Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри банківської справи Київського національного економічного університету і належить до тем: "Банківська система України: її становлення та розвиток у перехідний період до ринкової економіки" (номер державної реєстрації 01-96U023340, 1996-2000 рр.), "Грошово-кредитний механізм економічного зростання" (номер державної реєстрації 0101V002946, 2001-2006 рр.). Роль автора у виконанні першої теми полягала у підготовці окремого підрозділа, присвяченого дослідженню проблеми щодо оцінки кредитних ризиків комерційного банку за окремими операціями та оцінки ризику кредитного банківського портфеля у перехідний період в Україні. В межах другої теми автором здійснені розробки, що полягають в удосконаленні підходу до системної оцінки потенційного позичальника та методики оцінки фінансового стану позичальника комерційними банками.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні місця фінансових ризиків у системі банківських ризиків, у виявленні й науковому обґрунтуванні суті управління фінансовими ризиками комерційного банку на сучасному етапі, розробці обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення методів управління фінансовими ризиками, виявленні й розробці комплексних способів мінімізації фінансових ризиків комерційних банків як запоруки стабільності економіки України в цілому й банківського сектора, зокрема. Для досягнення поставленої мети передбачено постановку та вирішення таких завдань:

· визначити основні причини виникнення ризику;

· розкрити теоретичні основи класифікації банківських ризиків, визначити основні фактори виникнення фінансових ризиків, визначити місце фінансових ризиків у загальній системі банківських ризиків, подати власну оцінку й класифікацію банківських ризиків;

· проаналізувати основні методи оцінки та аналізу кредитного ризику, розробити рекомендації щодо вдосконалення методів мінімізації кредитного ризику для сучасних українських банків;

· дослідити сучасні методи управління ризиком відсоткової ставки й ризиком валютних операцій та подати рекомендації щодо оптимізації процесу управління цими ризиками;

· вивчити основні характеристики й функції ліквідності, розкрити основні методи аналізу й оцінки ризику незбалансованої ліквідності, подати науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення процесу управління й планування ліквідності у практиці комерційних банків;

· визначити основні способи мінімізації фінансових ризиків на сучасному етапі розвитку банківської системи України;

· подати практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу управління фінансовими ризиками комерційних банків України.

Об'єктом дослідження є система фінансових ризиків, що супроводжують діяльність комерційних банків в Україні.

Предметом дослідження є процес управління фінансовими ризиками в банківській діяльності.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є наукове й творче осмислення досягнень зарубіжних та вітчизняних учених у галузі теорії й практики управління фінансовими ризиками в комерційному банку. В роботі використані такі методи дослідження, як: метод економічного аналізу, прогностичний метод (експертна оцінка), діагностичний метод (анкетування, бесіда), загальнонаукові прийоми аналізу, метод аналізу й синтезу, специфічні методи наукового дослідження (згрупування, порівняння, узагальнення економічних показників, коефіцієнтний, системного аналізу), портфельний метод, рейтинговий метод, метод наочного відтворення результатів (табулювання, графічний метод). Крім цих методів, були використані методи елементарної математики та математичної статистики. Обробка первинних і одержаних даних проводилась з використанням сучасних комп'ютерних технологій шляхом багатофакторного аналізу.

Методика дослідження базується на вивченні законів України, постанов і декретів Кабінету Міністрів України, Указів Президента України, нормативних документів та інформаційно-аналітичних матеріалів Національного банку України, статистичних даних Асоціації українських банків, науково-методичних матеріалів Інституту Економічного Розвитку Світового Банку, комерційних банків України, які входять до числа провідних за основними показниками діяльності. У дослідженні також використані дані річних звітів, бухгалтерських балансів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, економічних і політичних оглядів, тижневиків, монографій, інтернет-дані. Емпіричною базою дослідження стали результати конкретних підрахунків, здійснених дисертантом або за його участю.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході даної роботи здійснене комплексне дослідження процесу управління фінансовими ризиками комерційного банку. Найважливіші результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у такому:

