Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

Української академії аграрних наук

УДК 631:336.565

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Папуніцька Наталія Валеріївна

Київ 2005

Загальна характеристика дисертаційної роботи

державна підтримка сільськогосподарський товаровиробник

На шляху переходу до ринкових відносин аграрний сектор економіки виявився незахищеним. Держава не спромоглася запропонувати ефективний механізм підтримки галузі, який був би спрямований на вихід її з кризового стану. Реформи не підкріплені бюджетними коштами, не принесли бажаних наслідків, а навпаки, погіршили фінансовий стан.

У комплексі заходів при переході сільськогосподарського виробництва до ринкових відносин ключова роль належить саме фінансовому механізму. Він покликаний вирішувати функції раціонального розподілу обмежених бюджетних ресурсів і фінансового регулювання.

Основні напрямки удосконалення фінансових відносин у сільському господарстві зводяться до наступного: по-перше, необхідна організація та розвиток сучасних форм регулювання фінансового ринку; по-друге, докорінна змінна підходів до бюджетного фінансування і державної підтримки сільського господарства; по-третє, формування досконалої податкової системи. Механізм прямої державної підтримки, що утворився раніше, потребує перебудови відповідно сучасним умовам, що визначає актуальність обґрунтування напрямів фінансування сільськогосподарських товаровиробників.

Питанням прямої державної підтримки сільського господарства приділяється увага у працях таких економістів, як В.Андрійчук, В.Алексійчук, Н.Борхунов, А.Борщ, П.Бєлоусенко, С.Вальтер, Л.Галімон, М.Демяненко, М.Карюнов, М.Кисіль, І.Кононов, П.Лайко, Лукінов, А.Поддєрьогін, М.Ратгауз, В.Семьонов, А.Сєрков та інших авторів. Однак швидкозмінна ситуація у цій галузі висуває нові завдання. Актуальність, дискусійний характер, а також недостатня розробленість проблеми та необхідність її комплексного дослідження визначали вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН у межах науково-дослідної теми “Формування системи та механізмів організаційно-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102Ш00266).

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження ? теоретико-методологічне обґрунтування пріоритетних форм бюджетного фінансування, вдосконалення фінансового механізму прямої державної підтримки сільського господарства та умов їх практичної реалізації у сучасних умовах. Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

? уточнити сутність фінансового механізму прямої державної фінансової підтримки та принципи бюджетного фінансування сільськогосподарських товаровиробників;

? дослідити трансформацію механізму прямої державної фінансової підтримки сільського господарства;

? узагальнити досвід зарубіжних країн у галузі прямої державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

? провести аналіз фінансування державних програм, спрямованих на підтримку сільського господарства;

? дати порівнювальну характеристику основних методів здійснення державної підтримки з позиції визначення ефективності їх впливу на фінансовий стан сільськогосподарських товаровиробників;

? обґрунтувати напрями і обсяги прямої державної фінансової підтримки;

? розробити модель розподілу бюджетних коштів, призначених для підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

? дати пропозиції щодо вдосконалення кредитного субсидіювання сільськогосподарських виробників.

Об'єктом дослідження є фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників Хмельницької області.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини сільськогосподарських товаровиробників з бюджетною системою щодо державної фінансової підтримки.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є праці українських та зарубіжних вчених, законодавчі та інші нормативно-правові акти: Закони України, Укази Президента України, Постанови Уряду, нормативні документи Міністерства фінансів і Міністерства аграрної політики України, офіційна статистична інформація, а також матеріали, одержані автором від організацій, задіяних у системі підтримки сільськогосподарських товаровиробників різних рівнів.

