Податкова система та механізми її реалізації у перехідній економіці
В контексті узагальнюючих закономірностей трансформації ролі держави в перехідній економіці та особливостей формування податкових систем подаються результати досліджень специфічних чинників, що впливають на розвиток та роботу податкової системи України.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.04.2014 |
| Размер файла | 131,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
нАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
іНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
УДК 336.2
Податкова система
та механізми її реалізації
у перехідній економіці
08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
МЕЛЬНИК ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України.
Науковий консультант доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
Геєць Валерій Михайлович,
Інститут економічного прогнозування НАН України,
директор.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Федосов Віктор Михайлович,
Київський національний економічний університет,
завідувач кафедрою фінансів;
доктор економічних наук, професор
Гриценко Андрій Андрійович,
Рада Національного банку України, заступник
керівника Апарату - Керівник експертно-аналітичного
центру з питань грошово-кредитної політики;
доктор економічних наук
Вишневський Валентин Павлович,
Інститут економіки промисловості НАН України
(м. Донецьк),
завідувач сектора проблем фінансово-бюджетної політики.
Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту
(м. Київ)
Захист відбудеться “30” січня 2002 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України: 01011, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий “29” грудня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальна характеристика роботи
У комплексі складних соціально-економічних проблем України, безпосередньо пов'язаних із трансформацією її економіки в напрямі створення соціально орієнтованої ринкової економіки, винятково важлива роль належить податковій політиці і системі, що її реалізує. Податкова політика як один із ефективних інструментів макроекономічного регулювання в ринковій економіці не має альтернативи і в перехідній економіці. Разом з тим, відмінність економічного середовища в ринкових та трансформаційних економіках суттєво змінює сутність і характер цього взаємозв'язку для останньої. Традиційних теоретичних підходів та форм практичного вирішення проблем забезпечення функціонування податкової системи, що виникають, та здійснення нею регулюючої функції виявилося недостатньо в умовах подальшого поглиблення ринкових реформ. Саме тому нового осмислення вимагають як методологічні засади, що покладені в основу діючих податкових відносин, так і практика їх реалізації.
Актуальність теми. Сьогодні узагальнюючих, цілісних наукових праць, які б пояснювали дію, всю сукупність специфічних чинників та давали напрям для подальшого розвитку системи оподаткування в транзитивних економіках недостатньо. Сучасна податкова політика в Україні багато в чому базується на теоретичних постулатах, ефективність яких стосовно економіки перехідного періоду ще не доведена; досвід такої політики лише набувається.
Податки у ринковій економіці є не тільки джерелом державних фінансів, але й важливим інструментом алокаційної, дистрибутивної та стабілізаційної функцій держави. В Україні проблеми оптимального розподілу ресурсів та пом'якшення майнової диференціації населення є найгострішими.
Концептуального визнання класичних принципів оподаткування для управління вітчизняною податковою системою на даному етапі розвитку недостатньо. При всій їх значимості не лише вони визначають податкову атмосферу в трансформаційній економіці. Нагальним є не стільки питання, яким саме принципам повинна відповідати податкова система сьогодні, основне - якою вона повинна бути в найближчій перспективі, оскільки вже сьогодні вона багато в чому не відповідає вимогам часу.
Категорії “податок”, “податкова система” відносяться до ряду найскладніших соціально-економічних понять. Їх винятково важлива роль в ринковій економіці зумовлена тим, що вони повинні одночасно та рівноцінно реалізувати функції, пов'язані з забезпеченням виконання державою її завдань, не стримуючи при цьому процеси накопичення та росту виробництва. У загальному вигляді ця податкова дилема може бути сформульована як дилема інтересів держави та платника податків, а її розв'язання можливе лише за умови гармонізації таких інтересів. Надзвичайно актуальною є оцінка ефективності такої альтернативи в перехідних економіках з огляду на вірогідність гармонізації на рівні, характерному для стабільних економічних систем.
На сьогодні в Україні не створено нормативно-правову основу (не розроблені і не прийняті відповідні концепція і стратегія) формування цілісної системи податкових відносин з точки зору критеріїв їх ефективності. Це дозволяє, з одного боку, вносити безсистемні зміни до процесу оподаткування та виправдовувати їх необхідністю забезпечення загальнодержавних інтересів, а з іншого - до розробки чисельних і досить різноманітних за змістом податкових кодексів, жоден з яких не прийнятий Верховною Радою.
Залишаються вагомими аргументи щодо необхідності зниження високого рівня податкового навантаження - це з одного боку, а з іншого - існує комплекс проблем у бюджеті. Виникає потреба досконалішого аналізу кількісної верифікації податкового навантаження та взаємодії з іншими економічними показниками. Водночас відчувається брак такої оцінки. Досі ці питання залишаються без належного науково-методологічного забезпечення, визначення рівня податкового навантаження обмежується переважно арифметичним підходом. Внаслідок цього формуються різнопланові, часто недостовірні оцінки, з чого випливає неприйнятність розроблених рекомендацій.
Окрім того, значний вплив на економіку має і структура податкового навантаження. Проте до цього такий напрям досліджень практично був відсутній. Не окреслені системоутворюючі компоненти податкового навантаження, що не лише ускладнює механізм їх регулювання і контролю, але й стискає можливості розробки єдиного методологічного підходу до проблеми податкового навантаження, здатного звести воєдино всі аспекти цієї проблеми. Лише за такого підходу можна повніше реалізувати потенціал динамізму економічного життя та переваги системного підходу в оподаткуванні. Отже існує нагальна потреба в розробці і впровадженні підходів та дієздатного інструментарію з організації управління податковим навантаженням.
