Бюджетна система як інструмент регулювання економічного розвитку

Важливим є визначення впливу податкового навантаження на економіку держави та на реальні доходи зведеного бюджету і пенсійного фонду. Податкове навантаження визначається щоквартально як питома вага суми доходів зведеного бюджету України, пенсійного фонду України до валового внутрішнього продукту.

Визначено, використовуючи економетричні методи аналізу, взаємозв'язок між питомою вагою доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті і реальними доходами зведеного бюджету та пенсійного фонду за період з 1992 по 2001 рр.

При збільшенні питомої ваги доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті на 1 відсотковий пункт реальні доходи зведеного бюджету та пенсійного фонду збільшуються на 44,978 млн. грн. Важливим є аналіз щодо виявлення взаємозв'язку між зазначеними показниками з лагами у часі.

Виявлено взаємозв'язок між питомою вагою доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті і реальними доходами зведеного бюджету та пенсійного фонду з лагом у 4 та 5 кварталів: зокрема, при збільшенні питомої ваги доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті на 1 відсотковий пункт реальні доходи зведеного бюджету та пенсійного фонду з лагом у 4 квартали зменшуються на 47,601 млн. грн., з лагом у 5 кварталів - на 64,373 млн. грн.

Вагомим є виявлення впливу податкового навантаження на зростання реального валового внутрішнього продукту. Використовуючи економетричні методи аналізу визначено взаємозв'язок між питомою вагою доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті і зростанням реального валового внутрішнього продукту за період з 1995 по 2001 рр.: при збільшенні питомої ваги доходів зведеного бюджету та пенсійного фонду у валовому внутрішньому продукті на 1 відсотковий пункт реальний валовий внутрішній продукт зменшується на 0,572 відсоткового пункту, однак найбільше зменшення реального валового внутрішнього має місце з лагом у 4 та 5 кварталів - 0,885 і 0,960 відсоткових пунктів відповідно (рис. 2).

Рис 2. Вплив збільшення на один відсотковий пункт податкового навантаження на зменшення реального валового внутрішнього продукту з лагами у часі за період 1995-2001 рр.

Доцільним є визначення впливу податкового навантаження на реальні сумарні надходження до зведеного бюджету, пенсійного фонду на одного мешканця у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Розраховано реальні сумарні надходження до зведеного бюджету, пенсійного фонду на одного мешканця у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Зазначений показник у 2000 р. має найбільше значення у м. Києві -

3509,1 грн./меш., Полтавській - 1537,1; Сумській - 1079,0, Харківській - 1033,2 грн./меш.; найменше значення - Тернопільській - 346,7 грн./меш.; Чернівецькій - 387,4; Херсонській областях - 409,2 грн./меш. Середнє значення цього показника зменшилось з 2406,1 у 1992 р. до 905,4 грн./меш. у 2000 р.

Податкове навантаження на економіку регіону визначається, як питома вага сумарних надходжень до зведеного бюджету та пенсійного фонду на території адміністративно-територіальної одиниці у відповідному обсязі регіональної валової доданої вартості. Найбільше середнє значення цього показника за період з 1992 по 2000 рр. спостерігається у м. Києві - 66,66 %; м. Севастополі - 59,48; Полтавській - 52,29; Харківській областях - 49,61 %; найменше значення - Волинській - 26,71 %; Херсонській - 27,04; Вінницькій - 28,02; Тернопільській областях - 28,35 %.

Визначено взаємозв'язок показника питомої ваги сумарних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території регіону у відповідному обсязі регіональної доданої вартості та показника відповідних реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території цього регіону на одного мешканця за наведений період. Таким чином, по кожному року визначено взаємозв'язок між податковим навантаженням на економіку регіону та обсягом реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території адміністративно-територіальної одиниці на одного мешканця, який враховує показники 27 регіонів.

При збільшенні податкового навантаження на 1 відсотковий пункт сумарні реальні надходження до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території регіону на одного мешканця у 1992 р. збільшуються на 66,15 грн., у 2000 р. - 44,96 грн.

Також визначено взаємозв'язок між вищенаведеними показниками і у розрізі регіонів за період з 1992 по 2000 рр. У 14 регіонах взаємозв'язок між зазначеними показниками достатній, з них у 5 регіонах цей взаємозв'язок обернений, 9 регіонах - взаємозв'язок прямий. Якщо при збільшенні податкового навантаження на 1 відсотковий пункт сумарні реальні надходження до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території регіону на одного мешканця у Волинській області зменшуються на 80,72 грн., Кіровоградській - 57,51; Чернівецькій - 38,11; Закарпатській області - 25,58 грн., то у Вінницькій області зазначені надходження збільшуються на 68,76 грн., Дніпропетровській - 56,86; Запорізькій - 54,89; Донецькій області - 51,67 грн.

Виявлено взаємозв'язок між зазначеними показниками з лагами у часі. Слід зазначити, що у 8 регіонах спостерігається достатній взаємозв'язок між податковим навантаженням та показником реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця без лагів у часі та з лагом в один, два і три роки за період з 1992 по 2000 рр. Взаємозв'язок між наведеними показниками має прямий напрям у 3 регіонах, зокрема, Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку регіону показник реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця збільшується; взаємозв'язок між наведеними показниками має обернений напрям у 5 регіонах, зокрема у Автономній Республіці Крим, Волинській, Закарпатській, Кіровоградській та Чернівецькій областях, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку регіону показник реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця зменшується.

Податкове навантаження впливає не тільки на доходи бюджету, але й на економічне зростання. Тому необхідним є виявлення взаємозв'язку між податковим навантаженням та показником реальної валової доданої вартості на одного мешканця у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України. У 14 регіонах взаємозв'язок між зазначеними показниками достатній, з них у 9 - обернений, 5 - прямий.

