Особливості фінансової санації підприємства
Сутність фінансової санації як механізму фінансової стабілізації підприємств. Методичні підходи до аналізу можливості відновлення конкурентоспроможності підприємств. Аналіз платоспроможності "ХайдельбергЦемент Україна" та основні шляхи її підвищення.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.02.2014 |
| Размер файла | 321,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/1
Вступ
Актуальність теми. У процесі аналізу можливостей відновлення платоспроможності підприємства доцільно використовувати різні методи і методики, що були розроблені і запропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними фахівцями, зокрема А. Д. Шереметом, І. А. Бланком, О. О. Терещенком, Т. Р. Карліном та іншими [17; 2; 3; 4]. їх вивчення дозволяє зробити такі висновки:
- існуючі методики найчастіше мають обмежену сферу застосування;
- зарубіжні методи не завжди забезпечують об'єктивні результати при використанні їх в умовах, що склалися в Україні;
- переважна більшість використовуваних методів призначена для оцінювання ймовірності банкрутства та ознак неплатоспроможності, а не для виявлення можливостей відновлення платоспроможності;
- деякі методи, зручні й ефективні для визначення можливостей фінансового оздоровлення підприємства, теоретично недостатньо розроблені вітчизняними фахівцями і не набули широкого застосування на практиці.
Актуальність цього дослідження полягає в тому, що з переходом до ринкової економіки підвищилась самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Єдиного методичного підходу щодо аналізу можливості відновлення платоспроможності підприємств України не існує. Теоретично розроблені й застосовуються на практиці лише окремі методи. В умовах, що склалися в економіці країни, корисним для підприємств, які опинилися в скрутному становищі, може бути розробка цілісної методики аналізу та визначення резервів відновлення платоспроможності, окремим аспектам якої присвячено статтю.
Цілі роботи. В роботі слід розглянути та обґрунтувати доцільність використання окремих аналітичних методів з метою формування методики визначення можливостей відновлення платоспроможності підприємств України.
На сьогоднішній день значна частина підприємств України мають незадовільне фінансове становище, чи навіть знаходяться на межі фінансової кризи. Для підприємств, що опинилось у тяжкому фінансовому стані існують методи фінансового оздоровлення: санація, реструктуризація, ліквідація підприємства.
1. Сутність фінансової санації як механізму фінансової стабілізації підприємств
Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін "санація" походить від латинського "sanare" і перекладається як оздоровлення або видужання.
Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутством промислових, торгових, банківських монополій. Санація може відбуватися способом об'єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; з допомогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.
Проте, на нашу думку, таке трактування цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів є недостатньо точно окресленим, оскільки запобігання банкрутству ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи, а названі заходи, по-перше, не є вичерпними і, по-друге, не розкривають принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації.
Деякі із вітчизняних авторів (наприклад І. А. Бланк) із санацією ототожнюють лише заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, які спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації. З цим не можна погодитись, оскільки невід'ємною складовою частиною процесу оздоровлення будь-якого підприємства є мобілізація внутрішніх фінансових резервів.
Відомий фахівець у галузі банкрутства М. І. Тітов у монографії, присвяченій матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонує таке законодавче визначення санації: санація - це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних) фінансової допомоги, спрямованої на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству. Однак це визначення також не вільне від розуміння санації тільки як інституту фінансової підтримки боржника.
Згідно із Законом України "Про банкрутство" 1992 p., під санацією розуміють задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами. Згідно з таким підходом санація є лише інститутом переведення боргу. З цим теж аж ніяк не можна погодитися.
Новий Закон про банкрутство, ухвалений 1999 року, розрізняє поняття "санація" та "досудова санація". Згідно із Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються в процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності. Досудова санація - система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації. Ці заходи стосуються реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових питань і провадяться згідно з чинним законодавством до початку порушення справи про банкрутство.
Власне тлумачення поняття "санація" має і Національний банк України. Згідно з версією НБУ режим фінансової санації - це система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення протягом визначеного періоду обсягів капіталу до необхідного рівня з метою відновлення ліквідності, платоспроможності та усунення порушень, які спричинили збиткову діяльність комерційного банку, призвели до скрутного фінансового становища, а також для ліквідації інших наслідків цих порушень[16, c. 33-36].
У Законі України "Про страхування" є ще одне, досить оригінальне трактування терміна "санація". Згідно з ним, примусова санація страхової компанії передбачає:
- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;
- установлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;
- установлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками;
- прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.
Використавши все раціональне, що є в кожному з цих трактувань, можна сформулювати одне універсальне визначення. На нашу думку, найближче до цього підійшли кілька зарубіжних економістів (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг). Вони вважають, що санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація - це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
Особливе місце в процесі санації належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
У системі проведення фінансової санації підприємств розрізняють три основні функціональні блоки:
1. Розробка плану санації.
2. Санаційний аудит.
3. Менеджмент санації.
Як правило, розробкою санаційної концепції та плану санації, з доручення власників чи керівництва підприємства займаються консалтингові фірми в тісному взаємозв'язку із внутрішніми службами контролінгу (якщо такі є на підприємстві). Санаційний аудит проводиться аудиторськими компаніями на замовлення потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фінансуванні санації.
Вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства має організація ефективного менеджменту санації. Сутність менеджменту санації можна розглядати з двох позицій: інституціональної та з функціональної.
