Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ФІНАНСИ»

на тему:

«Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави»

Студента Каращук Юлії Леонідівни

Курс 3 Група 11.04/4

Науковий керівник Момотюк Л.Є.

Київ НАСОА 2013



План

Вступ

1. Поняття і сутність фінансових криз

1.1 Фінансові кризи як частина економічної системи

1.2 Найбільші фінансові кризи сучасності

1.3 Форми прояви фінансових криз

2. Аналіз фінансової кризи в Україні

2.1 Фінансова криза та її вплив на безпеку держави

2.2 Аналіз кризових явищ в Україні

2.3 Вплив фінансової кризи на розвиток економіки України

2.4 Перспективи виходу з фінансової кризи

2.5 Посткризові очікування

3. Аналіз проявів сучасної фінансово-економічної кризи у світі

3.1 Причини виникнення і прояви поточної фінансової кризи в США

3.2 Прогнози економістів про подальший розвиток економічної ситуації в світі

3.3 Досвід країн світу щодо подолання наслідків світової фінансової кризи

Висновок

Список використаної літератури

фінансовий криза подолання економіка



Вступ

Протягом 2007-2009 рр. більша частина провідних країн світу перебуває в стані фінансово-економічної кризи. Україна в даному випадку не є винятком. Про те, що країни перебувають в стані фінансової кризи свідчать основні їх макроекономічні показники, такі як: ВВП, рівень інфляції, торгівельне сальдо, рівень безробітних, стан гривні, політична роздробленість уряду і соціальна нерівність населення. Проте найбільшої уваги зосереджено саме на зменшенні виробництва, адже цей фактор є ключовим при вирішенні проблем, отриманих внаслідок кризи.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що виявлення впливу фінансової кризи на економіку країн допоможе не лише підготуватись до її наслідків, а й передбачити їх і змогти вплинути на них - рядом ефективних методів. Тому доцільно аналізувати сучасний стан економіки.

Прогнозуванням впливу фінансової криз на країни, їх наслідки та вплив на них є однією із основних і важливих завдань діяльності вчених-економістів сучасності. В економічній літературі описуються різні підходи до вибору стратегії подолання кризових явищ в різних країнах та в Україні, але питання щодо їх вдосконалення на сьогодні залишається недостатньо дослідженими.

Мета і завдання дослідження. Основною метою мого дослідження є комплексне теоретичне і практичне дослідження фінансових криз та шляхи їх локалізації.

Відповідно до цієї мети були поставлені такі завдання дослідження:

- викласти економічний зміст фінансових криз;

- проаналізувати фінансові кризи та їх вплив на розвиток економіки в сучасних умовах;

- вивчити прогнози економістів про подальший розвиток економічної ситуації у світі;

- обґрунтувати методичні підходи щодо вирішення питання подолання світових фінансових криз.

Об'єктом дослідження є показники розвитку різних країн та України.

Предметом дослідження є світові фінансові кризи.

Методи дослідження. Методологічними засадами курсової роботи є положення фінансової теорії, наукові праці вчених, які стосуються проблем світових фінансових криз, а також використано метод спостереження та метод порівняльного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти та показники країн світу і України; матеріали комітету статистики; наукові публікації з розглянутої тематики; офіційні світові статистичні матеріали, незалежні та власні експертні дослідження.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що в курсовій роботі сформульовані і науково-обґрунтовані теоретичні та практичні рекомендації, які можуть бути основою щодо подолання світових фінансових криз.



1. Поняття і сутність фінансових криз

1.1 Фінансові кризи як частина економічної системи

Розвиток світових валютно-кредитних відносин супроводжуються спалахами фінансових криз. У минулому столітті вони почали набувати міжнародного характеру. Значною мірою фінансові кризи стали відбитком на господарстві різних країн.

Між економістами ведеться дискусія, потрібна складна класифікація міжнародних криз, або всі кризи мають спільні риси і характеристики, що дозволяє казати про існування єдиної моделі кризи. Більшість експертів вважають, що можна виділити два види криз.

Перший вид передбачає, що у результаті слабких позицій тієї чи іншої національної валюти власники капіталу прагнуть вивести свої активи з цієї валюти і спостерігається «втечу капіталу», яка спричиняє загальноекономічні складнощі.

Другий тип кризи деякими фахівцями іменується «заразним», оскільки пов'язаний з недовірою різним видам активів чи цінних паперів.

Безліч чинників визначають виникнення і розвиток фінансових криз. Зазвичай умовою фінансових криз є порушення, неблагополуччя у співвідношенні різних видів активів в певних ланках фінансової системи. Коли виникають сумніви в надійності банків, вкладники прагнуть швидше вилучити свої вклади, а так як банки мають обмежені ліквідними коштами, то вони не можуть відразу повернути значну частину вкладів. У силу взаємозв'язку елементів господарської системи може початися ланцюгова реакція, яка веде до фінансової кризи. Іноземний капітал іде з країни. Одночасно, а може бути раніше, витікає національний капітал. Догляд і втеча капіталу з країни призводить до збільшення попиту на іноземну валюту. Навіть високий рівень валютних резервів може виявитися нездатним задовольняти зростаючий попит. Широке використання інформаційної техніки призвело до того, що кризи, що виникають на національних фінансових ринках, швидко набувають міжнародного характеру.

1.2 Найбільші фінансові кризи сучасності

Історії відомо чимало світових криз: всеосяжних чи які зачіпають вузьке коло країн, затяжних і менше тривалих. Їх причини, зазвичай, завжди різні, а наслідки є схожими. Кризові явища залишають відбиток як на економіку країн так і на людські долі, перетворюючи багатьох на злидарів за день.

ХХ століття було багатим на світові економічні кризи. Чималу роль в цьому відіграли Перша й Друга світові війни, у ході фінансові ринки країн перетворилися на «руїни», подібно містам після бомбардувань.

Криза 1973-1974 років отримала назву нафтової, оскільки її причиною став різкий і безпрецедентний рівень зростання нафтових цін, які підвищилися на 400% (з 3 до 12 доларів за барель). Частково причиною такого явища було зменшення обсягів видобутку нафти в арабських країнах, частково - війна Ізраїлю проти Сирії та Єгипту. У результаті кризи чітко оголилася залежність економіки розвинутих країн від ціни енергоносіїв.

Глибина світової кризи, що вирує сьогодні, значно більша, ніж у 70-ті, 80-ті, 90-ті та в першому десятиріччі нинішнього століття. Більшість експертів уже порівнює її з глобальною економічною кризою кінця 20-х - середини 30-х років ХХ століття.

Нинішня криза глобалізації і глобалізму веде свій відлік від 1997 року, коли розгорнулася глобальна фінансова криза (ланцюг фінансових криз) і відтак різко впала міжнародна торгівля. Ці процеси охопили спочатку Азійський регіон, а потім Латинську Америку, Росію та Україну.

