Ринок фінансового капіталу в економічній системі України

Кількість учасників ПФГ l має бути не більшою f. Індекс ризику діяльності створеної ПФГ не повинен перевищувати задану величину Р.

Для побудови економіко-математичної моделі вводимо наступні позначення: Z - цільова функція (максимум прибутку інвестора); x_i - реалізація і-го інвестиційного об'єкта (x_i=1, якщо об'єкт реалізовують, x_i=0, якщо об'єкт не реалізовують, тобто x_i - булева змінна); y_j - кошти, взяті в j-го об'єкта фінансування.

Із урахуванням наведені позначень, математична модель завдання набуде наступного вигляду.

Сформувати такий склад ПФГ, за якого інвестор отримає максимальний прибуток.

При виконанні умов:

а) балансове обмеження:

б) обмеження за розмірами запропонованих кредитів

в) з реалізації інвестиційного об'єкта:

г) обмеження на величину індексу ризику новоствореної ПФГ:

д) за допустимою кількістю інвестиційних об'єктів у ПФГ:

Запропонована економіко-математична модель дає змогу приймати оптимальні управлінські рішення як на мікро-, так і на макрорівні щодо оптимізації складу учасників промислово-фінансових груп, холдингових систем, корпорацій та інших об'єднань суб'єктів господарювання.

У розділі 5 "Проблеми та перспективи інтеґрації ринку фінансового капіталу України у світову фінансову систему" досліджено основні тенденції глобалізації та їхній вплив на національні ринки фінансового капіталу, пріоритетні напрями діяльності міжнародних інституцій на вітчизняному ринку фінансового капіталу, розглянуто суперечності та перспективи інтеґрації національного ринку фінансового капіталу в світову економіку.

Сучасні тенденції глобалізації економіки відображають суперечності розширення ринкового простору у зв'язку з входженням до нього країн із трансформаційною економікою, що суттєво впливає на розвиток світогосподарських відносин і гармонізацію економічних інтересів учасників ринку фінансового капіталу щодо налагодження міжнародного співробітництва у фінансовій сфері. Ці тенденції впливають на функціонування ринку фінансового капіталу.

Дослідження засвідчило, що зміни у промисловому й банківському сеґментах ринку фінансового капіталу є різнобічним явищем, тому узагальнення основних тенденцій та особливостей сприяє визначенню перспектив розвитку світового ринку фінансового капіталу. По-перше, рівень взаємозв'язку та взаємного проникнення промислового і банківського капіталів на національному й міжнародному ринках фінансового капіталу суттєво відрізняються. По-друге, у глобальних взаємозв'язках банків, небанківських фінансових установ та нефінансових підприємств переважають опосередковані ознаки щодо акціонерної власності, оскільки стратегія діяльності на ринку фінансового капіталу спрямована на підвищення рівня концентрації виробництва і капіталу з огляду універсалізації, насамперед, на національному ринку. По-третє, лібералізація у фінансовій індустрії загострює конкуренцію. По-четверте, фінансові супермаркети стають центрами економічного контролю й основою діяльності сучасних фінансово-промислових груп, що дає змогу їм підтримувати достатню дохідність за рахунок підвищення своєї конкурентоспроможності на міжнародному рівні. По-п'яте, поступове стирання меж між сферами володіння і впливу реґіональних корпоративних об'єднань характерне тривалістю, виникненням та вирішенням суперечностей поряд із постійними змінами структури й напрямів діяльності. По-шосте, складним залишається питання власності та контролю на ринку фінансового капіталу.

Діалектичний характер розвитку ринку фінансового капіталу потребує вдосконалення пріоритетних засад діяльності міжнародних інституцій у сеґменті відлагодження дій конкурентних механізмів у світовій економіці. Міжнародні економічні організації поступово перетворюються на центри формування інституційно-правового каркасу неоліберального світового економічного порядку.

У процесі дослідження з'ясовано, що в створенні різноманітних союзів та об'єднань традиційно зацікавлені економічно розвинуті держави, тому відпрацьовано відповідні процедури взаємного сприяння при вступі інших держав до міжнародних організацій. Зроблено висновок, що приєднання України до угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею, сприятиме поступовому зростанню надходження короткотермінового фінансового капіталу у результаті спрощення доступу нерезидентів на ринок фінансових послуг; розшириться залучення позичкових коштів у формі як неґарантованих кредитів, так і продажу єврообліґацій. З огляду на це, проаналізовано переваги та можливі неґативні наслідки для України від вступу до СОТ. Оскільки вступ до СОТ може призвести до поглиблення диференціації між реґіональними фінансовими ринками, зростання небезпеки посилення впливу періодичних фінансових криз і залежності від тенденцій розвитку економічно розвинутих країн, то варто не лише гармонізувати систему законодавства, вести взаємні торговельні переговори, а й передбачити прийняття єдиної Національної програми розвитку ринку капіталу в Україні, яка дасть змогу прогнозувати і кориґувати послідовність етапів інтеґрації у світовий простір із визначенням економічної і технологічної доцільності для ґарантування безпеки розвитку реального та фінансового секторів національної економіки.

