Податкове планування на підприємстві

3. Шляхи підвищення ефективності податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон»

податок планування прогнозування

3.1 Заходи щодо підвищення ефективності податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон»

Податкове планування є однією з головних складових частин процесу фінансового планування, основним завданням якої є попередній розрахунок варіантів сум прямих і непрямих податків, податків з обороту за результатами спільної діяльності по відношенню до конкретної угоди або проекту (групі угод) у залежності від різних правових форм її реалізації.

Податкова оптимізація - процес, пов'язаний з досягненням певних пропорцій усіх фінансових аспектів угоди або проекту.

Існує поширена думка, що оптимізація проводиться тільки з метою максимального законного зниження податків. У цьому випадку її часто називають податковою мінімізацією.

Податкова оптимізація - зазвичай під цим терміном розуміється діяльність, що реалізується платником податку з метою зниження податкових виплат.

Визначення оптимальних обсягів податкових платежів - проблема кожного конкретного підприємства чи фізичної особи. Дії компанії з визначення оптимальних обсягів називають системою корпоративного податкового менеджменту. При цьому на практиці мінімальні виплати виявляються не завжди оптимальними. Наприклад, підприємство, яке вирізняється із загальної маси занадто малими виплатами, ризикує накликати на себе додаткові перевірки, що загрожує додатковими витратами. Податковий менеджмент передбачає оптимізацію тягаря і структури податків з усіх точок зору.

Оптимізація податків - це тільки частина більш великого - головного - завдання, що стоїть перед фінансовим менеджментом (фінансовим управлінням підприємством). Головне завдання фінансового менеджменту - фінансова оптимізація, тобто вибір найкращих шляхів управління фінансовими ресурсами підприємства, а також залучення зовнішніх джерел фінансування.

Існує якась усереднена статична модель діяльності організації, яка може бути розрахована державними органами на підставі середніх даних по регіону для підприємств різних типів і сфер діяльності. Розроблені поведінкові моделі з відповідними економічними параметрами, які розраховуються на підставі обробки статистичних даних, описують роботу підприємств і організацій.

У практиці роботи часто зустрічаються випадки, коли необхідно проведення робіт зі складання збалансованих податкових відрахувань, в першу чергу пов'язане з існуючими негласними нормативами сум платежів до бюджету за різними податками, які можуть бути взаємно зараховуватися.

Оптимізація оподаткування передбачає: мінімізацію податкових виплат (у довгостроковому і короткостроковому періоді при будь-якому випуску) та недопущення штрафних санкцій з боку фіскальних органів, що досягається правильністю нарахування і своєчасністю сплати податків.

«Мінімізація податків» - термін, який вводить в оману. У дійсності, звичайно, метою повинна бути не мінімізація (зниження) податків, а збільшення прибутку підприємства після оподаткування.

У результаті складається казусна ситуація: корпоративні менеджери, які повинні прагнути збільшити розмір чистого прибутку, за допомогою юристів, бухгалтерів та фінансових консультантів докладають нерідко значні зусилля для того, щоб зменшити розмір «прибутку для цілей оподаткування».

Мета мінімізації податків - не зменшення якогось податку як такого, а збільшення усіх фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація податкової політики підприємства дозволяє уникнути переплати податків в кожен даний момент часу, хай не набагато, але, як відомо, сьогоднішні гроші набагато дорожче завтрашніх. В умовах високих податкових ставок неправильний або недостатній облік податкового чинника може привести до вельми несприятливих наслідків або навіть викликати банкрутство підприємства. Ситуація, коли підприємство платить податки «в лоб», тобто слідуючи букві закону формально, без прив'язки до особливостей власного бізнесу, зустрічається все рідше і свідчить про те, що над податками на підприємстві ніхто не працював.

Скорочення податкових виплат лише на перший погляд веде до збільшення розміру прибутку підприємства. Ця залежність не завжди буває такою прямою і безпосередньою. Цілком можливо, що скорочення одних податків призведе до збільшення інших, а також до фінансових санкцій з боку контролюючих органів. Тому найбільш ефективним способом збільшення прибутковості є не механічне скорочення податків, а побудова ефективної системи управління підприємством; як показує практика, такий підхід забезпечує значне і стійке скорочення податкових втрат на довгострокову перспективу.

