Фінансова оцінка інвестиційних вкладень підприємства

У вартості необоротних активів спостерігалося істотні зміни у період з 2010 по 2012 рік ( у 2010 р. зменшення на 0,4% та у 2011 приріст на 45,1%) .

Суттєво протягом досліджуваного періоду змінювалася вартість оборотних активів: у 2011 році вона збільшилась на 13084,0 тис. грн або на 100,7 % порівняно з 2010 роком; у 2012 році - зменшилася на 691,0 тис. грн або на 2,6% порівняно з 2010 роком (рисунок 2.1).

Рис. 2.1. Структура майна ПП «ПРОМІНЬ»

У структурі оборотних активів спостерігаються наступні зміни: дебіторська заборгованість за розрахунками у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 3416,0 тис. грн., тобто темп її росту склав 56,7%, а вже в 2012 р. збільшилась - на 12177,0 тис. грн., тобто її ріст склав 372,7%. Таким чином за отриманими даними можна зробити висновок про те, що в 2011 році підприємство більше працювало з покупцями за системою одночасної оплати товарів та послуг, а вже в 2012 році ситуація змінилася в бік збільшення дебіторської заборгованості, тож можна припустити, що або підприємство збільшило кількість своїх клієнтів, або збільшилися об'єми поставок, або погіршилася фінансова ситуація існуючих клієнтів. В будь якому випадку ситуація збільшення дебіторської заборгованості, якщо її сума за чистою реалізаційною вартістю відповідає первісній є позитивною.

Ще одна значна складова оборотних активів - запаси. У 2011 р. спостерігається збільшення за цим пунктом на 11684,0 тис. грн (ріст 964,8%); у 2012 році порівняно з 2011 роком запаси зменшилися на 9167,0 тис. грн (зменшення майже на 70 %).

Отже, загальне збільшення майна в 2012 р. на суму 1626,0 свідчить про збільшення підприємством ПП «ПРОМІНЬ» господарського обігу.

Проаналізуємо фінансову стійкість ПП «ПРОМІНЬ» протягом 2010 - 2012 років.

Дивлячись на таблицю 2.2 можемо сказати, що ПП «ПРОМІНЬ» на сьогодні не є фінансово стійким підприємством, адже його власний капітал не покриває запаси.

Значними темпами на підприємстві збільшуються власні оборотні активи, у 2011 р. порівняно з 2010 на 375,0 тис. грн., що складає 151,4%. Порівняно в 2012 з 2011 роком відбулося зменшення на 1799,0 тис. грн. тобто підприємство взагалі не мало власного оборотного капіталу та навіть спостерігалося зменшення його до від'ємного значення за рахунок випереджаючого росту необоротних активів порівняно зі збільшенням власного капіталу.

Таблиця 2.2 Склад власного майна

№з/п	Вид майна	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Необоротні активи	5158,0	5138,0	7455,0	-20,0	99,6	2317,0	145,1
2	Власні оборотні активи	729,0	1104,0	-695,0	375,0	151,4	-1799,0	-63,0
3	Запаси	1351,0	13035,0	3868,0	11684,0	964,8	-9167,0	29,7
4	Сума власного майна	18150,0	31214,0	32840,0	13064,0	172,0	1626,0	105,2

Після проведення загального аналізу структури майна, розгляду фінансової стійкості ПП «ПРОМІНЬ» наступним кроком слід проаналізувати майновий стан за допомогою загальноприйнятих коефіцієнтів (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Придатність майна ПП «ПРОМІНЬ»

Назва показника	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,4767	0,5037	0,4441	0,0271	105,68	-0,0596	88,17
Коефіцієнт строку використання основних засобів	0,5233	0,4963	0,5559	-0,0271	94,83	0,0596	112,01
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,3505	0,5770	0,3299	0,2265	164,62	-0,2471	57,17

Обладнання ПП «ПРОМІНЬ» зношене майже на 50%. Коефіцієнт зносу у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшився на 5,68%, а у 2012 порівняно з 2011 роком зменшився майже на 12%. Це є позитивним моментом розвитку підприємства. Отож, можливо сказати, що підприємство на сьогодні поступово оновлює свої основні засоби.

Коефіцієнт строку використання основних засобів свідчить про те яка частина основних засобів у первісній вартості придатна на сьогодні для ефективного використання. Таким чином даний коефіцієнт має зв'язок з попереднім коефіцієнтом. Отже, як бачимо коефіцієнт строку використання основних засобів змінюється в межах 50-55%., що є в цілому непоганим результатом та в подальшому хотілося щоб цей показник був вищим (рис.2.3).

Коефіцієнт реальної вартості майна який показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва. Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. На сьогодні значення цього коефіцієнта, нижче за 0,5, вважають нормальним. Як помічаємо по нашому підприємству ПП «ПРОМІНЬ» цей коефіцієнт має найвище значення в 2011 році (0,58), що свідчить про, велику частину в активах засобів виробництва. У 2010 р. та 2012р. значення коефіцієнта значно нижче (0,35 та 0,33), однак зважаючи на сьогоденні нормативи така ситуація є нормальною.

Рис. 2.3 Придатність основних засобів у 2010 - 2012 рр. ПП «ПРОМІНЬ»

Підприємство ПП «ПРОМІНЬ» у 2010 -2012 проводить свою діяльність з постійним оновленням грун основних засобів. Стосовно питомої кожної з груп основних фондів за загальною вартістю - найбільшу питому вагу займають групи будинки, споруди та передавальні пристрої, а також машини та обладнання 56,58% та 41,08% відповідно. Дана тенденція продовжується на протязі всього досліджуваного періоду.

