Міжнародне корпоративне податкове планування в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.228.32

МІЖНАРОДНЕ КОРПОРАТИВНЕ ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМПАНІЙ

Спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МУСІЄНКО ОЛЕГ ІВАНОВИЧ

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник кандидат економічних наук Березовенко Сергій Миколайович, доцент кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Барановський Олександр Іванович, провідний експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова

кандидат економічних наук Федоренко Анатолій Васильович, старший науковий співробітник Інституту економічного прогнозування НАН України

Провідна установа Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту, м. Київ.

Захист відбудеться 20 червня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 17 травня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Однією з визначальних тенденцій розвитку міжнародного бізнесу на початку третього тисячоліття є подальше загострення конкуренції, що вимагає від компаній, які працюють на світових ринках, пошуку нових методів ефективного управління фінансовими результатами. Водночас глобалізація світової економіки спричиняє виникнення нових факторів, які, за умов їхнього використання і якості додаткових управлінських ресурсів, можуть суттєво впливати на підвищення конкурентоспроможності компаній. Зокрема, йдеться про мультинаціональний характер податкового середовища при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

З огляду на значні відмінності у методах та ставках оподаткування, що застосовуються національними податковими системами окремих країн, компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність у мультинаціональному податковому середовищі, мають можливості для її організації у спосіб, який дає змогу значно знизити сукупний рівень оподаткування прибутків в усіх країнах ведення діяльності.

Організація зовнішньоекономічної діяльності компанії, що забезпечує системне використання сприятливих елементів податкових законодавств країн ведення діяльності, а також третіх країн, в які для цілей оподаткування може переноситися частина функцій та ризиків компанії, метою чого є зменшення сукупного рівня оподаткування, отримала в науковій літературі назву міжнародного корпоративного податкового планування (МКПП) і стала невід'ємною складовою практики фінансового менеджменту провідних міжнародних компаній.

В економічній літературі вивченню впливу податкових режимів на зовнішньоекономічну діяльність компаній та дослідженню міжнародного корпоративного податкового планування приділяється велика увага. Серед зарубіжних вчених, роботи яких присвячені цій проблематиці, слід виділити М.Волфенсона, М.Гамі, Р.Грифіт, С.Девіса, М.Деврьо, Р.Дернберга, Дж.Ізенберга, Дж. Караяна, К.Коттке, Л.Ламерсена, С.-О. Лодіна, С.Пласчарта, О.Рудінга, С.Свенсона, А.Скафера, С.Шпенгеля, С.Шолеса, О.Якобза. Значний внесок у дослідження різних аспектів практики підвищення конкурентоспроможності компаній через оптимізацію оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності внесли такі українські та російські вчені, як О.І.Барановський, О.С.Вилкова, А.Й.Гутник, Є.М.Євстигнєєв, А.В.Єлісєєв, В.С.Жестков, В.А.Кашин, Ю.Г.Козак, Д.Пеппер, М.П.Підлужний, А.І.Погорлецький, О.І.Рогач, М.В.Романовський, В.М.Сліп, С.Ф.Сутирін, Ю.М.Уманцев, Д.Л.Ушаков, А.В.Федоренко, А.С.Філіпенко, Ю.А.Швед, О.І.Шнирков.

Однак, незважаючи на те, що міжнародне корпоративне податкове планування де факто стало невід'ємною складовою управління зовнішньоекономічною діяльністю провідних світових компаній, і у вітчизняній, і в іноземній науковій літературі переважають роботи, в яких розглядаються лише окремі практичні аспекти оптимізації міжнародного оподаткування, в першу чергу - методи використання офшорних компаній. При цьому теоретичні засади міжнародного корпоративного податкового планування досліджені недостатньо. Зокрема, не сформульовано єдиного підходу до визначення та класифікації основних методів МКПП, відсутня загальноприйнята термінологія, не розроблена методологія оцінки його ефективності, не проаналізована специфіка практики та регулювання МКПП в Україні. Вагомість та актуальність зазначеної проблематики, а також об'єктивна необхідність її вирішення зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили коло питань, які в ній досліджуються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми наукового дослідження кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю “Організація управління на національному і господарському рівнях”, яка є складовою наукової програми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 01БФ048-01) у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”.

Мета та завдання дослідження. Дослідження має на меті розробити теоретико-методологічні засади міжнародного корпоративного податкового планування та оцінки його ефективності в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю компаній і на цій основі розробити методичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання практики українських компаній з оптимізації міжнародного оподаткування.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

- узагальнити теоретико-методологічні засади аналізу діяльності компаній щодо оптимізації їх оподаткування;

- розкрити співвідношення податкового планування і ухилення від сплати податків, визначити критерії відповідної класифікації дій платників податків та аргументувати правову природу міжнародного корпоративного податкового планування;

- обґрунтувати економічну природу методів оптимізації сукупного рівня оподаткування компаній - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та здійснити їх класифікацію;

- розробити економіко-математичну модель оцінки ефективності міжнародного корпоративного податкового планування;

- узагальнити сучасні тенденції посилення міжнародної співпраці в сфері регулювання фінансового середовища щодо підвищення рівня прозорості фінансових операцій, активізації боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, та посилення кооперації у боротьбі із податковим демпінгом; оцінити їх вплив на сучасну практику та перспективи міжнародного корпоративного податкового планування;

- виявити специфіку практики оптимізації міжнародного оподаткування українськими компаніями;

- здійснити порівняльний аналіз вітчизняної системи регулювання міжнародного корпоративного податкового планування із відповідним регулюванням, яке діє в розвинених країнах та розробити на цій основі рекомендації щодо напрямів удосконалення українського законодавства.