У процесі дослідження використовувалось широке коло методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методичних засад фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських виробників); монографічний (під час дослідження процесів бюджетної підтримки господарств); метод екстраполяції (при прогнозуванні зміни обсягів виручки від реалізації та обсягів бюджетного фінансування); метод економіко-математичного модулювання (при розробці моделі раціонального розподілу бюджетних коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарських товаровиробників); аналізу та синтезу (при дослідженні стану та рівня прямої державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва); графічний (при дослідженні структури та динаміки прямої державної фінансової підтримки); соціологічного опитування (під час опитування керівників та спеціалістів господарств).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

? розроблено модель для визначення органами влади пріоритетів при розподілі бюджетних коштів державної підтримки серед сільськогосподарських виробників, яка дозволяє планувати ефективний розподіл бюджетних коштів, а за необхідності дає можливість здійснити коригування існуючих правил виділення коштів сільськогосподарським товаровиробникам. Вона може бути використана також при побудові системи ефективного державного регулювання економіки через прямі дотації, кредитне субсидіювання та інші системи адресної підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

? запропоновано методику розрахунку розміру фінансування стимулюючого характеру за пріоритетними напрямами, а саме: підтримка виробництва продукції тваринництва (дотації за молоко, за реалізацію молодняку великої рогатої худоби, за

? дати порівнювальну характеристику основних методів здійснення державної підтримки з позиції визначення ефективності їх впливу на фінансовий стан сільськогосподарських товаровиробників;

? обґрунтувати напрями і обсяги прямої державної фінансової підтримки;

? розробити модель розподілу бюджетних коштів, призначених для підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

? дати пропозиції щодо вдосконалення кредитного субсидіювання сільськогосподарських виробників.

Об'єктом дослідження є фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників Хмельницької області.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини сільськогосподарських товаровиробників з бюджетною системою щодо державної фінансової підтримки.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є праці українських та зарубіжних вчених, законодавчі та інші нормативно-правові акти: Закони України, Укази Президента України, Постанови Уряду, нормативні документи Міністерства фінансів і Міністерства аграрної політики України, офіційна статистична інформація, а також матеріали, одержані автором від організацій, задіяних у системі підтримки сільськогосподарських товаровиробників різних рівнів.

У процесі дослідження використовувалось широке коло методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методичних засад фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських виробників); монографічний (під час дослідження процесів бюджетної підтримки господарств); метод екстраполяції (при прогнозуванні зміни обсягів виручки від реалізації та обсягів бюджетного фінансування); метод економіко-математичного модулювання (при розробці моделі раціонального розподілу бюджетних коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарських товаровиробників); аналізу та синтезу (при дослідженні стану та рівня прямої державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва); графічний (при дослідженні структури та динаміки прямої державної фінансової підтримки); соціологічного опитування (під час опитування керівників та спеціалістів господарств).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

? розроблено модель для визначення органами влади пріоритетів при розподілі бюджетних коштів державної підтримки серед сільськогосподарських виробників, яка дозволяє планувати ефективний розподіл бюджетних коштів, а за необхідності дає можливість здійснити коригування існуючих правил виділення коштів сільськогосподарським товаровиробникам. Вона може бути використана також при побудові системи ефективного державного регулювання економіки через прямі дотації, кредитне субсидіювання та інші системи адресної підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

? запропоновано методику розрахунку розміру фінансування стимулюючого характеру за пріоритетними напрямами, а саме: підтримка виробництва продукції тваринництва (дотації за молоко, за реалізацію молодняку великої рогатої худоби, за реалізацію м'яса свиней, за реалізацію м'яса бройлерної птиці, за м'ясо великої рогатої худоби та свиней, закуплене у населення), дотації на підтримку племінного тваринництва (на утримання високопродуктивного племінного маточного поголів'я, великої рогатої худоби м'ясних порід, свиней і птиці, за закупівлю плідників, на придбання однодобових курчат і підростаючої молодки для розведення, овець для відтворення стада, на реалізацію семіні племінних биків), дотації на проведення протиепізоотичних і протилейкозних заходів, дотації на підтримку програм і заходів з рослинництва (дотації на підтримку елітного насінництва, на підтримку державних сортових ділянок на базових підприємствах, на підтримку вирощування і реалізацію саджанців плодоягідних культур, на реконструкцію та технічне переоснащення тепличних комбінатів), дотації на технічне оснащення сільськогосподарських підприємств і організацій.

