Бюджетна система України
Виявлення сутності, структури і принципів функціонування бюджетної системи України. Аналіз доходів і видатків державного бюджету України за 2009-2011 роки. Дослідження зарубіжного досвіду функціонування бюджетної системи та його значення для України.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.08.2014 |
| Размер файла | 505,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи
1.1 Сутність, структура і принципи функціонування бюджетної системи України
1.2 Огляд нормативно-правової бази та спеціальної економічної літератури з питань функціонування бюджетної системи України
Розділ 2. Оцінка сучасного стану функціонування бюджетної системи України
2.1 Державний бюджет та його роль в бюджетній системі України
2.2 Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України
2.3 Аналіз доходів і видатків державного бюджету України за 2009-2011 роки
Розділ 3. Напрями реформування бюджетної системи України
3.1 Зарубіжний досвід функціонування бюджетної системи та його значення для України
3.2 Перспективні напрями бюджетної політики України
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
бюджетна система Україна
На нинішньому етапі розвитку економіки України все більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Це зумовлюється, насамперед, тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі.
Особливості функціонування бюджетної системи досліджено у працях таких вітчизняних та зарубіжних науковців: В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Глущенка, А. Гриценка, І. Д'яконової, А. Ілларіонової, Б. Кваснюка, С. Лондар, І. Луніної, І. Мітюкова, А. Покритана, В. Протасова, І. Радіонової, І. Сала, В. Сумарокова, В. Суторміної, В. Федосова, І. Чугунова, С. Юрія та ін.
Бюджетна система України потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.
Державний бюджет є однією із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найбільші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.
Метою курсової роботи є розгляд становлення та розвитку бюджетної системи України як найважливішого елементу фінансової системи суспільства.
Основна мета полягає у дослідженні особливостей функціонування бюджетної системи України та дослідженні основних можливих векторів її розвитку. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань: дослідити теоретичні засади існування бюджетної системи; проаналізувати особливості функціонування бюджетної системи України; визначити можливі шляхи оптимізації бюджетного процесу в Україні.
Об'єктом дослідження є бюджетна система України. Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.
Дослідження проблем функціонування бюджетної системи викликає інтерес, насамперед, тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.
Основними завданнями при виконанні роботи є визначення сутності, особливостей функціонування бюджетної системи України, опрацювання нормативно-правової бази та спеціальної економічної літератури з даного питання, а також вивчення проблем функціонування бюджетної системи, зарубіжного досвідув даній сфері та шляхів впровадження його в Україні.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в курсовій роботі об'єднано та систематизовано інформацію з різних джерел по даній темі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що що дані результати можуть бути використані при розробці та вдосконаленні бюджетної системи України.
У першому розділі курсової роботі розкриті теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи України. В другому розділі аналізуються доходи і видатки державного бюджету України. У третьому розділі розглядаються напрями реформування бюджетної системи України на основі зарубіжного досвіду.
Курсова робота складається з 57 сторінок, містить 8 таблиць, 5 рисунків, список використаних джерел налічує 38 джерел.
Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи
1.1 Сутність, структура і принципи функціонування бюджетної системи України
У державних утвореннях будь-якого типу обов'язковим елементом є бюджетна система. За формою бюджетні системи мало чим відрізняються одна від одної. Як правило, бюджетні системи є двох типів. В унітарних державах - дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні - федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель.
Економічна природа та суть бюджетної системи проявляється не в її структурі, тобто не в тому, скільки в ній ланок, а й тому, які фінансові можливості законодавче закріплені за кожною ланкою, який рівень фінансової незалежності мають ці ланки при здійсненні покладеним на них конституцією держави та законодавством функцій.
У тоталітарних державах існує надмірна централізація в мобілізації та використанні фінансових ресурсів. Місцеві органи влади розпоряджаються фінансовими ресурсами, які, в основному, виділяє центральна влада, їхні фінансові можливості обмежені, відповідно й функції -- допоміжні.
Водночас рівень фінансової незалежності місцевих органів влади - це найхарактерніший показник рівня розвитку демократичних засад у державі. Без фінансове незалежних місцевих органів самоврядування розвиток демократії неможливий. Тому дуже важливо при побудові бюджетної системи України виробити правильні засади її демократичного становлення та розвитку.Нині бюджетна система держави - це об'єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Економічну основу бюджетної системи держави становить економічний і науково-технічний потенціал [12, с. 65].
Складовими бюджетної системи є її структура, принципи побудови та організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої.
У державах із федеративним устроєм бюджетна система має три й більше рівнів, тобто є федеральний бюджет, бюджети адміністративних одиниць, що входять до складу федерації, та місцеві бюджети. В унітарних державах бюджетні системи, як правило, включають державний і місцеві бюджети.
Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Він визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом держави [28, с. 25].