Якщо при збільшенні податкового навантаження на 1 відсотковий пункт показник реальної валової доданої вартості на одного мешканця у Волинській області зменшується на 357,29 грн., Кіровоградській - 274,98; Чернівецькій - 171,65; Закарпатській області - 169,15 грн.; то у Хмельницькій області показник реальної валової доданої вартості на одного мешканця збільшується на 83,33 грн., Миколаївській - 64,11; Дніпропетровській - 37,89; Запорізькій області - 26,50 грн.

Між зазначеними показниками з лагами у часі виявлено взаємозв'язок. Слід зазначити, що за період з 1992 по 2000 рр. взаємозв'язок між податковим навантаженням та показником реальної валової доданої вартості на одного мешканця без лагів у часі та з лагом в один, два і три роки має обернений напрям у більшості регіонів України, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку регіону показник реальної валової доданої вартості на одного мешканця зменшується.

Бюджетна політика у сфері державних видатків є досить вагомим інструментом впливу на соціально-економічний розвиток, особливо на перехідному етапі економічних реформ при обмеженості фінансових ресурсів держави. З метою виявлення впливу видатків бюджету на соціально-економічний розвиток, визначено взаємозв'язок між змінами реального валового внутрішнього продукту до відповідного кварталу попереднього року та змінами питомої ваги видаткової частини зведеного бюджету України у валовому внутрішньому продукті за період з 1993 по 2001 рр.: при збільшенні питомої ваги видаткової частини зведеного бюджету України у валовому внутрішньому продукті на 1 відсотковий пункт щоквартальний приріст реального валового внутрішнього продукту до відповідного кварталу попереднього року з лагом у один квартал становить 0,171 відсоткового пункту; лагом у 7 кварталів - 0,123; лагом у

21 квартал - 0,116; лагом у 27 кварталів - 0,092 відсоткового пункту.

Виходячи з проведеного аналізу можна зробити висновок щодо позитивного впливу збільшення питомої ваги видаткової частини зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті на приріст реального валового внутрішнього продукту до відповідного кварталу попереднього року з лагами у часі.

Визначено вплив централізації видатків бюджету на економічне зростання. Використовуючи економетричні методи аналізу, визначено взаємозв'язок між питомою вагою видаткової частини державного бюджету у зведеному бюджеті та змінами реального валового внутрішнього продукту до відповідного кварталу попереднього року за період з 1993 по 2001 рр., зокрема при збільшенні питомої ваги видаткової частини державного бюджету у зведеному бюджеті на 1 відсотковий пункт реальний валовий внутрішній продукт до відповідного кварталу попереднього року збільшується на 0,632 відсоткового пункту, з лагом у один квартал - на 0,524 відсоткового пункту, однак з лагом у шостого по двадцять четвертий квартали реальний валовий внутрішній продукт до відповідного кварталу попереднього року зменшується в середньому на 0,460 відсоткового пункту, найбільше зменшення зазначеного показника має місце з лагом у 8 та 9 кварталів - 0,784 та 0,712 відсоткових пунктів відповідно.

Таким чином підвищення рівня централізації видатків бюджету за період 1993-2001 рр. позитивно вплинуло на зростання реального валового внутрішнього продукту до аналогічного періоду попереднього року у відповідному кварталі та з лагом у один квартал. Однак з лагом з шостого по двадцять четвертий квартали наведений показник негативно вплинув на зростання реального валового внутрішнього продукту.

Одним з основних показників міжбюджетного регулювання є видаткова частина бюджету адміністративно-територіальної одиниці. Питома вага видатків бюджету регіону в сумарній видатковій частині місцевих бюджетів є важливим показником, який впливає не тільки на відповідному відрізку часу, але й з лагом у часі на регіональну валову додану вартість (ВДВ), зокрема питому вагу ВДВ адміністративно-територіальної одиниці у сумарному значенні ВДВ по регіонах в цілому.

Досліджено, використовуючи економетричні методи аналізу, вплив значення питомої ваги видаткової частини бюджету регіону в сумарних видатках місцевих бюджетів на показник питомої ваги валової доданої вартості регіону в сумарному значенні ВДВ по регіонах в цілому за період з 1992 по 2000 рр. у розрізі адміністративно-територіальних одиниць на відповідному відрізку часу та з лагами у часі. Визначено, що найбільший рівень взаємозв'язку зазначених показників по видатках місцевих бюджетів і валової доданої вартості регіону спостерігався у 15 регіонах з лагом у п'ять років.

Слід зазначити, що у 12 регіонах, зокрема, Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі збільшення питомої ваги загальної суми видатків бюджету у валовій доданій вартості у відповідному році та з лагами у роках впливає на збільшення реальної валової доданої вартості регіону, у 6 регіонах, зокрема, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Харківській та Хмельницькій областях зазначений показник впливає на зменшення реальної валової доданої вартості.

Міжбюджетне регулювання є достатньо важливими у процесі розробки і реалізації бюджетної політики держави.

Удосконалення системи міжбюджетного регулювання є однією з вагомих складових вирішення питання оптимізації державної політики у сфері бюджетного регулювання.

У запропонованій моделі міжбюджетного регулювання визначається показник оптимального рівня видаткової частини і-го місцевого бюджету на одного мешканця порівняно із аналогічним середнім показником по Україні, виходячи з відповідного показника надходжень податків і зборів у дохідну частину зведеного бюджету України на території і-го регіону:

,

де Yij - співвідношення питомої ваги видаткової частини бюджету

і-го регіону в j-му році у видатковій частині місцевих бюджетів у відповідному році та питомої ваги населення і-го регіону в j-му році у населенні України у відповідному році,

Xij - співвідношення питомої ваги надходжень податків та зборів у зведений бюджет на території і-го регіону в j-му році в надходженнях податків та зборів по Україні у відповідному році та питомої ваги населення і-го регіону в j-му році у населенні України у відповідному році,

б - коефіцієнт міжбюджетного регулювання.