Розвиток національного ринку фінансового капіталу має враховувати рівень його "залежності" чи "незалежності" від зовнішніх ринків капіталів. У дисертації узагальнено теоретико-практичні засади залучення прямих і портфельних інвестицій. Зазначено, що оскільки в економічній політиці нема чітко визначених орієнтирів, то прямі іноземні інвестиції в Україні більше відображають інтереси іноземних інвесторів, ніж державні. При цьому необхідність підтримки економічного розвитку потребує, з одного боку, ґрунтовного аналізу оптимальних обсягів і структури інвестицій у національну економіку, з іншого - стимулювання їхнього залучення.

Особливого значення набувають інтеґраційні процеси з урахуванням розвитку існуючих та створення нових єврореґіонів; визначення ступеня співробітництва України в рамках Єдиного економічного простору; оптимізації участі України в Союзі незалежних держав з урахуванням пріоритетів зовнішньої політики, а також активізації співробітництва в усіх сферах у рамках об'єднання ГУАМ. Механізм ефективного функціонування реґіональних об'єднань потребує відповідного ресурсного забезпечення у наступних напрямах: реалізація тенденцій розвитку фінансових ринків та інформаційних технологій; координація взаємодії валютно-фінансових ринків; становлення ліквідного національного ринку корпоративних цінних паперів, спроможного залучати інвестиції на фінансових ринках країн-учасниць об'єднань для забезпечення виконання інноваційно-інвестиційних програм розвитку підприємств; створення єдиного універсального фінансового інструментарію для реалізації державних інвестиційних програм. Інтеґрація фінансового капіталу у світову економіку потребує дотримання прийнятих міждержавних зобов'язань, здійснення зваженої та неупередженої державної політики, спрямованої на захист і утвердження національних інтересів на міжнародній арені.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне дослідження і подано нове вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування засад формування і функціонування ринку фінансового капіталу в умовах забезпечення стабілізації економічного зростання в Україні. Це дозволило сформулювати низку концептуально-теоретичних, методологічних і науково-практичних висновків, що забезпечує вирішення основних завдань роботи відповідно до мети дисертації.

1. Стійкість фінансової системи держави значною мірою залежить від розвитку активного й ліквідного ринку фінансового капіталу, спроможного забезпечувати залучення ресурсів для інвестування реального сектору економіки, інвестиційно-інноваційних проектів та диверсифікувати вкладення у фінансові інструменти з метою мінімізації ризиків. Важливий методологічний принцип розгляду сутності ринку фінансового капіталу - дослідження його як цілісної системи фінансових відносин, особливістю котрої є специфічний характер взаємозв'язку та взаємодії її складових елементів як на макро-, так і на мікрорівні. Визначено поняття "ринок фінансового капіталу" як особливий сеґмент фінансового ринку, на якому формуються попит, пропозиція, ціна та укладають угоди щодо купівлі-продажу фінансових інструментів. Аналіз теоретико-методологічних засад становлення ринку фінансового капіталу дав змогу визначити конкретні методи, важелі та інструменти, що забезпечують формування адекватної цілісної, стійкої і впорядкованої його структури, яка розвивається та вдосконалюється з урахуванням потреб суб'єктів ринку.

2. Сучасні підходи в умовах лібералізації державою своїх функцій у сфері управління економікою потребують системного використання економічних методів регулювання для запобігання можливого стихійного розвитку фінансового ринку. Цьому сприятиме проведення державою ефективної регулюючої податкової політики, спрямованої на: запровадження законодавчих ґарантій щодо недопущення податкової дискримінації; оптимізацію системи оподаткування доходів від володіння корпоративними правами та фінансових інвестицій; зрівноважування розподілу податкового тягаря у процесі перегляду системи податкових пільг з метою зменшення ухиляння від сплати податків; адаптацію податкового законодавства України до правил і норм Світової організації торгівлі та вимог Європейського Союзу.