Всі методи оптимізації складаються в оптимізаційні схеми. Жоден з методів сам по собі не приносить успіху в податковому плануванні, лише складена грамотно і з урахуванням всіх особливостей схема дозволяє досягти запланованого результату, навпаки, неякісна схема податкової оптимізації може завдати компанії відчутної шкоди. Будь-яка схема перед впровадженням перевіряється на відповідність кільком критеріям: розумності, ефективності, відповідності вимогам закону, автономності, надійності, нешкідливості.

Ефективність - це повнота використання у схемі всіх можливостей мінімізації податків. Відповідність вимогам закону - урахування всіх можливих правових наслідків використання схеми, продуманість механізмів реагування на зміну чинного законодавства або на дії податкових органів. Автономність - схема розглядається з точки зору складності в управлінні, підконтрольності у застосуванні і складності в реалізації. Надійність - це стійкість схеми до зміни зовнішніх і внутрішніх факторів, у тому числі до дій партнерів по бізнесу. Нарешті, нешкідливість припускає уникнути можливих негативних наслідків від використання схеми всередині підприємства.

При різкій зміні або значних і постійно невідповідних вказаних параметрів існує ризик зазнати позапланової податкової перевірки контролюючих органів, яка може істотно загальмувати поточну діяльність організації або зробити її практично неможливою.

Як правило, ця неприємна процедура при відсутності кваліфікованого юриста або фінансового адвоката може закінчитися значними втратами навіть при коректному веденні бухгалтерського обліку. Крім того, слід віддавати собі звіт, що при безоглядному застосуванні податкової мінімізації порушується баланс операцій в інших операціях, що викликає пильну і заслужену увагу фіскальних служб.

Цілі податкового планування співвідносяться зі стратегічними (комерційними) пріоритетами та інтересами підприємства, з витратами на його проведення і з вагою податкового тягара. Правильним підходом в рамках проведення грамотного податкового планування вважається використання пільг у поєднанні з іншими прийомами, часто більшою мірою організаційними, ніж фінансовими або бухгалтерськими.

Податкове планування є однією з головних складових частин процесу фінансового планування. Відбувається попередній розрахунок варіантів сум прямих і непрямих податків, податків з обороту за результатами загальної діяльності і по відношенню до конкретної операції або проекту в залежності від різних правових форм її реалізації. Податкове планування доступне будь-якому, але здійснювати його треба не після закінчення будь-якої господарської операції або закінченні податкового періоду, а до цього.

Податкове планування досить складно піддається ясному і формалізованому опису через те, що податкова схема роботи кожної організації та фінансова схема кожної угоди багато в чому унікальна і практичні поради даються так само, як і лікарський висновок, - тільки в конкретному випадку після попередньої експертизи.

Держава надає безліч можливостей для зниження податкових виплат. Це обумовлено і передбаченими в законодавстві податковими пільгами, і наявністю різних ставок оподаткування та існуванням прогалин або неясностей в законодавстві, не тільки через низьку юридичну кваліфікацію законодавців, а й через неможливість врахування всіх обставин, що виникають при обчисленні і сплаті того або іншого податку.

Податкове законодавство надає платникові податків достатньо багато можливостей для зниження розміру податкових платежів шляхом внутрішнього планування, у зв'язку з чим можна виділити загальні та спеціальні методи. Серед загальних методів виділяють: вибір облікової політики, розробка контрактних схем, використання оборотних коштів, пільг та інших податкових звільнень. Серед спеціальних: метод заміни відносин, метод поділу відхилень, метод відстрочки податкового платежу і метод прямого скорочення об'єкта оподаткування.

Внутрішнє планування.

1. Вибір облікової політики організації (один раз на фінансовий рік)

Облікова політика підприємств розробляється у відповідності з:

- Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року № 996- ХІV;

- Національними стандартами фінансової звітності;

- Наказом Міністра фінансів України «Про затвердження Національного стандарту фінансової звітності № 2» від 26.09.2011 р. № 1204

- Наказом Міністра фінансів України «Про затвердження Типового плану рахунків бухгалтерського обліку» від 30.11.1999 р. № 352

Організації, керуючись законодавством України про бухгалтерський облік та фінансову звітність, нормативними актами органів, регулюючих бухгалтерський облік, самостійно формують свою облікову політику, виходячи зі своєї структури, галузі та інших особливостей діяльності. Таким чином, можливо початкове створення поля доказів, що підтверджують обгрунтованість і законність того чи іншого тлумачення нормативно-правових актів і дій платника податків.