Доповнені раніше сформульовані положення:

? щодо визначення фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, яке полягає у системі фінансового забезпечення через безповоротне фінансування пріоритетних напрямів аграрного виробництва та державного регулювання, за допомогою фінансових методів та інструментів, з метою забезпечення продовольчої безпеки і підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

? щодо переліку сучасних принципів прямої державної фінансової підтримки. їх доповнено принципом обов'язковості виплат, передбачених чинним законодавством.

Дістали подальший розвиток:

? методичні засади визначення рівня бюджетної підтримки сільськогосподарських виробників та зв'язок його з ефективністю виробництва. Основою визначення рівня фінансування за рахунок державного бюджету є обсяги коштів з розрахунку на одиницю площі ріллі (для продукції рослинництва) та одиницю живої ваги (для продукції тваринництва);

? нормативно-правове регулювання державної фінансової підтримки сільськогосподарських виробників створення спеціального фонду, який може виконувати гарантійну функцію і виступати посередником фінансових відносин між державою та сільськогосподарськими товаровиробниками з приводу пільгового кредитування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків і пропозицій для реалізації діючого в Україні механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (перш за все, на державному рівні). Пропозиції сформульовані у роботі, можуть бути втілені як у сукупності, так і за окремими компонентами. При цьому здійснення запропонованих заходів не вимагає додаткового залучення бюджетних коштів (або вимагає їх у мінімальному обсязі). Оскільки запропонований механізм ґрунтується, в основному, на вже існуючих інститутах підтримки сільськогосподарських товаровиробників, система може впроваджуватися за умов навіть незначних обсягів бюджетного фінансування, що відповідають найбільш песимістичним прогнозам виконання бюджету.

Головним управлінням сільського господарства і продовольства Хмельницької області при обґрунтуванні програми розвитку сільськогосподарського виробництва були враховані рекомендації щодо: запровадження механізму бюджетного фінансування, кредитного субсидіювання сільськогосподарських виробників; розробки методики розрахунку розміру державної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам; формування моделі розподілу коштів державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників (довідка № 7/26 від 11 січня 2005 р).

Розроблені автором пропозиції щодо вдосконалення фінансового механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників району були прийняті до уваги при плануванні та аналізі фінансування державних програм розвитку сільського господарства Кам'янець-Подільського району (довідка № 4/16 від 13 січня 2005 р.).

Основні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні семінарсько-практичних занять з курсів "Фінанси", "Фінанси підприємств" і "Державне регулювання економіки" Інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету м. Кам'янця-Подільського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноособово написаною науковою працею. Наукові результати дисертації є внеском автора у розвиток теорії і практики фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Наукові положення, висновки та пропозиції сформульовані та обґрунтовані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Запропоновані автором теоретичні засади і практичні рекомендації з удосконалення фінансових відносин у галузі сільськогосподарської діяльності пройшли апробацію шляхом обговорення і отримали позитивну оцінку науковців на конференціях: першій міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період" (Таврійська державна агротехнічна академія, 11-14 червня 2002р.); НІ Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень "2004" (м. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми села в пореформений період" (м. Миколаїв, червень 2004р.).

Публікації. Основні положення були опубліковані автором у періодичних наукових виданнях, доповідалися обласному управлінню сільського господарства і на районних семінарах керівників господарств. За темою дисертації автором опубліковано 7 наукових робіт, у тому числі 4-у фахових виданнях загальним обсягом 0,9 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку використаних джерел (202 найменування) і 14 додатків. Основна частина роботи викладена на 157 сторінках друкованого тексту, містить 24 таблиці, 24 рисунки, 3 формули.

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора обґрунтовано теоретичні та методичні підходи, а також практичні пропозиції щодо вдосконалення фінансових відносин сільськогосподарських товаровиробників з бюджетною системою з приводу їх прямої фінансової підтримки.

