Податкова система та механізми її реалізації у перехідній економіці

У п'ятому розділі “Раціональна податкова система та механізми реалізації її потенціалу” викладено концептуальні засади податкових реформувань, розкрито шляхи вдосконалення структури вітчизняної податкової системи та окреслено основні напрями гармонізації її функціонального призначення.

Методологія ефективних трансформацій податкової системи диктує необхідність:

- уточнення цілей податкової політики;

- поглиблення концептуального забезпечення податкових реформувань;

- обрання відповідних пріоритетів;

- систематизації заходів, які повинні бути функцією обраної мети, а не навпаки, як це має місце у сучасній практиці;

- удосконалення механізму функціонування окремих елементів податкової системи.

Зважаючи на багатогранність і багатоаспектність цієї методологічної конструкції, на перший план виступає проблема єдності та протиріч податкових відносин з усією системою суспільних відносин. Вихідною умовою успішності та ефективності виступає обов'язкова підпорядкованість податкової політики курсу соціально-економічних перетворень, зважаючи, разом з тим, на їх двосторонню взаємозалежність. Цей напрям теоретичного пошуку повинен зайняти чільне місце в сучасній теорії оподаткування та слугувати основою практичних кроків у цій сфері.

На практичному рівні на перший план виступає комплекс проблем, пов'язаних з реформуванням оподаткування фізичних осіб та зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати, що повинно мати позитивні наслідки вже у середньостроковій перспективі.

Проведений теоретико-методологічний та емпіричний аналіз дозволяє дійти висновку, що базовими напрямами формування раціональної податкової системи необхідно визнати такі положення.

Докорінному реформуванню не повинні підлягати основні групи податків, які формують внутрішню структуру податкової системи.

Раціоналізація структури податкової системи за рахунок:

- скорочення другорядних у фіскальному плані податків;

- скорочення оборотних податків, які сплачуються з обсягів реалізації;

- пошуку альтернативних об'єктів оподаткування;

- легалізації латентних форм оподаткування.

Удосконалення механізму функціонування окремих податків з метою посилення їх регулятивного потенціалу шляхом оптимізації бази оподаткування, спрощення порядку обчислення та стягнення.

Упорядкування податкових пільг шляхом їх уніфікації, суттєвого скорочення кількості, підвищення прозорості та регулюючих і стимулюючих властивостей.

Подолання комплексу структурних проблем становить першочерговий захід на шляху раціоналізації податкової системи та вирішальний резерв підвищення її ефективності. Процес розв'язання цих проблем включає в себе багато взаємопов'язаних завдань, які повинні вирішуватися комплексно, тому лише умовно їх можна вважати дискретними елементами. Та все ж досить чітко виділяються напрями пошуків нової структури податкової системи:

- ліквідація другорядних у фіскальному плані податків;

- пошук альтернативних об'єктів оподаткування;

- реформування окремих податків.

Щодо реалізації першого напряму, слід враховувати, що оцінка податкової системи виявила процес концентрації, який відбувається у внутрішній структурі податкової системи. Він свідчить на користь створення прозорої, доступної для розуміння, ефективної, з точки зору витрат на адміністрування, податкової системи. Станом на 1.10.2001 року сукупна питома вага чотирьох основних податків (податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян та акцизного збору) становила більше 80 % у структурі податкових надходжень. Стає очевидним, що існування в чинній податковій системі майже 40 видів податків значно ускладнює саму систему оподаткування. Це дає підстави до удосконалення структури податкової системи шляхом скорочення переліку другорядних податків та зборів, які мають незначний обсяг надходжень. Тут же виникає наступне протиріччя. З одного боку, стоїть завдання скасування другорядних у фіскальному плані податків, з іншого постає проблема пошуку джерел покриття дефіциту бюджетних коштів.

Реалізація другого напряму розв'язання структурних проблем, а саме пошуку альтернативних об'єктів оподаткування, надає змогу для розв'язання цього протиріччя. Це, зокрема, може бути введення рентної плати за спеціальне використання лісних ресурсів, платежів за користування надрами. При цьому їх доцільно об'єднати у єдиний податок - збір за спеціальне використання природних ресурсів. Врахування у ціні ліценції, яка надається на право видобутку/використання природних ресурсів, їх вартісної оцінки буде сприяти, крім поповнення дохідної частити бюджету, ще й розширенню арсеналу регулятивних інструментів держави щодо удосконалення економічного механізму користування надрами.

Особливого значення в цьому контексті набуває введення податку на нерухомість. Зарубіжний досвід переконує, що цей податок стягується у багатьох країнах і формує суттєву частку доходів місцевих бюджетів. Візуальна наочність, постійність місцезнаходження, тривалість існування, державна реєстрація - це ті риси, що перетворюють нерухомість в унікальний об'єкт оподаткування.