2. Створення контрактних схем дозволяють вибрати оптимальний податковий режим здійснення конкретної операції з урахуванням графіка надходження і витрати фінансових і товарних потоків .. Мова йде, по-перше, про використання платником податків у контрактах чітких і ясних формулювань, а не прийнятих типових, по-друге, про використання декількох договорів, що забезпечують одну угоду. Все це допомагає вибрати оптимальний податковий режим здійснення конкретної операції з урахуванням графіка надходження і витрати фінансових і товарних потоків.

3. Пільги. Пільги по податках займають важливе місце в податковому плануванні. Теоретично це один із способів для держави стимулювати ті напрямки діяльності та сфери економіки які необхідні державі в міру їх соціальної значущості або через неможливість державного фінансування. Пільги - одна з найважливіших деталей внутрішнього і зовнішнього податкового планування. Практично ж більшість пільг досить жорстко лімітують сегмент їх використання. Пільги та їх застосування значною мірою залежать від місцевого законодавства. Як правило, значну частину пільг надають місцеві закони.

Податкове законодавство передбачає різні пільги: неоподаткований мінімум об'єкта; вилучення з обкладення визначених елементів об'єкта; звільнення від сплати податків окремих осіб або категорій платників; зниження податкових ставок, цільові податкові пільги.

Для того, щоб максимально ефективно застосовувати в податковому плануванні пільги, надані законодавством, необхідно підготувати спеціальну добірку із законодавчої бази або замовити у консультаційної компанії. Її необхідно постійно (не рідше, ніж на місяць) поповнювати та корегувати.

Іноді пільга безпосередньо може не відноситься до організації, але за певних, чисто паперових (формальних) змін або інтерпретаціях діяльності існує можливість потрапити в число пільговиків.

Діючі пільги з оподаткування прибутку підприємств спрямовані на стимулювання:

- фінансування витрат на розвиток виробництва та житлове будівництво;

- малих форм підприємництва;

- зайнятості інвалідів та пенсіонерів;

- благодійної діяльності в соціально-культурній та природоохоронній сферах

4. Використання оборотних коштів.

Найбільш простими методами податкової оптимізації є зниження оподатковуваного прибутку за рахунок застосування прискореної амортизації, облік податкових пільг прямого використання.

5. Порядок використання та розподілу прибутку організації

Визначається установчими документами організації. В основному визначається наявністю пільг і преференцій, що надаються податковій юрисдикції за місцем розташування головного офісу організації.

Спеціальні методи податкової оптимізації мають більш вузьку сферу застосування, ніж загальні, проте так само можуть застосовуватися на всіх підприємствах.

Метод заміни відносин грунтується на багатоваріантності шляхів вирішення господарських проблем у рамках існуючого законодавства. Суб'єкт має право віддати перевагу будь-якій з допустимих варіантів як з точки зору економічної ефективності операції, так і з точки зору оптимізації оподаткування.

Метод поділу відхилень базується на методі заміни. У даному випадку замінюється не вся господарська операція, а тільки її частина, або господарська операція замінюється на кілька операцій. Метод застосовується, як правило, коли повна заміна не дозволяє досягти очікуваного результату.

Метод відстрочки податкового платежу заснований на можливості переносити момент виникнення об'єкта оподаткування на наступний календарний період. Відповідно до чинного законодавства термін сплати більшості податків тісно пов'язаний з моментом виникнення об'єкта оподаткування та календарним періодом. Використовуючи елементи методу заміни та методу поділу, можна змінити термін сплати податку або його частини на наступний, що дозволить істотно заощадити оборотні кошти.

Метод прямого скорочення об'єкта оподаткування має на меті зниження розміру об'єкта, що підлягає оподаткуванню, або заміну цього об'єкта іншим, оподатковуваним більш низьким податком або не оподатковуваним податком зовсім. Об'єктом можуть бути як господарські операції, так і оподатковуване податками майно, причому це скорочення не повинно надати негативного впливу на господарську діяльність підприємця.