На початку ХХI століття спостерігаються такі основні кризи:

- криза долара як світової резервної валюти;

- криза довіри до глобального топ-менеджменту;

- криза "перевиробництва" і "надспоживання";

- дисбаланс у світовій економіці, пов'язаний із надвисоким рівнем глобального спекулятивного капіталу;

- цивілізаційна криза.

Криза 1998 року, виявився для Росії однією з найважких за всю історію. Девальвація, дефолт… Причини кризи лежали немов у величезному розмірі державного боргу, низький рівень ціни сировину у світі, велика заборгованість держави за погашення ДКО, терміни яких вже пройшли.

Протягом останнього десятиліття активно обговорюється питання наскільки довго американський долар виконуватиме роль резервної валюти і що поступово прийде йому на зміну. Вочевидь, зростає необхідність у міжнародній угоді щодо глобальної резервної валюти і системи контролю над нею.

Світові масштаби валютних операцій у десятки разів перевищують реальні операції з активами. Річний оборот валютного ринку вдесятеро більший, ніж світовий ВВП, який на початок 2008 року становив близько $58 трлн. За деякими оцінками, загальні світові фінансові активи зросли за останні 25 років майже у 30 разів і більш ніж утричі переважають світовий ВВП (у США - у 4 рази).

Нинішня світова криза торкнулася всіх країн - як розвинутих, так і тих, що розвиваються. На думку багатьох економістів, це передусім криза сучасної моделі західної цивілізації, що виникла під тягарем її внутрішніх протиріч, коли високий рівень споживання населення не відповідає наявним ресурсам і рівню виробництва. Глобальне надспоживання призводить до тотальної кризи.

Отже, фінансова глобалізація і бурхливий розвиток фінансових ринків, збільшення кількості його учасників і обсягу угод, безліч інструментів, зокрема нових, сприяє зростанню втрат у разі виникнення кризових явищ.



1.3 Форми прояви фінансових криз

Фінансова криза включає наступні явища:

- обвальне падіння валютних курсів;

- різке підвищення процентних ставок;

- вилучення банками в масовому порядку своїх депозитів в інших кредитних установах, обмеження та припинення видач готівки з рахунків (банківська криза);

- руйнування нормальної системи розрахунків між компаніями за допомогою фінансових інструментів (Розрахунковий криза);

- криза грошового звернення;

- боргова криза.

Безліч чинників визначають виникнення і розвиток фінансових криз. Нерідко причини кризи залишаються загадкою. Зазвичай, умовою фінансових криз є порушення, неблагополуччя в співвідношенні різних видів активів в певних ланках фінансової системи. Коли виникають сумніви в надійності банків, вкладники прагнуть швидше вилучити свої вклади, а так як банки володіють обмеженими ліквідними коштами, то вони не можуть відразу повернути значну частину вкладів. В силу взаємопов'язаності елементів господарської системи може початися ланцюгова реакція, що приводить до фінансової кризи. Іноземний капітал йде з країни. Втеча капіталу з країни призводить до збільшення попиту на іноземну валюту. Навіть високий рівень валютних резервів може виявитися нездатним задовольняти зростаючий попит. Широке використання інформаційної техніки призведе до того, що кризи, які виникають на національних фінансових ринках, швидко набувають міжнародного характеру.

У світі налічується близько 4 тис. хедж-фондів, що спеціалізуються на спекулятивних операціях. Вони зосереджують 400-500 млрд дол. ліквідних коштів, які при узгодженості їх дій можуть бути використані в будь-якому центрі для отримання спекулятивного прибутку. За оцінкою МВФ, 5-6 найбільших фондів здатні мобілізувати до 900 млрд дол. для нападу на ту чи іншу національну валюту або фондовий ринок. Не всі фінансові центри здатні протистояти такому тискові.

Фінансова криза чинить негативний вплив на сектор матеріального виробництва і на накопичення капіталу. Найгострішою проблемою стає зайнятість робочої сили. В ході розвитку криз у 90-ті роки вражені нею країни втрачали до 14% свого ВВП на річному рівні, і для відновлення докризового рівня економічного зростання було потрібно до шести років. Кризи викликали збільшення дефіцитів платіжних балансів в кризових країнах більш ніж на 2% ВВП у порівнянні з некризовими країнами. Кризи 90-х років негативно позначилися на розвитку виробничого та грошово-кредитного секторів світового господарства. Різке скорочення виробництва в кризових господарствах призводило до зменшення темпів зростання зовнішньої торгівлі та загострення конкуренції через зміни валютних курсів.

Таким чином, фінансові кризи показали необхідність перебудови світової фінансової системи, введення більшої відкритості, поліпшення звітності, зміцнення національної економічної політики.



2. Аналіз фінансової кризи в Україні

2.1 Фінансова криза та її вплив на безпеку держави

Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними й політичними чинниками. До числа економічних, тих, що зумовлюють фінансову кризу, належать становище та рівень матеріального виробництва в державі. Висока вартість виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, яка зумовлена великою матеріало- і енергомісткістю виробництва, високими трудовими затратами, зменшує обсяги нагромаджень в економіці у формі прибутку, що призводить до скорочення фінансових можливостей самих підприємницьких структур, доходів держави й відповідно купівельної спроможності населення.

Фінансову кризу можуть зумовлювати також нераціональна структура виробництва, яка насамперед характеризується великою питомою вагою воєнно-промислового комплексу, залежність держави від поставок за коопераційними зв'язками енергоносіїв, сировини, матеріалів, палива. Кризові явища у сфері фінансів можуть бути викликані трансформаційними процесами в економіці, тобто зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.

Усі згадані вище явища врешті-решт негативно позначаються на обсягах виробництва валового внутрішнього продукту в державі й відповідно призводять до зменшення фінансових ресурсів, що обслуговують увесь відтворювальний процес. Вони потребують проведення жорсткої політики в обмеженні споживання й витрат як на державному, так і на рівні підприємницьких структур і населення.

Фінансова криза може бути зумовлена також політичними явищами. Це насамперед непомірні воєнні витрати, нераціональне й неефективне витрачання коштів державного бюджету та інших ланок бюджетної системи, наявність значних сум державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього.
Фінансова криза може бути зумовлена зовнішніми причинами, насамперед тими процесами, які проходять на світових фінансових ринках. Все вищесказане становить сукупність глибинних факторів. На поверхні явищ фінансова криза в кожній державі - характеризується наявністю й величиною дефіциту бюджету та стабільністю національної грошової одиниці.

Дефіцит бюджету є причиною грошової емісії, яка викликає інфляційні процеси. Інфляція є причиною недовіри до національної валюти, бажання позбутися її шляхом обміну на стабільнішу іноземну валюту. За цих умов, якщо центральний банк держави не має достатньо резервів, аби задовольнити попит на іноземну валюту, відбувається знецінення національної грошової одиниці й відповідні втрати як на державному рівні, так і на рівні господарюючих суб'єктів і населення.

Рівень інфляції насамперед характеризує масштаби зниження платоспроможності населення та підприємницьких структур. Для покриття дефіциту бюджету урядові структури часто вдаються до введення нових податків, що теж зменшує платоспроможність населення й посилює кризові явища в економіці.