Водночас в Україні податок на нерухомість майже не отримав відповідного використання. Разом з тим, він має ту властивість, яка робить його введення особливо доцільним. Вона полягає в тому, що базу оподаткування практично не можна приховати. Це, в свою чергу, дозволяє забезпечити бюджет сталими надходженнями.

Податок на нерухомість має особливе значення з огляду на комплекс соціально-економічних проблем. З точки зору принципів соціальної справедливості, необхідність його запровадження полягає в тому, що він дозволяє нівелювати значний рівень диференціації доходів і їх нагромадження у руках окремих осіб. Водночас слід наголосити, що запровадження податку на нерухомість на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України потребує надзвичайно виважених підходів до формування механізму його справляння. В іншому разі можуть виникнути непередбачувані наслідки як для держави у цілому, так і для окремих юридичних і фізичних осіб. Це, зокрема, пов'язано з тенденцією розшарування суспільства за майновою ознакою. Щоб пом'якшити ці процеси, слід передбачити широку базу пільг для фізичних осіб. З метою уникнення обвального податкового навантаження на вітчизняних товаровиробників слід вводити цей податок на об'єкти виробничого призначення поетапного.

Диференціація нерухомості за ознакою напрямів її використання (для особистих та виробничих потреб) сприятиме створенню передумов стабільного і ефективного володіння нею, зокрема, стосовно господарюючих суб'єктів, у напрямі оптимізації структури майна, мінімізації витрат на виробництво і підвищення рентабельності. Стосовно використання нерухомості як споживчого блага - формуватиме ефективного власника житла, зменшуватиме розбіжності у рівнях добробуту членів суспільства.

Концептуальною відмінністю розроблених напрямів реформування податкової системи є одночасне з реформою зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин. Зокрема, таблиця 1 показує, що зміни річного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян мають негативну динаміку, тому постає нагальна потреба реформування прибуткового податку з громадян шляхом збільшення величини неоподатковуваного мінімуму.

Таблиця 1

Динаміка зміни реальної вартості річного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України за 1997-2000 роки*

Рік	Річний неоподатковуваний мінімум, грн.	Середньорічний курс, грн./USD	Річний неоподатковуваний мінімум, $ (4=2/3)
1	2	3	4
1997	204	1,9	107,4
1998	204	2,4	85,0
1999	204	4,1	49,8
2000	204	5,4	37,8

*Розраховано автором за даними Національного банку України

У середньо- та довгостроковій перспективі короткотермінове недоотримання доходів бюджету за статтею “прибутковий податок з громадян” буде компенсовано:

- збільшенням надходження цього податку за рахунок приросту доходів громадян;

- збільшенням доходів бюджету від непрямих податків, оскільки зросте споживання;

- абсолютна величина інших податків зросте, оскільки відбудеться збільшення ВВП.

Можна виділити й інші позитивні наслідки реформи оподаткування доходів фізичних осіб, що є ключовим заходом посиленням соціальної спрямованості податкових відносин.

Якщо за умов переходу від командно-адміністративної системи управління економікою до ринкової егалітарна функція податків впливає, головним чином, на такий параметр, як швидкість переходу, то в сталій ринковій економіці перерозподіл національного багатства через дію податків є причиною процесу дифузії власності, яка є головною ознакою розвиненої ринкової економіки.

Дифузія власності - це процес розширення кількості дрібних власників промислового (виробничого) капіталу шляхом залучення до реального сектора економіки заощаджень громадян. Елементарним прикладом даного процесу у розвинених ринкових економіках є акціонування промислового капіталу.

Відзначимо, що цей процес є діалектичним наслідком дії егалітарної функції податків та динамічного розвитку всієї соціально-економічної системи країни. Щодо реалій українського сьогодення, звичайно, ще зарано вести мову про виникнення цього феномена, оскільки питома вага споживання у доходах громадян є занадто великою, тому і не відбувається формування найбільш потужного і дешевого інвестиційного ресурсу в межах країни, оскільки сукупний рівень доходів основної маси населення України досить низький. Незважаючи на це, не можна применшувати соціально-економічне становище середнього класу, яке для економіки країни, включаючи формування кінцевого попиту на товари і послуги, а також пропозиції робочої сили на ринку праці, має особливе значення.

Саме тому основні напрями підвищення ефективності податкової системи України ми бачимо лише у контексті соціального розвитку, коли державою будуть створені умови не лише для первісного збільшення доходів громадян, а й для появи надлишку доходів, який призведе до формування чисельного класу власників майна, а також спостерігатимуться позитивні екстерналії у інших сферах соціального буття.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретико-концептуального змісту, методологічного та науково-практичного спрямування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо специфіки реалізації податкових відносин не тільки на етапі зміни соціально-економічних формацій, а й подальшого розвитку і функціонування податкової системи в економіці України в ході поглиблення ринкових перетворень і забезпечення її регулюючої функції в подальшому економічному розвитку.