Найпоширенішими на сьогодні залишаються фундаментальні питання досягнення реальної гармонізації фіскального та регулюючого потенціалу, закладеного в податках, вирішення проблеми зниження податкового навантаження таким чином, щоб це не спричинило суттєвих збитків державному бюджету та перешкод виконанню державою покладених на неї функцій. Ринкові економіки не є самодостатніми, а потребують зовнішнього втручання в глибинні економічні процеси, що в підсумку реалізується через державну владу, зокрема через державну податкову політику. В економічних системах, які розвиваються, регулююча роль податків стає домінуючою. Тому пріоритетного значення набуває теоретичне і практичне осмислення та усунення причин, які призводять до нехтування регулюючим потенціалом окремих податків та всієї податкової системи.
Одна з характерних особливостей перехідного періоду полягає у тому, що в процесі лібералізації економічних і соціальних відносин відбулося суттєве зниження рівня життя населення. Саме тому справжнім критерієм ефективності оподаткування може служити соціальна цільова орієнтація податків. Соціальний сенс процесів оподаткування є виправданим за умови, коли воно здійснюється в межах зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин. Насправді сучасна податкова система тільки сприяє збільшенню диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами (стратами). Така властивість податків, як здатність виконувати егалітарну (вирівнюючу) роль, обумовлює потребу реалізації такого їх потенціалу у вітчизняній практиці. Тим більше, що в Україні ці проблеми теоретично не вивчені та практично не розроблялися. Усе вищесказане дає підстави стверджувати, що дане дослідження актуальне.
В оподаткуванні існує багато проблем, які наука не може вирішити раз і назавжди. Вони вимагають постійного вдосконалення і розвитку економічних знань про податкові відносини, накопичених у працях відомих вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед зарубіжних вчених слід відзначити праці О. Бланшара, Л. Гайгера, Є. Гайдара, А. Іларіонова, Я. Корнаі, Р. Масгрейва, В. Мау, Дж. Сакса, Д. Стігліца, В. Танзі, С. Фішера, Д. Черніка, М. Шніцера та ін. Найбільші здобутки у вітчизняній науці та практиці у сфері податків досягнуті в працях М. Азарова, В. Андрущенка, І. Богословської, О. Василика, В. Вишневського, В. Гейця, А. Гриценка, Б. Губського, А. Даниленка, І. Луніної, А. Поддєрьогіна, Г. П'ятаченка, А. Соколовської, В. Суторміної, В. Федосова, Л. Шаблистої, C. Юрія та ін. Проте на кожному наступному етапі відкриваються нові факти, нові проблеми, що вимагають інших підходів, творчого осмислення та прийняття сучасних і конкретних рішень.
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Роботу виконано в рамках забезпечення наукового супроводження заходів, спрямованих на реформування податкової політики України та створення організаційно-правових основ оподаткування як вирішального елементу комплексного вирішення проблем ринкових реформ. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною планів науково-дослідних робіт Інституту економічного прогнозування НАН України, зокрема теми “Фінансово-бюджетна стратегія держави в перехідній економіці” (номер державної реєстрації 0100U004640) та Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Академії державної податкової служби України, а саме теми “Теоретико-методологічні основи та шляхи оптимізації системи оподаткування України та її регіонів в сучасних умовах соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0100U004292).
Результати наукового дослідження автора відображено у підрозділах “Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік”, “Розвиток податкових важелів регулювання економіки” розділу “Оцінка впливу податкової системи на ефективність економічного розвитку в окремих секторах економіки” наукового звіту з теми “Фінансово-бюджетна стратегія держави в перехідній економіці”, а також у розділах “Теоретико-методологічні підходи до побудови системи оподаткування”, “Пріоритети податкової політики у руслі стратегії соціально-економічного розвитку держави” наукового звіту з теми “Теоретико-методологічні основи та шляхи оптимізації системи оподаткування України та її регіонів в сучасних умовах соціально-економічного розвитку”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо створення нової податкової системи, втілення яких спрямоване на її ефективне і збалансоване, з економічного та соціального погляду, функціонування.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу завдань:
- з'ясувати місце і роль нової податкової системи в структурі інструментів державного регулювання економіки в ході її подальшого реформування;
- поглибити розробку теоретичних основ формування податкової системи в перехідній економіці з одночасним врахуванням специфічних чинників її розвитку та у взаємозв'язку із проблемами збалансованості бюджету, розв'язання боргових проблем і проблем збирання податків;
- виявити причини низької ефективності регулюючого потенціалу податків у перехідних економіках;
- обґрунтувати необхідність формування інструментарію, здатного виявити нестандартні властивості податків і податкової системи в трансформаційних економічних процесах;
- здійснити розгорнутий аналіз структури податкової системи і на його основі розкрити та узагальнити суперечності, що мають структуроутворюючий характер;
- виявити вплив очевидної тенденції збалансування доходів і видатків державного бюджету на формування нової податкової системи;
- узагальнити концептуальні підходи до визначення реального рівня податкового навантаження, теоретично обґрунтувати визначення категорії “податковий агрегат”, розробити методологію та методи структуризації податкового навантаження за податковими агрегатами;
- оцінити щільність взаємодії між розвитком податково-бюджетної та грошово-кредитної систем і на її основі виявити вплив монетарної політики на формування дохідної частини бюджету;
- провести теоретико-методологічне обґрунтування необхідності посилення егалітарної ролі податків, яка є однією з основних складових подальшого розвитку у напрямі формування податкової системи з новими функціями і на цій основі розкрити можливості та особливості дії податкових механізмів для гальмування процесів розшарування населення України;
- оцінити зворотний вплив механізму надання податкових пільг на соціально-економічну і політичну стабільність суспільства, визначити напрями його реформування;
- обґрунтувати концепцію та напрями раціоналізації податкової системи за рахунок забезпечення функціональної гармонії її складових як стратегічного джерела підвищення її ефективності;
- удосконалити механізми дії основних податків у структурі нової податкової системи.