Класифікація податків з метою їх мінімізації. Класифікація відштовхується від положення податку щодо собівартості:

1. Податки, які перебувають «всередині» собівартості. Зменшення таких податків призводить до зниження собівартості і до збільшення податку на прибуток. У результаті ефект від мінімізації таких податків є, але він частково гаситься збільшенням податку на прибуток.

2. Податки, які перебувають «поза» собівартості (ПДВ). Мінімізація виплат по ПДВ полягає не тільки в мінімізації виручки (з якою виплачується ПДВ), але і в максимізації ПДВ, який йде в залік (ПДВ, сплачений всім ланцюжком постачальників) і компенсується компанії.

3. Податки, які перебувають «над» собівартістю (податок на прибуток). Для цих податків слід прагнути до зменшення ставки (шляхом заміни особи з юридичної на фізичну або юрисдикції) і формальному зменшенні оподатковуваної бази. При цьому можливе збільшення податків «всередині» собівартості.

4. Податки, сплачуються з чистого прибутку. Для цих податків прагнуть до зменшення ставки й оподатковуваної бази.

Розглянута система оподаткування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон» діє досить ефективно, але в якості заходів з оптимізації оподаткування, на мій погляд, слід порекомендувати такі як:

- огляд нормативно-правової бази та коментарів фахівців з податкової тематики;

- складання прогнозів податкових зобов'язань організації і наслідків запланованих схем угод;

- складання графіка відповідності виконання податкових зобов'язань та зміни фінансових ресурсів організації;

- прогноз і дослідження можливих причин різких відхилень від середньостатистичних показників діяльності організації та податкових наслідків інновацій або операції, що проводиться;

- при прийнятті рішення щодо здійснення будь-якої господарської операції слід уважно вивчати законодавче поле і користуватися лише офіційними нормативними документами;

- раціональне використання існуючих податкових пільг по кожному з податків, що сплачуються;

- контроль з боку керівництва за своєчасною здачею звітності по податках і платежах;

- розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками та замовниками;

- більш ефективно використовувати податкові пільги - повне або часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною діяльністю або виробництвом певної продукції;

- аналізувати фінансовий стан підприємства.

У підсумку слід зазначити, що тільки комплексне і грамотне використання зазначених заходів дозволить досягти ефективності від їх застосування, знизити податкове навантаження і поліпшити фінансові результати.

3.2 Модель прогнозних податкових платежів

На виконання Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку” Державною податковою адміністрацією разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Державною митною службою, а також за участі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів, Академії Державної податкової служби України, Національного Інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, Інституту економічного прогнозування НАН України розроблено Методику прогнозування надходжень податку на додану вартість.

Спільний Наказ Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби від 31.08.04 № 545/315/502/637 “Про затвердження методики прогнозування податку на додану вартість” зареєстровано в Міністерстві юстиції 23 вересня 2004 року за № 1202/9801.

Метою розроблення єдиної Методики є підвищення обґрунтованості прогнозних розрахунків надходжень податку до Державного бюджету України, а також досягнення узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів податкових надходжень.

На основі Методики прогнозування надходжень податку розроблено функціональну макроекономічну імітаційну модель податку на додану вартість.

В макроекономічній імітаційній моделі ПДВ реалізовано механізм залежності між показниками соціально-економічного розвитку країни та надходженнями податку, що дає можливість не тільки підвищити обґрунтованість та точність прогнозів податкових надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозів економічного та соціального розвитку країни.

Макроекономічна імітаційна модель прогнозування ПДВ складається з трьох основних блоків: блоку розрахунків обсягу надходжень ПДВ з товарів (робіт, послуг), вироблених в Україні; блоку розрахунків обсягу надходжень ПДВ з товарів, ввезених на територію України та блоку розрахунків обсягу бюджетного відшкодування ПДВ (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Загальна блок-схема імітаційної моделі ПДВ

Прогнозування надходжень ПДВ здійснюється з урахуванням динаміки та змін кон'юнктури внутрішнього попиту та кон'юнктури пропозиції.

Серед впливових чинників на надходження ПДВ з боку компонентів попиту зазначають: кінцеві споживчі витрати домашніх господарств, роздрібний товарооборот підприємств, обсяг реалізації нефінансових послуг населенню, валове нагромадження основного капіталу. При цьому враховано сегмент вітчизняних товарів та послуг в складі компонентів внутрішнього попиту.