· обґрунтований новий підхід щодо основних принципів класифікації ризиків банківської діяльності. Розроблена класифікація фінансових ризиків дає можливість ранжувати їх за ступенем практичної значущості й здійснювати аналіз, контроль та управління ризиками відповідним чином;

· обґрунтоване відокремлення поняття такого фінансового ризику, як ризик концентрації, що включає ризик концентрації позикових коштів та вкладень (регіональний ризик концентрації, галузевий ризик концентрації, ризик концентрації забезпечення, ризик концентрації зв'язаних позичальників, ризик концентрації великих кредитів, ризик концентрації емітентів);

· узагальнено зарубіжний досвід оцінки позичальника банками та запропонований комплексний підхід до системної оцінки потенційного позичальника;

· удосконалено існуючу методику щодо визначення фінансового стану позичальника шляхом визначення рейтингів (нормування фінансових показників) за допомогою матриць ранжування значень фінансових показників, диференційованих за секторами економіки;

· запропоновано схему оцінки проекту позичальника, що включає п'ятнадцять пунктів, з метою захисту банку від спровокованого зловживання з боку позичальника;

· здійснено уточнення значень методик GAP та Duration при оцінці відсоткового ризику комерційними банками України на конкретних розрахунках основних показників цих методик за певний період;

· розроблено комплекс показників, за якими оцінюється ризик незбалансованої ліквідності комерційного банку;

· розроблено модель дослідження та планування ліквідності комерційного банку за методом джерел та використання коштів.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація висновків, пропозицій та методичних розробок дисертанта сприятиме покращенню процесу управління фінансовими ризиками в комерційних банках, що, в свою чергу, призводить до підвищення ефективності та стабільності банківської системи України.

Методологічні положення та практичні рекомендації, викладені в роботі, з питань планування ліквідності комерційних банків за методом джерел та використання засобів та комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника успішно апробовані і впроваджуються у практичній діяльності КБ "Фінанси і кредит" (довідка про впровадження №1-0100/5808 від 11.09.2001 р.).

Використання результатів дисертаційного дослідження мало практичну користь при здійсненні економічного, технологічного та математичного аналізу діяльності Кримського РУ ЗАТ КБ "Приватбанк", теоретичні та практичні розробки використані у деяких внутрішніх документах банку, зокрема у Інструкції банку з управління фінансовими ризиками, що має важливе практичне значення для аналізу фінансових показників (акт про впровадження № Р.11.01/30-3449 від 25.06.2001 р.).

Методологічні розробки дисертанта також були використані спеціалістами ГУ НБУ в АРК під час підготовки зауважень та пропозицій до проектів низки інструктивних документів (акт про впровадження від 03.09.2001 р.).

Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладені під час читання лекцій на базі Кримського Економічного Інституту КНЕУ з тем: "Основи організації банківського кредитування", "Аналіз ділової активності та додержання економічних показників", "Підприємницькі ризики та методи їх зниження" (витяг з протоколу №3 від 18.10.2000 р.).

Викладені в роботі методичні розробки та рекомендації використовуються у навчальному процесі Київського національного економічного університету в ході викладання курсів "Аналіз банківської діяльності", "Кредитування та контроль" (довідка про впровадження від 05.09.2001 р.).

Вироблені практичні рекомендації та методологічні розробки використовуються при підготовці навчального курсу з фінансових ризиків та при складанні переліку питань для атестації стажерів і молодих спеціалістів Кримського РУ ЗАТ КБ "Приватбанк". За матеріалами наукового дослідження проводиться навчання спеціалістів-початківців департаменту загальносистемного бізнесу корпоративних клієнтів Кримського РУ ЗАТ КБ "Приватбанк" (акт про впровадження № Р.11.01/30-3449 від 25.06.2001 р).