Об'єктом дослідження є фінансова система транснаціонального бізнесу компаній. фінансовий оподаткування зовнішньоекономічний міжнародний

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти міжнародного корпоративного податкового планування як складової системи управління зовнішньоекономічною діяльністю компанії та механізм його державного регулювання.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у дисертації мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: метод логічно-теоретичного аналізу (в підрозділі 1.1 при визначенні терміну “міжнародне корпоративне податкове планування”), метод кількісного та якісного порівняння (при оцінці ефективності різних стратегій фінансування дочірніх компаній в підрозділі 2.1 та аналізі фактичних рівнів оподаткування в нових країнах-членах ЄС в підрозділі 3.2), метод абстрагування (при дослідженні впливу сучасних тенденцій зміни міжнародного фінансового середовища на практику міжнародного корпоративного податкового планування в підрозділі 4.1), індукції та дедукції (при розробці пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання міжнародного корпоративного податкового планування в Україні в підрозділі 4.2), аналітично-прогнозний метод та метод екстраполяції тенденції (при дослідженні тенденцій розвитку МКПП в Україні в четвертому розділі), метод гіпотези і припущення (при доведенні універсальності методів міжнародного корпоративного податкового планування в підрозділах 2.2 та 3.2), функціонально-системний підхід (при здійсненні класифікації базових компаній в підрозділі 2.2), метод економіко-математичного моделювання (при розробці моделі оцінки ефективності МКПП в підрозділі 3.1).

Наукова новизна. У процесі дослідження автором одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, та конкретизують новизну роботи.

вперше:

- здійснено теоретичне обґрунтування об'єктивної природи міжнародного корпоративного податкового планування. Доведено, що можливості оптимізації сукупного рівня оподаткування компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, обумовлюються конкуренцією між податковими системами окремих країн та неузгодженістю діючих в них податкових режимів, що є характерними навіть для країн - учасниць таких інтеграційних об'єднань, як Європейський Союз. Визначено вторинність використання офшорних податкових режимів у сучасній сукупності інструментів міжнародного корпоративного податкового планування;

- запропоновано класифікацію методів міжнародного корпоративного податкового планування на основі критерію джерела виникнення податкової економії. Виділено дві основні групи: методи зниження сукупного рівня оподаткування через оптимальний перерозподіл прибутку для цілей оподаткування між країнами - податковими юрисдикціями компаній - учасників зовнішньоекономічної діяльності та методи зниження сукупного рівня оподаткування через переведення для цілей оподаткування частини прибутку від діяльності компанії (групи компаній) до третіх країн, в яких такий прибуток підпадає під порівняно сприятливіші умови оподаткування;

дістало подальшого розвитку:

- розробка економіко-математичної моделі обчислення фактичного рівня оподаткування компаній, в якій запропоновано механізм врахування податкової економії, яка виникає внаслідок перенесення частини прибутку компанії для цілей оподаткування в країни з порівняно сприятливішими податковими режимами та оптимальне використання договорів про уникнення подвійного оподаткування третіх країн, що в цілому дозволило використання моделі для оцінки ефективності альтернативних стратегій міжнародного корпоративного податкового планування;

- визначення специфіки сучасної практики оптимізації оподаткування українськими компаніями, яка в значній мірі визначається високим ступенем тінізації економіки та відсутністю ефективної системи валютно-фінансового контролю, що зумовлює поширеність ухилення від сплати податків. Вказано на існування залежності між обсягом тіньового сектору економіки та недосконалістю практики державного регулювання;

удосконалено:

- термінологію, що використовується в контексті міжнародного корпоративного податкового планування. Обґрунтована доцільність використання терміну “транзитна компанія” для визначення компаній, що дозволяють використовувати сприятливі положення міждержавних договорів про уникнення подвійного оподаткування при здійсненні перерозподілу прибутку в рамках групи компаній; уточнено визначення терміну “базова компанія”, як формально незалежної, однак економічно контрольованої іноземної юридичної особи, що виступає в якості контрагента компанії - резидента національної податкової юрисдикції і використовується останньою для цілей оптимізації оподаткування;

- загальна оцінка впливу посилення міжнародної співпраці в сфері регулювання фінансового середовища щодо підвищення рівня прозорості фінансових операцій, активізації боротьби із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом та посилення кооперації у боротьбі із податковим демпінгом на сучасну практику та перспективи міжнародного корпоративного податкового планування. Визначена тенденція обмеження використання в цілях оптимізації оподаткування компаній, зареєстрованих в офшорних зонах та поступової уніфікації методів правового регулювання міжнародного корпоративного податкового планування;

- обґрунтування теоретичних підходів до напрямів реформування національної системи регулювання зовнішньоекономічних відносин на основі використання діючих в розвинених країнах методів оцінки та контролю за діяльністю компаній по оптимізації міжнародного оподаткування, зокрема щодо обмеження використання транзитних компаній та реалізації у законодавстві доктрини “ділової цілі” і системи оподаткування доходів певних видів контрольованих нерезидентних компаній через їх материнські компанії.