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
В основі побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ даної країни. При цьому поділ бюджетів здійснюється за наявності відповідного органу управління. Так, специфічною ознакою України є те, що на сільському рівні можуть утворюватись єдині для кількох сіл органи влади. Тоді й створюється один бюджет. Бюджетну систему України можна показати у вигляді схеми в дод. А.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).
Бюджетна система України базується на таких принципах:
1) Принцип єдності. Він забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою одиницею, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю кордону виконання бюджетів, єдністю ведення бухгалтерського обліку і складання звітності за вимогами діючих стандартів;
2) Принцип збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансування витрат бюджетів кожної ланки бюджетної системи забезпечується відповідними надходженнями до кожного такого бюджету за визначений період;
3) Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава не несе відповідальності за бюджетними зобов'язаннями органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування грошовими коштами Державного бюджету. Аналогічно органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності коштами за бюджетними зобов'язаннями між собою та бюджетними зобов'язаннями держави. Самостійність кожного із бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідними джерелами доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України. Крім того, самостійність бюджетів забезпечується правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати окремі бюджети.
4) Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження відповідних бюджетів та витрати бюджетів, які здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, АР Крим, місцевого самоврядування;
5) Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реальних показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходження коштів до бюджету і витрат бюджету, які здійснюються за діючими правилами та методиками;
6) Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають спрямовувати своюдіяльність на досягнення запланованих цілей за допомогою залучення мінімальних обсягів бюджетних коштів та досягнення максимального результату при їх використанні;
7) Принцип субсидіарності. Розподіл видатків між Державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
8) Принцип цільового використання бюджетних коштів. Усі бюджетні кошти використовуються лише на заходи, які визначаються виключно бюджетними призначеннями;
9) Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10) Принцип публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами. Аналогічно приймаються рішення щодо звіту про їх виконання. Показники державного бюджету публікуються у пресі.
Економічний зміст бюджету та його ланок розкривається в розподільчих процесах, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях - і створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання і нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою [33, с. 59].
Іншим важливим напрямком впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі є видатки. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання та нагромадження. Найзначніші суми бюджетних ресурсів призначені для формування фонду споживання. Останніми роками на ці потреби спрямовується понад 50% усіх видатків бюджету. Існує також тенденція щодо їхнього зростання.
Отже, важливою проблемою посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимальних співвідношень між різними ланками бюджетної системи. Із загальнодержавних бюджетів фінансується нині значна частка усіх витрат. Існує тенденція до збільшення частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, а це може позитивно вплинути на розвиток системи місцевого самоврядування і в кінцевому підсумку на використання бюджетних коштів у цілому.
1.2 Огляд нормативно-правової бази та спеціальної економічної літератури з питань функціонування бюджетної системи
Формування бюджету, а також регламентація доходів та видатків здійснюється згідно з бюджетним законодавством України:
1) Конституції України;
2) Бюджетного кодексу України;
3) закону про Державний бюджет України;
4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 Бюджетного кодексу України;
5) нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України.
6) нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
7) рішень про місцевий бюджет;
8) рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.При здійсненні бюджетних відносин положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу та Закону про Державний бюджет України.
Розглянемо, як регулюються бюджетні відносини відповідними законодавчими та нормативними актами.
У Конституції України, яка була ухвалена на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p., урегульовані такі питання, що стосуються функціонування бюджетної системи.
Конституція України визначає:
1. Механізм прийняття Законів України.
2. Повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування.
3. Основні бюджетні положення.
Розглянемо окремі положення Конституції. Так, статті 95--98 передбачають, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.
Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня до 31 грудня, а за особливих обставин -- на інший період.
Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом Закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюднений.
Повноваження Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади:
1. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
2. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри. Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.
3. Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.
4. Забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
5. Розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.
6. Розробляє проект Закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
7. Спрямовує і координує роботу міністерств, органів виконавчої влади.
8. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
9. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами [34, с.47].
Місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
У сфері бюджетних відносин помітне місце належить документам, що регламентують виконання бюджету за доходною та видатковою частинами. Бюджетні документи поділяються на планові (проекти бюджетів, розписи відповідних бюджетів, кошториси бюджетних установ тощо), оперативні (доручення фінансових органів на перерахування коштів з місцевих бюджетів на реєстраційні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів тощо) та звітні (звіти бюджетних установ, фінансових та кредитних організацій про виконання бюджетів).
Отже, бюджетне законодавство України побудоване за принципами, визначеними у статтях 8, 95 та 143 Конституції України, що полягають у верховенстві закону та незалежності окремих ланок бюджетної системи країни, що будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Розділ 2. Оцінка сучасного стану функціонування бюджетної системи України
2.1 Державний бюджет та його роль в бюджетній системі України
Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладень коштів.Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.
Основні напрями бюджетної політики визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції.
З державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, які справляються на цій території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Президента України з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.До проекту Закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України додає техніко-економічне обґрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя [19, с. 45].
У цілому частка загальнодержавного бюджету в державному бюджеті України досить значна. Це дає підстави говорити про високий рівень централізації в розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів. У зв'язку з цим зростає актуальність проблеми подальшого пошуку оптимального співвідношення між загальнодержавним і місцевими бюджетами.
Під бюджетним устроєм розуміють організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між її окремими ланками.
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України.
Головним ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського, культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державної влади і управління. Через Державний бюджет провадиться перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями у вигляді субвенцій, субсидій та дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів [20, с. 138].
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується на-явністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України. При цьому, складаючи і виконуючи свої бюджети, відповідні органи влади й управління враховують загальнодержавні інтереси.
Бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін:
1) за економічним змістом;
2) за формою прояву;
3) за матеріальним змістом.
За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.
Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права держави в його розподілі ґрунтуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, будучи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежить від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджетної централізації ВВП визначають той чи інший вид моделі [35, с. 87].
Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.
Верховна Рада України прийняла новий Бюджетний кодекс (від 8 липня 2010 року № 2456-VI), яким визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства, а також з метою створення єдиної інформаційної системи зведення державних доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних даних. Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом - парламентом країни. З політичної точки зору державний бюджет - це своєрідний компроміс між цілями держави, заінтересованої в зростанні бюджетних коштів, а отже, і податкових надходжень, та інтересами власників і працюючих за наймом (лобі, що представляють і захищають їх інтереси в парламенті) з приводу податкових ставок на власність, доходи, податкових пільг, бюджетних витрат на соціальні цілі; компроміс між загальнодержавними і місцевими інтересами; компроміс між інтересами окремих галузей з приводу податків і субсидій, пільгових кредитів і державних замовлень, підрядів на будівництво та інвестиційних премій. Кожен такий компроміс супроводжується політичною боротьбою в парламенті [36, с. 67].
Новим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.
Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівняності бюджетних показників. Міністерство фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це Верховну Раду.
Бюджетна класифікація має такі складові частини:
1) класифікація доходів бюджету;
2) класифікація видатків та кредитування бюджету;
3) класифікація фінансування бюджету;
4) класифікація боргу бюджету.
Доходи державного бюджету класифікуються так ( див. дод. Б):
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти;
Неподатковими надходженнями визнаються:
доходи від власності та підприємницької діяльності;
адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;
інші неподаткові надходження;
Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Видатки та кредитування бюджету класифікуються за ( див. дод. В):
1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету); 3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету);
4) за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні ( економічна класифікація видатків бюджету).
Кожна країна має свою структуру доходів і видатків бюджету. Це залежить від багатьох чинників: державного ладу, рівня економічного розвитку, політики, що проводиться в конкретних умовах.
Таким чином, можна зробити висновок, що головне призначення бюджету - регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.
2.2 Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України
Система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу. Проте її розвиток і функції зумовлені низкою національних, політичних, економічних та інших факторів. До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих рад народних депутатів та органів місцевого й регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них у галузі бюджету й фінансів розмежована, усього місцевих бюджетів в Україні понад 14 тисяч. Найчисельніша група - це сільські, селищні та міські бюджети.
Місцеві органи самоврядування самостійно визначають напрямки використання коштів своїх бюджетів. Ці бюджети містять видатки на фінансування підприємств й організацій місцевого господарства, на фінансування здійснюваних місцевими органами заходів у сфері освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення, на утримання місцевих органів влади та управління.
Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства [26, с. 43].
Активний вплив місцевого самоврядування на формування нових суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме в своєму розпорядженні достатню кількість фінансових ресурсів. Згідно з чинним законодавством органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого самоврядування. Втручання в цей процес з боку державних органів не припускається. Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів і до державного бюджету України.
Місцеві податки та збори встановлюються міськими, селищними та сіль-ськими радами в межах граничних розмірів (ставок), визначених законодавством, крім збору за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим та власними радами [27, с. 89].
Ради в межах своєї компетенції мають право надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні категорії платників від їх сплати.
З місцевих бюджетів здійснюються видатки на такі цілі:
1)фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
2)утримання представницьких і виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування;
3) фінансування підприємств і господарських організацій. що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;
4) інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного законодавства України з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Усі ці витрати безпосередньо пов'язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень його добробуту, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок не передбачуваних обставин.
Для аналізу роді місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку регіонів та їх місця у бюджетній системі України потрібні їх кількісна та якісна характеристика.
