Інвестиційно-інноваційна діяльність та система її фінансового забезпечення

Четвертий розділ “Залучені кошти в системі фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку” присвячений аналізові банківського фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності, удосконаленню методики вибору критеріїв ефективності фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок залучених коштів та розробці пропозицій щодо застосування в Україні міжнародного досвіду банківського фінансування інноваційного бізнесу.

Незначні обсяги довгострокового кредитування економіки засвідчують, що українські банки віддають перевагу проектам, здатним давати прибутки в максимально короткі терміни (табл. 4). Проте короткострокові банківські кредити не мають інвестиційно-інноваційної спрямованості. Оскільки у вартісному еквіваленті ціна інноваційного проекту підприємства, що фінансується за рахунок банківських кредитів, складається з основної суми боргу та процентів, фінансування фундаментальних і прикладних розробок із середньо- та довгостроковою перспективою є неможливим. Фактично сьогодні позикові кошти можуть використовуватися лише для фінансування прикладних розробок і досліджень, оскільки, маючи “коротку” ресурсну базу, банки вимушені видавати лише короткострокові кредити.

Таблиця 4

Інвестиційні кредити комерційних банків в економіку України, заборгованість на кінець періоду, %

Аналіз процентних ставок, які сьогодні діють в Україні, показав: вони є надто високими (коливаються в межах 18-26%), що фактично перекреслює можливості інвестування з банківських джерел. Зважаючи на це та на низку інших об'єктивних чинників, в Україні операції з надання кредитних ресурсів для реалізації інноваційних проектів у вітчизняній банківській практиці майже не використовуються. Теперішній рівень капіталізації комерційних банків не спроможний задовольнити потреби довгострокового інвестування, а також спільного кредитування інвестиційних проектів. А тому головна умова активізації інвестиційної діяльності банків полягає в тому, щоб у можливо короткий термін провести істотну їх капіталізацію, “наситити” банки довгими ресурсами, що дозволить їм кредитувати в реальному секторі не тільки малі і середні, а й великі інноваційні проекти в наукомістких виробництвах галузей промисловості.

У ході здійснення інноваційної діяльності виникає необхідність у чіткому визначенні існуючих можливостей мобілізації капіталу. Репрезентована в дослідженні удосконалена методика вибору критеріїв ефективності фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок залучених коштів допомогла експериментально встановити, що зовнішні джерела фінансування доцільно використовувати в разі, якщо ставка позичкового процента менша від ставки дисконтування, скоригованої на ставку податку на прибуток. Для прийняття рішення про те, які джерела для фінансування інноваційних проектів потрібно використовувати, виходячи з критеріїв найбільшої оптимальності та економічної доцільності, необхідно розрахувати ставку внутрішньої рентабельності IRR, граничну ставку позичкового процента (r_max) та провести її порівняння зі встановленою банком кредитною ставкою (r). У разі виконання нерівності r r_max треба проводити фінансування за допомогою залучених коштів, оскільки це є економічно вигідно. Якщо ж буде виконуватися умова
r > r_max, то підприємству вигідніше проводити фінансування інноваційного проекту за рахунок власних коштів.

Досвід економічно розвинутих країн засвідчує, що важливим джерелом фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності є кошти банків з іноземним капіталом, які виступають основними каналами, через які надходять іноземні інвестиції в економіку держави. Проте найчастіше фінансуванням інноваційного бізнесу з використанням новітніх технологій та спектра інноваційно-інформаційних послуг займаються банки розвитку. Хоча поява таких банків в Україні не розв'яже всіх питань щодо фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності, проте вони можуть стати сполучною ланкою організацій, які впроваджують інновації з іншими економічними суб'єктами, а головним чином - із внутрішніми та зовнішніми інвесторами; сприяти органам влади в залученні ресурсів для фінансування інноваційних проектів, розширення виробництва, збільшення обсягів випуску, підвищення якості та реалізації конкурентоспроможної продукції, створення нових та збереження наявних робочих місць, отримання прибутку, підвищення добробуту і зайнятості населення регіонів.

Кредитування такими банками інвестиційно-інноваційних проектів повинно проходити за шістьома етапами: 1) пошук об'єктів вкладення; 2) оцінка привабливості та ризику проекту; 3) розроблення схеми фінансування; 4) укладення угод про фінансування проекту; 5) виконання комплексної програми інвестиційно-інноваційних робіт до повного погашення кредиту; 6) оцінка фінансових результатів проекту та порівняння їх із запланованими.