Аналіз зносу кожної з груп основних фондів показав, що в підприємства найвищий знос по групі машини та обладнання майже 50%, знос за групами транспортні засоби, будинки, споруди та передавальні пристрої знаходиться на рівні 41%, що свідчить про необхідність звернути увагу керівництва на їх оновлення в подальшому, але знос на сьогодні знаходиться в нормальних рамках. Нагальної потреби здійснювати оновлення за якоюсь з груп немає. Тому можна зробити висновок, що стан майна підприємства знаходиться в нормальних умовах.

2.2 Аналіз прибутковості підприємства

Поетапний аналіз формування чистого прибутку приватного підприємства «ПРОМІНЬ» здійснимо за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» з використанням абсолютних та відносних показників. До абсолютних відносять виручку (сукупну та чисту), валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування та чистий прибуток (збиток). До відносних - темпи приросту цих показників (табл.2.4).

За отриманими даними можна зазначити, що фінансовими результатами діяльності підприємства є прибуток, який склав у 2010 - 366 тис. грн., у 2011 р. - зменшився на 11 тис. грн.. та склав 355 тис. грн., у 2012 р. цей показник зріс на 163 тис. грн. та склав 518 тис. грн.

Таке збільшення є позитивною тенденцією та свідчить про позитивні зміни в діяльності підприємства. На формування прибутку впливають багато показників, основні з яких зазначені в табл.2.4.

Таблиця 2.4 Формування прибутку підприємства ПП «ПРОМІНЬ»

№	Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції	43471	30258	82702	-13213	69,61	52444	273,32
2	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	39194	27005	72783	-12189	68,90	45778	269,52
3	Валовий прибуток (збиток)	2572	3350	8174	778	130,25	4824	244,00
4	Фінансовий результат від операційної діяльності	538	935	4014	397	173,79	3079	429,30
5	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	521	536	916	15	102,88	380	170,90
6	Чистий прибуток	366	355	518	-11	96,99	163	145,92

Чистий дохід підприємства за аналізований період у 2011 р. зменшився на 12289 тис. грн., що є негативною тенденцією а в 2012р. зріс на 45778 тис. грн. що свідчить про позитивні зміни в діяльності підприємства.

Валовий прибуток підприємства збільшується з кожним роком протягом досліджуваного періоду у 2011 р. на 30,25%, у 2012 р. - 144% говорить про те, що собівартість виготовлення продукції знижувалася за цей період, оскільки за досліджуваний період, а саме в 2011 р. чистий дохід зменшився на 31,1%, але це не привело до зниження валового прибутку, а навпаки до його збільшення.

Основна діяльність, здійснення якої є основною метою функціонування підприємства, за аналізований період була прибутковою.

Підприємство отримує основний дохід за аналізований період: від операційної діяльності. Даний дохід склав у 2010р. - 538 тис. грн., 2011р - 935 тис. грн., у 2012 р. - 4014 тис. грн. Отже, помітне щорічне зростання даного прибутку на 73,79% у 2010р. та 329, 3% у 2012р.

Підприємство в результаті здійснення всіх видів діяльності на кінець аналізованого періоду отримало прибуток до оподаткування в розмірі 916 тис. грн., що на 70% більше попереднього року. В 2011р цей показник складав 536 тис. грн., в 2010 р. - 519 тис. грн., що на 2,88% менше попереднього року.

Наявність у підприємства нерозподіленого прибутку свідчить про можливості поповнення оборотних коштів для ведення нормальної господарської діяльності та збільшення господарського обороту.

Під час виконання аналізу формування прибутку основну увагу треба звернути на тенденції зміни чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - ЧД та чистого прибутку - ЧП (рис. 2.4.).

Рис. 2.4 Тенденції зміни чистого доходу та чистого прибутку

Розглянемо зміни ЧП та ЧД протягом 2010 р. - 2012 р. (рис. 2.4).

У 2011 р. спостерігається зменшення ЧП на 31,1% та ЧД на 3,4% . Ця тенденція є негативною в роботі підприємства, оскільки зменшення обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (зменшення ЧД) може призвести не тільки до зменшення ЧП, а й обумовити збитковість, якщо така тенденція продовжується. У 2012 р спостерігається наступна ситуація: зростання ЧД на 169,52% супроводжується зростанням ЧП, але з меншим темпом приросту на 45,92%. Така тенденція є позитивною в роботі підприємства і свідчить про те, що підприємство отримує достатній чистий прибуток. Незначне відставання зростання ЧП від зростання ЧД може бути пов'язане з накопиченням попередніх боргів або незначним підвищенням собівартості продукції (товарів, робіт, послуг). Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (доходу) підприємства. Із цієї причини вони є важливими обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства.

Інформаційним забезпеченням аналізу рентабельності підприємства є форма № 1 «Баланс» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати». При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики й ціноутворення. Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталу;

3) показники рентабельності активів та операційної діяльності.

Отже, розрахуємо показники першої групи, застосовуючи формули 2.1-2.2

Крр1= (2.1)

де Крр1 - коефіцієнт рентабельності реалізації 1;

Пв - валовий прибуток;

ОРП - обсяг реалізованої продукції.

Крр2= (2.2)



де Крр2 - коефіцієнт рентабельності реалізації 2;

Пв - чистий прибуток.