Xij та Yij визначаються:

, ,

де - надходження податків і зборів до зведеного бюджету на території і-того регіону в j році;

- надходження податків і зборів до зведеного бюджету в j році;

- населення на території і-того регіону в j році;

- населення на території України в j році;

- видаткова частина бюджету і-того регіону в j році;

- видаткова частина місцевих бюджетів в j році.

Таблиця 4

Значення коефіцієнтів міжбюджетного регулювання (б)

роки регіони	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	середнє значення (б) при 1 ? б ? 0
Автономна Республіка Крим	1,730	1,941	7,131	1,806	1,575	0,757	0,393	1,066	4,526	3,509	0,575
Вінницька	0,647	0,637	0,218	0,274	0,789	0,571	0,409	0,416	0,543	0,481	0,498
Волинська	1,005	0,782	0,348	0,676	0,678	0,704	0,619	0,714	0,825	0,793	0,682
Дніпропетровська	0,890	1,077	0,839	-0,289	-0,326	-1,249	0,943	-1,069	-5,742	0,838	0,877
Донецька	1,003	1,498	-0,744	0,785	1,059	-0,987	5,394	-12,467	18,292	0,722	0,753
Житомирська	1,189	1,537	0,606	1,320	1,440	1,151	0,996	0,981	0,730	0,596	0,782
Закарпатська	0,718	0,472	0,280	0,521	0,664	0,650	0,592	1,148	0,840	0,828	0,618
Запорізька	0,760	-0,048	0,641	0,948	1,809	3,520	-0,093	-1,149	1,909	0,287	0,659
Івано-Франківська	0,448	0,123	-0,189	0,279	0,461	0,119	0,262	1,091	0,642	0,760	0,387
Київська	0,678	2,094	-0,048	1,055	1,481	0,186	1,988	5,623	1,163	2,118	0,432
Кіровоградсь-ка	1,225	0,993	0,458	0,890	1,142	0,584	0,473	0,650	0,713	0,713	0,684
Луганська	3,591	-11,714	-0,666	0,407	0,817	0,355	0,349	0,523	0,291	0,431	0,453
Львівська	-1,608	-3,390	-3,329	-0,304	-0,866	-1,017	-0,541	0,099	0,115	0,039	0,085
Миколаївська	1,045	2,770	0,995	0,822	0,936	1,174	1,895	0,725	0,427	0,652	0,759
Одеська	0,182	-8,005	-2,320	-1,825	-1,248	-1,674	-0,624	-1,078	2,470	-0,039	0,182
Полтавська	0,984	1,224	1,097	1,054	0,945	0,840	0,432	0,525	1,090	1,113	0,745
Рівненська	0,729	0,928	0,297	0,387	0,457	0,551	0,732	2,582	0,674	0,695	0,605
Сумська	0,514	0,441	-2,530	2,115	0,709	1,875	0,290	0,123	0,572	1,467	0,442
Тернопільська	0,825	0,535	0,302	0,426	0,741	0,608	0,503	0,596	0,719	0,756	0,601
Харківська	0,175	2,956	-3,098	0,351	0,537	0,335	0,195	0,751	1,613	1,057	0,391
Херсонська	1,646	1,728	0,384	0,527	1,152	0,799	0,531	0,515	0,733	0,703	0,599
Хмельницька	0,727	0,622	0,315	0,543	1,008	0,656	0,678	0,636	0,618	0,622	0,602
Черкаська	0,996	0,443	-0,362	3,976	0,953	1,210	1,094	1,977	0,521	0,668	0,716
Чернівецька	1,045	0,944	0,269	0,453	0,667	0,599	0,425	0,302	0,625	0,666	0,550
Чернігівська	0,869	-0,352	-0,249	-0,111	0,788	0,170	-0,412	0,033	-0,683	-1,638	0,465
м. Київ	0,473	0,293	0,426	0,683	0,887	0,720	0,673	0,753	0,495	0,628	0,603
м. Севастополь	3,257	14,214	15,685	2,268	10,083	5,480	6,338	-0,389	18,608	2,232	-
cереднє значення (б) при 1 ? б ? 0	0,663	0,601	0,455	0,561	0,735	0,541	0,528	0,522	0,593	0,625

При значенні коефіцієнта міжбюджетного регулювання у межах від 0 до 1 має місце ефективний режим міжбюджетного регулювання; від 0 до 0,25 - низький рівень міжбюджетного регулювання; від 0,75 до 1 - високий рівень міжбюджетного регулювання; від 0,25 до 0,75 - середній рівень міжбюджетного регулювання. Якщо значення коефіцієнта дорівнює нулю, то процес міжбюджетного регулювання не спостерігається, тобто відносний показник видатків місцевих бюджетів дорівнює відповідному показнику надходжень податків і зборів на території регіонів; якщо значення коефіцієнта дорівнює одиниці, то має місце повне вирівнювання видатків місцевих бюджетів без врахування відповідних показників надходжень податків і зборів на території регіонів.

Має місце процес міжбюджетного перерегулювання при значенні коефіцієнта міжбюджетного регулювання більше одиниці, тобто при значенні відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів менше одиниці відносний показник видатків місцевих бюджетів має значення більше одиниці, а також при значенні відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів більше одиниці відносний показник видатків місцевих бюджетів має значення менше одиниці.

Спостерігається процес міжбюджетного регулювання у оберненому напрямі при значенні цього коефіцієнта менше нуля, тобто при значенні відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів менше одиниці відносний показник видатків місцевих бюджетів має значення менше відповідного відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів, а також при значенні відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів більше одиниці відносний показник видатків місцевих бюджетів має значення більше відповідного відносного показника надходжень податків і зборів на території регіонів.