Особистий внесок здобувача: всі результати одержано автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Прийняті до практичного запровадження основні положення та висновки, практичні результати та рекомендації даної дисертаційної роботи були представлені й обговорені на таких науково-практичних конференціях:

· Восьмій міжнародній науково-практичній конференції "Теорія й практика управління організацією з погляду тисячоліть" (Київ, 24-26 травня 2001);

· Міжнародній науково-практичній конференції "Ризикологія в економіці та підприємництві" (Київ, 27-28 березня 2001);

· Міжнародній науково-практичній конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству" (Донецьк, 21-23 березня 2001);

· Першій Ялтинській конференції "Стратегія корпоративних фінансів" (Ялта, 05-07 жовтня 2000).

Наукові публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 1,4 друкованих аркушів, з них 4 - у наукових фахових виданнях (1,05 друк. арк.), 4 - у інших виданнях (0,35 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Текст дисертації викладений на 194 сторінках комп'ютерного тексту й містить 38 таблиць на 20 сторінках, 16 рисунків на 8 сторінках, 4 додатки на 44 сторінках. Перелік використаних джерел включає 168 найменувань й викладений на 14 сторінках.

фінансовий банківський сектор ризик

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й основні завдання дисертації, викладено методологічну основу та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. "Банківські ризики та їх класифікація". У даному розділі досліджено три основні теоретичні проблеми. Перша стосується розмежування думок вчених щодо визначення поняття такої економічної категорії як "ризик". Друга полягає у вивченні існуючих нині систем банківських ризиків, класифікованих за різними ознаками, визначенні місця фінансових ризиків у цих системах. Третя присвячена розробці системи банківських ризиків на основі вже досліджених систем, накопиченого практичного досвіду та здійсненого аналізу.

Банківська справа за своєю природою й суттю є зв'язаною з ризиками, породжуваними численними обставинами. Розуміння сутності банківських ризиків, правильна оцінка й управління ними дозволяє уникнути або значно знизити втрати, що виникають у банківській практиці. У процесі проведеного дослідження автором проаналізовано погляди вчених щодо визначення такого поняття, як "ризик", і дійдено висновку, що вони поділяються на дві категорії. Одні визначають ризик як невизначеність, пов'язану із настанням якихось подій або їхніми наслідками, інші виокремлюють поняття "ризик" і поняття "невизначеність", вважаючи, що будь-яка невизначеність повинна бути приведеною до ризику, а вже ризик є розпізнаним, ідентифікованим, проаналізованим, оціненим та мінімізованим. Узагальнюючи існуючий вітчизняний та світовий досвід, а також враховуючи практику визначення поняття ризику сучасними українськими банками, дисертант визначає ризик як невизначеність, пов'язану із настанням несприятливих подій для суб'єкта, зокрема для банку. Невизначеність виникає внаслідок несподіваних змін. Для банку невизначеність є результатом несподіваних змін відсоткової ставки, фінансових потоків, обсягів депозитів, платіжоспроможності позичальників, валютних курсів тощо. Необізнаність щодо цього теж породжує різноманітні ризики.

Проаналізовані точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених щодо основних принципів класифікації ризиків, що супроводжують банківську діяльність. Зроблено висновок, що кожний автор пропонує власні кваліфікаційні (визначальні) ознаки, за якими будує систему банківських ризиків. Необхідно відмітити, що поняття "ризик" є суб'єктивним і не може бути визначеним як закономірність в побудові системи банківських ризиків. Для кожного банку система класифікації ризиків буде суто індивідуальною й залежатиме від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Саме цим пояснюється факт відсутності єдиної й універсальної схеми класифікації банківських ризиків, а як наслідок - відсутність комплексних методів і системних підходів до аналізу й оцінки банківських ризиків в Україні.

Визначаючи фінансові ризики як ризики, що супроводжують фінансові операції банку, можна твердити, що кожний фінансовий ризик не зустрічається "в чистому вигляді" при здійсненні банком фінансових операцій. Фінансові ризики складають досить численну групу ризиків, визначають основні фінансові показники діяльності банку, завдають основні збитки або, навпаки, приносять прибутки. Ряд вчених виділяє фінансові ризики в складі спекулятивних ризиків, другі - у складі портфельних ризиків, треті - у складі внутрішніх ризиків, проте кожен з них визначає місце фінансових ризиків як основоположне, тому що саме вони є причиною основних безповоротних втрат у разі виникнення несприятливих обставин. Необхідно зазначити, що цим твердженням дисертант не заперечує значущості інших ризиків, що також завдають фінансових втрат, а розумно окреслює склад фінансових ризиків, виходячи з досвіду й практики виявлення того чи іншого ризику в банківській діяльності в Україні.