Об'єктом дослідження є податкова система та її окремі елементи з притаманними їм механізмами впливу на стан та перспективи розвитку економіки.
Предметом дослідження є сукупність податкових відносин, що виникають у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту в перехідних економіках.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є сучасна теорія оподаткування, дослідження вітчизняних та іноземних вчених з проблем державного управління, державних фінансів, трансформаційних процесів. Робота базується на системних методах дослідження, методах аналізу, синтезу, порівнянь, багатовимірного статистичного аналізу, факторного аналізу. Інформаційну базу досліджень становлять звітні дані Державної податкової адміністрації України, Держкомстату України, Міністерства фінансів України, законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють податкові відносини в Україні, монографічні дослідження і періодичні видання вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
- поглиблено трактування місця і значення податкової системи як інструменту регуляторної політики держави в перехідних економіках, на відміну від домінуючої на практиці її фіскальної функції. Доведена хибність поширеної теоретичної конструкції, в основі якої домінантне значення держави у трансформаційних процесах розглядається як головний руйнівний чинник вітчизняної економіки. Показано втрати від безсистемної мінімізації ролі держави в управлінні економікою. Запропоновано нові підходи до забезпечення процесів ринкової трансформації економіки на основі використання потенціалу, зосередженого у фіскальній політиці уряду;
- знайшло подальший розвиток обґрунтування неприпустимості спрощеного, переважно фіскального розгляду податкових відносин у перехідних економіках. У контексті теорії економічної динаміки, теорії економічної стратифікації суспільства, виявлено причини втрати регулятивного потенціалу окремих податків та їх системи. Доведено, що важливим аспектом регуляторного потенціалу податкової системи є її здатність упорядковувати економічні взаємовідносини населення, суб'єктів господарювання та уряду;
- запропоновано нові інструменти аналізу податкових відносин у перехідних економіках у частині їх використання для цілей формування нової політики уряду. Вперше обґрунтована категорія “податковий агрегат”, розкрита сутність та наведена її дефініція, що дозволило визначити загальні методичні принципи оцінки реального рівня податкового навантаження. Розроблена методика структуризації податкового навантаження за податковими агрегатами. Впровадження такої розробки надає інформацію для прийняття управлінських рішень на макрорівні щодо динаміки податкового навантаження, дозволяє оцінити можливі зміни та наслідки взаємозв'язку процесів оподаткування з такими макроекономічними чинниками, як обсяг державного боргу, стан платіжної дисципліни, що дає змогу уряду контролювати наслідки можливих змін у податковій політиці;
- вперше обґрунтовано доцільність зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин за рахунок використання властивості податків виконувати егалітарну роль. Розроблено пропозиції щодо перебудови механізмів, які повинні застосовуватися при оподаткуванні доходів громадян і коригуванні їх функціональної визначеності, що у кінцевому результаті забезпечує належний рівень функціональної взаємовідповідності вітчизняної податкової системи;
- розкрито суперечливий характер взаємозалежностей між бюджетно-податковою та грошово-кредитною системами, виявлено обмеження можливостей, закладених у лібералізації монетарної політики щодо зростання доходів бюджету, доведено, що найбільші резерви такого зростання містяться у зміцненні рівня податкової та платіжної дисципліни суб'єктів господарювання;
- виявлено латентний характер показника дефіциту бюджету замість домінуючих оцінок існуючої тенденції до його збалансування та досягнення профіциту, обґрунтовано висновок про неможливість за чинної фіскальної політики досягти у середньо- та довгостроковій перспективі стійкого збалансування бюджету, що вимагає змін у податковій системі;
- сформульовано концептуальні положення трансформації податкової системи, що дозволило визначити пріоритети, здатні надати їй характеристик соціальної спрямованості та забезпечити ефективність її регуляторного потенціалу;
- доведено необхідність еволюційної трансформації структури податкової системи, створено і обґрунтовано її нову модель. Остання передбачає збереження основних груп податків, які формують внутрішню структуру податкової системи, скорочення другорядних у фіскальному плані податків та обігових, що сплачуються з обсягів реалізації, пошук альтернативних об'єктів та форм оподаткування та легалізацію його латентних форм;
- розроблено пропозиції щодо реформування основних видів податків на засадах та з метою реалізації виявлених у ході дослідження функцій та принципів оподаткування, що зумовлені об'єктивними економічними та соціальними процесами перехідних економік.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні результати дослідження, які викладені автором у дисертації, доведені до рівня прикладних рекомендацій. Вони призначені для використання при опрацюванні програм соціально-економічного розвитку України, підготовки проектів законодавчих і нормативних актів з питань реформування податкової системи, механізмів соціального забезпечення та при розробці регуляторної політики держави. Для цього запропоновано нову модель податкової системи, яка є можливою на практиці та доцільною в рамках сьогодення.
Розроблені підходи та рекомендації щодо оцінки та пояснення реального рівня податкового навантаження на макрорівні наявністю відрахувань до державних цільових фондів, застосуванням фінансових санкцій, адміністративних штрафів та існуванням державного боргу, який, по суті, є майбутніми зобов'язаннями уряду, дозволяють точніше визначити характер, структуру і щільність зв'язку між рівнем податкового навантаження і ступенем його впливу на виробництво. Запропоновано методику структуризації податкового навантаження дозволяє об'єктивно оцінити ефективність податкової політики та може використовуватися при розробці її основ. Теоретичні узагальнення та методичні рекомендації мають практичне значення для визначення науково обґрунтованих обсягів податкового навантаження та раціоналізації його структури.
