Діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів

· нестабільна динаміка показників на квартальні дати, значення показників погіршуються;

· чітка тенденція до від'ємного розміру власного капіталу на звітні дати.

До цього класу належать емітенти, які не в змозі в строк погасити боргові цінні папери, а також емітенти, щодо яких банк не може розраховувати на повернення суми внеску до статутного капіталу в разі їх реорганізації;

ґ) клас "Д" визначається з урахуванням таких факторів:

· менше одного року з часу державної реєстрації емітента, останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

· наявність негативного аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку;

· наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цінних паперів;

· наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих відсотків за борговими зобов'язаннями;

· збиткова діяльність протягом останніх трьох років, негативні фінансові результати протягом поточного року;

· емітента визнано банкрутом або щодо нього порушено справу про банкрутство;

· від'ємний розмір власного капіталу на дату оцінки.

До цього класу належать емітенти, інвестування яких надалі є неприпустимим, а придбані боргові цінні папери практично неможливо погасити на час проведення їх класифікації (однак, можна буде погасити за рішенням суду або після санації), а також ті емітенти акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, за якими банк може не лише не повернути свою частку в статутному капіталі, а й бути правонаступником деяких боргових зобов'язань.

Банк зобов'язаний віднести емітента до класу не вище класу "Д" у разі відсутності в банку достовірної інформації, що підтверджує оцінку ризику (класу) емітента.

Якщо емітент не відповідає принаймні половині перелічених показників відповідного класу, то такий емітент відноситься до класу, що є нижчим.

Банк зобов'язаний надавати інформацію, на підставі якої було визначено клас емітента, представникам органу банківського нагляду на перший запит. Ненадання такої інформації є підставою для застосування заходів впливу відповідно до законодавства України.

2.3 Напрями вдосконалення діяльності ПАТ КБ «Приватбанк» на ринку цінних паперів

Перехід від стагнації до економічного зростання в економіці України вимагає більш активного використання ринкових заходів щодо підтримки та подальшого розвитку трансформаційних перетворень. Важливим моментом сучасного етапу функціонування банківського сектору України є активізація участі банків на фондовому ринку. Операції банків із цінними паперами є відносно новими, але надзвичайно перспективними, враховуючи активізацію фондового ринку України. Саме тому проблеми діяльності банків на фондовому ринку є актуальними на сьогодні для всіх суб'єктів банківської сфери.

Вивченню проблем розвитку фондового ринку в Україні присвячено чимало праць сучасних економістів. Разом з тим залишається невисвітленим досить широке коло питань, пов'язаних зі специфікою проведення банками операцій із цінними паперами. Банківська система України на сьогодні перебуває на складному етапі свого розвитку, а це зумовлює велику кількість проблем, які потребують вивчення.

Метою цього дослідження є аналіз функціонування банків України на фондовому ринку, а також визначення шляхів удосконалення операцій банків із цінними паперами.

Сьогодні ринок цінних паперів України є самостійним елементом сучасної ринкової інфраструктури, який характеризується стрімким та динамічним розвитком, а також появою на ньому нових учасників. Серед них особливе місце займають банки, які на сьогодні є найбільш авторитетними учасниками фондового ринку. Зростання ролі банків на фондовому ринку пов'язане, перш за все, з тим, що вони можуть виконувати широкий спектр операцій одночасно і тому виступають найефективнішими дійовими особами на цьому сегменті ринку. На фондовому ринку можна виділити три напрями діяльності банку: як емітента, як інвестора та як професійного учасника.

Проте одним із найперспективніших напрямів діяльності банків на фондовому ринку є організація випуску цінних паперів, зокрема корпоративних облігацій, що надає їм значної переваги серед інших учасників. таких операцій, про що свідчить поступове, але постійне збільшення їх частки серед інших учасників[8, с.20].

Сучасний український ринок корпоративних облігацій перебуває на стадії становлення і не може конкурувати з ринками розвинених країн, оскільки йде повільне зростання випусків облігацій. Однією з найбільших проблем фондового ринку залишається недотримання стандартів корпоративного управління, а саме недостовірність наведеної інформації емітентом та недостатньо врегульоване питання доступу акціонерів до проспекту емісії [20, с.11].

З метою якісної перебудови фондового ринку України та спрямування його на реалізацію завдань інвестиційно-інноваційної сфери політика держави має бути зосереджена на підвищення випуску цінних паперів банками.

За своїми потенційними можливостями ринок корпоративних облігацій може стати потужним джерелом залучення інвестицій у реальний сектор економіки, тому сприяння його розвитку повинне стати одним із пріоритетів державної політики на фондовому ринку. Основні заходи держави на цьому сегменті ринку мають бути спрямовані на залучення ресурсів шляхом емісії цінних паперів банками, що забезпечить збільшення пропозиції цінних паперів на ринку. Також банкам доцільно розширювати надання інвестиційних послуг, які на цьому етапі здійснюються на недостатньому рівні.

Управління ризиками банківської діяльності вважається за доцільне здійснювати через використання похідних цінних паперів як одного з найбільш ефективних інструментів захисту від несприятливих обставин і запровадження нових методик управління портфелем фінансових інвестицій.

Дотримання даних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності банків на ринку цінних паперів дасть змогу забезпечити не лише оздоровлення фінансового сектору, а й відновлення темпів економічного зростання, що є головним завданням в умовах якнайшвидшого подолання наслідків фінансової кризи в економіці.

