Податкова служба України

На противагу США у Канаді на федеральному рівні запроваджено податок на додану вартість, який має переважно фіскальне значення. При цьому на рівні багатьох територій діє податок із продажів.

У Канаді доволі високі ставки акцизного оподаткування. Акцизи мають не лише фіскальне та соціальне значення, вони виступають способом контролю з боку держави за переміщенням підакцизних товарів. Проблемою організації акцизного оподаткування в Канаді є наявність значної кількості контрабандних тютюнових виробів (у східних і південних провінціях країни), що постачаються переважно із США та окремих резервацій.

Основні податкові надходження місцевих бюджетів формуються за рахунок оподаткування нерухомості (частка різних податків на нерухомість у доходах місцевих бюджетів подеколи досягає 40%) і підприємницької діяльності.

Адміністрування податків у Канаді здійснює Канадське агентство митниці та зборів, яке підзвітне парламенту через міністра з національних доходів. Це агентство також адмініструє більшість місцевих податків, але місцеві органи влади вносять за вказану послугу певну плату. В окремих провінціях адміністрування місцевих податків здійснюють регіональні органи влади (міністерство доходів певного регіону).

Витрати на адміністрування податків у Канаді складають приблизно 1% обсягу зібраних податків [4].

Щорічно податкові органи перевіряють із виїздом на місце приблизно 2% платників податків. Усі платники за категоріями ризику вчинення правопорушення поділені на чотири категорії (ідентифікація платника здійснюється за 150 показниками для фізичних осіб і 30 - для юридичних). Найчастіше перевіряють діяльність платників із найвищим рівнем ризику.

Великі корпорації (компанії, які отримують дохід у понад $250 млн. на рік) підписали з податковою службою спеціальні угоди, у яких обумовлені деякі питання проведення планових перевірок (строки, методи, порядок вирішення суперечок та ін.). Строк такої перевірки зазвичай становить від 3 до 8 місяців, при цьому предметом перевірки може бути діяльність лише за останні 4 роки.

Кримінальне законодавство Канади встановлює відповідальність за податкове шахрайство, під яким розуміють ненадання документів або свідоме перекручення відомостей, представлених податковій службі, що потягнуло за собою зниження сум нарахованих податків. Податкові спори (конфлікти) розглядає спеціалізована судова установа - Податковий суд. Існує звичайна (стандартна) процедура, а також скорочене провадження розгляду спорів.

Висока ефективність системи податкового адміністрування Канади зумовлена в цілому раціональною та гнучкою податковою політикою, яка органічно враховує інтереси і держави, і територій, і платників [25].

3.2 Адміністративно-правові механізми державного управління митною справою в Європейському союзі

Митну справу ЄС визначає єдина митна політика Європейського співтовариства, а також порядок і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, стягування митних платежів, митного оформлення і митного контролю. У митній справі ЄЄ існує щільне міжнародно-правове середовище, яке складається з конвенцій, розроблених Радою митного співробітництва Всесвітньої митної організації (РМС/ВМО), а також норм єдиного митного законодавства.

Митне законодавство ЄС складається з нормативних правових актів Європейського співтовариства й визначає єдину митну політику ЄС в межах митного кордону.

Митний кордон ЄС проходить по зовнішній лінії державних кордонів суб'єктів Співтовариства і відділяє митну територію ЄС від територій держав, що не входять в ЄС, для вживання заходів у сфері зовнішньоторговельної, тарифної і нетарифної політики відносно третіх країн.

Митна територія ЄС утворена митними територіями держав-учасників митного союзу, що є такими з географічного і політичного погляду, включаючи їх сухопутну територію, територіальні і внутрішні води і повітряний простір над ними. На цій території в повному обсязі діє єдине митне законодавство ЄС.

Існують різні види митних територій: національні митні території суб'єктів ЄС; єдина митна територія ЄС, створена країнами-членами ЄС на основі багатобічних договорів про встановлення митного союзу; митні території вільних митних зон, митні території вільних складів. Також включені деякі території, які, хоча і не є в географічному і політичному аспекті територією ніякої країни-члена ЄС, але по праву і фактично були інкорпоровані до митних територій деяких держав Співтовариства на підставі конвенцій, підписаних з третіми країнами, це: Юнгхольц (австро-німецький договір від 3 травня 1968 р.); Міттельберг (австро-німецький договір від 2 грудня 1890 р.); Монако (Конвенція від 18 травня 1963 р.); Сан-Маріно (Конвенція від 31 березня 1939 р.).

Митний союз визначається як заміна однією митною територією декількох митних територій суб'єктів ЄС і припускає загальний простір, в якому здійснюється вільний обіг товарів і осіб. Митне законодавство ЄС, на думку політиків, є законодавством повним, сучасним, стандартизованим, ефективним. Це найважливіший інструмент адміністративно-правового регулювання митної справи в суб'єктах ЄС, оптимізації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) і захисту національної економіки на всій митній території Європейського співтовариства [7].