З інституціональної позиції до менеджменту санації можна віднести всіх фізичних осіб, яких уповноважено власниками суб'єкта господарювання чи силою закону провести фінансову санацію підприємства, тобто фактично керувати підприємством на період його оздоровлення. Досить часто до банкрутства підприємство доводить саме невміле чи навмисно неправильне управління. Зрозуміло, що керівництво підприємства, яке призвело його до фінансової кризи, як правило, не в змозі ефективно управляти фінансовою санацією. Звідси випливає необхідність заміни керівництва підприємства або передачі повноважень щодо санації третім особам. У Великобританії, наприклад, щорічно з 60 тисяч порушених справ про банкрутство близько 90% закінчується зміною керівництва.
Загалом, до осіб, які можуть бути носіями менеджменту санації, слід віднести контролюючі органи (наприклад, департамент банківського нагляду НБУ, страхнагляд тощо), консультантів, аудиторів, керуючих санацією, які призначаються відповідно до рішення арбітражного суду, представників банківських установ чи інших кредиторів, досвідчені менеджери, а також і колишнє керівництво підприємства. Розв'язання питання щодо призначення менеджменту санації є одним із першочергових заходів у рамках фінансового оздоровлення.
З функціональної позиції менеджмент санації - це система ан-тикризового управління, яка має на меті ефективне використання фінансового механізму для запобігання банкрутству та проведення фінансового оздоровлення підприємства. Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому в процесі санації підприємства такі цикли перманентне повторюються при досягненні певних стратегічних чи тактичних цілей[7, c. 65-66].
До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:
а) постановка цілей;
б) формування та аналіз проблеми (головна проблема - фінансова криза);
в) пошук альтернатив, прогнозування та оцінка наслідків їхньої реалізації (підбір та оцінка необхідного каталогу санаційних заходів);
г) прийняття рішення;
д) реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);
е)контроль;
є) аналіз відхилень.
Важливою складовою організації дійового менеджменту санації є запровадження ефективної системи контролінгу. Вирішальним при цьому є створення системи інформаційного забезпечення, планових, аналітичних та контрольних служб. Треба зауважити, що не існує стандартних рецептів організації менеджменту санації підприємства. Кожен випадок фінансової кризи потребує індивідуального підходу до управління процесом її подолання.
Рішення про проведення санації приймається в таких, головне, ситуаціях:
1. З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі, - коли існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів у арбітражний суд із позовом щодо оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).
2. Після того, як боржник з власної ініціативи, звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансове неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник повинен подати до арбітражного суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства, а також (на бажання) запропонувати умови укладання мирової угоди та проведення санації.
3. Після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства - якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, котрі бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та арбітражним судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. За згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення претензій, арбітражний суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та проведення фінансової санації юридичної особи.
4. З ініціативи фінансово-кредитної установи. Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність", установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс санаційних заходів, зокрема: передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; використати для погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції.
5. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. За невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи з оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження його права розпоряджатися випущеною продукцією та іншим власним майном. Якщо внаслідок санаційних заходів не відновилася платоспроможність підприємства, то заставо держатель має право звернутися до арбітражного суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.
6. З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про санацію державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств указаний орган уповноважується здійснювати управління майном такого підприємства та розробляти пропозиції щодо його фінансової санації.
7. З ініціативи Національного Банку України - якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України "При банки та банківську діяльність".
Економічно розвинуті країни по-різному вирішують проблеми санації та банкрутства підприємств відповідно до особливостей економічного й соціального розвитку, принципів побудови національних фінансових систем та їхніх складових - фінансів підприємств. Цілісною системою проведення фінансового оздоровлення окремого підприємства є так звана класична модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансової санації конкретних суб'єктів господарювання в країнах із розвинутою ринковою економікою.
Згідно з класичною моделлю санації, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації е проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі комплексного аналізу господарської діяльності підприємства визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірми.
Під час аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, визначаються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, а відтак - про доцільність чи недоцільність санації даної господарської одиниці. Якщо підприємство перебуває в глибокій кризі, не сумісній із дальшим його існуванням, то приймають рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання. Інакше санація означатиме лише відстрочку часу ліквідації підприємства і нічого, крім додаткових збитків, власникам та кредиторам не дасть. Ліквідація може здійснюватися на добровільній основі або в примусовому порядку.
У разі, коли підприємство має справді реальні надії на виправлення становища, приймають рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення, з одночасним визначенням цільових орієнтирів. Що раніше на санаційне спроможному підприємстві розпочнеться санація, то більші шанси на її успіх.
У разі прийняття рішення на користь санації слід здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства та оптимізації структури капіталу в напрямку зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості. З цією метою доцільно реалізувати так звану шокову (Crach) програму.
Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей та тактики проведення санації. За визначення цілей санації слід ураховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції та мусить провадити свою діяльність у рамках правового поля відповідної держави. Цілі мають бути реальними та придатними для кількісного (чи якісного) вимірювання. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети слід узгодити тактичні цілі, а саме:
* сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;
* основні вартісні цільові показники (виручка, прибуток, ліквідність тощо).
Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації.
Стратегія - це, власне, узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть її полягає у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.
Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система запрогнозованих, взаємозв'язаних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи. Вона формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.
Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обгрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.
Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств повинен своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Завданням санаційного контролінгу є контроль за ходом реалізації плану санації, ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод[10, c. 279-281].
2. Методичні підходи до аналізу можливості відновлення платоспроможності підприємств
Передусім з'ясуємо, для вирішення яких саме завдань у процесі відновлення платоспроможності підприємства необхідно проводити аналіз.