Визначено, використовуючи економетричні методи аналізу, значення коефіцієнта міжбюджетного регулювання для 27 регіонів України за період 1992-2001 рр. (табл. 4).

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження сутності бюджетної системи як інструмента регулювання економічного розвитку та розкриття механізму бюджетного регулювання зроблено наступні висновки:

1. Бюджетна система є ефективним інструментом регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи, для впливу на динаміку показників економічного розвитку. Економічним змістом бюджетного регулювання держави є розробка основних напрямів формування та використання бюджетних коштів, виходячи з необхідності вирішення завдань, які стоять перед суспільством на даному етапі його розвитку. Доцільним є використання структурно-функціональної моделі системи бюджетного регулювання, яка ґрунтується на інтеграції державного регулювання у сфері дохідної і видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища. Застосування даної структурно-функціональної моделі дозволяє визначити рівень збалансованості бюджетної системи як вагомої складової державного регулювання економіки та підвищити якість процесу бюджетного регулювання.

2. У зарубіжних країнах протягом 1990-х рр. певною мірою зазнали змін вагомі складові системи бюджетного регулювання, зокрема, структура дохідної та видаткової частин бюджету: зменшилася питома вага дохідної та видаткової частин бюджету у валовому внутрішньому продукті. При цьому мала місце тенденція щодо збільшення частки надходжень податку з фізичних осіб, податку на додану вартість, внесків на соціальне страхування у структурі дохідної частини бюджету, зменшення - надходжень податків з юридичних осіб, податків на майно, акцизних зборів відповідно; збільшення частки видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, освіту, охорону здоров'я, культуру і мистецтво, житлово-комунальне господарство, правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави у структурі видаткової частини бюджету; зменшення - на державне управління, національну оборону, промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок. Найбільшу питому вагу у дохідній частині бюджету мають надходження податку з фізичних осіб, внески на соціальне страхування, надходження податку на додану вартість, видатковій частині бюджету - видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, освіту, охорону здоров'я. У країнах з розвинутою ринковою економікою спостерігається позитивний вплив збільшення питомої ваги видаткової частини зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті з лагами у часі на приріст реального валового внутрішнього продукту.

3. Надходження податків і зборів на території губерній України до зведеного бюджету Росії на одного мешканця суттєво перевищили відповідний показник по Росії в цілому на початку ХХ століття, разом з тим видаткова частина бюджетів цих губерній на одного мешканця значно менша порівняно з відповідним показником по Росії в цілому. Міжбюджетне регулювання у розрізі губерній України здійснювалося у зазначений період не оптимально. Зокрема, у певній частині губерній співвідношення видаткової частини бюджету на одного мешканця до відповідного середнього показника по Україні перевищує рівень надходжень доходів на території цих губерній до зведеного бюджету Росії на одного мешканця, який при цьому значно більший відповідного середнього показника по Україні.

4. Одна з вагомих складових бюджетного регулювання - частка національного доходу, що перерозподілялася через дохідну частину бюджету протягом другої половини ХХ століття в Українській РСР була значно менша відповідного показника у СРСР в цілому. Протягом зазначеного періоду спостерігалася тенденція до зменшення обсягу видатків місцевих бюджетів; суттєвого зменшення видатків на державне управління, значного збільшення видатків на народне господарство у Державному бюджеті Української РСР.

5. Бюджетна система України постійно розвивалася та удосконалювалася і на теперішній час має в основному сформований механізм для здійснення бюджетного регулювання, спрямованого на підвищення рівня соціально-економічного розвитку України. Разом з тим, зазначені позитивні результати ще не дають підстав для висновку про радикальні зрушення у фінансово-бюджетній сфері, в якій залишається низка невирішених проблем. Бюджетна політика у сфері видатків недостатньо ефективно впливає на соціальний розвиток та економічне зростання як передумову підвищення життєвого рівня та добробуту населення. Має місце недостатній рівень поєднання фіскальної і стимулюючої функцій податкової політики, потребують подальшого вдосконалення міжбюджетні взаємовідносини, які ще не повною мірою враховують економічний потенціал регіонів. В цілому фінансово-бюджетна політика ще не відповідає достатньою мірою вимогам стратегічних завдань економічного і соціального розвитку держави.

Основні зусилля у бюджетній політиці України повинні бути спрямовані на удосконалення системи управління фінансовими ресурсами держави, у тому числі їх перерозподілу через бюджет, досягнення реальної збалансованості бюджетної системи.

Виділено наступні етапи становлення бюджетної системи та її регулюючої функції в Україні як самостійній державі:

початковий етап становлення бюджетної системи (1992-1994 рр.), який характеризується незадовільним рівнем регулюючої функції бюджетної системи, наявністю значного розміру дефіциту бюджету, в тому числі з емісійними джерелами його покриття, нарощуванням обсягів державного боргу, недосконалим регулюванням міжбюджетних відносин;

етап часткового збалансування бюджетної системи (1995-1997 рр.), який характеризується недостатнім рівнем регулюючої функції бюджетної системи, нарощуванням заборгованості зі сплати до бюджету податків і зборів, дебіторської та кредиторської заборгованості бюджету, зменшенням розміру дефіциту бюджету з використанням неемісійних джерел його покриття, скороченням обсягу державного боргу, поступовим впровадженням казначейської системи виконання бюджету;

етап подальшого збалансування бюджетної системи (з 1998 р.), який характеризується задовільним рівнем регулюючої функції бюджетної системи, суттєвим зменшенням обсягу державного боргу, посиленням керованості бюджетним дефіцитом (профіцитом), впровадженням програмно-цільового методу планування бюджету, реформуванням системи міжбюджетних взаємовідносин, нормативно-законодавчим врегулюванням бюджетного процесу шляхом прийняття Бюджетного кодексу України, поетапним запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів, скороченням обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості бюджету.

