Державне мито

На підприємствах, де відсутні структурні підрозділи або головні спеціалісти, до складу комісії з розслідування включається представник роботодавця.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого;

- у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта за формою П-5 додаються акт за формою Н-1 або НТ; пояснення свідків, потерпілого; витяги з експлуатаційної документації; схеми, фотографії й інші докумен ти, що характеризують стан робочого місця (устаткування, ма шин, апаратури тощо); у разі необхідності медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи отруйних наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після за кінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межа ми підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

- потерпілому або його довіреній особі;

- керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н-1 органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу - відповідній держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н-1 та картка обліку гострого професійного захворювання за формою П-5 надсилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком роботодавець зобов'язаний негайно передати:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- органу, до сфери управління якого належить дане підприємство;

- відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування;

- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань;

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка призначається керівником територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Підлягають розслідуванню всі випадки хронічних професійних захворювань.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

Наслідком нещасного випадку може бути:

- переведення потерпілого на легшу роботу;

- одужання потерпілого;

- встановлення потерпілому інвалідності;

- смерть потерпілого.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

- технічні;

- санітарно-виробничі;

- медико-профілактичні;

- організаційні.

До технічних заходів належать:

- модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

- перепланування розміщення обладнання;

- впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

- придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

- влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

- реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

- придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідли вих впливів;

- організація профілактичних медичних оглядів;

- організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

- проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

- здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв'язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.

ВИСНОВКИ

Передумовою успішного соціально-економічного розвитку України є наявність системи заходів щодо захисту економічних інтересів та безпеки держави в зовнішньоекономічних відносинах. Вирішенню цих питань слугує митна політика країни, митне регулювання й контроль, які є складовими митної справи в Україні.

Система митних стягнень в Україні повинна бути важелем забезпечення економічного зростання, збільшення конкурентоспроможності вітчизняної продукції і розширення експортних можливостей національної економіки. В цьому контексті потрібно вирішити два завдання:

- підтримати та захистити національних виробників від експансії іноземних товарів на період модернізації і реконструкції окремих галузей економіки;

- забезпечити пожвавлення ділової та інвестиційної активності.

Також потрібно сказати те, що сьогодні система митних стягнень в Україні є недосконалою. Подальших досліджень потребують: визначення єдиної методології нарахування та стягнення митних платежів, розробка заходів і подальше збільшення надходжень від справляння митних зборів та платежів.

Митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи країни. Під митними доходами розуміють всю сукупність грошових внесків, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також кошти від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від стягнення штрафів, пені. Крім сплати мита, обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Це вид митних платежів, що стягується за здійснення на користь платника певних дій з боку митних органів під час митного оформлення товарів та інших предметів.

Безумовно, надходження від митних зборів - це незначна частка в доходах бюджету від митних платежів, але зважаючи на те, що вони є джерелом фінансування розвитку митної системи відповідно до Митного кодексу, фіскальний ефект від їх запровадження є суттєвим і постійно зростає.

Можна вважати правильним те, що приведення митних платежів є вихідним моментом гармонізації податкових систем в цілому. Також досвід європейських країн переконує, що інтеграційні процеси в економіці починаються зі створення найсприятливіших умов для торгівлі окремими товарами. Податкова інтеграція починається саме з інтеграційних процесів у митній політиці. Цей напрям можна вважати правильним, оскільки приведення у відповідність митних платежів є вихідним моментом гармонізації податкових систем у цілому. Адже саме мито стоїть на заваді економічній інтеграції, тоді як більшість інших податків регулюють внутрішні процеси споживання і накопичення.

Отже, нарівні з митними податками, митні збори є дієвим засобом не тільки системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але й інструментом податкової політики держави. Основна роль митних платежів полягає у створенні вартісного бар'єра, який підвищує ціну товару незалежно від застосування експортного чи імпортного мита, стимулюванні державного розвитку окремих галузей економіки та надходження коштів до державного бюджету країни.

Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динамізму торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням національних торговельних бар'єрів. Відбувається поглиблення інтеграції міжнародних вимог в національну практику митного регулювання України.

Реалізація цих вимог пов'язана з певними потенційними загрозами забезпечення національних інтересів України. «Відкритість» національної митної території для міжнародної торгівлі може завдавати економічні збитки для держави у вигляді недонадходжень до бюджету внаслідок викривлення митної вартості товарів, шкоди здоров'ю і безпеці споживачів, спричиняти зростання контрабандних потоків тощо. В таких умовах актуалізується потреба підвищення ефективності національної митної політики в сфері забезпечення невідкладного реагування на зовнішні загрози та оперативної протидії можливим негативним наслідкам таких загроз, в напрямку посилення забезпечення економічних інтересів держави й максимального врахування в національній системі регулювання міжнародних правил та вимог.

Платежі, які адмініструються органами Державної митної служби (далі ДМС) відіграють велику роль у наповненні державного бюджету.

Аналіз фіскального та регулюючого потенціалу вітчизняної митної системи з оцінки саме її фіскальної ролі, показав, що протягом 2010-2012 рр. відбувається ріст надходжень до державного бюджету від митних платежів. У 2010 р. загальний обсяг митних надходжень склав 87020,42 млн. грн., що на 3254,64 млн. грн., або на 3,89% більше відповідного значення попереднього року. У 2011 р. загальний обсяг митних надходжень склав 115855,61 млн. грн., що на 28835,19 млн. грн., або на 33,14% більше, ніж у 2010 р.. В 2012 р. з прийняттям нової редакції Митного кодексу України відбулось незначне, але збільшення надходжень у порівняні із 2011 р. на 5579,28тис. грн. Таке збільшення пов'язане з тим, державою проводиться врівноважена митна політика, яка орієнтується з одного боку на лібералізацію ринку зовнішньоекономічної діяльності, а з іншого максимального захисту національного товаровиробника.

Одним із важливіших резервів збільшення фіскальної ефективності митної системи України можна вважати підвищення рівня збираності митних платежів. Аналізуючи коефіцієнт виконання щодо збиранності митних платежів у 2010 році спостерігається недовиконання по всім показникам, крім акцизного податку (збору) із ввезених товарів, коефіцієнт збиранності якого склав - 1,05, ввізного мита - 1,02. Всі інші показники не було виконано, як планувалось, що в цілому відобразилось на загальному зменшенні надходжень митних платежів, де виконання склало 92%. Впродовж 2010 р. не надійшло ПДВ - 10%, вивізного мита - 22%. У 2011 р. простежується підвищення стабільності в країні, що відчутно вплинуло на виконання отримання митних платежів до державного бюджету. Можемо простежити, що фактично були виконані показники по ПДВ - на 107%, акцизний податок (збір) із ввезених товарів - на 131%, ввізне мито - 102%, вивізне мито - 60%. В загальному підсумку фактично надійшло 115856 млн. грн., що склало 107% планових надходжень.

У 2012 р. простежується дуже значні зміни в країні, що відчутно вплинуло на виконання отримання митних платежів до державного бюджету.

Недовиконання плану простежується майже по всім показникам, що вплинуло на загальне невиконання надходжень митих платежів до Державного бюджету України у 2012 р., а саме недовиконання склало 11%. Тобто митна політика держави повернулась на три роки назад, коли відсоток невиконання склав 16%. Можемо простежити, що фактично були виконані показники тільки по ввізному миту - на 102%, за іншими показниками простежується недовиконання. Найбільше недовиконання по вивізному миту - на 49%, ПДВ з ввезених товарів - на 13%, акцизний податок (збір) із ввезених товарів - на 5%.

Непрямі податки стали не лише надійним джерелом доходів бюджетів країн світу, змінилась і структура державних доходів від непрямих податків. Сьогодні головну роль серед непрямих податків відіграють універсальні непрямі податки, переважно податок на додану вартість. В останні десятиліття активно проходив процес лібералізації міжнародної торгівлі, який спричинив суттєве скорочення ставок ввізних і вивізних мит.

