує безпечність здійснення платежів, а також прискорює процес розрахунків між суб'єктами господарської діяльності.
Наявність у підприємств кореспондентського рахунку в банку надає йому можливість розраховуватися з постачальниками, замовниками та покупцями за допомогою платіжних доручень, вимог, чеків, акредитивів.
Усі розрахунки підприємства з бюджетом, постачальниками та іншими партнерами можна побачити у «Звіті про рух грошових коштів » ( Додаток 3).
Табл.2.2.1 Рух коштів у результаті операційної діяльності за 2010 рік
|
Стаття |
За звітний період, тис. грн. |
За аналогічний період попереднього року |
|
|
Витрачення на оплату: |
|||
|
Товарів |
282 090 |
- |
|
|
Векселів |
- |
- |
|
|
Повернення авансів |
375 |
- |
|
|
Працівникам |
2 791 |
- |
|
|
Витрати на відрядження |
74 |
- |
|
|
Зобов'язань з податку на додану вартість |
247 |
- |
|
|
Зобов'язань з податку на прибуток |
495 |
- |
|
|
Відрахувань на соціальні заходи |
1 333 |
- |
|
|
Зобов'язань з інших податків і зборів |
562 |
- |
|
|
Цільових внесків |
- |
- |
|
|
Інші витрачання |
96 |
- |
|
|
Чистий рух коштів до надзвичайної діяльності |
347 |
- |
|
|
Рух коштів від надзвичайної діяльності |
- |
- |
|
|
Чистий рух коштів від операційної діяльності |
347 |
- |
У 2010 році підприємство розрахувалося з постачальниками за товари на суму 282 090 тис. грн., оплатило заробітну плату працівникам у розмірі 2 791 тис. грн., зобов'язань з податку на прибуток -495 тис. грн., відрахування на соціальні заходи -1 333 тис. грн., зобов'язань з інших податків і зборів-562 тис. грн., інші розрахунки підприємства становили 96 тис. грн.
2.3 Аналіз фінансового стану ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009-2010 роки
Будь-яке підприємство на початку своєї діяльності має сформувати статутний капітал, спосіб утворення якого залежить від форми власності даної установи (приватна, суспільна).
Ці кошти використовуються підприємством для придбання активів, які необхідні для повноцінного ведення господарської діяльності.
Активи та пасиви підприємства відображаються у Балансі підприємства.
Активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До їх складу входять необоротні та оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.
Пасиви - це джерела утворення господарських засобів. Вони складаються з власного капіталу, зобов'язань, забезпечень майбутніх витрат і платежів та доходів майбутніх періодів.
Розглянемо детальний склад активів та пасивів підприємства з даними «Балансу» на 2010 рік (табл.2.3.1 ).
Табл.2.3.1 Активи та пасиви ТОВ «А.В.К. Київ» у 2010 році
|
Актив |
На початок звітного періоду, тис. грн. |
На кінець звітного періоду, тис. грн. |
Відхилення |
|
|
Необоротні активи |
3 050 |
3 056 |
+6 |
|
|
Оборотні активи |
71 691 |
97 514 |
+25 823 |
|
|
Витрати майбутніх періодів |
158 |
143 |
-15 |
|
|
Необоротні активи та групи вибуття |
- |
- |
- |
|
|
Баланс: |
74 899 |
100 713 |
+25 814 |
|
|
Пасив |
||||
|
Власний капітал |
3 037 |
2 502 |
-535 |
|
|
Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
- |
- |
- |
|
|
Довгострокові зобов'язання |
- |
- |
- |
|
|
Поточні зобов'язання |
71 862 |
98 211 |
+26 349 |
|
|
Доходи майбутніх періодів |
- |
- |
- |
|
|
Баланс: |
74 899 |
100 713 |
+25 814 |
На початок 2010 року активи підприємства складали 74 899тис. грн., з них необоротні активи 3 050 тис. грн., оборотні активи - 71 691 тис. грн., витрати майбутніх періодів -158 тис. грн. На кінець року сума активів підприємства зросла і становила 100 713тис. грн.
Порівняно з даними на початок року сума активів збільшилась на 25 814 тис грн. Сума необоротних активів зросла на 6 тис. грн.; оборотні активи зменшилися на 25 823 тис. грн., що у відсотках дорівнює ; витрати майбутніх періодів зменшилися на 15 тис. грн.
