Вдосконалення інвестиційної діяльності підприємства

Теоретичні основи управління інвестиційною діяльністю підприємства. Аналіз його фінансово-господарської діяльності. Можливі шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю. Обґрунтування економічної доцільності впровадження запропонованих заходів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 03.06.2014
Размер файла 155,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота на тему: «Вдосконалення інвестиційної діяльності підприємства»

ВМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

1.2 Характеристика інвестиційного проекту та його цикли

1.3 Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства

2.2 Аналіз основних показників роботи ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

2.3 Дослідження інвестиційної діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Перспективи впровадження і розвитку інвестиційних проектів на вітчизняних підприємствах

3.2 Економічна ефективність здійснення на підприємстві інвестиційних проектів

3.3 Шляхи підвищення ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Список використаних джерел

ВСТУП

Управління інвестиційною діяльністю є складовою, важливим елементом загальної системи управління підприємством. Управління підприємством, як правило, передбачає прийняття управлінських рішень з метою досягнення поставлених цілей і розглядається як серія безперервних взаємоповязаних дій - функцій управління (планування, організація, мотивація та контроль).

У загальній структурі фінансування інвестиційної діяльності в Україні знизилася частка фінансування за рахунок власних коштів підприємств у зв'язку з недосконалою податковою політикою. Так, у зв'язку зі зростанням податкового пресу підприємства виводять у тінь свої прибутки. Створення сприятливих умов для пожвавлення інвестиційної активності є неможливим без структурної перебудови економіки, оздоровлення фінансового стану підприємств, практичних кроків щодо збільшення стягнення податків при одночасному обмеженні податкових зборів.

При розробці ефективної інвестиційної політики суб'єкту господарювання доцільно враховувати наступне: направленість інвестиційної політики на досягнення стратегічних цілей підприємства задля підвищення його фінансової стійкості; обов'язкове врахування факторів ризику, їх прогнозування і мінімізація; оцінка доцільності інвестицій та їх економічне обґрунтування; оптимізація структури портфельних та реальних інвестицій; ранжирування проектів і інвестицій за їх важливістю і послідовністю; вибір надійних методів фінансування інвестицій.

Мета даної курсової роботи - визначити ефективність управління інвестиційною діяльністю на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» відповідно з існуючими теоретичними надбаннями у цій сфері та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення управління інвестиціями на даному підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-Розглянути теоретичні основи управління інвестиційною діяльністю підприємства;

-Провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

-Розглянути результати інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» та особливості управління нею;

-Визначити можливі шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю на даному пивзаводі та обґрунтувати економічну доцільність впровадження запропонованих заходів.

Об'єкт курсової роботи - інвестиції ТОВ «Бердичівський пивоварний завод».

Предмет курсової роботи - теоретичні та практичні засади покращення управління інвестиційною діяльністю на пивоварному заводі Бердичева.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

Інвестиції як економічна категорія - це витрати на створення, розширення, реконструкцію основного капіталу і на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу. Інвестиції як фінансова категорія - це всі види майнових, фінансових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, соціальної інфраструктури з метою отримання прибутку або соціального ефекту.

Процес здійснення інвестицій, тобто вкладення вищевказаних цінностей в об'єкти підприємництва і соціальної інфраструктури, називається інвестиційною діяльністю [1].

Основні види інвестиційної діяльності (за об'єктами вкладання інвестицій):

- реальні інвестиції (капіталовкладення), що є вкладеннями коштів в основний капітал через будівництво, придбання машин і обладнання тощо, та оборотний капітал (на поповнення товарно-матеріальних запасів);

- фінансові інвестиції (акції, облігації, сертифікати, векселі тощо), валюту та інші фінансові активи, розміщення капіталу у банках;

- інтелектуальні інвестиції є вкладенням коштів у науку, людину (освіту, охорону здоров'я тощо), на купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау.

Здійснюють інвестиційну діяльність так звані інвестори. У ролі інвесторів виступають фізичні та юридичні особи, у тому числі й органи державної влади й управління.

Фінансові джерела інвестиційної діяльності поділяються на:

- внутрішні інвестиції - державні інвестиції; капіталізована частина прибутку підприємств; заробітна плата; кошти від приватизації; амортизаційний фонд; заощадження населення.

- зовнішні іноземні інвестиції - приватні іноземні інвестиції; державні іноземні інвестиції; кошти міжнародних фінансових організацій та установ.

Отже, розрізняють приватні інвестиції, які роблять громадяни і приватні підприємства; державні інвестиції - здійснюються центральними та місцевими органами влади й управління за рахунок бюджетних, позабюджетних фондів і запозичених коштів, а також державними підприємствами за рахунок своїх прибутків; іноземні інвестиції - вкладання капіталу іноземними громадянами, юридичними особами і державами; спільні інвестиції - вкладання юридичними і фізичними особами (громадянами) країни та іноземних держав.

Сукупний обсяг інвестицій, що спрямовуються на нове будівництво, придбання засобів праці та приріст товарно-матеріальних цінностей за певний період часу, називають валовими інвестиціями. А сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за певний період часу, є чистими інвестиціями.

Інвестиції поділяють на короткотермінові (вкладення капіталу на період до одного року) і довготермінові (на період понад один рік).