Як приклад, звернемося до сучасного досвіду захисту економічних і правових інтересів у розвинених державах ЄС: Фінляндії та Швеції . Законодавче обмеження імпортної конкуренції в цих країнах здійснюється за принципом балансування внутрішніх і зовнішніх пін. За рахунок різниці між високими цінами внутрішнього ринку й низькими цінами зовнішнього ринку виробляються закупівлі надлишків виробництва у скандинавських фермерів і субсидування, зокрема, експорту пшениці. Важливою формою субсидування сільського господарства в ЄС є митне регулювання імпорту товарів, тобто використання митних платежів на продовольство, що імпортується. Узагалі в країнах ЄС широко використовується компенсаційний митний збір, який у поєднанні з відповідними транспортними витратами зрівнює національні і світові ціни, зокрема на продовольство. Ухвалення рішень з митного регулювання в державах-членах ЄС, оптимізації обсягів експорту - імпорту здійснюється на базі постійного моніторингу витрат виробництва, а також безпосередніх економічних ситуацій з урахуванням цін внутрішніх і світових ринків. Для ефективного адміністративно-правового регулювання митної справи в ЄС суб'єкти Європейського співтовариства використовують митні режими, а також заходи тарифного і нетарифного регулювання відповідно до митних тарифів і законодавства своїх країн.

Саме в такому аспекті ми надаємо адміністративно-правову характеристику митного законодавства ЄС, використовуючи як джерела Митний кодекс (Проект Митного кодексу ЄС уперше був поданий для обговорення Комісією Європейських співтовариств 28 лютого 1990 р. Кодекс був прийнятий відповідно з регламентом № 2913/92 від 12 жовтня 1992 р. і введений в дію регламентом № 2454/93 від 2 липня 1993 р.) [31] і Митний тариф Європейського співтовариства (Митний тариф ЄС був прийнятий Радою ЄЕС 23 липня 1987 р. на підставі регламенту № 2658/87 і вступив в дію з 1 січня 1988 р.) [6]. Товари, які перемішуються через митний кордон ЄС, поділяються відповідно до встановлених митних режимів: 1) випуск товарів до вільного обігу (імпорт); 2) митний транзит; 3) митний склад; 4) переробка на митній території; 5) переробка поза митною територією; 6) переробка під митним контролем; 7) тимчасове використання (тимчасове ввезення); 8) вивіз (експорт).

Вантажна митна декларація (ВМД) або заява про надання одного з режимів подаються в терміни, встановлені в межах 45 днів для товарів, що прибувають морським шляхом, і 20 днів для всіх інших товарів, починаючи з дня надання загальної декларації.

Випуск товарів для вільного обігу на митній території ЄС означає зміну його статусу для категорії тих товарів, які надходять у держави ЄС з третіх країн або отримані з товарів третіх країн, цей режим застосовується в тих випадках, коли товари постійно залишаються на митній території ЄС, включаються до внутрішнього товарообігу і беруть участь у системі ціноутворення. До товарів, які перебувають у вільному обігу, застосовуються нормальна і спрощена процедури митного оформлення. Інтерес становить така процедура митного оформлення, як режим збірного декларування. Завдяки цій процедурі майже на 3/4 за часом спрощується митне оформлення товарів, що ввозяться в ЄС.

Випуск товару у вільний обіг пов'язаний зі сплатою імпортного митного збору, інших зборів і податків, а також застосування передбачених для даного виду товару тарифних і нетарифних заходів митного регулювання (преференції, ліцензії, квоти). Митний транзит передбачає наявність двох процедур, що забезпечують обіг товарів усередині ЄС:

- зовнішній транзит (процедура Т-1) - переміщення товару третьої країни з одного пункту в інший в межах митної території ЄС;

- внутрішній транзит (процедура Т-2) - переміщення товару суб'єкта ЄС з одного пункту в інший в межах митної території ЄС через територію третьої країни без зміни митного статусу товару.

При поміщенні товару під процедуру Т-1 заповнюється ВМД у формі документа доставки товарів (ДКД) [8] або книжка МДП (карнет TIR). При переміщенні товарів у режимі «транзиту» митні органи на зовнішньому кордоні ЄС зобов'язані одержати гарантію від особи, яка надає товари для транзиту. Гарантія полягає в оформленні солідарної заставної відповідальності третьої фізичної або юридичної особи, що проживає в одній з держав-членів ЄС або діє з відома уповноваженого на це державного органу ЄС. Гарантія поширюється на транзит товарів усією митною територією Співтовариства незалежно від того, в якому митному органі країни-члена ЄС вона була оформлена [9]. Відповідно до митного законодавства ЄС від зобов'язання надавати гарантію на транзит товарів звільняються адміністрації залізниць держав-суб'єктів ЄС, транспортні компанії, що здійснюють перевезення річкою Рейн і водними артеріями, що формують її басейн, а також морськими, повітряними шляхами і за системою каналів усередині ЄС. Звільняються також компанії, що здійснюють транзитні перевезення відпові дно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжок МДП (карнета TIR).