Пасиви: сума на початку року 74 899 тис. грн. , а на кінець року 100 713 тис. грн. Відбулися такі зміни як: власний капітал, який на початок року становив 3 037 тис. грн., зменшився до 2 502; поточні зобов'язання - збільшились на 26 349 тис. грн.
За допомогою інформації про активи та пасиви підприємства, що міститься у «Балансі», можна розрахувати показники, які необхідні для визначення рівня кредито- та платоспроможності підприємства,його фінансової стійкості. Ці результати можуть знадобиться не тільки для внутрішніх користувачів підприємства, які приймають управлінські рішення на підприємстві, а й для зовнішніх (майбутніх кредиторів,постачальників) для впевненості у тому, що підприємство зможе вчасно сплатити всі свої борги.
Розрахуємо показники ліквідності та платоспроможності підприємства, а також фінансової стійкості на основі даних «Балансу» за 2010 рік на початок та кінець року.
Аналіз ліквідності та платоспроможність підприємства
1 Коефіцієнт ліквідності поточної ( загальної платоспроможності )
Кп.л.= ПА/ПП , де ПА- поточні активи, ПП- поточні пасиви
Кп.л.=71 691/ 71 862= 0.9
Це означає, що у 2010 році 0,9 грн. обігових коштів припадає на кожну гривню обігових коштів. Порівнюючи з нормативним значенням (1-1,5), можна сказати, що підприємство у 2010 році майже вчасно ліквідовує (сплачує) свої борги.
2 Коефіцієнт ліквідності швидкої
Кш.л.= ( ПА-З )/ПП , де З=запаси
Кш.л.=( 71 691-129)/71 862= 0.99
3 Коефіцієнт ліквідності абсолютної
Ка.л.= К/ПП , де К - грошові кошти
Ка.л.= 2 052/ 71 862= 0.02
Даний показник характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.
Показники фінансової стійкості
1. Коефіцієнт автономії (незалежності) характеризує рівень незалежності підприємства від кредиторів
Кавт.= ВК/П , де ВК- власний капітал, П- пасиви
На початок 2010 року :
Кавт.= 3 037/ 74 899= 0.04
На кінець 2010 року :
Кавт.=2 502/ 100 713= 0,02
На кінець 2010 року коефіцієнт зменшився на 0,1 одиницю, що означає, що підприємство стало менш незалежним порівняно даними на початок року.
2. Коефіцієнт фінансової залежності
Кф.з.= П/ВК
На поч. : Кф.з.=74 899/ 3 037= 24.6
На кінець : Кф.з.=100 713/2 502= 40.2
Отже, фінансова незалежність підприємства знизилась.
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу
Кз/в= ЗК/ВК , де ЗК- залучені кошти
На поч. : Кз/в=(71 862) /74 899= 0.95
На кінець: Кз/в=(98 211) /100 713= 0.97
Порівнюючи отримані результати на початок та кінець 2010 року, можна зробити висновок, що з часом підприємство зменшує рівень фінансової стійкості, оскільки сума залученого капіталу, що припадає на 1 грн. власного капіталу збільшилась на 0,02 одиниць.
2.4 Охорона праці ТОВ «А.В.К. Київ»
В ТОВ «А.В.К. Київ» затверджені власні положення, інструкції та нормативні акти щодо охорони праці на підприємстві, що діють в його межах,які передбачені Законом України «Про охорону праці».
Ці нормативні акти спрямовані на побудову чіткої системи управління охороною праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі та на робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці.
На ТОВ «А.В.К. Київ» проводиться первинний інструктаж (на початку та кінці року. Включаються питання електробезпеки,правила внутрішнього розпорядку на підприємств, питання пожежної безпеки тощо); позаплановий (проводиться у разі порушення вимог нормативно - правових актів);повторний (проводиться на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на квартал);цільовий (проводиться у разі необхідності ліквідації аварії, стихійного лиха, екскурсії на підприємстві)[10, с.541].
Освітлення робочого місця та робочого приміщення
Робоче місце -- це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, органами допоміжними обладнаннями) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців). Вимоги до освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ПК та паперового носія) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий -- призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. При 10%-ному зменшення освітленості працездатність знижується. Освітлення можна варіювати від 300 до 700 лк. 300 - 500 лк. -- оптимальне освітлення робочих приміщень для роботи з відео
На підприємстві встановлено пожежну сигналізацію у кожному кабінеті та також у коридорах та складських приміщеннях, також встановленні спеціальні пожежні щити (стенди). На пожежних щитах розміщуються первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.