Коефіцієнт рентабельності реалізації 1 (рентабельність продажів) показує, скільки валового прибутку втримується в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції. У ньому знаходять висвітлення зміни в політику ціноутворення й здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, що необхідна для оплати поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків і т.д. Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів. У ході аналізу цього показника варто враховувати, що на його рівень істотний вплив роблять застосовувані методи обліку матеріально-виробничих запасів.

Коефіцієнт рентабельності реалізації 2 показує, скільки чистого прибутку втримується в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції.

Розрахуємо показники, що характеризують прибутковість продукції підприємства ПП «ПРОМІНЬ» в періоді з 2010 по 2012 рр., (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Прибутковість продукції підприємства ПП «ПРОМІНЬ»

№	Показники рентабельності продукції	2010 р.	2011р.	2012 р.	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Крр1	0,0592	0,1107	0,0988	0,0515	186,89	-0,0119	89,27
2	Крр2	0,0084	0,0117	0,0063	0,0033	139,18	-0,0055	53,38

Отже, проведені розрахунки показують прибутковість продукції в періоді та формуються на основі розрахунку рівнів рентабельності по показниках прибутку, відбиваним у звітності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності реалізації 1 (рентабельність продажів) показує, що рівень валового прибутку в кожній, грошовій одиниці реалізованої продукції за 2010 р.-2012р. складає 0,0592 грн., 0,1107 грн. та 0,0988 грн. Такі результати свідчать про невисокий рівень рентабельності продукції, але все ж на сьогодні кожне підприємство може саме вибирати прийнятний рівень рентабельності, яке принесе прибуток для нього. Динаміка коефіцієнта свідчить про те що в 2012 р. у підприємства збільшилася рентабельність на 86, 89% завдяки зменшенню обсягів реалізації та зростанню валового прибутку, що означає перегляд цін або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів, тобто підприємство найімовірніше зменшило обсяги реалізації та підняло ціни. Стосовно 2012 рр. можна зазначити негативну тенденцію зменшення рентабельності продукції. Темпи росту склали 89,27%. Це спричинено значним зростанням обсягів реалізації та незначним зростанням валового прибутку порівняно з підвищенням собівартості продукції. Стосовно коефіцієнта рентабельності реалізації 2 показує, що на кожну гривню реалізованої продукції в 2010рр. - 2012р. припадає 0,0084 грн., 0,0117 грн., 0,0063 грн. В 2011 р., відбулося зростання коефіцієнта на 39,18%. В 2012 р. відбулося зменшення рентабельності на 46,62%., що пов'язано з відставанням у темпах зростання чистого прибутку порівняно з темпами зростання виручки від реалізації продукції.

Рис. 2.5 Рентабельність продукції підприємства ПП «ПРОМІНЬ»

Перейдемо до аналізу другої групи показників рентабельності (табл.2.6), яка формується на основі розрахунку рівнів рентабельності залежно від зміни розміру й характеру авансованих коштів.

Для цього використовують коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів) та коефіцієнт рентабельності власного капіталу за формулами 2.3, 2.4.

Крк= (2.3)

де Кра - коефіцієнт рентабельності капіталу;

ЧП - чистий прибуток.

ВКп(к) - власний капітал початок (кінець) року.

Крвк= (2.4)

де Крвк - коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

П - прибуток.

ВК - власний капітал.

Крпк= (2.5)

де Крпк - коефіцієнт рентабельності позикового капіталу;

ЧП - чистий прибуток.

ВКп(к) - власний капітал початок (кінець) року;

ПКп(к) - позиковий капітал початок (кінець) року.



Таблиця 2.6 Прибутковість капіталу підприємства ПП «ПРОМІНЬ»

№	Показники рентабельності капіталу	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Зміна (2011до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Крк	0,0202	0,0114	0,0158	-0,0088	56,40	0,0044	138,69
2	Крвк	0,0267	0,0144	0,0162	-0,0123	53,85	0,0018	112,45
3	Крпк	0,0458	0,0191	0,0203	-0,0267	41,68	0,0012	106,42

Коефіцієнт рентабельності капіталу показує скільки коштів чистого прибутку припадає на 1 грн. капіталу підприємства. Проведені розрахунки показують, що цей показник має найвище значення у 2010 р. - 0,0202 грн., стосовно 2011 р. можна зазначити негативну тенденцію зниження цього показники на 43,6%.

У 2012 р. даний коефіцієнт склав 0,0158 грн, порівняно з минулим 2011р. даний показник збільшився на 38, 68% і склав 0,0158 грн.

Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу дозволяє визначити, що ефективність використання капіталу, інвестованого власниками коливається за досліджуваний період таким чином: у 2011 р. цей показник зменшився на 0,0123 грн. до рівня 0,0144 грн., а в 2012 р. зріс на 12,45% й склав 0,0162 грн. Цей показник впливає на рівень котирування акцій компаній. Рентабельність власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками компанії за період 2010р. - 2012рр.

Графічне відображення коефіцієнтів даної групи відображено на рис.2.6



Рис. 2.6 Рентабельність капіталу ПП «ПРОМІНЬ»

Проаналізуємо наступну групу показників рентабельності діяльності підприємства. Для аналізу використаємо наступні коефіцієнти: коефіцієнт рентабельності операційної діяльності, коефіцієнт рентабельності необоротних активів, коефіцієнт рентабельності оборотних активів[56, c. 261].