Митний склад передбачає зберігання іноземних товарів під митним контролем з метою подальшого вивозу за межі митної території ЄС або їх випуску у вільний обіг для подальшого збуту на національному ринку держав-членів ЄС. Митні склади можуть бути державними і приватними. Є переваги, що надаються цим режимом: іноземні товари можуть зберігатися на складі до моменту їх випуску у вільний обіг без сплати імпортного митного збору. Більше того, товари з третіх країн, що перебувають на митному складі в одній з країн ЄС, можуть бути вивезені за межі ЄС за процедурою зовнішнього транзиту взагалі без сплати митного збору в ЄС. Митний кодекс ЄС формулює загальне правило, за яким відсутні обмеження на термін зберігання іноземних товарів у вказаному режимі (вказаний порядок визначений ст. 108 Митного кодексу Європейського співтовариства) [7].

Переробка товарів на митній території передбачає тимчасове ввезення іноземних товарів (сировини, напівфабрикатів) з третіх країн без сплати митного збору і кількісних обмежень з метою їх переробки і зворотного вивозу за межі ЄС як компенсаційних товарів. Економічне значення процедури переробки товарів на митній території ЄС достатньо значне, оскільки спрощує і прискорює процес проходження через Співтовариство товарів, у виробництві яких беруть участь підприємства різних держав, як членів ЄС, так і третіх країн. Цей режим надає також підприємствам суб'єктів ЄС, які продають свої товари в треті країни, виробляти заміну зіпсованих (що вийшли з ладу) деталей товарів, не чекаючи їх повного повернення в країну-виробника.

Переробка товарів поза митною територією передбачає тимчасовий експорт товарів, які вивозяться за межі митної території ЄС для переробки в третіх країнах з подальшим поверненням в ЄС у формі готового продукту або виробу (компенсаційного товару), одержаного в умовах повного або часткового звільнення від сплати митних платежів. Особливість цього режиму полягає в тому, що він сприяє промисловій кооперації ЄС з третіми країнами, які мають у своєму розпорядженні дешевшу робочу силу, і, зрештою, впливає на зниження собівартості виробництва частини товарів.

Ухвалення в 1992 р. Митного кодексу Європейською Радою створило єдину правову базу митної справи в ЄС і зафіксувало межі правоздатності ЄС у сфері митної справи. Зазначимо, що за своїм складом Митний кодекс ЄС мало чим відрізняється від сучасних митних кодексів інших європейських країн, у тому числі і України, можливо, з тієї причини, що всі вони виконують основну функцію митної політики - захист економічних інтересів своїх держав і митних союзів. Митний кодекс ЄС разом з умовами його застосування, прийнятими як на рівні Співтовариства, так і на національному рівні, формують митні правила Європейського Союзу, які застосовуються: на митній території ЄС; у торгівлі між ЄС і третіми країнами; до товарів, регульованих договором про ЄЕС, договором про ЄОУС і договором про Євратом. Таким чином, всі положення кодексу ЄС є обов'язковими для застосування на всій митній території Співтовариства.

ВИСНОВОК

В умовах розбудови української державності чинником її успішного функціонування є фінанси, що виступають невід'ємною складовою ринкових відносин і важливим інструментом державної політики.

За умов нестабільності ринкова економіка, з одного боку, виявляє тенденцію до наростання стихійних неконструктивних явищ, але водночас, з іншого, - піддається державному впливові. Як не парадоксально, але чим більша стихія, тим більші можливості держави, сильніший вплив всіляких контролюючих органів . До контролюючих суб'єктів належать податкова та митна служби, від конструктивної діяльності яких залежить повне та своєчасне формування доходної частини бюджету. Тому особлива увага в сучасних умовах приділяється державою діяльності зазначених фіскальних органів.

У широкому плані під адмініструванням податків і зборів (обов'язкових платежів) розуміється процедура реалізації прав і обов'язків суб'єктів податкового права щодо узгодження й погашення податкових зобов'язань.

У вузькому розумінні адміністрування податків іноді визначається як комплекс дій адміністративного характеру, що здійснюються контролюючими органами для забезпечення справляння податків і зборів . У цьому контексті адміністрування податків розглядається тільки з боку однієї групи суб'єктів податкового права, що уявляється некоректним, з огляду на необхідність забезпечення паритетних інтересів учасників податкових відносин.