Разом з тим для моделювання залежності надходжень ПДВ від змін з боку пропозиції розроблено алгоритм урахування динаміки та структури валової доданої вартості при визначенні надходжень податку в розрізі видів економічної діяльності.

Вплив динаміки імпорту товарів на надходження податку реалізується в блоці розрахунку надходжень податку з ввезених на територію України товарів.

Розрахунки обсягів бюджетного відшкодування ПДВ здійснюються з урахуванням таких чинників, як динаміка експорту товарів та послуг, зміна структури собівартості експортоорієнтованих видів діяльності, динаміка обсягів виробництва.

Також реалізовано механізм впливу обсягів вексельної сплати податку на надходження від ввезених на територію України товарів та на обсяги бюджетного відшкодування податку.

В моделі передбачено врахування змін законодавчої бази податку на додану вартість, зокрема розроблено алгоритм впливу пільг, зміни ставки оподаткування, особливостей оподаткування окремих видів діяльності.

Деталізована схема імітаційної моделі наведена на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Деталізована блок-схема імітаційної моделі ПДВ

При моделюванні надходжень податку застосовуються єдині підходи, що ґрунтуються на визначенні розрахункової бази оподаткування податком на додану вартість (далі - база оподаткування) та реальної ставки.

Загальна формула визначення обсягів надходжень податку така:

(3.1)

де: - прогнозні обсяги надходжень податку до бюджету у t-періоді;

- розрахункова база оподаткування податком у t-періоді;

- співвідношення надходжень податку та бази оподаткування (реальна ставка податку) у t-періоді;

Розрахункова база оподаткування (БОt) визначається на основі тих макроекономічних показників, що є індикаторами бази оподаткування ПДВ, що визначена законодавством. Підходи до її визначення залежать від етапу та варіанту прогнозування податку.

Реальна ставка податку відображає фактичний рівень оподаткування, що склався відносно відповідної бази оподаткування. Розрахунок реальної ставки оподаткування у звітному періоді здійснюється за формулою:

Розрахунок реальної ставки податку (РСt) в прогнозному періоді здійснюється за такою формулою:

де: НСt - номінальна ставка податку у t-періоді;

Kk,t - коефіцієнт корекції номінальної ставки у t-періоді.

Величина номінальної ставки оподаткування розраховується на основі нормативної ставки, визначеної законодавством, і вводиться в розрахунок в залежності від характеру бази оподаткування. Якщо база оподаткування не включає нарахованого податку, то застосовується нормативна ставка. У разі, коли до бази оподаткування включено суму нарахованого податку, ставка податку розраховується за формулою:

(3.4)

де: НС(в)t - номінальна ставка ПДВ, за якою вираховується податок з бази оподаткування.

Коефіцієнт корекції номінальної ставки (Kк,t) є співвідношенням величин реальної і номінальної ставок оподаткування та відображає вплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування, що діють відносно відповідної бази оподаткування у t-періоді. Розрахунок зазначеного коефіцієнта корекції в звітному періоді здійснюється за такою формулою:

У прогнозному періоді коефіцієнт корекції визначається за формулою:

де: Кп,t - коефіцієнт зміни пільг.

Коефіцієнт зміни пільг (Кп,t) відображає зміни в чинному законодавстві щодо регулювання та адміністрування податку, що матимуть місце в t-му періоді. Коефіцієнт повинен бути більшим одиниці, якщо очікується ефект збільшення надходжень податку, та меншим одиниці, якщо очікується розширення обсягу пільг.

При наявності даних щодо оцінки обсягів пільг у прогнозному періоді розрахунок коефіцієнта зміни пільг здійснюється за формулою:

де Пt, Пt-1 - оцінка обсягів пільг у прогнозному та базовому роках.

Для процесу мобілізації надходжень ПДВ характерна значна кількість ризиків. Це в першу чергу пов'язано зі значною часткою експорту у ВВП України. Поняття «ризик прогнозування ПДВ» позначає ймовірність недовиконання прогнозних показників ПДВ на деяку фіксовану відносну величину

Рб=P(x?xпр(1-б)), (3.8)

де б набуває значення 0,01, 0,05, 0,1, 0,2.