Недостатня теоретико-методологічна, практична та нормативно-правова оцінка специфічних чинників формування, становлення і розвитку податкової системи України в перехідний період призвела до виникнення комплексу проблем, насамперед низької ефективності податків як фіскальних, і особливо регуляторних інструментів економічної політики уряду, що важливо для перспективи, яка нас очікує. Постали проблеми визначення напрямів реформування податкової системи, оскільки на практичному і теоретичному рівнях невизначеними залишилися ключові критерії, на підставі яких повинна здійснюватися податкова реформа в подальшому, що зумовило розробку замість одного декількох проектів Податкового кодексу України.

Розв'язання цих проблем пов'язане з виявленням сутності та з'ясуванням глибинних причин нагромадження протиріч в оподаткуванні як системної форми відносин, аналізом причин неадекватної дії методів, які є ефективними у розвинених економіках, та розробкою на цій основі пропозицій щодо підвищення ефективності вітчизняної податкової системи за теоретичним, аналітичним та практичним напрямами. Виходячи з цього, у роботі:

І. У теоретичному плані вирішено важливу наукову проблему визначення теоретико-методологічних засад подальшого розвитку податкової системи в перехідний період з урахуванням необхідності обов'язкової реалізації її регуляторних функцій, оскільки нерозробленість цих проблем на концептуальному рівні призводить до нестабільності податкової політики, а також до втрати іманентно притаманного податкам регулюючого потенціалу. Зокрема істотними положеннями теоретичного пошуку можна вважати такі:

У перехідний період у суспільному секторі економіки домінуюча роль повинна залишитися за державою. Це обумовлено тривалістю процесів перерозподілу суспільних функцій на користь недержавного сектора та первинного накопичення приватного капіталу як вирішальної умови такого перерозподілу. Проте складність полягає в тому, що сфера економічних функцій держави має бути не просто збереженою з огляду на специфіку перехідної економіки, а одночасно конструктивно оновленою та зміцненою і, основне, ефективно реалізованою. Це висуває підвищені вимоги до розвитку податкових відносин у перехідних економіках, зважаючи на їх критичне значення для реалізації державного впливу на економічні та соціальні процеси.

Методологічний ключ до розв'язання існуючих проблем податкових відносин в Україні полягає в уточненні місця і значення категорій податку та податкової системи в перехідних економічних процесах, пошуку нових акцентів для зайняття ними активної позиції в становленні якісно нового рівня обгрунтування і реалізації соціально-економічної політики.

Шляхи наповнення податкової політики утворювальним економічним змістом, коли податкова система не просто не перешкоджає, а сприяє налагодженню схем діяльності суб'єктів господарювання, здатних забезпечити ефективність відтворювальних процесів в економіці, зміцненню основ економічного зростання, концентруються на грунті адекватного науково-методологічного забезпечення формування законодавчої стратегії, яка відповідатиме:

- фундаментальним теоретичним і практичним здобуткам вітчизняних та світових вчених;

- загальним закономірностям функціонування податкових відносин;

- специфічним чинникам перехідних систем;

- реаліям сучасного стану економічного розвитку.

Методологія ефективних трансформацій у податковій сфері диктує необхідність розгляду податкової системи:

а) у традиційних формах як:

- іманентного атрибута державної влади в процесі управління економікою, що базується на ринкових відносинах. Реалізація державою своїх функцій у демократичному суспільстві є результатом соціально-економічного консенсусу між урядом і громадянами. Між урядовими доходами, що більшою частиною забезпечує податкова система країни, та урядовими видатками повинна існувати довгострокова тотожність. Неадекватність пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту державним зобов'язанням може призвести до виникнення комплексу соціально-економічних і політичних проблем;

- органічної сукупності окремих, найбільш ефективних інструментів економічної політики уряду, що дозволяє вийти на якісно новий рівень у процесі регулювання економічних процесів. Податкова система дозволяє збільшувати ефективність ринкового механізму, нівелюючи його вади. Держава є головним елементом економічної системи, яка через податкові важелі регулювання економіки здатна досягти більш якісних макроекономічних ефектів, уникнути соціальних катаклізмів, надати стійкості соціально-економічній формації ринкового типу;

б) так і в нових:

- здатних виконувати егалітарну (вирівнюючу) роль. Значення цього функціонального аспекту податкової системи особливо важливе для перехідних економік і, зокрема, економіки України, оскільки існують негативні демографічні, соціально-економічні тенденції розшарування (стратифікації) українського суспільства за майновою ознакою. Поширення подібних негативних тенденцій може призвести до непередбачуваних наслідків, наприклад, вони є реальною передумовою тотального зубожіння громадян України, дестабілізації політичної та соціальної рівноваги.

4. Багатоаспектність змісту категорії податкової системи зумовлює те положення, що створення і втілення раціональної податкової стратегії невіддільне від розгляду податкової системи як:

- складної сукупності суспільних відносин;

- органічної складової економічної системи;

- системного утворення;

- знаряддя співвідношення інтересів соціальних сил у суспільстві.