6. Рівень обґрунтованості планування дохідної та видаткової частин зведеного, державного бюджетів України протягом 1992-2001 рр., виходячи з економетричного аналізу запланованих та фактичних бюджетних показників, є недостатнім, однак зазначений рівень суттєво підвищився у 1997-2001 рр. Мають місце тенденції зменшення показника питомої ваги надходжень податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств до валового внутрішнього продукту, збільшення відповідного показника прибуткового податку з громадян; збільшення показника питомої ваги видатків на державне управління, освіту, охорону здоров'я, обслуговування державного боргу до видаткової частини зведеного бюджету, зменшення відповідного показника видатків на науку, народне господарство за наведений період часу.

7. Поглибленню дослідження процесу регулювання міжбюджетних відносин сприяє застосування економічного показника Шрівень регулювання доходів (видатків) бюджету регіону”, який визначається співвідношенням питомої ваги фактичних доходів (видатків) бюджету регіону у загальній сумі дохідної (видаткової) частини місцевих бюджетів та відповідного запланованого показника.

Рівні регулювання доходів (видатків) бюджету регіону можна класифікувати, виходячи з відповідних регресійно-кореляційних рівнянь: високий рівень (кутовий коефіцієнт рівняння становить від 0,95 до 1,05), значний рівень (від 0,9 до 0,95; 1,05 до 1,1), середній рівень (від 0,8 до 0,9; 1,1 до 1,2), низький рівень (від 0,7 до 0,8; 1,2 до 1,3), недостатній рівень (менше 0,7; більше 1,3).

За період з 1992 по 2001 рр. у 16 регіонах має місце позитивна тенденція між питомою вагою запланованих доходів бюджету регіону у запланованому обсязі доходів місцевих бюджетів та питомою вагою фактичних доходів бюджету регіону у фактичному обсязі доходів місцевих бюджетів; у 10 регіонах має місце чітка позитивна тенденція між питомою вагою запланованих видатків бюджету регіону у запланованому обсязі видатків місцевих бюджетів та питомою вагою фактичних видатків бюджету регіону у фактичному обсязі видатків місцевих бюджетів за наведений період часу.

Виходячи з економетричного аналізу можна зазначити, що високий рівень регулювання зазначеного показника дохідної частини бюджету має місце у 3 регіонах, значний рівень регулювання - 4 регіонах, середній рівень регулювання - 4 регіонах, низький рівень регулювання - 3 регіонах, недостатній рівень регулювання - 2 регіонах; високий та достатній рівень регулювання зазначеного показника видаткової частини бюджету має місце у 2 регіонах, низький рівень регулювання - у 1 регіоні, недостатній рівень регулювання - 7 регіонах.

8. Достатній рівень взаємозв'язку має місце між податковими надходженнями та відповідною базою оподаткування за період 1992-2000 рр.:

прямий взаємозв'язок між питомою вагою надходжень прибуткового податку з громадян у регіоні в загальній сумі надходжень цього податку по Україні та питомою вагою фонду оплати праці регіону у загальному обсязі фонду оплати праці по Україні у 12 регіонах;

питомою вагою надходжень податку на прибуток підприємств у регіоні в загальній сумі надходжень цього податку по Україні та питомою вагою прибутку прибуткових підприємств регіону в загальному обсязі прибутку прибуткових підприємств по Україні у 20 регіонах, з них прямий взаємозв'язок - у 19 регіонах, обернений взаємозв'язок - 1 регіоні;

питомою вагою надходжень податку на додану вартість у регіоні в загальній сумі надходжень цього податку по Україні та питомою вагою валової доданої вартості регіону в загальному обсязі валової доданої вартості по Україні у 9 регіонах, з них прямий взаємозв'язок - у 4 регіонах, обернений взаємозв'язок - 5 регіонах.

9. Спостерігається достатній рівень взаємозв'язку між податковим навантаженням на економіку регіонів та обсягом реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на території регіону на одного мешканця за період з 1992 по 2000 рр. у 14 регіонах, з них у

9 регіонах - прямий взаємозв'язок, 5 регіонах - обернений взаємозв'язок. У 8 регіонах спостерігається достатній рівень взаємозв'язку між податковим навантаженням та показником реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця без лагів у часі та з лагом в один, два і три роки. Взаємозв'язок між наведеними показниками має прямий напрям у 3 регіонах, обернений напрям - у 5 регіонах, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку регіону показник реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця зменшується. З лагом у часі зазначений негативний вплив податкового навантаження на показник реальних надходжень до зведеного бюджету і пенсійного фонду на одного мешканця суттєво зменшується.

10. Взаємозв'язок між податковим навантаженням на економіку та показником реальної валової доданої вартості регіону за період з 1992 по 2000 рр. має достатній рівень у 14 регіонах, з них у 9 регіонах - обернений взаємозв'язок, 5 - прямий взаємозв'язок.

У 6 регіонах спостерігається достатній взаємозв'язок між податковим навантаженням та показником реальної валової доданої вартості на одного мешканця без лагів у часі та з лагом в один, два і три роки. Взаємозв'язок між наведеними показниками має обернений напрям, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку регіону показник реальної валової доданої вартості на одного мешканця зменшується. З лагом у часі зазначений негативний вплив податкового навантаження на показник реальної валової доданої вартості на одного мешканця суттєво зменшується.

11. Позитивний вплив збільшення питомої ваги видаткової частини зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті на приріст реального валового внутрішнього продукту до відповідного кварталу попереднього року з лагами у часі протягом двадцяти семи кварталів має місце за період 1992-2001 рр.