Кроа= (2.6)

де Кроа - коефіцієнт рентабельності оборотних активів;

ЧП - чистий прибуток;

ОАп(к) - вартість оборотних активів на початок (кінець) періоду.

Кроа= (2.7)

де Кроа - коефіцієнт рентабельності необоротних активів;

ЧП - чистий прибуток;

НАп(к) - вартість необоротних активів на початок (кінець) періоду.



Кроа= (2.8)

де Кроа - коефіцієнт рентабельності операційної діяльності;

ЧП - чистий прибуток;

СВ - собівартість реалізованої продукції;

ВЗ - витрати на збут.

Проаналізуємо отримані дані обрахунку даної групи коефіцієнтів, що пов'язані з обрахунком прибутковості активі та прибутковості операційної діяльності які відображено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Прибутковість активів та операційної діяльності підприємства ПП «ПРОМІНЬ»

№	Показники рентабельності	2010 р.	2010 р.	2012 р.	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Коа	0,0437	0,0182	0,0201	-0,0255	41,63	0,0020	110,78
2	Крна	0,0688	0,0690	0,0823	0,0002	100,25	0,0133	119,30
3	Крод	0,0123	0,0112	0,0111	-0,0011	91,06	-0,0001	99,44

Коефіцієнт рентабельності оборотних активів показує, що з 2010 р. по 2012 р. припадало по 0,0437грн., 0,0182 грн. та 0,0201 грн. прибутку за рік на кожну одиницю оборотних коштів. Таким чином у 2011 р., це коефіцієнт знизився на 58,37%, що є негативним явищем, а в 2012 р. зріс на 10,78%, що свідчить про підвищення рентабельності оборотних активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності необоротних активів показує, що з 2010 р. по 2012 р. припадало по 0,0688 грн., 0,0690 грн. та 0,0823 грн. прибутку за рік на кожну одиницю оборотних коштів. Таким чином у 2011 р., це коефіцієнт зріс на 0,25%, що є позитивним явищем, а в 2012 р. зріс на 19,30%, що свідчить про підвищення рентабельності необоротних активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності свідчить про величину грошових коштів, яка припадає на витрати пов'язані із собівартістю та витратами на збут. За досліджуваний період даний показник склав у 2010р - 0,0123 грн., у 2011 р. - 0,0112 грн., у 2012 - 0,0111 грн. Таким чином у 2011р. відбулося зниження даного показника на 8,04%, що є негативним явищем, така ж тенденція спостерігається і в 2012р., оскільки показник знизився на 0,54%.

Отже, проведений аналіз формування прибутку підприємства за допомогою аналізу чистого прибутку та складових, які мають вплив на нього свідчить про те що підприємство регулярно отримує достатній для обсяг прибутку.

2.3 Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного та повного здійснення розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи та пасиви підприємства поділяються на групи, відображені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Агрегований баланс ПП «ПРОМІНЬ» у 2010-2012 роках

Групи активів	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Групи пасивів	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Абсолютно ліквідні (А1)	32	150	526	Найбільш строкові зобов'язання (П1)	13046	7286	9418
Активи, що швидко реалізуються (А2)	10 990,00	12 197,00	19 281,00	Середньострокові пасиви (П2)	0	17686	16662
Активи, що повільно реалізуються (А3)	1970	13729	5578	Довгострокові пасиви (П3)	0	0	0
Активи, що важко реалізуються (А4)	5158	5138	7455	Постійні пасиви (П4)	5887	6242	6760

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо виконується наступна умова А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4. Перевіримо чи виконується ця умова для агрегованого балансу ТДВ «Зіньківський комбікормовий завод» у 2010-2012 роках (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 Оцінка ліквідності балансу ПП «ПРОМІНЬ»

Порівнювані показники	Чи відповідає умові (+), чи ні (-)
	2010 рік	2011 рік	2012 рік
А1 ? П1	-	-	-
А2 ? П2	+	-	+
А3 ? П3	+	+	+
А4 ? П4	+	+	-

Співставлення абсолютно ліквідних активів з найбільш строковими зобов'язаннями дає можливість оцінити поточну ліквідність, яка свідчить про платоспроможність підприємства в найближчий час. Як бачимо, у 2010-2012 роках у ПП «ПРОМІНЬ» спостерігається нестача найбільш ліквідних активів для покриття найбільш строкових зобов'язань. За цим показником підприємство протягом останніх трьох років є неліквідним.

Виконання нерівності А2 > П2 підтверджує наявність у суб'єкта господарювання активів, що швидко реалізуються здатних покрити середньострокові пасиви у 2010 та 2012 рр. означає що підприємство було поточно ліквідним в цей період.

Порівняння активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими зобов'язаннями відображає перспективну ліквідність, яка представляє собою прогноз платоспроможності. За цим показником підприємство ліквідним. Така умова виконалася більшою мірою завдяки відсутності у підприємства довгострокових зобов'язань.

Виконання останньої нерівності А4 ? П4 підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості у 2010 та 2012 рр. В 2012 р. у підприємства було недостатньо власного капіталу, щоб покрити активи що важко реалізуються.

Таким чином підприємство мало в 2010 та 2012рр. поточну ліквідність та перспективну ліквідність в 2010-2012рр.

