Податкове планування на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

податок планування прогнозування

Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Економічні відносини, зв'язані з податками, у тому чи іншому ступені торкаються всього населення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів, керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян.

Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб.

Історичними передумовами виникнення в суспільстві податків були переважно, перехід від натурального господарства до грошового, зародження й формування інституту держави.

Сучасна форма податків є відносно новою, хоча основні елементи механізму оподаткування зародилися ще в давнину.

Першим в історії людства поняття податку розкрив Адам Сміт у роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.), який написав: "Податок - це тягар, який накладається державою у формі закону, що передбачає і його розмір, і порядок сплати".

Економічна природа податку полягає у з'ясуванні його призначення об'єкта оподаткування й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб'єктів оподаткування і на економіку в цілому. За економічним змістом податки - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.

Податковим кодексом визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються встановленими законами України порядку, становить систему оподаткування.

Система оподаткування - це нормативно визначені платники податків, їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів, а також порядок їх стягнення.

Спочатку розглянемо про місцеві податки в фінансовій системі України, так як на сьогодні місцеві податки є важливою структурною ланкою податкових систем більшості країн. За їхньою допомогою мобілізуються кошти для фінансування соціально-культурних заходів, а також витрат, пов'язаних із розвитком місцевого господарства та інших заходів місцевого значення.

У податкових системах країн із ринковою економікою місцеві податки і збори вдало доповнюють державні податки, є досить гнучкими за своєю суттю, сприяють розширенню загальної податкової бази та зменшенню податкового навантаження на платників. Яку ж роль відіграють ці податки у системі фінансових відносин України.

Місцеві податки -- це встановлювані місцевими Радами народних депутатів, відповідно до переліку, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. «Про місцеві податки і збори» та Законом України «Про систему оподаткування», обов'язкові платежі юридичних осіб та громадян до бюджетів місцевого самоврядування.

Деякі місцеві податки стягуються обов'язково. Місцеві податки запроваджуються з метою залучення коштів до місцевих бюджетів і витрачаються на фінансування об'єктів соціально-культурного розвитку території (шкіл, лікарень, дитячих садків тощо), підпорядкованих місцевій Раді, заходів по соціальному захисту населення, фінансування правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування. Чинним законодавством передбачено вичерпний перелік місцевих податків, які можуть запроваджуватись органами місцевого самоврядування на їх території. До них належать податок на рекламу, комунальний податок.

Роль податкового планування в економіці сучасного підприємства зумовила увагу вчених до дослідження проблеми функціонування податкового планування. У численних роботах з даної проблематики наводиться безліч дефініцій податкового планування, вказується місце податкового планування в системі управління підприємством, проявляється роль різних структурних підрозділів у податковому плануванні, проектуються різні моделі та способи оптимізації та мінімізації оподаткування. У той же час необхідно відзначити, що проблема планування податкових платежів розглядається в основному з позицій практичних рекомендацій керівникам, бухгалтерам, економістам з податків, які роз'яснюють методику законного зниження податкових відрахувань.

Таким чином, планування податкових відрахувань підприємствами в сучасний період розвитку здатне стати однією з найважливіших і надзвичайно цікавих функцій управління підприємством, яка, на жаль, поки що не має належної теоретичної обгрунтованості, а на практиці застосовується тільки суто з метою зменшення податкових виплат до бюджету, без урахування існуючих функціональних взаємозв'язків у внутрішній організаційній структурі підприємства, носить безсистемний характер. Все вище викладене зумовлює актуальність теми цієї роботи.

Мета даної курсової роботи - вивчення податкового планування підприємства.

Відповідно до мети визначено завдання курсової роботи:

- Розглянути теоретичні засади податкового планування на підприємстві;

- Вивчити податкове планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон»;

- Дослідити аспекти податкової оптимізації на підприємствах.

Об'єктом вивчення є практичні матеріали діючого підприємства ЗАТ «Імсталькон». Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація металоконструкцій.

Предметом податкового планування є податкова політика, що визначає рівень оподаткування, і її практичну реалізацію.

В процесі дослідження було використано такі методи: різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: метод теоретичного узагальнення - для уточнення понятійного апарату, економічної сутності податкового планування і виявлення його особливостей; метод дедукції - при розробці концептуальних основ застосування податкового планування, необхідності і можливості його використання на підприємствах; методи логіки, аналізу і синтезу - для класифікації принципів, методів і видів податкового планування; методи аналогій, системний підхід - для удосконалення організаційної структури податкового планування; методи статистичного аналізу, формалізації, експертних оцінок і економіко-математичного моделювання - при побудові механізму податкового планування на стадії створення оптимального інвестиційного проекту на підприємстві.

Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають положення сучасної фінансової та економічної теорії, наукові роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів.

Розділ 1. Теоретичні основи податкового планування на підприємстві

1.1 Поняття і зміст податкового планування

Податкове планування полягає у розробці та впровадженні різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування фінансово-господарської діяльності підприємства. В умовах жорстокої фіскальної політики української держави на тлі продовження економічної кризи і скорочення матеріального виробництва податкове планування дозволяє підприємству вижити.