Практичне значення одержаних результатів. Висловлені в роботі рекомендації та висновки можуть застосовуватися в роботі державних органів влади, що здійснюють регулювання та контроль за зовнішньоекономічною діяльністю з метою підвищення ефективності регулювання практики міжнародного корпоративного податкового планування. Отримані результати так само можуть використовуватися в діяльності компаній - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при розробці стратегій роботи на зовнішніх ринках.

Результати дисертаційного дослідження використані в роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (довідка №12-07/171 від 4 лютого 2005 р.), Державного комітету фінансового моніторингу України (довідка №72/17 від 20 січня 2005 р.), Ради Національного банку України (довідка №174-12 від 27 січня 2005 р.), Інституту законодавства Верховної Ради України (довідка №22/54-01-20 від 25 січня 2005 р.), Академії правових наук України (довідка №44/25-1 від 19 січня 2005 р.). Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах спеціальності „міжнародний бізнес” при викладанні курсів “Макроекономічна політика і моделювання”, “Глобальна макроекономічна політика”, “Порівняльний менеджмент” та “Кон'юнктура світових товарних ринків”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, всі наукові результати отримані автором самостійно, всі публікації у фахових виданнях здійснені без співавторів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, зокрема, “Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства” (1-2 листопада 2001 р., м. Київ), “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (10-11 жовтня 2002 р., м. Київ). Тези виступів на конференціях опубліковані.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у п'ятьох особистих статтях, опублікованих в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 1,5 др.арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 217 сторінок, з яких 195 сторінок основного тексту, що містить 17 рисунків, 4 таблиці.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження та ступінь її розробки, визначено зв'язок роботи з науковими програмами і темами, її мету і завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та розкрито практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 „Теоретико-методологічні засади аналізу міжнародного корпоративного податкового планування” висвітлюються основні теоретичні положення щодо визначення поняття “міжнародне корпоративне податкове планування”, розкривається економічна та правова природа МКПП, визначаються критерії розмежування податкового планування та ухилення від сплати податків, обґрунтовується місце міжнародного корпоративного податкового планування в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю компаній.

У роботі автор аналізує кілька позицій щодо визначення сутності діяльності компаній з оптимізації оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, виокремлює її основні змістовні характеристики, пояснює причини суперечливого трактування такої діяльності різними авторами. Констатується, що в науковій літературі є проблема відсутності єдиної термінології, зокрема, використовуються терміни “податкове маневрування”, “мінімізація оподаткування”, “уникнення податків”, “обхід податків”, “податковий менеджмент” та інші.

На підставі аналізу робіт провідних світових фахівців з проблем корпоративного оподаткування, а також матеріалів міжнародних організацій та транснаціональних консалтингових і аудиторських компаній доводиться обґрунтованість використання як основного терміну для визначення діяльності компаній щодо оптимізації міжнародного оподаткування терміна “міжнародне корпоративне податкове планування” (international corporate tax planning). Дається авторське визначення терміну “міжнародне корпоративне податкове планування” як організації зовнішньоекономічної діяльності компанії (групи компаній) найбільш оптимальним з точки зору оподаткування способом, а також розробка і застосування спеціальних методів і прийомів, які в цілому забезпечують системне використання сприятливих елементів податкових законодавств країн ведення діяльності, а також третіх країн, в які для цілей оподаткування може переноситися частина функцій та ризиків компанії; метою такої діяльності є зменшення сукупного рівня оподаткування компанії (групи компаній) та забезпечення більш повної реалізації стратегічних цілей. На думку автора, принциповим критерієм кваліфікації діяльності як “міжнародне корпоративне податкове планування” є повна відповідність застосовуваних при цьому методів чинному законодавству.

У роботі досліджується економічна природа міжнародного корпоративного податкового планування та доводиться, що можливості оптимізації сукупного рівня оподаткування компаній - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зумовлюються об'єктивними причинами і насамперед - конкуренцією між податковими системами різних країн. Ця конкуренція виявляється в існуванні значних відмінностей у ставках та методах оподаткування прибутків компаній від зовнішньоекономічної діяльності, що створює можливості для оптимізації такого оподаткування без внесення значних змін у порядок роботи компаній.

Обґрунтовано правову природу міжнародного корпоративного податкового планування як право компанії використовувати всі допустимі законом засоби для зменшення сукупного рівня податкових зобов'язань. Подібна позиція визнається на законодавчому рівні або на рівні судової практики в переважній більшості країн світу, зокрема у США та РФ. На підставі аналізу українського законодавства встановлено, що вітчизняні компанії мають достатні правові підстави для здійснення міжнародного корпоративного податкового планування.