Глибина кризи залежить від того, як швидко інтелектуальні сили суспільства можуть її передбачити та вжити відповідних заходів щодо її усунення. Досвід майже трьох століть підтверджує, що фінансові кризи погано піддаються прогнозуванню, однак суспільство навчилося досить ефективно їх локалізувати. Якщо держава зуміє своєчасно скоротити видатки бюджету й зупинити спад виробництва, фінансова криза не матиме серйозного руйнівного впливу. Практика свідчить, що не завжди вдається вжити антикризових заходів, якщо перетинаються й суперечать між собою інтереси різних суспільних і політичних сил. Тоді криза стає затяжною й увесь її тягар лягає на доходи населення.

Фінансова криза в Україні має не тільки глибоке історичне коріння, залишене суспільству у спадок від тоталітаризму, а й грубі прорахунки та помилки, припущені в ході трансформаційних процесів.

2.2 Аналіз кризових явищ в Україні

Стан економіки України на початку 2010 року характеризується посиленням негативних тенденцій падіння обсягів виробництва та доходів населення, зростанням рівня інфляції та безробіття, скороченням заощаджень в банківській системі, що призвело до поглиблення макроекономічних структурних диспропорцій та подальшої нестабільності.

Погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, істотне зменшення внутрішнього попиту виступили основними чинниками негативних тенденцій розвитку української економіки.

Значне погіршення фінансових результатів підприємств, скорочення капітальних витрат в кінці минулого року і невпевненість в економічній політиці держави спричинили спад інвестиційної активності.

Істотна девальвація гривни призвела до зростання собівартості виробництва, яке використовує в проміжному споживанні матеріальні ресурси імпортного походження (питома вага імпортованої продукції в проміжному споживанні складає 26,5%).

До проблем кредитування і втрати зовнішніх ринків додалися проблеми з газопостачанням вітчизняних підприємств. Внаслідок цього, на початку 2010 року значна кількість хімічних і металургійних підприємств не працювали, або працювали з мінімальним навантаженням.

Кредитна політика, направлена на стимулювання споживчого імпорту за відсутності структурних реформ в економіці і інфляційному тиску, привела до істотного погіршення зовнішньоторгівельного балансу.

Придушення інфляції у І півріччі 2008 року монетарними методами призвело до скорочення вільних залишків коштів на рахунках банків. Падіння долара ударило по громадянах і суб'єктах господарювання, які одержували доходи і зберігали заощадження в долларах США. В результаті зміцнення національної валюти серйозних втрат зазнали національні експортери, які за продані за кордон товари отримували менше коштів в гривневому еквіваленті.

Подальше знецінення курсу національної валюти у IV кварталі 2008 року стало не тільки найбільшим серед країн, що розвиваються, але призвело до величезних втрат, як для населення, так і для економіки України. В результаті цього відбувався масовий відтік грошей з банківського сектора.

Знецінення національної валюти також призвело до зростання кредитного навантаження на юридичних і фізичних осіб виданих в іноземній валюті.

Наслідком непрофесійних дій Уряду та НБУ також стало призупинення видачі депозитів вкладникам, скорочення експорту та промислового виробництва, обмеження обігових коштів підприємств та інші кризові явища в економіці.

Суттєво посилились інфляційні процеси. (Додатки: Графік 2.1)

Рівень виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету за підсумками січня-лютого 2009 року становив 95%. Недовиконання плану склало 1 млрд. 147 млн.грн. За перші два місяці 2009 роки до загального фонду держбюджету надійшло на 3 млрд. 794 млн.грн. менше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому податкові надходження впали на 8% відносно аналогічного періоду минулого року, в т.ч. податку на прибуток - на 13%, ПДВ - на 6%). Разом з тим відмічається неприпустиме посилення податкового тиску на реальний сектор економіки, унаслідок накопичення переплат, відмови від оформлення податкових векселів і накопичення невідшкодованих сум ПДВ, а також адміністративного регулювання цін з боку виконавчої влади, що в ситуації фінансово-економічної кризи призведе до ще більшого поглиблення проблем в економіці. (Додатки : Таблиця 2.1)

Крім того, Уряд намагається профінансувати дефіцит бюджету за рахунок емісійних джерел.

Уряд також продовжує використовувати ОВДП, як інструмент покриття провальної фінансово-економічної і бюджетної політики. Нацбанк здійснює неконтрольоване фінансування дефіциту держбюджету через покупку цінних паперів, емітованих Урядом. Зокрема в березні 2009 року Мінфін розмістив ОВГЗ на суму 1,5 млрд.грн., які в повному обсязі були викуплені НБУ. Більш того Нацбанк опосередковано через викуп облігацій, які знаходилися у власності банків (переважно державних) додатково профінансував дефіцит на 5,6 млрд.грн.

Надзвичайно низький рівень наповнення місцевих бюджетів. Згідно з даними Державного казначейства на 1 березня 2009 року до загального фонду місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) надійшло лише на 6,3% більше (+500млн.грн.), ніж в січні-лютому 2008 року. При тому, що річна інфляція складає більше 22,3%. Це стало причиною накопичення боргів із заробітної плати.

За даними Державного казначейства гривневі кошти на Єдиному казначейському рахунку зменшилися з 7,7 млрд.грн. - на початок 2009 рокудо 6 млрд.грн. - на 1 березня 2009 року. У попередні роки на цю дату у розпорядженні було близько 14 млрд.грн. За оперативними даними залишки загального фонду держбюджету склали «-470 млн.грн.».

Невирішені в минулому році проблеми у фінансово-економічному секторі, продовжили негативний вплив. Серед них: звуження депозитної бази, скорочення кредитування економіки, зниження довіри до гривні і відновлення спекулятивних валютних операцій.

Вилучені з банківської системи кошти направляються або на споживання, або на валютний ринок, що тільки розкручує інфляційні тенденції.

У березні 2009 року, через вплив кризових явищ, відбулось зниження доходів населення, що в результаті призвело до того, що ажіотажний попит на іноземну валюту знизився в 2,6 рази, до 567 млн.дол., а обсяг продажу валюти НБУ з резервів скоротився більш ніж на третину. Національний банк України з метою підтримки ліквідності банків у січні-березні провів операції з рефінансування банків на загальну суму 34,4млрд.грн.

Відсутність необхідних пасивів (депозитів) і достатнього обсягу ліквідності призвела до скорочення кредитів в економіку у І кварталі 2009 року на 2,4% або 17,3 млрд.грн. Крім того, суттєво зросла вартість кредитів (середньозважена ставка кредитування у національній валюті за І квартал 2009 року зросла з 21,6% до 26,7%). Міжнародні резерви НБУ за І квартал 2009 року скоротились на 19,5% (на 6,2млрд.дол.США), і на 1 квітня складали 25 млрд. 392,2 млн. дол. США.