3. Стабільність розвитку економічної системи потребує концептуальних підходів ґарантування фінансової безпеки держави. Запропоновано визначати поняття "фінансова безпека" як особливий стан економіки, за якого забезпечують формування позитивних фінансових потоків у обсягах, необхідних для виконання державою та органами місцевого самоврядування завдань і функцій на макро- та мікрорівні. З огляду на високу тінізацію економіки та порівняно невисоку капіталізацію у промисловому й банківському сеґментах економіки доцільно дотримуватися виваженого підходу до лібералізації вільного обігу капіталів; законодавчо визначити терміни "офшорний банк", "інсайдерська інформація"; систематично здійснювати контроль за фінансовими послугами у сферах "суміщення надання фінансових послуг", "пряме залучення фінансових активів" і "опосередковане залучення фінансових активів". Поверненню вивезених із країни капіталів сприятимуть такі заходи: тимчасова лібералізація законодавства щодо вкладення леґалізованих капіталів у будь-який сеґмент вітчизняної економіки чи державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті; репатріація капіталів через венчурні фонди; залучення першокласних іноземних банків для леґітимізації власників капіталів.

4. Для закріплення позитивних тенденцій розвитку національної економіки доцільно використовувати прогнозно-рекомендаційні методи при визначенні обсягів коштів, що спрямовують на оновлення основного капіталу. З цією метою запропоновано розробити національну програму розвитку стратегічно важливих галузей, врахувавши у ній, зокрема, таке: при підготовці фінансових планів державні підприємства мають передбачати кошти для реалізації інвестиційних проектів, а приватні - дотримуватися виконання задекларованих інвестиційних зобов'язань щодо оновлення основного капіталу; підготовлені інвестиційні програми технічного переозброєння узгоджувати з Міністерством промислової політики України; розробити відповідну методику формування інвестиційного фонду держави на рівні Міністерства фінансів України і при затвердженні державного бюджету враховувати визначені обсяги інвестицій та умови їхньої реалізації через державні цільові та інноваційні програми, галузеві програми технологічного розвитку, пріоритетні інвестиційно-інноваційні проекти.

5. Обґрунтовано, що подальшій консолідації фінансових капіталів та капіталізації підприємств сприятимуть: переоцінка майна державних та приватизованих із порушенням законодавства підприємств з метою визначення їх реальної вартості для формування інвестиційної історії і заінтересованості потенційних інвесторів; здійснення моніторингу за капіталізацією емітентів, процесів злиттів і поглинань на ринку фінансового капіталу; визначення напрямів ефективних вкладень фінансового капіталу, синхронізації залучення та оцінки його використання; дотримання економічних інтересів акціонерів і власників підприємств; розвиток ринку цінних паперів, зокрема корпоративних обліґацій.

6. Розвиток ринку фінансового капіталу неможливий без підвищення довіри до фінансових посередників. Неврегульованість окремих аспектів діяльності фінансових посередників призводить до порушення прав та інтересів як їх самих, так і інших суб'єктів ринку. Пріоритетними для посередників мають бути стратегії інвестиційного спрямування, що забезпечують реалізацію сукупності реального й фінансового інвестування, досягнення високої рентабельності вкладень, збереження реальної вартості вкладених коштів протягом терміну інвестування, можливість швидко реалізувати фінансові активи. Зростанню довіри до фінансових посередників сприятимуть: удосконалення корпоративного управління з метою забезпечення ефективності планування, контролю та оптимізації управління ризиками; розкриття інформації щодо фінансово-господарської діяльності, структури власності, емісії та укладених угодах купівлі-продажу цінних паперів на вторинному ринку. Формуванню попиту у фінансовому секторі сприятиме розвиток пенсійних систем і переорієнтація страхових послуг у бік накопичувальних видів страхування. Вибір пріоритетів розвитку страхового ринку має бути безпосередньо пов'язаним із ринком фінансового капіталу, що дає змогу комбінувати різні фінансові інструменти, зокрема, використовувати цінні папери для безпечного та прибуткового розміщення страхових резервів; розвитком системи взаємодії банківського і страхового секторів економіки, вторинного ринку страхових послуг, допоміжної та обслуговуючої інфраструктури ринку особистого страхування; належного рівня поінформованості споживачів послуг про стан і можливості ринку страхування. Державні регуляторні органи особливу увагу повинні приділити: забезпеченню дієвого нагляду за фінансовими посередниками на основі консолідованого обліку ризиків відповідно до міжнародних стандартів; узгодженню механізму надання податкових пільг для небанківських установ з метою обмеження диспропорційного розвитку одних установ за рахунок інших; стимулюванню розвитку механізмів ґарантування безпеки внесків юридичних та фізичних осіб, зокрема шляхом введення обов'язкового страхування таких банківських ризиків, як страхування великих депозитів і професійної відповідальності банкірів.