Особливу увагу в роботі приділено аналізу однієї із найбільш актуальних та складних проблем теорії і практики міжнародного корпоративного податкового планування - співвідношення і розмежування податкового планування і ухилення від сплати податків. В результаті дослідження було зроблено висновок, що у правових системах західних країн і, відповідно, в міжнародній практиці, окрім основного критерію юридичної кваліфікації дій компанії як міжнародного податкового планування - беззастережного дотримання чинного законодавства - використовується також критерій “ділової цілі”. Його сутність полягає в тому, що з правової точки зору сприятливі податкові наслідки будь-яких дій, угод чи трансакцій виникають лише в тому разі, якщо такі дії чи угоди здійснюються з метою, яка пов'язана з правомірною підприємницькою чи іншою економічною діяльністю платника податків і не спрямовані винятково на отримання права на податкові пільги. Механізмом застосування цього критерію є використання спеціальних судових доктрин, зокрема таких, як “сутність над формою”, “угода по кроках”, принцип “фактичних дивідендів” та інші. Обґрунтовано, що реалізація стратегії міжнародного корпоративного податкового планування потребує використання не лише фінансово-економічних методів, а й застосування широкого кола управлінських, економіко-правових та суто юридичних заходів. Зроблено висновок, що в науковій літературі відповідний міждисциплінарний підхід до аналізу міжнародного корпоративного податкового планування ще не отримав достатнього розвитку.

Обґрунтовано, що міжнародне корпоративне податкове планування є невід'ємною частиною системи управління зовнішньоекономічною діяльністю сучасної компанії. Аргументовано, що невикористання інструментів МКПП компаніями - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності призводить до погіршення конкурентоспроможності таких компаній порівняно з іншими учасниками діяльності на ринку.

Розділ 2 „Сутність та класифікація методів міжнародного корпоративного податкового планування” присвячено дослідженню теоретичних засад та класифікації основних методів міжнародного корпоративного податкового планування.

Вивчення літератури показало, що, як правило, існуючі дослідження зосереджуються на аналізі практичних методів здійснення МКПП, в першу чергу - фінансових та правових аспектах використання різних типів офшорних компаній - компаній-посередників, компаній з управління активами, офшорних банків, кептивних страхових компаній, компаній-судновласників та ін. Разом з тим, теоретичні питання методології здійснення МКПП та економічної природи виникнення податкової економії залишалися поза увагою науковців.

Проведений у роботі логічно-теоретичний аналіз дав змогу розкрити економічну природу виникнення податкової економії при здійсненні різних методів МКПП та здійснити їх класифікацію на основі критерію джерела виникнення податкової економії. Автором запропонований розподіл методів МКПП на дві основні групи.

Перша група - методи зниження сукупного рівня оподаткування через оптимальний перерозподіл прибутку для цілей оподаткування в межах країн здійснення зовнішньоекономічної діяльності. В рамках цієї групи методів вирішуються такі основні завдання МКПП:

1. Вибір оптимальної організаційно-правової форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності та найбільш сприятливого з точки зору оподаткування ступеню проникнення компанії на закордонні ринки - експорт товарів і послуг з території країни без здійснення господарської діяльності за кордоном, експорт товарів і послуг з обмеженою присутністю за кордоном, створення постійного представництва (філіалу) компанії або дочірньої компанії за кордоном.

2. Визначення оптимальної стратегії організації фінансових відносин між материнською і закордонною дочірньою компанією. Розроблено стратегію МКПП стосовно вибору оптимального методу фінансування закордонної дочірньої компанії залежно від співвідношення податкових ставок у країнах материнської і дочірньої компанії та діючої системи усунення подвійного оподаткування, в якій робиться розрахунок податкової ефективності трьох варіантів фінансування дочірньої компанії - через надання кредитів, через викуп материнською компанією акцій дочірньої компанії та через фінансування за рахунок нерозподіленого прибутку материнської компанії.

3. Забезпечення використання оптимального механізму усунення подвійного оподаткування у разі, якщо між країнами материнської і закордонної дочірньої компаній не укладено конвенції про уникнення подвійного оподаткування, або податкові ставки та методи усунення подвійного оподаткування є менш сприятливими порівняно з умовами податкових конвенцій, що укладені між цими та іншими країнами. З метою такої оптимізації використовується спеціальний механізм міжнародного податкового планування щодо створення транзитної компанії, який отримав в англомовній літературі назву “придбання угоди” (treaty shopping). Обґрунтована доцільність використання терміну “транзитна компанія” для визначення компаній, що дозволяють використовувати сприятливі положення міждержавних договорів про уникнення подвійного оподаткування при здійсненні перерозподілу прибутку в рамках групи компаній. Можливість оптимізації міжнародного оподаткування при використанні транзитних компаній виникає внаслідок неповної взаємної узгодженості норм різних міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

Друга група методів МКПП спрямована на зниження сукупного рівня оподаткування компанії через перенесення частини функцій та ризиків компанії і відповідно її прибутку для цілей оподаткування в податкові юрисдикції інших країн чи територій, де вони підпадають під порівняно більш сприятливі умови оподаткування. Методи МКПП цієї групи реалізуються з використанням так званих базових компаній. Під базовою компанією, на думку автора, слід розуміти формально незалежну, однак економічно контрольовану іноземна юридичну особу, що виступає як контрагент компанії - резидента національної податкової юрисдикції і використовується нею для оптимізації оподаткування. Можливості такої податкової оптимізації виникають внаслідок того, що режим та ставки оподаткування доходів базової компанії в країні її реєстрації є більш сприятливим порівняно з режимом оподаткування основної компанії. Обґрунтовано, що основною функцією базових компаній є виведення частини активів, обігових коштів, майна компанії і відповідно доходів з-під високого оподаткування у країні - податковій юрисдикції основної компанії для подальшого використання в інтересах цієї основної компанії.