Запропонована власна система класифікації банківських ризиків (рис.1) за сферами виникнення та ступенем значущості, що ґрунтується на аналізі ступеня впливу різноманітних фінансових ризиків на стан банківської системи та аналізі практичного значення кожного з ризиків, здійсненому на базі ЗАТ КБ "Приватбанк". Серед усієї сукупності ризиків, що супроводжують банківську діяльність, виділені основні (першорядні) й загальні ризики. Цей розподіл продиктований аналізом та систематизацією багаторічних спостережень й виявленням у загальному масиві ризиків тих ризиків, що є основними (превалюючими) у банківській діяльності і тих, що є загальними.

Рис. 1. Класифікація банківських ризиків.

Виявлені, вивчені й додатково виділені ризики, зумовлені надмірною спеціалізованістю банку, зокрема залученням пасивів або розміщенням активів, так звані ризики концентрації. Вони поділені на дві основні групи: ризики концентрації вкладень та ризики концентрації позикових коштів. Ризик концентрації вкладень відбиває ступінь схильності банку до несприятливих змін, пов'язаних із наданням кредитів (вкладенням коштів) у підприємства із загальними характеристиками, які роблять їх уразливими щодо впливу тих же несприятливих факторів. Прийняття на себе такого ризику є нормальним явищем у банківській практиці й може бути важливим джерелом одержання прибутку. Проте надмірний ризик концентрації вкладень може створювати серйозну загрозу для доходів банку та його капіталу. Ризик концентрації пасивів відбиває схильність банку до коливань у структурі пасивів, пов'язаних: із складом зобов'язань (структурою залучення за терміном та видами валют), відсутністю страхування депозитів, великими депозитами, що належать одній особі або певній групі осіб.

Серед відомих ризиків концентрації щодо кредитного блоку можна виділити такі: регіональний ризик концентрації, галузевий ризик концентрації, ризик концентрації забезпечення, ризик концентрації пов'язаних позичальників, ризик концентрації великих кредитів. Щодо інвестиційного блоку: галузевий ризик концентрації, ризик концентрації емітентів. Щодо блоку пасивів: ризик концентрації великих депозитів, ризик концентрації пов'язаних депозитів, ризик концентрації за терміном та валютами залучення, ризик концентрації міжбанківських коштів.

Вивчене й розкрите положення про те, що ризики концентрації є інтегрованими й пронизують усю систему банківських ризиків. Зважаючи на їхню важливість і значущість для банківської діяльності, ризики концентрації, безумовно, слід вивчати й досліджувати як окремий фінансовий ризик.

Розділ 2. Ризик кредитних операцій. У розділі досліджується три практичних питання. Перше присвячене дослідженню критеріїв оцінки та аналізу кредитного ризику. Друге - вивченню існуючих методів оцінки та аналізу кредитного ризику й розробці ряду рекомендацій щодо удосконалення цих методів в управлінській діяльності комерційних банків. Третє - дослідженню сучасних розробок щодо оцінки й мінімізації ризику кредитного портфеля комерційного банку.