Якщо як прогнозний показник використовується очікувана величина надходжень за будь-якою моделлю обробки статистичної інформації на базисному інтервалі, ймовірність недовиконання Р0=0,5. У міру збільшення величини недовиконання відповідна величина ймовірності прямує до 0. Тобто ймовірність суттєвих недовиконань, (б =>1) прогнозних сум надходжень ПДВ до бюджету незначна, якщо не існує об'єктивних причин, які призводять до цього. Досвід планування та прогнозування ПДВ в Україні свідчить про наявність значних ризиків, властивих цьому процесу. Це в свою чергу призводить до недовиконання планових показників бюджету. Зменшення ступеня ризику прогнозування та планування бюджету можливе з допомогою введення кількісних показників граничного ступеня ризику планування бюджету. Законодавче введення таких показників за умов використання сучасних методів прогнозування податкових надходжень (аналізу числових рядів) може суттєво покращити бюджетне планування.

Причини виникнення ризику прогнозування та планування надходжень ПДВ, за характером, поділяються на об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування та прогнозування ПДВ можна віднести:

- значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;нестабільність та мала потужність внутрішнього ринку;

- зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам (вільні економічні зони та регіони пріоритетного розвитку);

- нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;

- тінізація економіки та розповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету;

- заполітизованість прийняття економічних рішень тощо.

До суб'єктивних причин невідповідності планових та фактичних показників належать такі:

- недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;

- завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;

- відсутність в наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.

Прогнозування та динаміка надходжень від податку на додану вартість залежить від механізму його адміністрування, який потребує перегляду та вдосконалення. У процесі адміністрування ПДВ застосовуються різні схеми ухилення від його сплати та отримання незаконного права па відшкодування його з бюджету.

Для унеможливлення створення "фіктивних" підприємств та їх використання для ухилення від сплати ПДВ і його незаконного відшкодування слід, на мою думку, удосконалити порядок реєстрації підприємств. Зокрема, пропоную ввести до законодавства норми щодо позбавлення права на збільшення податкового кредиту платників податку, які мають безпосередні господарські відносини з суб'єктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною та припинена.

На мою думку, необхідно також: нормативно визначити поняття "фіктивний суб'єкт господарської діяльності", "фіктивне підприємництво"; надати правоохоронним та контролюючим органам права щодо здійснення контролю над державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності , зокрема щодо перевірки достовірності наданої інформації; передбачити норми про адміністративну і кримінальну відповідальність за подання для державної реєстрації документів, що містять недостовірні дані, за використання для реєстрації чужого паспорта, а також про притягнення за протиправні діяння до юридичної відповідальності осіб, які здійснили державну реєстрацію з порушенням законодавства; створити дані автоматизовані бази фіктивних фірм та загублених паспортів, які були б доступні для правоохоронних, контролюючих органів та cуб'єктів підприємницької діяльності.

Аналіз законодавства переконує у потребі удосконалення норм Закону України від 4 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість", який містить численні правові колізії у сфері адміністрування ПДВ, а сам механізм його адміністрування є невиправдано складним, непрозорим та неефективним. Зокрема, його принциповими недоліками є наявність економічно невиправданих пільг з ПДВ та недосконалого механізму контролю за їх застосуванням; складність систем податкового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою[ 1,113].

На мою думку, потрібно:

1. Установити диференційовані ставки ПДВ. Введення диференційованої шкали ПДВ ( зменшення ставок на товари поширеного попиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товари поширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верств населення. Немає сумніву, що такий крок приведе до підвищення добробуту більшості членів суспільства.

2. Увести помісячне звітування платників ПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних надходжень до Державного бюджету.

3. Привести у відповідність до діючих законодавчих актів нормативні документи податкової служби, що позитивно вплине на взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби.

4. З метою збільшення надходжень податку на додану вартість та розширення кола платників податок за нульовою ставкою справляти щодо операцій із продажу товарів, що були вивезені за межі митних кордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницької діяльності щодо експорту -- оподатковувати за ставкою 20% [ 2, 32].