У першому розділі "Теоретичні основи фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників" досліджено економічну сутність фінансового механізму та форм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, розглянуто трансформацію механізму прямої державної підтримки сільського господарства, узагальнено досвід зарубіжних країн у галузі прямої державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників та обґрунтовано принципи і напрями прямої державної підтримки аграрного виробництва.

У результаті комплексного дослідження сутності фінансового механізму визначено, що фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських підприємств має бути спрямованим на досягнення стабілізації виробництва, з поступовим нарощуванням його обсягів, та зростанням внутрішнього валового продукту сільського господарства, одержання достатнього рівня доходності і рентабельності виробництва аграрних підприємств усіх форм власності і господарювання.

Вихідними теоретичними і практичними засадами фінансових відносин у державній підтримці сільськогосподарських підприємств є принципи бюджетного фінансування. У процесі дослідження обґрунтовано необхідність виділення поряд із загальноприйнятими принципами прямої державної підтримки (програмно-цільовий, компенсаційно-частковий, обов'язковість вимог) принципу обов'язковості виділення коштів. Він знаходить своє відображення у фінансових відносинах з приводу бюджетного фінансування сільськогосподарських підприємств. Цей принцип покликаний забезпечити повне і своєчасне фінансування передбачених обсягів у Законі України "Про Державний бюджет".

На основі аналізу інструментів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників у взаємодії з її цілями, а також існуючими теоретичними підходами, можна зробити висновок, що розроблена у теорії класифікація цілей та інструментів прямої державної підтримки має універсальний характер, але, разом з тим, потребує конкретизації залежно від економічних та соціальних умов здійснення підтримки. На цій основі, у свою чергу, фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників пропонуємо визначати як сукупність фінансових відносин з державою з приводу бюджетного фінансування, які реалізуються за допомогою фінансових методів та інструментів з метою забезпечення продовольчої безпеки та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

На основі проведеного аналізу вітчизняного досвіду трансформації фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників встановлено що:

- упродовж періоду до 1991 року (70-річний період) фінансова політика держави з врахуванням специфіки галузі сільського господарства з його високими кредитними, природними ризиками і специфічністю в циклах затрат на виробництво продукції передбачала заходи щодо підтримки розвитку галузі із залученням бюджетних коштів;

- упродовж 1991-1999 років переважали прямі методи державної підтримки, недоліком яких були безсистемність та відсутність комплексного підходу;

- невиважена політика державної підтримки аграрного сектора економіки виявилася одним із чинників наростання кризових явищ, втрати власних джерел фінансових ресурсів, погіршення умов доступу до зовнішніх позик, руйнування основних елементів матеріально-технічної бази підприємств галузі, зниження доходності та збільшення рівня збитковості, платіжної кризи, банкрутства більшості сільськогосподарських підприємств;

- період 2000-2004 років характеризувався державною політикою безпосередньої підтримки сільськогосподарського виробництва за рахунок бюджетних коштів;

- запровадження механізму кредитного субсидіювання сільськогосподарських товаровиробників за рахунок коштів державного бюджету стимулювало збільшення надходжень кредитних ресурсів у сільське господарство;

- центральними фінансовими проблемами аграрного сектору залишаються фінансова нестабільність та збитковість понад половини сільськогосподарських підприємств, відсутність власних та обмежений доступ до зовнішніх фінансових ресурсів, низька інвестиційна привабливість підприємств галузі.

Дослідження розвитку механізму прямої державної фінансової підтримки сільського господарства у зарубіжних країнах показали, що у більшості держав з перехідною економікою, яка включає становлення приватного сектора, у тому числі й фермерського сектора. Вже на 3-4 році реформ об'єктивно складаються спеціалізовані інститути державної підтримки фермерських господарств. На такі інститути накладається завдання акумуляції і витрачання асигнувань із бюджетів, призначених на субсидіювання процентних ставок за кредитами комерційних банків і гарантування кредитів, одержаних фермерами. Спеціалізовані фінансові інститути формуються як в країнах з переважною аграрною структурою, де процес реформ привів до утворення селянських господарств з малою площею і низькою товарністю (Румунія, Болгарія), так і у країнах індустріальних, де нові суб'єкти підприємницької діяльності ведуть переважно товарне виробництво, зберегли кооперативну форму (Чехія, Угорщина, колишні терени НДР).