Методологічний підхід, згідно з яким розвиток економічних процесів, зокрема податкових, розглядається не ізольовано, а через призму розвитку суспільства та соціальних наслідків взагалі, і покликання податків виражати соціально орієнтовані функції, зокрема, може використовуватися органами законодавчої і виконавчої влади при формуванні на перспективу податкової та соціальної політики в Україні.
Запропоновані методологічні підходи, методичний інструментарій застосовувалися для підготовки документів законотворчого, аналітичного, програмного характеру, спрямованих на вирішення нагальних проблем розвитку вітчизняної податкової системи в ході формування її законодавчої бази у Верховній Раді та вдосконалення діяльності Державної податкової адміністрації України. Зокрема положення, що містяться у дисертації, використано при підготовці Концепції реформування системи оподаткування в Україні, зареєстрованої у Верховній Раді (реєстраційний № 5345 від 24 травня 2000 р.), ряду законодавчих актів, у тому числі Законів України “Про місцеві податки і збори”, “Про нерухомість”, “Про внесення змін і доповнень до деяких Законів України щодо фінансування дорожнього господарства”, “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян” та ін.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретичних і методичних засад реформування податкової системи в Україні. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації.
Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на 10 міжнародних і вітчизняних конференціях, нарадах, семінарах, зокрема на: міжнародних науково-практичних конференціях “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997), “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998), “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1998), “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2000), “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2001), “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001); “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи розв'язання” (Київ, 2001); науково-практичних конференціях “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1999), “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь, 2000); V-му Міжнародному конгресі українських економістів (Львів, 2000).
Результати дослідження апробовано на засіданнях “круглих столів”, організованих Комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету, Академією державної податкової служби України, Асоціацією платників податків.
Публікації. Основні положення та зміст дисертації відображені в одноосібній монографії, розділі однієї колективної монографії, 5 навчальних посібниках, 26 статтях у збірниках наукових праць та наукових журналах загальним обсягом 104,4 д. а., з яких автору належить 39,4 д. а., а також у 11 публікаціях у матеріалах і тезах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 404 сторінках машинописного тексту, що містять 59 таблиць, 25 рисунків та схем (з них 3 таблиці, 3 схеми, 2 рисунки займають 8 окремих сторінок), список використаних джерел містить 222 найменування, що займають 18 сторінок.
Основний зміст
У першому розділі “Питання методології наукового аналізу податкових відносин” на основі ретроспективного аналізу показано еволюцію наукових поглядів на оподаткування, розкрито зміст і характер загальної методології дослідження податкових відносин у взаємодії її внутрішньо-системних елементів та з огляду на становлення податкових систем у трансформаційних економіках, визначено місце та розкрито значення опанування методологією і теорією оподаткування у пошуках конкретних напрямів удосконалення податкової системи.
У ході теоретико-методологічного аналізу ми дійшли висновку, що зародження та еволюція наукових поглядів, ідей на проблему оподаткування має істотний вплив на формування та розвиток структури, змісту і властивостей конкретної податкової системи. Цей вплив можна вважати рефлективним, тобто двостороннім та взаємопов'язаним. Зв'язок між науковими поглядами на проблему та їх емпіричною реалізацією є ключовим чинником у загальній системі детермінантів форм і методів оподаткування. Хоча визначення такого взаємозв'язку майже не придатне до наукової формалізації, втім його впливом не слід нехтувати при розробці структури податкової системи та здійсненні реформаційних заходів.
Податкова система на практичному рівні є сукупністю окремих податків, платежів та зборів, тому критично важливим стає визначення їх переліку, складу, який зробить податкову систему спроможною реалізувати ту функціональну гармонію, яка забезпечить її ефективність. Першочергового значення набуває проблема розв'язання структурних суперечностей у взаємозв'язку зі зміцненням державності, трансформацією економічного розвитку. За такого методологічного підходу, якщо з цілісної сукупності складових виділяються тільки суттєві визначальні складові, абстрагуючись у даному випадку від інших, з'являється можливість виявлення деяких загальних закономірностей, які обумовлюють зміну існуючої структури і визначають практичну довгострокову спрямованість стратегії економічного зростання.
Фактично новим напрямом на сучасному етапі генезису наукової думки стосовно податкових проблем є розвиток наукових поглядів на концепцію дії податкової системи у перехідних економіках. Цей напрям у світовій науковій думці представлений, здебільшого, працями іноземних вчених. У вітчизняній фінансовій теорії відсутнє комплексне відображення даної проблеми, на стадії формування знаходиться понятійний апарат, на етапі вибору - комплекс реформаційних заходів.
Дослідження процесу становлення вітчизняної податкової системи переконує, що, незважаючи на високий рівень розвитку світової фінансової науки, Україна не використала можливість формування податкової системи на наукових засадах. Характерним для неї став шлях спроб і помилок. Саме тому сьогодні для фінансової науки особливої актуальності набуває завдання теоретичного обґрунтування напрямів удосконалення податкових систем, що склалися. Вирішити його можливо, якщо повернутися до теоретичного осмислення та узагальнення основоположних фундаментальних надбань та здобутків світової науки з тим, щоби повніше скористатися ними вже на даному етапі розвитку. У зв'язку з цим постало завдання поглиблення теоретичних основ формування податкової системи в перехідній економіці. Це потребує виявлення, дослідження і врахування дії специфічних чинників, що впливають на розвиток податкової системи України.
Створення податкової системи відбувається з поступовим зменшенням ролі уряду в економіці та відповідним збільшенням приватної ініціативи суб'єктів господарювання. Водночас, зважаючи на тривалість процесів перерозподілу суспільних функцій на користь недержавного сектора та первинного накопичення капіталу як вирішальної умови такого перерозподілу, домінуюча роль у суспільному секторі економіки в перехідний період залишається за державою. Це висуває підвищені вимоги до розвитку податкових відносин у перехідних економіках.