Пожежний інвентар має червоно-біле пофарбування і відповідні написи. Пожежний інструмент пофарбований у чорний колір. На пожежних щитах вказуються їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказується після літерного індексу «ПШ».
Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
- пломби на пристроях ручного пуску;
- бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Таблиця 2.4.1 «Аналіз травматизму ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009- 2010рр.»
|
№ з./п. |
Показник |
Період |
Відхилення (+/-) |
|||
|
2009р. |
2010р. |
Абсолютне (р.4-р.3) |
Відносне (р.5/р.3*100) |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1. |
Середньооблікова чисельність працівників, чол. |
119 |
132 |
+13 |
10.9% |
|
|
2. |
Кількість потерпілих із втратою працездатності внаслідок нещасних випадків, травматизму, професійних захворювань, чол. |
- |
- |
- |
- |
|
|
3. |
Кількість потерпілих із смертельним наслідком від нещасних випадків, травматизму, професійних захворювань, чол. |
- |
- |
- |
- |
|
|
4. |
Кількість днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків, травматизму, професійних захворювань, дн. |
- |
- |
- |
- |
|
|
5. |
Коефіцієнт частоти травматизму загальний (р.2*1000/р.1) |
- |
- |
- |
- |
|
|
6. |
Коефіцієнт частоти травматизму смертельний (р.3*1000/р.1) |
- |
- |
- |
- |
|
|
7. |
Коефіцієнт смертності (р.3/р.2)*100 |
- |
- |
- |
- |
|
|
8. |
Коефіцієнт важкості травматизму (р.4/р.2)*100 |
- |
- |
- |
- |
|
|
9. |
Коефіцієнт виробничих втрат (р.5*р.8) |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 2.4.2 «Аналіз стану захворюваності на ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009- 2010рр.»
|
№ з./п. |
Показник |
Період |
Відхилення (+/-) |
|||
|
2009р. |
2010р. |
Абсолютне (р.4-р.3) |
Відносне (р.5/р.3*100) |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1. |
Кількість потерпілих із тимчасовою втратою працездатності (хвороба), чол. |
- |
- |
- |
- |
|
|
2. |
Середньооблікова чисельність працівників, чол. |
119 |
132 |
+13 |
10.9% |
|
|
3. |
Кількість днів тимчасової втрати працездатності (хвороба), дн. |
- |
- |
- |
- |
|
|
4. |
Загальна сума витрат на оплату листв тимчасової втрати працездатності, грн. |
- |
- |
- |
- |
|
|
5. |
Коефіцієнт частоти випадків тимчасової втрати працездатності (хвороби) (р.1*100/р.2) |
- |
- |
- |
- |
|
|
6. |
Коефіцієнт тяжкості захворювань (р.3/р.1) |
- |
- |
- |
- |
|
|
7. |
Коефіцієнт інтенсивності захворювань (р.3*100/р.2) |
- |
- |
- |
- |
|
|
8. |
Витрати на оплату листів тимчасової втрати працездатності на одного робітника (р.4/р.2) |
- |
- |
- |
- |
|
|
9. |
Витрати на оплату листів тимчасової втрати працездатності на 1 день хвороби (р.4/р.3) |
- |
- |
- |
- |
|
|
10. |
Витрати на оплату листів тимчасової втрати працездатності на одну хворобу (р.4/р.1) |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 2.4.3. «Фактори умов праці на робочому місці»
|
№ з./п. |
Назва фактору та одиниця виміру |
Рівень фактору |
Оцінка фактора в балах |
||
|
Нормативний |
Фактичний |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1. |
Санітарно-гігієнічні фактори |
||||
|
1.1. |
Температура повітря на робочому місці у холодний період року у приміщенні ?C |
20-22 |
20-22 |
5 |
|
|
1.2. |
Відносна вологість повітря % |
40-54 |
55-65 |
4 |
|
|
1.3. |
Швидкість руху повітря у холодний період року м/с |
0,1 |
До 0.1 |
5 |
|
|
1.4. |
Шум, рівень звуку дцБ |
68 |
До 68 |
5 |
|
|
1.5. |
Освітлення у приміщенні А.) природне, % Б.) штучне, Лк |
1 300 |
08…12 |
5 |
|
|
2. |
Психофізіологічні фактори |
||||
|
2.1. |
Величина фізичного навантаження (робоча поза, робоче місце) |
Додаток А |
1 |
5 |
|
|
2.2 |
Величина нервово-психічного навантаження (тривалість зосередженого спостереження від робочого часу за день) % |
До 25 |
25 |
5 |
|
|
2.3. |
Напруженість зору (розряд зорових робіт) |
Додаток Б |
V |
5 |
|
|
РАЗОМ балів |
39 |
Таким чином, на основі таблиці 2.4.3, ми проаналізували різні фактори, які впливають на умови праці на робочому місці. ТОВ «А.В.К. Київ» дотримується нормативних значень на відмінно, тому негайних причин для впровадження заходів стосовно покращення умов праці немає.