Встановлено, що у країнах Центральної і Східної Європи рівень прямого впливу держави у даних інститутах вищий, ніж у країнах із розвиненою економікою. Якщо у СІЛА (Система фермерського кредиту) або в Японії (Префектурні асоціації) кошти інститутів підтримки фермерських господарств є так званим загальнофермерським капіталом, то у раніше зазначених країнах інститути підтримки фермерських господарств є до сьогоднішнього часу державною власністю.

Вважаємо, що методичні основи формування механізму державної підтримки фермерських господарств в Україні за загальними поняттями збігаються з цілями, структурою та інструментарієм підтримки господарств у країнах Центральної і Східної Європи. Однак передумови аграрної реформи в Україні мають ряд об'єктивних умов, що вплинули на формування механізму державної підтримки сільського господарства. Дані умови викликані переважно більш тривалим порівняно з колишніми соціалістичними країнами періодом функціонування планової економіки і включають більш високу концентрацію виробництва, значну кількість великих спеціалізованих підприємств; відсутність системи кооперативного кредитування; загальноекономічну кризу, що істотно обмежує можливості фінансування з державного бюджету. Як і інші постсоціалістичні країни, Україна успадкувала механізм державної підтримки сільського господарства, зорієнтований на роботу з великими сільськогосподарськими підприємствами та виконання функцій, не властивих ринковій економіці.

У другому розділі "Сучасний стан прямої фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників" викладено результати комплексного дослідження стану бюджетного фінансування підприємств галузі, визначено пріоритетні напрями відповідно з державними цільовими програмами фінансової підтримки, визначено їх аспекти, детально досліджено рівень державної підтримки галузей сільського господарства, зокрема на окремий вид продукції, визначено зв'язок між підтримкою і фінансовими результатами господарської діяльності підприємств Хмельницької області, визначено стан та рівень кредитного субсидіювання господарств.

При проведенні аналізу державних цільових програм, спрямованих на підтримку сільськогосподарського виробництва, визначено, що надзвичайно важливими серед них є "Зерно України 2002-2004" (442450 тис. грн. або 24% загального обсягу фінансування цільових державних програм), комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь (429235,2 тис. грн. або 24%), програма стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва (295136,9 тис. грн. або 16%), здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення довгострокових і короткострокових кредитів (220000 тис. грн. або 7%).

Визначаючи динаміку пропорції фінансування із загального і спеціального фондів, визначено, що спостерігається різке зростання питомої ваги державних видатків із загального фонду (2001р. з 57,3% і 2004р. до 98,3%). Впродовж 2001-2004 років серед напрямів і обсягів фінансування сільськогосподарського виробництва Хмельницької області за рахунок загального фонду здійснено видатків у середньому розмірі 83,4%, а за рахунок спеціального ? 16,6%.

Впродовж 2001-2005 років обсяги бюджетного фінансування сільського господарства збільшилися у 4,3 рази. Це відбулося за рахунок закладання і нагляду за молодими садами, виноградниками та ягідниками, часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих зернових та іншої підтримки, що включає фінансування соціальної сфери села (табл. 1).

Результати досліджень показали, що пряма фінансова підтримка господарств Хмельницької області впродовж 2001-2004 років розподілялася за такими напрямами: дотації на сільськогосподарську продукцію, а саме: виробництво молока і м'яса (15,2% у середньому за даний період від загального обсягу фінансування сільського господарства); доплати за проданий молодняк великої рогатої худоби підвищених кондицій (27,6%); доплати за наявне поголів'я вівцематок та бджолосім'ї (0,1% та 0,7% відповідно); підтримка селекції в тваринництві і рослинництві (2,4%); часткове відшкодування складної сільськогосподарської техніки (13,1%); доплати за посіяне зерно (62,1%); сортові надбавки (1,2%); підтримка садівництва і хмелярства (4,2% і 1,2% відповідно).