Потенційними джерелами формування капіталу інвестиційно-інноваційних банків розвитку повинні стати: довгострокові кредити Національного банку України, що надаються в порядку рефінансування; кошти НБУ, що вкладаються у статутний капітал інвестиційних банків; субсидії місцевих та регіональних програм розвитку; кошти державного та місцевих бюджетів, призначені для кредитування інвестиційних проектів і програм; довгострокові кредити інших банків; спеціальні емісії державних та регіональних цінних паперів; заощадження населення; кошти вітчизняних та зарубіжних інвесторів - підприємницьких структур.

В умовах загострення конкурентної боротьби на внутрішньому фінансовому ринку завдання України - зберегти національну банківську систему та створити умови для її зміцнення, не створюючи при цьому штучних перепон для конкуренції.

У п'ятому розділі “Механізми розширення фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності” визначено вплив приватизації на динаміку інвестиційно-інноваційних процесів, розкрито багатоаспектність фондового ринку в системі фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності, сформовано концептуальні напрями реформування чинної системи її фінансового забезпечення.

З огляду на зарубіжний досвід приватизаційні процеси є не тільки фактором збільшення інвестиційного потенціалу економіки, а й важелем позитивного впливу на інноваційний потенціал. Водночас аналіз приватизаційного процесу в Україні через призму основних принципів приватизації дозволив зробити висновок про його негативний вплив на розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності та сформувати найбільш доцільні напрями подальшого розвитку приватизаційних факторів, серед яких у роботі виділено: 1) удосконалення інноваційних механізмів функціонування приватної власності; 2) поглиблення приватизаційних процесів; 3) стимулювання залучення іноземного капіталу.

Дослідження показало, що на теперішній час іноземний капітал, зокрема прямі іноземні інвестиції, поки що не відіграє суттєвої ролі у підвищенні ефективності функціонування фінансового механізму інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні.

Приплив іноземного капіталу допоможе вирішити проблему поповнення внутрішніх заощаджень для активного фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, галузей і секторів економіки, забезпечить фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та імпорту капітального обладнання для модернізації і реструктуризації економіки, а також сприятиме припливу значної частини фінансових ресурсів у ноу-хау і доступу до зовнішніх ринків.

Одним з найефективніших інструментів фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств через механізми фондового ринку є корпоративні облігації. У роботі доведено, що стратегія розвитку ринку корпоративних цінних паперів та фондового ринку в цілому має передбачати більш широке використання механізмів і потенційних можливостей цього ринку при проведенні інвестиційної політики. Запропоновані в дисертації заходи спрямовані на забезпечення ефективного функціонування фондового ринку та його інститутів.

Щодо оцінки впливу коштів домогосподарств на формування інвестиційних ресурсів фондового ринку, то в роботі встановлена низька ефективність використання цього ресурсу. У сучасних умовах діє низка факторів економічного, психологічного і політичного характеру, які не стимулюють вкладення заощаджень домогосподарств і населення у фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності.

Аналіз розподілу джерел фінансування дійсної моделі проведення інвестиційних заходів на національному фондовому ринку дозволив зробити висновок, що воно може бути збільшене шляхом використання резервів фінансового потенціалу в усіх ланках фінансової системи.

Обґрунтовано, що об'єднати і задовольнити інтереси всіх учасників фондового ринку та забезпечити оптимальне співвідношення джерел фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності можна шляхом реалізації інноваційної моделі проведення інвестиційних заходів .

Проведений аналіз функціонування національного фондового ринку дозволив встановити структурні вади, які гальмують інноваційну реалізацію інвестиційних заходів, а саме: а) переважання безготівкової форми цінних паперів в Україні; б) відсутність розвинутої інфраструктури; в) брак кваліфікованих кадрів; г) слабку мотивацію залучення інвестицій (як портфельних, так і стратегічних) до купівлі цінних паперів через збитковість підприємств; д) відсутність умов та документів нормативно-інструктивного характеру для розвитку вторинного ринку цінних паперів.