1. З метою визначення наявності фінансової кризи, її глибини та діагностики ймовірності банкрутства підприємства. Зазвичай фінансова криза на підприємстві виражається через загрозу неплатоспроможності, постійну збитковість, нездатність фінансувати поточну діяльність, відсутність у підприємства потенціалу для подальшої прибуткової діяльності та його банкрутство. Важливо при аналізі виділи ти, яка з трьох фаз кризового стану характерна для конкретного підприємства:
1) фаза кризи, коли підприємству достатньо перейти на режим антикризового управління для продовження поточної діяльності;
2) фаза, яка певним чином загрожує подальшому функціонуванню підприємства, як що негайно не проведено фінансову санацію;
3) кризовий стан, що робить неможливим подальше існування підприємства і призводить до його ліквідації.
2. Аналіз проводять для визначення при чин та факторів фінансової неспроможності підприємства. Виникнення кризової ситуації можуть спричинити різні фактори, як екзогенні (високий рівень інфляції, нестабільність законодавства, криза галузі тощо), так і ендогенні (нестача оборотних коштів, низький рівень менеджменту, проблеми виробничого характеру, дефіцит фінансових ресурсів).
3. Для виявлення внутрішніх резервів відновлення платоспроможності та прибутковості підприємства. Результатом є розроблення окремих або комплексу заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства. Це можливо у тому випадку, якщо підприємство тимчасово з якихось причин (наприклад, зміна у зовнішньому середовищі) потрапило у фінансову кризу і його неплатоспроможність має поточний характер. При цьому потенціал успішного функціонування підприємства значний та його можна відновити без проведення кардинальних змін.
4. Для визначення санаційної спроможності підприємства (доцільності проведення санації). Такий аналіз необхідний, якщо йдеться про глибоку фінансову кризу, стійку неплатоспроможність і збитковість підприємства. Аналіз зазвичай передбачений у першому розділі плану санації. Він дозволяє виявити можливості раціональнішого формування фінансових ресурсів, поліпшення структури капіталу, скорочення заборгованості, покриття поточних збитків та досягнення прибутковості, відновлення і збереження ліквідності та платоспроможності, підвищення конкурентоспроможності тощо.
5. Для фінансового аналізу, що має проводитися регулярно в системі фінансового контролінгу. Останній має на меті недопущення втрати підприємством платоспроможності та доведення його до банкрутства. Такий аналіз спрямований на визначення «вузьких місць» на підприємстві, сильних сторін і нових можливостей, ризиків у фінансово-господарській діяльності, резервів зниження собівартості продукції тощо[13, c. 51-52].
Аналіз можливостей відновлення платоспроможності підприємства проводиться у кілька етапів. На нашу думку, доцільно застосовувати такі основні кількісні і якісні методи на кожному етапі.
1. Для ідентифікації фінансової кризи на підприємстві, її фази та діагностики ймовірності банкрутства існують такі методи:
Спосіб порівняння фактичних показників звітного періоду з плановими, нормативними або рекомендованими даними, показниками за попередні відповідні періоди, даними кращих підприємств галузі тощо.
Дискримінантний аналіз (інтегральні методи прогнозування банкрутства). У зарубіжній практиці найбільшого поширення набула модель Е. Альтмана. Крім того, згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства побудовано універсальну дискримінантну функцію.
Зауважимо, що у вітчизняній практиці зазначені моделі застосовуються мало, оскільки не враховують ні специфіку перехідної української економіки, ні її кризового стану у цілому, ні галузевих особливостей розвитку підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу. Значимість цих підходів до прогнозування банкрутства суто теоретична. У сучасних умовах, які склалися в Україні, результати такого прогнозування не є об'єктивними і не дають підстав для реальних висновків.
Вітчизняні методики діагностики банкрутства та наявності у підприємства можливості відновити платоспроможність.
Заслуговує на увагу нова методика діагностики банкрутства українських підприємств, що максимально враховує вимоги законодавства щодо банкрутства відносно таких дій боржника, фінансовому стану якого притаманні ознаки неплатоспроможності [5, c. 122].
При оцінюванні ймовірності банкрутства пропонується розраховувати такі показники:
- поточна платоспроможність (Тп);
- коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзабезп);
- коефіцієнт покриття (Кп);
- чистий прибуток (Пчист).
Методичні рекомендації розрізняють три ступені неплатоспроможності підприємства:
- поточну (Тп < 0; Кзабезп > 0,1; Кп > 1,5; Пчист > 0), коли боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, але його платоспроможність може бути відновлена;
- критичну (Тп < 0; Кзабезп < 0,1; Кп < 1,5; Пчист > 0), яка відповідає фінансовому стану потенційного банкрута;
- надкритичну (Тп < 0; Кзабезп < 0,1; Кп < 1; Пчист < 0), коли задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів призводить до неможливості виконати його грошові зобов'язання повною мірою перед іншими кредиторами.
У вітчизняній практиці використовується ще один критерій для визначення наявної можливості відновлення платоспроможності підприємства із незадовільною структурою балансу. Це коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності. На наш погляд, цей коефіцієнт може бути лише загальним критерієм наявності у підприємства можливості відновити свою платоспроможність, але недосить надійним. Адже він базується на нормалізації лише одного показника -- коефіцієнта покриття, який не завжди відображає реальну здатність підприємства вчасно розрахуватися за зобов'язаннями, а також не показує, наскільки стабільне це відновлення.
