Характеристика фінансових послуг у сфері інфраструктурного забезпечення господарської діяльності

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра "Фінанси"

Контрольна робота

з дисципліни "Ринок фінансових послуг"

Характеристика фінансових послуг у сфері інфраструктурного забезпечення господарської діяльності

Виконав:

студент V курсу,

групи Ф*-04-1(ЗВ)

Ємченко В.В.

Перевірив: викладач

Іванов В.М.

Житомир 2014

Зміст

Вступ

I. Фінансові послуги

II. Задачі

1. Задача 1

2. Задача 2

3. Задача 3

4. Задача 4

5. Задача 5

Список використаної літератури

Вступ

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції

Фінансовими вважаються такі послуги:

1. випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2. довірче управління фінансовими активами;

3. діяльність з обміну валют;

4. залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5. фінансовий лізинг;

6. надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту;

7. надання гарантій та поручительств;

8. переказ грошей;

9. послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10. торгівля цінними паперами;

11. факторинг

12. інші операції.

Дана контрольна робота написана на основі діючого законодавства України.

фінансовий факторинг валюта платіжний

I. Фінансові послуги

1) Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків

Платіжна картка. Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами НБУ.

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, у т.ч. обмеження щодо цих операцій, визначаються нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими на виконання вимог законів України.

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.

Обов'язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.

Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків - емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.

Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір з платіжною організацією.

У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України.

Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунка платіжної картки.

Банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про розповсюдження емітованих ними платіжних карток з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Банки - члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, що не є членами цих платіжних систем, про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банківські автомати.

Платіжні організації небанківських платіжних систем - нерезиденти можуть укладати з банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами-резидентами угоди про розповсюдження серед клієнтів таких фінансових установ платіжних карток цих систем, видачу готівкових коштів за ними, а також з торгівцями про приймання ними платіжних карток цих систем для проведення розрахунків за надані ними товари чи послуги.

Правила обслуговування пластикових карток. Відповідно до Правил. Картку має право використовувати особа, чиї ім`я, прізвище та підпис проставлено на ній. Карткою можна розраховуватися за товари та послуги за безготівковим розрахунком, а також отримувати гроші в банкоматах чи в установах банків. По картках Cirrus/Maestro Держатель може отримувати гроші в банкоматах та установах.

При купівлі товарів, оплаті послуг по Інтернет, телефону, пошті, факсу тощо з використанням Картки, Держатель здійснює операцію називаючи лише своє ім'я, номер Картки та термін її дії, (у деяких випадках - лише останні 3 цифри) підтверджуючи цим здійснення операції.

В разі отримання готівки в банкомат і або проведення операції через ПОС-термінал, введений ПІН рівноцінний підпису Держателя Картки. Держатель несе повну відповідальність за всі операції з Карткою, здійснені із застосуванням Піну.

Картка може бути вилучена у Держателя працівником Партнера, який повинен пояснити причину вилучення Картки. Вилучення Картки - це наказ Банку в разі порушення цих Правил або у випадках попередження Банком шахрайства.

У випадку, якщо Держатель впевнений, що Картку вилучено помилково, він повинен зателефонувати за телефонами Інформаційного центру Банку:

Отримання готівки в банківських установах. Держатель повинен віддати касиру картку і пред'явити паспорт. При цьому касир повинен перевірити, чи відповідає картка встановленим вимогам.

Проведення операції з використанням терміналу:

а) Касир повинен провести Картку через термінал і таким чином надіслати запит на авторизацію. Після отримання відповіді, касир передає для підпису Держателю чек, роздрукований терміналом.

б) Держатель повинен підписати чек після перевірки правильності зазначеної на ньому інформації. Касир повинен звірити підпис Держателя з підписом на Картці та має право запропонувати Держателю підписатися ще раз у випадку, якщо підпис не співпадає. Якщо підпис співпадає, касир здійснює видачу грошей, повертає Картку та оригінал чеку.

Проведення операцій за допомогою імпринтера:

® Касир повинен заповнити сліп, проставити на ньому особистий підпис та запропонувати Держателя розписатися на сліпі.

® Держатель повинен перевірити правильність заповнення сліпу та підписати сліп за умови вірності його заповнення. Касир має звірити підпис Держателя з підписом на Картці та, за умови їх спів падання, зателефонувати в авторизаційний центр та отримати код авторизації.

® Касир повинен видати Держателю гроші, повернути Картку та перший примірник сліпу.