Під податковим плануванням розуміються способи вибору "оптимального" сполучення побудови правових форм відносин і можливих варіантів їхньої інтерпретації в рамках діючого податкового законодавства.

Будь-який підхід до проблеми економії і ризику змушує застосовувати комплекс спеціальних заходів щодо маневрування в "податкових воротах" та адаптації до непостійності законодавства та регламентуючих документів. Активна діяльність у цьому напрямі при справедливому посилюванні податкового контролю немислима без розуміння принципів податкового планування незалежно від конкретно наведених прикладів.

Податкове планування можна визначити, як вибір між різними варіантами методів здійснення діяльності і розміщення активів, спрямованих на досягнення можливо більш низького рівня виникаючих при цьому податкових зобов'язань. Очевидно, що в ідеалі таке планування має бути перспективним, оскільки багато рішень, що приймаються в рамках проведення угод особливо при проведенні великих інвестиційних програм, дуже дорогі, і їх "компенсація" може спричинити за собою великі фінансові втрати.

Фахівці по-різному трактують поняття податкового планування, при цьому всі визначення можна обґєднати у два концептуальних підходи.

За першого підходу, якого дотримується, зокрема, І. Бланк, під податковим плануванням розуміють процес планування підприємством податкових платежів на майбутній період. Так, І. Бланк визначає термін "податкове планування" так: "Найважливіший етап розробки податкової політики підприємства, спрямований на визначення планових сум його податкових платежів у майбутньому періоді й розробку графіка їхньої сплати". Аналогічне визначення наводиться і в Економічному словнику, на що звертає увагу А. Єлісєєв. (рис. 1.1)

Рис. 1.1. Способи зменшення податкових платежів підприємства

За другого підходу основним напрямком податкового планування вважають оптимізацію податкових платежів підприємства. Наприклад, у Новому економічному і юридичному словнику податкове планування визначається як: "Вибір між різними варіантами здійснення діяльності юридичної особи й розміщення його активів, спрямований на досягнення можливо низького рівня виникаючих при цьому податкових зобовґязань". JI. Марцулевич формулює поняття податкового планування так: "Сукупність методів, прийомів і способів, що дозволяють у рамках податкового законодавства максимально скоротити податкові зобовґязання юридичної або фізичної особи". Аналогічний підхід до визначення податкового планування з незначними уточненнями висловлюють у своїх працях і А. Чудаков, Б. Рагозін, Т. Козенкова та ін.

Враховуючи цільову спрямованість податкового планування на оптимізацію податкових платежів субґєктів податкового планування й наявність спеціальної методики його здійснення, слід погодитися з А. Загороднім, А. Єлісєєвим та О. Вилковою й М. Романовським стосовно того, що перший концептуальний підхід визначає поняття планування податків, а другий податкового планування. Проте з метою остаточного розведення цих понять перше з них має сенс позначити як бюджетування податків.

Отже, податкове планування можна визначити як систему заходів підприємства, спрямовану на максимальне використання можливостей чинного законодавства з метою законної оптимізації його податкових платежів.

Тому податкове планування має грунтуватися не тільки на вивченні текстів діючих податкових законів та інструкцій, але і на загальній принциповій позиції, займаної податковими органами з тих чи інших питань, проекти податкових законів, напрямки та зміст податкових реформ, а також на аналізі напрямків податкової політики , що проводиться урядом. Інформацію з цих питань можна отримати з матеріалів, що публікуються в пресі, місцевих органів управління, електронних правових інформаційних систем і т.д.

Ефективність податкового планування завжди слід співвідносити з витратами на його проведення. Слід також співвідносити цілі податкового планування зі стратегічними (комерційними) приорітетами організації.

Необхідність і обсяг податкового планування безпосередньо пов'язані з тяжкістю податкового тягаря в тій або податкової юрисдикції.

Податкове планування є однією з головних складових частин процесу фінансового планування, основним завданням якої є попередній розрахунок варіантів сум прямих і непрямих податків, податків з обороту за результатами спільної діяльності по відношенню до конкретної угоди або проекту (групі угод) у залежності від різних правових форм її реалізації.

Податкове планування при його правильній організації дає можливість підприємству:

- дотримуватися податкового законодавства шляхом правильності розрахунку податків, зборів та інших платежів податкового характеру;

- звести до мінімуму податкові зобов'язання;

- максимально збільшити прибуток;

- розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками та замовниками;

- ефективно керувати грошовими потоками;

- уникати штрафних санкцій.

Податкове планування доцільне завжди: і коли підприємство процвітає, і коли воно балансує на межі рентабельності або, ще гірше, на грані банкрутства. При грамотному підході поліпшення фінансового стану підприємства не буде пов'язане з податковими порушеннями.

1.2 Класифікація податкового планування

Податкове планування можуть здійснювати як громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, так і юридичні особи. В останньому випадку особливості оптимізації оподаткування залежатимуть від того, до якої сфери діяльності належить підприємство (так звана галузева оптимізація має свої конкретні інструменти і методи, властиві конкретному виду діяльності, - виробниче підприємство, торгове, посередницьке, фінансово-кредитне і т.п. ), а також від розмірів самого підприємства (маленьке, середнє, велике).

