Особливості фінансової санації підприємства

Для вітчизняних підприємств Терещенком О. О. було розроблено відповідні моделі для різних галузей промисловості України. Зокрема, для добувної, металургійної промисловості та енергетичного комплексу модель Терещенка має такий вигляд:

Z= 0,213X1 + 2,208X2 + 0,67X3 + 1,13X4 + 1,48X5 + 0,515X6 + 0,467X7 - 2,599,

де Х1 - поточні активи/поточні зобов'язання;

Х2 - власний капітал/валюта балансу;

Х3 - чиста виручка від реалізації/валюта балансу;

Х4 - сума чистого прибутку та амортизації/сума чистої виручки та інших операційних доходів;

Х5 - сума чистого прибутку та амортизації/валюта балансу;

Х6 - прибуток до оподаткування/чиста виручка від реалізації;

Х7 - чиста виручка від реалізації/середні залишки обігових коштів.

У разі, якщо Z-коефіцієнт менший за - 0,8, діагностується фінансова криза, при його значенні більше за 0,51 фінансова стійкість, у інших випадках - необхідний додатковий аналіз.

Розрахуємо Z-коефіцієнт для ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»і сформуємо наступну таблицю.

Таблиця 4.1 Розрахунок показників моделі ймовірності банкрутства за О.Терещенком

Z 2010 = 0,213 х 1+ 2,208 х 0,8 +0,67 х 2,0 + 1,13+ 0,03 + 1,48 х 0,07 + 0,515 х 0,06 + 0,467 х 3,2 - 2,599 = 0,75

Z 2011 = 0,213 х 1 + 2,208 х 0,75 +0,67 х 1,6 + 1,13 х 0,06 + 1,48 х 0,14 + 0,515 х 0,09 + 0,467 х 2,7 - 2,599 = 1,9

Z 2012 = 0,213 х 1+ 2,208 х 0,75 +0,67 х 1,579 + 1,13 х 0,08 + 1,48 х 0,06 + 0,515 х 0,025 + 0,467 х 1,8 - 2,599 = 2,157

Розрхунок ймовірності банкрутства ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за дискримінантною моделлю Терещенка 2010-2012 р.р.

Отже, як показують результати таблиці , на аналізованому підприємстві протягом усього періоду спостерігалась хороша ситуація. Зокрема, у 2010 році коефіцієнт ймовірності банкрутства для ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» становив 0,75 що є найменшим за 3 роки. Стрімка динаміку показника ймовірності банкрутства свідчить про стійкий фінансовий стан та нарощування підприємством можливостей фінансово-виробничих потужностей.

Отже, Z-коефіцієнт є значно більшим ніж 0,51, що свідчить б про стійке фінансове становище підприємства та мізерну ймовірність банкрутства.

Дискримінантна модель О.Терещенка має наступні переваги:

· простота у розрахунку;

· розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних й враховує галузеві особливості підприємства;

· за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішує проблему визначення критичних значень показників, які є індикатором вірогідності банкрутства підприємства конкретної галузі.

Однак дана методика не є досконалою і має свої недоліки: відсутність поглибленої класифікації стійкості фінансового стану (існує лише - задовільний та незадовільний фінансовий стан); отримання значень в границях від -0,9 до 0,9 зобов'язує проводити додатковий аналіз для ідентифікації стійкості фінансового стану.

Виходячи з вищенаведеного, можна достатньо обґрунтовано стверджувати, що індикаторами банкрутства підприємства, перш за все, є: рівень ринкової вартості підприємства, структура капіталу, склад активів підприємства, ліквідність балансу.

Таким чином, оптимальна модель прогнозування ймовірності банкрутства має включати наступні показники: рентабельність власного капіталу - динаміка цього показника впливає на ринкову вартість акцій підприємства; коефіцієнт фінансової автономії; коефіцієнт поточної ліквідності - рівень цього коефіцієнта залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу та ін.; коефіцієнт оборотності активів; рентабельність продажів.

Майжевсі ці показники представлені в моделях Терещенка та Сайфулліна-Кадикова. Однак, зважаючи на незбалансованість та суб'єктивність значень вагових коефіцієнтів в моделі Сайфулліна-Кадикова, більш оптимальною є модель О.О. Терещенка.

4.2 Шляхи вдосконалення управління фінансової стійкості ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»

В умовах ринкової економіки від підприємства вимагається підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п.

Стійкість підприємства є якісною характеристикою його стану, індикатором його «здоров'я», запорукою його життєздатності і підгрунттям стабільності на ринку і розвитку у конкурентному середовищі.

На фінансову стійкість впливають різні причини - як внутрішні: виробництво продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв'язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо; так і зовнішні: податкова політика держави та ринкова кон'юнктура.

Фінансова стійкість - це комплексне поняття, яке в першу чергу пов'язане з відповідною структурою активів і пасивів підприємств, ефективністю їх використання. Від рівня фінансової стабільності багато в чому залежить конкурентоспроможність підприємств, їх потенціал у діловому співробітництві, ефективність реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин.

Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має бути гнучка структура капіталу, вміння організувати його рух у такий спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, внаслідок спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення собівартості продукції, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійке фінансове становище, у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансову діяльність як складову господарської діяльності має бути спрямовано на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу та найбільш ефективне його використання.

Ефективне управління внутрішніми факторами діяльності підприємства для підвищення фінансової стійкості має передбачати: оптимізацію складу і структури активів підприємства, раціоналізацію їх обороту; ефективне розміщення власних фінансових ресурсів та мобілізацію залученого капіталу; забезпечення самофінансування за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; ліквідацію заборгованості підприємства.

Створення сприятливого зовнішнього середовища для підвищення фінансової стійкості підприємств слід здійснювати за напрямками: формування багатоукладної економіки; надання правовому забезпеченню більшої динамічності, якості і соціально-економічної результативності; удосконалення системи оподаткування, цінової політики, кредитної системи.

В умовах кризового становища нашої країни перед підприємствами стоїть проблема зміцнення фінансової стійкості. Зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства можливе за умови досягнення оперативних цілей, а саме:

1. Усунення неплатоспроможності підприємства;

2. Відновлення фінансової стійкості підприємства;

3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання;

4. Збільшення обсягу позитивного грошового потоку;

5. Зниження обсягів споживання інвестиційних ресурсів підприємства у поточному періоді.

Основні оперативні цілі досягнення неплатоспроможності:

1. Збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних зобов'язань;

2. Зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов'язань підприємства;

3. Зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства.

Усунення неплатоспроможності - найважливіше завдання, бо коли підприємство може своєчасно погасити свої борги перед кредиторами, це свідчить про встановлення системи розрахунків і попереджує виникнення процедури банкрутства. Хоч неплатоспроможність підприємства може бути усунена за рахунок виконання низки фінансових заходів, фактори, які призвели до неплатоспроможності , можуть залишатись без змін.

Отже, можна стверджувати, що фінансова стійкість - комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів, тому їх слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення і використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Размещено на Allbest.ru