Встановлено, що в роботі банків, як і будь-яких інших фінансових структур, за важливістю на першому місці стоїть оцінка ризикованості здійснюваних активних операцій. Одним із основних ризиків при проведенні банком активних операцій є кредитний ризик. Кредитування нині - один з найважливіших напрямів діяльності комерційного банку, доходи від якого для різних банків України становлять в середньому 60% від загальної суми доходів. Кредитні ресурси - один з основних активів вітчизняних банків і характеризується тим, що має тенденції до зростання. Так, протягом 2000 року обсяг кредитних вкладень банків України зріс на 66,5%, або на 9,5 млрд. грн. Обсяги кредитування суб'єктів господарювання зросли в реальному виразі протягом 2000 року на 36,7%, у той час як у 1999 році - на 16%. Зросла питома вага кредитів суб'єктам підприємництва з 42,4% (на 01.01.00) до 47,6% (на 01.01.01). Загальна частка кредитів суб'єктам підприємництва у кредитно-інвестиційному портфелі банків на 01.01.2001 становила 77%, частка міжбанківських кредитів - 15%, частка цінних паперів - 8%. Загальний кредитно-інвестиційний портфель українських банків збільшився протягом 2000 року на 205,85% й складав на 01.01.2001 - 21 389,06 млн. грн. При вивченні особливостей виявлення кредитного ризику дисертант дійшов висновку, що кредитний ризик для комерційного банку полягає не лише у загрозі неповернення кредиту й відсотків по ньому, але й у загрозі втрати банком частини прибутку через перевищення депозитних ставок над ставками по кредитах. Це може бути як наслідком незбалансованого за термінами та сумами кредитного портфеля, так і наслідком негнучкості у визначенні ставок щодо залучених та позикових коштів.

Пропонується запровадження комплексного підходу до системної оцінки позичальника з проведенням комплексного аналізу, що передбачає: аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз юридичних аспектів, аналіз пропонованого до фінансування проекту, оцінку забезпечення кредиту, оцінку ризику, пов'язаного з наданням кредиту. Комплексний підхід передбачає також оцінку основних критеріїв, що вважаються світовою практикою основоположними, а саме: репутації, можливостей, капиталу, умов, застави. Аналіз кредитоспроможності, без сумніву, є основним елементом комплексного кредитного аналізу й дозволяє прогнозувати вірогідність своєчасного повернення кредиту. Дисертант виділяє такі основні елементи аналізу кредитоспроможності позичальника: аналіз фінансового стану позичальника, юридичного стану, банківської історії, якості менеджменту й фахового рівня керівників, конкурентних переваг.

Доведено, що основним недоліком існуючої методики оцінки фінансового стану позичальника є незабезпечення реальної оцінки аналізованих показників, через те що прийняті у світовій практиці оптимальні значення не є адаптованими до України. Крім того, оптимальні величини показників для різних сфер і галузей ринку набувають різних значень. У зв'язку із зазначеним, дисертантом запропонована до використання методика щодо визначення фінансового стану позичальника на основі визначення рейтингів за допомогою матриць ранжування значень шістнадцяти фінансових показників, диференційованих за секторами економіки.

Інтегрований показник фінансового стану позичальника, який використовується у цій методиці, може набирати значень від 0 до 10 й розраховується за формулою 1:

(1)

де Rating _i - величина рейтингу i-го фінансового показника;

Weight _i - вага i-го фінансового показника у інтегрованому показнику.

Шкала рейтингів інтегрованого показника забезпечує визначення рейтингу в трьох різних випадках: за наявності позитивної тенденції у фінансовому стані позичальника, відсутності вираженої тенденції та наявності негативної тенденції.

Наступною складовою комплексного аналізу позичальника є аналіз пропонованого до фінансування проекту. На основі проведеного дослідження дисертантом аргументується положення про те, що аналіз кредиту щодо обґрунтованості є першим захистом банку від провокування зловживань з боку клієнта. Ним розроблена схема оцінки проекту кредитним підрозділом банку, що містить 15 основних пунктів. На думку дисертанта, оцінка слабких та сильних сторін проекту є необхідною, через те що проект первісно повинен бути прибутковим і рентабельним, в іншому разі необхідність щодо його реалізації суттєво знижується. Проводячи таку оцінку щодо кожного з клієнтів, банк визначає переважно перспективні для кредитування галузі бізнесу. Крім того, відповідальними працівниками кредитних підрозділів банку виробляються певні стандарти або шаблони щодо клієнтів, які в подальшому можуть поповнити рейтингові системи оцінки кредитопозичальника.