На думку дисертанта, становлення повноцінного національного фондового ринку повинно ґрунтуватися на формуванні сприятливого інвестиційного клімату в країні шляхом: а) реструктуризації ринку державних цінних паперів і введення пільг, у тому числі податкових, для банків і підприємств, які забезпечують виконання конкурентоспроможних інвестиційних проектів; б) інвестиційної спрямованості бюджету, покриття збитків реального сектора з бюджету тільки у формі купівлі акцій та боргових паперів або кредитів; в) використання корпоративних і муніципальних цінних паперів для фінансування економіки; удосконалення інфраструктури фондового ринку; г) активізації діяльності інститутів спільного інвестування; д) залучення цінних паперів іноземних емітентів на фондовий ринок України і збільшення обігу цінних паперів вітчизняних емітентів за межами країни, що сприятиме активізації інноваційно-інвестиційної діяльності; е) утворення інвестиційно-інноваційних банків розвитку; є) посилення захисту внутрішніх інвесторів; ж) підвищення ефективності чинного українського законодавства, приведення його у відповідність до міжнародних норм.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме розширенню фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності, прискоренню інноваційних перетворень у суспільстві та допоможе за рахунок підвищення значущості інноваційної компоненти в найближчій перспективі досягти високих темпів економічного зростання.

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано теоретичні та методологічні засади інвестиційно-інноваційної діяльності та системи її фінансового забезпечення, що дозволило розвинути концепцію цілісного та послідовного фінансування такої діяльності.

Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити такі висновки і пропозиції.

1. Утвердження сучасної інноваційної стратегії вимагає формування державної інноваційної політики, основним завданням якої є активізація інвестиційно-інноваційної діяльності та створення цілісної системи її фінансового забезпечення, що має ґрунтуватися на широкомасштабному залученні та максимально ефективному використанні фінансових ресурсів із різноманітними джерелами походження.

2. На основі дослідження процесу еволюції теорії інноваційного розвитку та узагальнення методологічних підходів щодо визначення сутності інновацій як основи інвестиційно-інноваційної діяльності в дисертаційній роботі запропоновано авторське визначення інвестиційної, інноваційної та інвестиційно-інноваційної діяльності. Встановлено, що вибір способів фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності слід проводити з урахуванням притаманних інноваціям класифікаційних ознак, а саме: типу інновацій (продуктові, технологічні, організаційно-управлінські, освітньо-наукові), сферами впливу, глибиною і масштабністю впровадження в економіці країни (світові, макро-, мікроінновації, державні, регіональні, глобальні, локальні), ступеня новизни (базові, поліпшувальні, псевдоінновації), джерела ідеї (відкриття, винахід, рацпропозиція та інші), виду новинки (конструкція і пристрій, технологія, матеріал, речовина, живі організми) та способу заміщення існуючих аналогів (вільне заміщення, системне заміщення).

3. Запропоноване автором визначення економічної сутності інвестиційно-інноваційної діяльності дозволяє трактувати її як складну динамічну систему, в якій поєднуються процеси створення та результативного впровадження інновацій у реальному секторі національної економіки із формами фінансування за рахунок коштів із різноманітними джерелами походження. Такий підхід дозволяє не тільки комплексно розглядати причинно-наслідкові зв'язки між методами її проведення та способами фінансування, а й виокремити властивості системи фінансового забезпечення, які відповідають різним стадіям інноваційного процесу, напрям, темпи та цілі якого залежать від соціально-економічного середовища.

4. Визначення ієрархічності та цільової спрямованості фінансового механізму дозволило його розглядати: 1) на глобальному рівні - як систему фінансових відносин, які виникають на стадіях формування, розподілу і перерозподілу ВВП з приводу створення, нагромадження та використання фінансових ресурсів; 2) на державному рівні - як систему актів нормативно-правового характеру, що регулюють фінансові відносини у державі; 3) на мікрорівні - як взаємопов'язану сукупність фінансових стимулів, важелів, інструментів, форм і способів регулювання економічних процесів та відносин.

Визначення фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності з позицій пріоритетності соціально-економічних завдань дає можливість виокремлювати ключові проблеми фінансування такої діяльності шляхом деталізації основних форм фінансування (державного фінансування та фінансування за рахунок власних і залучених джерел).

5. Теоретичне дослідження дозволило сформувати концептуальні підходи щодо визначення і особливостей інвестиційно-інноваційної діяльності та принципів побудови системи її фінансового забезпечення через: 1) формування необхідної і достатньої кількості фінансових ресурсів із різноманітними джерелами походження; 2) розширення сфери використання таких ресурсів сукупністю інноваційних підприємств, які є інституційним фундаментом національної інноваційної системи; 3) побудову оптимального інноваційного середовища, яке б могло забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів усіма учасниками національної інноваційної системи. Це створює основу для побудови ефективної державної регуляторної політики управління інвестиційно-інноваційним розвитком.