Платоспроможність - це здатність підприємства своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань господарської діяльності. Проаналізуємо платоспроможність ПП «ПРОМІНЬ» у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Аналіз платоспроможності ПП «ПРОМІНЬ» у період 2010 - 2012 років

Платіжні засоби, активи	Порівняння	Зобов'язання
Вид активу	Сума, тис. грн		Вид зобов'язання	Сума, тис. грн
2010 р.
Грошові кошти	32	-	Поточні зобов'язання та з оплати праці	163
Поточні фінансові інвестиції	-	-	Поточні зобов'язання за товари, роботи, послуги	11104
Дебіторська заборгованість та векселі одержані	10990	+	Поточні зобов'язання з одержаних авансів	-
Запаси та інші оборотні активи	1354	+	Поточні зобов'язання з учасниками та інші поточні зобов'язання	832
Всього	12376		Всього	12099
				277
Баланс	18150		Баланс	18150
2011 р.
Грошові кошти	150	+	Поточні зобов'язання та з оплати праці	132
Поточні фінансові інвестиції	0	-	Поточні зобов'язання за товари, роботи, послуги	6250
Дебіторська заборгованість та векселі одержані	12197	+	Поточні зобов'язання з одержаних авансів	-
Запаси та інші оборотні активи	13035	+	Поточні зобов'язання з учасниками та інші поточні зобов'язання	669
Всього	25382		Всього	7051
				18331
Баланс	31214		Баланс	31214
2012 р.
Платіжні засоби, активи	Порівняння	Зобов'язання
Вид активу	Сума, тис. грн		Вид зобов'язання	Сума, тис. грн
Грошові кошти	526	+	Поточні зобов'язання та з оплати праці	172
Поточні фінансові інвестиції	-	+	Поточні зобов'язання за товари, роботи, послуги	8321
Дебіторська заборгованість та векселі одержані	19281	-	Поточні зобов'язання з одержаних авансів	-
Запаси та інші оборотні активи	3868	+	Поточні зобов'язання з учасниками та інші поточні зобов'язання	803
Всього	23675		Всього
				14379
Баланс	32840		Баланс	32840

Як бачимо з таблиці 2.10, ПП «ПРОМІНЬ» за період з 2010 по 2012 рр. спроможне наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. З кожним роком починаючи з 2010 року платіжні засоби зростають значно більшими темпами ніж зобов'язання, що свідчить про успішну діяльність підприємства та його забезпеченість платіжними засобами (рис.2.7.). В 2010 р. основна сума платіжних засобів припала на дебіторську заборгованість - 10990 тис грн.. та запаси - 1354 тис. грн., найбільша сума зобов'язань припадає на зобов'язання за товари, послуги - 11104 та з учасниками - 832 тис. грн. У 2011 р. найбільша сума платіжних засобів, як і в попередньому періоді припала на дебіторську заборгованість - 12197 тис грн. та запаси - 13035 тис. грн., найбільша сума зобов'язань припадає на зобов'язання за товари, послуги - 8321 тис. грн. та з учасниками 803тис. грн. В 2012 р. тенденція повторюється.

Рис. 2.7 Аналіз платоспроможності ПП «ПРОМІНЬ» у 2010 - 2012 роках

Продовжує аналіз ліквідності -- дослідження відповідних фінансових коефіцієнтів, яке здійснюється поетапним зіставленням окремих груп активів з короткостроковими пасивами (табл.2.11).

Таблиця 2.11 Аналіз ліквідності ПП «ПРОМІНЬ»

№ з/п	Назва коефіцієнта	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
2	Коефіцієнт поточної ліквідності	1,0594	1,0442	0,9734	-0,0152	98,56	-0,0709	93,21
3	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,9493	0,5222	0,8250	-0,4271	55,01	0,3028	157,99
4	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0026	0,0060	0,0202	0,0034	230,19	0,0142	335,77

Отже, проведені розрахунки свідчать про те, що у підприємства достатньо оборотних коштів для покриття поточних зобов'язань у 2010 р. та 2011 р., адже коефіцієнт покриття у зазначені роки >1. Також ПП «ПРОМІНЬ», як свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, має показники в межах норми в період 2010 р. та 2012 р., що свідчить про наявність в цей період у підприємства у достатній кількості оборотних активів, щоб покрити поточні зобов'язання. У 2012 р. сума обротних запасів зменшилася, що привело до зниження цього коефіцієнта до рівня 0,97.

Значення показника коефіцієнта швидкої ліквідності показує кількість грошових засобів, які знаходяться в оборотних засобах , що можуть бути швидко ліквідними. За проведеними розрахунками, зрозуміло, що у ПП «ПРОМІНЬ» таких коштів було достатньо у 2010 р. та 2012 р., в 2011 р. цей показник, внаслідок зростання обсягів запасів та поточних зобов'язань в 2 рази, зменшився до рівня нижче норми та становив 0,52 (рис. 2.8).

Рис. 2.8 Аналіз ліквідності ПП «ПРОМІНЬ»

У вітчизняній практиці з метою прогнозування платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності. Коефіцієнт втрати платоспроможності розраховують у випадку коли коефіцієнт поточної ліквідності > нормативу (1,5 - 2). В іншому випадку розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності за формулою 2.9: [56, c. 61].



(2.9)

де - коефіцієнт відновлення платоспроможності;

- коефіцієнт поточної ліквідності на початку періоду;

- коефіцієнт поточної ліквідності в кінці періоду;

- норматив коефіцієнта поточної ліквідності;

6 - період можливого відновлення платоспроможності;

Т - тривалість всього періоду (12 місяців). та розглянемо

Розрахуємо та розглянемо отримані дані (рис. 2.9.).