Третя складова кредитного аналізу - аналіз юридичних аспектів кредиту, що запитується, має основоположний характер в періоди недостатньо развинутої законодавчої бази в країні. На думку автора, підсумок юридичної експертизи являє собою документарну базу, на якій базується законність надання кредиту.

Четвертою складовою комплексного аналізу є оцінка забезпеченості кредиту. В результаті проведеного дослідження дисертантом аргументоване положення про те, що застава виступає лише додатковою гарантією для банку щодо повернення кредитних коштів. Для забезпечення адекватності й дієвості забезпечення банку необхідно додержуватись основних відомих принципів щодо його прийняття. Краще використовувати як заставу найбільш ліквідне забезпечення, що в разі його реалізації не вплине на імідж банку.

Основною проблемою українських банків є відсутність механізму швидкої реалізації застави в разі неповернення кредитів. Ця проблема може бути значною мірою вирішеною за умови вдосконалення законодавчої бази щодо розподілу ризиків банків із спеціалістами, що є компетентними в галузі швидкої реалізації майна.

Проведення аналізу й оцінки кожного конкретного кредиту є недостатнім для одержання комплексного уявлення про величину можливого сукупного ризику кредитного банківського портфеля. В зв'язку з цим дисертантом запропоноване дослідження й розрахунок сукупного ризику банківського портфеля, здійснені у кілька способів, що використовуються нині комерційними банками. Проведені розрахунки засвідчили, що визначення сукупного кредитного ризику є можливим лише з певною часткою вірогідності. Тому цю проблему необхідно вирішувати шляхом удосконалення існуючих способів і впровадження нових методик сучасних програмних засобів на основі використання широкої сумісної математичної та економічної бази.

Серед основних елементів управління ризиком кредитного банківського портфеля автором вивчені й виділені такі: резервування, лімітування, формування ефективної цінової політики, диверсифікація, встановлення лімітів щодо повноважень і відповідальності. Автором відмічена необхідність використання всіх елементів управління для проведення комплексних заходів щодо управління ризиком кредитного банківського портфеля. Дослідження основних елементів і практична оцінка значення кожного елемента показала, що на сучасному етапі розвитку банківської системи України банкам необхідно приділяти особливу увагу диверсифікації кредитного портфеля. Досліджений взаємозв'язок ризику концентрації активів і елемента диверсифікації й встановлено, що при додержанні вироблених банками норм концентрації по кредитному блоку, можлива автоматична диверсифікація кредитів на етапі первинного формування кредитного портфеля. Галузева та регіональна концентрація кредитного банківського портфеля КБ "Приватбанк" на 01.01.2000 р. представлена рис. 2 та 3.

Рис. 2. Галузева концентрація

Рис. 3. Регіональна концентрація

Кредитні ризики, які виникають у банківській практиці, пов'язані в основному з відсутністю в Україні єдиних комплексних методів аналізу, методик оцінки кредитних ризиків і стратегії управління ними, нестабільною загальноекономічною ситуацією, недостатністю компетентних спеціалістів, недосконалістю законодавчої бази у банківському бізнесі, відсутністю системи страхування кредитних ризиків, відсутністю джерел, що містять всеосяжну й вірогідну інформацію щодо позичальника. Мінімізація кредитних ризиків на сучасному етапі може бути здійсненою шляхом вжиття банками ряду комплексних заходів, а саме: удосконалення існуючих кредитних політик і процедур щодо їх реалізації; проведення якісного й комплексного кредитного аналізу щодо кожного позичальника; комплексне використання всіх елементів управління сукупним кредитним ризиком; використання фахової підготовленості персоналу.

Розділ 3. Ринкові ризики. У розділі досліджується світовий досвід і практика управління двома основними ринковими ризиками: відсоткової ставки та валютних операцій. Розкриваються три основні питання. Перше полягає в окресленні існуючих методів оцінки й аналізу ринкових ризиків, другий - у дослідженні основних методів управління ринковими ризиками, третій - в узагальненні основних інструментів хеджирування ринкових ризиків і оцінці ступеня використання їх в Україні.