Розділ 3. Аналіз витрат діяльності ТОВ«А.В.К. Київ»
3.1 Характеристика господарської діяльності ТОВ «А.В.К. Київ»
Метою діяльності Товариства є виготовлення кондитерських виробів на ринку товарів України та ближніх країн та одержання прибутку. Місце знаходження Товариства «А.В.К. Київ» 04060, м. Київ, вул. Ольжича, 18/22. Поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1
Предметом діяльності ТОВ «А.В.К. Київ» є:
-Оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами
-Виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів
-Посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
-Роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами
-Дослідження і розробки в галузі природничих наук
-Дослідження і розробки в галузі технічних наук
Джерелом формування майна товариства є грошові та майнові внески учасників; доходи від реалізації продукції, послуг, та інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів та інше
Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповуванню, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками,а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству[2].
ТОВ «А.В.К. Київ» являє собою цілісний виробничо - господарський комплекс. Чисельність працівників на кінець 2010 року склала 130 осіб.
3.2 Аналіз витрат ТОВ «А.В.К. Київ»
Величина прибутку, як було визначено, залежить від багатьох факторів. Основний вплив на величину прибутку спричиняють витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції.
Діяльність підприємства неможлива без відповідних витрат. Найбільш загальний їх поділ передбачає наступні напрямки витрачань:
1. Витрати, пов'язані з основною діяльність підприємства (операційні витрати). Це витрати на виробництво і реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які підприємство відшкодовує за рахунок виручки від реалізації товарів, робіт, послуг.
2. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю (на розширення та оновлення виробництва). До таких витрат слід віднести: одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів; приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування таких витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредитні ресурси тощо.
Саме тому ми проведемо Аналіз витрат ТОВ «А.В.К. Київ»за 2009-2010 роки, який буде наведено у таблиці 3.2.1 «Аналіз витрат ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009-2010рр.» на основі «Звіт про фінансовий результат» ТОВ «А.В.К. Київ» форма 2 (Додаток 1)
Таблиця 2.1 Аналіз витрат ТОВ «А.В.К. Київ» за 2009 -2010 рр.
|
Показник |
2009 р. |
2010 р. |
Відхилення +,- |
|
|
Сума |
сума |
І сума |
||
|
1 .Адміністративні витрати тис. грн. |
3 041 |
4 318 |
1277 |
|
|
2. Витрати на збут тис. грн. |
33 620 |
42 831 |
9211 |
|
|
3. Операційні витрати тис. грн. : |
40 355 |
47 185 |
6 830 |
Подобные документы
Економічне значення собівартості. Управління витратами та калькулювання собівартості продукції - інструменти управління підприємством та розділом управлінського обліку. Складові витрат в процесі господарювання на підприємстві. Методи управління витратами.
контрольная работа [590,8 K], добавлен 01.05.2014Сутність витрат та класифікація за економічними елементами і статтями калькуляції. Організація управління витратами, їх зв'язок із собівартістю продукції та прибутком. Оцінка фінансової діяльності підприємства, напрямки раціоналізації та зниження витрат.