Рис. 2.9 Аналіз відновлення платоспроможності ПП «ПРОМІНЬ».

Оскільки в кожному з досліджуваних років <1, то можна зробити висновок про те що протягом 2010р - 2012 рр., підприємство не було в змозі відновити свою платоспроможність, також ПП «ПРОМІНЬ» не здатне це зробити і за наступні 6 міс.

Проаналізуємо структуру і динаміку кредиторської заборгованості ПП «ПРОМІНЬ» у 2010-2012 роках у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Структура і динаміка кредиторської заборгованості ПП «ПРОМІНЬ»

№ з/п	Види кредиторської заборгованості	Склад, тис. грн	Структура
		2010 рік	2011 рік	2012 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1	Векселі видані	-	-	-	-	-	-
2	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	11104	6250	8321	96,87	94,00	96,29
3	Поточні зобов'язання за розрахунками:	359	399,00	321	3,13	6,00	3,71
3.1	в т.ч. з одержаних авансів	-	-	-	-	-	-
3.2	з бюджетом	87	173	37	0,76	2,60	0,43
3.3	з позабюджетних платежів	3	-	-	0,03	-	-
3.4	зі страхування	74	62	80	0,65	0,93	0,93
3.5	з оплати праці	163	132	172	1,42	1,99	1,99
3.6	з учасниками	32	32	32	0,28	0,48	0,37
Усього	11463	6649	8642	100	100	100

Отже кредиторська заборгованість ПП «ПРОМІНЬ» у 2010 р. зменшилась у порівнянні з 2010 р. на 4814 тис. грн., а у 2012 р. порівняно з 2011 збільшилась на 1993 тис. грн. Такі зміни спричинено у 2011 р. зменшенням кредиторської заборгованості на товари, роботи послуги на 4854 тис. грн. і її збільшенням у 2012 на 1632,9 тис. грн. Виданих векселів у підприємства за всі 3 роки немає. Майже на 100% заборгованість складається з кредиторської заборгованості на товари, роботи послуги. Поточні зобов'язання коливаються в межах 3-6%, найвагоміші: з бюджетом та з оплати праці.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Критеріями фінансової стійкості підприємства є:

1) забезпечення власного капіталу;

2) стан запасів;

3) стан розрахунків.

Розглянемо кожен з критеріїв.

Спочатку розрахуємо показники фінансової стійкості пов'язані з власним капіталом підприємства. Власний капітал - основа самостійності та незалежності підприємства. Уявлення про власний каптал ПП «ПРОМІНЬ» можна скласти за інформацією І розділу пасиву балансу (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13 Аналіз динаміки власного капіталу ПП «ПРОМІНЬ»

Склад власного капіталу	Величина елементів капіталу, тис. грн	Структура, %
	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Статутний капітал	6188	6188	6188	105,113	99,135	91,538
Пайовий капітал	-	-	-	-	-	-
Додатковий капітал	-	-	-	-	-	-
Ін. додатковий капітал	-	-	-	-	-	-
Резервний капітал	-			-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(301)	54,00	572	-5,11	8,65	8,46
Неоплачений капітал	-	-	-	-	-	-
Вилучений капітал	-	-	-	-	-	-
Разом	5887	6242	6760	100	100	100

Власний капітал ПП «ПРОМІНЬ» у 2010 році склав 5887 тис. грн, у 2011 році -6242 тис. грн, у 2012 році -6760тис. грн. Це означає, що у 2011 році у порівнянні з 2010 роком розмір власного капіталу збільшився майже на 6,03% а у 2012 році порівняно з 2011 роком - на 8,3%. Такі зміни відбулися лише за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку, що свідчить про ефективну роботу підприємства, яке змогло в умовах сьогодення повернути свою діяльність від збиткової до прибуткової. Сума статутного капіталу протягом трьох років не змінювалась. Такі зміни в цілому є позитивними, адже спостерігається збільшення власного капіталу.

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ВКЛАДЕНЬ ПІДПРИЄМСТВА «ПРОМІНЬ»

3.1 Методичні підходи визначення пріоритетності інвестиційних вкладень підприємства

Інвестиційний потенціал є неоднозначною категорією та має складну структуру, тому в економічній літературі зазначені різні методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу. Визначимо, головні методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу підприємства.

Теоретичні та прикладні аспекти оцінки інвестиційного потенціалу підприємства досліджували у своїх наукових працях такі вчені як А.Е. Воронкова, Г.В. Митрофанов, В.В. Ковальов, А.Н. Тищенко, Е.В. Лапин та ін. Дискусійність і різноаспектність даного питання та відсутність єдиного механізму оцінки інвестиційного потенціалу обумовили необхідність обґрунтування існуючих науково-методичних підходів щодо цієї оцінки та розробки системи кількісного оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства.

Першим підходом, який би ми хотіли зазначити буде вартісний підхід до оцінки інвестиційного потенціалу підприємства. Відповідно до цього підходу інвестиційний потенціал розраховується як різниця між майбутньою та поточною вартістю підприємства, включаючи те, що зміна вартості відбулася внаслідок реалізації інвестиційних проектів. Зобразимо цей методичний підхід формулою:

ІП=ВП1-ВП0 (3.1)

де ІП - величина інвестиційного потенціалу

ВП1- максимально можлива ринкова вартість підприємства, що може бути досягнута завдяки реалізації інвестиційних можливостей

ВП0 - поточна ринкова вартість підприємства

Представлений метод найбільш точно відображає економічну сутність інвестиційного потенціалу підприємства[1, c. 166]. Проте, недоліком такого підходу є те, що дослідник не може точно визначити майбутню вартість підприємства, яка б враховувала непередбачувані фактори зовнішнього середовища. Також в даному методі не враховується вплив різних складових інвестиційного потенціалу на приріст вартості. Саме тому, цей метод рекомендовано використовувати тільки для загальної оцінки інвестиційного потенціалу.

Наступним підходом до оцінки інвестиційного потенціалу є метод експертних оцінок, який передбачає визначення рівня інвестиційного потенціалу групою експертів, тобто спеціалістів належної кваліфікації на базі визначеного переліку показників. За цим методом інвестиційний потенціал може оцінюватись як в загальному його відображенні так і за окремими складовими [2, c. 263]. Цей підхід також має недоліки:

По-перше: оцінки експертів є суб'єктивними , тому що на них впливають політичні, культурні, освітні, соціальні та інші фактори, що спричиняє відмінності в представленні одних і тих самих економічних явищ та показників.

По-друге: експерти зазвичай знаходяться на різних відстанях від об'єктів які вони порівнюють.

По-третє: при оголошенні узагальнених рейтингових системи зазвичай не наводиться система статистичних показників, на підставі яких було сформовано підсумкові результати, саме це не дозволяє перевірити їх об'єктивність.

У зв'язку з цим відзначимо, що найважливішою перевагою експертних оцінок є можливість враховувати значний обсяг якісних особливостей. Проте, для підвищення рівня об'єктивності потрібно доповнити їх системою статистичних і розрахункових даних, які отримані із використанням загальноприйнятих міжнародних методик.

Ми вважаємо, що відмовлятись від експертних оцінок не доцільно, оскільки вони мають використовуватись як один з елементів комплексної оцінки інвестиційного потенціалу.

Ще одним підходом щодо оцінки інвестиційного потенціалу є метод оцінки на основі узагальнюючого показники [3, c.110]. Щодо якості узагальнюючого показника, то деякі автори використовують, наприклад, показник раціонального обсягу додаткового інвестування коштів, за якого забезпечується найвищий рівень прибутковості інвестицій вкладених у дане підприємство. Проте, можна використовувати інші показники, але використовуваний показник повністю та без залишку розкладається на групу часткових, а ці часткові показники повинні характеризувати різні складові інвестиційного потенціалу. На наш погляд, оцінка такої характеристики підприємства як інвестиційний потенціал повинна проводитись завдяки різним показникам, оскільки сам інвестиційний потенціал підприємства є багатогранним. Наведений метод буде корисним при проведенні поверхневої оцінки інвестиційного потенціалу, але є не досить повним для прийняття стратегічних управлінських інвестиційних рішень.

Визначальним підходом при оцінці інвестиційного потенціалу підприємства є комплексний підхід, який передбачає різнобічну та багатогранну оцінку інвестиційного потенціалу на базі групи показників із можливим залученням експертів. Комплексний підхід також має переваги та недоліки. Основною його перевагою є можливість повноцінно врахувати усі аспекти інвестиційного потенціалу, та можливість удосконалювати методику з урахуванням особливостей підприємства, наприклад, сфери його діяльності [4, c.73]. Даний метод широко використовується інвестиційними фондами та не виключає часткового використання вищеперерахованих підходів. В ньому розумно поєднуються різні методичні підходи оцінки ефективності діяльності підприємств таких як графічний, матричний, факторний аналіз тощо. Всі ці методичні підходи якісно доповнюють один одного при оцінці різних складових інвестиційного потенціалу. Проте, недоліком наведеного підходу є його трудомісткість, яка пояснюється тривалістю збору вихідної інформації, проведенням детальних попередніх розрахунків, тощо. Саме тому важливою задачею при використанні даного підходу є визначення оптимальної кількості показників для оцінки і ефективне комбінування найбільш доцільних часткових методологічних прийомів.

Підсумовуючи вищенаведене, можна визначити, що основним стимулом безперервного розвитку підприємства виступає мінливість зовнішнього середовища, відповідно до потреб якого змінюються і пріоритети розвитку підприємства. Тому, потенціал підприємства є резервом його розвитку. Безпосередньою ресурсною складовою якого є інвестиційний потенціал. Визначення та розуміння принципів та важелів його розвитку спрямовує ефективне функціонування підприємства в стратегічному просторі та напрямку. Враховуючи циклічність інвестиційного процесу, підприємству необхідно забезпечити безперервність його розвитку використовуючи механізм організаційного підтримки, насамперед через формування центрів інвестицій.

3.2 Розробка ефективної інвестиційної політики підприємства

Усе зростаючу роль в інвестиційній діяльності останнім часом грають окремі комерційні підприємства й організації. Виходячи з цього істотно підвищується роль інвестиційної політики підприємства.

Під інвестиційною політикою комерційного підприємства розуміється комплекс заходів, що забезпечують вигідне вкладення власних, позикових і інших коштів в інвестиції з метою забезпечення фінансово стійкої роботи підприємства в найближчій і подальшій перспективі. Інвестиційна політика підприємства виходить зі стратегічних цілей його бізнес-плану.

Інвестиційна політика підприємства - комплекс заходів, що забезпечують вигідне вкладення власних, позикових і інших коштів в інвестиції з метою забезпечення фінансово стійкої роботи підприємства в найближчій і подальшій перспективі.