Крім того, ми вважаємо, що нормативний рівень вищеназваних коефіцієнтів має залежати від галузі, до якої відноситься підприємство. В Україні деякі базові галузі перебувають у стані глибокої фінансової кризи, і якщо оцінити їх за загальними критеріями, то майже всі основні підприємства можна визнати банкрутами. Проте це не врятує ні галузь, ні економіку країни в цілому.
2. Для вивчення причин і факторів втрати підприємством платоспроможності слід застосовувати методи факторного аналізу: прийоми елімінування, інтегральний метод, логарифмування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний та компонентний аналіз тощо. Вони нескладні, добре розроблені, але мають обмежені сфери використання. Особливо доцільне використання кореляційно-регресійного аналізу для розв'язку поставленої задачі, що також дозволяє змоделювати майбутню фінансово-економічну ситуацію.
3. З метою визначення можливостей і шляхів відновлення платоспроможності підприємства можна застосувати такі методи.
Евристичні прийоми: опитування, «мозковий штурм», експертні оцінки, синектичний метод, ділові ігри та ситуації, метод контрольних запитань тощо. Зауважимо, що найчастіше евристичні прийоми застосовуються не окремо, а в комплексі з іншими методами.
Анкетування (опитування) доцільно провести серед працівників усіх структурних підрозділів і керівництва підприємства з метою виявлення слабких сторін потенціалу підприємства, а також резервів його відновлення, поліпшення фінансового стану, досягнення або підвищення прибутковості.
Спосіб експертних оцінок. Його варто використовувати у стратегічному аналізі для прогнозування та оцінки майбутніх результатів виконання певних дій щодо відновлення платоспроможності на підставі передбачень експертів високого професійного рівня, із значним практичним досвідом у сфері, що нас цікавить, які ознайомлені з поставленою проблемою, здатні адекватно оцінити перспективи розвитку підприємства.
SWOT-аналіз є порівняно простим наочним методом аналізу, який дозволяє виробити стратегічні рішення в діяльності підприємства. Він досить ефективний при оцінюванні існуючого у підприємства потенціалу з метою поліпшення його фінансово-господарського стану та відновлення платоспроможності. Для реалізації методу необхідно:
- визначити сильні і слабкі сторони у потенціалі підприємства;
- встановити, які раніше не використовувані можливості надаються потенціалу його зовнішнім середовищем;
- виявити ризики, що існують у зовнішньому середовищі.
SWOT-аналіз дозволяє розробити заходи, спрямовані на стабільне відновлення платоспроможності і прибутковості, загальне поліпшення фінансового стану за рахунок найповнішого використання існуючого потенціалу, усунення слабких місць. Результати аналізу можуть представлятися у вигляді діаграм, матриць, схем, графіків[9, c. 59-62].
3. Загальна характеристика ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» та аналіз його фінансового стану
3.1 Загальна характеристика ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
«ХайдельбергЦемент» - всесвітній лідер у сфері виробництва наповнювачів, один з провідних світових виробників цементу та інших будівельних продуктів з'явився на ринку України у 2001 році. Саме до складу цієї Групи і увійшов Криворізький цементний завод, який відтепер займає перші позиції з виробництва цементу в Україні. Після зміни власника на заводі здійснена сучасна виробничо-технічна модернізація, суттєві зміни відбулися й у сфері корпоративного керівництва.
Форма власності - колективне підприємство. Кількість працівників 570 чоловік, кількість акціонерів 11 юридичних осіб та 30 фізичних осіб. Найвищим органом управління об'єднання є загальні збори акціонерів. Загальні збори виробляють напрями економічного і соціального розвитку; встановлює порядок розподілу прибутки; вирішує питання створення і припинення діяльності відособлених підрозділів; встановлює напрями зовнішньоекономічній діяльності. Всі питання оперативної діяльності об'єднання вирішуються Головою правління і призначеними ним заступниками, керівниками підрозділів апарату управління. Порядок діяльності Голови правління і прийняття ним рішень встановлюється Статутом підприємства, внутрішніми документами об'єднання. Підрозділи і працівники, що виконують певні функції управління, утворюють функціональну підсистему управління. Відповідно до структури управління ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» верхній рівень управління представлений: Головою правління; трьох перших заступника голови правління: один - з контролю й планування; другий -з фінансів та економіки; третій - з технічного контролю; головний бухгалтер, заст. голови правління по безпеці; юридичний відділ; заст. голови правління з збиту та МТС; заст. голови правління по кадрах і соціально-побутових питаннях; заст. голови правління по виробництву і міжзаводській кооперації; воєнізована охорона; заст. генерального директора по загальних питаннях. Голові правління безпосередньо підкоряються всі заступники, генеральний конструктор відділу, начальник ВОХР, начальники науково-тематичних відділів - заст. головного конструктора. Першому заступнику голови правління з фінансів та економіки підпорядковані комерційний директор та директор з фінансів та економіки.
Назва підприємства, його форма власності відповідають Статуту. Згідно Статуту товариство створене щоб задовольняти потреби підприємств, організацій та громадян України, а також іноземних споживачів у будматеріалах: цементі, шифері, азбоцементних виробах та іншої продукції виробничо - технічного призначення. Але, у зв'язку зі структурними змінами, виробництво шиферної покрівлі та азбоцементних виробів припинено.
Реалізацію своєї продукції та товарів товариство здійснює оптом і в роздріб, в основному, в Україні, але мають місце і операції з експорту продукції.