курсовая работа [198,8 K], добавлен 29.07.2011Теоретичні аспекти витрат підприємства, їх структура та класифікація. Фінансові результати діяльності підприємства та фактори, що на них впливають. Аналіз витрат та фінансових результатів, динаміки доходів. Проблеми управління витратами підприємств.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 08.02.2010Роль управлінського обліку. Упраління витратами. Вичерпані та невичерпані витрати. Оцінка діяльності центрів витрат. Центри відповідальності в системі управлінського контролю. Концепція та типи центрів відповідальності. Елементи підприємницької діяльності
реферат [84,5 K], добавлен 03.07.2007Організаційно-економічна та виробнича характеристика підприємства. Організаційна структура управління. Аналіз структури реалізації продукції. Структура та динаміка експорту. Оцінка ліквідності, показники рівня ефективності господарської діяльності.
отчет по практике [447,6 K], добавлен 22.09.2013Організаційно-економічна характеристика, показники діяльності та організаційна структура управління на прикладі ПП "Метід". Аналіз ефективності використання оборотних коштів. Аналіз собівартості та рентабельності продукції. Динаміка доходів підприємства.
курсовая работа [118,2 K], добавлен 11.01.2011Економічна сутність та класифікація активів та пасивів підприємства, принципи їх формування. Сутність і завдання управління оборотними та необоротними активами, власним та позиковим капіталом. Фінансово–коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 27.01.2011Дослідження сутності та змісту категорії "економічна безпека". Стратегічні та інноваційні напрями удосконалення системи управління економічною безпекою підприємства ТОВ "Глобино". Економічна безпека України в умовах кризи та у глобалізованій економіці.
дипломная работа [264,4 K], добавлен 08.03.2015Структура витрат підприємства, прибуток як основний результат його фінансово-господарської діяльності. Аналіз процесу управління формуванням прибутку ФГ "Еколан" та доцільності управлінських рішень щодо використання чистого прибутку підприємства.
дипломная работа [579,7 K], добавлен 07.09.2010Економічна сутність та основні завдання управління оборотними активами. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства. Аналіз системи управління оборотними активами ВАТ "Київпромстройсервіс". Характеристка управління грошовими коштами.
дипломная работа [639,1 K], добавлен 07.09.2010Сутність та значення прибутку підприємства. Техніко-економічна характеристика та аналіз фінансового стану ПП "Компанія Вітар". Аналіз факторів, які вплинуть на прибуток від операційної діяльності. Шляхи удосконалення управління прибутком підприємства.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.01.2013Склад статей калькулювання собівартості. Методи калькуляції продукції. Оптимальна структура капіталу та управління власним капіталом підприємства. Розрахунок фінансування за рахунок зовнішніх джерел. Розрахунок планового обсягу реалізованої продукції.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 13.02.2011Теоретичні засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність, класифікація та рух. Макроекономічний аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ "КВБЗ"; рекомендації по вдосконаленню механізму формування та управління грошовими потоками.
курсовая работа [182,5 K], добавлен 08.02.2011Сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства, її види та класифікація. Аналіз стану дебіторської заборгованості ТОВ "Ворожба". Огляд факторинга як методу її рефінансування. Основні організаційні методи управління нею.
дипломная работа [169,7 K], добавлен 10.06.2014Загальна характеристика підприємства, система управління та комерційна таємниця. Облік руху грошових коштів, валових доходів та витрат, оподаткування. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу товариства, його фінансової стійкості і ліквідності.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 25.07.2010Система управління грошовими потоками як забезпечення фінансової рівноваги та стабільної платоспроможності підприємства в процесі його господарської діяльності. Механізм процесу, мета, завдання, етапи, основні елементи. Методи аналізу керування.
реферат [27,5 K], добавлен 23.11.2010Основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики: класифікація, принципи, підходи до аналізу. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами підприємства та політика її оптимізації.
дипломная работа [737,5 K], добавлен 12.09.2012Характеристика галузі діяльності підприємства, його майна і джерел коштів. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості підприємства. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції і зростання прибутку для покращення фінансового стану підприємства.
курсовая работа [176,9 K], добавлен 25.10.2011Безготівковий та готівковий грошовий обіг. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика. Процес управління грошовими потоками та аналіз їх руху на підприємстві.
дипломная работа [308,8 K], добавлен 16.07.2012Економічна сутність поняття "платоспроможність". Вплив розвитку ринкових відносин на економічне середовище функціонування підприємств. Основні задачі реалізації мети управління платоспроможністю підприємства. Аналіз платоспроможності підприємства.
статья [418,1 K], добавлен 19.09.2017