Через падіння платоспроможності підприємств та населення, зростання безробіття та курсову нестабільність прискорюються темпи зростання проблемних активів у банках. Наростання нестабільності в банківській системі призвела до зростання кількості банківських установ, які ввели тимчасові адміністрації, затримки у здійсненні платежів, що стимулює підприємства використовувати бартерні схеми. Банки в свою чергу скорегували власні бізнес-моделі та бізнес-стратегії у напрямі відмови від малоприбуткових кредитних продуктів і обмеження кредитування фізичних осіб, скоротили програми кредитування найбільш ризикових категорій позичальників та автокредитування, переглянули кредитну політику в корпоративному сегменті стосовно позичальників з таких галузей як металургія, будівництво, хімічна промисловість, сільське господарство, комерційна та житлова нерухомість.

2.3 Вплив фінансової кризи на розвиток економіки України

Світова фінансова криза, що розпочалась у 2007 році зачепила в тій чи іншій мірі економіки більшості країн світу. В тому числі наслідки кризи були відчутні і в Україні. Світовій фінансовій кризі присвячені статті багатьох економістів та фінансистів України. Це статті В.Пинзеника, С.Тигіпка, П.Гайдуцького. Проте кожен з них розглядає лише вплив кризи на окремий сектор економіки України. Загального ж аналізу впливу кризи на всю економіки ще здійснено не було.

В українській економіці фінансова криза мала кілька проявів. По-перше, світова фінансова криза призвела до кризи ліквідності у банківському секторі. Останні кілька років банки активно розвивали кредитування населення (іпотечні, авто, споживчі кредити) за рахунок залучених з-за кордону коштів. З 2006 року значними темпами почала збільшуватися частка кредитів фізичним особам у загальному кредитному портфелі банкам. Так у 2008 році іпотечні кредити складали значну частку в кредитуванні індивідуальних клієнтів ( їхня частка склала 36,1%).

Проте, в умовах коли закордонні банки згорнули свої кредитні програми українські банки опинилися перед загрозою кризи ліквідності. По-перше, для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, а по-друге, нові залучені з-за кордону кошти теж стали значно дорожчими. В результаті, ставки на іпотечні кредити зросли на 5-7%, крім того були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників. Національний банк для запобігання можливій фінансовій кризі в Україні значно посилив вимоги до резервування за кредитними операціями, що теж призвело до подорожчання кредитів.

Отже, наслідки фінансової кризи могли бути ще більш серйозними, якби більшість великих українських банків не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси із закордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими. (Додатки : Графік 2.2)

Крім банківського сектору, світова фінансова криза вплинула і на будівельну галузь України. Через значні зміни в умовах іпотечного кредитування багато потенційних покупців не змогли отримати іпотечний кредит. Це є наслідком інформаційної війни, яка фактично розгорілась між ріелторами і будівельниками з однієї сторони, і експертами та потенційними покупцями з іншої. Ключовим фактором, що впливає на скорочення обсягів ринку нерухомості, є штучне зменшення попиту шляхом згортання іпотечних програм і збільшення процентних ставок по кредитах під впливом наростаючих інфляційних процесів. У той же час сам попит не зменшується, оскільки в Україні і зокрема в Києві, усе ще будують дуже мало і рівень забезпеченості нерухомістю мешканців України залишається в порівнянні з європейськими державами вкрай низьким.

Отже, по-перше, банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, і призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

2.4 Перспективи виходу з фінансової кризи

Світова економіка ніколи не перебувала в стані спокою. За таких нестабільних умов її функціонування, коли процвітання економіки змінюється крахом або панікою - виникає криза. Наслідками цього явища є зниження національного доходу, зайнятості населення і виробництва продукції. Закономірною рисою кризи є її циклічність, що проявляється в досягненні її критичної точки і починається пожвавлення в економіці.

Для з'ясування передумов виникнення фінансових криз є аналіз поглядів науковців на пояснення фінансової нестабільності. На думку Фішера, головною причиною фінансової нестабільності є негативна динаміка фундаментальних показників. Д.Даймонд і П.Дібвіг пов'язують фінансову нестабільність із чинниками, що впливають на поведінку вкладників банків. Жан Батіст де Сісмонді стверджував, що причина нестабільності криється у недоспоживанні народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням і т.д.

Найглибшою за всю історію капіталізму була криза 1929-1933рр. (виробництво у США скоротилась на 53 %, інвестиції на 79%, з'явилась величезна армія безробітних), яка тривала 37 місяців.

Протягом останніх 40 років фінансові кризи в десятках країн призвели до втрати близько 30% національних фінансових активів. Тільки в 1975-1997рр. МВФ зареєстрував 158 валютних і 54 банківських криз в більш ніж п'ятдесяти країнах світу.

Виділяють декілька типів фінансових криз, зокрема валютну, банківську, і фондову, кризу державного і корпоративного боргу. Більшість економістів акцентують свою увагу саме на валютних кризах, частково пояснюючи це частотою збігу за часом або їх виникненням одразу за кризами інших типів.

Валютну кризу формують зростаючі кризові явища на фінансовому ринку - в наслідок різкої зміни курсу однієї валюти по відношенню до інших. Це призводить до зміни системи економічних інтересів у міжнародних і внутрішніх фінансах та економіці країн, які зазнали впливу валютної кризи та криз платіжного балансу.

Головною причиною виникнення кризи в нашій державі є розрив господарських зв'язків між соціалістичними країнами, на яких ґрунтувалося близько 25% промислового виробництва України. Іншими причинами є розвал внутрішнього ринку, порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною пропозицією, внаслідок емісії грошей та їх знецінення, високого рівня інфляції.

Наслідками виникнення кризи в Україні є ріст цін на 2,9%, (січень 2009 року), а в річному розрахунку на 22,3%. Зниження промислового виробництва в порівнянні із січнем 2008 року сягнув 34,1%, будівництва - на 57,6%, вантажообігу - на 32,3%, роздрібної торгівлі - на 7,1%. За цей період заборгованість заробітної плати зросла на 168%. Адже тільки в січні 2009 року порівняно із груднем 2008-го чисельність безробітних в Україні збільшилася до 135,9%.

Світовий досвід розв'язання системних, банківських та фінансових криз показує, що їх основними причинами є низька якість управління в банках і недоліки інституційного середовища функціонування банків.

На мою думку для подолання кризи в Україні необхідно підвищити рівень оподаткування імпорту, забезпечити рівномірне оподаткування всіх сфер економіки, скасувати перехресні субсидії, посилити роль держави в управлінні фінансовим сектором.

Украй необхідно і важливо невідкладно здійснити масштабні фінансові вливання в банківський (що займається кредитуванням господарських суб'єктів, які продукують товари та послуги) та реальний сектори економіки, як це робиться у всіх розвинених країнах.

Водночас у такій же мірі важливо й злободенно - послабляти бюджетні обмеження, навіть якщо це позначиться на ефективності боротьби із зростанням цін.

Недопустимо в умовах кризи погіршувати доступ до фінансових ресурсів економічним суб'єктам, зайнятим у сфері виробництва. Здійснювати дану політику важливо із застосуванням надійних механізмів компенсації ризиків. Пропозиції щодо застосування емісійного фінансування як стимулу економічного розвитку повинні мати обґрунтування на рівні точних математичних розрахунків.