В залежності від організаційної структури суб'єкта підприємництва податкове планування може бути індивідуальне та корпоративне. Особливістю корпоративного податкового планування є можливість використання гнучкої структури корпорації для перерозподілу прибутку між відповідними структурними одиницями, які входять до складу корпорації. Індивідуальне податкове планування реалізується суб'єктами підприємництва, які не мають корпоративної структури, і суб'єктами підприємництва, які здійснюють діяльність без створення юридичної особи.

Залежно від характеру управлінських рішень податкове планування поділяють на:

- поточний податковий контроль - заходи щоденного моніторингу зміни законодавчої бази;

- контроль правильності обчислення і перерахування податкових зобов'язань, а також дослідження причин різних змін середньостатистичних показників підприємства;

- поточне податкове планування - заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання типових схем господарських операцій і реалізації угод;

- стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) - складання прогнозів податкових зобов'язань підприємства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на підприємство.

У залежності від інструментів, які використовують у податковому плануванні, воно може базуватися на:

- використанні податкових пільг - повне або часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною діяльністю або виробництвом певної продукції;

- використанні податкових лазівок - окремих питань підприємницької діяльності, не врегульованих податковим законодавством;

- використанні спеціально розроблених схем, оптимізації податкових платежів, які зазвичай і є основним інструментом податкового планування.

Податкове планування може базуватися і на прямих порушеннях податкового законодавства, але тоді воно перестає відповідати основним принципам, які лежать в основі цього планування.

У залежності від дієвості суб'єктів податкового планування стосовно використання можливих інструментів, воно ділиться на пасивне і активне. В основі пасивного податкового планування лежить альтернативна оптимізація. Така оптимізація можлива тоді, коли в податковому законодавстві існує дві і більше альтернативних норми, а доцільність використання будь-якої з них вирішує фахівець підприємства або фізична особа - платник податків. Прикладом пасивного податкового планування може бути вирішення питання щодо доцільності переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкта малого підприємництва. До активного податкового планування відносять специфічні методи планування діяльності підприємства з використанням спеціально розроблених оптимізаційних схем.

Податкова схема діяльності кожного підприємства загалом, як і реалізації кожної окремої угоди зокрема, є індивідуальною і вимагає попереднього планування і розрахунків. Елементи податкового планування, навіть якщо воно спеціально не організується і не реалізується, присутні в діяльності кожного підприємства і кожного підприємця. Людина, яка тільки-тільки стає на шлях підприємницької діяльності і вирішує, в якій формі цю діяльність здійснювати - бути підприємцем без створення юридичної особи або реєструвати підприємство - вже займається податковим плануванням, оскільки, прораховуючи витрати, пов'язані з придбанням патенту або реєстрацією підприємства, він одночасно вважає і податки, які сплачуватиме в першому і в другому випадках.

У великих організаційних підприємницьких структурах слід формувати спеціальні відділи податкового планування.

До складу цих підрозділів (груп або відділів) доцільно включати:

- фінансистів, які розробляють схеми податкового планування і оцінюють їхню можливу ефективність;

- бухгалтерів -- аналізують можливість відтворення таких схем у бухгалтерському обліку відповідно до норм чинного податкового законодавства і положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- юристів -- готують необхідні документи для оформлення і виконання угод, а також аналізують схеми податкового планування з точки зору їх правової захищеності з урахуванням норм податків, фінансового, господарського, цивільного і міжнародного права.

У разі якщо відділ податкового планування на підприємстві не створюється, до реалізації окремих схем з мінімізації податкових платежів доцільно залучати, крім керівника підприємства, юриста, бухгалтера і фахівця з податкового планування, як це видно з рис. 1.2:

Рис. 1.2. Види податкового планування

Кожен з учасників оптимізації податкових платежів виконує чітко визначені функції:

- керівник підприємства приймає рішення про доцільність певної діяльності або схеми, дає юристу і бухгалтеру розпорядження щодо фактичних умов реалізації і очікуваних результатів податкової оптимізації;

- юрист аналізує правові аспекти угоди і її відповідність законодавству, узгоджує особливості реалізації угоди з контрагентами;

- бухгалтер здійснює розрахунки фінансових параметрів, порядок їх відтворення в бухгалтерському обліку і податковій звітності, розрахунок податків, які потрібно сплатити;

- фахівець із податкового планування оцінює всю інформацію, що надійшла від керівника, юриста і бухгалтера, і дає висновок стосовно можливості й доцільності реалізації такої схеми.

1.3 Принципи, етапи та рівні податкового планування на підприємстві

Податкове планування конкретного суб'єкта підприємницької діяльності - це вибір оптимального, з точки зору конкретного платника податків, поєднання і побудови правових форм діяльності з метою зниження податкового тягара в рамках діючого податкового законодавства.