6. Аналіз стану інвестиційно-інноваційної діяльності, а також обсягів і загальних тенденцій її державного фінансування дозволив сформувати нові напрями удосконалення прямих методів регуляторної політики в частині: а) розширення кола і масштабів позабюджетної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності; б) розроблення системи стимулювання залучення до інноваційної діяльності коштів населення та створення механізму надання державних гарантій щодо стабільності вкладів і здійснення заходів стимулювання їх зростання; в) розроблення механізму довгострокового кредитування підприємств, що активізують інноваційну діяльність із встановленням у ньому системи державних дотацій на кредитні ставки як одного з головних джерел фінансування з пропорційними змінами доплат за тривалість терміну та значущість проектів; г) підтримки державою розширення інноваційної інфраструктури, у тому числі малих і середніх підприємств, а також інноваційних науково-виробничих об'єднань, що беруть участь в інноваційній діяльності.

7. Для забезпечення сприятливих умов ефективного розвитку та використання інвестиційно-інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання особлива роль повинна відводитися непрямим методам державного регулювання, а саме формуванню раціональної амортизаційно-податкової системи, сприятливого законодавчого забезпечення. У процесі дослідження встановлено, що раціональною моделлю амортизаційної системи, яка зможе збалансувати підприємницькі та державні інтереси в інвестиційній та бюджетній сферах, є лібералізована система, яка гарантує підприємцям право вільного вибору амортизаційного режиму.

Проведений аналіз показав, що в умовах трансформаційної економіки використання податкових пільг у сфері високотехнологічного бізнесу супроводжується низьким рівнем ефективності і призводить до зловживання ними. Проте повне скасування механізмів пільгового оподаткування є невиправданим і зовсім не узгоджується із проголошеним урядом курсом інноваційного розвитку національної економіки. Розв'язання виявлених проблем потребує вдосконалення механізмів пільгового оподаткування інновацій та процедурних механізмів їх об'єктивного надання.

8. Для створення сприятливих умов розвитку системи фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності необхідно вдосконалити чинну нормативно-правову базу. Запропоновані в дисертації заходи дозволяють розв'язати виявлені проблеми законодавчого характеру шляхом закріплення і розмежування повноважень між основними розпорядниками бюджетних коштів.

9. Основним джерелом фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності (понад 70%) в економіці України є власні кошти підприємницьких структур. Запропонована в дослідженні методика короткотермінової схеми фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок власних коштів дає змогу оцінити ефективність фінансування таких інноваційних проектів, які передбачають поступове, поетапне підвищення технологічного рівня підприємства, пропорційно до суми інвестованих коштів. Її застосування дозволяє приймати рішення про доцільність чи недоцільність фінансування інноваційного проекту, уникаючи складних розрахунків і попереднього планування грошових потоків проекту в розрізі звітних періодів.

10. Значна частка у фінансуванні інвестиційно-інноваційної діяльності припадає на залучені кошти банківських і небанківських фінансово-кредитних установ. Дослідженням установлено, що українські банки віддають перевагу короткотерміновим проектам. Сучасний рівень капіталізації банків не спроможний задовольнити потреби довгострокового інвестування, а надвисокі процентні ставки (коливаються в межах 18-26%) фактично перекреслюють можливості фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності з банківських джерел. Розв'язання проблеми потребує істотного підвищення капіталізації, “насиченні” банків довгими ресурсами, що дозволить їм кредитувати інноваційні проекти в реальному секторі економіки. Сформовані в роботі пропозиції щодо розвитку банківських установ передбачають створення в Україні спеціалізованих банків розвитку та розширення на їх основі спектра послуг інвестиційно-інноваційного характеру.

Удосконалена в процесі дисертаційного дослідження методика вибору критеріїв ефективності фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок позичених коштів дозволяє більш чітко визначати доцільність залучення зовнішніх джерел для проведення такого фінансування, знижуючи тим самим фінансові ризики банківських структур.

Суттєвим джерелом подальшого розвитку системи фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності є посилення ролі небанківських фінансово-кредитних установ. Удосконалення державної політики стосовно забезпечення підтримки розвитку таких установ шляхом розробки нормативно-правового забезпечення, створення розвинутої інфраструктури небанківського сектора економіки слід вважати реальним резервом для підвищення активізації фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні.