У рамках адміністрування податків здійснюється постанова на облік, декларування податкових зобов'язань, визначення податкових зобов'язань контролюючими органами, зміна строків виконання податкових зобов'язань, повернення зайво сплачених податків, стягнення несплачених податків, застосування забезпечувальних заходів (податкова застава, податкова порука, адміністративний арешт активів), порядок оскарження. Основним документом, який сьогодні регулює процес адміністрування в Україні є Податковий кодекс ТА Митний кодекс України та Закон № 2181.

Адміністративно-правове регулювання митної справи в країнах- суб'єктах ЄС у своєму структурному і функціональному значенні утворює єдину цілісну систему фіскальних і адміністративно-правових принципів, на яких грунтується також і митна справа в Україні, а саме: єдність митної політики; єдність митної території; єдність митного законодавства; єдиного тарифного регулювання в конкретному поєднанні його із заходами національної економічної політики будь-якої держави Європейського співтовариства. Адміністративно-правове регулювання митної справи у ЄС за своїм характером і структурою багатофункціональне. Його головне завдання полягає у виконанні регулятивних функцій стосовно переміщення товарів через митний кордон ЄС і одноманітного застосування митного законодавства ЄС в цій сфері. Інтернаціоналізація митних аспектів життя Європейського Співтовариства сприяє розвитку інтеграційних митних зв'язків між країнами, об'єднаних в єдиний митний союз. Це забезпечує створення в державах, близьких у митному відношенні, уніфікованих нормативних правових актів у сфері митної справи, заснованих на міждержавних договорах і угодах, з умовою застосування обов'язкових принципів міжнародного митного права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Податковий кодекс України від 28 січня 2014 року N 736-VII.

2.Митний Кодекс України від 19 вересня 2013 року N 588-VII.

3. Карлін М. І. Фінанси зарубіжних країн : навч. посіб. / М. І. Карлін - К. : Кондор, 2006.

4.Попова Л. В. Налоговые системы зарубежных стран : учеб.-метод. пособ. / Л. В. Попова, И. А. Дрожжина, Б. Г. Маслов. - М. : Дело и Сервис, 2011.

5.Ткаченко Н. М. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність : навч.-метод. посіб. / Н. М. Ткаченко. - К. : Алерта, 2007.

6. The Community Customs Code. - Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2004.

7. Международное соглашение о перевозке грузов по железным дорогам (Берн, 1949) // сб. таможенных документов / под ред. В. Г. Драганова. - М. : РИО РТА, 1997.

8.О введении в действие Таможенного кодекса ЕС // The Community Customs Code. - Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 1993.

9. Борисов К. Г. Международное таможенное право : учеб. пособие / К. Г. Борисов. - М. : РУДН, 2005.

10. Мартинюк В.П. Митна система та економічна безпека держави : теорія і методологія ; [монографія] / Мартинюк В.П. - Тернопіль : Астон, 2010.

11.Інтернет ресурс - http://www.ibser.org.ua

12.Проценко Т.О. Адміністративно-правове забезпечення діяльності податкової служби та його удосконалення // Підприємство, господарство і право. - К, 2007. - № 6.

13.Проценко Т.О. Вплив соціально-економічних факторів на ефективність адміністрування податків і митних платежів // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2004.

14. Проценко Т.О. Правове забезпечення адміністрування податків та митних платежів: Монографія. - Ірпінь: НАДПСУ, 2006.

15.Рева Т.М. Економіко-організаційний механізм управління податками на промисловому підприємстві: Автореф. дис. ... канд.екон. наук. - Дн., 2009. -16.Рогатых Л.Ф. Квалификация контрабанды. - СПб., 2008. ;

17.Рыбак В.В. Рыночная трансформация системы доходов местного самоуправления: теория и практика. - Донецк, 2011.

18.Саввин М.Я. Административный штраф. - М, 2007.

19.Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. - Ірпінь.: Академія ДПС України, 2001.

20.Михайлов В.И., Федоров А.В. Таможенные преступления. - СПб., 2009.

21.Смирнов М.П. Зарубежная налоговая и криминальная полиция и их оперативно-розыскная деятельность. - М. АНП, Изд-во МГУ, ЧеРо, 2009.

22.Янушевич Я. Результати контрольно-перевірочної роботи підрозділів податкового аудиту та валютного контролю // Вісник податкової служби України. - 2012. - № 16.

23.Ярошенко Ф.О. Трансформація державної податкової служби України: Монографія. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2006.

24. Энтин М.Л. Суд Европейских сообществ: правовые формы опеспечения западноевропейских интеграций. - М., 2003.

25. System of the Tax control. - 2003. - № 4.

Размещено на Allbest.ru