Підвищення рівня централізації видатків бюджету - питомої ваги видаткової частини державного бюджету у зведеному бюджеті за період 1993-2001 рр. позитивно вплинуло на зростання реального валового внутрішнього продукту до аналогічного періоду попереднього року у відповідному кварталі та з лагом у один квартал, разом з тим з лагом з шостого по двадцять четвертий квартали наведений показник негативно вплинув на зростання реального валового внутрішнього продукту.

12. Взаємозв'язок між питомою вагою видаткової частини бюджету регіону в сумарних видатках місцевих бюджетів та показником питомої ваги валової доданої вартості регіону в сумарному значенні валової доданої вартості по регіонах в цілому за період 1992-2000 рр. спостерігається з лагом у п'ять років у 15 регіонах, з них у 13 регіонах спостерігається прямий взаємозв'язок, 2 регіонах - обернений взаємозв'язок.

Без лагу в часі, з лагом у один, два, три та чотири роки взаємозв'язок між зазначеними показниками спостерігається лише у 5, 8, 6, 3 та 5 регіонах відповідно.

13. Спостерігається взаємозв'язок між показником співвідношенням питомої ваги надходжень податків та зборів до дохідної частини зведеного бюджету на території регіону в надходженнях податків та зборів по Україні в цілому і показником співвідношення питомої ваги видаткової частини бюджету регіону в видатковій частині місцевих бюджетів у 19 регіонах за період 1992-2001 рр., з них у 9 регіонах спостерігається достатньо високий рівень зазначеного взаємозв'язку.

14. Доцільним є використання методології прогнозування дохідної частини зведеного, державного і місцевих бюджетів, що ґрунтується на прогнозуванні співвідношення питомої ваги дохідної частини бюджету у валовому внутрішньому продукті за кожний місяць наростаючим підсумком до відповідного річного показника. Застосування даної методології дозволяє протягом бюджетного періоду з достатньо високою точністю прогнозувати рівень виконання річного плану дохідної частини зведеного, державного і місцевих бюджетів, що підвищує керованість бюджетного процесу.

Система міжбюджетного регулювання, яка запропонована дозволяє оптимізувати обсяг видаткової частини місцевих бюджетів, виходячи з показників надходжень податків і зборів, чисельності населення на відповідній території та коефіцієнта міжбюджетного регулювання. Здійснено класифікацію рівнів зазначеного регулювання: низький рівень регулювання (коефіцієнт міжбюджетного регулювання становить від 0 до 0,25), середній рівень регулювання (від 0,25 до 0,75), високий рівень регулювання (від 0,75 до 1), перерегулювання (більше 1), регулювання в оберненому напрямі (менше 0). Збільшилася кількість регіонів, які мали оптимальний рівень міжбюджетного регулювання, з 8 у 1992 р. до 13 регіонів у 2001 р., що свідчить про поступове підвищення рівня міжбюджетного регулювання в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. - К.: НІОС, 2003. - 488 с. (30,5 др. арк.).

2. Чугунов І.Я., Лондар С.Л. Фінансово-бюджетні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки. - К.: Міністерство фінансів України, Львівський національний університет ім. І.Франка, 2002. - 203 с. (особистий внесок: розділ 2 “Аналіз тенденцій планування та виконання дохідної частини зведеного та державного бюджетів в умовах трансформації економіки”, розділ 3 “Моделювання і аналіз системи регулювання міжбюджетних відносин”. - 7,9 др. арк. - С. 66-203).

3. Україна за роки незалежності. Аналітичний огляд за 1991-1997 роки. / Під заг. ред. П.І.Гайдуцького. - К.: Адміністрація Президента України, 1998. - 204 с. (особистий внесок: розділ 3.2 “Фінансові ресурси держави. Бюджетна політика”. - 0,6 др. арк. - С. 47-54).

4. Чугунов І. Бюджет України у складі бюджетної системи Росії в кінці XIX - на початку XX ст. // Економіка України. - 2001. - №11. -С. 78-84 (0,6 др. арк.).

5. Чугунов І.Я. Вплив бюджету на економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць // Фінанси України. - 2002. - №12. - С.42-50 (0,6 др. арк.).

6. Чугунов І.Я. Планування і виконання дохідної частини місцевих бюджетів у механізмі бюджетного регулювання // Регіональна економіка. - 2002. - №4. - С. 194-199 (0,5 др. арк.).

7. Чугунов І.Я. Структура дохідної частини місцевих бюджетів та економетричні методи аналізу податкових надходжень. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2002. - Вип. 6 (ХХХVІІ).- С. 521-538 (0,9 др. арк.).

8. Чугунов І.Я., Луценко Р.В. Основні підсумки виконання бюджету у

2002 році // Фінанси України. - 2003. - №5. - С. 25-45 (особистий внесок: виявлення тенденцій планування та виконання дохідної частини зведеного, державного, місцевих бюджетів в цілому та у розрізі джерел надходжень у 2002 році. - 0,9 др. арк.).

9. Чугунов І.Я. Аспекти бюджетної політики держави в контексті сприяння вітчизняному підприємництву та економічному розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідних період. Фінансовий механізм активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2002. - Вип. 2 (ХХХІІІ).- Ч.1. - С. 22-27 (0,4 др. арк.).

10. Чугунов І.Я., Лісніченко І.В. Основні підсумки виконання бюджету у 2001 році // Фінанси України. - 2002. - №5. - С. 85-112 (особистий внесок: виявлення тенденцій планування та виконання видаткової частини зведеного, державного, місцевих бюджетів, дефіциту бюджету, динаміки обсягу та структури державного боргу у 2001 році. - 1,2 др. арк.).

11. Чугунов І.Я. Планування дохідної частини місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2001. - №12. - С. 38-47 (0,6 др. арк.).