Місцеві бюджети виступають як головним інструментом реалізації державної регіональної політики у вирішення таких важливих завдань, як структурна перебудова економіки, вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, здійснення житлового будівництва, благоустрій міст, проведення природоохоронних заходів тощо, так і основним інструментом реалізації політики органів місцевого самоврядування, які самостійно визначають пріоритети у своїй діяльності, ставлять цілі та завдання, втілення яких забезпечується за допомогою коштів місцевих бюджетів. Місцеві бюджети також відіграють важливу роль у фінансуванні суспільних послуг, насамперед, соціального спрямування. Частка місцевих бюджетів до відношенню до ВВП відображає їх роль в економіці країни, тобто існує щільний зв'язок стану розвитку місцевих фінансів і політики макроекономічної стабілізації.
Як зазначають вітчизняні дослідники, в Україні поки ще не вдається забезпечити реальність місцевих бюджетів та чітке розмежування центрального та місцевих бюджетів, наявні взаємозаліки і секвестрування, немає чітких пріоритетів бюджетних витрат, порушуються законодавчо визначені норми витрат, є факти нецільового використання бюджетних коштів, тощо [22, с. 56].
Враховуючи той факт, що переважну більшість соціальних послуг населення отримує саме від органів місцевого самоврядування, частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України повинна зростати, паралельно має рости і частка місцевих бюджетів по відношенню до ВВП держави, що є важливим фактором збільшення нормативів бюджетної забезпеченості у формуванні видаткової частини місцевих бюджетів і є суттєвим для реального виконання повноважень місцевого самоврядування.
У той же час динаміка відповідних показників (див. табл. 2.1) свідчить про нестабільність частки місцевих бюджетів у загальному фінансуванні суспільних послуг: з 48,1% у 1998 р. до 33,7% у 2005р., та до 53,6 % в 2011 р., тобто амплітуда коливань складає від 14 до 20 процентних пунктів. Досить тривожними є й тентенції зміни частки доходів місцевих бюджетів (без урахуванням міжбюджетних трансфертів) по відношенню до ВВП протягом останіх років. Показник частки доходів місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у загальній сумі надходжень до бюджетної системи має стійку тенденцію до зниження: від 45,7 % в 1998 р. до 18,1 % в 2005 р. до 21,8% в 2011 р., тобто скоротилась більше як вдвічі. Поряд з цим, значно збільшились надходження до місцевих бюджетів, що залежать від рішень на центральному рівні, тобто обсяги фінансової допомоги у вигляді міжбюджетних трансфертів.
Таблиця 2.1 Динаміка бюджетних показників за 1998-2011 роки
|
Бюджетний рік |
Доходи місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) до ВВП, % |
Доходи місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) до ВВП, % |
Частка доходів місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) у доходах зведеного бюджету, % |
Частка видатків місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету, % |
|
|
1998 |
15,0 |
12,9 |
45,7 |
48,1 |
|
|
1999 |
12,3 |
10,1 |
40,0 |
45,4 |
|
|
2000 |
11,0 |
8,4 |
29,1 |
35,3 |
|
|
2001 |
12,4 |
8,8 |
32,3 |
40,3 |
|
|
2002 |
12,8 |
8,8 |
31,4 |
41,1 |
|
|
2003 |
12,8 |
7,6 |
22,6 |
38,0 |
|
|
2004 |
11,5 |
6,1 |
19,3 |
36,5 |
|
|
2005 |
12,1 |
6,5 |
18,1 |
33,7 |
|
|
2006 |
13,9 |
7,0 |
18,3 |
36,2 |
|
|
2007 |
14,8 |
7,5 |
19,8 |
38,7 |
|
|
2008 |
13,2 |
6,9 |
22,2 |
41,1 |
|
|
2009 |
13,7 |
6,9 |
23,2 |
52,4 |
|
|
2010 |
14,0 |
6,8 |
23,5 |
50,0 |
|
|
2011 |
13,6 |
6,38 |
21,8 |
53,6 |
Аналіз взаємовідносин державного та місцевих бюджетів України свідчить, що діюча система розподілу міжбюджетних трансфертів є недосконалою, рівень використання зазначених фінансових ресурсів не забезпечує якісне виконання місцевих бюджетів в цілому, фінансова забезпеченість місцевих бюджетів в Україні на сьогодні є дуже низькою.
Таким чином, зростання видатків місцевих бюджетів має фінансове і еко-
номічне обгрунтування, але фактично джерелом покриття видатків місцевих бюджетів виступають трансферти з державного бюджету та кредитування місцевих бюджетів на покриття тимчасових касових розривів за рахунок коштів з Єдиного казначейського рахунка.
2.3 Аналіз доходів і видатків державного бюджету України за 2009-2011 роки
Вагоме значення при аналізі показників бюджету має аналіз планових та фактичних доходів державного бюджету України. На рис. 2.1 зображена динаміка надходжень доходів до Державного бюджету за 2009-2011 роки у порівнянні планових та фактичних показників.