11. Низький показник випуску інноваційної продукції (4%) в Україні є наслідком не тільки недосконалої системи фінансування її виробництва, а й слабкої інституційної структури національної інноваційної системи. Зокрема, в Україні діє лише 8 технопарків, 44 інноваційні центри і 5 центрів інновацій та трансформу. Дослідження показали, що в Україні на теперішній час не використовується повною мірою високий науково-технологічний потенціал національної економіки, який характеризується наявністю достатньої кількості науково-дослідних і освітніх закладів вищого класу, а також великою кількістю висококваліфікованих спеціалістів різних категорій. Необхідність підвищення інтенсивності зростання та розвитку інноваційних структур потребує: а) створення більш досконалої технологічної інфраструктури і розвинутої індустрії ділових послуг, включаючи розробку програм для ЕОМ; б) розширення можливостей придбання або оренди на пільгових умовах земельних ділянок і виробничих приміщень; в) забезпечення доступу до джерел ризикового капіталу; г) проведення фахового управлінського консультування.

12. Вагомим фактором розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності є приватизаційні процеси, які можуть стимулювати інвестування в інноваційне оновлення виробництва і сприяти припливу іноземних інвестицій в економіку України. Однак їх практична реалізація потребує суттєвого вдосконалення чинного законодавства в напрямах: удосконалення механізмів функціонування та захисту приватної власності; поглиблення приватизаційних процесів; стимулювання залучення іноземного капіталу.

13. Для забезпечення активізації інвестиційно-інноваційної діяльності та досягнення оптимального співвідношення різноманітних джерел її фінансування необхідною є реалізація інноваційної моделі розвитку національної економіки через механізми фондового ринку, що передбачає: наявність його розвинутої інфраструктури; високу мотивацію залучення інвестицій; кваліфікованість фінансових посередників; наявність законодавчої бази для розвитку вторинного ринку цінних паперів, використання корпоративних і муніципальних цінних паперів для фінансування економіки; активізацію діяльності інститутів спільного інвестування; залучення цінних паперів іноземних емітентів на фондовий ринок України і збільшення обігу цінних паперів вітчизняних емітентів за межами країни.

Розроблена теоретико-методологічна база формування системи фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності відкриває нові можливості для реалізації інноваційної моделі розвитку національної економіки на рівні держави, регіонів і суб'єктів господарювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: Монографія. - Львів: Львів. банків. ін-т НБУ, 2005. - 320 с. - 21,39 д. а.

2. Кузнєцова А.Я. Фінансові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності: Монографія. - Львів: Львів. банків. ін-т НБУ, 2004. - 279 с. - 16,27 д. а.

3. Принципи формування і механізми реалізації фінансової політики приватизованих підприємств / За наук. ред. д-ра екон. наук, проф. М.А. Козоріз. - Львів: Львів. банків. ін-т НБУ, 2004. - 570 с. (особистий внесок: розділ “Форми і методи фінансово-кредитного забезпечення розвитку інноваційного підприємництва”. - С. 260-279; розділ “Напрями вдосконалення системи стимулювання інноваційної діяльності приватизованих підприємств”. - С. 332-344. - 1,8 д. а.).

4. Кузьмін О.Є., Тувакова Н.В., Кузнєцова А.Я., Князь С.В. Інвестиційна та інноваційна діяльність / За наук. ред. проф., д-ра екон. наук О. Є. Кузьміна. - Львів: Львів. банків. ін-т НБУ, 2003. - 233 с. (особистий внесок: розділ 1.3 “Пріоритетні напрями розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності”. - С. 51-64; розділ 2.3 “Аналіз способів і джерел акумуляції ресурсів для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів”. - С. 128-152. - 2,1 д. а.).

5. Кузнєцова А.Я. Проблеми активізації інвестиційного процесу в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості й залучення: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. ? Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - Вип. XХII. - С. 296-306. - 0,5 д. а.

6. Кузнєцова А.Я. Принципи боргової стратегії України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна системи та їх роль у сучасних умовах: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - Вип. XVII. - С. 386-398. - 0,5 д. а.

7. Кузнєцова А.Я. Моделювання темпів економічного зростання України в умовах її ринкової трансформації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - Вип. XIХ. - С. 48-58. - 0,5 д. а.

8. Кузнєцова А.Я. Характеристика джерел фінансування промислово-інноваційної політики національної економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. - Вип. XХІV. - С. 361-370. - 0,48 д. а.

9. Кузнєцова А.Я. Удосконалення методів прямого та непрямого державного фінансування науково-технічного прогресу // Теорії мікро-, макроекономіки: Зб. наук. пр. Академії муніципального управління МОН України. - К.: Академія муніципального управління МОН України, 2002. - Вип. 11. - С. 50-58. - 0,33 д. а.