Пряма державна фінансова підтримка, зокрема у рамках цільових програм дозволяє спрямувати значні фінансові ресурси на вирішення пріоритетних завдань розвитку сільськогосподарського виробництва і здійснення ряду заходів, що мають загальнодержавне значення, які проводяться одночасно на значній території та охоплюють велику кількість господарств.

Визначаючи рівень підтримки сільськогосподарського виробництва господарств Хмельницької області 2003 року, встановлено, що:

? за 1 га ріллі держава сплачує 13,8 грн. компенсацій за посіяні зернові, 1,4 грн. ? підтримки селекції у галузі рослинництва і 0,9 грн. ? підтримки садівництва і хмелярства, що вище від середнього значення усіх областей України відповідно на 1,3; 0,2 і 0,3 пункти;

? за 1 умовну голову держава сплачує 1,2 грн. дотацій на селекцію у галузі тваринництва, що нижче за середнє значення усіх областей на 1 пункт, проте за 1 умовну голову держава сплачує 8,3 грн. дотацій на виробництво продукції тваринництва, що вище за середнє значення на 1,9 пункта;

? за 1 га ріллі держава сплачує 3,5 грн. кредитних субсидій, 0,2 грн. ? компенсацій вартості складної техніки та 1,1 грн. ? інших видів підтримки (крім галузей рослинництва і тваринництва), що нижче, ніж середні значення усіх областей на 6,7; 0,3 і 3,7 пунктів відповідно.

Таблиця 1. Обсяг і структура бюджетних коштів для сільського господарства України впродовж 2001-2005 років (млн. грн.)

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення окремих питань науково-прикладної проблеми вдосконалення фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Проведені дослідження дали підстави зробити такі висновки.

1. Фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників ? це сукупність фінансових відносин з державою з приводу бюджетного фінансування, які реалізуються за допомогою фінансових методів та інструментів з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

2. Необхідність врахування інтересів сільськогосподарських підприємств у процесі державної фінансової підтримки зумовила доцільність обґрунтування принципу обов'язковості виділення бюджетних коштів, передбачених на всіх рівнях бюджетної системи. Він знаходить своє відображення у фінансових відносинах з приводу бюджетного фінансування у рамках прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення повного і своєчасного запланованого фінансування.

3. Методичні основи формування механізму прямої державної підтримки сільського господарства в Україні тотожні цілям, структурі та інструментарію підтримки сільського господарства у країнах Центральної і Східної Європи. Як і інші постсоціалістичні країни, Україна успадкувала механізм державної підтримки сільського господарства, зорієнтований, по-перше, на фінансові відносини з великими господарствами, по-друге, на виконання функцій, не властивих ринковій економіці.

4. Комплексний аналіз цільових програм, спрямованих на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, показав, що найважливішими серед них є: “Зерно України 2001-2004” (24% від загального обсягу фінансування цільових державних програм), комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь (24%), програма стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва (16%) та інші.

5. Пряма фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників Хмельницької області впродовж 2001-2004 років здійснювалася за такими напрямами: дотації на виробництво молока і м'яса (15,2% загального обсягу фінансування сільського господарства), дотації за проданий молодняк великої рогатої худоби підвищених кондицій (27,6%), дотації за наявне поголів'я вівцематок (0,1%) та бджоло сім'ї (0,7%), підтримка селекції у тваринництві і рослинництві (2,4%), часткове відшкодування складної сільськогосподарської техніки (13,1%), дотації за посіяне зерно (62,1%), за сортові надбавки (1,2%), підтримка садівництва (4,2%) і хмелярства (1,2%).