Як ми бачимо з рис. 2.1 планові показники за всі три даних роки перевищували фактичні. Частково це пов'язано зі спробою чиновників подати завищені показники доходів. В 2009 р. Виконання дохідної частини бюджету складало 97,1%, але вже у 2009 р. - 82,1%. Це пов'язано з тим, що економічна криза в 2009 році стала очевидною тільки восени, а основні її наслідки були відчутні у 2009 році. Загалом,фактичні доходи за 2010 рік порівняно з 2009 зменшились на 22 млрд. грн.(9,5%). В 2011 році показник виконання бюджету по доходах підвищився до 96,5%, а рівень фактичних доходів був найвищим за всі 3 роки (240,6 млрд. грн..) що свідчить про покращення економічної ситуації в країні.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2.1 Доходи Державного бюджету України у 2009-2011 роках
В табл. 2.2 наведені дані щодо виконання дохідної частини загального та спеціального фонду в динаміці за 2009-2011 роки.
Таблиця 2.2 Доходи загального та спеціального фонду Державного бюджету України за 2009-2011 роки, млрд. гривен
|
Показники |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2011 рік проти 2009, факт |
2011 рікпроти 2010,факт |
||||||
|
план |
факт |
план |
факт |
план |
факт |
Абсолютне відхилення |
Темп приросту, % |
Абсолютне відхилення |
Темп приросту, % |
||
|
Загальний фонд |
181 |
185,8 |
184,6 |
156,5 |
210,9 |
207,5 |
21,7 |
11,7 |
51,0 |
32,6 |
|
|
Спеціальний фонд |
57,8 |
45,9 |
70,7 |
53,1 |
39,2 |
33,1 |
-12,8 |
-27,9 |
-20,0 |
-37,7 |
Як видно з табл. 2.2, і по загальному і по спеціальному фонду планові показники регулярно перевищували фактичні. Пояснення цього явища описано вище. Лише у 2010 р. Міністерство фінансів приховувало реальний стан виконання доходів загального фонду шляхом внесення змін до бюджетного розпису, зарахування надходжень від використання спеціальних прав запозичення, отриманих від Міжнародного валютного фонду, а також залучення обігових коштів суб'єктів господарювання.
За рахунок економічної кризи та зниження виробництва у реальному секторі економіки в 2011 році на 19 відс., доходи загального фонду державного бюджету зменшилися на понад 29,3 млрд. гривень, порівняно з 2009 роком, по спеціальному фонду цей показник становить 7,2 млрд. грн.
Порівняно з 2010 роком доходи загального фонду в 2011 році збільшилися майже на 51 млрд. грн. або 32,6%, що забезпечено за рахунок економічних чинників, зокрема за рахунок економічного зростання та поліпшення фінансового стану суб'єктів підприємництва. В одночас доходи спеціального фонду при плані 39,2 млрд. грн. виконано в сумі 33,1 млрд. грн., що менше запланованого обсягу на 6 млрд. 17,7 млн. грн., або 15,4 відсотка. Порівняно з попереднім роком доходи спеціального фонду скоротилися приблизно на 20 млрд. грн., або 37,6%, що зумовлено, насамперед, відображенням у спеціальному фонді операцій з оформлення невідшкодованих сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.
В табл. 2.3 представлена структура доходів Державного бюджету за 2009-2011 роки згідно з бюджетною класифікацією.
Таблиця 2.3 Структура доходів Державного бюджету України за 2009-2011 роки за бюджетною класифікацією
|
Доходи |
Структура доходів у 2009р., % |
Структура доходів у 2010р.,% |
Структура доходів у 2011р.,% |
|
|
Податкові надходження |
74,9 |
64,8 |
71,4 |
|
|
Неподатові надходження |
23,6 |
30,5 |
27,8 |
|
|
Доходи від операцій з капіталом |
0,9 |
0,5 |
0,2 |
|
|
Офіційні трансферти |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
|
|
Цільові фонди |
0,5 |
0,3 |
0,5 |
|
|
Всього |
100 |
100 |
100 |
Аналізуючи дані з табл. 2.3 можна зробити висновки, що найбільшу частку доходів Державного бюджету України складають податкові надходження ( в середньому - 70,7%) . У 2009 році їх частка складала майже 75%, у 2010 році у зв'язку з кризою цей відсоток зменшився на 10%, та в 2011 році даний показник зріс до 71,4%. Друге за величиною місце в структурі доходів належить неподатковим надходженням (в середньому - 27,3%), які в 2009 році, на відміну від податкових надходжень, зросли до 30,5 %. Третє місце належить доходам від операцій з капіталом (в середньому - 5,3%), частка яких зменшується з кожним роком, далі йдуть цільові фонди та офіційні трансферти, відсоток яких незначний та не перевищує 1%. За допомогою цих даних можна робити висновки про структуру доходів держаіного бюджету Укрїни за 2009-2011 роки.
В табл. 2.4 наведені дані щодо динаміки доходів бюджету за 2009-2011 роки.