Підприємства виробляють широкий спектр високоякісного цементу, бетону і піщано-гравійних сумішей. Підприємства мають сертифікат управління якістю згідно із стандартом ISO 9001 і сертифікат на систему екологічного управління ISO 14001.
Напрямки діяльності підприємства відповідають чинному законодавству та статутним вимогам.
Види діяльності ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» це:
- добуток, заготівля та переробка сировини місцевого родовища для виробництва цементу та інших видів будівельних матеріалів, мінеральних
- добрив та іншої продукції виробничо - технічного призначення;
- надання послуг юридичним особам та громадянам інформаційних, торгівельно - посередницьких, маркетинга, моніторінга, реклами, ремонтних, будівельно - монтажних, оренди та прокату майна.
За роки існування цементного заводу відбулося чимало змін. Втім всі можна відзначити позитивні моменти - стабільну зарплату, стрімкий розвиток та якість продукції, що вигідно відрізняє кампанію «ХайдельбергЦемент Україна».
3.2 Аналіз фінансово-майнового стану ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.
Провівши аналіз джерел формування майна підприємства, виявлено, що за аналізований період загальна вартість капіталу ПАТ «ХайдельбергЦемент Ураїна» зросла в основному за рахунок власного капіталу, який у 2010 році збільшився на 24340,0 тис. грн. (16,8%); зниження позикового капіталу за даний період на 269,0 тис. грн свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування (рис 3.3), [Додаток ].
Основною метою формування капіталу є забезпечення потреб підприємства у придбанні активів та оптимізація його структури з точки зору забезпечення умов ефективності його використання.
Рис.3.3. Динаміка структури капіталу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у 2010-2012 роках, (%)
Аналіз динаміки структури майна ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», свідчить про зростання вартості активів підприємства за рахунок оборотних активів у 2010-2012 роках відповідно на 12183,0 тис. грн., та 160107,0 тис. грн.; і необоротних активів, в основному за рахунок збільшення вартості основних засобів у 2010-2012 роках відповідно на 87031,0 тис. грн. та 90169,0 тис. грн. Але у 2011 році вартість необоротних активів зменшилася до 86376 тис. грн., в більшій мірі це відбулося за рахунок збільшення зносу. Структура активів є легкою (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Динаміка обсягів оборотних та необоротних активів ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки, (%)
У 2012 році спостерігається зростання реалізації продукції на підприємстві про що свідчить динаміка виручки від реалізації (рис.3.5), яка зросла з 381009,0 тис. грн у 2010 році до 423793 тис. грн у 2012 році. Підвищується собівартість реалізованої на 56420,0 тис. грн.
Рис. 4.5. Динаміка чистого доходу від реалізації продукції та собівартості реалізованої продукції ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки (тис. грн.)
У 2012 році спостерігається збільшення чистої виручка та собівартості відповідно на 33589,0 тис. грн та 28721,0 тис. грн. Чистий прибуток, у 2012 році зріс на 6835,0 тис. грн. (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 Фінансові показники діяльності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010 - 2012 роки
|
Показник |
Роки |
Абсолютна зміна, тис.гp |
Відносна зміна, % |
|||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
2011 року від 2010 |
2012 року від 2011 |
2011 рік до 2010 |
2012 рік до 2011 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн. |
381009 |
390204 |
423793 |
9195,00 |
33589,00 |
2,41 |
8,61 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. |
309348 |
337047 |
365768 |
27699,00 |
28721,00 |
8,95 |
8,52 |
|
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. |
35447,00 |
9766,00 |
17195,00 |
-25681,00 |
7429,00 |
-72,45 |
76,07 |
|
|
Чистий прибуток (збиток), тис. грн. |
24340,00 |
5097,00 |
11932,00 |
-19243,00 |
6835,00 |
-79,06 |
134,10 |
|
|
Рентабельність обороту, % |
6,39 |
1,31 |
2,82 |
-5,08 |
1,51 |
х |
Х |
Протягом аналізованого періоду у 2011 році, в порівнянні з 2010 роком, рентабельність обороту знизилася на 5,08 в.п., а у 2012 році зросла на 1,51 в.п. і становила 2,82 %. Рентабельність обороту відображає залежність між прибутком підприємства і його виручкою від реалізації.
Протягом 2010-2012 років коефіцієнт автономії зменшується, але залишається в межах нормативу (коефіцієнт автономії > 0,5) (табл. 2.2). Це свідчить про те, що зобов'язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Розрахувавши коефіцієнт маневрування, виявлено, що у ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» вистачає власних коштів, які знаходяться в мобільній формі і підприємство може відносно вільно маневрувати ними. Збільшення коефіцієнта фінансового ризику протягом 2010-2012 років свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про його відносне зменшення фінансової стійкості. Низьке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2011 році спричинене зменшенням грошових коштів та збільшенням зобов'язань. Щодо коефіцієнта автономії у 2012 році, то ситуація покращилася, але орієнтовного значення все одно не було досягнуто. Значення коефіцієнта покриття відповідає орієнтованому значенню (коефіцієнт покриття = 2-3) протягом 2010-2012 років, що свідчить про ліквідність активів, показуючи що у 2012 році 2,64 гривні поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов'язань.
Для дослідження закономірностей необхідно враховувати всі чинники, що дестабілізують фінансову безпеку підприємства. А саме вивчити показники рентабельності підприємства, що допоможе визначити тенденцію їх динаміки за попередні роки, а також, що чекає підприємство зараз і в майбутньому.