Назвемо основні принципи податкового планування, які можна сформулювати наступним чином:

- законність, тобто відповідність чинному законодавству;

- знання і докладне вивчення позиції податкових органів, а також судової практики з тих аспектів податкових правовідносин, яких стосується оптимізація;

- перспективність, платник податків повинен передбачати наслідки некоректного застосування різних методів і схем податкової оптимізації, які можуть спричинити за собою великі фінансові втрати;

- етапність планування;

- попередній розрахунок фінансових наслідків планування (розрахунок варіантів сум податків, у тому числі з обороту, за результатами спільної діяльності по відношенню до конкретної операції або проекту в залежності від різних правових форм її реалізації);

- індивідуальність податкового планування. Податкова схема роботи кожної організації та фінансова схема кожної угоди багато в чому унікальні, і практичні поради можуть даватися в кожному конкретному випадку після попередньої правової експертизи фахівців;

- колегіальність у прийнятті рішень про методи і форми податкової оптимізації.

Фахівці відзначають, що процес податкової оптимізації - це:

- Спільна робота бухгалтера, юриста і керівника (менеджера);

- Постійний пошук нових оригінальних рішень і схем роботи організації;

- Постійне вивчення спеціальної літератури, вивчення та аналіз досвіду інших організацій цього профілю та суміжних сфер бізнесу.

Процес податкового планування на підприємстві можна розбити на кілька етапів.

1. Прийняття рішення. На основі підготовленої інформації перший керівник або його заступники здійснюють акт рішення;

2. Підготовка рішення. Комплексна підготовка рішення із залученням зазначених в матриці підрозділів або посадових осіб;

3. Участь у підготовці рішення, що полягає у підготовці окремих питань або інформації за дорученням підрозділів або посадової особи, відповідальної за підготовку рішення;

4. Обов'язкове погодження на стадії підготовки рішення або його прийняття;

5. Виконання рішення;

6. Контроль виконання рішення.

Етапи податкового планування наведено на рис. 1.3

Рис. 1.3 Етапи податкового планування на підприємстві

Крім створення адекватної сьогоднішнім економічним реаліям структури податкового планування, визначення повноважень і вимог до учасників процесу планування податкових платежів, для успішної постановки діяльності з планування податків необхідно наявність фінансових, матеріально-технічних та інтелектуальних ресурсів, які формуються при складанні щорічного податкового плану.

Матеріально-технічні ресурси, задіяні в процесі податкового планування, визначаються до створення групи планування заходів щодо оптимізації податкового портфеля, і формуються з двох частин: перша частина складається з елементів матеріально-технічної бази, що знаходиться в розпорядженні тих підрозділів підприємства, співробітники яких зайняті плануванням податкових платежів, друга частина створюється спеціально з метою функціонування податкової групи. Серед усього переліку матеріально-технічних ресурсів, необхідних для успішного здійснення функцій податкового планування, істотне місце повинні займати: забезпечення податкової групи сучасними інформаційно-обчислювальними комплексами, необхідними для застосування статистико-математичних методів визначення варіантів розподілу заходів щодо податкової оптимізації; використання в процесі роботи великого бібліотечного фонду, що складається з нормативної, наукової, практичної та періодичної літератури; застосування баз даних законодавства, що полегшують пошук необхідної документації нормативно-правового характеру.

Фінансова база організації податкового планування формується виходячи з потреб у здійсненні заходів щодо податкової оптимізації. Крім того, керівництво підприємства повинно сформувати політику стимулювання працівників податкового сектору за досягнення позитивних результатів процесу податкового планування.

З метою підвищення інтелектуального рівня фахівців системи податкового планування складається графік участі в тематичних семінарах, конференціях, навчальних курсах, курсах підвищення кваліфікації, на що відводяться додаткові фінансові ресурси. Зазначений графік також входить до податкового плану підприємства.

Таким чином, податковий план підприємства повинен мати такі розділи:

1. Календар платника податків по кожному податку;

2. Перелік заходів з оптимізації податкових потоків, тимчасові параметри реалізації оптимізаційних заходів, відповідальні виконавці, ресурси та інструментарій, необхідні для реалізації зазначених заходів;

3. Графік податкових виплат з урахуванням застосування заходів щодо оптимізації податкового портфеля і податкових пільг по конкретних податках;

4. Графік підвищення кваліфікації фахівців податкової сфери;

5. Інші питання.

Заключним етапом постановки податкового планування на підприємстві є організація роботи з формування, ведення і зберігання бази даних планово-економічної інформації, внесення змін у довідкову і нормативну інформацію, використовувану при обробці податкових даних.

Податкове планування передбачає декілька рівнів, кожен з яких вимагає певних знань і навичок:

- рівень перший - вивчити податкові закони і навчитися своєчасно і правильно сплачувати податкові платежі. Для цього потрібно знати лише перелік усіх податків і зборів, їх об'єкти оподаткування, ставки, джерело і терміни сплати. Обчислити базу оподаткування, помножити її на ставку і віднести за рахунок відповідного джерела - це все, що потрібно зробити, щоб податок був нарахований. При прийнятті рішення щодо здійснення будь-якої господарської операції слід уважно вивчити законодавче поле і користуватися лише офіційними нормативними документами;

- рівень другий - навчитися оптимально сплачувати податкові платежі (планувати пропорційність прибутків і витрат в одному податковому періоді, уникати дебіторської заборгованості, тобто не платити зайвого), аналізувати фінансовий стан підприємства;

- рівень третій - навчитися платити мінімально, використовуючи законні методи зменшення податкового тиску, як це видно з рис. 1.4



Рис. 1.4 Рівні податкового планування

Таким чином, ефективність податкового планування значно підвищується за умови правильної і цілеспрямованої організації, яка передбачає формування колективу людей, які будуть займатися цією роботою, розробкою плану, цілей і завдань податкового планування, а також розробкою та реалізацією схем мінімізації податкових платежів.