Таблиця 2.4 Динаміка доходів Державного бюджету України за 2008-2010 роки за бюджетною класифікацією
|
Доходи |
Обсяг доходів у 2009р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2010р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2011р., млрд. грн. |
2011 рік проти 2009 року |
2011 рік проти 2010 року |
|||
|
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
|||||
|
Податкові надходження |
173,5 |
135,9 |
171,8 |
-1,8 |
-1,0 |
35,9 |
26,4 |
|
|
Неподатові надходження |
54,7 |
64,0 |
66,9 |
12,2 |
22,3 |
2,9 |
4,6 |
|
|
Доходи від операцій з капіталом |
2,1 |
1,0 |
0,5 |
-1,6 |
-76,9 |
-0,6 |
-54,1 |
|
|
Офіційні трансферти |
0,2 |
0,6 |
0,2 |
0,0 |
- |
-0,4 |
-61,8 |
|
|
Цільові фонди |
1,2 |
1,0 |
1,2 |
0,0 |
- |
0,2 |
14,7 |
|
|
Всього |
231,7 |
209,7 |
240,6 |
8,9 |
3,8 |
30,9 |
14,7 |
Як свідчать дані табл. 2.4, мали стійку тенденцію до зростання тільки неподаткові надходження, які в 2011 році порівняно з 2009 та 2010 роками зросли відповідно на 22,3% та 4,6. Податкові надходження зменшились в період кризи, а в 2011 році збільшились порівняно з 2010 роком на 26,4%. Доходи від операцій з капіталом зменшувались всі 3 роки, а офіційні трансферти та цільові фонди змінювались незначно.
У динаміці податкових надходжень Державного бюджету України в 2009-2011 роках сталої тенденції до зростання окремих груп практично не відбувалося ( див. табл. 2.5)
Таблиця 2.5 Динаміка податкових надходжень Державного бюджету України в 2009-2011 роках
|
Доходи |
Обсяг доходів у 2009р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2010р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2011р., млрд. грн. |
2011 рік проти 2009 року |
2011 рік проти 2010 року |
|||
|
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
|||||
|
податок на прибуток підприємств |
49,1 |
31,2 |
41,1 |
-8,0 |
-16,2 |
9,9 |
31,7 |
|
|
збори за спеціальне використання природних ресурсів |
2,5 |
2,5 |
3,1 |
0,6 |
22,7 |
0,6 |
24,3 |
|
|
податок на додану вартість |
95,2 |
81,6 |
88,8 |
-6,4 |
-6,8 |
7,2 |
8,8 |
|
|
акцизний збір |
13,2 |
20,6 |
28,4 |
15,2 |
115,0 |
7,8 |
38,2 |
|
|
податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції |
12,7 |
6,7 |
9,4 |
-3,4 |
-26,4 |
2,7 |
39,8 |
|
|
інші податкові надходження |
0,7 |
0,8 |
1,0 |
0,3 |
38,5 |
0,1 |
14,7 |
|
|
Всього |
173,5 |
135,9 |
171,8 |
-1,8 |
-1,0 |
35,9 |
26,4 |
Як свідчать дані табл. 2.5, протягом 2009-2011 років у складі податкових доходів державного бюджету зростали щорічно збори за спеціальне використання природних ресурсів, акцизний збір та інші податкові надходження.
В 2010 році запровадження підвищуючого коефіцієнта до нормативів збору за спеціальне водокористування та плати за користування надрами у розмірі 1,439 сприяло збільшенню зазначених надходжень
Ставки акцизного збору за 2010-2011 роки підвищувалися 5 разів практично на всі види підакцизної продукції, за виключенням транспортних засобів, що призвело до стрімкого зростання бюджетних доходів з цього джерела (в 2011 році порівняно з 2009 роком на 115%, а порівняно з 2010 на - 38,2 %).
Економічна криза та погіршення фінансових результатів діяльності суб'єктів господарювання зумовило зменшення надходжень податку на прибуток підприємств в 2010 році порівняно з 2009 на 36,5%. В наступному 2011 році цей показник зріс на 37,1%, зокрема за рахунок збільшення відрахувань податку на 9,6 млрд. грн. приватним сектором економіки.
В 2010 році частка бюджетного відшкодування ПДВ збільшилась порівняно з 2009 роком, що разом з економічною кризою призвело до зменшення доходу державного бюджету від ПДВ на 14,2%. В 2011 році економічне зростання сприяло збільшенню надходжень податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) майже на 7 млрд. гривень або 8,8%. Ще однією причиною зростання було зменшення відшкодування ПДВ за рахунок бюджетного відшкодування, оформленого облігаціями внутрішньої позики.