У процесі аналізу показників рентабельності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» виявлено, що 2011 року порівняно с 2010 відбулося зниження загального рівня рентабельності, що свідчить про зменшення ефективності господарської діяльності. Але у 2012 р. порівняно з 2011 р. товариству вдалось досягти позитивних тенденцій у розвитку, що відзначається отриманням прибутків та покращенням ефективності використання майна і джерел його формування (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Показники рентабельності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки, (%)
|
Показник |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
Відхилення (+,-) |
||
|
2011 року від 2010 |
2012 року від 2011 |
|||||
|
Рентабельність: |
||||||
|
Оборотних активів |
19,98 |
3,61 |
13,72 |
-16,37 |
10,11 |
|
|
Виробничих запасів |
76,25 |
14,19 |
35,29 |
-62,05 |
21,10 |
|
|
Витрат |
7,01 |
1,33 |
2,95 |
-5,68 |
1,62 |
|
|
Власного капіталу |
14,37 |
2,92 |
6,40 |
-11,45 |
3,48 |
|
|
Власного оборотного капіталу |
29,57 |
6,05 |
12,00 |
-23,52 |
5,96 |
|
|
Активів |
11,66 |
2,20 |
4,83 |
-9,45 |
2,63 |
Ділова активність - це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому . На невисокий рівень ділової активності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» вказує, перш за все, уповільнення у 2010 році оборотність капіталу підприємства на 0,4 обороти. Такі зміни свідчать про неефективність вкладення фінансових ресурсів у формування активів. Це пояснюється недостатньо ефективною системою управління активами. Зростання тривалості операційного циклу у 2010 році, зумовлене збільшенням терміну інкасації дебіторської заборгованості на 13 днів. Впродовж аналізованого періоду зростає тривалість фінансового циклу, який у 2010, 2011, 2012 роках становив відповідно 55,6; 59,3; 75,4 дні (рис.3.6).
Рис.3.6. Динаміка тривалості операційного та фінансового циклу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у 2010-2012 роках (дні)
На основі аналізу ділової активності та ефективності господарювання, встановлено, що в умовах глобальної фінансової кризи потенціал виживання ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» погіршився, збільшився ризик фінансових ускладнень, знизився рівень фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності; стратегія управління фінансовими ресурсами підприємства не є оптимальної, порушується платіжна дисципліна та ін.
3.3 Аналіз платоспроможності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
Оцінка фінансової стійкості, як критерію надійності, дозволяє визначати фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу. Існуючі методики аналізу фінансової стійкості передбачають проведення досліджень у декілька етапів. (табл. 3.4)
Таблиця 3.4 Абсолютні показники фінансової стійкості ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки (тис. грн.)
|
Показники |
Роки |
Абсолютна зміна |
||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
2011 року від 2010 |
2012 року від 2011 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів (Н1) |
82692,00 |
84285,00 |
99410,00 |
1593,00 |
15125,00 |
|
|
Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів(Н2) |
83058,00 |
84358,00 |
99410,00 |
1300,00 |
15052,00 |
|
|
Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів(Н3) |
83058,00 |
90358,00 |
106545,00 |
7300,00 |
16187,00 |
|
|
Запаси (Н4) |
46434,00 |
53934,00 |
46434,00 |
7500,00 |
-7500,00 |
|
|
Надлишок(+) нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів (Е1) |
36258,00 |
30351,00 |
52976,00 |
-5907,00 |
22625,00 |
|
|
Надлишок(+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Е2) |
36624,00 |
30424,00 |
52976,00 |
-6200,00 |
22552,00 |
|
|
Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів |
36624,00 |
36424,00 |
60111,00 |
-200,00 |
23687,00 |
Протягом аналізованого періоду ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» мало абсолютно стійкий фінансовий стан, тобто підприємство мало власний оборотний капітал, власні кошти та довгострокові джерела і загальний обсяг джерел для фінансування запасів.
Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти (табл. 3.4). Провівши аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства, виявлено що воно є економічно незалежним, та відсутня залежність від зовнішніх джерел фінансування.
За роки свого існування ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» досягнув високих результатів у цементній галузі, в рейтингу за обсягами виробництва посідає перше місце серед провідних цементних підприємств України. Протягом останніх років ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» збільшує експорт своєї продукції, переважно на ринки Росії.
Таблиця 3.5 Відносні показники фінансової стійкості ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки, %
|
Показники |
Роки |
Нормативне значення |
Абсолютна зміна (+, -) |
||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
2011 від 2010 |
2012 від 2011 |
|||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Коефіцієнт фінансового левериджу |
0,0020 |
0,0004 |
0,0000 |
0,25 |
-0,0016 |
-0,0004 |
|
|
Коефіцієнт фінансової залежності |
1,2330 |
1.32598 |
1,3257 |
2 |
12,0268 |
-11,9341 |
|
|
Коефіцієнт фінансового ризику |
0,2330 |
0,3300 |
0,3300 |
0,5 |
0,0970 |
0,0000 |
|
|
Коефіцієнт маневрування |
0,7200 |
0,8100 |
0,8600 |
0 |
0,0900 |
0,0500 |
|
|
Коефіцієнт фінансової автономії |
0,8110 |
0,7500 |
0,7500 |
0,5 |
-0,0610 |
0,0000 |
Провівши аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», виявлено протягом 2010-2012 років збільшення обсягів діяльності. Спостерігається зростання вартості капіталу, й відповідно збільшення вартості активів. У розрізі елементів: позитивним є збільшення власного оборотного капіталу та зменшення позикового капіталу протягом аналізованого періоду. Основними проблемами є негативна динаміка показників ефективності виробничо-господарської діяльності, а саме, уповільнення оборотність активів та капіталу підприємства, зростання тривалості операційного і фінансового циклів.