1.4 Чинники впливу на податкове планування

Серед факторів, які впливають на якість прогнозування і планування, слід назвати такі:

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державних і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень. Для визначення оптимальних планових показників слід враховувати тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких, у першу чергу, залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобовґязань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації, яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба використовувати дані не лише офіційних органів, але й конкретних платників податків.

Як свідчить практика, вдосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база, а й власне методи розрахунку планових показників та аналізу їх виконання. У процесі планово-аналітичної роботи слід застосовувати сучасніші методи, які виправдали себе у податковій практиці зарубіжних країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорію експертних оцінок, імітаційні методи і методи оптимізації планових рішень. Зазначені методи ґрунтуються на застосуванні певних компґютерних програм, що передбачає уніфікацію і стандартизацію податкової звітності та її показників.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостерігається значна кількість поточних змін до законів з питань оподаткування. Особливо це стосується Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна грунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

Суперечливим є і питання про ефективність рішень щодо списання та реструктуризації податкової заборгованості. З одного боку, завдяки можливості отримувати відстрочення чи "розстрочення" сплати податкової заборгованості, а також задекларованих платежів до бюджетів до настання строків їх сплати, платники можуть вільно користуватися власними коштами, уникати реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Субґєкти господарювання отримують можливість використовувати обігові кошти для розвитку і нормального функціонування виробництва.

З іншого боку, ці фактори призводять не лише до незадовільного наповнення бюджету, але й завдають відчутної шкоди основоположним принципам, які є запорукою дієвості оподаткування. Порушуються приципи рівномірності, оскільки у кінцевому підсумку у програші залишаються законослухняні платники податків. Питання покращення фінансового стану платників податків при цьому залишаються невирішеними. Крім того, такі рішення ставлять платників у нерівні умови та провокують тенденції очікування реструктуризації та списання замість прагнення своєчасно виконати зобовґязання перед бюджетом.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг внаслідок:

- Розмаїття шляхів запровадження нових пільг. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", податкові пільги в Україні можуть встановлюватись або скасовуватись лише рішенням Верховної Ради України, BP АРК та сільських, селищних, міських рад шляхом внесення змін до відповідних податкових законів. Проте на практиці ця законодавча норма не виконується.

- Формування впливового галузевого та регіонального лобі, відображенням чого стало запровадження низки галузевих податкових експериментів.

- Гальмування податкової реформи. Оскільки для податкової системи України характерні досить високі податкові ставки, отримання пільг є основним легальним способом уникнення надмірного оподаткування. Замість проведення повномасштабної податкової реформи, спрямованої на зменшення загального податкового навантаження, уряд та законодавці займалися вирішенням перманентних фіскальних проблем окремих галузей, регіонів та навіть окремих підприємств.

- Відсутності виваженої державної політики щодо звільнення від оподаткування. Механізм надання окремих податкових пільг є вкрай непрозорим, що також створює умови для можливих зловживань, а отже, штучного розширення кола тих, хто користується податковими пільгами.

- Переважно галузевого або групового характеру пільг, які надаються не на конкурсній основі, а часто з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі економіки, незалежно від пріоритетів і конкретних програм (інвестиційних проектів).

- Невизначеності критеріїв надання пільг і методів контролю за цільовим використанням коштів, отриманих у результаті надання пільг.

- Надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів, форм власності, що, у кінцевому рахунку, часто призводить до ускладнення і нестабільності податкової системи, до правового нігілізму і розквіту "тіньової" економіки.

- Відсутності точних даних про надання податкових пільг внаслідок того, що зменшення бази оподаткування підприємств може відбутись як за рахунок прямих податкових пільг, що дають можливість визначити суму пільг, так і непрямих податкових пільг, що не дають можливості визначити розмір отриманої пільги.

8. Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно-податкових паспортів областей, які б допомогли визначити податкові можливості території, звернути увагу керівників місцевих органів виконавчої влади на резерви залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів. До підготовки таких паспортів доцільно залучити місцеві органи міністерств економіки і фінансів, державної податкової служби, державної статистики та економічні наукові установи, а також використати досвід інших країн.

9. Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розвґязання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя для подальших неплатежів до бюджету. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються у більшому розмірі, ніж їх фактичне виконання У попередньому році. Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, взятих за основу при плануванні. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні Цифри закладених до бюджету обсягів надходжень. Практика свідчить про методологічну слабкість процесу підготовки проекту державного бюджету України, наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування "від досягнутого", неврахування суттєвих економічних чинників.