7. З'ясовано, що банки змушені одночасно конкурувати у багатьох сеґментах ринку фінансового капіталу, що потребує прийняття ними нестандартних рішень стосовно вибору власної стратегії діяльності та подальшого розвитку. Важливими напрямами розбудови вітчизняної банківської системи визначено такі: підвищення рівня капіталізації банків, консолідація і раціональне територіальне розміщення банків. З метою забезпечення конкурентних переваг банкам доцільно ширше використовувати обслуговування клієнтів через фінансові супермаркети, яке передбачає надання різних видів послуг у комплексі; створювати об'єднання для емісії цінних паперів клієнтів і консорціумного кредитування; відпрацювати механізм залучення довготермінових ресурсів банків у іпотечну житлову систему; впроваджувати аґентські програми емісії й еквайрінгу банківських карт на реґіональному рівні. Запропоновано внести зміни в законодавство щодо використання фінансових векселів як важливого інструменту розвитку фінансового ринку. Емітовані банками фінансові векселі збільшують обсяги залучених ресурсів за рахунок тимчасово вільних коштів суб'єктів підприємницької діяльності, сприяють прискоренню розрахунків. Пріоритетним напрямом діяльності банків має стати фінансування науково-дослідних програм підприємств, цільове кредитування науково-виробничих комплексів, створених для втілення конкретних дослідних проектів, а також підтримка прискореного розвитку наукомістких галузей економіки.

8. В умовах приватної власності є багато можливостей диверсифікації джерел залучення й розміщення через ринок фінансового капіталу коштів і заощаджень населення. Слід удосконалити порядок випуску та розміщення цінних паперів саме для приватних інвесторів: за обліґаціями внутрішньої державної позики встановити вищі процентні ставки порівняно з банківськими депозитними ставками, запропонувати за ними триваліші терміни розміщення заощаджень (5-ти чи 10-ти річні обліґації), передбачивши відповідний механізм їхнього захисту; при емісії муніципальних цінних паперів і корпоративних обліґацій забезпечити можливість їх вільного обігу й умови ґарантування дохідності. Перспективним напрямом залучення коштів населення є розвиток ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, зокрема, запровадження облігацій для фізичних осіб під державну ґарантію за "золотою позичкою". Для розвитку іпотечного кредитування населення як однієї з передумов активізації функціонування ринку фінансового капіталу варто: відпрацювати механізм державних ґарантій під іпотечне кредитування; врегулювати умови випуску і розміщення іпотечних обліґацій; прискорити прийняття такого земельного законодавства, котре сприятиме отриманню населенням іпотечного кредиту під заставу земельних ділянок, на які оформлені права власності.

9. В економічній системі держави можна простежити тенденцію зростання вертикально інтеґрованих конґломератів та розширення сфери діяльності як формальних, так і неформальних промислово-фінансових об'єднань. Ці стосунки стають ще складнішими й взаємозалежними, оскільки підприємства і банки здійснюють спільні фінансові операції, пов'язані з міжкорпоративним кредитуванням, емісією та обігом обліґацій, заставних й інших цінних паперів. З огляду на це запропоновано програму виходу підприємства на ринок фінансового капіталу, яка сприятиме підвищенню ринкової вартості підприємства, мінімізації ризику банкрутства і зростанню його конкурентоспроможності; дає змогу реалізувати спільну стратегію діяльності учасників і застосовувати новітні фінансові інструменти, зокрема, адаптувати фінансовий інжиніринг до потреб розвитку підприємства через поєднання емісії його обліґацій з іпотечним кредитуванням працівників. Для підвищення ефективності функціонування промислово-фінансової групи як цілісної системи запропоновано економіко-математичну модель визначення оптимального складу учасників, яка дає змогу в процесі об'єднання фінансових капіталів досягнути максимальної прибутковості їхньої діяльності.

10. Встановлено, що дерегуляція економіки прискорює створення нових підприємств, які працюватимуть з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного проґресу. Доцільно розробити національну концепцію будівництва нових підприємств, передбачивши в ній для будівництва промислових об'єктів залучення на паритетних засадах державних та приватних інвестицій - як вітчизняних, так і іноземних. У перспективі для цього можливе використання мобілізованих через ринок фінансового капіталу коштів страхових компаній та пенсійних фондів, леґалізованих капіталів. Задіяння колективних інвесторів для залучення довготермінових інвестицій у економіку країни сприятиме стабілізації фінансового ринку.

11. Державна політика має сприяти залученню в інвестиційний процес потужних світових експортерів капіталу; запобіганню економічної залежності держави від обмеженого кола іноземних інвесторів; створенню сприятливого інвестиційного клімату. У процесі підготовки вступу до Світової організації торгівлі варто прийняти Національну програму розвитку ринку капіталу в Україні, що сприятиме координації взаємодії органів влади та учасників ринку. Водночас доцільно щорічно уточнювати програму розвитку ринку капіталу і затверджувати її одночасно з проектом державного бюджету, що дасть змогу постійно координувати вищевказану взаємодію.

12. Доведено, що доцільно застосовувати системний підхід для максимального використання порівняльних переваг при співробітництві України з тією чи іншою міжнародною економічною організацією. Відтак основою співпраці має бути чітке розмежування функції та відповідальності міжнародних фінансових інституцій і вітчизняних державних установ, що відповідають за здійснення співробітництва; визначення ролі кожного учасника в процесі реалізації спільних проектів і належний контроль за використанням запозичених коштів; розширення застосування фінансових інструментів, що не потребують державних ґарантій. Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями має бути зорієнтована не стільки на мінімізацію запозичень, скільки на ефективніше використання переваг і можливостей, що надають членство у цих інституціях чи укладені домовленості.

13. У світовій економіці намітилася тенденція формування різноманітних реґіональних об'єднань, тому на державному рівні слід прийняти єдиний меморандум про сприяння розвитку фінансових взаємовідносин у межах цих інтеґраційних новоутворень за напрямами: спрощений режим у сфері уніфікації фінансового й валютного законодавств країн-членів реґіональних об'єднань для регулювання міждержавних потоків капіталів; розробка концептуальних засад забезпечення довготермінової фінансової безпеки країн-учасниць реґіональних об'єднань; застосування єдиних міжнародних стандартів, що сприятиме інтеґрації ринків капіталів і координуватиме вихід на світові фінансові ринки. Враховуючи реальні можливості співпраці, варто сконцентрувати зусилля на формуванні у реальному секторі економіки постіндустріального сеґмента високотехнологічного виробництва інноваційної продукції та розвивати інноваційні структури, які є конкурентоспроможними на світовому ринку.

14. Виконане дослідження дало змогу сформулювати нові наукові проблеми, що мають важливе теоретичне та практичне значення і можуть стати предметом подальших наукових пошуків, зокрема такі: оптимізація управління корпоративно-консолідованим фінансовим капіталом суб'єктів господарювання; активізація іпотечного кредитування за рахунок залучення інструментів ринку фінансового капіталу; розробка матричної балансової моделі визначення величини фонду, яку можна використовувати для розрахунку національного стабілізаційного та іпотечного фондів; застосування методики програмно-цільового підходу в процесі розробки інвестиційної стратегії діяльності фінансових посередників на ринку фінансового капіталу з урахуванням промислово-фінансової інфраструктури та довготермінових перспектив її розвитку. Крім того, напрацьований в дисертації методологічний та економіко-математичний інструментарій може бути застосований в процесі вирішення широкого спектру більш вузьких (конкретних) актуальних науково-теоретичних і прикладних завдань, пов'язаних з функціонуванням фінансового ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Алексеєнко Л.М. Ринок фінансового капіталу: становлення, проблеми та перспективи розвитку: Монографія. - К.: Вид. буд-к "Максимум"; Тернопіль: Екон. думка, 2004. - 424 с. - 28,2 д. а.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Алексеєнко Л.М. Перспективи становлення ринку цінних паперів в Україні // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 1999. - Вип. 6. - С. 13-18. - 0,55 д. а.

3. Алексеєнко Л.М. Значення корпоративного контролю за приватизованими підприємствами в банківській діяльності // Банківська справа. - 2000 - № 5. - С. 26-28. - 0,41 д. а.

4. Алексеєнко Л.М. Фінансові аспекти довірчого управління акціями підприємства // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2000. - Вип. 9. - С. 199-204. - 0,9 д. а.

5. Алексеєнко Л.М. Проблеми сумісного інвестування в процесі приватизації підприємств // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2000. - Вип. 11. - С. 22-29. - 0,9 д. а.

6. Алексеєнко Л. М. Фінансова стратегія виходу підприємства на ринок цінних паперів // Фінанси України. - 2001. - № 1. - С. 131-136. - 0,68 д.а.

7. Алексеєнко Л.М. Вибір фінансової стратегії виходу підприємства на ринок цінних паперів // Фінанси України. - 2001. - № 12. - С. 50-55. - 0,53 д.а.

8. Алексеєнко Л.М. Страхування відповідальності в інститутах спільного інвестування // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2001. - Вип. 15. - С. 43-47. - 0,46 д. а.

9. Алексеєнко Л.М. Фінансові інституції та перспективи їх діяльності в Україні // Наукові записки: Зб. наук. праць / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 2001. - Вип. 9. - С. 177-180. - 0,28 д. а.

10. Алексеєнко Л.М. Перспективи розвитку корпоративного управління в Україні // Науковий вісник Волинського державного ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. Екон. науки. - Луцьк, 2002. - Вип. 8. - С. 177-180. - 0,48 д. а.

11. Алексеєнко Л.М. Фінансовий менеджмент у системі корпоративних відносин // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2002. - Вип. 7/2. - С. 83-85. - 0,28 д. а.

12. Алексеєнко Л.М. Реалії трансформації податкових відносин з метою легалізації фінансових капіталів // Науковий вісник: Зб. наук. праць. / Академія державної податкової служби України - Ірпінь, 2002. - Вип. 4 (18). - С. 70-72. - 0,2 д. а.

13. Алексеєнко Л.М. Концептуальні передумови становлення ринку фінансового капіталу в Україні // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Економіка. - Тернопіль, 2002. - Вип. 12. - С. 105-109. - 0,48 д. а.

14. Алексеєнко Л.М. Державне регулювання ринку фінансового капіталу в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / Дніпропетровський національний ун-т. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 155. - С. 123-127. - 0,25 д. а.

15. Алексеєнко Л.М. Аналіз вітчизняного ринку фінансового капіталу в умовах зміни світової економічної кон'юнктури // Наукові записки: Зб. наук. праць / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 2003. - Вип. 12. - С. 34-37. - 0,4 д. а.

16. Алексеєнко Л.М. Основні напрямки стабілізації ринку фінансового капіталу в умовах європейської інтеґрації // Вісник Технологічного ун-ту Поділля. Сер. Екон. науки. - Хмельницький, 2003. - Вип. 2, Т. 1 (50). - С. 51-54. - 0,45 д. а.

17. Алексеєнко Л.М. Фінансовий капітал: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення // Науковий вісник Волинського державного ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. Екон. науки. - Луцьк, 2003. - № 9. - С. 74-79. - 0,6 д. а.

18. Алексеєнко Л.М. Управління фінансовим капіталом в умовах вибору інноваційної моделі розвитку економіки // Наукові праці Донецького національного технічного ун-ту. Сер. Економічна. - Донецьк, 2003. - Вип. 60. - С. 129-134. - 0,5 д. а.

19. Алексеєнко Л.М. Роль науки в адаптації національного ринку фінансового капіталу в умовах європейського вибору // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2003. - Вип. 5/1. - С. 102-106. - 0,56 д. а.

20. Алексеєнко Л.М. Взаємозв'язок ринку фінансового капіталу з макроекономічними показниками // Наукові записки Національного ун-ту "Острозька академія". Сер. Економіка. - Острог, 2003. - Вип. 4. - С. 12-20. - 0,5 д. а.

21. Алексеєнко Л.М. Теоретичне осмислення ринку фінансового капіталу як основи поєднання інтересів учасників // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / Дніпропетровський національний ун-т. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип. 186. - С. 1129-1134. - 0,3 д. а.

22. Алексеєнко Л.М. Соціально-економічні аспекти формування ринку фінансових послуг в економіці України // Наукові записки Національного ун-ту "Острозька академія". Сер. Економіка. - Острог, 2003. - Вип. 5. - С. 16-26. - 0,58 д. а.

23. Алексеєнко Л.М. Оцінка тенденцій розвитку ринків капіталу та праці в Україні // Зб. наук. праць / Український державний морський технічний ун-т ім. адмірала Макарова. - Миколаїв, 2004. - № 1 (394). - С. 144-152. - 0,5 д. а.

24. Алексеєнко Л.М. Міжнародний валютний фонд і ринок капіталу: нові реалії на шляху до консенсусу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнародних відносин. - Київ, 2004. - Вип. 46, Ч. І. - С. 190-194. - 0,5 д. а.

25. Алексеєнко Л.М. Актуальні проблеми мобілізації фінансового капіталу // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 30-37. - 0,56 д. а.

26. Алексеєнко Л.М. Фінансове забезпечення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Економіка. - 2004. - Вип. 69. - С. 15-16. - 0,31 д. а.

27. Алексеєнко М.Д., Алексеєнко Л.М. До питання про доступ іноземного капіталу в банківську систему України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць / Науково-дослідний економічний ін-т. - К., 2004. - Вип. 6. - С. 42-47. - 0,54 д. а. (авт. - 0,2 д. а.). Автором проаналізовано наслідки присутності філій іноземних банків в Україні, внесено пропозиції щодо захисту конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи.

28. Лютий І.О., Алексеєнко М.Д., Алексеєнко Л. М. Традиційно усталені та новітні засади діяльності фінансових посередників у конкурентному середовищі // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2004. - Вип. 5/1. - С. 211-218. - 0,68 д. а. (авт. - 0,28 д. а.). Автором визначено тенденції діяльності фінансових посередників в умовах формування глобальної "альянсової" економіки, розглянуто діяльність фінансових супермаркетів.

29. Алексеєнко М.Д., Алексеєнко Л.М. Застава як спосіб забезпечення кредитів рефінансування // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць / Науково-дослідний економічний ін-т. - К., 2004. - Вип. 12. - С. 33-36. - 0,4 д. а. (авт. - 0,2 д. а.). Автором здійснено класифікацію видів забезпечення кредитів у рефінансування, обґрунтування доцільності законодавчого регулювання використання методу заставного пула.

30. Алексеєнко М.Д., Алексеєнко Л.М. Деякі аспекти формування статутного капіталу банку // Фінанси України. - 2005. - № 4. - С. 109-115. - 0,45 д. а. (авт. - 0,2 д. а.). Автором проведено аналіз формування власного капіталу банків, уточнено визначення поняття "статутний капітал банку".

31. Алексеєнко Л.М. Фінансовий капітал в економічній системі держави // Фінанси України. - 2005. - № 9. - С. 7-12. - 0,45 д. а.

Публікації в інших виданнях

32.Алексеєнко Л.М. Фінансові проблеми приватизації державної власності в Україні // Фінансові проблеми економіки перехідного періоду: Зб. наук. праць / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 1997. - С. 48-52. - 0,3 д. а.

33.Алексеєнко Л.М., Крисоватий А.І., Джастус Е. Соціально-економічні аспекти інтеґрації України з Європейським Союзом // Вісник Тернопільської академії народного господарства: За матер. міжнар. наук. конфер. "Проблеми економічної інтеґрації України в Європейський Союз: мікроекономічний аспект", 23-25 вересня 1997 р. - Тернопіль: ТАНГ; Франкфурт-на-Майні: Ун-т ім. Й.В. Гете, 1997. - Спец. вип. 1. - С. 23-26. - 0,5 д. а. (авт. - 0,4 д. а.). Автором проаналізовано стан європейського фінансового ринку і визначено пріоритетні напрями розвитку фінансової системи України в умовах економічної інтеґрації до Європейського Союзу.

34. Алексеєнко Л.М. Фінансові аспекти становлення ринку капіталу в Україні // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України: Зб. наук. праць / Волинський держ. ун-т. - Луцьк, 1998. - С. 38-40. - 0,25 д. а.

35.Alekseyenko L. Risks in the Investment Activity of an Enterprise // The Herald of Ternopil Academy of National Economy. By the Materials of the Fourth International Scientific Conference "The Problems of Economic Integration of Ukraine into the European Union: Investment Issues", 13-15 September, 1999. - Ternopil: TANE; Frankfurt on Main: J.-W. Goethe University. - 1999. - Special issue 11. - С. 8-11. - 0,45 д. а.

36.Алексеєнко Л.М. Економічна політика держави в сфері приватизації // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. "Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в умовах ринкової економіки", 17-18 травня 1999 р. / Чернівецький торг.-екон. ін-т КНТЕУ. - Чернівці, 1999. - С. 162-165. - 0,2 д. а.

37.Алексеєнко Л., Смоленюк Р. Фінансові проблеми розвитку ринку цінних паперів в Україні // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. "Становлення і розвиток підприємництва в Україні", 28-29 квітня 1999 р. / Хмельницький ін-т бізнесу. - Хмельницький, 1999. - С. 238-243. - 0,27 д. а. (авт. - 0,25 д. а.). Автором узагальнено особливості діяльності фінансових посередників у економічній системі держави, обґрунтовано перспективи розвитку ринку цінних паперів.

38. Алексеєнко Л.М. Фінансові аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємства // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Зб. наук. праць / Волинський держ. ун-т. - Луцьк, 1999. - С. 222-225. - 0,25 д. а.

39. Алексеєнко Л.М. Перспективи становлення ринку обліґацій в Україні // Формування економічних відносин в умовах становлення ринку: Зб. наук. праць / Під ред. д.е.н., проф. І. Д. Фаріона / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 1999. - Вип. 3. - С. 15-20. - 0,38 д. а.

40. Алексеєнко Л.М. Становлення інституту реєстраторів в умовах розвитку ринку цінних паперів // Економіка і ринок: облік, аналіз і контроль. Наук. журнал / Під ред. д.е.н., проф. І. Д. Фаріона / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 2000. - Вип. 2. - С. 21-25.- 0,24 д. а.

41. Алексеєнко Л.М. Перспективи розвитку фінансових інституцій підприємства в Україні з врахуванням досвіду Європейського Союзу // Вісник Тернопільської академії народного господарства: За матер. п'ятої міжнар. наук. конф. "Проблеми економічної інтеґрації України в Європейський Союз: європейські студії", 13-15 вересня 2000 р. - Тернопіль, 2000. - Вип. 15, Ч. 3. - С. 145-147. - 0,36 д. а.

42. Алексеєнко Л.М. Сутність фінансового менеджменту в управлінні капіталом // Економіка і ринок: облік, аналіз і контроль: Наук. журнал / Під ред. д.е.н., проф. І. Д. Фаріона / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 2000. - Вип. 3. - С. 59-63. - 0,3 д. а.