Сутність та закономірності трансформації ролі держави в економіці здійснюють перетворюючий вплив на податкову політику, яка як частина системи, підпорядкована цілому. Тому важливо приділити увагу детермінантам, які впливають, насамперед, на формування змістовних ознак економічної ролі держави. А в подальшому звернутися до проблеми ефективності економічної ролі держави через її фіскальну політику, податкову систему, податки.
Існує потреба подальшої розробки теоретичних складових формування системи оподаткування у перехідній економіці, оскільки має місце відрив попередніх теоретичних розробок від реалій соціально-економічного розвитку в перехідних умовах. Орієнтація вітчизняної податкової моделі на концепцію, неадекватну умовам її соціально-економічного розвитку, не може не мати негативних наслідків. Вирішення проблем економічного зростання немислиме поза пошуком економічно прийнятних напрямів та форм оподаткування.
Виходячи із значущості методології дослідження податкових відносин, зроблено висновок, що вибір конкретної методики дослідження має ґрунтуватися на системно-еволюційному підході, який дозволяє вибрати адекватний цілям і завданням дослідження інструментарій, здійснити аналіз найбільш ефективним і результативним шляхом. Зазначені вимоги є необхідною умовою гносеологічного процесу та передумовою відповідності між об'єктивною дійсністю та науковим знанням про предмет і об'єкт дослідження.
У другому розділі “Трансформація ролі держави в економіці та податкова система” викладено результати дослідження найбільш актуальних проблем трансформації місця і ролі держави в суспільстві як вирішального елементу, що обумовлює формування податкової системи будь-якої країни, основні методи державного регулювання економіки та їх взаємодію, викладено методологічні підходи і розкрито специфіку податкової системи в структурі інструментів державного регулювання.
У даному розділі показано, що у перехідних економіках, на відміну від розвинених, механізми ефективного державного впливу перебувають на стадії становлення і формування. Рух до ринкового типу господарювання вніс суттєві зміни до уявлення про державний механізм регулювання соціально-економічних процесів. Вони зумовлені ключовими принципами, на яких базується політика перехідного періоду.
Встановлено, що поширене розуміння ролі та функцій держави тільки як коректора недоліків ринкової економіки не є самодостатнім. Навіть за умови прийняття класичних упереджень постулатів ринкового фундаменталізму про ефективність і автономність ринкового механізму завжди є важливі підстави для державного втручання в економіку. Соціально-економічні процеси розвитку, а особливо ринкові трансформації, є історичними, а рівноважний стан економічної системи - статичною моделлю з досить грубими припущеннями. Така невідповідність між динамікою процесів розвитку та поширеним уявленням про природу ринкового середовища є об'єктивним підґрунтям для активного державного регулювання соціально-економічних процесів.
Доведена хибність поширеної теоретичної конструкції, в основі якої домінантне значення держави у трансформаційних процесах розглядається як головний руйнівний чинник вітчизняної економіки. Показано втрати від безсистемної мінімізації ролі держави в управлінні економікою.
Принциповою стає розробка цілісної концепції державного впливу в межах перехідної економіки. Мова йде про створення багаторівневої системи, що має досить ефективний арсенал засобів впливу на всі основні параметри суспільного виробництва і споживання. Запропоновано нові підходи до забезпечення ринкових процесів на основі використання потенціалу, зосередженого у фіскальній політиці уряду.
Виконання державою комплексу завдань, пов'язаних із забезпеченням її існування, ефективного функціонування та пристосування до різноманітних змін об'єктивного і суб'єктивного характеру, викликало появу широкого арсеналу методів державного регулювання економіки. Усі вони пов'язані в єдину систему і в сукупності спрямовані на підтримку та забезпечення ефективності державного регулювання.
З огляду на це розкрито значення податкової системи як інструменту регуляторної політики держави перехідних економіках. Показано, що в трансформаційних економіках відбувається втрата регулятивного потенціалу податкової системи, що негативно впливає на стан економіки особливо перспективи її розвитку.
Місце і роль податкової системи в структурі інструментів державного регулювання детермінується станом економічної системи та формами державного устрою. Теорія суспільного відтворення розглядала податки винятково як частку вартості товарів, яку необхідно анексіювати з метою відтворення суспільства. Приниження іманентно притаманного податкам регулятивного потенціалу було однією з серйозних помилок соціалістичних економік, саме тому в умовах перехідного процесу і постало завдання створення нової податкової системи. Разом з тим, зміна принципових підходів до оподаткування потребує відносно тривалого часу, і тому новітня історія розвитку податкової системи України не вільна від помилок і присутності елементів, що є наслідками минулої системи. Потенціал, що відбиває сутність податків як економічної категорії, був недостатньо реалізованим у загальній структурі інструментів державного регулювання економіки.
Створення ефективної податкової системи є серйозним випробуванням для уряду будь-якої держави. Особливо складним вирішення цього завдання виявляється для транзитивних економік, які відзначаються суттєвою специфікою вирішення податкових проблем, хоча ефективність їх розв'язання є критично важливою для успішності практично всього спектра соціально орієнтованих ринкових трансформацій. Це пов'язано з тим, що, по-перше, спрямованість податкової політики на вирішення економічних проблем, зокрема через вплив податків на розподіл обмежених народногосподарських ресурсів, є реальним підґрунтям розв'язання багатьох економічних проблем. По-друге, зважаючи на можливість через податки впливати на обсяги доходів громадян. І, по-третє, враховуючи безпосередню здатність податків виконувати егалітарну функцію в економіці, що відповідає завданням створення її соціально орієнтованої моделі.
Сутність нових підходів, спрямованих на більш повне використання потенціалу податкових важелів регулювання економіки, полягає у зміщенні акцентів від фіскальної до регуляторної функції та їх подальшому діалектичному поєднанні.