5. Технологія податкових реформувань згідно з вищеозначеними новими методологічними складовими повинна мати такі етапи:

- уточнення мети податкової політики;

- поглиблення концептуального забезпечення;

- вибір відповідних пріоритетів;

- удосконалення механізмів функціонування складових податкової системи.

6. Головним критерієм, на підставі якого доцільно здійснювати податкову реформу, слід вважати не фіскальні характеристики окремих елементів системи, чи навіть податкової системи взагалі, а рівень соціально-економічного добробуту громадян як одну з ключових макроекономічних цілей розвитку суспільства в довгостроковій перспективі. Ось чому метою податкової політики уряду України необхідно визнати сприяння зростанню національного багатства та добробуту громадян шляхом створення таких умов фінансово-господарської діяльності, які стали б каталізатором довгострокового росту національного виробництва з одночасним збереженням помірних темпів інфляції.

7. Визначальними рисами концепції, здатної забезпечити формування раціональної податкової стратегії, повинні стати:

- високий рівень наукового обґрунтування;

- активне сприяння економічному зростанню;

- орієнтація на суспільно привабливі цілі;

- максимально широкий розподіл ефекту від її реалізації - на всі верстви населення.

8. Пріоритетні завдання сучасних трансформацій податкової системи лежать у площині:

- узгодження принципів і методів податкової політики з сутністю цілей соціально-економічного розвитку;

- продовження реформування податкової системи на концептуально новій основі - гармонізації завдань зростання виробництва та добробуту громадян;

- реалізація принципово нової утворювальної стратегії розвитку податкової системи, що ґрунтується на активній податковій політиці щодо економічного зростання;

- здійснення системи регулюючих заходів, спрямованої на реалізацію податковою системою її функціонального призначення.

9. Загальновизнані цілі, науково обґрунтована концепція, прозора та чітка стратегія у підсумку є тією основою, що консолідуватиме зусилля суб'єктів податкових відносин навколо стратегічної мети.

ІІ. У аналітичному плані здійснено комплексний аналіз податкових проблем в Україні на мікро- та макрорівні, а також специфіки перехідного періоду, що дозволило дійти таких висновків:

Зважаючи, що податкова система впливає на перерозподіл обмежених народногосподарських ресурсів і тому є стрижневим елементом регуляторної політики уряду, ретельному аналізу повинні підлягати структура податкової системи, яка визначається за ознакою розподілу урядових доходів від прямих і непрямих податків, а також прямі податки, які через іманентні властивості є більш ефективним регуляторним інструментом, ніж непрямі.

Предметом комплексного аналізу повинні бути не лише фіскальні дії, а й інформованість уряду про вихідні базові детермінанти економічного середовища. Це пов'язане з тим, що пропорції розподілу податкового тягаря між споживачами і виробниками товарної продукції (робіт, послуг) залежать від екзогенних змінних (наприклад, природи ринкового середовища, ступеня відкритості економіки) та ендогенних чинників (наприклад, тип продукту, еластичність попиту і пропозиції за групами товарів).

Для розрахунку податкового тягаря слід використовувати запропоновану методику його структуризації за податковими агрегатами. Цей аналітичний інструмент дозволяє більш адекватно розрахувати обсяги податкового навантаження, відстежити латентні тенденції та реально оцінити перспективи розвитку податкової системи.

Одним з головних чинників, що зумовлює специфіку податкових відносин в Україні в перехідний період, є фактор державного боргу. Структура боргу, домінантні макроекономічні тенденції, його властивості (зокрема незначна дюрація) - це чинники, які дозволяють трактувати певну частину державного боргу як податковий тягар майбутніх періодів. Показано, що хоча існує наочна тенденція до збалансування доходів і видатків державного бюджету, подолання проблеми дефіциту державних фінансів усе ще є надзвичайно актуальною. Відсутність первинного профіциту бюджетних коштів є ключовою передумовою, що дозволяє здійснювати декомпозицію державного боргу на податкову і неподаткову складові.

Розв'язання потребує проблема узгодженості фіскальної та монетарної політики уряду. Емпіричний аналіз дозволив з'ясувати, що головні резерви підвищення ефективності впливу монетарних інструментів уряду на фіскальну політику криються у посиленні платіжної і податкової дисципліни суб'єктів господарювання. Надмірна лібералізація монетарної політики може негативним чином, принаймні у коротко- і середньостроковій перспективі, позначитися на урядових доходах, оскільки зростають інфляційні ризики.

Емпіричний аналіз податкової системи на предмет оцінки дискреційних дій уряду дозволив дійти висновку про їх низьку ефективність. У роботі за допомогою коефіцієнта динамічності показано, що існує нестійка, але тривала тенденція ще більшого падіння рівня ефективності дискреційних заходів. Тому проведення податкової реформи має бути поступовим і послідовним процесом з подальшим радикальним обмеженням кількості змін (поправок) до нормативно-правової бази податкової системи України, а також кола суб'єктів законодавчої ініціативи.

Політика м'яких бюджетних обмежень є однією з головних причин низької ефективності податкової системи України. Аналіз переконує, що застосування політики “подвійних стандартів” до підприємств різних форм власності, дискримінаційні заходи стосовно приватних фірм на користь урядових підприємств з лаговим ефектом негативним чином відбивається на податковій дисципліні, сприяє тінізації економіки, зменшенню податкової бази.

ІІІ. У практичному плані розроблено нову модель податкової системи України, а також методичні та науково-практичні рекомендації для підвищення ефективності її дії.

Нова модель вітчизняної податкової системи ґрунтується на сформованій новій парадигмі податкової політики, ключові положення якої включають:

- відхід від фіскального характеру;

- нове співвідношення фіскальної і регулюючої функцій;

- формування нової структури;

- спрямованість на економічне зростання та справедливий розподіл його результатів.

2. Докорінному реформуванню не підлягають основні групи податків, що формують внутрішню структуру податкової системи, а саме:

- загальні податки, які залежать від економічної діяльності платників, зокрема податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, податок на нерухомість;

- інші податки, основою для сплати яких повинна бути відповідна специфіка діяльності (наприклад, виробництво підакцизних товарів чи їх ввезення на територію України) чи здійснення платником податків або на користь платника податків певних дій (наприклад, державне мито);

- податки, які мають чітко окреслену специфічну спрямованість (наприклад, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір від плати за транзит через територію України мінеральної сировини, єдиний соціальний податок).

3. Раціоналізація структури податкової системи досягається за рахунок:

- скорочення другорядних у фіскальному відношенні податків (наприклад, плата за надання послуг на право виїзду за кордон, податок на промисел тощо);

- скорочення оборотних податків, які сплачуються з обсягів реалізації;

- пошуку альтернативних об'єктів оподаткування (зокрема податку на нерухомість, рентної плати за використання лісових ресурсів, платежів за користування надрами);

- легалізації латентних форм оподаткування (введення єдиного соціального податку замість відрахувань до діючих соціальних фондів і включення його до складу податкової системи).

4. Важливо розв'язати комплекс проблем, пов'язаних з оподаткуванням фізичних осіб. Реформування прибуткового податку з фізичних осіб, актуалізоване низьким рівнем доходів громадян в Україні, має ґрунтуватися на політиці високих доходів фізичних осіб та здійснюватися еволюційним, а не радикальним шляхом. Зокрема, на першому етапі реформи постає необхідність збільшення мінімального неоподатковуваного мінімуму, що позитивним чином відіб'ється на сукупному попиті, та запровадження системи вирахувань, спрямованих на захист бідних верств населення, для забезпечення соціальної спрямованості податку.

Це буде збільшувати заощадження і інвестиційний потенціал країни, оскільки, як свідчить світовий досвід, основним і найбільш дешевим джерелом інвестиційних ресурсів економіки є заощадження населення. Відповідно у середньостроковій перспективі втрати бюджету за цієї статтею його дохідної частини повинні бути цілком компенсованими. Реформа податку на прибуток громадян має інші позитивні макроекономічні екстерналії. Зокрема, у середньостроковій перспективі можна очікувати припинення тенденції стратифікації українського суспільства за майновою ознакою, а у довгостроковій - збільшується ймовірність посилення ефекту дифузії власності.

5. Радикального перегляду потребує порядок надання податкових пільг дієвого інструменту реалізації регулюючої функції податкової політики держави, що застосовується з метою стимулювання нагромадження капіталу, інвестиційної активності, інноваційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, розвитку окремих галузей економіки, розширення експорту, збільшення зайнятості населення. Пропонується уніфікувати ці пільги, різко скоротити їх кількість, зробити більш прозорими та підвищити їх стимулюючі та регулюючі властивості. Насамперед слід відпрацювати системну концепцію таких перетворень, в якій визначити, що повинно стимулюватися податковими пільгами, а що шляхом прямого бюджетного фінансування, визначити цілі надання пільг та реалістичність. В іншому разі не виключені скасування одних та поява інших (насамперед, пов'язаних з інтересами окремих лобістських груп) пільг.

6. Пропозиції щодо реформування окремих податків підпорядковані посиленню їх регулятивного потенціалу шляхом оптимізації бази оподаткування, спрощення порядку обчислення та стягнення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. - 362 с. (18,9 д. а.). (рецензія Барановський О. Рецензія на монографію Петра Мельника “Розвиток податкової системи в перехідній економіці” // Економіст. - 2001. - № 10. - С. 73).

2. Мельник П.В., Максименко І.А., Старостенко Г.Г., Тарангул Л.Л., Фащевський М.І., Немченко М.П. Соціально-економічні процеси: методологія дослідження та управління їхнім розвитком. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - 451 с. (16,2 д. а.) (особистий внесок: глава 4 “Наукові засади удосконалення податкової політики в Україні” - 2,7 д. а. - С. 348-373).

3. Чернявський О.П., Мельник П.В., Мельник В.М., Баранова В.Г., Ганах Н.І., Ганевич Є.Н., Лісовська Л.П., Михайленко С.В., Хомутенко В.П., Дейніс Л.М., Сташкевич Н.М., Сточик О.І., Ходаківська В.П. Теорія фінансів: Навч. посібник для студентів екон. спец. / За загальною редакцією Чернявського О.П., Мельника П.В., Мельника В.М. - К.: ДІЯ, 2000. - 235 с. (13,6 д. а.) (особистий внесок: розділ 6 “Податки. Податкова система” - 2,5 д. а. - С. 82-125).

4. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / За заг. ред. М.Я. Азарова. - К.: ДІЯ, 2000. - 320 с. (18, 6 д. а.) (особистий внесок: підрозділ 3.1. “Особливості справляння податків з нерезидентів та їх постійних представництв” - 0,9 д. а. - С. 142-179).

5. Про податки і збори населенню України: Посібник / Азаров М.Я., Бондаренко Г.І., Мельник П.В., Лєкарь С.І., Зайцев В.І., Макаров Д.В., Тарангул Л.Л. - Ірпінь, 2000. - 182 с. (6,2 д. а.) (особистий внесок: розділ ІV “Державне мито” - 0,7 д. а. - С. 74-95).

6. Мельник П.В., Данілов О.Д., Ходаківська В.П., Вдовиченко М.І., Сунцова О.О. Податкова система України. Практикум: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001, - 256 с. (13,4 д. а.) (особистий внесок: розділ 5 “Оподаткування підприємницької діяльності” - 1,3 д. а. - С. 156-180).

7. Мельник П.В., Філоненко М.М., Гацька Л.П., Кошарська Н.Е. Менеджмент: Навч. посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 154 с. (5,6 д. а.) (особистий внесок: розділ 11 “Податковий менеджмент” - 0,4 д. а. - С. 137-141).

8. Мельник П. Податкова політика держави в системі макроекономічного регулювання // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1997. - № 1. - С. 6-10.

9. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави // Фінанси України. - 1998. - № 6. - С. 101-103.

10. Мельник П. Податкова система України: проблеми оптимізації // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту: Науковий вісник. - 1998. - № 2. - С. 5-10.

11. Мельник П. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1998. - № 1. - С. 5-9.

12. Мельник П.В., Старостенко Г.Г. Сучасні суспільно-економічні системи: Зб. наук. пр. Проблеми праці, економіки та моделювання. // Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 1998. - Ч. 2. - С. 73-76 (особистий внесок: дослідження маятникової міграції та її впливу на сплату податків).

13. Мельник П.В. Механізм функціонування державних видатків: досвід країн з ринковою економікою для України // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Зб. наук. праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 1999. - С. 65-69.

14. Мельник П., Дудко В., Скрипник А. Розрахунок інерційності впливу податків на економіку України. // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1999. - № 2. - С. 5-9 (особистий внесок: пропозиції щодо оцінки податкових змін на динаміку ВВП).

15. Мельник П., Гревцова Р. Особливості кримінального провадження у справах щодо ухилення від сплати податків // Вісник податкової служби України. - 1999. - № 7. - С. 31-33 (особистий внесок: пропозиції щодо використання іноземного досвіду при розробці Податкового кодексу України).

16. Мельник П. Деякі аспекти формування місцевих бюджетів // Вісник податкової служби України. - 1999. - № 38 - С. 8.

17. Мельник П. Концептуальні підходи до розробки Податкового кодексу України // Науковий вісник Українського фінансово-економічного інституту ДПАУ: Збірник наукових праць. - 2000. - № 1 - С. 5-9.

18. Мельник П. Наукові передумови розвитку податкових важелів регулювання економіки // Науковий вісник Академії державної податкової служби України: Зб. наук. праць. - 2000. - № 3 (9). - С. 5-12.

19. Мельник П. Бюджетні орієнтири на 2001 рік у світлі підтримки стратегії соціально-економічного розвитку України // Економіст. - 2000. - № 11. - С. 94-97.

20. Мельник П. Вплив податків на перерозподіл народногосподарських ресурсів у ринковій економіці (теоретичний аспект) // Науковий вісник Академії державної податкової служби України: Зб. наук. праць. - 2000. - № 4- С. 64-72.

21. Мельник П. Структурні проблеми податкової системи України // Науковий вісник Академії державної податкової служби України: Зб. наук. праць. - 2001. - № 1. - С. 61-70.

22. Мельник П. Удосконалення податкової політики та управління державним боргом // Економіст. - 2001. - № 4. - С. 24-27.

23. Мельник П. Податкова система в структурі інструментів регулювання економіки // Економіст. - 2001. - № 6. - С. 38-42.

24. Мельник П.В. Тенденції формування доходів державного бюджету і монетарна політика // Фінанси України. - 2001. - № 6. - С. 24-30.

25. Мельник П. Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи їх подолання // Економіка України. - 2001. - № 7. - С. 16-21.

26. Мельник П.В. До питання оцінки ефективності вітчизняної податкової системи // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки (Економічні науки). - 2001. - № 4. - С. 178-182.

27. Мельник П.В. Особливості аналізу податкових відносин // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 2. - С. 78-88.

28. Мельник П.В. Макроекономічні аспекти регулювання доходів громадян і податкова політика // Вісник технологічного університету Поділля. Серія економічні науки. - 2001. - Ч. 1. - С. 99-101.

29. Мельник П., Дудко В., Скрипник А. Модель розрахунку оптимального рівня оподаткування для України // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1998. - № 2. - С. 23-30. (особистий внесок: аналіз стану фіскальної політики України).

30. Мельник П. Проблеми формування місцевих бюджетів // Економіка, Фінанси, Право. Щомісячний бюлетень. Вип. 5. - 1999. - С. 3-5.

31. Мельник П., Терещенко Л. Етика взаємовідносин працівників міліції і населення // Вісник податкової служби України. - 1999. - № 8. - С. 33-37 (особистий внесок: пропозиції щодо розробки етичного кодексу взаємодії працівників міліції і населення).

32. Мельник П., Тарангул, Л., Якушик І., Онишко С. Основні принципи та напрямки вдосконалення податкової політики // Науковий вісник Українського фінансово-економічного інституту ДПАУ: Збірник наукових праць. - 2000. - № 1. - С. 29-33 (особистий внесок: пропозиції щодо методології податкових реформ).

33. Мельник П. В ім'я народу, в ім'я держави // Вісник податкової служби України. - 2001. - Липень-серпень. - С. 34-37.

34. Мельник П.В. Реформування податкової системи на шляху до ринкової економіки // Наукові доповіді Міжн. наук.-практ. конф. “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи”. - Ірпінь, 1997. - С. 21-23.

35. Мельник П.В. Податкова політика держави і формування місцевих бюджетів // Зб. наук. конф. “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми”. - Львів, 1998. - С. 219-223.

36. Мельник П.В. Особливості сучасної податкової системи // Матеріали наук.-практ. конф “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України”. - Ірпінь, 1998. - С. 24-28.

37. Мельник П. Проблеми удосконалення податкової політики у перехідний період до ринкових відносин // Матеріали наук.-практ. конф. “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України”. - Ірпінь, 1999. - С. 140-142.

38. Мельник П.В. Категорії оптимальної модернізації податкової системи в контексті інформаційних технологій // Тези доповідей міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. Ірпінь, 2000. - С. 51-52.

39. Мельник П.В., Старостенко Г.Г. Концептуальні засади формування регіональної політики соціально-економічного розвитку України // Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. - Ч. ІІ. - Львів, 2000. - С. 139-142.

40. Мельник П.В., Скрипник А.В. Проблеми оптимізації прибуткового податку // Тези доповідей ІІ міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь, 2001. - С. 42-47.

41. Мельник П.В. Оподаткування та ризик інвестування // Зб. наук. праць за матеріалами міжн. наук.-практ. конф. “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - Київ, 2001. - С. 253-254.

42. Мельник П.В., Скрипник А.В. Оцінка ризику виконання дохідної частини Зведеного бюджету України на 2001 рік // Зб. наук. праць за матеріалами міжн. наук.-практ. конф. “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - Київ, 2001. - С. 255-257.

43. Мельник П.В. Регулятивний потенціал податків та його реалізація в економічній політиці держави // Зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф. “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” - Ч.1. - Ірпінь, 2001. - С. 21-24.

44. Мельник П. В. Суперечності фіскальної політики та шляхи їх розв'язання // Міжн. наук.-практ. конф. “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання”. - Київ, 2001. - С. 135-141.

АНОТАЦІЯ

Мельник П.В. Податкова система та механізми її реалізації у перехідній економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2001.

В дисертації в контексті узагальнюючих закономірностей трансформації ролі держави в перехідній економіці та особливостей формування податкових систем подаються результати досліджень специфічних чинників, що впливають на розвиток податкової системи України у взаємозв'язку з проблемами збалансованості бюджету, розв'язання боргових проблем, реалізації регулюючої функції та егалітарної ролі податкової системи на шляху до економічного зростання. Розглядаються витоки суперечностей, які порушують функціональну гармонію податкової системи, на основі дослідження її теоретичної моделі в перехідній економіці. Здійснена структуризація податкового навантаження, розглянуті проблеми податкових пільг та податкової дисципліни. На цій основі розкриваються основні напрями раціоналізації структури податкової системи, а також удосконалення основних видів податків. податкова система економіка дослідження

Ключові слова: податкова система, функції податків, структура податкової системи, податкове навантаження, податкові пільги.

АННОТАЦИЯ

Мельник П.В. Налоговая система и механизм ее реализации в переходной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2001.

В диссертации в контексте обобщающих закономерностей трансформации роли государства в переходной экономике исследуется влияние специфических факторов, которые оказывают воздействие на развитие налоговой системы Украины.

Показано, что на этапе формирования и первичного становления рыночных отношений в экономике Украины государство неэффективно использовало потенциал отдельных методов государственного регулирования, в том числе инструментария налоговой системы. Потеря регулятивного потенциала налоговой системы негативным образом отображается на состоянии экономики и перспективах ее развития. Поэтому транзитивное состояние экономики Украины требует использования налогов в качестве не только фискальных инструментов, но и регулятивных. Возникает необходимость подчинения инструментов фискальной сферы долгосрочным социально-экономическим целям развития общества. Сущность новых подходов в налоговой политике, предлагаемых в работе, заключается в смещении акцентов от фискальной функции налогов к регулятивной, а также в их диалектическом синтезе.

Исследование характеристик налоговой системы произведено в контексте теории экономической и социальной стратификации общества П. Сорокина. Сделан вывод о том, что в ходе постоянного движения процессов экономической стратификации общества налоги могут исполнять эгалитарную (выравнивающую) подфункцию.

Показано, что использование налогов имеет для всех субъектов налоговых отношений позитивные экстерналии. Среди них необходимо выделить тот аспект, который заключается в способности упорядочивания экономических отношений субъектов рынка. Через системное воздействие налогов хаотические импульсы, порождаемые рынком, могут быть упорядочены, переходные состояния - сокращены во времени, неравновесные системы - приведены к стабильности.

Исследованы также специфические факторы, которые имеют исключительное значение и силу влияния на систему социально-экономических отношений в экономиках переходного типа: содержание налогового бремени, низкая налоговая дисциплина, значительные и неупорядоченные налоговые льготы, существенный объем государственного долга, неэффективная взаимосвязь фискальной политики с монетарными и другими экономическими инструментами.

Реализация комплексного подхода в изучении налоговых отношений в переходных экономиках обусловила структуризацию налогового бремени за критериями происхождения и целевого использования налогов аналогично монетарным агрегатам.

Предложенная структуризация позволила более точно определить размеры налогового давления на экономику и отслеживать качественные структурные изменения в налоговой базе. Анализ по предложенной методике позволил сделать вывод о том, что официальная статистика в Украине не учитывает латентной составляющей налоговой нагрузки, что существенно сдерживает процессы социально-экономического развития страны.

Анализ налоговой нагрузки на экономику учитывает также часть государственного долга, которую можно трактовать как налоговое бремя будущих периодов. Такой вывод вытекает из неудовлетворительных характеристик государственного долга Украины в частности его незначительной дюрации и относительно высокой доходности.

Проблему существования латентного налогового бремени в работе также связано с низкой налоговой дисциплиной, нагромождением значительных и неупорядоченных налоговых льгот. Поэтому налоговая система Украины не отвечает таким характеристикам как социальная справедливость, равномерность распределения налогового бремени, административная простота. Одновременно показано, что взаимосвязь разных инструментов экономической политики государства остается недостаточно эффективной. В частности прослеживаются некоторые противоречия монетарной и фискальной политики государства. Их неэффективное взаимодействие частично объясняет существование значительного теневого сектора в экономике Украины.

Необходимость преодоления существующих проблем обуславливает выработку методологии эффективных трансформаций налоговой системы Украины, в частности: уточнение целей налоговой политики; углубление концептуального обеспечения налоговых реформ; выбор соответствующих приоритетов; систематизация реформационных мер; усовершенствование механизма функционирования отдельных элементов налоговой системы.

Основные направления повышения эффективности налоговой системы Украины находятся в контексте социального развития. Государство должно создавать условия не только для первичного накопления капитала и его функционирования, но и для стабильного повышения доходов физических лиц, что является ключевым условиям формирования основы основ рыночной экономики _ среднего класса.

Ключевые слова: налоговая система, функции налогов, структура налоговой системы, налоговая нагрузка, налоговые льготы.

annotation

Melnyk P. V. Tax system and mechanisms of its realization in transitional economy. - Manuscript.

Thesis for Doctor's Degree in Economics by Speciality 08.04.01 - Finance, Money Circulation and Credit. - Institute for Economic Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

In this research in the context of generalizing laws of transformation of the state role in transitional economy and features of tax systems' formation the results of investigations of specific factors which influence the development of tax system of Ukraine in interrelation with problems of the budget equilibration, solution of debt problems, realization of regulating function and elite role of tax system on the way of the economic development are represented. The sources of the contradictions breaking functional harmony of the tax system are considered on the basis of researching its theoretical pattern in transitional economy. Tax load structuring is carried out, the problems of tax privileges and tax discipline are considered. On this ground main directions of rationalization of tax system structuring as well as improving of the basic kinds of taxes are revealed.

Keywords: tax system, tax functions, structure of tax system, tax burden, tax privileges.

Размещено на Allbest.ru

...