На інвестиційний процес у країні впливають передусім такі взаємопов'язані чинники [1]:

- функціональне співвідношення, згідно з яким дохід розподіляється на споживання і заощадження (слід пам'ятати, що джерелом фінансування інвестицій є заощадження, отже, низький рівень (частка) заощаджень у доході обумовлює, відповідно, низький обсяг інвестицій, а зростання частки заощаджень - зростання обсягу інвестицій);

- норма чистого прибутку (чим вища норма прибутку, тим більший обсяг інвестицій);

- позичковий відсоток (інвестування є економічно вигідним і доцільним, якщо норма прибутку перевищує ставку позичкового відсотка);

- темп інфляції (чим вищий темп інфляції, тим нижчий реальний прибуток від інвестицій, тим менша мотивація до довготермінового інвестування).

У процесі інвестиційної політики слід враховувати той факт, що оскільки виробництво, привласнення і капіталізація прибутку у всіх випадках служить головною метою господарської діяльності в ринковій економіці, то ДЕП повинна бути спрямована на заохочення нагромадження, тобто на інвестиції, що насамперед відповідає інтересам суб'єктів господарювання. Крім цього, через створення додаткових стимулів і можливостей у певний час всім інвесторам чи окремим їх групам за галузями та регіонами держава (її регуляторні органи) має можливість впливати на економічний цикл і структуру Н Е.

Метою державної інвестиційної політики є створення конкурентного середовища та забезпечення структурних зрушень і зростання економіки через поліпшення інвестиційного клімату у країні, розвиток та активізацію інвестиційних процесів, спрямування інвестицій у пріоритетні галузі та програми.

1.2 Характеристика інвестиційного проекту та життєвий цикл

Інвестиційний проект -- це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

Інвестиційні проекти поділяються на:

- виробничі

- науково-технічні

- комерційні

- фінансові

- економічні

- соціально-економічні

Форма та зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітні-шими -- від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіх випадках, проте, присутній часовий лаг (затримка) між моментом початку інвестування та моментом, коли проект починає приносити прибуток. Часовий чинник грає ключову роль в оцінці інвестиційного проекту В зв'язку з цим доцільно представити весь цикл розвитку проекту як три основні фази розвитку проекту: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну. Сумарна тривалість цих стадій складає термін життя проекту.

Перша фаза, безпосередньо передуюча основному обсягу інвестицій, у багатьох випадках не може бути визначена досить точно. На цьому етапі проект розробляється, готується його техніко-економічне обґрунтування, проводяться маркетингові дослідження, здійснюється вибір постачальників сировини та устаткування, ведуться переговори з потенційними інвесторами і учасниками проекту. Також тут може здійснюватися юридичне оформлення проекту (реєстрація підприємства, оформлення контрактів і тому подібне) і проводитися емісія акцій та інших цінних паперів.

Наступний відрізок часу відводиться під стадію інвестування або фазу здійснення. Починають робитися дії, що вимагають набагато більших витрат і що носять вже безповоротний характер, а з іншого боку, проект ще не в змозі забезпечити свій розвиток за рахунок власних засобів. На даній стадії формуються постійні активи підприємства.

З моменту введення в дію основного устаткування або після придбання нерухомості або іншого вигляду активів починається третя стадія розвитку інвестиційного проекту -- експлуатаційна фаза. Цей період характеризується початком виробництва продукції або надання послуг і відповідними вступами і поточними витратами.

Вся діяльність щодо розробки та реалізації інвестиційного проекту знаходиться у взаємозалежності в часі та просторі.

Період, протягом якого готуються і реалізуються інвестиційні наміри інвестора, прийнято називати життєвим циклом проекту.

Він розбивається на кілька типових кроків - фаз, стадій, етапів.

Таким чином, підхід поділу на стадії забезпечує можливість оптимізації загального обсягу витрат на підготовку та реалізацію інвестиційного проекту завдяки своєчасній фільтрації різних варіантів проектних рішень. Неперспективні проекти відкидаються на ранніх стадіях проектного циклу, що дозволяє уникнути непродуктивних витрат на їх ретельний аналіз та оцінку.

У міжнародній практиці прийнято виділяти чотири основні фази проектного циклу:

- передінвестиційна (розробка проекту як документа);

- інвестиційна (формування активів проекту "під ключ");

- експлуатаційна (запуск та господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, повернення вкладених коштів);

- ліквідаційна.

Кожна з цих фаз, у свою чергу, поділяється на стадії. Виділяються чотири такі стадії передінвестиційного етапу:

- opportunity studies - пошук інвестиційних концепцій;

- pre-feasibility studies - попередня підготовка проекту;

- feasibility studies - остаточна підготовка проекту і оцінка його техніко-економічної і фінансової прийнятності;

- final evaluation - стадія фінального розгляду і ухвалення рішення по проекту.

Підхід Світового банку передбачає поділ проектного циклу не на фази, а на такі стадії:

- якісна підготовка (ідентифікація та розробка);

- експертиза відібраних проектів;

- переговори про надання кредитних ресурсів;

- реалізація проекту;

- заключна оцінка проекту за підсумками його реалізації.