Необхідно сформувати новий Бюджет України з оптимальним дефіцитом, але обов'язково задіявши власні фінансові ресурси для його покриття.

Дефіцитність бюджету в розумних межах не є недоліком, це - інструмент розумного господарювання. Але за умови, якщо уряд доможеться від Верховної Ради зміни підходів щодо його покриття. Важливо використати грошову емісію найбільш ефективним шляхом - для збільшення ринкового попиту. Треба не просто вливати гроші в економіку, а пропустити їх через бюджетний обіг - саме в цьому закладено очікування стимулюючого ефекту. Державні валютні ресурси необхідно ощадливо, однак сміливо використовувати для рефінансування фінансових установ, у виключних випадках - для вливання у їх статутні фонди із збереженням у власності держави.

Створити Національний Стабілізаційний Фонд (НСФ) на загальну сумму не меньше 10 мільярдів доларів США за рахунок:

а) перерахунку частини власного капіталу НБУ, що фактично являє собою прибуток від комерційної діяльності Центрального банку;

б) надходжень від приватизації державного майна та коштів залученних від розміщення облігацій внутрішних державних позик (крім рефінансування);

в) частини коштів Єдиного казначейского рахунку;

г) перевиконання дохідної частини Державного бюджету;

д) нерозподіленних залишків резервного фонду.

Економіка повинна опиратися на стабільну банківську систему. Грошова політика повинна спрямовуватись на боротьбу з кризою ліквідності у фінансовій сфері при одночасному утриманні інфляції на некритичному рівні (невище 10%).

Заходи повинні привести до підвищення довіри до національної валюти, збільшення рівня монетизації економіки, забезпечуючи тим самим необхідні умови для відновлення стійкого економічного зростання.

Антикризові заходи зі стабілізації ситуації у цій сфері повинні спрямовуватись на:

- рекапіталізацію банківських установ за участю держави, норми якої повинні регулюватися на законодавчому рівні;

- зменшення вартості кредитних коштів, зокрема через зниження облікової ставки НБУ, зменшення вартості рефінансування та за рахунок залучення бюджетних коштів;

- підвищення ліквідності банків шляхом рефінансування із одночасним запровадженням контролю за використанням ресурсів;

- розблокування доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів, в т.ч. через запровадження правових норм, що стимулюватимуть направлення коштів рефінансування НБУ та власних коштів банків на фінансування реального сектору економіки, зокрема інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення, кредитування підприємств, що освоюють перспективні виробництва, нові технології;

- посилення ролі державних банків в процесі кредитування реального сектору економіки;

- підвищення захисту населення, яке зазнало втрат внаслідок нестабільності валютного курсу;

- підвищення захисту населення від необгрунтованого підвищення процентних ставок за користування кредитами;

- забезпечення права населення вільно отримати свої кошти, розміщені в банківській системі на депозитах;

- забезпечення захисту позичальників, які зазнали фінансових труднощів при сплаті відсотків та / або основної суми боргу за іпотечними кредитами та активізації іпотечного кредитування.

Отже, можна зробити висновок, що кризові явища стали досить важливою проблемою сучасного світу. Вони оголили існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання. Зараз з'явилися реальні можливості переглянути пріоритети та виявити нові можливості.

2.5 Посткризові очікування

Сучасна фінансова криза є попередженням про те, що епоха постекономічного, або постіндустріального суспільства - це код фінансової цивілізації, в якій проголошується множинність і диверсифікація, розмаїття і конкуренція парадигм, співіснування суперечливих елементів, визнання і підтримка розмаїтості сучасних проектів соціального життя, соціальних взаємовідношень. Криза, як це не парадоксально, додає «свіжої крові», тобто породжує велику кількість творчої різноманітності у всіх сферах діяльності людини, яка в будь-якому випадку «замикається» на фінансах. Вона активізує інтелектуальну сферу, що сприяє привнесенню нових форм раціонального вирішення проблем.

Причин для цього достатньо, але хотілося б звернути увагу на специфіку ринкових відносин у нашій країні, обумовлених особливою роллю чиновника. Трансформації вітчизняного буття в сторону приватизації не лише не зробило його «риночником», але, як це не парадоксально, ще більше переконало в необхідності максимально тривалого збереження свого домінуючого положення між виробниками й споживачами. Це дозволяє і надалі безконтрольно, «по-соціалістичному» непродуктивно присвоювати суспільне багатство, яке постійно зменшується.

На противагу західному вітчизняний досвід показав, що приватна власність зовсім не породжує з необхідністю капіталізм і ринок там, де вона введена. В цьому смислі перекачування грошей з України в зарубіжні банки не є просто результат поганої роботи правоохоронних органів, недосконалості законодавства, недальновидної і «немудрої» економічної політики. Якраз політика ця дуже мудра. Вона повністю відповідає економічним і політичним інтересам бюрократичної верхівки і полягає у витонченому балансуванні між нагромадженням приватної - своєї - власності й гальмуванням суспільних ринкових реформ і розвитку внутрішнього ринку. Адже ринок як економічний механізм прямої взаємодії між виробником і споживачем позбавляє чиновника основного джерела його збагачення - позаекономічного, адміністративного розподілу благ. Зрозуміло, чому в такому випадку ніхто не відміняє «депутатську недоторканість», чому не зникає і не зникне корупція, не здійснюється реформа виборчої системи і все інше.

Множина цього іншого вселяє зневіру в те, що Україна з кризи вийде оновленою. Занадто тяжкий тягар зобов'язань і залежностей, породжених владою і закритим поділом приватної власності, не дає можливості увійти в поле трансформацій, які вимагають інноваційного мислення, здатного осягнути проблематичність сучасної соціоекономічної реальності, виявляти її специфіку й шукати шляхи виходу з кризових суперечностей.

Стан перманентного скандалу, який намагаються при цьому подати як «битву» за істину в «останній інстанції», вселяє сумнів у швидкому подоланні фінансової кризи. На фоні цього скандалу заяви деяких політиків першого президента про необхідність повернення до «моральних норм» видаються наївними й навіть несвоєчасними, хоча і вкрай потрібними. Адже зупинка на рубежі індустріалізму, тобто минулої епохи, продовжує на невизначений термін політичне й економічне панування розподільної бюрократії.

Не варто забувати, що глобалізація світового економічного й політичного простору в умовах нерівномірності суспільного розвитку України утворює об'єктивні перепони для постіндустріальної трансформації. І якщо так, то ми можемо говорити не про оновлення, не про подолання кризи, а про переживання, перечікування «лихої години». А хто чекає, той втрачає, оскільки знову перебуваємо в парадигмі наздоганяючого розвитку. Вихід не в очікуванні, не в сподіваннях, а в оновленні - свідомості, мислення, діяльності, свого ставлення до людини й Батьківщини, яку майже всі наші політики називають «ця країна».