В умовах несприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури та нестабільності на світових фінансових ринках відновлення світової економіки протягом 2012 р. було нестійким. Глобальна економіка у 2012 р. продемонструвала уповільнення зростання - фактично 3,2% проти прогнозу у 4%. В країнах єврозони у 2012 р. взагалі була зафіксована рецесія - «мінус» 0,3%. Зростання економік країн, що розвиваються, за підсумком 2012 р. також уповільнилось, у тому числі у Китаї з 9,3% у 2011 р. до 7,8% у 2012 р., в Індії з 7,9% до 4,5%, в Бразилії з 2,7% до 1%.

Справляння митних платежів не повинно виступати головним завданням для сучасної митної служби, це необхідно враховувати при трансформації митної справи України. Перехід від митної служби як суто фіскального органу, що забезпечує значну частину податкових надходжень державного бюджету, до контролюючого органу, пріоритетом діяльності якого є забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, повинен стати головною метою трансформації митної справи України.

На жаль, фіскальна спрямованість діяльності митної служби України на сьогодні обумовлена перш за все станом економіки, який визначає імпорт товарів в Україну та відповідні показники діяльності Державної податкової служби України. Тому принципова зміна правового поля діяльності Державної митної служби України та її завдань можлива лише за відповідної зміни економічної ситуації в країні.

На сучасному етапі впровадження міжнародних стандартів у митній сфері України є надважливим завданням. Ставши членом СОТ, Україна підтвердила плани щодо покращення діяльності митної служби найближчим часом. Членство України в СОТ та процеси глобалізації є вагомими факторами впливу на митну політику держави, оскільки на додаток до співпраці на глобальному рівні уряди також розширюють співробітництво на регіональних рівнях шляхом створення й розвитку митних союзів, зон вільної торгівлі, угод про економічне партнерство. Ефективність митної політики значною мірою залежить від динаміки та розвитку торговельно-економічної діяльності. Без міжнародної торгівлі економіка України не може розвиватись та зростати. Міжнародна торгівля вимагає ефективної логістики, чітких та зрозумілих правил торгівлі, вмілого менеджменту митної політики, використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.

Ефективна митна політика сприяє розвитку торгівлі, а відтак державному та приватному секторам вітчизняної економіки. Бізнес отримує конкурентні переваги ринку у вигляді зниження затримок і витрат унаслідок прогнозованого руху товарів через кордони, а для бюджету забезпечується надійне надходження доходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альміз В. Теоретичні аспекти проблем визначення та коригування митної вартості як фактор забезпечення економічної безпеки держави [Текст] / В. Альміз// Вісник Академії митної служби України - 2006. - № 1. - С. 3-5.

2. Андрущенко В.Л. Податкові системи зарубіжних країн [Текст]: Навч. посіб. / В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов - К.: Комп'ютер прес, 2004. - 300с.

3. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі [Текст]: Навч. посіб. / І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко - К.: Центр навч. л-ри, 2009. - 352 с.

4. Гега П.Т. Основи податкового права [Текст]: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. / П.Т. Гега, Л.М. Доля. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. - 302 с.

5. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи [Текст]: Монографія / О.П. Гребельник. - К.: Нац. торг.-екон. ун-т, 200 - 488 с.

6. Державний комітет статистики України [Електроний ресурс]: статистична інформація за 2010 - 2012 рр. / Офіційний сайт Державного комітету статистики України. - Режим доступу: www. ukrstat. gov. ua.

7. Дудчак В.І. Митна справа [Текст]: Навч. посіб. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

8. Дьомін Ю.М. Україна: протекціонізм і тарифи [Текст] / Ю.М. Дьомін// Митна справа. - 2004. - № 1. - С. 21-25.

9. Дьомін Ю. Поняття та місце митного контролю в системі функцій Української держави/ М. Дьомін // Право України. - 2003. - №8. - С. 40-44.

10. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні [Текст]: Навч. посіб. / Ф.Л. Жорін. - К.: КНЕУ, 2001. - 133 с.

