Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави

Січень: 16,2

Лютий: 17,9

Березень: 5,1

Квітень: 16,7

Травень: 9,0

Червень: 14,6

Липень: 15,5

Серпень: 8,9

Вересень: 18,0

Жовтень: 7,0

Листопад: - 6,5

Грудень: -5,0

Січень: -20,5

Лютий:

-20,9

Березень: -14,2

Квітень:

-23,5

Травень:

-23,8

Червень:

-23,7

Липень:

-20,5

Серпень:

-21,3

Вересень: -20,7

Жовтень: -18,6

Листопад: -5,3

Грудень: 2,7

ВВП

0,3

0,3

0,1

-0,6

-4,5

-5,1

-2,5

-2,2

Туреччина

У січні 2010 р. в сфері соціально-економічного розвитку чітко виявилася тенденція виходу із скрутної ситуації, в якій економіка країни Туреччини опинилася в 2008 - 2009 рр. під впливом світової фінансово-економічної кризи.

За офіційними даними станом на 30 січня ц.р., зменшення ВВП Туреччини в першому-третьому кварталах 2009 року, у порівнянні з відповідним періодом 2008 р., становило, відповідно, 14,7%, 7,9% та 3,3%. За прогнозними даними турецького уряду, ситуація в останньому кварталі минулого року була дещо кращою, тому рівень ВВП в цілому за 2009 р. скоротиться на 6%. Представники міжнародних економічних організацій (Світовий банк, МВФ, ЄБРР) оприлюднили більш оптимістичний прогноз скорочення ВВП - 5,5 - 5,6%.

Те, що турецька економіка вже почала виходити з кризи, підтверджують і оприлюднені 29 січня ц.р. офіційні дані про результати зовнішньоекономічної діяльності ТР в 2009 році. Хоча обсяг експорту в цілому за рік скоротився на 22,6% (з 132 млрд. дол. США в 2008 р. до 102 млрд. дол. США в 2009 р.), в жовтні-грудні 2009 та січні 2010 року вже почалося його зростання. Так, за попередніми даними торгівельних палат ряду південно-східних провінцій Туреччини, в грудні 2009 року та в перші два тижні січня ц.р. обсяги експорту з цих провінцій збільшилися, у порівнянні з відповідним періодом 2009 року, майже на 30%.

Враховуючи стійкість турецької економіки, яку вона продемонструвала в період світової кризи, Туреччина стала однією з невеликої кількості країн світу, кредитний рейтинг яких був наприкінці 2009 року підвищений провідними міжнародними рейтинговими агентствами.

Згідно з урядовим планом економічного розвитку зростання ВВП в 2010 році передбачається на 3,5% (за прогнозами міжнародних економічних організацій - близько 4%), зростання експорту - на 9%-10%. Рівень інфляції становитиме - 6,0%-6,9%, безробіття - 14,6%. Прогнозується дуже високий рівень дефіциту державного бюджету - 50 млрд. тур. лір.

Однак уряд не поспішає залучати кредит ”стенд-бай” від МВФ, переговори щодо якого продовжуються з осені 2008 року. Хоча прем'єр-міністр ТР Р.Т.Ердоган і заявив на початку січня, що Туреччина вже готова до підписання угоди з МВФ (називається сума в 20-40 млрд. дол. США), експерти вважають, що це вряд чи відбудеться, оскільки економіка країни вже вийшла з кризи, а уряд може бути не заінтересований у виконанні вимог МВФ щодо скорочення бюджетних витрат у зв'язку з підготовкою до парламентських виборів, які заплановані на 2011 рік, але можуть відбутися раніше.

Основні макроекономічні показники

	2004	2005	2006	2007	2008	2009*
Вартість ВВП (млрд. дол. США)	299	357, 7	400	659	742	- 6% (до показника попереднього періоду)**
ВВП на душу населення (тис. дол. США)	4,1	4,9	5,4	9,3	10,4	-
Рівень безробіття (%)	10,3	10,3	9,9	10,1	13,6	14
Рівень інфляції (%)	9,3	7,7	9,7	7,9	10,6	8,2 (10,1 - лютий 2010 р.)



Висновок

Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі.

Причини криз можуть бути різними. Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інші катаклізми природної властивості. А можуть носити і техногенний відбиток, пов'язаний з діяльністю людини.

Подолання кризи - керований процес. Успіх управління залежить від своєчасного розпізнавання кризи, симптомів її настання. Ознаки кризи диференціюються, насамперед, за їх типологічною приналежністю. Такими ознаками можуть бути: масштаби, проблематика, гострота, галузь розвитку, причини, можливі наслідки і фаза прояву кризи.

У розпізнаванні кризи велике значення має оцінка взаємозв'язку проблем. Існування і характер такого взаємозв'язку може багато чого сказати і про небезпеку кризи і її характер. В управлінні соціально-економічною системою повинен функціонувати так званий моніторинг антикризового розвитку. Це контроль процесів розвитку і відстеження їхніх тенденцій за критеріями антикризового управління.

Але для такого передбачення необхідний чіткий набір ознак і показників кризового розвитку, методологія їхнього розрахунку і використання в аналізі. Передбачення криз можливе тільки на основі спеціального аналізу ситуацій і тенденцій. Взагалі в розпізнаванні криз беруть участь усі показники оцінювання стану соціально-економічної системи.

Стан економіки України на початку 2009 року характеризується посиленням негативних тенденцій падіння обсягів виробництва та доходів населення, зростанням рівня інфляції та безробіття, скороченням заощаджень в банківській системі, що призвело до поглиблення макроекономічних структурних диспропорцій та подальшої ескалації нестабільності.