Третій розділ “Теоретична модель податкової системи у перехідній економіці” присвячено дослідженню теоретичних питань визначення категорій “податок” і “податкова система” та розгляду методологічних підходів до розвитку податкових важелів регулювання економіки.
Чисельні наукові підходи до визначення економічної сутності податку співпадають на його концептуальних характеристиках, вказуючи на їх історично найдавнішу функцію: шляхом перерозподілу доходів окремих платників забезпечувати фінансовими ресурсами потреби суспільства у цілому. Однак не можна вважати обґрунтованою відсутність у цих визначеннях відображення особливої регуляторної ролі податків у соціально-економічних процесах.
З огляду на це економічний зміст податків найбільш повно можна відобразити, характеризуючи їх як законодавчо закріплену форму отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту для забезпечення ефективного виконання державою фінансових зобов'язань, перш за все в частині здійснення її суспільних функцій та інструменту регулювання економічного розвитку.
Регулююча функція податків має цілком самостійний характер, їй притаманний ряд властивостей, які характеризують багатогранність ролі податків у відтворювальному процесі. Держава, використовуючи регулюючу функцію податків, отримує можливість впливати на рівень соціально-економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями. У міру активізації ролі держави в організації господарської діяльності у регулюючої функції з'являються додаткові властивості, які знаходять свою реалізацію в окремих підфункціях: контрольна, соціальна, егалітарна, дистрибутивна, алокаційна тощо.
У контексті актуальності посилення регуляторного потенціалу податків важливою є детальна їх класифікація за ключовими критеріями: форма оподаткування; економічний зміст об'єкта оподаткування; рівень державних структур, які встановлюють податки; спосіб стягнення податку. Детальна структуризація податкової системи є головною умовою ефективного адміністрування податкового процесу, а також збільшення прозорості бюджетних відносин.
Наукове забезпечення побудови теоретичної моделі податкової системи, окрім дослідження сутності і змісту категорії податків, передбачає визначення принципів, на яких має будуватися податкова система, та основних критеріїв оцінки її ефективності.
Класичні принципи побудови податкової системи, що не втратили своєї актуальності і до нашого часу, розроблено А. Смітом. Цей напрям економічної думки було поглиблено А. Вагнером, який вперше визначив сукупність податків як систему, що має відповідати принципам достатності та еластичності.
На таких теоретичних засадах відбувається створення, формування і розвиток податкової системи. Відповідність властивостей останньої вимогам соціально-економічної дійсності є виміром оптимальності податкової системи. Формалізація ступеня відповідності здійснюється за допомогою таких критеріїв: ефективності, доцільності, довіри до органів податкової служби і держави взагалі.
Згідно з нормативно-правовим полем України функціональне призначення податків трактується досить широко. Тут важливо зауважити, що до цього призводять такі обставини. По-перше, теоретично податки в перехідних економіках є найбільш дієвим інструментом регуляторної політики держави. Саме цей факт змушує вести мову про їх багатогранну роль. По-друге, податки є найбільш антагоністичним елементом економічної політики держави. Соціально-економічні відносини, що їх представляють податки, мають різноспрямовані вектори і у перехідних економіках майже завжди є дуже загостреними, тому формування та реалізація податкової політики потребує особливої уваги.
Стосовно перехідних економік теоретична модель побудови податкової системи повинна гуртуватися на концептуальному положенні про здатність податків упорядковувати хаотичні імпульси, породжені ринком, а також скорочувати у часі перехідні, нестійкі стани економічних систем.
Проблема дослідження регулюючого впливу податків на перерозподіл ресурсів в економіці тісно пов'язана з такими макроекономічними змінними, як еластичність попиту і пропозиції, споживча корисність товарів, природа ринкового середовища, загальна економічна політика держави, особливості національного менталітету. Уряд за допомогою регулятивного потенціалу податкової системи може досить ефективно перерозподіляти між покупцями та споживачами податковий тягар, який впливає на економічні стимули суб'єктів ринку. Недостатній рівень врахування впливу зазначених змінних через застосування податків впливає на втрату ефективності економічної системи.
Дослідження властивостей податкової системи, зокрема регуляторного потенціалу податків здійснено в контексті теорії економічної стратифікації суспільства П. Сорокіна. Поглиблюючи цей напрям досліджень, необхідно відзначити, що в ході постійного руху процесів соціально-економічної стратифікації суспільства податки здатні виконувати егалітарну (вирівнюючу) підфункцію. Вони, поєднуючи в собі антагоністичні інтереси суб'єктів податкових відносин, дозволяють запобігати соціальним катаклізмам, надають економічним системам більшої стабільності та сприяють довготривалому економічному зростанню. Наявність цієї властивості викликає потребу в застосуванні такого потенціалу податків у вітчизняній практиці. Дослідження іманентних регулятивних властивостей податків і податкової системи взагалі здійснено у роботі як на макрорівні (за допомогою кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції), так й на мікрорівні (за допомогою кривих байдужості споживача).
У четвертому розділі “Суперечності податкової системи України” проаналізовано основні витоки протиріч, притаманних вітчизняній податковій системі, через призму чинної фіскальної та монетарної політики, проблем податкового навантаження на економіку, податкової дисципліни та податкових пільг.
Тут зазначено, що структура податкової системи не є сталою. Залежно від пріоритетів стратегії розвитку країни, стану національної економіки та інших чинників структура системи протягом часу зазнавала суттєвих змін. Виходячи з природи і призначення окремих складових елементів податкової системи, з'являється можливість дослідити здатність створеної системи виконувати певні функції в їх органічній єдності. Саме через таку єдність стає можливим і управління нею, і введення її у розвиток суспільства.