10. Кузнєцова А.Я. Аналіз ринкових способів залучення фінансового капіталу під дослідницькі проекти // Вісник Львівського університету: Серія економічна. - 2001. - Вип. 30. - С. 192-197. - 0,25 д.а.

11. Кузнєцова А.Я. Непряме державне фінансування науково-технічного прогресу: застосування практики міжнародного досвіду // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одес. держ. екон. ун-ту. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2001. - Вип. 8. - Ч. 2. - С. 182-186. - 0,2 д. а.

12. Кузнєцова А.Я. Особливості фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності промислового сектора економіки України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. - Вип. XХХІ. - С. 617-620. - 0,15 д. а.

13. Кузнєцова А.Я. Приватизація як фактор регулювання інвестиційної діяльності підприємницького сектора економіки України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2002. - Вип. 1 (XХХІІ). - С. 114-121. - 0,31 д. а.

14. Кузнєцова А.Я. Роль комерційного банку у фінансуванні інноваційних проектів підприємницького сектора економіки України // Регіональна економіка. - 2002. - № 4. - С. 213-219. - 0,28 д. а.

15. Кузнєцова А.Я. Роль держави в активізації інноваційного процесу в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2002. - Вип. 6 (XХХVІІ). - Ч. ІІ. - С. 573-581. - 0,33 д.а.

16. Кузнєцова А.Я. Теоретико-методологічні основи аналізу науково-технічного прогресу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. - Вип. 1 (XХХІХ). - С. 238-244. - 0,28 д. а.

17. Кузнєцова А.Я. Банківська система України в контексті інтеграції до Євросоюзу // Формування ринкової економіки в Україні. Економіка України в євроінтеграційних процесах: Наук. зб. Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. - Львів: Інтереко, 2004. - Спецвип. 13. - С. 379-384. - 0,5 д.а.

18. Кузнєцова А.Я. Аналіз критеріїв економічної доцільності банківського кредитування інноваційних проектів та розрахунок їх ефективності // Вісник Української академії банківської справи НБУ. - 2005. - № 1. - С. 65-73. - 0,7 д. а.

19. Кузнєцова А. Я. Інвестиційна діяльність банківсько-страхових фінансових груп на фондовому ринку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2005. - Вип. 1(LI). - С. 74-84. - 0,8 д.а.

20. Кузнєцова А. Я. Динаміка та перспективи розвитку банківської системи як складової фінансового ринку України // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. Академії муніципального управління МОН України. - К.: Академія муніципального управління МОН України, 2005. - Вип. 21. - С. 167-172. - 0,4 д.а.

21. Кузнєцова А. Я., Лапішко М.Л. Фінансове забезпечення інновацій виробничого сектора економіки України в умовах глобалізації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України в контексті процесів глобалізації: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. - Вип. XXVIII. -C. 138-145 (особистий внесок - обґрунтування необхідності розширення фінансування за рахунок власних і залучених коштів для реалізації інноваційної діяльності підприємств - 0,2 д. а.).

22. Кузнєцова А.Я., Гірченко Т.Д. Аналіз впливу залученого капіталу на економічну ефективність інвестиційно-інноваційного проекту // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одес. держ. екон. ун-ту. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - Вип. 13. - С. 374-379 (особистий внесок - розрахунок та обґрунтування показників залежності суми кредитування від величини процентних ставок, визначення факторів впливу на коливання процентних ставок - 0,13 д. а.).

23. Кузнєцова А.Я., Гірченко Т.Д. Аналіз показників оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних програм і проектів // Вісник Львівського університету: Серія економічна. - Львів, 2002. - Вип. 31. - С. 287-293 (особистий внесок - обґрунтування методики оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних програм і проектів - 0,18 д. а.).

24. Кузнєцова А.Я., Карпа Я.Т. Формування та реалізація інноваційної політики регіону (на прикладі Львівської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. - Вип. 5 (XLIІІ). - Ч. І. - С. 238-248 (особистий внесок - аналіз інвестиційної та інноваційної активності регіону, розробка пропозицій щодо її підвищення - 0,4 д. а.).

25. Возняк Г.В., Кузнєцова А.Я. Розрахунок мінімального значення рентабельності інноваційної продукції // Вісник Української академії банківської справи НБУ. - Суми, 2003. - № 1. - С. 89-91 (особистий внесок - економічне обґрунтування оптимального розміру рентабельності інноваційної продукції, за якого досягається точка беззбитковості виробництва - 0,07 д. а.).