5. Аналіз динаміки пільг. Підвищенню фіскальної ефективності ПДВ сприятиме скорочення переліку операцій, звільнених від оподаткування, що розширить його податкову базу, компенсує втрати від зниження ставки, обмежить зловживання, забезпечить справедливіший розподіл податкового навантаження. [3]. Проте крапку в питаннях щодо ПДВ має поставити Податковий кодекс України. Не випадково особливу увагу потрібно приділити саме цьому важливому документу. Адже гармонізувати податкове законодавство, привести його у відповідність із європейськими стандартами -- мета «економічної конституції » нашої держави. З метою зменшення ймовірності виникнення похибок під час підготовки прогнозу надходжень ПДВ слід враховувати окремі спостереження. Застосовуються деталізовані підходи до підготовки прогнозу надходжень ПДВ в практиці формування показників доходів Державного бюджету України. Стан інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків надходжень ПДВ не повною мірою відповідає вимогам методичних підходів до розрахунків за часом. Інформація про численні показники, яка використовується для підготовки прогнозу, надається Держкомстатом,як правило із запізненням. Наприклад, при підготовці прогнозних розрахунків надходжень ПДВ на наступний рік наявні остаточні статистичні дані лише за минулі періоди. Разом з цим умовою здійснення трьох основних прогнозних розрахунків (ПДВ з вироблених на території України товарів (робіт, послуг), ПДВ з ввезених на територію України товарів та відшкодування ПДВ з бюджету) є попередні прогнози основних макроекономічних показників, що призводить до виникнення можливих похибок на цьому етапі прогнозування. Крім того, складання прогнозних розрахунків надходжень ПДВ вимагає опрацювання значних за обсягами масивів статистичної та облікової інформації. Відповідно, великими значення набуває якість похідної інформації, від якої залежить точність прогнозу надходжень ПДВ до бюджету.

Висновки

Сьогодні Україна знаходиться в стадії реформування системи оподаткування. Незважаючи на те, що прийняте нове законодавство з оподаткування прибутку підприємств, податку на додану вартість та внесено ряд змін в інші податкові закони, у цілому ж проблема комплексного, системного реформування податкового законодавства залишається не вирішеною. Однією з причин цього є відсутність в Україні всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу, який повинен комплексно врегулювати відносини в оподаткуванні, визначати принципи побудови системи оподаткування України, перелік податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті до бюджетів усіх рівнів, методику їх обчислення, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.

Державною податковою адміністрацією України, разом з робочою групою, створеною згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року, розроблено проект Податкового кодексу, який, нажаль, тільки доопрацьовується і готується до повторного подання на розгляд до Верховної Ради.

Одним із важливих напрямків вдосконалення податкового законодавства України є реальне забезпечення принципу рівності всіх перед податковим законом, визначеного як у Законі “Про систему оподаткування”, так і в юридичній літературі. Це можна зробити шляхом поступового скасування пільг за всіма видами податків та заміни їх для окремих категорій платників неподатковими пільгами. Так доцільним у цьому напрямку є прийняття 17 лютого 2000 року Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”, який спрямований на забезпечення захисту вітчизняного виробника шляхом застосування національного режиму валютного регулювання та справлення податків, встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Необхідно зазначити, що в недостатній мірі реалізується принцип доступності. При існуючій нині великій кількості змін і доповненнь у податковому законодавстві, які вносяться надзвичайно часто, платникам податків, важко розібратися в законодавстві з питаннь оподаткування і відслідковувати численні зміни і доповнення в ньому. Для вирішення цього питання необхідно запровадити мораторій на внесення змін до податкового законодавства після прийняття Верховною Радою України Податкового кодексу.

Проведене дослідження переконало мене у багатоаспектності теми курсової роботи. Податкове планування - це вибір "оптимального" поєднання ризику від впровадження та вартості різних форм здійснення діяльності та способів розміщення активів (управління пасивами), спрямований на досягнення можливо більш низького рівня виникаючих при цьому податків.

Податкове планування - це безперервний процес, який можна охарактеризувати 5 послідовними етапами:

1. перш за все аналіз існуючого порядку оподаткування (побудова податкової моделі підприємства),

2. послідовне застосування в розрахунках того чи іншого інструмента податкового планування,

3. порівняльний аналіз ефективності вибраних варіантів оптимізації оподаткування (модернізація податкової моделі),

4. впровадження найбільш ефективних інструментів на підприємстві,

5. супровід та адаптування реалізованої схеми.

Податкове планування є однією зі складових частин процесу фінансового планування.

У курсовій роботі було проведено аналіз податкового планування на підприємстві ЗАТ «Імсталькон». У результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

Організаційна структура податкового планування на ЗАТ "Імсталькон" будується виходячи з функціонального складу планування податкових платежів. Планування податкових відрахувань проводиться в рамках розробки річної виробничої програми, яка формується планово-економічним відділом. Контроль за правильністю обчислення бази оподаткування здійснюється відділом з контролю за сплатою податків в процесі безпосередньої реалізації податкового плану. У процедурі податкового планування на ЗАТ «Імсталькон» задіяні два відділу головної бухгалтерії, безпосередньо відповідальні за податкову політику підприємства: відділ з контролю за сплатою податків та відділ оподаткування та зведеної звітності.

Аналіз бази оподаткування показав зростання середньорічної вартості майна, виручки від реалізації, а також прибутку до оподаткування: середньорічна вартість майна за 2011 рік зросла і склала 2107057 тис.грн., коефіцієнт приросту склав 1,5; виручка від реалізації продукції також мала тенденцію до зростання і становила в 2011 році 2292391 тис.грн, коефіцієнт приросту склав 1,45; прибуток, отриманий підприємством в 2011 р., зріс в абсолютному вираженні на 82680 тис.грн., відповідно коефіцієнт приросту показника в 2011 році склав 2,14. За 2010-2011 рр.. рівень сукупного податкового навантаження на підприємство збільшився і склав 7,7%.

Таким чином розглянута податкова оптимізація, яка представляє собою частину фінансової оптимізації - це вибір найкращого шляху управління фінансовими ресурсами підприємства, а також залучення зовнішніх джерел фінансування. Податкове планування здійснюється не після проведення будь-якої господарської операції або після податкового періоду, а до того. Знизити податкове навантаження, залишаючись в рамках правового поля, можливо практично для будь-якої організації.

Список використаної літератури

Нормативна

Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV„Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 30 червня 1999 р.

Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року.

Постанова НБУ „Про затвердження змін до інструкції про порядок та використання рахунків у національній і та іноземній валюті” від 5 грудня 2008 р.

Положення „ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Затверджено Постановою Правління НБУ від 9 лютого 2008 року №72.

Указ Президента України „Про концепцію амортизаційної політики” від 7 березня 2007 р.

Основна література

Гривківська О.В. Збірник задач та тестів з дисципліни „Фінанси підприємств”.-К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2003.

Фінанси підприємств: Підручник /Кер.авт. кол. інаук. ред. проф.. А.М.Поддєрьогін. - 6-те вид., перероб. та доп. - К.:КНЕУ,2007.

Фінансова діяльність підприємства: підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 4-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2006.

Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2007.

Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.:КНЕУ, 2008.

Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навчальний посібник.- К.: ЦУЛ. -2008.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008.

Финансы / Под ред. Проф. А.М. Ковалевой. - 3-е изд., перев. и. Доп. - М.: Финансы и статистика, 2009.

Б.М. Сабанти. Теория финансов.: Учебное пособие - М.: Менеджер, 1998. - 168с.

Тести з дисципліни „Фінанси” (загальна теорія) для проведення семінарських занять. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009.

Додаткова література

Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-метод. посібник. - 6-ге вид., перероб. і допов. - К.: ЦУЛ, 2008.

Бланк И.А. Управление денежными потоками. -К.: Ника-Центр: Эльга, 2008.

Бланк И.А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр: Эльга, 2008.

Бурковський В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В. Фінанси підприємств: Учбовий посібник / Під ред. В.В.Буряковського. - Дніпропетровськ: Пороги, 2008.

Гребельный В.И. Финансы предприятий. Учеб. пособие. - К.: Изд-во Европ. ун-та, 2007.

Ефимова О.В. Финансовый анализ. - 6-е изд., переаб. и доп. - М.: Бухгплтерский учет, 2009.

Кім Г.І.,Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навч. посібник - Київ: Центр навч. літератури, 2008. - 440 с.

Шеремет А.Д., Негашев Е.Г. Методика финансового анализа. - М.: Инфра-М, 2009.

Терещенко О.А. Фінансова санація та банкрутство підприємств.- К.:КНЕУ, 2009.

Дмитренко Е. Удосконалення механізму адміністрування та відшкодування ПДВ ? ? Вісник прокуратури .- 2007.- № 8.- с.109 - 113

Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 522с.

Карпінський Б, Залуцька Н. Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення ? ? Економіст .- 2007. - № 1. - С.30-33.

Размещено на Allbest.ru

...