Проведений аналіз структури податкової системи України показує, що простежується чітка тенденція до зростання питомої ваги основних видів податків, тобто відбувається процес концентрації, коли за рахунок декількох податків формується значна частина доходів бюджету. Якщо розглянути структуру податкових надходжень дохідної частини Зведеного бюджету за 9 місяців 2001 року, то головними джерелами її формування є податок на прибуток підприємств (23 %), податок на додану вартість (більше 28 %) та прибутковий податок з громадян (понад 23 %). Таким чином, можна констатувати той факт, що близько 75 % податкових надходжень бюджету формується за рахунок трьох податків. Відповідно значно зменшилася частка податкових надходжень у структурі доходів бюджету, яка формується за рахунок інших податків. У чинній податковій системі існують податки з низьким обсягом податкових надходжень, які тільки ускладнюють функціонування і адміністрування податкової системи. Існування таких, другорядних у фіскальному плані податків зумовлює напрями реформування податкової системи України.
Оцінка структури податкової системи України дозволила дійти висновку, що структурні зміни податкових надходжень до бюджету є результатом комплексу причин, пов'язаних як зі станом діючого законодавства, так й з соціально-економічною динамікою України. В частині законодавчого забезпечення процесів оподаткування - це його нестабільність, складність, неузгодженість з іншими галузями права. Відображенням існуючих проблем соціально-економічного розвитку України можна пояснити недосконалість системи заходів і дій держави щодо реформування системи державних цільових фондів. Однією з проблем є наявність великого державного боргу, який станом на 1.10.2001 року становив 63,26 млрд. гривень, що становить майже 40 % ВВП. Накопичений обсяг державного боргу зменшує можливості для маневрів при формуванні структури податкової системи.
Важливою проблемою у фіскальній сфері для країн з перехідної економікою є також значний обсяг накопичених недоїмок зі сплати податкових платежів. Така тенденція теж суттєво впливає на структуру податкової системи. Водночас, відсутність чіткої структуризації податкових елементів становить серйозну перешкоду отриманню адекватної оцінки впливу податкової політики на різні сторони соціально-економічного розвитку держави, зокрема активізацію підприємницької діяльності, зростання добробуту населення.
Практична реалізація комплексного підходу як подальшої вирішальної складової методології дослідження податкових відносин у перехідних економіках диктує потребу пошуку додаткових специфічних інструментів аналізу. Одним з них може бути структуризація податкових надходжень за їх походженням та цільовим призначенням аналогічно до монетарних агрегатів.
До першого податкового агрегату слід віднести усі податкові платежі та збори згідно з чинним законодавством, які здійснюють юридичні та фізичні особи України.
Другий податковий агрегат - це відрахування до державних цільових фондів, які мають жорстке цільове призначення. Хоча такі сплати формально не мають ознак податку, реально вони лягають додатковим податковим тягарем або на виробника, або на споживача. Ці платежі не завжди мають аналоги у розвинених економіках. Їх існування у перехідних економічних системах пояснюється роллю держави, яку вона виконує у суспільному секторі економіки.
Крім зборів до державних цільових фондів, до другого податкового агрегату можна віднести збільшення доходів “за вимогою” уряду, яке легко здійснити з адміністративної та політичної точок зору.
Третій податковий агрегат - це державний борг, який у певній частині можна інтерпретувати як зобов'язання уряду на майбутнє. Оскільки для фінансування цих витрат уряду необхідно збільшити податки, то певну частку державного боргу можна інтерпретувати як податкову складову. Показано, що величина цієї частки залежить від специфічних характеристик боргу, зокрема дюрації.
Дюрація державного боргу - це середньозважений за чистою приведеною вартістю всіх боргових платежів (як відсоткових, так і основних) термін часу до погашення всього боргу. На основі цього показника розроблено методику декомпозиції боргу на податкову і неподаткову складові.
Таким чином, загальний рівень податкового навантаження характеризує вираз:
Tt = (П1t + П2t + П3t)/GDPt , (1)
де Tt - загальний рівень податкового навантаження в період часу t;
П1t - обсяг податкового агрегату П1 у період часу t;
П2t - обсяг податкового агрегату П2 у період часу t;
П3t - обсяг податкового агрегату П3 у період часу t;
GDPt - обсяг ВВП у період часу t.
Запропонована структуризація за податковими агрегатами дозволяє не лише коректніше визначати розміри податкового тиску на економіку, а й відстежувати якісні зміни у податковій базі, ефективніше реалізовувати бюджетний процес та визначати основні макроекономічні тенденції.
Запропонована методика структуризації податкового тягаря апробована на конкретних емпіричних даних і зроблено висновок про існування істотної латентної частки податкового тягаря, який стримує процеси соціально-економічного розвитку країни.
Дотримуючись системного підходу, в процесі аналізу податкових відносин було проведене дослідження еластичності та динамічності податкової системи. Завдяки цьому з'ясовано, що з 1996 до 2000 року існувала тенденція до падіння динамічності податкових надходжень за обсягом ВВП. Вона має двояке значення. З одного боку, для наповнення дохідної частині бюджету цей факт має негативне значення, однак з іншого - характеризує податкову політику уряду як таку, що спрямована на зменшення податкового тиску.
Поряд з виявленням специфічних властивостей податкових відносин у перехідних економіках постала необхідність виявлення взаємозв'язків між податками та іншими регуляторними інструментами економічної політики уряду, зокрема грошово-кредитної.
Розрахована багатофакторна регресійна модель свідчить, що зростання пропозиції “широких” грошей узгоджується з монетаристською концепцією. Через збільшення монетарних агрегатів уряд здатен ефективніше стимулювати підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання. Однак зародження нових тенденцій, зумовлених змінами макроекономічної кон'юнктури, вказує на те, що стимулювання підприємницької діяльності лише за допомогою монетарних інструментів має й свої обмеження.