І останнє. Враховуючи, що ми живемо в умовах фінансової цивілізації, і визначає сьогодні все в світі в кінцевому випадку монетарний інтерес, то фінансові центри зроблять все необхідне, щоб соціальний світ і далі спирався на владу грошей. Отже, все буде робитися для зростання фінансової могутності одних і метушні із задоволення споживчих потреб всіх інших. А для цього й потрібні періодичні потрясіння, які б повертали з ейфорії «легкого життя» на «тверду землю.

3. Аналіз проявів сучасної фінансово-економічної кризи у світі

3.1 Причини виникнення і прояви поточної фінансової кризи в США

Світова фінансова криза розпочалася в США як наслідок іпотечної кризи, що викликала різкий спад цін на нерухомість.

Висока привабливість ринку іпотеки США для банків та інших інституційних інвесторів значною мірою була обумовлена загальним механізмом його функціонування (рис. 1).

Умовні позначення рис. 1:

1. Надання позичальнику (фізичній особі) кредиту на придбання нерухомості.

2. Придбання нерухомості.

3. Передача придбаної нерухомості у заставу за кредитом банку.

4. Випуск банком облігацій, які забезпечено іпотечним кредитом, та придбання цих облігацій інвесторами, в т.ч. іноземними.

5. Придбання інвесторами похідних фінансових інструментів (наприклад, свопів кредитного дефолту), які передбачають страхування ризиків, пов'язаних із погашенням облігацій.

6. Сплата позичальником відсотків та основної суми кредиту і, відповідно, погашення зобов'язань за облігаційною позикою. Наведений вище механізм дозволяв американським банкам залучати майже необмежені обсяги коштів для надання іпотечних кредитів, оскільки фінансування цих операцій відбувалося за рахунок коштів інвесторів різних країн світу. Високі кредитні рейтинги американських банків та іпотечних облігацій, розвиток ринку похідних фінансових інструментів (наприклад, свопів кредитного дефолту) сприяли активному залученню коштів установами США.

З іншого боку, іпотечні кредити користувалися великим попитом серед населення США, що було обумовлено низьким рівнем відсоткових ставок, постійним збільшенням цін на нерухомість, а також змінами у системах андерайтингу кредитів.

За даними Федеральної резервної системи США, середня ефективна ставка за іпотечними кредитами зменшилася з 7% річних у 2001 р. до 5,75% річних у 2004 році. При цьому протягом 2004 р. плаваюча ставка за іпотечними кредитами в середньому становила 3,89% річних. За період з 1997 р. по 2006 р. ціни на будинки в США збільшилися на 124%.

Характерною ознакою цих кредитів було те, що вони надавалися позичальникам із низькою платоспроможністю або без належної оцінки ризиків цих позичальників.

У праці Л. Елліс визначено чинники, які могли стати передумовою для виникнення кризи на іпотечному ринку США:

1. Замість оцінки фінансової надійності позичальників акценти кредиторів було зміщено у бік оцінки вартості забезпечення та її динаміки.

2. Високе значення показника співвідношення суми кредиту до вартості забезпечення. Близько 43% кредитів, які було надано у 2005 р., взагалі не передбачали початкового внеску з боку позичальника.

3. Поширення практики надання кредитів з відстроченням погашення основної частину боргу. Серед сек'юритизованих кредитів на придбання житла, які було надано у першому кварталі 2007 року, близько 33,7%;

4. Менш поширеними були кредити з від'ємною амортизацією основної суми боргу. Такі кредити надавалися позичальникам, які були неспроможні забезпечити сплату навіть відсотків за кредитом. Сума несплачених відсотків додавалась до основної суми боргу.

Наслідками такої кредитної політики були значні темпи та обсяги зростання іпотечних кредитів. За період з 2001 р. по 2008 р. іпотечні кредити збільшилися на 7,78 трлн. дол. США, або на 114%. Щорічний приріст заборгованості за іпотекою протягом 2003-2007 рр. перевищував 1 трлн. дол. США. Питома вага цього портфелю у ВВП країни станом на кінець 2008 р. становила 106% (рис. 2), в тому числі питома кредитів на придбання житлової нерухомості - 83% ВВП.

Виходячи із досвіду США, управління фінансовою системою країни не може вважатися достатнім за умов неналежного регулювання діяльності небанківських фінансових установ, насамперед, компаній, які мають право здійснювати операції із залучення та розміщення коштів, а також приймати ризики за операціями із розміщення коштів. Сьогодення вимагає переосмислення їхніх функцій та впливу на фінансову систему та економіку в цілому.

Механізм державного регулювання небанківських фінансових установ має враховувати характер та обсяги їхніх операцій і передбачати ліцензування діяльності в розрізі окремих операцій.

3.3 Досвід країн світу щодо подолання наслідків світової фінансової кризи

Федеративна Республіка Німеччина

На думку переважної більшості експертів кон'юнктурні перспективи німецької економіки на 2011 р. протягом останніх місяців значно покращилися. Після значного спаду протягом четвертого кварталу 2008 р. - першого кварталу 2009 р., завдяки ефективним заходам федерального уряду (кон'юнктурні пакети уряду 1 та 2), почався процес поступового виходу економіки ФРН з кризи.

Так, згідно базового сценарію передбачається, що реальній ВВП, після спаду у 2009 р. на 4,9%, зросте у 2010 - 2011 р. відповідно на 1,6% та 1,2%. Проте, слід враховувати, що той позитивний ефект, який створювався завдяки цілеспрямованим діям уряду Німеччини протягом 2008-2009 рр., у 2010-2011 рр. буде помітно послаблюватися.

Слід зазначити, що падіння кон'юнктури у другий половині 2008 - першому кварталі 2009 р. не вплинуло кардинально на ринок робочої сили. Також, протягом поточного 2010 р. та наступного 2011 р. значного зниження рівня зайнятості у Німеччині не передбачається. За цих умов кількість безробітних може зрости з 3,4 млн. у 2009 р. до 3,8 млн. у 2010 р. та 4,2 млн. у 2011 р. Це означає зростання квоти безробітних з 8,2 до 10,1%, що, з врахуванням обсягів падіння німецької економіки, може розглядатися у якості тільки помірного зростання рівня безробіття.

Одночасно, очікується, що така ситуація на ринку робочої сили буде сприяти уповільненню підвищення тарифної плати з 2,25% у 2009 р. до 1,5% у 2011 р. Передбачається також, що реальний ВВП на одну працюючу особу після помітного скорочення на 5% у 2009 р. протягом наступних двох років збільшуватиметься щорічно на 2,5%. Слід відзначити, що це буде відбуватися не тільки за рахунок збільшення робочого часу, а і завдяки підвищенню продуктивності праці, що у цілому означатиме скорочення витрат на зарплату у 2010 та 2011 рр. на 2,5%.

Ціновий клімат у Німеччині залишається досить сприятливий. Зростання споживчих цін за експертними оцінками відбуватиметься досить повільно і складе 0,9% у 2010 р. і 1,0% у 2011 р. У якості головного спонукального фактору експерти називають зростання цін на енергоносії.