26. Кузнєцова А.Я., Возняк Г.В. Фінансово-кредитне стимулювання інноваційної складової виробничого сектора економіки України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. - Львів: Інтереко, 2003. - Вип. 12. - С. 423-430 (особистий внесок - оцінка стану банківського та небанківського кредитування інноваційної діяльності виробничого сектора економіки - 0,25 д. а.).

27. Кузнєцова А.Я., Карпа Я.Т. Державне програмування та регулювання науково-технічного розвитку України // Вісник Львівського університету: Серія економічна. - Львів, 2003. - Вип. 32. - С. 612-619 (особистий внесок - оцінка фінансування пріоритетних науково-технічних програм за рахунок бюджетних коштів - 0,25 д. а.).

28. Кузнєцова А.Я., Карпа Я.Т. Банківський сектор України як джерело фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності // Вісник НБУ. - 2004. - № 1. - С. 60-63 (особистий внесок - аналіз фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності за рахунок довгострокового банківського кредитування та депозитних заощаджень населення - 0,3 д. а.).

29. Кузнєцова А.Я., Карпа Я.Т. Банки в системі інвестиційно-інноваційного забезпечення промислово-фінансового та венчурного капіталу // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. Української академії банківської справи НБУ. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2004. - Т. 9. - С. 216-226 (особистий внесок - визначення ролі банку у промислово-фінансових групуваннях та венчурних фондах із виокремленням основних функцій банку при проведенні фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності - 0,4 д. а.).

30. Кузнєцова А.Я., Карпа Я.Т., Возняк Г.В. Сучасний стан та основні чинники фінансового стимулювання науково-технічного розвитку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: Зб. наук. пр. Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2004. - Вип. І (XLV). - С. 139-149 (особистий внесок - визначення чинників, які уповільнюють динаміку науково-технічного розвитку, та розробка пропозицій щодо їхньої мінімізації - 0,18 д. а.).

31. Кузнєцова А.Я., Возняк Г.В. Деякі аспекти фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок власних коштів підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 7. - С. 42-53 (особистий внесок - оцінка динаміки грошових потоків у довготривалій інтенсивній та екстенсивній стратегії розвитку підприємства та розробка концептуальних положень щодо короткотермінової схеми фінансування інвестиційно-інноваційних проектів підприємств за рахунок власних коштів - 0,3 д. а.).

32. Кузнєцова А.Я., Возняк Г.В. Фінансове стимулювання інноваційних проектів підприємств малого та середнього бізнесу: стан, проблеми, перспективи // Вісник Львівського університету: Серія економічна. - Львів, 2004. - Вип. 33. - С. 520-527 (особистий внесок - визначення проблем та обґрунтування перспектив фінансування інноваційних проектів підприємств малого та середнього бізнесу - 0,2 д. а.).

33. Кузнєцова А.Я., Возняк Г.В. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 4. - С. 81-92 (особистий внесок - розробка алгоритму прийняття рішення про фінансування інноваційних проектів за рахунок прибутку від основної діяльності - 0,2 д. а.).

34. Кузнєцова А.Я., Гірченко Т.Д., Курганська Б.М. Напрями забезпечення конкурентоспроможності банківської системи України // Економічні проблеми ринкової трансформації України: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 3-4 грудня 2002 р. - Львів: Львів. банк. ін-т НБУ, 2002. - С. 61-63 (особистий внесок - пропозиції щодо функціонування банків з іноземним капіталом в Україні - 0,05 д. а.)

35. Кузнєцова А.Я. Регіональні особливості інноваційного розвитку економіки: стан, проблеми, перспективи (на прикладі Львівської області) // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції, 22-24 жовтня 2003 р. - Львів: Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. - С. 133-135. - 0,68 д. а.

36-38. Інші статті, тези доповідей на конференціях

АНОТАЦІЇ

Кузнєцова А.Я. Інвестиційно-інноваційна діяльність та система її фінансового забезпечення. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності та її впровадження шляхом регуляторної політики. Розкрито сутність і визначено місце та роль інновацій у теорії економічного зростання. Розглянуто сучасний стан фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності; удосконалено методики фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок власних та залучених коштів. Обґрунтовано принципи розвитку національної інноваційної системи, сформовано пропозиції щодо розвитку банківських і небанківських форм фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності, а також оцінено вплив міжнародного капіталу на фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності. Розкрито багатоаспектність фондового ринку в механізмі фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності. Сформовано концептуальні напрями реформування чинної системи фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності.