При здійсненні авторизації касир може отримати відповідь “відмовити” або “вилучити картку”.

® а) Після отримання відповіді авторизаційної служби “відмовити”, касир повинен повернути Держателю Картку та розірвати сліп в його присутності (при проведенні операції за допомогою імпринтера). В такому випадку Держателю гроші не можуть бути видані.

® б) Після отримання відповіді авторизаційної служби “вилучити картку”, касир повинен видати Держателю розписку про те, що Картка була вилучена, та розірвати підписаний сліп (при проведенні операції за допомогою імпринтера). Держатель повинен пересвідчитися, що Картка була надрізана касиром для того, щоб уникнути її використання іншими особами.

Інші форми забезпечення розрахунків - платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи):

Акредитив (довірчий) - грошовий документ, що видається банком на ім'я фізичної особи, яка має вклад або вносить кошти з цією метою. Гроші за А. можна отримувати у будь-якій установі даного банку на всій території України по пред'явленню А., паспорта та контрольного листа до А. Одній особі можуть бути видані кілька А. Юридичним особам і на пред'явника А. не видається.

Акцепт (прийнятий):

р згода укласти відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони;

р в міжнародному праві - одностороння заява про пов'язаність умовами договору;

р прийняття платником (трасатом) за переказним векселем (траттою) обов'язку сплатити векселем у разі настання зазначеного в нього строку;

р згода банку гарантувати сплату суми, зазначеного переказному векселі.

Вексель (обмін) - цінний папір. який засвідчує грошове зобов'язання сплатити за пред'явленням або в установлений строк конкретну суму певній особі або особі, яка вказується цією особою, або пред'явнику векселя. В. може бути простим або переказ ним. Простий вексель - це нічим не обумовлений обов'язок векселедавця сплатити певну суму грошей кредиторові. Переказний В. (трапа) - це письмовий наказ кредитора боржнику (трасату) про сплату в зазначений термін певної суми грошей іншій особі (ремітенту). Переказний В. виписується і підписується кредитором (трасантом) Трасат стає боржником за векселем лише після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на його оплату, поста вивши на ньому свій підпис. Вексельний обіг в Україні запроваджений постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 р. "Про застосування векселів у господарському обороті України".

Індосамент (спина):

р передатний напис власника на звороті векселя або чека, який засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи. І. виконує передатну, забезпечувальну й легітимацій ну функцію;

р за його допомогою переходять права за векселем від однієї особи до іншої, перетворює індосанта в індосата (боржника) за векселем, який відповідає перед векселедержателем за акцепт векселя і платіж. І. дає змогу встановити законного Держателя векселя.

Платіжна вимога - комбінований розрахунковий документ, який містить вимогу постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) (минаючи банк) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Оплату П. в.-д. здійснює банк, що обслуговує покупця (платника). Банк повинен прийняти до оплати П. в.-д. в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

Якщо платник відмовляється оплатити П. в.-д., він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувачу коштів у порядку та в строки, зазначені в договорі.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, у якому міститься доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі його рахунку на рахунок іншого суб'єкта розрахункових відносин. П. д. приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. Розрахунки П. д. здійснюються: за фактично відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; в порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств та ін.

Чек - грошовий документ установленої форми, то містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Чекодавцем (трасантом) може бути юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою Ч. та підписує його. Чекодержатель - підприємство, яке є утримувачем коштів за Чеком. Чек має законну силу, якщо містить такі реквізити: назву; найменування платника та номер його рахунку; назву банку-емітента і МФО; ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя; найменування чекодержателя; доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, зазначену цифрами та літерами; призначення платежу; число, місяць і рік складання Ч. (місяць має бути написаний літерами, дата видачі Ч. має відповідати його реальній видачі), місце складання Ч.;

підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи). Місяць видачі й сума Ч. мають позначатися прописом, сума Ч. мас бути написана рукою. Ч., на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Жодна поправка в Ч., як і використання факсиміле замість підпису, не допускається. У світовій практиці існують Ч. на пред'явника, ордерні та іменні. З погляду інкасації (отримання коштів) Ч. поділяються на касові, розрахункові та кросовані.

2) Довірче управління фінансовими активами

Довірче управління фінансовими активами діяльність з управління активами - діяльність, що здійснюється за винагороду компанією з управління активами на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інвесторам на праві власності;

3) Діяльність з обміну валют

Для валютних обмінних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з КМУ.

НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

Порядок використання надходжень у іноземній валюті. Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів.