Розділ 2. Практика податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон»

2.1 Характеристика фінансової діяльності підприємства

ЗАТ «Імсталькон» протягом багатьох років є провідним підприємством з виготовлення будівельних металоконструкцій. Випуск металоконструкцій освоєно у 1963 році - з моменту пуску заводу у виробництво. Крім типових будівельних металоконструкцій завод спеціалізується на випуску складних, нетрадиційних металоконструкцій. Він виробляє такі будівельні металоконструкції: каркаси будівель і споруд усіх галузей народного господарства, конструкції житлових і громадських будівель і спеціальних споруд, металоконструкції автодорожніх, залізничних та пішохідних мостів, нестандартне обладнання більшості галузей промислового виробництва, а також кисень технічний і медичний.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства. Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків. Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування. Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об'єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу.Важливою формою фінансування є кредит -- платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами. Відтак нині широко застосовуються кредити в негрошових формах: товарний кредит, оренда та її різновид -- лізинг. Товарний кредит -- це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочку платежу за поставлену продукцію (кредит постачальника). За товарного кредиту боржник може оформляти своє зобов'язання у вигляді векселя -- документа, який дає право його власнику одержати зазначену у векселі суму в установлений термін. Товарний кредит застосовується переважно як засіб розширення сфери ринку та збільшення обсягу продажу продукції.Спеціальною формою довгострокового кредиту є оренда -- договірне строкове платне володіння і користування майном. Орендодавець надає в розпорядження орендаря певне майно на обумовлений термін за прийнятну для обох сторін орендну плату.

Поширеним у світовій практиці різновидом оренди є лізинг, коли орендодавець--лізингова компанія (лізингодавець) купуєоб'єкги оренди (передусім устаткування) у підприємств-виробників і передає їх у оренду на певних умовах. По закінченні терміну оренди її об'єкти (залежно від умов договору) або повертаються лізингодавцю, або орендуються на новий термін або викупаються орендарем.

Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану -- узгодження доходів із витратами в плановому періоді. У перспективному фінансовому плані вирішуються принципові питання фінансування діяльності та розвитку підприємства (організації). До таких питань належать передусім фінансування капітальних вкладень, повернення боргів, сплата відсотків за борговими зобов'язаннями тощо. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) опрацьовуються детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки. Фінансовий план підприємства (організації) складається у формі балансу доходів і витрат(таблиця2.1)

Таблиця 2.1 Фінансовий план підприємства ЗАТ«Імсталькон»на_2011_рік Одиниця виміру: тис. гривень



Керівник підприємства __Бурхайло В.В.__(підпис) (розшифрувати)

У складі доходів основними є надходження від стабільних власних джерел -- прибуток та амортизаційні відрахування. До нерегулярних власних джерел доходу належать емісія і продаж акцій, виручка від продажу непотрібних активів тощо. Різниця між плановими фінансовими потребами і власними коштами покривається за рахунок залучених коштів у вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу і т. п. Однією з форм залучення коштів є кредиторська заборгованість, яка за свою відносну стабільність одержала назву стійких пасивів. До неї відносять перехідну заборгованість по заробітній платі, відрахування на соціальні потреби, резерв майбутніх витрат та ін. Зазначена мінімальна заборгованість визначається середньодобовими нарахованими витратами за певними їхніми елементами та кількістю днів від початку місяця до моменту виплат. Наприклад, постійна мінімальна заборгованість по зарплаті підприємства, в якого квартальний фонд оплати праці налічує 4500 тис. грн., а зарплату працівникам виплачують 5-го числакожного місяця, становитиме 200 тис. грн. (4500 \ 90 * 4). У фінансовий план включається не загальна сума цієї заборгованості, а її зміна (приріст чи зменшення) за плановий період. Витратна частина балансу доходів і витрат включає планові спрямування коштів: на сплату податку; поповнення резервного фонду; формування інвестиційних ресурсів (у тім числі поповнення оборотних коштів); виплату винагороди персоналу за результатами роботи за рік, виплату дивідендів тощо.Перспективні й поточні плани постійно треба коригувати з урахуванням фактичного фінансового стану та уточнених показників розвитку підприємства.

2.2 Аналіз організації податкового планування на підприємстві

Організаційна структура податкового планування на ЗАТ «Імсталькон» будується виходячи з функціонального складу планування податкових платежів:

власне планування ( на рис. 2.1 - область А ), реалізації плану ( область Б ) та контролю за реалізацією плану ( область О ), а також відповідно до обраного на підприємстві лінійно-функціонального принципу побудови управлінських взаємозв'язків.

Організаційна структура податкового планування на ЗАТ "Імсталькон" представлена на рис. 2.1

Рис. 2.1 - Організаційна структура податкового планування ЗАТ "Імсталькон"

Планування податкових відрахувань проводиться в рамках розробки річної виробничої програми, яка формується планово-економічним відділом спільно в області прогнозування податкових виплат з фінансовим відділом та відділом з контролю за сплатою податків (управлінський зв'язок 1). При цьому з відділом з контролю за сплатою податків узгоджується графік сплати поточних податків, а також погашення реструктурованої заборгованості; фінансовий відділ надає інформацію щодо прогнозів наявності фінансових ресурсів на дату запланованої сплати податкових платежів. Затверджений план виробництва передається в порядку узгодження директорові з економіки (2), який критично аналізує його спільно, в частині обчислення податкових платежів, з головним бухгалтером та фінансовим директором (3), вносить корективи і затверджує у генерального директора (зовнішнього керуючого) (4) . Затверджена виробнича програма передається на виконання (5).