Поступово відновлюється зростання зовнішнього попиту на німецьку продукцію. Після падіння у минулому році обсягів німецького експорту товарів та послуг на 15%, у 2010 та 2011 рр. очікується приріст експорту відповідно на 4,5% та на 4,3%. Однією з головних причин для цього має бути помітне зростання зовнішнього попиту на інвестиційні товари та напівфабрикати, у виробництві яких Німеччина завжди мала певні переваги.

Прогнозний розрахунковий курс європейської валюти до долару на 2010-2011 рр. прийнято на рівні 1,49 дол. за 1 євро. З врахуванням існуючої постійної тенденції до зміцнення європейської валюти протягом 2008 - 2011 рр., курсовий фактор розглядається у якості негативного чинника для експортерів німецької продукції.

Передбачається, що дефіцит державного бюджету у поточному році складе 5% від ВВП. Також у 2011 р. дефіцит державного бюджету буде перевищувати встановлений у ЄС поріг у 3% більше ніж у 1,5 рази і становить 4,6%. Проте, слід зазначити, що у зазначеному прогнозному показнику не враховані плани коаліції щодо реформ у податковій сфері (зниження рівня оподаткування). Повернення бюджетного дефіциту у Німеччині у 3% рамки очікується тільки орієнтовно у 2013 р. Однією з головних причин певного скорочення дефіциту у 2011 р. буде припинення стимулюючих заходів уряду, спрямованих на стабілізацію економіки, якщо не виникне необхідність в їх продовженні. При цьому частина державного боргу може збільшитися з 72% (2010) до 80% ВВП.

Табл. 1

Ключові прогнозні показники (за даними Deutsche Bundesbank)до попереднього року

	2010	2011
ВВП (реальний)	1,6	1,2
Використання ВВП
- приватні витрати на споживання	0,2	1,2
- державні споживчі витрати	1,6	1,3
- валові капіталовкладення	2,4	-0,6
- експорт	4,5	4,3
- імпорт	3,9	3,5
Складові зростання ВВП (%)
- внутрішній попит	0,9	0,7
- зміни обсягів запасів	0,3	0,0
- зовнішньоторговельне сальдо	0,4	0,5
Ринок робочої сили
- кількість працюючих	-1,0	-1,2
- кількість безробітних (млн. осіб)	3,8	4,2
- квота безробіття	9,1	10,1
Витрати на зарплату	-1,5	-1,0
- витрати на 1 працюючу особу	1,1	1,3
- реальний ВВП на 1 працюючу особу	2,6	2,4
Гармонізований індекс споживчих цін	0,9	1,0
- без врахування енергетичної компоненти	0,8	0,8
- енергетична компонента	1,8	2,9

Нідерланди

За інформацією Центрального бюро статистики (ЦБС) Королівства Нідерланди, у четвертому кварталі 2009 році відбулось падіння економічного зростання в Нідерландах на 2,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року; що, відповідно, вплинуло на загальні показники ВВП у 2009 році: -4%. Таке падіння економіки є рекордним в історії Нідерландів (у 1931 році падіння становило 3,6%, у 1982 році - 1,2%). Зниження рівня економічного зростання мало місце, здебільшого, з огляду на суттєве скорочення експорту товарів нідерландського виробництва, обумовленого, в свою чергу, загальним погіршенням ситуації на світових економічних ринках. В той же час, відбулось зростання економіки на 0,3% у четвертому кварталі 2009 року порівняно з третім кварталом минулого року. За прогнозами експертів, економіка Нідерландів у 2010 році матиме тенденцію до поступового зростання.

Рівень інфляції у 2009 році становив 1%, що є одним з найнижчих показників серед країн-членів ЄС. У січні ц.р. рівень інфляції склав 0,8%, що на 0,3% менше, ніж у грудні 2009 року (зменшення рівня інфляції зафіксовано вперше за останні п'ять місяців). Протягом січня 2010 року відбувалось певне зниження цін на внутрішньому ринку, в першу чергу на енергоресурси (на 17% порівняно з аналогічним періодом 2009 року), харчові продукти (на 2%), електроенергію (на 5%), що, відповідно, вплинуло на показник інфляції.

Протягом другого півріччя 2009 року відбувалось певне зростання обсягів споживання та інвестицій населенням. Так, у грудні 2009 року рівень споживання був зафіксований на рівні -11%. Вже у січні ц.р. рівень споживання становив -10%. Загальні обсяги споживання зменшились у 2009 році на 2,6%. Суттєво знизились продажі автомобілів, побутової техніки, споживачі стали менше витрачати на туристичні послуги та відвідування закладів громадського харчування.

У грудні 2009 року спостерігалось певне зростання промислового виробництва, мали місце позитивні тенденції також у транспортній галузі та сфері роздрібної торгівлі. У сфері будівництва продовжується падіння виробництва, яке, за прогнозами експертів, матиме місце і у першому півріччі 2010 року. У січні 2010 року рівень зростання промислового виробництва становив 3%.

У сфері зовнішньої торгівлі Королівства Нідерланди мали місце негативні тенденції, які відобразились у певному зменшенні обсягів експортних та імпортних операцій. Так, у січні-грудні 2009 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 585,7 млрд. євро, при цьому імпорт зменшився на 17,8% та становив 276 млрд. євро, а експорт зменшився на 16,4% і склав 309,7 млрд. євро. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишалось позитивним у розмірі 33,7 млрд. євро. Основним торговельним партнером Нідерландів є країни Європейського Союзу. Найбільшою статтею експорту Нідерландів залишалась сільськогосподарська продукція (молочні вироби, продукти птахівництва), основними споживачами якої є країни ЄС.

Суттєво скоротились обсяги інвестицій в економіку Нідерландів. Так, у четвертому кварталі 2009 року рівень інвестицій скоротився на 14,3% порівняно з аналогічним періодом 2008 року.

У другому півріччі 2009 року рівень безробіття в країні продовжував зростати після трирічного зниження (у 2006-2008 роках). Так у жовтні-грудні 2009 року рівень безробіття в Нідерландах становив 5,3% (410 тис. осіб), а у листопаді 2009-січні 2010 - 5,6% (430 тис. осіб). За прогнозами експертів, протягом 2010 року кількість безробітних матиме тенденцію до незначного, але поступового зростання.

Королівство Нідерланди: ВВП та його основні компоненти: (квартальні зміни до попереднього проміжку часу у %)

	2008 1кв	2008 2кв	2008 3 кв	2008 4 кв	2009 1кв	2009 2кв	2009 3 кв	2009 4 кв.
Інвестиції								-14,3%
Експорт товарів та послуг	Січень: 14,8 Лютий: 17,3 Березень: 4,0	Квітень: 21,1 Травень: 8,7 Червень: 10,2	Липень: 13,6 Серпень: 5,3 Вересень: 14,7	Жовтень: 5,4 Листопад: - 10,7 Грудень: -6,9	Січень: -19,4 Лютий: -20,4 Березень: -15,5	Квітень: -24,8 Травень: -21,4 Червень: -20,1	Липень: -17,3 Серпень: -19,1 Вересень: -16,9	Жовтень: -16,0 Листопад: - 3,3 Грудень: 1,3
Імпорт товарів та послуг ...