12. Чугунов І.Я. Економіко-математичні методи аналізу планування і виконання дохідної частини бюджету //Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Економічні науки. - Київ, 2001. - Т. 19. - С. 23-27 (0,4 др. арк.).

13. Чугунов І., Буряченко А. Актуальні проблеми розподілу бюджетних трансфертів // Економіст. - 2001. - №6. - С. 58-60 (особистий внесок: узагальнено досвід зарубіжних країн щодо методології розподілу бюджетних трансфертів, визначено низку положень стосовно удосконалення цього процесу. - 0,2 др. арк.).

14. Чугунов І.Я. Економетричні моделі взаємозв'язку запланованих і фактичних показників доходної частини бюджетів адміністративно-територіальних одиниць // Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук. пр. Серія економіка. - Львів, 2001. - Вип. 10. - С. 194-197 (0,3 др. арк.).

15. Чугунов І.Я., Самошкіна О.А. Основні підсумки виконання бюджету у 2000 році // Фінанси України. - 2001. - №6. - С. 39-67 (особистий внесок: виявлення тенденцій планування та виконання дохідної частини зведеного, державного, місцевих бюджетів в цілому та у розрізі джерел надходжень у 2000 році. - 1,2 др. арк.).

16. Чугунов І. Аналіз тенденцій планування та виконання дохідної частини місцевих бюджетів // Економіст. - 2000. - №12. - С. 48-50.(0,4 др. арк.).

17. Чугунов І.Я. Бюджетна політика в системі макроекономічного регулювання // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації: Щорічник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2000.-Вип. ХІІ.- Ч. 1. - С. 28-36 (0,5 др. арк.).

18. Максюта А.А., Чугунов І.Я. Показники виконання бюджету у

1999 році // Фінанси України. - 2000. - №6. - С. 44-63 (особистий внесок: виявлення тенденцій планування та виконання видаткової частини зведеного, державного, місцевих бюджетів, дефіциту бюджету, динаміки обсягу та структури державного боргу у 1999 році. - 0,7 др. арк.).

19. Чугунов И.Я. Актуальные аспекты бюджетного процесса Чешской Республики // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Економічна серія. - Харків, 2000.- №482. - С. 248-252(0,4 др. арк.).

20. Лондар С., Чугунов І. Динаміка податково-бюджетного навантаження на економіку України // Економіст. - 2000. - №7-8. -С. 15-17 (особистий внесок: визначення оптимального рівня податково-бюджетного навантаження на економіку України. - 0,2 др. арк.).

21. Чугунов И.Я. К вопросу о бюджетном устройстве Российской Федерации // Бизнес-информ. - 1999.-№17-18.- С.29-33 (0,7 др. арк.).

22. Чугунов И.Я. Бюджетное и налоговое реформирование в странах восточной Европы // Бизнес-информ.- 1999.-№11-12.-С.36-40 (0,7 др. арк.).

23. Чугунов И.Я. К проблеме выполнения государственного бюджета Украины // Бизнес-информ. - 1999.-№9-10.- С.45-51 (1,0 др. арк.).

24. Чугунов И.Я. Актуальные проблемы формирования доходной части бюджета // Бизнес-информ. - 1998.-№17-18.- С.9-13 (0,7 др. арк.).

25. Чугунов И.Я. Межбюджетные отношения в Российской Федерации // Бизнес-информ. - 1998.-№13-14.- С.27-30 (0,6 др. арк.).

26. Чугунов И.Я. Консолидированный бюджет Украины за 1997 год: итоги выполнения // Бизнес-информ. - 1998.- №8.- С.21-23 (0,4 др. арк.).

27. Чугунов И.Я. Структура Государственного бюджета Украины на 1998 год // Бизнес-информ. - 1998.- №2. - С.35-37 (0,4 др. арк.).

28. Чугунов І.Я. Актуальні аспекти виконання бюджету // Зб. наук. пр. за матер. наук.-практ. конф. "Бюджетно-податкова політика в Україні". - Ірпінь, 2002. - С. 315-320 (0,5 др. арк.).

29. Чугунов І.Я. Бюджетна політика як інструмент регулювання економічних процесів // Зб. наук. пр. за матер. міжнарод. наук.-практ. конф. "Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання". - Київ, 2001. - С. 242-246 (0,3 др. арк.).

30. Чугунов І.Я. До питання виконання дохідної частини бюджету // Зб. наук. пр. за матер. міжнарод. наук.-практ. конф. "Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення". - Ірпінь, 2001. - Ч.1.-С. 59-63 (0,4 др. арк.).

31. Чугунов І.Я. Особливості бюджетної політики на сучасному етапі // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. - Чернівці, 2001. - Вип. 2. - С. 163-175 (0,5 др. арк.).

32. Чугунов І.Я. Основні напрямки формування Державного бюджету України на 2001 рік // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. статей міжнарод. наук.-практ. конф. "Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі". - Чернівці, 2000.- Вип. 1.- Ч. 1. - С. 102-112 (0,5 др. арк.).

33. Чугунов І. Моделі бюджетної політики в сучасному українському економічному середовищі // Вісник Львівського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. статей. Економічні науки. - Львів, 2000. - С. 11-18 (0,5 др. арк.).

34. Чугунов І.Я. Актуальні питання міжбюджетних відносин в Україні // Матеріали наук.-практ. конф. "Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України". - Ірпінь, 1999.- С. 20-22 (0,2 др. арк.).

35. Чугунов І.Я. Про деякі аспекти функціонування бюджетних процесів // Матеріали "круглого столу" "Державний і муніципальний контроль за формуванням бюджетів та використанням бюджетних коштів". - К., 1998. - С. 19-24 (0,3 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Чугунов І.Я. Бюджетна система як інструмент регулювання економічного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2003.