Аналіз практики використання базових компаній дозволив зробити висновок про два рівні їх застосування. Перший - акумуляція на рахунках базової компанії частини прибутку основної компанії з метою його подальшого використання базовою компанією в інтересах основної компанії та другий - акумуляція прибутку базовою компанією з подальшим його переведенням безпосередньо основній компанії, що здійснюється методами, які не призводять до значного додаткового оподаткування такого прибутку в країні материнської компанії (наприклад, переведення доходу як доходу такого типу, що звільняється від оподаткування відповідно до податкової конвенції чи специфічних правил місцевого податкового законодавства, переведення шляхом ліквідації базової компанії і її об'єднання з основною компанію у випадках, коли податковим законодавством країни реєстрації основної компанії передбачається звільнення від оподаткування чи оподаткування за пільговими ставками такого приросту капіталу або ін.).

На основі критерію функціональної спрямованості виділено три основні групи базових компаній: базові компанії з управління активами, операційні базові компанії та фінансові базові компанії.

Основною гіпотезою, що обстоюється у другому параграфі розділу є те, що використання базових компаній, які розглядаються в інших дослідженнях МКПП як синонім офшорних компаній, може створювати суттєву податкову економію і у випадках, коли такі компанії є резидентами країн з традиційними податковими системами. Перевірка цієї гіпотези потребує кількісної оцінки ефективності різних стратегій МКПП, чому присвячений третій розділ роботи.

Розділ 3 “Моделювання оцінки ефективності міжнародного корпоративного податкового планування” присвячений удосконаленню економіко-математичної моделі оцінки фактичного рівня оподаткування компаній для її використання з метою обчислення ефективності альтернативних стратегій МКПП.

У науковій літературі з проблем МКПП питання кількісної оцінки ефективності здійснюваних стратегій податкової оптимізації залишаються поза увагою дослідників. Водночас реалізація основного завдання МКПП - зниження сукупного рівня оподаткування компанії в усіх країнах, де вона здійснює свою діяльність - не можлива без використання інструментів прогнозного розрахунку такого рівня оподаткування за умови реалізації альтернативних стратегій МКПП.

З метою вирішення поставленого завдання була запропонована модель оцінки ефективності МКПП, в основу якої було покладено економіко-математичну модель обчислення фактичного рівня оподаткування компаній, розроблену М. Кінгом (M. King) і Д. Фюлертоном (D. Fullerton), а пізніше розвинуту М. Деврьо (M. Devereux) і Р. Грифіт (R. Griffith). Завдяки високій гнучкості та відкритості зазначеної моделі була здійснена її модернізація, а саме запропоновано механізм обчислення податкової економії, яка виникає внаслідок використання транзитних компаній, та розроблено метод оцінки ефективності перенесення частини прибутку для цілей оподаткування базовим компаніям, що в цілому дає можливість вирішити поставлене завдання.

В основу методу покладено створення економічної моделі зовнішньоекономічного інвестиційного проекту, яка дозволяє обчислювати фактичний рівень його сукупного оподаткування у двох країнах (у країні - джерелі доходу та в країні материнської компанії), що здійснюється через аналіз та дисконтування грошових потоків, які надходять до кінцевого бенефіціару - акціонера материнської компанії.

Наведемо схему моделювання на прикладі дослідження чистого прибутку від інвестицій для акціонерів закордонної материнської компанії (R_n^RE) у разі здійснення закордонної інвестиції в 1 умовну одиницю своїй дочірній компанії за умови, що джерелом фінансування є нерозподілений прибуток материнської компанії. Оцінюючі грошовий потік, необхідно враховувати такі основні показники: рівень реальної економічної амортизації (зношення) активів (), рівень інфляції (), фактичний рівень прибутковості інвестицій, в якому вже враховано вплив інфляції (), процентна ставка за кредит (і), рівень оподаткування прибутку фізичної особи - акціонера материнської компанії (), ставка корпоративного оподаткування (), норми амортизації основних засобів для цілей оподаткування (), загальна сума амортизації та можливих податкових пільг, наприклад податкових канікул тощо (А), обмінний курс між валютами двох країн (E). Показники для країни материнської компанії позначаються індексом j, а для країни дочірньої компанії - n. Загальна сума податків на репатріацію 1 умовної одиниці дивідендів від дочірньої компанії материнській позначена як d, а прибутку в формі процентів - u. При цьому ці показники обчислюються за окремими формулами залежно від того, яка система врегулювання подвійного оподаткування використовується - система податкового звільнення, кредиту з обмеженням чи кредиту без обмеження (відрахування).

У результаті моделювання отримано такий результат. Прибуток від інвестицій за умови, що джерелом фінансування є нерозподілений прибуток материнської компанії, для її акціонерів становить:

У разі здійснення фінансування за рахунок материнської компанії до показника R_n^RE треба додати додатковий параметр C_j, що відображає залежність від того, який варіант фінансування дочірньої компанії обрано материнською компанією:

Для цілей МКПП отримані результати дають змогу вирішувати цілий комплекс завдань.

По-перше, викладена методика дозволяє здійснювати кількісний прогноз фактичного рівня оподаткування дочірніх компаній, стосовно яких розглядаються альтернативні варіанти розміщення. При цьому можливим є врахування важливих для оподаткування аспектів конкретного економічного проекту, зокрема щодо специфіки напряму економічної діяльності, основних видів активів і умов їх амортизації, впливу податкових пільг та інших сприятливих умов оподаткування, а також способу їх фінансування, що є одним з принципових завдань першої групи методів МКПП.

По-друге, модель можна використовувати для оцінки фактичного рівня оподаткування базових компаній. У цьому випадку особливого значення набуває коректне обрахування показників загальної суми податків на репатріацію дивідендів від базової компанії материнській (d), адже на практиці в юрисдикціях, які надають порівняно сприятливі податкові режими, часто застосовуються специфічні правила оподаткування таких дивідендів “у джерела”, а також оподаткування, що здійснюється з цього прибутку в країні основної (материнської) компанії. Те саме стосується і виплат у формі процентів. В той же час окремо мають обраховуватися податкові наслідки використання базовими компаніями накопиченого прибутку в інтересах материнської компанії без його безпосередньої репатріації.

По-третє, модель може використовуватися для обчислення податкової ефективності використання транзитних компаній. Так, у найбільш типовому і поширеному на практиці варіанті, коли транзитна компанія отримує від дочірньої компанії прибуток у формі проценту за наданий кредит, а материнській компанії цей прибуток переводить у формі дивідендів, сукупний податковий тягар на репатріацію прибутку (d) дорівнюватиме корпоративному податку на прибуток транзитної компанії (за умови звільнення такого прибутку від додаткового оподаткування в країні - джерелі доходу).

Практичне використання моделі, на думку автора, потребує ретельної підготовки первинних показників, врахування всіх суттєвих складових національних податкових систем та специфіки використання методів уникнення подвійного оподаткування тощо. Ефективність використання моделі залежить від детальної податково-правової експертизи конкретного проекту чи заходу, націленого на оптимізацію міжнародного оподаткування.

У роботі інтерпретуються результати досліджень податкових систем у країнах ЄС та, зокрема, країнах - нових членах ЄС, що були виконані експертами ЄС, міжнародною консалтинговою компанією Ernst&Young та науковцями з Центру європейських економічних досліджень (м. Манхейм). В зазначених дослідженнях базова модель Деврьо - Грифіт використана для обчислення показника середнього фактичного рівня оподаткування прибутків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності у країнах - нових членах ЄС компанією - резидентом ФРН. При цьому фактичний рівень оподаткування було обраховано окремо для трьох основних способів фінансування дочірньої компанії, а також з урахуванням податкових пільг, що надаються в країнах - нових членах ЄС.

Наведені дані підтверджують сформульовану у розділі 2 роботи гіпотезу щодо місця використання офшорних компаній у структурі інструментів МКПП. Обґрунтовано, що використання офшорних компаній є лише одним з елементів МКПП, адже нарівні з офшорними юрисдикціями і в багатьох традиційних податкових юрисдикціях діють порівняно сприятливі податкові режими, що можуть ефективно використовуватися для цілей МКПП. Це, зокрема, підтверджують дані про фактичний рівень оподаткування компаній в Угорщині, Словаччині, Латвії та Литві, які за умови використання пільгових умов оподаткування становлять відповідно 12,45%, 8,45%, 7,64% та 6,65%, що є нижчим за рівень оподаткування у визнаній офшорній юрисдикції Кіпрі (так, Кіпр у 2005 році внесений Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон), який за умови використання пільгових режимів оподаткування у 2004 році становив 13,52% (Табл. 1).

Такі дані дають підстави зробити висновок про те, що об'єктивні передумови для здіснення МКПП є навіть у рамках таких економічних інтеграційних об'єднань, як Європейський Союз, і відповідно не залежать безпосередньо від можливостей використання офшорних компаній.

Розділ 4 “Специфіка міжнародного корпоративного податкового планування в Україні” присвячений дослідженню практики здійснення оптимізації оподаткування українськими компаніями та аналізу перспектив розвитку такої практики в контексті загальносвітових тенденцій посилення державного контролю за міжнародними фінансовими операціями.

У роботі встановлено, що одним з основних чинників, що зумовлює зміну світової практики МКПП є розвиток системи міжнародного та державного регулювання та обмеження можливостей компаній щодо здійснення заходів оптимізації міжнародного оподаткування. Аргументовано, що високий рівень залежності МКПП від специфіки його правового регулювання пояснюється об'єктивними причинами, зокрема, тим, що економічна сутність МКПП полягає в переважно організаційно-правовій реорганізації діяльності, яка, з одного боку, має призводити до зменшення сукупного рівня оподаткування, а з другого, - не змушувати компанію вносити суттєві зміни у характер і спосіб здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Для оцінки специфіки державного регулювання МКПП в Україні в роботі застосовано метод дедукції, з використанням якого здійснено аналіз ключових елементів та тенденцій розвитку світового регулювання МКПП, що дало змогу визначити основні відмінності вітчизняної системи та сформулювати рекомендації для її удосконалення. Аналіз світового досвіду показав, що у правових системах розвинених країн, зокрема США, Франції, Канади, Великої Британії, застосовуються складні методи регулювання та обмеження практики МКПП. З цією метою використовуються спеціальні норми щодо обмеження використання міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування, запроваджено розвинуту систему регулювання трансфертного ціноутворення та внутрішньофірмового кредитування, використовуються методи оподаткування доходів пов'язаних (базових) компаній через їхні материнські компанії. Водночас експерти Європейського Союзу та Організації з економічного співробітництва та розвитку визнають недосконалість чинного регулювання, адже його реалізація призводить до суттєвого ускладнення дозвільних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що негативно впливає на динаміку міжнародної торгівлі та інвестицій і тому суперечить стратегічним макроекономічними цілям державного регулювання.

Розкрито вплив на зміну практики МКПП посилення міжнародної співпраці у сфері гармонізації національних податкових систем в частині оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, що значною мірою спрямоване на подолання негативних наслідків так званої “шкідливої податкової конкуренції” (harmful tax competition) чи податкового демпінгу. У результаті такої кооперації цілий ряд країн скасували чи внесли суттєві корективи в режими оподаткування окремих категорій компаній, які протягом попередніх років активно використовувалися в міжнародному бізнесі для оптимізації оподаткування. Разом з тим проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що боротьба з податковим демпінгом стосується лише окремих категорій переважно офшорних податкових режимів і в цілому не позбавляє МКПП об'єктивного підґрунтя - існування суттєво відмінних податкових режимів у різних країнах світу. Навіть у рамках об'єднань країн, що характеризуються високим ступенем економічної та політичної інтеграції (як, наприклад, ЄС), не лише питання боротьби з податковим демпінгом, а й тим більше питання загальної податкової гармонізації стикаються з серйозними об'єктивними проблемами, що призводить до дуже поступового узгодження національних податкових режимів і залишає достатні можливості для здійснення МКПП.

У роботі доведено, що на сучасний розвиток МКПП впливає і загальносвітова тенденція активізації зусиль у боротьбі з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, наслідком якої стало, зокрема, посилення міжнародного пресингу на країни з ліберальним валютним та податковим законодавством (переважно - офшорні юрисдикції). У цілому зазначені тенденцій спричинили комплексну зміну характеру МКПП.

Одним з основних чинників, що визначає специфіку МКПП в Україні, є вплив проблеми тінізації економічної діяльності, наслідком якої є поширена серед українських підприємств практика ухиляння від сплати податків.

Українська система правового регулювання МКПП є складовою системи боротьби з ухилянням від сплати податків і характеризується певною фрагментарністю, що пояснюється намаганням держави законодавчо унеможливити реалізацію найбільш поширених “схем” ухиляння від оподаткування та вивезення капіталу. В роботі висловлені пропозиції щодо доцільності модернізації існуючої системи регулювання МКПП, зокрема щодо методів контролю та обмеження використання міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування, підвищення ефективності системи регулювання трансфертного ціноутворення та внутрішньофірмового кредитування. Аргументована позиція щодо доцільності більш повної реалізації у вітчизняному законодавстві доктрини “ділової цілі” та можливого впровадження системи оподаткування доходів базових компаній через їх материнські (контролюючі) компанії.

Висновки

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підстави зробити такі найбільш важливі висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Міжнародне корпоративне податкове планування являє собою організацію зовнішньоекономічної діяльності компанії (групи компаній) найбільш оптимальним з податкової точки зору способом, а також розробку і застосування спеціальних методів і прийомів, які в цілому забезпечують системне використання сприятливих елементів податкових законодавств країн ведення діяльності, а також третіх країн, куди для цілей оподаткування можуть переноситися частина функцій та ризиків компанії. Метою такої діяльності є зменшення сукупного рівня оподаткування компанії (групи компаній) та забезпечення більш повної реалізації стратегічних цілей. Принциповим критерієм кваліфікації діяльності як “міжнародне корпоративне податкове планування” є повна відповідність застосовуваних методів чинному законодавству.

2. Економічна природа податкової економії, що виникає внаслідок здійснення МКПП, полягає в тому, що платником податків обирається така модель організації зовнішньоекономічної діяльності та перерозподілу прибутків від її здійснення, за якої максимально можлива (оптимальна) частка прибутку підлягає оподаткуванню в тих податкових юрисдикціях і у вигляді таких видів прибутку, умови (ставки) оподаткування яких є порівняно більш сприятливими. При цьому особливе значення має забезпечення уникнення подвійного оподаткування цього прибутку у разі необхідності його репатріації. Можливості оптимізації сукупного рівня оподаткування компаній - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності обумовлюються об'єктивними причинами, насамперед - конкуренцією між податковими системами різних країн. Ця конкуренція виявляється у значних відмінностях у ставках та методах оподаткування прибутків компаній від зовнішньоекономічної діяльності, що є характерними навіть для країн - членів таких інтеграційних об'єднань, як Європейський Союз (про що, зокрема, свідчать результати аналізу податкових режимів Словенії, Угорщини, Литви та Латвії).

Правова природа МКПП ґрунтується на праві компанії використовувати всі дозволені законом засоби для зменшення сукупного рівня податкових зобов'язань, що визнається на законодавчому рівні або на рівні судової практики в переважній більшості країн світу, зокрема у США, Російській Федерації та Україні.

3. У правових системах західних країн і, відповідно, в міжнародній практиці, окрім основного критерію юридичної кваліфікації конкретних дій компанії як міжнародного корпоративного податкового планування, - беззастережного дотримання законодавства - використовується також критерій “економічної сутності” чи “ділової цілі”. Його суть полягає в тому, що з правової точки зору сприятливі податкові наслідки будь-яких дій виникають лише тоді, коли такі дії здійснюються з метою, яка пов'язана з правомірною підприємницькою чи іншою економічною діяльністю платника податків і не спрямована винятково на отримання права на такі податкові пільги. Запровадження зазначеного критерію у вітчизняне законодавство сприяло б підвищенню ефективності системи валютно-фінансового контролю.

4. На основі критерію джерела виникнення податкової економії доцільно виділити дві основні групи методів МКПП. У рамках першої групи методів забезпечується оптимальне оподаткування діяльності в країнах ведення бізнесу та вирішуються такі основні завдання: а) вибір оптимальної організаційно-правової форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності; б) визначення оптимальної стратегії організації фінансових відносин між компаніями групи; в) забезпечення використання оптимального механізму усунення подвійного оподаткування, для чого можуть використовуватися спеціальні транзитні компанії.

В основі другої групи методів МКПП лежить часткове перенесення прибутку компанії (групи компаній) для цілей оподаткування до третіх країн з порівняно сприятливішим режимом оподаткування, що може здійснюватися через переміщення самої компанії або частини її функцій чи ризиків. Такі методи оптимізації оподаткування доходів від зовнішньоекономічної діяльності реалізуються, як правило, з використанням базових компаній, основною функцією яких є виведення частини активів, обігових коштів, майна компанії і відповідно її доходів з-під високого оподаткування у країні - податковій юрисдикції основної компанії для подальшого використання в її інтересах.

5. Важливим методом управління прибутковістю в рамках корпоративної структури пов'язаних компаній і тому невід'ємною складовою МКПП є трансфертне ціноутворення, яке є одним з основних фінансових механізмів реалізації податкових переваг, що виникають внаслідок існування різних режимів оподаткування у країнах ведення діяльності.

6. Одне з ключових завдань МКПП щодо оцінки сукупного рівня оподаткування зовнішньоекономічної діяльності компанії у разі, якщо така діяльність оподатковуватиметься більш як в одній країні, а також завдання оцінки податкової ефективності альтернативних варіантів здійснення зовнішньоекономічної діяльності може вирішуватися з використанням економіко-математичної моделі Кінга - Фюлертона та Дюврьо - Грифіт. При цьому для цілей МКПП в цій моделі необхідно додатково врахувати ряд специфічних параметрів, зокрема щодо умов оподаткування прибутку, якщо його репатріація відбувається з використанням транзитних компаній та податкову ефективність перенесення частини функцій та ризиків базовим компаніям. Водночас практичне використання моделі потребує ретельної підготовки первинних показників, врахування всіх суттєвих складових національних податкових систем та специфіки використання методів уникнення подвійного оподаткування та інших параметрів, що в цілому може бути визначено як проведення детальної податково-правової експертизи конкретного проекту чи заходу, спрямованого на оптимізацію міжнародного оподаткування.

7. Одним з основних факторів, що зумовлює зміну сучасної практики МКПП, є розвиток системи міжнародного та державного регулювання та обмеження можливостей компаній щодо здійснення заходів з оптимізації міжнародного оподаткування. Високий рівень залежності МКПП від його правового регулювання пояснюється об'єктивними причинами, зокрема, тим, що економічна сутність МКПП полягає в переважно організаційно-правовій реорганізації діяльності, яка, з одного боку, має призводити до зменшення сукупного рівня оподаткування, а з другого - не змушувати компанію вносити суттєві зміни у характер і спосіб здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

8. Специфіка МКПП в Україні в значній мірі визначається впливом проблеми тінізації економічної діяльності, наслідком чого є поширена серед українських підприємств практика ухиляння від сплати податків. Разом з тим сучасні тенденції розвитку українського підприємництва зумовлюють те, що його динамічний розвиток охоплює і сферу фінансового менеджменту, в якому вітчизняні компанії все агресивніше орієнтуються на сучасну практику провідних західних компанії.

9. Українська система регулювання зовнішньоекономічної діяльності компаній в частині міжнародного оподаткування суттєво поступається за своєю ефективністю подібним системам розвинених країн. Її удосконалення потребує реалізації сучасних методів регулювання, зокрема щодо обмеження використання транзитних компаній, підвищення ефективності системи регулювання трансфертного ціноутворення та внутрішньофірмового кредитування, більш повної реалізації у законодавстві доктрини “ділової цілі” та можливого впровадження системи оподаткування доходів базових компаній через їх материнські компанії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Мусієнко О.І. Переваги холдингової організаційної структури компаній// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. 2002. Вип. 35 (частина І). С. 97-99.

2. Мусієнко О.І. Трансфертне ціноутворення // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. 2002. Вип. 34 (частина ІІ). С. 199-201.

3. Мусієнко О.І. Податкове планування в зовнішньоекономічній діяльності // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 24. К.: Київський університет. 2002. С. 281-283.

4. Мусієнко О.І. Міжнародна податкова система проблема подвійного оподаткування // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. 2001. Вип. 29 (частина IV). С. 157-160.

Матеріали наукових конференцій:

5. Мусієнко О.І. Тенденції розвитку податкової системи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. 2001. Вип. 29 (частина ІІІ). С. 59-62.