Управління відсотковим ризиком значною мірою здійснюється банками країн з развинутими фінансовими ринками й низьким рівнем інфляції. Однак банки України неминуче піддаються відсотковому ризикові через часовий диференціал між змінами відсоткових ставок у активах і зобов'язаннях. Процес управління відсотковим ризиком в Україні передбачає спільне управління активами й пасивами банку. Управління обома частинами балансу необхідно здійснювати з урахуванням обмежень щодо величини ліквідності банку, цінової конкуренції та інструментів щодо залучення ресурсів.

Доводиться необхідність проведення аналізу відсоткового ризику шляхом визначення й контролю основних показників відсоткового ризику. До них відносяться чистий відсотковий дохід, чиста відсоткова маржа, спред, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу. На думку дисертанта, ці показники є основними орієнтирами банку в плануванні його діяльності.

Банками України застосовуються дві основні методики - це аналіз GAP і Duration. Методика GAP аналізу ґрунтується на визначенні трьох основних коефіцієнтів: GAP (GAP відношення), сукупний GAP, GAP за дохідними активами. Суть цієї методики полягає у підтриманні нульового GAP, хоча, враховуючи, що GAP є результатом побажань клієнтів банку, практично неможливо підтримувати значення коефіцієнта на нульовому рівні.

Узагальнені закономірності між змінами GAP, ДI (відсоткова ставка), ДЧПД, АЧП та ПЧП наведені в табл.1. На основі існуючих взаємозв'язків стає можливою побудова відповідної тактики поведінки на ринку залежно від обраної банком стратегії. Існують певні труднощі щодо реалізації даного підходу, вони стосуються складності щодо прогнозування зміни рівня відсоткових ставок на ринку и неспівпадінні інтересів банку та клієнтів щодо змін GAP.

Таблиця 1.

У наукових фахових виданнях:

1. Фінкельштейн О.Б. Кредит та ризики: погляд кредитора // Проблеми формування ринкової економики: Міжвідомчий науковий збірник. - Вип.7/Відп. ред. С.Ф. Покропивний. - К.: КНЕУ, 1999. - 248 с. - С.222-226. - 0,25 друк. арк.

2. Финкельштейн О.Б. Риски и их классификация // Экономика и управление. - 2000. - №1 (20). - 32 с. - С.6-8. - 0,1 друк. арк.

3. Фінкельштейн О.Б. Місце фінансових ризиків у загальній системі банківських ризиків // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірник. - Вип. 2-3 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2000. - 328 с. - С.227-234 - 0,45 друк. арк.

4. Фінкельштейн О.Б. Кредитний ризик у контексті кредитного портфеля комерційного банку // Стратегія економічного розвитку України / Наук. Збірн. - Вип.4/Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - 360 с. - С.303-307. - 0,25 друк. арк.

В інших виданнях:

5. Финкельштейн О.Б. Основные принципы управления банковской структурой на примере управления КРУ КБ "Приватбанк" // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали восьмої міжнародної науково-практичної конференції (24-26 травня 2001 р.) - К.: Політехніка, 2001. - 326 с. - С.241-242. - 0,05 друк. арк.

6. Финкельштейн О.Б. Оценка риска и оптимизация управления им в финансово-кредитной сфере, в частности - в банковском секторе // Ризикологія в економіці та підприємництві. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції (27-28 березня 2001 року). - К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. - 449 с. - С.405-406. - 0,05 друк. арк.

7. Финкельштейн О.Б. Использование свободных экономических зон для эффективного функционирования коммерческого и банковского бизнеса // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству" (21-23 березня 2001). - Донецьк: ДонДУЕТ, №2. - 229 с. - С.33-36. - 0,2 друк. арк.

8. Фінкельштейн О.Б. Оптимізація фінансових ризиків банку на основі ефективного управління грошовими ресурсами підприємства // Збірник матеріалів Першої Ялтинської конференції "Стратегія корпоративних фінансів" (5-7 жовтня 2000). - Ялта. - 0,05 друк. арк.