Наступний етап - реалізація запланованих показників. Відділ оподаткування та зведеної звітності обчислює і закріплює в бухгалтерському обліку податкові платежі, формує бухгалтерську звітність, заповнює податкові декларації, які передаються на оцінку до відділу контролю за сплатою податків (6). Відділ контролю за сплатою податків в необхідних випадках погоджує дані відділу оподаткування та зведеної звітності з даними податкового органу або одержує консультації в останньому щодо питань, що виникли при аналізі декларацій (7). Крім того, вивчається можливість сплати обчислених платежів фінансовою службою (7), враховуючи дефіцит ліквідності, випробовуваний підприємством. Надалі бухгалтерська і податкова звітність затверджується у заступника головного бухгалтера з податків (8), підписується головним бухгалтером і направляється відділом оподаткування та зведеної звітності в Податковій Комітет (10). Фінансова служба здійснює сплату податків (11) за розпорядженням заступника головного бухгалтера з податків (9), узгодженим з фінансовим директором.

Контроль за правильністю обчислення бази оподаткування здійснюється відділом з контролю за сплатою податків в процесі безпосередньої реалізації податкового плану. Контроль за ефективністю реалізації запланованих дій проводиться на підставі даних, наданих заступником головного бухгалтера та фінансовим відділом незалежно один від одного (12), спільними зусиллями директора з економіки, головного бухгалтера та фінансового директора (13).

Таким чином, у процедурі податкового планування на ЗАТ «Імсталькон» задіяні два відділи головної бухгалтерії, безпосередньо відповідальні за податкову політику підприємства: відділ з контролю за сплатою податків та відділ оподаткування та зведеної звітності.

Склад відділу з контролю за сплатою податків налічує 5 чоловік. Функції відділу:

- розробка плану податкових відрахувань відповідно до порядку, передбаченого чинним законодавством, а також на основі інформації про виробничі можливості, що надаються ПЕО, наявності грошових ресурсів (фінансовий план) і даних податкового та бухгалтерського обліку;

- контроль за правильністю ведення податкового обліку та заповнення податкових декларацій, довідок та іншої обов'язкової документації, представленої в податкові органи;

- реструктуризація податкової заборгованості підприємства;

- розробка фінансових схем з оптимізації податкових платежів підприємства;

- контроль за своєчасністю сплати податкових платежів фінансовою службою;

- аналіз чинного податкового законодавства, рекомендації за результатами проведеного аналізу всім зацікавленим особам;

- взаємини з податковими органами всіх рівнів, органами податкової поліції, митниці при проведенні останніми виїзних і камеральних податкових перевірок, розслідуванні кримінальних справ, порушених у зв'язку з несплатою податкових платежів, а також при вирішенні спірних і вимагають неоднозначного вирішення питань оподаткування;

- регулярне надання керівництву підприємства відомостей про заборгованість до бюджету і позабюджетні фонди за податковими платежами.

Всі фахівці відділу мають вищу освіту, постійно підвищують свою кваліфікацію, відвідуючи тематичні семінари, що проводяться сторонніми організаціями, вивчаючи періодичну і науково-практичну літературу.

Відділу оподаткування та зведеної звітності поставлені наступні обов'язки:

- відображення на рахунках бухгалтерського обліку підприємства операцій з оподаткування;

- розрахунок у відповідності з даними бухгалтерського обліку податкових платежів, належних до сплати в бюджет у звітному періоді;

- підготовка і надання в податкові органи та органи статистики податкової та бухгалтерської звітності.

Відділ складається з начальника, двох заступників начальника, відповідно очолюють бюро складання звітності та бюро обліку. У бюро складання звітності, крім начальника бюро (заступника начальника відділу), - 2 економіста, один з яких має вищу освіту, інший - середню спеціальну. У бюро обліку - 5 бухгалтерів, що мають середню спеціальну бухгалтерську освіту. Керівний склад відділу має вищу освіту.

Фахівці відділу оподаткування та зведеної звітності щорічно відвідують тренінги та семінари, що проводяться під методичним керівництвом співробітників відділу по контролю за сплатою податків з залученням фахівців фінансового, юридичного, планово-економічного відділів, заступника головного бухгалтера і, іноді, сторонніх консультантів.

Серед інструментів податкового планування, що застосовуються на підприємстві, можна виділити: періодичні видання: «Бюлетень Бухгалтера», «Головбух», «Файл бухгалтера», «Баланс», «Облік і фінанси».

При плануванні податкових платежів на ЗАТ "Імсталькон" застосовують такі заходи щодо оптимізації податкового портфеля:

- метод відстрочки податкового платежу;

- метод делегування податкової відповідальності підприємству-сателіта - в даний час найбільш значущі активи підприємства переводяться в бридж-структуру з метою створення нового, не обтяженого колишніми боргами, в тому числі і перед бюджетом, підприємства;

- метод прийняття облікової політики з максимальним використанням наданих можливостей для зниження розміру податкових платежів;

- метод застосування законодавчо встановлених пільг і преференцій для різних галузей народного господарства і груп платників податків;

- метод розрахунків з бюджетом поставкою продукції за завищеними цінами.