3.4 Аналіз рівня управління платоспроможністю на ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
Проаналізувавши показники платоспроможності у динаміці за 2010-2012 роки можна побачити, що фінансовий стан підприємства є стійким, але у 2010-2012 роках мав тенденцію до зниження стійкості. В цілому платоспроможність ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» на оптимальному рівні, оскільки показники (за винятком коефіцієнта абсолютної ліквідності) відповідають орієнтованому значенню.
Середній рівень статичної платоспроможності може бути випадковим, тобто тимчасовим, або мати постійний характер. Для глибокого аналізу платоспроможності підприємства використовують показники динамічної платоспроможності.
Оцінка структури балансу розраховується за допомогою коефіцієнта втрати (відновлення) платоспроможності, коефіцієнта загальної ліквідності(К1) і коефіцієнта забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами(К2). Структура балансу визначається задовільною, а підприємство платоспроможним при виконанні наступних умов:
К1 ? 1,5 і К2 ? 0,1
У цьому випадку проводиться розрахунок коефіцієнта втрати платоспроможності (КВПЛ) на найближчі 3 місяці.
КВПЛ = 2,64 + 0,25 (2,64 - 2,49) / 2 = 1,34 (%)
КВПЛ ? 1, що вказує про реальну можливість підприємства не втратити платоспроможність протягом найближчих 3-х місяців, тобто це свідчить про наявність резервів поліпшення рівня платоспроможності.
Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом ліквідних потоків коштів, тобто передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл. Для одержання інформації про кількість грошових ресурсів на підприємстві, його фінансовий стан, ліквідність, платоспроможність і підвищення рівня управління грошовими потоками здійснюють аналіз руху грошових коштів.
Основною метою аналізу грошових потоків підприємства є визначення причин нестачі чи надлишку коштів, а також джерел їх формувань, надходжень і напрямів використання. Для дослідження ефективності управління грошовими потоками необхідно розрахувати та проаналізувати ряд показників, а саме такі як: ліквідний грошовий потік, коефіцієнт ліквідності грошових потоків, обертання грошових коштів.
Ліквідний грошовий потік є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства.
ГПл за 2010 рік = (366 + 0 - 3748) - (635 + 10805 - 2686) = - 12136 (тис. грн.)
ГПл за 2011 рік = (73+ 6000 -2540) - (366+ 0 - 3748) = 6915(тис. грн.)
ГПл за 2012 рік = (0 + 7135 - 8688) - (73+ 6000 -2540) = - 5086 (тис. грн.)
Ліквідний грошовий потік характеризує абсолютну величину грошових коштів, які отримані від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. Він є важливим показником для внутрішніх користувачів (менеджерів, власників) суб'єкта господарювання, адже визначає вплив позики та кредитів на діяльність підприємства. Значення показника для ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» 2011 році становить відповідно - 6915 тис. грн., що пов'язано з відсутністю позик, і свідчить про надлишок грошового потоку на підприємстві, а у 2010 та 2012 роках даний показник є від'ємним і становить -12136 тис. грн і -5086 тис. грн, це пов'язано з тим, що на початок періоду підприємство мало більшу заборгованість по кредитах, ніж на кінець.
Оборотність грошових коштів - це кількість оборотів коштів підприємства за рік.
Розрахунок оборотності грошових коштів ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки.
Огк у 2010 році = 417199 / (3217 + 67211) = 5,9 (оборотів)
Огк у 2011 році = 423784 / (3644+ 76428,5) = 5,3 (оборотів)
Огже у 2012 році = 460828 / (4390 + 91808,5) = 4,8 (оборотів)
Даний показник ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у 2010 році становив 5,9 обороти, у 2011 році 5,3обороти, а у 2012 році оборотність грошових коштів має тенденцію до зменшення, становить 4,8 оборотів, що свідчить про зниження ефективності використання оборотних коштів (рис.4.1).
Рис.4.1. Оборотність грошових коштів ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за 2010-2012 роки, (обороти)
Розрахунок коефіцієнта руху грошових коштів від операційної діяльності на ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у 2010-2012 роках:
КРКод за 2010 рік = 6936,0 / 39111,0 = 0,17 (%)
КРКод за 2011 рік = -475,0 / 56794,0 =- 0,008 (%)
КРКод за 2012 рік = 4493,0 / 60697,0 = 0,07 (%)
Даний коефіцієнт свідчить про недостатність у 2011 році грошових коштів для здійснення господарської діяльності. У 2010 та 2012 роках коефіцієнт руху грошових коштів становить 17% і 7% відповідно.
Достатність грошових коштів обумовлює життєздатність, поточну ефективність діяльності підприємства. Якість грошового обороту підприємства визначається не лише складом грошових потоків, але й показниками ритмічності, синхронності надходження, витрачання та ефективності грошових потоків.
Тактичні рішення управління фінансовим станом пов'язані з оптимізацією величини та структури оборотних активі і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю.
Управління платоспроможністю підприємства ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» потрібно будувати на засадах постійного компромісу з урахуванням визначених пріоритетів і необхідності одночасної мінімізації ризику втрати платоспроможності та ризику втраченої вигоди, адже досягнення необхідної рентабельності та ліквідності, як правило, вступають у протиріччя.
4. Шляхи підвищення платоспроможності підприємства ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
санація платоспроможність фінансовий
4.1 Оцінка банкрутства ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»
...Подобные документы
Роль і значення фінансової санації підприємства для виходу його з фінансової кризи. Тривалість процедури санації та порядок її проведення. Форми та засоби відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства.
реферат [15,5 K], добавлен 01.03.2016Економічна сутність санації підприємства, аналіз виробничо-господарської діяльності. Діагностика фінансової кризи. Структурно-логічна схема плану фінансової санації. Порядок подання претензії про відшкодування заборгованості. Судова санація підприємства.
курс лекций [115,7 K], добавлен 22.12.2010Сутність фінансової підтримки санації підприємств в Україні. Можливі джерела державної підтримки санації. Непрямі методи державної підтримки санації підприємств. Шляхи вдосконалення законодавчої бази щодо державної підтримки санації підприємств в Україні.
реферат [25,4 K], добавлен 18.10.2007Сутність і види фінансової стійкості підприємства, завдання її аналізу та методичні підходи до оцінки. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності компанії. Дослідження абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, шляхи її підвищення.
курсовая работа [140,1 K], добавлен 18.05.2013Економічна сутність, випадки, мета проведення та умови проведення фінансової санації підприємства, її фінансові джерела. Визначення фінансових ресурсів, необхідних для проведення процедур санації, порядок її проведення та фінансова участь кредиторів.
реферат [29,7 K], добавлен 09.09.2010Оцінка платоспроможності підприємства. Установлення оптимальної потреби підприємств у виробничих засобах. Суть фінансового стану, поняття фінансової санації, ліквідності, платоспроможності, банкрутства. Склад та кругообіг основних виробничих засобів.
контрольная работа [45,4 K], добавлен 15.03.2011Економічна сутність фінансової стійкості; обґрунтування методології визначення її основних показників. Розгляд організаційно-економічної характеристики ТОВ "Укрлан". Аналіз та оцінка відновлення платоспроможності, шляхи підвищення фінансової стійкості.
дипломная работа [592,6 K], добавлен 28.10.2014Особливості та форми фінансової санації як засобу подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству компанії. Надання дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства - зміст непрямого методу фінансового оздоровлення підприємства.
доклад [18,0 K], добавлен 14.11.2010Економічний зміст і порядок проведення, форми санації. Етапи керування санацією підприємства, порядок проведення санаційного аудиту. Банкрутство підприємств, діагностика та шляхи запобігання. Аналіз фінансової стійкості і поточної платоспроможності.
курсовая работа [135,3 K], добавлен 14.11.2009Економічна сутність, роль та значення платоспроможності підприємства, концептуальні основи її підвищення. Методичний інструментарій аналізу платоспроможності. Економічні відносини, що виникають в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства.
отчет по практике [346,6 K], добавлен 20.04.2015Оцінка кризових факторів фінансового розвитку та прогнозування банкрутства підприємства. Аналіз фінансово-господарського стану, причин фінансової кризи. Стратегія санації підприємства. План заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності.
контрольная работа [107,6 K], добавлен 07.04.2014Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".
курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011Особливості організації фінансової діяльності торговельного підприємства. Розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо адаптації функціонування підприємств торгівлі. Напрями підвищення фінансової рентабельності підприємства торгівлі.
дипломная работа [158,8 K], добавлен 28.12.2013Аналіз інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємств. Показники ліквідності, платоспроможності, прибутковості, самофінансування, рентабельності та оборотності. Аналіз підвищення прибутковості підприємства на прикладі АТ "Козова-цукор".
курсовая работа [110,1 K], добавлен 23.02.2011Інформаційне забезпечення та методики оцінки фінансової стійкості підприємства. Оцінка фінансової стійкості ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" за системою показників. Підвищення фінансової стійкості підприємства. Управління фінансовою стійкістю.
курсовая работа [984,0 K], добавлен 02.07.2014Сутність фінансової стратегії. Фінансова стратегія в контексті розвитку підприємства. Механізми фінансової реструктуризації. Метод аналізу точки розриву. Оцінка діяльності підприємства щодо формування фінансової стратегії. Показники ліквідності балансу.
дипломная работа [159,1 K], добавлен 28.07.2012Інтернаціоналізація як об’єктивна закономірність розвитку світового господарства. Структура дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств України. Особливості фінансової безпеки підприємства. Огляд збиткових підприємств України за 2007–2011 р.
научная работа [55,2 K], добавлен 13.03.2013Теоретичні основи фінансової діяльності товариства з обмеженою відповідальністю. Проведення аналізу структури статей балансу ТОВ "Зварконтакт", оцінка його прибутковості та рентабельності. Шляхи удосконалення управління фінансовою діяльністю підприємства.
курсовая работа [134,8 K], добавлен 16.05.2011Загальна характеристика фінансової стійкості підприємства. Поняття та види фінансової стійкості. Фінансово-економічна діагностика діяльності підприємства ПАТ "Білопільський машзавод". Шляхи поліпшення фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.
курсовая работа [709,8 K], добавлен 14.09.2012Аналіз фінансової діяльності підприємства ПАТ "Полтаваобленерго": оцінка інформації, необхідної для прогнозування майбутніх показників. Фактори виникнення фінансової кризи, SWOT-аналіз компанії; механізм відновлення платоспроможності і прибутковості.
курсовая работа [395,9 K], добавлен 24.12.2013