43. Алексеєнко Л. М., Олексієнко В. М., Юркевич А. І. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (українсько-англійсько-російський тлумачний словник). - К.: Вид. буд-к "Максимум"; Тернопіль: Екон. думка, 2000. - 592 с. - 72 д. а. (авт. - 28 д. а.). Автором підготовлено розділ І "Тлумачення термінів з основних напрямків банківської справи та фондового ринку".

44. Алексеєнко Л.М., Тимчук О.Й. Механізм застосування облігацій внутрішньої державної позики в Україні // Економіка і ринок: облік, аналіз і контроль: Наук. журнал / Під ред. д.е.н., проф. І. Д. Фаріона / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль, 2001. - Вип. 5. - С. 13-25. - 0,72 д. а. (авт. - 0,62 д. а.). Автором проведено аналіз механізму розміщення обліґацій внутрішньої державної позики, обґрунтовано необхідність та шляхи його реформування.

45. Алексеенко Л.М. Фондовый рынок и реальный сектор экономики // Финансовая теория и политика современного государства: Сб. научн. трудов. - Болгария: ФБФГАР-АО, Велико Тырново (Болгария), 2002. - С. 25-30. - 0,41 д. а.

46. Алексеєнко Л.М. Процес підтримки прийняття рішень та інвестиційна політика підприємства // Науковий вісник. Екон. науки: Зб. наук. праць за матер. ХІІІ міжнар. наук.-практ. конф. "Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура", 9-10 квітня 2002 р. / Чернівецький торг.-екон. ін-т КНТЕУ. - Чернівці, 2002. - Вип. 2., Ч. ІІ. - С. 318-322. - 0,35 д. а.

47. Алексеєнко Л.М. Ефективність оподаткування в умовах становлення ринку фінансового капіталу в Україні // Финансы. Учет. Банки.: Сб. научн. трудов Донецкого национального ун-та / Под общ. ред. П. В. Егорова. - Донецк, 2002. - Вып. 8.; Ч.2. - С. 237-243. - 0,5 д. а.

48. Алексеєнко Л.М. Ефективність спрямування фінансового капіталу в реструктуризацію економіки // Материалы Всеукр. межвуз. конф. "Управление региональным развитием", 6 декабря 2002 г. / Крымская акад. природоохр. и курортного строит-ва. - Симферополь, 2002. - С. 103-106. - 0,2 д. а.

49. Алексеєнко Л.М., Олексієнко В. М. Економічний тлумачний словник: Власність, приватизація, ринок цінних паперів (українсько-англійсько-російський). - Тернопіль: Астон, 2003. - 672 с. - 39,06 д. а. (авт. - 19,5 д. а.). Автором уточнено терміни "акціонерний капітал", "вексель", "капіталізація", "ринок", "ринок цінних паперів", "фондовий ринок" та ін.

50. Алексеєнко Л.М. Теоретичні дослідження та еволюція сутності ринку фінансового капіталу // Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - № 11. - С. 3-6. - 0,43 д. а.

51.Алексеєнко Л.М. Протекціоністська політика держави як запорука розвитку ринку фінансового капіталу в Україні // Міжвузівська наук.-практ. конф. "Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій", 26 лютого 2003 р. / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Вінниця, 2003. - С. 20-22. - 0,3 д. а.

52. Алексеєнко Л.М. Принцип фінансової справедливості в реформуванні податкової системи України // Матеріали наук.-практ. конф. "Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми", 18-19 грудня 2003 р. / Національна академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2004. - Ч. ІІ. - С. 3-6. - 0,2 д. а.

53. Алексеєнко Л.М. Актуальні питання розробки методології сучасних інтеґраційних фінансових процесів в умовах глобалізації світової економіки // Зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. "Стан та розвиток економічної науки у Київському університеті: ретроспектива, сучасність і перспектива", 15-16 червня 2004 р. / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка - К., 2004. - С. 77-79. - 0,2 д. а.

54. Алексеєнко Л.М. Оцінка ефективності функціонування фінансового капіталу в глобальному середовищі // Зб. наук. праць наук.-практ. конф. "Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні", 29-30 травня 2003 р. / Запорізький національний технічний ун-т. - Запоріжжя, 2004. - С. 24-34. - 0,5 д. а.

55. Лютий І.О., Алексеєнко Л.М. Стратегічні перспективи ринку фінансового капіталу в контексті інтеґраційних процесів // Світ фінансів. - 2004. - № 1. - С. 109-117. - 0,67 д. а. (авт. - 0,37 д. а.). Автором проаналізовано взаємозалежність фінансових ринків і вказано на пріоритети розвитку вітчизняного ринку фінансового капіталу.

Размещено на Allbest.ru