2.3 Оцінка факторів впливу на виконання податкової дисципліни

На першому етапі для визначення бази оподаткування для основних податків підприємства: податку на майно, ПДВ і податку на прибуток, розглянемо коефіцієнти приросту майна, доходів та від реалізації та прибутку підприємства за період 2010-2011 рр..

Дані відобразимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Коефіцієнти приросту майна, виручки від реалізації та прибутку підприємства

Показники	2010	2011	Коефіцієнт приросту показника
1	2	3	4
Середньорічна вартість майна (активів), тис.грн.	1399520	2107057	1,5
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	1578989	2292391	1,45
Прибуток до оподаткування	72557	155237	2,14

Проводячи аналіз отриманих даних, можна відзначити, що середньорічна вартість майна за аналізований період зросла і склала 2107057 тис.грн., коефіцієнт приросту склав 1,5, що можна інтерпретувати як зростання на 50%.

Виручка від реалізації продукції також мала тенденцію до зростання і склала у 2011 р. 2292391 тис.грн, коефіцієнт приросту склав 1,45.

Прибуток, отриманий підприємством в 2011 р., зріс в абсолютному вираженні на 82680 тис.грн., відповідно коефіцієнт приросту показника в 2011 році склав 2,14, тобто можна висловити думку про значне зростання бази оподаткування з податку на прибуток.

Проведемо аналіз податкового поля підприємства, для цього складемо таблицю 2.3, в якій відобразимо такі дані по податках як: ставка; терміни сплати.

Таблиця 2.3 Податкове поле ЗАТ Імсталькон »на 2011 рік

Найменування податку	Податкова база	Ставка	Термін сплати
Податок на прибуток	гл. 15 ПКУ	30%	Кожен місяць до 20 числа
Податок на майно	Середньорічна залишкова вартість об'єктів оподаткування, що визначається за даними бухгалтерського обліку	1%	Поточні платежі до 20 лютого до 20 травня до 20 серпня до 20 листопада
ПДВ		13%	Кожен місяць до 20 числа
Податок на доходи фіз.осіб	Доходи працівників, зменшені на суму податкових вирахувань	10%	Кожен місяць до 20 числа
Соціальний податок	гл.50 ПКУ	регресивна шкала податку зі ставками від 13 до 5%	Кожен місяць до 20 числа
Транспортний податок	гол. 57 ПКУ	гол. 58 ПКУ	до 1 липня

Відзначимо, що складене податкове поле включає податки, сплачувані підприємством ЗАТ «Імсталькон» у 2011 р. Тому податкове поле підприємства не є постійним. Зважаючи на постійні зміни в частині податкового законодавства можуть відбуватися значні зміни в частині обчислення та сплати податку.

Так, наприклад, на наступний податковий період 2012р відбудуться зміни наступного плану:

- зниження ставки податку на додану вартість з 13 до 12%.

- ставка корпоративного прибуткового податку буде знижена з 30% до20%.

- перехід від регресивної шкали податку зі ставками від 13 до 5 відсотків до плоскої шкали зі ставкою на рівні 11%;

- в якості об'єкта обкладення податком на майно будуть виступати не основні засоби та нематеріальні активи, а тільки нерухомість.

Одним з показників ефективної роботи підприємства, і в тому числі оптимізації податків, є розмір податкового навантаження на підприємство.

Для визначення рівня сукупного податкового навантаження необхідно розрахувати відношення суми всіх податків, сплачених підприємством, до загальної суми доходів, отриманої підприємством. Дані відобразимо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Рівень сукупного податкового навантаження підприємства ЗАТ «Імсталькон»

Показники	2010	2011	Відхилення (+/-)	Темп приросту,%
Загальна величина доходів підприємства, тис.грн.	1 578 989	2 292 391	+713402	45
Податкові платежі, тис.грн.	49929	176675	+126746	254
Рівень сукупного податкового навантаження підприємства,%	3,2	7,7	4,5	140

Зазначимо, що такий показник як загальна величина доходів підприємства визначили як суму виручки від реалізації з урахуванням ПДВ та інших податків, а також інших доходів.

Аналізуючи представлені в таблиці 2.4 дані, слід зазначити що за аналізований період рівень податкового навантаження на підприємство мав тенденцію до зростання і склав в 2011 р. 7,7%, що на 4,5% більше аналогічного показника в 2010р.

Дані таблиці 2.4 дозволяють оцінити вплив загальної величини доходів підприємства та суми податкових платежів на рівень сукупного податкового навантаження. Так, враховуючи, що темп приросту доходів склав 45%, а темп приросту податкових платежів - 254%, можна зробити висновок про те, що причиною зменшення податкового навантаження стало менш швидке зростання загальних доходів підприємства в порівнянні з різким зростанням розміру податкових платежів.

Таким чином, був проведений аналіз податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон». Була вивчена організаційна структура податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон», а також проведено аналіз бази оподаткування, податкового поля та податкового навантаження.

...