11. Жорін Ф.Л. Правові засади митної справи України [Текст]: Навч. посіб. / Ф.Л. Жорін, І.Н. Звягіна. - К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2005. - 384 с.

12. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-III [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2245-14.

13. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694-XII [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.

14. Засунько С.С. Вентиляція виробничих приміщень [Текст] / С.С. Засунько // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Вип. 1. - Луганськ, 2005. - С. 119-125.

15. Звіт про виконання Державного бюджету України за 2007-2011 рр. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/ doccatalog /list?currDir=146477.

16. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі [Текст]: Навч. посіб. / Д.В. Зеркалов. - К.: «Основа». - 2011. - 551с.

17. Золотько І. А. Податкова система [Текст]: Навч. посіб. / І.А. Золотько - К.: КНЕУ, 2004. - 204 с.

18. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. / О.А. Кириченко. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

19. Кислов С. Імпорт товарів. Оподаткуваня: мито, акцизний збір, ПДВ [Текст] / С. Кислов // Справочник экономиста, - 2009. - № 1. - С. 59 - 64.

20. Корнеєва Т.В. Необхідність визначення понять заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України // Митна справа. - 2007. - № 1. - С. 25-31.

21. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [Текст]: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / А.І. Кредісов. - К.: ВІРА-Р, 2008. - 552с.

22. Лазебник Л.Л. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: Курс лекцій / Л.Л. Лазебник, О.Д. Данілов. - Ірпінь: Національна академія ДПС України. - 2005. - 158 с.

23. Ляхович В.А. Основи податкового законодавства [Текст]: Методич. посіб. / В.А. Ляхович. - К. - 2008. - 210 с.

24. Мазур А.В. Організаційно-правові основи митного контролю в Україні [Текст]: Дис. к.ю.н. / А.В. Мазур. - X.: НЮАУ. - 2007. - 199с.

25. Малєєв В. О. Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах спеціалістів та магістрів економічних спеціальностей [Текст] / В.О. Малєєв, В.М. Лисюк, О.М Кириллов. / Херсонський національний технічний університет. - Херсон, 2012. - 36 с.

26. Мельник М.М. Вплив адміністрування податків на регулюючі ефекти оподаткування в Україні [Текст] / М.М. Мельник // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - 2008. - №11. - С. 39-43.

27. Міжнародний досвід: адміністрування податків в Європі та Україні [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Міністерства доходів і зборів України. -Режим доступу: http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/ povidomlenia_/ 2012_ povidomlenia-modernizatsia/59283.html.

28. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2396-14.

29. Онисько С.М. Податкова система [Текст]: Підручник / С.М. Онисько. - Львів: «Магнолія Плюс», 2009. - 312с

30. Офіційний сайт Державної податкової служби в Україні http://www.sta.gov.ua.

31. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-17 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17&p=129257.

32. Суворкін В.А. Україна - СОТ - перепони до інтеграції [Текст] / В.А. Суворкін // Митна справа - 2009. - № 2 (44). - С. 44 - 80.

33. Чередниченко О.М. Непряме оподаткування у податковій системі України [Текст] / О.М. Чередниченко// «Фінанси України» - 2008. - №11 - С. 101-104.

Додаток А

Економіко-математична модель структури надходжень непрямих податків до Державного бюджету України у 2010-2012 рр.

Задача полягає у розрахунку питомої ваги, та відхилень по питомій вазі у в.п від надходжень непрямих податків до Державного бюджету України у

2010-2012 рр. У випускній роботі результат відображено в таблиці 2.1.

Структура надходжень непрямих податків до Державного бюджету України у 2010-2012 рр.

Таблиця А1

Вихідні дані для розрахунку

Таблиця А2

Структура надходжень непрямих податків до Державного бюджету України у 2010-2012 рр.

Таблиця А3

Вихідні данні розрахунку

Структура надходжень непрямих податків до Державного бюджету України у 2010-2012 рр.

Размещено на Allbest.ru