Подальше погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, істотне зменшення внутрішнього попиту виступили основними чинниками негативних тенденцій розвитку української економіки.

Проаналізувавши сучасний стан фінансової кризи в Україні, виникає завдання реалізовувати антикризові заходи, направлені на підтримку балансу між цілями посилення соціальної підтримки населення, стимулювання внутрішнього попиту, розвитку галузей економіки - з одного боку, і цілями підтримки прийнятного рівня інфляції, рівноважного курсу гривні, забезпечення допустимого рівня бюджетного дефіциту - з іншого.

Антикризові заходи зі стабілізації економічної ситуації в Україні повинні спрямовуватись на:

- рекапіталізацію банківських установ за участю держави, норми якої повинні регулюватися на законодавчому рівні;

- зменшення вартості кредитних коштів, зокрема через зниження облікової ставки НБУ, зменшення вартості рефінансування та за рахунок залучення бюджетних коштів;

- підвищення ліквідності банків шляхом рефінансування із одночасним запровадженням контролю за використанням ресурсів;

- розблокування доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів, в т.ч. через запровадження правових норм, що стимулюватимуть направлення коштів рефінансування НБУ та власних коштів банків на фінансування реального сектору економіки, зокрема інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення, кредитування підприємств, що освоюють перспективні виробництва, нові технології;

- посилення ролі державних банків в процесі кредитування реального сектору економіки;

- підвищення захисту населення, яке зазнало втрат внаслідок нестабільності валютного курсу;

- підвищення захисту населення від необгрунтованого підвищення процентних ставок за користування кредитами;

- забезпечення права населення вільно отримати свої кошти, розміщені в банківській системі на депозитах;

- забезпечення захисту позичальників, які зазнали фінансових труднощів при сплаті відсотків та / або основної суми боргу за іпотечними кредитами та активізації іпотечного кредитування.

Отже, можна зробити висновок, що фінансова криза стала досить важливою проблемою сучасного світу. Вона оголили існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання. Зараз з'явилися реальні можливості переглянути пріоритети та виявити нові можливості.



Список використаної літератури

1. Закон України “Про державний бюджет України на 2009 рік” // Відомості Верховної Ради України. 2009.

2. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В. Д. К.: Атіка, 2002.

3. Барановський О.І. Предтечі фінансових криз // ФінансиУкраїни. 2009. № 3.

4. Білорус О.Г. Сучасний погляд на глобалізацію в контексті економічного розвитку України // Фінанси України. 2008. № 1.

5. Біляцький С. Державне регулювання економіки в Україні - ключ до її стабілізації й відродження // Розбудова держави. 2007. № 12.

6. Бобров Є.А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. 2008. № 12.

7. Буковинський А.А., ГриценкоА.А., УнковськаТ.Є. Зростання корпоративного зовнішнього бору України: макроекономічні наслідки та ризики для економіки // Фінанси України. 2007. № 10.

8. Василик О. Д. Державні фінанси України. К.: Вища школа, 1999.

9. Василишин Р. Взаємозв'язок бюджетного дефіциту і державного боргу України // Вісник УАДУ. 2006. №4.

10. Васкіс О.П. Банківська система України: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2008. №2.

11. Вахненко Т.П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання // Фінанси України. 2008. № 10.

12. Вахненко Т.П. Тягар державного боргу: теоретичний аспект // Економіка України, 2008. № 3.

13. Власюк О. Стабілізація економіки України: аналітична оцінка пріоритетів // Економіка України. 2007. №12.

14. Вовчак О.Д., Кеменящ І.Г. Податкові ризики в системі управління економічною безпекою підприємницьких структур України // Фінанси України. 2008. № 11.

15. Гранатуров В.М. Податковий ризик держави: визначення та класифікація // Фінанси України. 2007. № 10.

16. Десятнюк О.М. Аксіологія ризикованості сфери оподаткування // Фінанси України. 2009. №2.

17. Диба В.М. Інтелектуальний капітал як об'єкт бухгалтерського обліку // Фінанси України. 2009. №2.

18. Дорошенко І.В. Теоретико-методологічні концепції розвитку фінансових ринків в умовах глобальної кризи // Фінанси України. 2009. № 3.

19. Жаліло П.А. Деформації моделі економічного зростання в умовах політико-економічного циклу й перспективи їх подолання // Фінанси України. 2007. № 10.

20. Карпенко Г.В., Башко В.Й. Аналіз основних факторів інфляції в Україні // Фінанси України. 2008. № 11.

21. Лукінов І. Ринкові реформи у подоланні кризи // Економіка України. 2009. №1.

22. Луніна І.О., Баліцька В.В., Коротневич О.В., Фронова Н.Б. Шляхи мінімізації впливу фінансової кризи на бюджет України// Фінанси України. 2008. № 12.

23. Петрик О. Фінансова криза в Україні та заходи щодо її подолання // Вісник НБУ. 2009. №8.

24. Сивульний М.І. Національні особливості фінансової кризи // Фінанси України. 2009. №7.

25. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г.Осауленка; Відп. за вип. В.А.Головко. К.: Техніка, 2009.

26. Шелудько Н.М., Шкляр А.І. Фінансові кризи на ринках, що розвиваються: теоретичні та емпіричні аспекти аналізу // Фінанси України. 2008. № 11.

Размещено на Allbest.ru

...