6. Визначений рівень підтримки виробництва сільськогосподарської продукції у Хмельницькій області показав, що: на 1 га ріллі держава сплачує 13,8 грн. компенсацій за посіяні зернові, 1,4 грн. ? підтримки селекції у галузі рослинництва і 0,9 грн. ? підтримки садівництва і хмелярства; на 1 умовну голову держава сплачує 1,2 грн. дотацій на селекцію у галузі тваринництва, на 1 умовну голову держава сплачує 8,3 грн. дотацій на виробництво продукції тваринництва; на 1 га ріллі держава сплачує 3,5 грн. кредитних субсидій, 0,2 грн. - компенсацій вартості складної техніки та 1,1 грн. ? інших видів підтримки (крім галузей рослинництва і тваринництва); на 1 літр реалізованого молока держава сплачує 9 копійок дотацій господарствам; на 1 центнер м'яса великої рогатої худоби та свиней держава сплачує 2,1 гривні дотацій; на 1 голову молодняку великої рогатої худоби підвищених кондицій ? 12,9 гривень.

7. Бюджетне фінансування підприємств Хмельницької області у їх виручці і витратах від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції 2001-2004 років характеризується зростанням частки у виручці галузі рослинництва ? з 0,2 до 5,7%, тваринництва ? з 4,2 до 6,9%, а також частки дотацій у витратах виробництва продукції рослинництва ? з 0,3 до 3,7%, тваринництва ? з 2,6 до 3,7%.

8. При визначенні залежності обсягів бюджетного фінансування від виручки з реалізації продукції рослинництва та тваринництва високорентабельних господарств 20 районів Хмельницької області встановлено тісний зв'язок (коефіцієнти парної кореляції 0,63 і 0,92 відповідно). Це доводить, що фінансову підтримку рентабельних господарств забезпечує ефективне використання бюджетних коштів.

9. Кредитне субсидіювання сільськогосподарських підприємств Хмельницької області за рахунок державного бюджету здійснювалося за такими напрямами: за кредити на поточні витрати (42%), за нові кредити (33%), за відстрочені кредити (22%), за кредити для пересіву озимих зернових (3%). Негативними рисами кредитного субсидіювання 2001-2004 років є зменшення обсягів фінансування з бюджету при недостатньому рівні забезпечення кредитними ресурсами сільськогосподарських підприємств.

10. Розроблена модель пріоритетних напрямів розподілу бюджетних коштів для підтримки сільськогосподарських виробників дозволяє планувати ефективний розподіл бюджетних коштів, а за необхідності дає можливість здійснити коригування існуючих правил виділення коштів сільськогосподарським товаровиробникам. Вона може бути використана органами державного управління при розподілі прямих дотацій, кредитних субсидій та інших форм адресної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

11. Запропонована методика розподілу бюджетних коштів дозволяє здійснювати фінансування за такими пріоритетними напрямами: підтримка продукції тваринництва; підтримка племінного тваринництва; дотації на проведення протиепізоотичних і протилейкозних заходів; дотації на підтримку програм і заходів з рослинництва; дотації на технічне оснащення сільськогосподарських підприємств, що створює умови для стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції. При проведенні розрахунків обсягів фінансування за цими напрямами враховано рівень обсягів виробництва, зональний фактор та рівень рентабельності виробництва.

12. З метою вдосконалення кредитного субсидіювання запропоновано доповнення до нормативно-правової бази щодо створення Спеціального фонду у рамках дії пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, а також кредитного кооперативу як агенту Спеціального фонду. Такий механізм спрямований на більш ефективний розподіл кредитів для сільськогосподарських підприємств та гарантування державою їх повернення.

Список опублікованих праць

1. Папуніцька Н.В. Про паритет цін у відносинах сільського господарства з іншими галузями// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Вип. 9. - Кам.-Под., 2001. - С. 319-321.

2. Папуніцька Н.В. Стан державної фінансової підтримки аграрного сектору// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Вип. 11. - Кам.-Под., 2003. - С. 252-255.

3. Папуніцька Н.В. Значення державного бюджету у фінансуванні сільськогосподарського виробництва// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Вип. 12. Т.2. - Хмельницький, 2004. - С. 141-143.

4. Папуніцька Н.В. Проблеми кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у регіоні// Вісник Технологічного університету Поділля. Част. 2., Т.2. - Хмельницький, 2004. - С. 139-141.