НБУ зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

Ліцензії Національного банку України. НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

и вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

и вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;

и вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

и платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

и платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

и вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

b) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України;

c) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

d) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

e) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

и відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

и відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

и відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами;

f) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок організації торгівлі іноземною валютою:

1) Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою НБУ, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються НБУ.

2) Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ:

a) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

b) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

3) Резиденти нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам.

4) Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових установах, що одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.

Порядок організації розрахунків у іноземній валюті:

р У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно в валюті України готівкою або у безготівковій формі.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях.

Курси встановлюються НБУ за погодженням з КМУ. НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

4) Залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

5) Фінансовий лізинг

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Предмет лізингу. Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

Суб'єкти лізингу. Суб'єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Сублізинг. Сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу.

У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов'язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі.

До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.

6) Надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту

Договір позики. Позика - одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний, податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

Кредитний договір. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під %. Передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Податковий кредит - термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році; посередницькі операції та угоди - діяльність підприємств, які виступають у ролі комісіонера у договорі комісії, або повіреного у договорі доручення.

Кредит під цінні папери - кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором)від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

7) Надання гарантій та поручительств

Порука. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Права поручителя, який виконав зобов'язання. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в т.ч. й ті, що забезпечували його виконання.

До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Повідомлення поручителя про виконання зобов'язання боржником

Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя.

Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з не направленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника.

Припинення поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Гарантія. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Строк дії гарантії. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Незалежність гарантії від основного зобов'язання. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Обов'язок гаранта. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Припинення гарантії. Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

и сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

и закінчення строку дії гарантії;

и відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Право гаранта на зворотну вимогу до боржника. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

8) Переказ грошей

Переказ грошей - послуга, щодо виконання доручення користувача на пересилання та виплату адресату зазначеної ним суми грошей.

9) Послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення

Система накопичувального недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Добровільне страхування та його види. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

и страхування життя;

и страхування від нещасних випадків;

и медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

и страхування здоров'я на випадок хвороби;

и страхування залізничного транспорту;

и страхування наземного транспорту (крім залізничного);

и страхування повітряного транспорту;

и страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

и страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

и страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

и страхування майна;

и страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

и страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

и страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

и страхування кредитів (у т. ч. відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

и страхування інвестицій;

и страхування фінансових ризиків;

и страхування судових витрат;

и страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

и страхування медичних витрат;

и інші види добровільного страхування.

Види обов'язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

и медичне страхування;

и особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

и особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

и страхування спортсменів вищих категорій;

и страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

и особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

и авіаційне страхування цивільної авіації;

и страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

и страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

и страхування засобів водного транспорту;

и страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

и страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

и страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в т.ч. здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

и страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

и страхування цивільної відповідальності інвестора, в т.ч. за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

и страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених ЗУ "Про угоди про розподіл продукції";

и страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

и страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених ЗУ "Про нафту і газ" ( 2665-14 );

и страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

и страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

и страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується КМУ за поданням Національного космічного агентства України;

и страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

и страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

и страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

и страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

и страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим КМУ;

и страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених КМУ) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

и страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

и страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими КМУ;

и страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

и страхування відповідальності морського судновласника;

и страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

и страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

и страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

и страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"

и страхування майна, переданого у концесію;

и страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

и страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

Для здійснення обов'язкового страхування КМУ встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

10) Торгівля цінними паперами

Професійна діяльність на ринку цінних паперів. На ринку цінних паперів можуть здійснюватись такі види професійної діяльності:

торгівля цінними паперами - здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством;

депозитарна діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;

розрахунково-клірингова діяльність - діяльність з визначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними;

діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;

діяльність з управління активами;

діяльність з управління іпотечним покриттям - діяльність, що здійснюється за винагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договором про управління іпотечним покриттям;

діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників;

діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - надання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод щодо цінних паперів та їх похідних на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

Діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами (надалі - торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.

Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Умови, за яких не допускається здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10% статутного фонду, в т.ч. безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торговця.

Торговець цінними паперами, який має дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10% статутного фонду, в т.ч. безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торговця.

Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності по обігу цінних паперів, або громадянина в статутному фонді кількох торговців цінними паперами перевищує 5% по кожному торговцю, то ці торговці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.

Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

а) цінними паперами власного випуску;

б) акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі більше 5% статутного фонду.

Укладення угод з цінними паперами

При прийнятті доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

...