Аналогічно в 2011 році зменшились податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції порівняно з 2009 роком на 12, 7% а в 2011 році порівняно з 2010 - збільшились на 39,8%. Таке зростання пояснюється збільшенням частки надходжень ввізного мита (зокрема мито на нафтопродукти, ТЗ та шини до них) та частки надходжень за вчинення консульських дій.
В табл. 2.6 наведені дані щодо динаміки неподаткових доходів бюджету за 2008-2010 роки з урахуванням абсолютного приросту на темпу приросту.
Таблиця 2.6 Динаміка неподаткових надходжень Державного бюджету України в 2009-2011 роках (млрд. грн.)
|
Статті доходів |
Обсяг доходів у 2009р., |
Обсяг доходів у 2010р., |
Обсяг доходів у 2011р., |
2011 рік проти 2009 року |
2011 рік проти 2010 року |
|||
|
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
|||||
|
доходи від власності та підприємницької діяльності |
22,01 |
30,62 |
30,56 |
8,54 |
38,8 |
-0,06 |
-0,2 |
|
|
адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу |
2,09 |
1,68 |
1,68 |
-0,40 |
-19,2 |
0,01 |
0,4 |
|
|
власні надходження бюджетних установ |
15,76 |
19,71 |
22,62 |
6,86 |
43,5 |
2,90 |
14,7 |
|
|
інші неподаткові надходження |
14,83 |
11,95 |
12,03 |
-2,80 |
-18,9 |
0,08 |
0,6 |
|
|
Всього |
54,68 |
63,96 |
66,89 |
12,21 |
22,3 |
2,93 |
4,6 |
Як свідчать показники табл. 2.6, неподаткові доходи державного бюджету у 2011 році зросли порівняно з 2009 роком на 22,3%, а в порівнянні з 2010 роком - на 4,6%. Єдиною складовою, що суттєво виросла була частка власних надходжень бюджетних установ (у 2010 році порівняно з 2009 роком доходи зросли на 43,5%, а в порівняно з 2010 роком - 14,7%). Збільшення надходжень з цього джерела зростання надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.
Доходи від власності та підприємницької діяльності у 2011 році зросли порівняно з 2009 роком на 38,8%, а в порівнянні з 2010 роком несуттєво зменшились на 0,2 %. Така динаміка пояснюється зростанням частини господарського прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, рентної плати та надходжень від перевищення валових доходів над видатками НБУ.
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу у 2011 році зменшились порівняно з 2009 роком на 19,2%, а в порівнянні з 2010 роком зросли на 0,4%.
Інші неподаткові надходження у 2011 році порівняно з 2009 роком зменшились на 19,8%, а в порівняно з 2010 роком зросли на 0,6%. Зменшення відбулось в основному через скорочення надходжень коштів, отриманих від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів.
Рис. 2.2 Структура неподаткових надходжень до Державного бюджету України за 2008-2010 роки
Проведений аналіз по структурі неподаткових надходжень до Державного бюджету показує , що обсяг неподаткових надходжень зріс з 54.68 млрд.грн. всіх надходжень у 2009 р. до 66,89 млрд.грн. всіх надходжень у 2011 р. і це є позитивним у загальній структурі доходів Державного бюджету.
Дані рис. 2.2 показують, що у структурі неподаткових надходжень найбільшу частку займають доходи від власності та підприємницької діяльності (в середньому - 44,6%), на другому місці - власні надходження бюджетних установ (в середньому - 31,3%), найменша частка припадає на адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (в середньому - 3%).
Динаміка доходів від операцій з капіталом за останні роки є негативною ( див. табл. 2.7)
Таблиця 2.7 Динаміка доходів від операцій з капіталом Державного бюджету України в 2009-2011 роках
|
Статті доходів |
Обсяг доходів у 2009р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2010р., млрд. грн. |
Обсяг доходів у 2011р., млрд. грн. |
2011 рік проти 2009 року |
2011 рік проти 2010 року |
|||
|
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
Абсолютний приріст, млрд. грн. |
Темп приросту, % |
|||||
|
доходи від продажу основного капіталу |
0,050 |
0,016 |
0,019 |
-0,031 |
-62,5 |
0,003 |
19,3 |
|
|
доходи від реалізації дежавних запасів товарів |
1,762 |
0,883 |
0,339 |
-1,423 |
-80,8 |
-0,544 |
-61,6 |
|
|
доходи від продажу землі та нематеріальних активів |
0,273 |
0,150 |
0,124 |
-0,150 |
-54,7 |
-0,026 |
-17,5 |
|
|
Всього |
2,085 |
1,049 |
0,481 |
-1,604 |
-76,9 |
-0,567 |
-54,1 |
За даними табл. 2.7 видно, що у 2011 році доходи від операцій з капіталом державного бюджету зменшились у порівнянні з 2009 роком на 76,9%, а в порівнянні з 2010 - на 54,1%, зокрема за рахунок зменшення доходів від продажу землі та нематеріальних активів ...