Наступним аспектом дослідження суперечностей податкової системи були податкові пільги. Не відкидаючи ідею про те, що вони можуть бути ефективним інструментом стимулювання соціально-економічних процесів, зроблено висновок, що у вітчизняній практиці оподаткування пільги є джерелом суперечностей, дискримінаційного впливу, реалізації політики “подвійних стандартів”. Подолання цих суперечностей пов'язане з реалізацією стратегії, спрямованої на гармонізацію відносин між державою і платниками податків одночасно в усіх сферах економічного розвитку.
...Подобные документы
Поняття грошової та кредитної системи. Поняття грошової системи та її елементи. Становлення грошової системи України. Суть і структура кредитної системи. Реформування грошово-кредитної системи в перехідній економіці України. Сучасні стратегії.
реферат [29,7 K], добавлен 26.11.2008Етапи та особливості становлення податкової системи України, її вплив на розвиток держави. Недоліки та проблеми функціонування податкової системи, напрями удосконалення в контексті прийняття Податкового Кодексу. Огляд податкових пільг у країнах Європи.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 25.11.2011Податки як економічна база та інструмент фінансової політики держави, порядок і принципи їх формування, значення в економіці на всіх рівнях. Види податків, їх характеристика та ставки. Особливості податкової системи України, шляхи її вдосконалення.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.05.2009Сутність та розвиток податкової системи. Характеристика видів загальнодержавних та місцевих податків та зборів. Податкова служба як складова податкової системи. Розвиток податкової системи, податковий кодекс. Вдосконалення роботи податкової системи.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 23.11.2008Процеси формування податкової системи держави. Трансформація її в контексті формування сучасної економічної моделі України. Аналіз фінансового стану країни. Підвищення зацікавленості фізичних осіб в добровільній сплаті податків, зборів та платежів.
реферат [12,9 K], добавлен 30.11.2014Державна податкова служба та податкова політика України. Завдання інформаційних систем податкових служб, їх структура, функціональне і технічне забезпечення. Удосконалення податкової системи України – потужний фактор зменшення обсягів тіньової економіки.
дипломная работа [103,7 K], добавлен 03.06.2008Формування податкової системи України, її історії, принципів побудови та складу. Вивчення та оцінка сучасного стану податкової системи держави: її структури та динаміки основних бюджетоутворюючих податків, аналіз тенденцій та перспектив розвитку.
курсовая работа [348,7 K], добавлен 21.11.2013Ознаки, призначення, функції та економічна сутність податків. Структура та принципи побудови податкової системи. Досвід формування податкових систем в ринкових країнах світу. Реформування податкової системи України та оптимізація системи оподаткування.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 10.07.2010Сутність податкової політики держави. Критерії ефективності податкової політики. Основні принципи формування податкової політики. Питання планування податкових надходжень. Податкова політика України. Проведення ринкових реформ. Бюджетні відносини.
реферат [35,4 K], добавлен 18.05.2004Основні засади формування та аналіз податкової політики в Україні. Передумови виникнення та розвитку податків. Планування податкових надходжень. Вплив податкової політики на рівень податкового навантаження. Шляхи реформування податкової політики держави.
курсовая работа [378,3 K], добавлен 15.02.2013Банківські депозити: загальна характеристика та різновиди. Причини активного розвитку електронних грошей як способу безготівкових розрахунків. Особливості розвитку грошової системи Німеччини. Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 14.12.2013Сутність та особливості функціонування грошового ринку України. Організаційно-правові засади створення національної платіжної системи. Ринкові методи регулювання грошової системи в перехідній економіці. Основні інструменти грошово-кредитної політики НБУ.
презентация [6,1 M], добавлен 23.11.2015Історичні аспекти розвитку податкової системи. Податкова система як основа економічної системи. Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 16.05.2010Дослідження економічної суті податкової політики та її ролі в економіці України. Характеристика фінансового механізму реалізації податкової політики. Аналіз рівня адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавчої бази зарубіжних країн.
курсовая работа [105,0 K], добавлен 11.12.2013Сутність, критерії формування, нормативно-правова база та організаційне забезпечення податкової політики держави. Характеристика діяльності фіскальних органів. Аналіз справляння загальнодержавних та місцевих податкових зборів в Україні у 2010-2013 рр.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 25.12.2013Основні етапи створення державної податкової служби України. Хронологія основних етапів створення державної податкової служби України. Перелік структурних підрозділів ДПА України. Досконалі форми та методи вилучення податкових платежів.
научная работа [18,3 K], добавлен 25.02.2007Податки – усі обов’язкові платежі держави для забезпечення фінансування її видатків. Структура і функції податкових надходжень в Україні. Елементи системи оподаткування та принципи побудови податкової системи. Регулювання економіки за допомогою податків.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 17.11.2010Бюджетна система як головна ланка фінансової системи держави. Основні принципи формування податкової політики й системи держави. Нормативно-правові акти з питань оподаткування. Податкове законодавство України, необхідність та шляхи його реформування.
контрольная работа [44,7 K], добавлен 06.02.2009Розгляд особливостей формування податкової політики України на сучасному етапі, пропозиції щодо вирішення проблем. Аналіз теоретико-методологічних основ дослідження податкової політики держави. Порівняльна характеристика Податкового кодексу України.
курсовая работа [470,1 K], добавлен 28.04.2013Генезис податків як обов'язкового елементу економічної системи держави. Етапи формування податкової системи в країнах світу та в Україні. Нормативно-правові акти, якими регулюється діюча податкова система України. Шляхи удосконалення податкової роботи.
реферат [1,4 M], добавлен 03.12.2014