Ключові слова: інновація, інвестиційно-інноваційна діяльність, інноваційний процес, фінансовий механізм, система фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності, національна інноваційна система.

Кузнецова А.Я. Инвестиционно-инновационная деятельность и система её финансового обеспечения. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Государственное учреждение “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ, методичных и практичных рекомендаций по формированию системы финансового обеспечения инвестиционно-инновационной деятельности и её внедрение через регуляторную политику. Раскрыта сущность и определено место и роль инноваций в теории экономического роста. Рассмотрено состояние финансирования инвестиционно-инновационной деятельности; усовершенствованы методики финансирования инвестиционно-инновационных проектов собственными и заёмными средствами. Обоснованы принципы развития национальной инновационной системы, сформирован пакет предложений по развитию банковских и небанковских форм финансирования инвестиционно-инновационной деятельности, а также проведена оценка влияния международного капитала на финансирование инвестиционно-инновационной деятельности. Раскрыта многоаспектность фондового рынка в механизме финансирования инвестиционно-инновационной деятельности. Сформулированы концептуальные направления реформирования действующей системы финансового обеспечения инвестиционно-инновационной деятельности.

Ключевые слова: инновация, инвестиционно-инновационная деятельность, инновационный процес, финансовый механизм, система финансового обеспечения инвестиционно-инновационной деятельности, национальная инновационная система.

Kuznetsova A.Y Innovative-Investment Activity and System of its Financial Provision. - Manuscript. Dissertation for a Doctorate Degree in Economic Sciences by speciality 08.04.01 - Finances, Money Turnover and Credit. - State Institution “Institute of Economy and Forecasting NAS of Ukraine”, Kyiv, 2005.

Dissertation is devoted to development of theoretically-methodological grounds, methodical and practical recommendations as to development of mechanisms of financial provision innovative investment activity and its implementation by regulatory policy.

The essence, role and the place of innovations in theory of economic enlargement is opened. Interpretation of economic essence of innovative-investment activity as a joint part of dynamic system, in which process of creation and implementation of innovations in real sector of national economy with different sources of funding is offered. Determined the main forms of financing of the innovative-investment activity which are: the state financing, the loans sources and the private sources of business structures.

Formed and grounded conceptual approaches to building system of financial provision of innovative-investment activity of national economy that include: 1) forming of necessary amounts of financial resources with different sources of funding for innovative investment activity on different levels and different branches of financial system; 2) extension of such resources sphere of usage via innovative enterprises, that are institutional basis of national innovative system; 3) creation of optimal innovative environment, that could provide effective usage of financial resources by all the participants of national innovation system via rational regulatory policy, conceptual basics of building system of financial provision of innovative-investment activity.

Modern state of innovative-investment activity funding is viewed. The latter results in a lack by enterprises of needed resources for innovative and investment development. The forms that the financial profiteering, that destabilizes the real sector, takes are analyzed. The corporate merge and acquisition agreements as well as concentration of capital are looked at as a continuation of market development dynamics as a follow up to the formalization of primary accumulation of capital Methodic of innovative-investment projects funding at the expense of own and borrowed funds are improved. Principles of development of national innovative system are grounded, offers due to development of non-banking forms of funding of innovative-investment activity are formed, and also influence of international capital on funding innovative-investment activity is estimated. Multiple aspects of stock market in mechanism of funding innovative-investment activity are exposed.

The estimate of the innovative-investment position of Ukraine in the context of credit and investment flows of capital is carried out. The solutions with regard to alleviation the debt problem and making more active innovative-investment agreements on financial markets are offered. Namely, it is pointed out that the main reason for instability of Ukrainian economy is related to discrepancy between the capacity and speed of financial and commodity flows movements, excessive profiteering nature of the agreements.

For providing activation of innovative-investment activity and achievement of optimal ratio of different sources of funding it necessity of realizing innovative model of taking investing actions through mechanisms of stock market, which expects: its developed infrastructure; high motivation for attraction of investments; qualification of financial middlemen; legislative base for secondary securities market development, using corporate and municipal securities for financing economy; activation of joint invest institutions activities; foreign securities attraction into stock market of Ukraine and increasing home securities turnover beyond the bounds of the country was proved.

Way of reforming actual system of financial securing of innovative-investment activity were formed by means of using reserve of financial potential in every financial system's link.

Key words: innovation, innovative-investment activity, innovative process, financial mechanism, system of financial providing of innovative-investment activity, national innovative system.

Размещено на Allbest.ru