В будь-якому випадку, загальна процедура впорядкування інвестиційної діяльності підприємства по відношенню до конкретного проекту буде передбачати проходження таких етапів:

- формування інвестиційних намірів (іноді використовується термін "ідентифікація");

- розробка концепції проекту (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, попередня розробка маркетингового та фінансового планів);

- розробка проекту як документованого плану (деталізованого інвестиційного обґрунтування і плану дій на період життєвого циклу проекту);

- передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних можливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої та внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної реалістичності й доцільності);

- створення (чи придбання) інвестиційного об'єкта "під ключ" і підготовка до початку його експлуатації;

- експлуатація інвестиційного об'єкта та повернення інвестованих у проект коштів у формі нагромадження поточного прибутку (цей етап називається періодом окупності проекту);

- отримання чистого прибутку з проекту (понад вкладені в нього кошти);

- завершення або ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних фондів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і юридичних питань щодо припинення господарської діяльності з використанням активів проекту).

Зауважимо, що з огляду на складність взаємозв'язків видів робіт, що виконуються на окремих стадіях проектного циклу, та можливість їх комбінування, поєднання в просторі та часі, забезпечити однозначний розподіл фаз та стадій проекту в логічній і часовій послідовності дуже складно, а інколи навіть практично неможливо.

Головною складовою життєвого циклу інвестицій є експлуатаційна фаза, максимально можлива тривалість якої визначається економічним терміном життя інвестицій (economic life), тобто періодом часу, протягом якого інвестований проект здатен приносити дохід.

В інвестиційному аналізі замість тривалості життєвого циклу частіше оперують поняттями "інвестиційний горизонт", або "розрахунковий період".

Інвестиційний горизонт (розрахунковий період) - це період, в межах якого порівнюватимуть витрати і вигоди з метою прийняття рішення щодо доцільності здійснення інвестиційного проекту.

Якщо існує можливість оцінити витрати і вигоди протягом всього життєвого циклу проекту, то саме тривалість цього циклу є найкращим варіантом інвестиційного горизонту.

Розрахунковий період розбивається на кроки - відрізки, в межах яких проводиться агрегація даних, які використовуються для оцінки фінансово-економічних показників.

При розподілі розрахункового періоду на кроки необхідно враховувати:

- тривалість різних фаз життєвого циклу проекту,

- періодичність фінансування проекту, щоб отримання і повернення коштів, а також процентні платежі припадали на початок або кінець кроку розрахункового періоду, що дозволяє оцінити їх вплив на ефективність та фінансову спроможність проекту;

- сезонність виробництва та реалізації продукції з метою точної оцінки пов'язаних з нею ризиків;

- інфляцію, оскільки бажано, щоб протягом кроку розрахунку ціни змінювалися не більш ніж на 5-10 %;

- зручність оцінки людиною вихідної.

Кроки розрахунку визначаються їх послідовними номерами. Час в розрахунковому періоді вимірюється в роках або частках року і відлічується від фіксованого моменту Ј0 = 0, що приймається за базовий. Зазвичай, це період здійснення перших первинних інвестицій.

При порівнянні декількох проектів для них рекомендується вибирати один базовий момент.

1.3 Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності

Загальновідомі методи оцінки інвестування оцінюють очікуваний чистий прибуток (прибуток за вилученням платежів до бюджету) відносно до інвестованого капіталу. Для оцінки інвестицій пропонується всі потрібні вкладення та всю віддачу від проекту оцінити на конкретний період, i тому виникає необхідність використання концепції дисконтування (приведення вартості потоку реальних грошей до певного моменту часу). Виходячи з різниці в оцінках ефективності інвестицій, усі методи доцільно підрозділяти на дві групи (рис. 1):

Методи, засновані на облікових оцінках;

Методи, засновані на дисконтованих оцінках.

Рис.1 Методи оцінки інвестиційної діяльності

Перша група складається з кількох методів, основні з яких охарактеризовано нижче.

Метод визначення строку окупності інвестицій-передбачає розрахунок строку окупності шляхом ділення прогнозованих доходів від інвестицій на суму капіталовкладень. Тобто період окупності -- це період, потрібний для повернення первісних інвестиційних витрат шляхом нагромадження чистих потоків реальних грошей, одержаних за допомогою проекту.

Окупність можна трактувати як точку беззбитковості, після якої нагромаджені чисті потоки реальних грошових коштів стають позитивними.

Крім того, з позицій суб'єкта господарювання розрахунок строку окупності слід проводити на основі саме чистого прибутку, тобто реальних фінансових коштів, що залишаються безпосередньо в підприємствах після розрахунків з бюджетними організаціями. Але при нестабільній податковій політиці для оцінки ефективності кількох проектів вкладень можна розраховувати строк окупності на базі балансового прибутку (тобто прибутку до оподаткування та сплати обов'язкових платежів).

Основна позитивна якість цього методу -- простота розрахунків. Але є деякі недоліки:

1) не враховується вплив доходив останніх періодів;

2) заснований на облікових оцінках, не показує різницю між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів та різним розподіленням їх за роками проекту;

3) метод не мас властивостей адитивності (комбiнаторностi).

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має дві характерні риси: по-перше, не передбачає дисконтування доходу; по-друге, дохід характеризується показником чистого прибутку.

Алгоритм розрахунку дуже простий i це сприяє широкому застосуванню методу на практиці. Коефіцієнт ефективності інвестицій розраховується як співідношення середньорічного прибутку та середньо величини інвестицій, яка визначається діленням суми капіталовкладень на два за х повного списання, як закінчиться строк реалізації проекту. У випадку коли припускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості, оцінку треба вилучити. даний показник порівнюють із коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, який являє собою відношення чистого прибутку суб'єкта господарювання до суми коштів, авансованих у його діяльність.

Недоліки цього методу зумовлені тим, що він не враховує часову складову грошових потоків, а саме:

1) не виявляє різниці між проектами з однаковими сумами середньорічного прибутку та сумами прибутку, що змінюються по роках;

2) не показує різниці між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але який генерується протягом різної кількості років.

Метод розрахунку простої норми прибутку -норми аналізу господарської діяльності, які часто відрізняються в різних країнах залежно від чинного законодавства, що не дозволяє цьому методу відбивати реальну прибутковість проекту. Норму прибутку визначають як співвідношення річного чистого прибутку та капіталу. Даний показник розраховують для одного року, як правило, це рік випуску продукції на повну потужність. Однак його можна визначати для різних ступенів використання виробничих потужностей (аналіз чутливості) або для різних років на етапі початку виробництва.

До другої групи належить декілька методів визначення ефективності інвестицій, характеристику основних з яких наведено нижче.

Метод розрахунку чистого приведеного (дисконтованого) доходу, який базується на співставленні величини первісної інвестиції загальною сумою дисконтова них чистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки притік грошових коштів розподілено в часі, його дисконтують за допомогою коефіцієнта, що встановлює інвестор, самостійно виходячи зі щорічного відсотку повернення, який він бажає або в змозі мати на інвестований ним капітал.

Чистий приведений (дисконтований) дохід визначається з урахуванням дисконтування за відомою формулою:

ЧПД=ГП-ІС (1),

де ЧПД -- чистий приведений дохід;

ГП - грошовий потік (у теперішній вартості) за весь період експлуатації інвестиційного проекту;

ІС - сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту.

Формулу (1) можна трансформувати таки чином:

ЧПД= (2),

де ГП -- грошовий потік за i-й рік експлуатації інвестиційного проекту;

R-- ставка вiдсотка для дисконтування сум грошового потоку даного проекту;

і -- строк дії проекту.

Якщо ЧПД > 0 -- проект є прибутковим,

ЧПД < 0 проект є збитковим,

ЧПД = 0 -- проект а ні прибутковий, ані збитковий.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій. На відміну від чистого приведеного доходу індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з альтернативних, що мають подібні значення чистого дисконтованого доходу.

Висновки до розділу 1

Інвестиції -це витрати на створення, розширення, реконструкцію основного капіталу і на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу.

Процес здійснення інвестицій, тобто вкладення вищевказаних цінностей в об'єкти підприємництва і соціальної інфраструктури, називається інвестиційною діяльністю.

Основні види інвестиційної діяльності (за об'єктами вкладання інвестицій):

-реальні інвестиції, що є вкладеннями коштів в основний капітал через будівництво.

-фінансові інвестиції-валюту та інші фінансові активи, розміщення капіталу у банках;

-інтелектуальні інвестиції є вкладенням коштів у науку, людину, на купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау.

Інвестиційна діяльність -- це процес організації інвестування в реально існуючих у країні умовах господарювання.

Інвестиційний проект -- це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

Інвестиційні проекти поділяються на: виробничі, науково-технічні, комерційні, фінансові, економічні, соціально-економічні.

Життєвий цикл періоду-період, протягом якого готуються і реалізуються інвестиційні наміри інвестора.

У міжнародній практиці прийнято виділяти чотири основні фази проектного циклу:

- передінвестиційна (розробка проекту як документа);

- інвестиційна (формування активів проекту "під ключ");

- експлуатаційна (запуск та господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, повернення вкладених коштів);

- ліквідаційна.

Загальновідомі методи оцінки інвестування оцінюють очікуваний чистий прибуток відносно до інвестованого капіталу.

Методи оцінки інвестиційної діяльності:

- Методи засновані на облікових оцінках: Проста норма прибутку, коефіцінент ефективності інвестицій, період окупності інвестицій.

- Методи, засновані на дисконтних оцінках: чистий приведений дохід, індекс рентабельності інвестицій, норма рентабельності інвестицій.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства

Історія розвитку підприємства бере свій початок ще з 1861 року. Тоді чеський колоніст С.Е. Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і побудував пивоварний завод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивоварних заводи. Чеп не лише будує цехи, але й артезіанську свердловину, проби води якої обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу.

За роки довоєнних п'ятирічок завод значно виріс і розширився, досяг хороших результатів у виконанні якісних показників плану. Були встановлені додаткові бродильні чани і лагерні танки, споруджено цех по розливу пива в пляшки і діжки.

Зараз підприємство є членом української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральної води ВАТ „Укрпиво” наряду з провідними пивоварними заводами, такими як: комбінат „Славутич”, комбінат „Рогань”, „Вінницький пивоварний завод”, Київський пивоварний завод №1.

Товариство здійснює такі види діяльності: виробничу, торгівельно-закупівельну, комерційну, зовнішньоекономічну та надає посередницькі послуги по предмету діяльності.

Потужність виробництва пива нині - 1100 тис. л. на рік, солоду нетоварного - 490 тон на рік.

Основна номенклатура продукції, що виробляється на підприємстві:

пиво - 1007 тис. л. на рік,

в т. ч. пляшкового - 572 тис. л.,

в КЕГ-ах - 435 тис. л.

Підприємство виробляє 5 основних сортів пива - ”Бердичівське оригінальне”, ”Старий Бердичів”, ”Бердичівське”, ”Бердичівське хмільне”, ”Кармеліт”. До пива масового попиту відноситься пиво ”Бердичівське хмільне”, що займає в загальному виробництві пива 85 %. Продукція реалізується по оптовим цінам суб'єктам підприємницької діяльності. Підприємство має сітку фірмових магазинів, через які здійснюється реалізація готової продукції - пива [9].

Організаційна структура управління підприємством є лінійно-функціональною, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі.

До компетенції Загальних зборів учасників товариства належить визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення організаційної структури підприємства, затвердження статуту та внесення до нього змін і доповнень та багато інших питань.

Виконавчий директор очолює підприємство. Його першим заступником є головний інженер, який керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки і технології виробництва, проводить технічну підготовку та обслуговування виробництва, розробку заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Постачальницько-збутовою діяльністю займається заступник виконавчого директору по збуту і постачанню. Він здійснює керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства по матеріально-технічному забезпеченню, заготівлі і збереженні сировини, збуту продукції, ефективному і раціональному використанню ресурсів.

Економічну службу на підприємстві очолює фінансовий директор. Відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконання планових завдань, проводять аналіз діяльності товариства, забезпечують проведення робіт по підвищенню економічного результату всіх видів діяльності підприємства.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складанням звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Як і будь-яка підприємницька структура (фірма), ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не може бути ізольована від впливу сторонніх факторів, які разом і утворять зовнішнє середовище її діяльності. Зовнішнє середовище фірми може бути визначене як безліч сил і суб'єктів, що безпосередньо або опосередковано впливають на функціонування фірми і діють за її межами.

Наведемо схему взаємодії Товариства з підприємствами, організаціями, установами (рис. 2).

Рис. 2. Взаємодія товариства з підприємствами, організаціями та установами

Постачальниками ресурсів на ТОВ “Бердичівський пивзавод” є різні суб`єкти господарювання, які забезпечують підприємство необхідними матеріальними, технічними, енергетичними ресурсами.

Важливий компонент для виготовлення пива - хміль - Бердичівський пивзавод також закуповує у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області, інколи в Асоціації “Укрхміль”.

Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього аналізу перевіряється вся система господарювання підприємства та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає підприємству, а також вживаються заходи щодо запобігання й послаблення загрози його існуванню, тобто виявляються сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності реалізації перших і подолання останніх (табл. 1).

Таблиця 1. Сильні та слабкі сторони підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Аспект середовища

Сильні сторони

Слабкі сторони

Зростання рівня життя населення, підвищення платоспроможності споживачів

Збільшення попиту на продукцію

Відмова від даного виду продукції

Інвестиційний потенціал галузі (наявність інвесторів, спонсорського капіталу)

Нові капіталовкладення, нові інвестиційні проекти

Створення нових конкурентів

Поява молодого кваліфікованого персоналу

Підвищення продуктивності праці, виникнення нових ідей

Збільшення фонду оплати праці; недостатня кваліфікація молодих спеціалістів;

Виникнення нових потреб клієнтів

Розширення асортименту

Невідповідність профілю підприємства новим запитам споживачів

Маркетинг

Сильна позиція у специфічних ринкових сегментах

Розміри підприємства надто малі, щоб впливати на ринкову ситуацію

Менеджмент

Знання про найважливіші стратегічні групи

Недостатньо обґрунтовані стратегічні дії; недостатній рівень розвитку аналітичних підсистем

Фінанси

Сталі прибутки від діяльності

Нерівномірність отримання прибутків; недостатні обсяги інвестицій

Проаналізувавши й зіставивши можливості із сильними сторонами ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» можна зробити висновок, що за даних умов стратегія підприємства має бути націлена на зростання і перспективне вирішення існуючих проблем шляхом вдосконалення якості послуг, систем менеджменту і маркетингу. Використовуючи власні сильні сторони і можливості зовнішнього середовища, а також, зважаючи на факт наявності сильних конкурентів, підприємству необхідно дотримуватися стратегії вибіркової реакції на поведінку конкурентів в області реклами та ціноутворення. Доцільно запропонувати компанії дотримуватися стратегій концентрованого зростання, що здійснюється шляхом щорічного значного підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього року, збільшення асортименту послуг, розвитку конкурентних переваг в області якості і цінової політики. Дана альтернатива характерна для галузей, що динамічно розвиваються, з технологіями, що швидко змінюються. Спираючись на сильні сторони, можна уникати загроз у боротьбі з конкурентами. Основною зі слабких сторін для реалізації можливостей може бути брак коштів.

2.2 Аналіз основних показників роботи ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Перш за все, проаналізуємо основні засоби. Основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами [19, с.101].

Таблиця 2. Вартість основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Основні засоби

Роки

Відхилення

2010

20

Абсолютне

Відносне

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Первісна вартість, тис. грн.

7187,7

100,0

7789,6

100,0

601,9

8,4

Залишкова вартість, тис. грн.

4420,7

61,5

4450,7

57,1

30,0

0,7

Знос, тис. грн.

2767,0

38,5

3338,9

42,9

571,9

20,7

Як видно з табл. 2, первісна та залишкова вартість основних засобів збільшилась відповідно на 601,9 тис. грн. та 30 тис. грн., така ситуація є результатом введення у виробництво нового обладнання. Проте вартість основних засобів не дає уявлення про їх стан, який впливає на якість виготовленої продукції та конкурентоспроможність підприємства, його інвестиційну привабливість

Таблиця 3. Показники стану основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник

Формула розрахунку

Роки

Відхилення

2010

2011

Абсолютне

Знос основних засобів

Знос/ПВ

38,5

42,9

4,4

Придатність основних засобів

1-Коеф.зносу

61,5

57,1

-4,4

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості і показує питому вагу вартості основних засобів, що вже перенесена на вироблену продукцію. Даний коефіцієнт збільшився на кінець 2011 року на 4,4 по відношенню до 2010 року, що свідчить про погіршення стану основних засобів пивзаводу.

Коефіцієнт придатності показує питому вагу основних засобів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції і має пряму залежність від коефіцієнту зносу. Оскільки протягом аналізованого періоду коефіцієнт придатності зменшився на 7,2 %, а коефіцієнт зносу збільшився на 11,4 %, то можна зробити висновок, що на даному підприємстві стан основних засобів погіршився у 2011 році, порівняно з 2010 р., меншими темпами вводились основні засоби, ніж спрацьовувались.

Таблиця 4. Дані для розрахунку та показники ефективності використання основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник

Роки

Відхилення

2010

2011

Абсолютне

Відносне, %

1. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.

4420,7

4450,7

30,0

0,7

2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

24248,2

26882,1

2633,9

10,9

3. Середньоспискова чисельність працівників,чол.

311

311

0

-

4. Фондомісткість, грн.

0,18

0,17

-0,01

-5,6

5. Фондоозброєність, тис. грн./чол.

14,2

14,3

0,1

0,7

6. Фондовіддача, грн.

5,49

6,04

0,55

10,0

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача. В нашому випадку спостерігається зростання цього показника на 0,55, головним чином на це вплинуло збільшення обсягів реалізованої продукції на 10,9 % або на 2633,9 тис. грн. Фондомісткість, показник обернений до фондовіддачі, показує, скільки потрібно витратити основних засобів на виготовлення одиниці продукції. В даному випадку він зменшився на 0,01, що є позитивним фактором для підприємства.

Показник фондоозброєності показує величину основних засобів на одного працівника. В 2011 році він збільшився на 0,1 тис. грн./чол. за рахунок введення нових основних засобів.

Таблиця 5. Структура та динаміка операційних витрат ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Найменування показника

2010 р.

2011 р.

Відхилення

Абсолютне

Відносне

Матеріальні затрати

12921,8

14325,4

1403,6

10,9

Витрати на оплату праці

3963,2

4728,5

765,3

19,3

Відрахування на соціальні заходи

1473,5

1758,0

284,5

19,3

Амортизація

429,5

533,1

103,6

24,1

Інші операційні витрати

1037,3

633,7

-403,6

-38,9

Разом

19825,3

21978,7

2153,4

10,9

З наведених даних табл. 5. видно, що величина операційних витрат у 2011 році збільшилася на 2153,4 тис. грн. або на 10,9 %. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 765,3 тис. грн., або на 19,3 %, суми відрахувань на соціальні заходи на 284,5 тис. грн. або на 19,3 %, та суми амортизаційних відрахувань, яка збільшилася на 103,6 тис. грн. або на 24,1 %. Матеріальні витрати збільшилися на 1403,6 тис. грн. або на 10,9 %, зменшилися інші операційні витрати на 403,6 тис. грн., або на 38,9 %.

Використовуючи основні елементи виробничого процесу (засоби праці, предмети праці та робочу силу), підприємство досягло певного рівня прибутковості за аналізований період.

Таблиця 6. Фінансові результати діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Фінансові результати

Роки

Відхилення

2010

2011

Абсолютне

Відносне,%

1

2

3

4

5

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

24248,2

26882,1

2633,9

10,9

Собівартість реалізованої продукції

17701,2

19623,9

1922,7

10,9

Валовий прибуток (збиток)

6547,0

7258,2

711,2

10,9

Інші операційні доходи

2300,0

1023,0

-1277

-55,5

Адміністративні витрати

502,3

563,2

60,9

12,1

Витрати на збут

110,0

196,0

86

78,2

Фінансовий результат від операційної діяльності

8234,7

7522,0

-712,7

-8,7

Інші фінансові доходи

-

1200,0

1200

-

Фінансові витрати

-

484,6

484,6

-

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

8234,7

8237,4

2,7

0,03

Податок на прибуток від звичайної діяльності

2058,7

1894,6

-164,1

-8,0

Чистий прибуток

6176,0

6342,8

166,8

2,7

Як видно з табл. 6, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 712,7 тис. грн. (8,7 %), що зумовлено збільшенням витрат та зменшенням інших операційних доходів. Проте за рахунок результатів від фінансової діяльності підприємству вдалось у 2011 році збільшити на 207 тис. грн. або на 0,03 % покращити фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Податок на прибуток зменшився на 8 % внаслідок зміни податкової ставки на законодавчому рівні, що й вплинуло у значній мірі на збільшення чистого прибутку пивзаводу на 166,8 тис. грн. або на 2,7 %. Розрахуємо показники рентабельності. Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту з наявними або використаними ресурсами. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльності підприємства [19, с. 358].

Таблиця 7. Показники рентабельності діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., %

Показники

Алгоритм розрахунку

Роки

Абсол. від-хилення

2010

2011

Рентабельність звичайної діяльності, %

(Ф2)170*100%/(040+070+080+090+140+150+160)

44,97

39,5

-5,47

Рентабельність операційної діяльності,%

(Ф2)100*100%/(040+070+ 080+090)

44,97

36,9

-8,07

Валова рентабельність продукції,%

(Ф2) 050*100%/040

36,99

37,0

0,01

Рентабельність продажу,%

(Ф2) 220*100%/035

25,5

23,6

-1,9

Як видно з табл. 7, рентабельність підприємства змінилася в негативному напрямку. Рентабельність продажів показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції. Причинами зниження цього показника є ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Проте, варто відмітити, що всі показники рентабельності пивзаводу залишаються на високому рівні.

Розрахуємо показники ліквідності. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Таблиця 8. Групи активів за рівнем ліквідності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Групи

Умовне позначення

Сума рядків балансу

Роки

2010

2011

1

2

3

4

5

Високоліквідні

А1

Р 220 - Р 240

33,6

165,3

Швидколіквідні

А2

Р 150 - Р 210

2265,0

2987,9

Повільноліквідні

А3

Р 100 - Р 140, Р 250, Р 270

5310,0

4427,5

Важколіквідні

А4

Р 080

4429,6

4455,4

Високоліквідними та найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунку у банку, тому що вони у будь-який час можуть бути використанні для здійснення всіх господарських операцій, тобто мають абсолютну ліквідність. За даними таблиці видно, що високоліквідні активи в 2011 році у порівнянні з 2010 збільшились.

Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості у строках їх надходження. Вони на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» у порівнянні з 2010 роком збільшились.

Повільноліквідними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати для погашення заборгованості. Ці активи в 2011 році зменшились.

Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства (табл. 2.16). Показники розраховані на основі даних балансу, наданого підприємством.

Таблиця 9. Показники фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники

Методика розрахунку за балансом

2010

2011

Відхилення, +/-

Коефіцієнт концентрацій власного капіталу

ряд380 / ряд280

0,75

0,82

0,07

Коефіцієнт фінансової залежності

ряд280 / ряд380

1,32

1,22

-0,1

Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу

ряд260-ряд620 / ряд380

0,52

0,56

0,04

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

ряд480+ряд620 / ряд280

0,25

0,18

-0,07

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу

ряд480+ряд620 / ряд380

0,31

0,21

-0,1

Як видно з табл. 9. коефіцієнт концентрацій власного капіталу збільшився на 0,07. Це говорить про те, у динаміці протягом двох років прослідковується динаміка зміни частки власних коштів, авансованих у діяльність підприємства, і відповідно, доля залученого капіталу у цьому ж періоді також мінялась, а саме: у 2011 р. - 82 % авансованих у діяльність підприємства коштів були власними і 18 % - залученими.

Відповідно отриманим даним можна сказати, що підприємство є фінансово незалежним, оскільки вважають, що нижня межа коефіцієнта концентрації власного капіталу 0,50, а в нашому випадку - 0,75 і 0,82 у 2010 та 2011 роках відповідно. Такий же висновок можна зробити стосовно і коефіцієнта концентрації залученого капіталу оскільки його верхньою межею вважають 0,50, а в нашому випадку він складав 0,25 та 0,18 у 2010 та 2011 роках відповідно. Отже, приходимо до висновку, що у 2010-2011 рр. фінансовий стан підприємства можна вважати незалежним від зовнішніх інвесторів. Про такий стан свідчить і значення коефіцієнта фінансової залежності, а саме: в динаміці його значення змінилося від 1,32 у 2010 р. до 1,22 у 2011 р. Таким чином, підприємство працює переважно за власні кошти. інвестиційний управління підприємство управління

У 2010 р. доля авансованого власного капіталу складала 52 %, у 2011 р. - 56 %. Ці дані виявлені при розрахунку коефіцієнта маневрування власного оборотного капіталу. Оскільки позиковий капітал менше власного, це свідчить про його задовільний фінансовий стан підприємства, проте може говорити про недостатню ефективність управління власними коштами підприємства.

Таблиця 10. Техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники

Роки

Відхилення

Абсолютне, тис. грн.

Відносне, %

2010

2011

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

24248,2

26882,1

2633,9

10,9

Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.

18313,5

20383,1

2069,6

11,3

Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.

8234,7

7522,0

-712,7

-8,7

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.

0,755

0,758

0,003

0,4

Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

311

311

0

0,0

Продуктивність праці, тис. грн./чол.

77,97

86,44

8,47

10,9

Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.

4420,7

4450,7

30

0,7

Фондовіддача, грн.

5,49

6,04

0,55

10,0

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.

8234,7

8237,4

2,7

0,0

Як видно з табл. 10. частина техніко-економічних показників покращилась, серед цих показників продуктивність праці, фондовіддача, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, середньорічна вартість основних засобів. Проте зменшення прибутку від реалізації продукції, збільшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції є негативними факторами в роботі підприємства і потребують прискіпливої уваги для подальшого удосконалення діяльності підприємства та покращення показників прибутковості.

2.3 Аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

У даний час на підприємствах інвестиційна діяльність зводиться переважно до операцій реального інвестування. Здобуваються цілісні майнові комплекси, ведеться реконструкція і технічне переозброєння, нове будівництво, «крапкове» відновлення окремих видів устаткування, або модернізація діючого [29]. Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не є винятком, його інвестиційна діяльність орієнтована на впровадження реальних інвестицій.

Проведемо аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» і оцінимо її. Під оцінкою ефективності інвестиційної діяльності слід розуміти вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів інвестиційної діяльності і розробку на цій основі рекомендацій щодо подальшого підвищення рівня її ефективності.

Серед інвестиційних проектів, реалізацією яких займалося ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» наступні:

- Реконструкція холодильного відділення та встановлення установки для водопідготовки.

- Розробка за власною рецептурою і впровадження у реалізацію нових видів продукції - 4 види безалкогольних соковмісних напоїв на натуральній сировині: Байкал, Сітрован, Гронофрут, Подільський край. До цих напоїв, за словами фахівців, входять натуральні складники, які мають лікувально-профілактичну дію.

- Впровадження нової фірмової пляшки із закруткою, яка допоможе захистити продукцію від підробок та полегшить процес відкриття пляшки.

- Стальне бродильне відділення.

- Проведення реконструкції цеху варниці з використанням німецького обладнання, яке не тільки допомагає покращити якість продукції, але й дозволяє збільшити обсяги виробництва пива. (Поки робота у варильні проводиться у ручному режимі. Працівники заводу освоїли нове обладнання. Але в майбутньому їхню роботу замінить комп'ютер. Процес буде повністю автоматизованим).

- В рамках Програми «Енергозбереження житомирської області на 2007-2010 роки» пивзавод за рахунок власних коштів мав реалізувати такі проекти:

- Реконструкція парового котла;

- Установлення автоматизованих компресорів;

- Упровадження обладнання для компенсації реактивної потужності;

- Проведення режимно-налагоджувальних робіт на парових котлах;

- Ізоляція паропроводів.

Отже, ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» - підприємство, яке проводить одні з найбільших інвестиційних вливаннь в напрямку модернізації та розширення виробництва.

Фінансування інвестиційних проектів згідно з отриманими у другому розділі результатами аналізу здійснювалося у 2011 році переважно за рахунок власних коштів (82 %).

Рис.3. показує відсоткове співвідношення між власними та залученими коштами, що використовувались на пивзаводі у 2011 році

Крім того, м. Бердичів є одним з найбільш інвестиційно привабливих міст Житомирської області, що дозволяє підприємствам міста залучати іноземні інвестиції. Так, станом на 01 січня 2011 року загальний обсяг накопичених іноземних інвестицій в економіці міста Бердичева становив 17,5 млн. дол. США, а за підсумками 2011 року в Бердичеві обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу населення становив 228 дол. США. Іноземний капітал надходить з 15 країн світу. Найбільші вкладення належать Кіпру (40,7 %), Італії (12,8 %), Великобританії (11,6 %), Франції (10,7 %), США (4,7 %) [5].

Крім того, було проведене маркетингове дослідження на підприємстві «Бердичівський пивоварний завод», яке дозволило виділити фактори, що заохочували, і ті, які відштовхували інвесторів від співпраці з даним підприємством.

Таблиця 3.1 Основні чинники, які сприяли залученню інвестицій на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Чинники позитивного впливу (% до загальної кількості)

Чинники негативного впливу (% до загальної кількості)

1

2

3

1

Чітке розуміння потреб ринку (17,3 %)

Жорсткий податковий прес (25,4 %)

2

Технічні переваги, унікальність товару (14 %)

Відсутність допомоги з боку уряду, місцевої влади(18,4 %)

3

Цінові переваги нового товару (12,5 %)

Потужна конкуренція на ринку (12,3 %)

4

Наявність висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу (10,5 %)

Недостатньо кваліфікований персонал служби маркетингу (7,5 %)

5

Вдале планування інвестиційної діяльності, в тому числі інвестиційної стратегії (9,8 %)

Нездатність реалізувати заплановані інвестиційні рішення (7,5 %)

6

Особлива увага до інвестиційного проекту з боку керівників вищої ланки управління (9 %)

Відсутність технічних переваг чи унікальності інвестицій (6,1 %)

7

Перспективна потреба, зростаючий ринок (8,3 %)

Недостатні зусилля з просування нововведення на ринок (6,1 %)


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.