Місцеві бюджети як центральна ланка місцевих фінансів

Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, відображаючи економічне і соціальне становище суспільства. Деформовано структуру народного господарства, падають якісні показники виробництва, знижується виробництво продукції, зростає матеріальна і вартісна незбалансованість, а збільшення доходів населення значною мірою перевищує зростання виробництва товарів, посилюється утриманство, невміння жити на основі наявних коштів. Постійно зростаючі видатки бюджетів усіх рівнів по вирішенню соціальних проблем та інших невідкладних завдань при зниженні виробництва товарів призвели до дедалі зростаючого дефіциту доходів рад усіх рівнів.

Це підкреслює необхідність централізації бюджету в одному органі - Міністерстві фінансів України, централізованого регулювання усіх бюджетів за рахунок загальнодержавних доходів і рівного фінансування усіх галузей.

На нинішньому етапі розвитку економіки у зв'язку з необхідністю вдосконалення всієї системи управління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.

При визначенні шляхів удосконалення діючих форм бюджетного фінансування має застосовуватись диференційований підхід, а перспективи розвитку кожної з форм повинні пов'язуватися з тими цілями, досягнення яких вона повинна забезпечити.

В умовах економічної кризи особливо гострою залишається проблема соціального захисту. Основне завдання - державна гарантія соціальних послуг на рівні мінімальних стандартів. В зв'язку з цим необхідно:

зменшити суму пільг, якими користується населення;

забезпечення на мінімальному рівні бюджетного фінансування освіти, медицини за умови розвитку мережі не державних установ;

поступовий перехід від державного пенсійного, соціального і медичного забезпечення до пенсійного, соціального і медичного страхування.

Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов'язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів.

Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об'єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розміром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятості, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів місцевих бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 2/3 усіх видатків місцевих бюджетів спрямовується на соціальні потреби - соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів, що належать до соціально-культурної сфери; 1/4 усіх коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, дорожнього, житлового та комунального господарства. До місцевих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спрямуванням використовуються на природоохоронні заходи.

Дніпропетровська область є типовою для промислово розвинених регіонів України, таких як Харківська, Донецька, Львівська тощо, вона не є дотаційною, що свідчить про ефективний менеджмент на міському рівні. Згідно Постановою Кабінету Міністрів України №522 від 01.04.99 Дніпропетровська область було обрано для проведення експерименту щодо переходу на казначейське виконання місцевих бюджетів.

Метою бюджетної реформи у Дніпропетровській області було формування нової бюджетної системи міст, селищ та сіл Дніпропетровської області, яка б відповідала новій конституційній природі української держави, потреба розвитку місцевого самоврядування, формування ринкової економіки, перетворенню місцевих бюджетів у головний інструмент соціально-економічного регулювання та економічного зростання всього регіону. Для цього бюджет кожного міста повинен стати його фінансовим планом, спрямованим на забезпечення поступового розвитку та подолання соціально-економічної кризи.

У ході бюджетної реформи для регіону повинні бути створені умови, за яких державний бюджет України та місцеві бюджети зможуть забезпечити стабільне фінансування виконання державою та органами місцевого самоврядування покладених на них Конституцією і законами України функцій та завдань. Необхідно привести у відповідність взяті органами місцевого самоврядування правові зобов'язання та фінансові можливості їх забезпечення. Надалі не може зберігатися практика, коли фінансово не забезпечується значна частина видатків місцевих бюджетів, що включають бюджетні призначення на конкретні цілі, встановлені рішенням про місцевий бюджет.

Необхідно раціоналізувати сукупні витрати, перебудувати їх організацію. Органи місцевого самоврядування мають відмовитись від нераціональних бюджетних видатків, значно підвищити ефективність використання бюджетних коштів, забезпечити повне і своєчасне фінансування бюджетних програм та бюджетної сфери. Мова йде про концентрацію видатків на головних соціально-економічних програмах, здійснення яких дозволить розв'язати найбільш гострі проблеми, що постали перед регіонами.

Необхідно раціоналізувати мережу закладів, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також оптимізувати чисельність зайнятих у бюджетній сфері. Держава має фінансувати тільки ті послуги у соціальній сфері, які неможливо отримати на ринку, і в таких обсягах, що відповідають цивілізованим стандартам якості.

Необхідно підвищити державний та публічний контроль за використанням коштів місцевих бюджетів. Йдеться, у першу чергу, про організацію виконання місцевих бюджетів, зокрема, казначейського управління бюджетними коштами, ліквідацію зустрічних потоків фінансових ресурсів у бюджетній системі.

Використана література

Книги:

1. Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. -Москва: Финансы и статистика, 1994.- 724С.

2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К. Вища школа. 1994.-364с.

3. Василик О.Д. Державні фінанси України. - Київ: Вища школа, 1997.- 320с.

4. Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку» - Київ: Основи, 1993.- 286с.

5. Гриценко.О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996.- 180 с.

6. Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.- М.: Интел-синтез, 1994.-124с

7. Кравцов Г.И. Деньги, кредит, банки. Справочное пособие. - Минск: Меркавание, 1994. - 269 с.

8. Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. - М.: Аудит - 1994. 163с.

9. Комаринський Я. Яремчук. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська енциклопедія ім. М.М.Баксана, 1996. - 300с.

10. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995 - 160с.

11. Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки.- М.: - Дис.1997. - 224с.

12. Крутиков Р.А. Толковьій словарь рьіночной єкономики. - М. : Сотрудничество, 1993. - 301с.

13. Моляков Д.С. Финансьі предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансьі и статистика. 1997 - 176с.

14. Макаров В.Г. «Теория бухгалтерского учета» - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

15. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - Київ: Основи, 1993.- 383С.

16. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. - К.: Основи, 1997.- 243 с.

17. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Издательство Либра. ООО, 1996. - 344 с.

18. Родионова В.М. Финансы. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 400С.

19. Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.- 247с.

20. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності.- К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

21. Тальмина П.В. Финансовьіе рьічаги повьішени фондоотдачи.- М.: Финансьі статистика, 1990.-207с.

22. Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. - М.: Финансьі и статистика, 1984. - т.1. 511с.

23. Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. М.: Финансьі и статистика, 1986. - т.2-511с.

24. Финансово-кредитньій словарь. В 3-х т. - М.: Финансьі і статистика, 1988 т.3. - 511с.

25. Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-єкономическим расчетам. - М.Метаінформ, 1995г. - 128с.

26. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Видавництво “Генеза”, 1997.- 384 с.

27. Яценко Б.П. Опьіт рьіночньіх отношений в Японии. - К: УкрИНТЄИ, 1992. - 36с.

Періодичні видання:

28. Бабич.І. Аналіз податкової системи і пропозиції до її вдосконалення. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№12,1995р.

29. Бескид.І.М. Періодичні підвалини дослідження суті державного бюджету України. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Фінанси України.»//№1, 1998р.

30. Беконя.С.М. Актуальні питання реформи системи оподаткування. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№3,1993р.

31. Василик.О.Д. шляхи зміцнення фінансового становища держави. Науково-технічний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України, “Фінанси України”//№7, 1998 р.

Нормативна база:

32. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , “Урядовий кур`єр“ 12 червня 1997 р. №105-106.

33. Закон України “Про господарські товариства” від 19 версня 1991 р. (із змінами та доповненнями).

34. Закон України “Про підприємства в Україні” 1991 р. (Із змінами та доповненнями).

35. Закон України “про внесення змін до Закону “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77

36. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” із змінами, внесеними згідно із законами № 3293-12 від 17.06.1993 р., № 297-95 - Верховна Рада від 11.07.1995 р.

Размещено на Allbest.ru