Відповідно до теорії інвестицій основними принципами інвестиційної політики є [3, c. 128]: цілеспрямованість, ефективність, багатоваріантність, системність, гнучкість, готовність до освоєння ресурсів, урегульованість дій, комплексність і соціальна, екологічна й економічна безпека.

Інвестиційна діяльність підприємства - це об'єктивний процес, який має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від сьогочасного споживання заради одержання прибутків у майбутньому.

Тому інвестиційний процес починається з визначення інвестиційної стратегії підприємства, вибір якої залежить від [6, c. 124]:

- стадії життєвого циклу підприємства;

- стратегії розвитку в цілому;

- стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів;

- інвестиційної привабливості підприємства як об'єкта вкладення засобів.

Формування інвестиційної стратегії підприємства являє собою складний творчий процес, що ґрунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Ця стратегія завжди формується в рамках загальної стратегії економічного розвитку, погоджується з нею по цілям, етапам, строкам реалізації.

У якості довгострокових конкретизованих цілей підприємства на різних етапах можуть бути: досягнення визначених норми і маси прибутку, зростання масштабів шляхом збільшення торгового обороту і частки контрольованого ринку, виробництво нової продукції, зміна зношеного і застарілого обладнання для зниження витрат виробництва, захист навколишнього середовища й ін.

Прийняття підприємством рішень щодо інвестиційної діяльності спирається на проблему вибору альтернативних варіантів розвитку в конкурентному середовищі, властивому тій або іншій галузі під впливом різноманітного роду економічних, правових і інших чинників.

Основою інвестиційної політики організації і процедур вибору та реалізації пріоритетів повинна бути їх орієнтація на кінцеві соціально-економічні результати. У зв'язку з цим її несучою конструкцією повинна бути система цілей, критеріїв їх досягнення і правил прийняття рішень, яка пронизує всі рівні організаційної системи, етапи процедур і механізмів.

Проект, як об'єкт оцінки, характеризується набором різнорідних показників, що відображають його економічні, соціальні, технічні, екологічні і інші аспекти. Деякі з показників не є вимірними, дані часто носять характер прогнозу. Крім того, система критеріїв, як правило, являє собою складну ієрархічну структуру. Вказані обставини зумовлюють необхідність використання експертних методів для оцінки проектів.

Розробка ефективної процедури експертного оцінювання передбачає реалізацію загальних принципів організації експертиз, з урахуванням специфіки об'єктів, що оцінюються і задач прийняття управлінських рішень, в яких будуть використані експертні оцінки. Розглянемо вимоги до методів вибору інвестиційних проектів і реалізації інвестиційних пріоритетів підприємства [6, c. 125]. Насамперед - це вимоги, пов'язані з переходом до прийнятих у всьому світі принципу і технології управління за результатами (з чіткою постановкою цілей, виділенням критеріїв, що вимірюються їх досягнення, що контролюються, оцінкою впливу на результати наслідків всіх рішень, що приймаються і т.д.), почавши з введення відсутніх поки обов'язкових форм документів, що дають можливість оцінити і проконтролювати результати проектів (аж до внеску в розв'язання соціально-економічних проблем);

переходом до активної політики (не обмежуватися принципом «дайте ваші пропозиції», а активно «зверху» формулювати проблеми і вимогу до результатів, а також впливати на формування пропозицій до проектів);

затвердженням «правил гри» (підбором орієнтованих на кінцеві результати критеріїв, правил прийняття рішень, механізмів), що максимізують об'єктивність оцінок;

плануванням розподілу фінансових ресурсів між підрозділами, відділами, цехами і дочірніми підприємствами на базі аналізу ефективності витрат;

контролем результатів проектів і витрат по них з коректуванням побудованих механізмів (при необхідності);

поетапним створенням цілісної крізної системи і комплексу алгоритмів формування і реалізації інвестиційної політики підприємства.

Для реалізації цих і ряду інших вимог необхідно створити крізну узгоджену по всіх рівнях і тимчасових етапах методику формування інвестиційних пріоритетів підприємства, що являє собою конкретні правила прийняття рішень, що конструктивно реалізовуються на основі певної аналітичної і початкової інформації. Основою цього узгодження повинна бути орієнтація на кінцеві результати і відповідні процедури оцінки впливу на них тих або інших варіантів рішень.

При інвестиційній бездіяльності прибутковість вкладених засобів з часом знижується внаслідок морального і фізичного старіння виробничого апарату, погіршення організації виробництва і т.п., що в остаточному підсумку ставить під сумнів майбутнє такого підприємства.

Пасивне інвестування, передбачає підтримку незмінного рівня розвитку підприємства, призводить до відставання від середнього по галузі рівня і буде мати в майбутньому ті ж наслідки.

Активна інвестиційна стратегія, що забезпечує зростання прибутковості до середньогалузевого рівня вкладень, припускає добір і реалізацію різного роду інноваційних проектів, активну поведінку на ринку.

Ефективна, або випереджаюча, стратегія пов'язана вже з інноваціями, що реалізують принципово нові технологічні рішення, які відрізняються і значним ступенем ризику таких вкладень.

Формування інвестиційної політики підприємства здійснюється в просторі перетинання взаємних інтересів, як самого підприємства, так і його потенційного стратегічного інвестора. А інвестиція являє собою особливий товар, що обертається на ринку. Тому можливість її одержання в тому або іншому вигляді часто залежить ...