Подобные документы
Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Особливості бюджетної системи України. Перспективи розвитку бюджетної системи України. Проблеми функціонування бюджетної системи.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 10.09.2007Характеристика бюджету та бюджетної системи. Основні види податків. Характеристика етапів становлення бюджетної системи України. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи. Складання, затвердження, умови виконання державного бюджету.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 25.01.2012Казначейська система та економічні відносини, які виникають у процесі взаємодії між суб’єктами бюджетної системи України. Дослідження особливостей функціонування бюджетної системи України та виявлення основних можливих векторів її подальшого розвитку.
курсовая работа [334,0 K], добавлен 12.12.2014Основні етапи становлення бюджетної системи України, а також принципи побудови та її структура. Головні розпорядники коштів. Аналіз складу та структури доходів і видатків місцевих бюджетів на прикладі бюджету Котовського району за 2008–2012 роки.
курсовая работа [170,5 K], добавлен 11.04.2014Поняття бюджетного устрою. Основні принципи побудови бюджетної системи України. Взаємозв'язок між окремими ланками в бюджетній системі унітарних країн. Складові бюджетної системи та інші частини економічної системи, що мають вплив на її функціонування.
презентация [1,7 M], добавлен 10.02.2014Концептуальні підходи до формування державного бюджету в умовах ринкової економіки. Основні завдання та шляхи покращення бюджетної політики України у 2007-2009 рр., аналіз доходів і видатків. Реформування фінансової системи та причини бюджетного дефіциту.
дипломная работа [647,2 K], добавлен 25.11.2012Становлення, структура та принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Бюджетне регулювання. Сучасні проблеми бюджетного процесу. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Структура державного бюджету в країнах ринкової економіки.
реферат [43,6 K], добавлен 07.07.2008Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативноправове регулювання бюджетних відносин в Україні. Державний бюджет України: підходи до формування та розподілу. Альтернативні шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України.
контрольная работа [35,6 K], добавлен 07.11.2008Сутність і принципи функціонування бюджетної системи України; напрямки розподілу доходів та видатків між її ланками. Особливості регулювання міжбюджетних відносин. Основні напрями реформування податкових надходжень з метою зміцнення доходної бази держави.
курсовая работа [242,7 K], добавлен 19.09.2011Напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Законодавче регулювання держбюджету України. Зарубіжний досвід формування бюджетної системи. Аналіз складу, класифікації, форм прояву, динаміки бюджетних доходів та видатків.
курсовая работа [109,8 K], добавлен 09.05.2016Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.
курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013Принципи побудови бюджетної системи та основи бюджетного устрою. Бюджетний устрій України відповідно до Закону "Про бюджетну систему України". Взаємовідносини між ланками бюджетної системи: субсидіювання, вилучення коштів, взаємні розрахунки, позички.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 03.02.2013Правові засади функціонування бюджетної системи України, її структура і принципи. Бюджет як фонд фінансових ресурсів, що перебуває у розпорядженні виконавчої влади, його роль у фінансово-кредитному механізмі. Аналіз доходів та видатків Держбюджету.
контрольная работа [328,0 K], добавлен 09.07.2012Державний бюджет в економічній системі держави. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Державний бюджет України: підходи до формування та розподіл. Проблеми функціонування бюджетної системи України та можливі шляхи їх подолання.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 18.03.2011Бюджет як стаття доходів і витрат держави. Теорія бюджету і бюджетної політики держави. Структура і функціонування державного бюджету. Бюджетно-податкова політика Російської Федерації, США та України. Державні позабюджетні фонди та їх функціонування.
курсовая работа [298,1 K], добавлен 15.07.2009Складові бюджетної системи України (державний і місцеві бюджети) та принципи, на яких вона ґрунтується. Бюджетний кодекс як основа побудови бюджетної системи країни. Проблеми, недоліки і шляхи зміцнення бюджетної системи - основа фінансової стабільності.
презентация [52,5 K], добавлен 23.10.2016Теоретичні основи побудови фінансової системи України. Структура фінансової системи. Особливості функціонування фінансової системи України. Державний бюджет України. Аналіз проблем функціонування фінансової системи України та можливі шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 06.09.2007Структурна схема бюджетної системи України, її основні принципи. Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей адміністративно-територіальних утворень. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи.
реферат [39,5 K], добавлен 08.04.2012Формування Державного бюджету України. Визначення і обґрунтування принципів побудови бюджетної системи. Система контролю за виконанням бюджету. Показники, які покладено в основу складання кошторису видатків лікарні й амбулаторно-поліклінічного закладу.
контрольная работа [21,3 K], добавлен 01.12.2010Загальна характеристика бюджетного устрою України. Бюджетна система як складова бюджетного устрою. Принципи, неефективна децентралізація та розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи. Організація взаємовідносин між бюджетами.
реферат [54,0 K], добавлен 04.02.2011