Висновки

Банки - активні інституційні учасники ринку цінних паперів. Вони здійснюють операції з різними видами цінних паперів - пайовими, борговими, похідними (фінансовими інструментами) і в різних сегментах ринку - первинному і вторинному, біржово­му і позабіржовому, ринку державних і корпоративних цінних паперів, внутрішньому, міжнародному і глобальному. Діяльність банків на ринку цінних паперів багатогранна. Вони виступають у ролі емітентів, інвесторів, фінансових посередників та інфраструктурних учасників ринку, займаються непрофесій­ною і професійною діяльністю з цінними паперами. Комерційні банки зобов'язані створювати резерв на відшкодування збитків від операцій із цінними паперами. Банки можуть зазнати збитків від операцій із ЦП внаслідок: - погіршення фінансового стану емітента ЦП; - зниження ринкової ціни цінних паперів внаслідок зміни поточної ринкової норми дохідності. Резерв на відшкодування збитків комерційного банку від операцій із ЦП складається із загального та спеціального резерву.

Комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до постанови Правління Національного банку України, згідно з нею комерційні банки мають право здійснювати з векселями такі операції: 1. Кредитні: а) врахування (дисконт) векселів; б) видача позичок до запитання під забезпечення векселів; в)рефінансування вексельних операцій. 2. Комісійні: а) прийняття векселів на інкасо для одержання платежів і для оплати векселів у строк; б) зобов'язання оплатити вексель за платника (доміціляція); в) гарантування оплати векселя (авалювання).

Ефективне функціонування ринку цінних паперів не можливе без чіткого визначення напрямків його подальшого розвитку. Цей розвиток пов'язаний з реалізацією державою двох взаємодоповнюючих функцій: створення розвинутого, інформаційного прозорого, відкритого та високо ліквідного українського фондового ринку, інтегрованого в міжнародні ринки цінних паперів, та одночасне вдосконалення форм і методів його регулювання, принципів роботи на ньому з метою захисту інтересів інвесторів, держави й суспільства.

Нині в Україні слід розробити стабільну сучасну законодавчо-нормативну базу ринку цінних паперів, яка буде сприяти: - розвитку інфраструктури РЦП; - наданню емітентами й професійними учасниками РЦП інформаційної прозорості і відкритості ринку; - підвищенню рівня фінансової достатності та стабільності в діяльності професійних учасників РЦП; - впровадженню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності на українському РЦП; - забезпеченню високої професійності фахівців, які здійснюють свою діяльність на ринку.

Активність банків як професійних учасників ринку цінних паперів значною мірою визначатиметься моделлю організації цього ринку (банківська, небанківська, змішана).

Основними видами професійної діяльності банків України на ринку цінних паперів в майбутньому буде фінансове посередництво, діяльність з управління цінними паперами та організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами, тобто діяльність у ролі інфраструктурних учасників ринку.

Список використаних джерел

1. Арістова А.М. Фінансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцій / А.М. Арістова, Н.П. Шульга. - К: КНТЕУ, 2007. - 123 с.

2. Бутенко О.І. Сек'юритизація - один із напрямів розвитку ринку боргових інструментів // Ринок цінних паперів. - 2006. - №5. - С. 18-20.

3. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата. - К.: Знання, 2006. - 464 с.

4. Гайдуцький А. Світовий ринок міграційного капіталу й економічна криза 2008-2009 рр. / А.Гайдуцький // Вісник НБУ. - 2010. - №1. - С. 34-40

5. Ковалев В.В. Финансовый менеджмент: теория и практика: научное издание / В.В. Ковалев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2007. - 1024 с.

6. Козьменко С.М. Стратегічний менеджмент банку: Навчальний посіб-ник / С.М. Козьменко, Ф.І. Шпиг, І.В. Волошко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 734 с.

7. Конопатська Л. Деякі питання регулювання банківської діяльності в період світової економічної кризи / Л. Конопатська, К. Раєвський // Вісник НБУ. - 2010. - №2. - С. 22-26

8. Краснова І. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління ресурсним потенціалом банку / І. Краснова // Вісник НБУ. - 2009. - №10. - С. 46-52

9. Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008 -2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. Лютий, О. Юрчук // Вісник НБУ. - 2011. - №1. - С. 10-16

10. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-е вид., доп. і перероб./ Л.О. Примостка. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

11. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 року N 2121-ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом N 2856-VІ від 23.12.2010) - [Електронний ресурс] - режим доступу - http://zakon1.rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn.cgі?nreg=2121-14

12. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом N 564 від 20.12.2010) - [Електронний ресурс] - режим доступу - http://zakon1.rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn.cgі?nreg=z0841-01

13. Річні звіти ПАТ КБ „Приватбанк” за 2010-2012 роки - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://prіvatbank.ua/html/2_13r.html

14. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. д-ра экон. наук, проф. О.И. Лаврушина. - М.: Юристъ, 2005. - 688 с.

15. Штейн О. Стратегія комерційного банку на ринку банківських послуг / О. Штейн // Економіст. - 2006. - №1. - С. 44-46.

16. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник / З.І. Щибиволок; Відп. за вип. С.І. Шкарабан. - К.: Знання, 2006. - 312 с.

17. http:// www.aub.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт Асоціації банків України, 2012

18. http:// www.prostobank.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт аналітичної компанії «Простобанк», 2012

19. http://www.bank.gov.ua - Офіційний Інтернет-сайт НБУ, 2013

20. http://www.prіvatbank.com.ua Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ «Приватбанк», 2012

Размещено на Allbest.ru