Розкрито економічну сутність бюджетної системи в якості інструменту регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи, для впливу на динаміку економічного розвитку.

Запропоновано структурно-функціональну модель системи бюджетного регулювання, яка ґрунтується на інтеграції державного регулювання дохідної і видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища.

На основі економетричного аналізу виявлено тенденції запланованих і фактичних показників дохідної та видаткової частин зведеного, державного і місцевих бюджетів, введено у науковий обіг економічний показник “рівень регулювання доходів (видатків) бюджету регіону”.

Визначено вплив обсягу податкової бази на суму надходжень по основних податках у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, вплив податкового навантаження на формування дохідної частини бюджету, економічний розвиток держави та регіонів, взаємозв'язок видаткової частини бюджету, бюджетної централізації та економічного зростання.

Розроблено методологію прогнозування дохідної частини бюджету, запропоновано систему міжбюджетного регулювання на основі відповідних моделей. Введено у науковий обіг економічний показник “коефіцієнт міжбюджетного регулювання”.

Ключові слова: бюджет, бюджетна система, бюджетне регулювання, доходи бюджету, видатки бюджету, міжбюджетні відносини, дефіцит (профіцит) бюджету, валовий внутрішній продукт, валова додана вартість.

АННОТАЦИЯ

Чугунов И.Я. Бюджетная система как инструмент регулирования экономического развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.04.01. - Финансы, денежный оборот и кредит. - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2003.

Раскрыто экономическую сущность бюджетной системы в качестве инструмента регулирования экономического развития, которая состоит в использовании бюджетной архитектоники, определяющейся оптимальными соотношениями между элементами бюджетной системы для влияния на динамику экономического развития.

Показана роль бюджетной системы как адаптивного механизма в системе регулирования экономики, нацеленного на обеспечение адекватности регулятивных мероприятий внутренним и внешним изменениям экономической среды с целью экономического развития государства и регионов; установлено, что за период 1998-2002 годов имело место увеличение показателя мультипликатора влияния государственных расходов на объем совокупного спроса в Украине.

Предложена структурно-функциональная модель системы бюджетного регулирования, которая основывается на интеграции государственного регулирования доходной и расходной частей бюджета, межбюджетных взаимоотношений, дефицита (профицита) бюджета, государственного долга с учетом динамики экономических процессов и внешнеэкономической среды.

Обобщено и систематизировано опыт стран с развитой рыночной и переходной экономикой по вопросам функционирования бюджетной системы и структуры бюджета за период 1982-2000 годов.

Определены роль и место бюджета Украины в составе бюджетной системы России в конце ХІХ - начале ХХ веков. Раскрыты особенности функционирования бюджета Украинской ССР в составе бюджетной системы СССР. Проведена классификация этапов становления бюджетной системы и ее регулирующей функции в Украине как самостоятельном государстве.

На основе эконометрического анализа определены тенденции запланированных и фактических показателей доходной и расходной частей консолидированного, государственного и местных бюджетов, введен в научный оборот экономический показатель “уровень регулирования доходов (расходов) бюджета региона”.

Определено влияние объема налоговой базы на сумму поступлений по основным налогам в разрезе административно-территориальных единиц, влияние налоговой нагрузки на формирование доходной части бюджета, экономическое развитие государства и административно-территориальных единиц.

Установлена взаимосвязь между уровнем бюджетной централизации и экономическим ростом в Украине на основе определения влияния удельного веса расходной части государственного бюджета в консолидированном бюджете на изменение реального валового внутреннего продукта.

Определено влияние удельного веса расходной части консолидированного бюджета в валовом внутреннем продукте на прирост реального валового внутреннего продукта и влияние удельного веса расходной части бюджета региона в суммарных расходах местных бюджетов на удельный вес валовой добавочной стоимости региона в общем объеме валовой добавочной стоимости по Украине.

Разработана методология прогнозирования доходной части консолидированного, государственного и местных бюджетов, предложена система межбюджетного регулирования на основе соответствующих моделей. Введен в научный оборот экономический показатель “коэффициент межбюджетного регулирования”.

Ключевые слова: бюджет, бюджетная система, бюджетное регулирование, доходы бюджета, расходы бюджета, межбюджетные отношения, дефицит (профицит) бюджета, валовый внутренний продукт, валовая добавочная стоимость.

ANNOTATION

Chugunov I.Y. Budget system as the tool of regulation of economic development. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the doctor of economic sciences on a speciality 08.04.01.- Finance, money turnover and credit. - Institute of Economic Forecasting of a National Academy of sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The economic essence of budget system is shown as the tool of regulation of economic development, which consists in usage of the budget architectonics, which is determined by optimum proportions of the elements of the budget system, to influence the dynamics of economic development.

The structurally functional model of the system of budget regulation based on integration of state regulation of profitable and account parts of the budget, interbudget relations, budget deficit (proficit) , state debt in view of dynamics of economic processes and external economic environment, is offered.

On a basis of the econometric analysis the tendencies of the planned and actual parameters of profitable and account parts shown, state and local budgets are determined, the economic parameter of the “ level of regulation of the profits (charges) of the budget of a region ” is introduced into practice of science turnover.

The influence of the volume of the tax base on the sum of income under the basic taxes in a section of administrative - territorial units is determined, the influence of tax loading on formation of a profitable part of the budget, economic development of the state and administrative - territorial units is also determined.

The methodology of forecasting of the profitable part of conjoint budget, state and local budgets is shown, the system of interbudget regulation is offered on the basis of the appropriate models. The economic parameter “ factor of interbudget regulation ” is introduced .

Keywords: budget, budget system, budget regulation, budget revenue, budget expenditure, interbudget relations, budget deficit (proficit), gross domestic product, gross additional value.

Размещено на Allbest.ru

...