Подобные документы

• Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави

  Світова фінансова криза: сутність та причини виникнення. Загрози економічної безпеки держави в умовах фінансової кризи. Механізм та система забезпечення фінансової безпеки держави. Шляхи мінімізації негативних наслідків після світової фінансової кризи.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 25.11.2013
  

• Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави

  Понятійне визначення, ознаки процесу економічної, фінансової глобалізації сучасного світового господарства. Аналіз фінансових криз у розвинених країнах світу. Дослідження банківської фінансової кризи в Україні в сучасних умовах. Наслідки фінансової кризи.
  
  курсовая работа [989,8 K], добавлен 05.02.2011
  

• Глобальні фінансові виклики

  Аналіз сновних причин виникнення світової фінансової кризи. Чинники та механізми поширення кризових явищ на фінансовому ринку. Особливості розвитку кризових явищ у фінансовій сфері України. Напрями й заходи зменшення наслідків світової фінансової кризи.
  
  контрольная работа [41,8 K], добавлен 20.02.2011
  

• Фінансова криза на підприємстві

  Сутність фінансової кризи, її симптоми, фактори виникнення. Методи оздоровлення підприємства в умовах фінансової кризи. Особливості антикризового фінансового управління. Санація, як найдієвіший засіб подолання фінансової кризи, етапи її здійснення.
  
  реферат [23,6 K], добавлен 03.04.2014
  

• Фінансові результати підприємства

  Головні фактори фінансової кризи на підприємстві, її види та фази. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз його фінансового стану та діагностика кризи. Особливості вивчення, аналіз та шляхи вдосконалення антикризового управління.
  
  курсовая работа [88,8 K], добавлен 21.04.2014
  

• Фінансова система України

  Внутрішня структура та організаційна будова фінансової системи країни. Підсистеми фінансової системи. Структура та засади побудови фінансової системи України. Економічні кризи надвиробництва і перевиробництва як закономірні наслідки фінансової кризи.
  
  контрольная работа [395,9 K], добавлен 03.08.2010
  

• Управління ефективністю підприємства в умовах фінансової кризи

  Суть ефективності як економічної категорії. Методики аналізу ефективності діяльності підприємства АПК. Оцінка фінансових результатів, аналіз капіталу та майна. Проблеми та перспективи державної підтримки підприємств АПК в умовах фінансової кризи.
  
  магистерская работа [692,5 K], добавлен 08.12.2010
  

• Виникнення, розвиток та наслідки світових фінансових криз

  Визначення та причини найбільших світових фінансових криз ХХ-ХХІ століть, етапи та напрямки їх розвитку. Аналіз та наслідки світової фінансової кризи 1997–1998 рр., а також 2008–2009 рр. Досвід країн світу щодо їх подолання, використовувані інструменти.
  
  курсовая работа [459,7 K], добавлен 18.04.2015
  

• Аналіз фінансової системи Франції та розвиток фінансової системи в Україні

  Економічна характеристика Франції, вивчення та аналіз фінансової системи держави. Загальні відомості про Україну та її економіку, фінансова структура та аналіз статичних показників. Шляхи виходу з кризи та етапи створення умов економічного зростання.
  
  курсовая работа [111,9 K], добавлен 27.02.2016
  

• Взаємодія органів державного управління як фактор подолання фінансової кризи

  Місце грошово-кредитної політики в процесі подолання фінансової кризи в Україні. Взаємозалежність ефективності застосування інструментів регулювання грошово-кредитного ринку та заходів, що повинні бути запроваджені в рамках програми антикризових дій.
  
  контрольная работа [24,9 K], добавлен 28.01.2011
  

• Фінансова криза в Україні

  Вивчення основних причин виникнення фінансової кризи в Україні. Проблема нестабільності валютно-фінансової системи країни. Аналіз макроекономічних показників, масштабу впливу кризових явищ на сектори економіки, виділення факторів вразливості економіки.
  
  курсовая работа [768,9 K], добавлен 15.06.2011
  

• Вплив сучасної фінансової кризи на національну фінансову систему Сінгапуру

  Загальна характеристика національної економічної моделі Республіки Сінгапур. Огляд бюджетного процесу країни. Основні риси податкової системи Сінгапуру. Податкові пільги у 2008-2009 фінансовому році. Банківська система та фінансовий ринок Сінгапуру.
  
  реферат [59,2 K], добавлен 02.12.2009
  

• Дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи

  Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.
  
  дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013
  

• Інстутиційна фінансова інфраструктура України

  Дослідження проблем формування та розвитку інституційної фінансової інфраструктури в умовах світової фінансової кризи. Оцінка сучасної ситуації і загроз розвитку окремих її сегментів - кредитного, страхового, фондового ринків. Фінансова криза в Україні.
  
  контрольная работа [46,9 K], добавлен 24.11.2010
  

• Еволюція міжнародної валютно-фінансової системи в останні десятиріччя

  Розвиток міжнародної валютної системи та валютних ринків. Трансформація міжнародного фінансового середовища. Передумови формування сучасної міжнародної валютної системи. Кризи новітньої міжнародної фінансової системи. Проблеми реформування МВФ та СБ.
  
  курсовая работа [92,7 K], добавлен 11.06.2008
  

• Економічна сутність кризи

  Загальна характеристика кризи, особливості кризових проявів в економічних системах локального та світового масштабів. Класифікація криз на етапі протікання. Проведення аналізу ліквідності та рентабельності. Діагностика банкрутства за моделлю Тафлера.
  
  контрольная работа [180,4 K], добавлен 09.07.2012
  

• Впровадження новітніх методів для модернізації фінансової системи України задля забезпечення економічної безпеки держави

  Розгляд основи управління фінансової стабільності, системного підходу до фінансової стабільності в цілях забезпечення економічної безпеки держави; способів забезпечення фінансово-економічної стабільності. Аналіз поняття "фінансово-економічна безпека".
  
  статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017
  

• Антикризовий фінансовий менеджмент. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство

  Антикризове фінансове управління підприємством, як комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи та система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи. Риси зумисного та прихованого банкрутства.
  
  контрольная работа [92,7 K], добавлен 08.02.2011
  

• Фінансова безпека вітчизняних банків та її забезпечення

  Фінансова система як основна причина поточної глобальної економічної кризи і епіцентр її подій. Проблеми забезпечення фінансової безпеки на рівні держави, підприємств і банків, потенційні загрози їх діяльності, розвитку. Система фінансової безпеки банку.
  
  статья [15,8 K], добавлен 05.03.2013
  

• Обгрунтування заходів щодо виведення підприємства із стану фінансової кризи

  Сутність класифікації та типізація фінансових криз. Фактори, що зумовлюють фінансову кризу підприємства. Аналіз методологічних підходів до оцінки ймовірності банкрутства підприємства. Характеристика механізмів фінансового оздоровлення підприємства.
  
  реферат [216,9 K], добавлен 28.02.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам