Податкова звітність підприємства (на матеріалах ПАТ ВВП "Райагрохім")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Коледж технологій, бізнесу та права

Відділення: фахової підготовки

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: «Податкова звітність підприємства»

(на матеріалах ПАТ ВВП «Райагрохім»)

Виконала: Морозюк Анжела

Курс: III, група: Б-31

Науковий керівник: Макарук Ігор Валентинович

Луцьк - 2013

ПЛАН

Вступ

1. Загальна характеристика діяльності ПАТ «Райагарохім» за І півріччя 2012-2013 років

2. Податкова звітність, її види

3. Вимоги до оформлення та здачі податкової звітності

4. Електронна податкова звіність

5. Податкова звітність ПАТ «Райагрохім» за І півріччя 2013 року

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

ВСТУП

У Конституції України зазначено, що кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом. Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов'язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у від повідній формі податкової звітності.

Таким чином подання податкової звітності є обов'язком платника податків.

Проблема податкового тягаря на підприємство полягає не лише у високих ставках і численності податків, але й у неузгодженості правил оподаткування із методикою бухгалтерського обліку. Це проявляється у фіскальному підході розрахунку доходів і витрат, котрі формують прибуток до оподаткування, відсутності регламентованої методики їх обчислення в бухгалтерському обліку, а також неналагодженості взаємозв'язку податкових органів із платниками податків. Тому дослідження проблем облікового забезпечення податкових розрахунків, формування звітності та їх оптимізації є актуальним і своєчасним як з теоретичної, так і з практичної позиції.

Будь-яка система обліку потрібна для отримання певного об'єму інформації в тій чи іншій формі. Ефективність управління як економікою, так і будь-яким підприємством, перш за все залежить від повноти, достовірності та обґрунтованості інформації про фінансово-господарську діяльність платників податків. Для здійснення комплексних досліджень системи оподаткування одним з головних джерел інформації є податкова звітність. Звітність за податками розкриває її користувачам інформацію про нараховані податкові платежі, правильність використання бази обчислення податків, методів їх нарахування, сплату або регулювання заборгованості платника податків за таким податком .

Дослідження теоретичних і практичних аспектів оподаткування та аналізу податкової звітності висвітлено у працях М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця,

Б.І. Валуєва, З.В. Гуцайлюка, В.П. Завгороднього, М.В. Кужельного, Я.Д. Крупки, Ю.А. Кузьмінського, В.О. Ластовецького, В.Г. Линника, Ю.Я. Литвина, М.Р. Лучка, О.І. Малишкіна, Є.В. Мниха, М.С. Пушкаря, В.С. Рудницького, В.Ф. Усача та інших. Незважаючи на значні здобутки у дослідженні вказаних проблем, ряд питань потребує уточнення. Необхідно звернути увагу на дослідження проблематики податкової звітності в інформаційній системі підприємства, контролі та аналізі податкової звітності як підґрунтя фінансово-економічних рішень в умовах розвитку ринкових відносин.

Реформування економіки України зумовило значні зміни фінансового механізму її регулювання, зокрема податкової системи. Ця система стала однією з найважливіших у фінансових відносинах між державою і суб'єктами господарювання. До того ж вона є різноплановою і зачіпає практично всі аспекти діяльності підприємств. Хоч це не всіма спеціалістами і практиками однозначно сприймається, податкова система постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити ефективно діючі відносини між державою і підприємствами, які, поряд з формуванням бюджету, тобто здійсненням фіскальної функції щодо вилучення коштів підприємств, забезпечували б стимулювання і регулювання виробництва.

В даній курсовій роботі визначено основні поняття та види податкової звітності, нормативні вимоги до її заповнення, визначено якими способами податкова звітність подається до органів державної податкової служби України.

Особливу увагу приділено термінам подання податкової звітності та визначено терміни її подання за основними податковими платежами, а саме податок:

· на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, акцизний податок;

· податок на додану вартість, екологічний податок та збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Детально розглянуто електронне подання податкової звітності, як важливої складової реформування податкової системи України. Розглянуто особливості її розвитку, визначено основні поняття, процедуру та способи подання звітності в електронному вигляді.

Метою курсової роботи є вивчення, отримання знань, аналізу та виклад основного матеріалу який стосується основних видів, методики складання та подання податкової звітності.

Для досягнення цієї мети було визначено наступні завдання:

-визначити основні види податкової звітності та нормативні вимоги до її заповнення;

-терміни подання звітності за основними податковими платежами;

-оцінити перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні.

Об'єктом дослідження є податкова звітність підприємства.

Предметом дослідження є питання порядку складання та подання податкової звітності.

1. ЗАГАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПАТ ВВП «РАЙАГРОХІМ» ЗА I ПІВРІЧЧЯ 2012-2013 РОКІВ

податкова звітність електронний

Відкрите Акціонерне Товариство Володарсько-Волинське підприємство «Райагрохім». Місце знаходження ПАТ ВВП «Райагрохім»: Житомирська область, смт.Володарськ - Волинський , вул. Чапаєва , буд. 18а.

ПАТ «Райагрохім» (як Державне пiдприємство "Сiльгоспхiмiя") було створено у 1979р. для забезпечення сiльгоспвиробникiв мiнеральними добривами. На той час підприємство було пiдпорядковано Житомирськiй облсiльгоспхiмiї. На початку 90-х рокiв воно перейшло на оренднi вiдносини з державою та набрало статусу Орендного пiдприємства "Райсiльгоспхiмiя". Статут (додаток А) даного підприємства розроблений на основі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства» та інших законодавчих актах. Засновником товариства є Держава в особі Територіального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області. Статутний фонд товариства формувався в процесі приватизації Державного підприємства Володарськ-Волинського підприємства "Райагрохім" , як вартість цілісного майнового комплексу.

Державного підприємства Володарськ-Волинського підприємства "Райагрохім", як вартість цілісного майнового комплексу.

Дане підприємство створене з метою :

· здійснення господарської діяльності, одержання прибутку використання його в інтересах підприємців, трудового колективу ПАТ «Райагрохім», розвитку виробництва і вирішення соціальних задач суспільства в цілому та окремих його верств;

· задоволення попиту населення, громадян-підприємців, підприємств, організацій;

· виробництва товарів, сировини, устаткування та надання послуг з реалізації товарів;

· отримання прибутку, доходу.

За даними таблиці 1.1. порівнюючи показники 2012 та 2013 років, можна зробити висновок, що підприємство за рік стало прибутковим. Оскільки, сума доходу у 2012 році становить 84,8 тис. грн, а сума понесених витрат складає 1,3 тис. грн., що призвело до утворення прибутку в розмірі 83,5 тис. грн. У І півріччі 2013 року сума доходу складає 114,8 тис. грн., при цьому сума витрат-19,1 тис. грн. В результаті чого підприємство отримало прибуток в розмірі 95,7тис. грн. За допомогою прибутку підприємство змогло покрити усі витрати і стати прибутковим.

На основі цих показників можна розрахувати рівень рентабельності, який у І півріччі 2012 року становив 82,0 %, а у І півріччі 2013 року 69,5 % .

Таблиця 1.1. Загальні економічні показники ПАТ ВВП «Рейагрохім» за I півріччя 2012-2013 рр.

Показники	Одиниці виміру	За I півріччя 2012р.	За I півріччя 2013р.	Відхилення ( +; - )
				Сума тис. грн.	%
Виручка	тис. грн.	101,8	137,7	+35,9	+35,3
Доходи	тис. грн.	84,8	114,8	+30,0	+35,4
Витрати	тис. грн.	-1,3	19,1	+17,8	+1369,2
Обліковий прибуток	тис. грн.	83,5	95,7	+12,2	+14,6
Рівень рентабельності	%	82,0	69,5	-12,5	-15,2
Чисельність працівників	Осіб	10	11	+1,0	+10,0
Продуктивність праці	тис. грн.	10,2	12,5	+2,3	+22,5
Фонд оплати праці	тис. грн.	48,0	59,0	+11,0	+23,0
Середньомісячна заробітна плати	грн.	800,00	893,93	+93,93	+11,7
Середня вартість основних засобів	тис. грн.	106,5	110,3	-3,8	-3,6
Середня вартість оборотних засобів	тис. грн.	87,6	93,8	+6,7	+7,1

Предмети та види діяльності підприємства :

· розробка, виробництво та реалізація товарів народного споживання, громадського харчування , товарів виробничо-технічного призначення;

· виробництво алкогольних напоїв, оптова та роздрібна торгівля ними;

· виконання робіт по будівництву об'єктів житла та соціальної сфери;

· переробка сировини, в тому числі відходів промисловості і сільського господарства;

· заготівля, зберігання , переробка лісу та лісопродуктів;

· розробка, впровадження, обслуговування та постачання засобів комп'ютерної техніки, програмних продуктів, обчислювальної та іншої ортехніки з метою отримання виручки.

Виходячи з даних таблиці можна стверджувати, що виручка від реалізації творів та послуг у 2013 році є вищою за виручку у 2012 році на 35,9 тис. грн., так, як виручка за І півріччя 2012 року складає 101,8 тис. грн., а за І півріччя 2013 року-137,7 тис грн.

Підприємство здiйснює тракторнi послуги: вивезення цукрового буряка на завод iм.Цюрупи Попiльнянського району, оранка грунтiв, дискування, боронування в Володарсько-Волинському районi та за його межами. Оскiльки послугами ПАТ «Райагрохім» користуються пiд час сезонних робiт, то вiдповiдно його дiяльнiсть стала сезонною (обробка грунтiв проводиться в основному весною та осiнню). Так як воно працює по основному виду дiяльностi тривалий час, тому є вiдомим для широкого кола споживачiв - громадян (оскiльки юридичнi особи послугами підприємства майже не користуються). Мiндобрива та засоби захисту рослин (доступнiсть яких є необмеженою) до підприємства надходять вiд Рiвненського, Вiнницького, Днiпродзержинського заводiв та вiд Житомирського Облагрохiму.

Виробничi потужностi обладнання використовуються на 60%. Утримання активiв здiйснюється господарським способом, знаходженя основних засобiв за місцемзнаходження підприємства. Iнформацiя щодо планiв капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобiв, характер та причини таких планiв, суми видаткiв, в тому числi вже зроблених, опис методу фiнансування, прогнознi дати початку та закiнчення дiяльностi та очiкуване зростання виробничих потужностей пiсля її завершення - вiдсутнi. Підприємство використовує власні основні засоби, облік, оцінка та відображення у фінансовій звітності яких достовірна. Аналітичний облік ведеться в оборотно-сальдових відомостях за відповідними рахунками. Дані аналітичного обліку відповідають даним синтетичного обліку і вимогам чинного законодавства з бухгалтерського обліку. Термiн використання основних засобiв 18 рокiв. ПАТ «Райагрохім» користується основними засобами на таких умовах : використання засобів здійснюється за їх цільовим призначенням для здійснення виробничої діяльності товариства. Середня вартість основних засобів у 2013 році складає 110,3 тис. грн. і порівняно з попереднім роком 106,5 тис. грн. зменшилася на 3,8 тис. грн. , а середня вартість оборотних засобів у 2013 році-93,8 тис. грн., збільшилася на 6,7 тис. грн. порівняно з 2012 роком в якому вона становила 87,6 тис. грн.

Наказ про облікову політику Публічного акціонерного товариства «Володарсько-Волинського підприємства «Райагрохім»(додаток Б) розроблено у відповідності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. В Наказі зазначено собівартість об'єкта основних засобів,який складається з:

1) ціни на його придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовані податки на придбання;

2) будь-яких витрат, які безпосередньо пов'язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації.

Мінімальна вартісна межа для віднесення об'єктів до складу основних засобів є 2500,00 грн. Методом нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів є прямолінійний метод, за нормами виходячи із встановленого терміну корисного використання для кожного з об'єктів.

За облік і відображення запасів відповідає МСБО2. Запаси обліковуються по групах: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Собівартість придбаних у третіх осіб запасів складається із вартості придбаних запасів та інших витрат, пов'язаних з їх придбанням. Метод оцінки вибуття запасів, матеріалів, палива, запчастин, МШП для списання на виробництво здійснюється за середньозваженою ціною (середньозваженою собівартістю.

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (баланс)(додаток В,Д) складається методом розмежування на поточні та непоточні активи.

Форма оплати праці на ПАТ «Райагрохім» для адміністративного персоналу та відділу бухгалтерського обліку встановлюється згідно посадового окладу, а для працівників виробництва форма оплати праці є відрядно-преміальною.

У звітному періоді на роботу було прийнято ще одного працівника, тому штат підприємства складається з 11 осі згідно Штатного розпису (додаток Е), при цьому у 2013 році середньомісячна заробітна плата зросла на 93,93 грн., що призвело до підвищення продуктивності праці працівників на 2,3 тис. грн.

Фонд оплати праці зазначений у Звіті з праці (додаток Ж, З) у І півріччі 2012 року складав 48,0 тис. грн., що на 11,0 менше ніж у І півріччі 2013 року- 59,0 тис грн. або на 23%.

Продуктивність праці у 2012 році становить 10,2 тис. грн, у 2013 році- 12,5 тис. грн. Отже, продуктивність праці у 2013 році більша за продуктивність праці у 2012 році на 2,3 тис. грн або на 22,5%.

Підприємство є власником:

· майна, переданого йому акціонерами;

· продукції, товарів та послуг, вироблених в результаті господарської діяльності;

· одержаних прибутків, а також іншого майна, набутого на підставах не забороненого законодавством.

Майно товариства складають основні фонди, нематеріальні активи і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Організаційно-управлінська структура становить сукупність вертикальних і горизонтальних зв'язків, що забезпечують упорядкованість, координацію та регулювання діяльності організації з досягнення її цілей. Основою організаційно-управлінської структури є відносини ієрархічної співпідпорядкованості. Вони, у свою чергу, впливають на організаційно-управлінські відносини безпосередньої взаємодії, як на вертикальні -- між вищими і нижчестоящими ланками управління, так і на горизонтальні[18;249-260]. Складовою організаційно-управлінської структури є структура управління організації. Поряд зі структурою управління організацією можуть існувати структури за окремими видами інформаційних потоків.

Організаційно-управлінська структура ПАТ «Райагрохім» є лінійною(мал.1.). Кожен підпорядковується один одному, немає інших відділів які були б між собою рівнозначні.



Мал.1. Схема організаційно-управлінської структури ПАТ «Райагрохім»

Отже, оцінивши всі показники можна зробити висновок, що підприємство 2012 та 2013 роках було прибутковим. Це сталося завдяки розширенню діяльності підприємства, покращенню кваліфікації працівників, збільшенню обсягів реалізації товарів та покращення умов праці.

2. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ЇЇ ВИДИ

Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов'язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у відповідній формі податкової звітності. У таблиці 2.1. наведено трактування податкової звітності з різних джерел інформації.

Таблиця 2.1. Зміст податкової звітності

Податкова звітність - це…	Автор визначення
обов'язок платників податків, які подають за кожний звітний період, податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.	Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, Д. А. Кобильнік
сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.	Суторміна В.М., Федосов В.М. Держава - податки - бізнес
стан зобов'язань підприємства, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів.	Податкова система України. / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін. ;
один з видів бухгалтерської звітності. Подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначених Податковим Кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -- фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.	Податковий кодекс України

Платник податків може не надавати податковому органу податкову звітність, якщо:

1) звітність про виконання податкового обов'язку надає податковий агент;

2) платник податків входить до складу консолідованої групи платників по податках, звітність за якими надається головним підприємством[1].

Податкова звітність реалізується шляхом подання платником податку податкової документації, тобто документів, що містять відомості про обчислення і сплату податку. При цьому слід розрізняти податкову і фінансову звітність. Під фінансовою звітністю розуміють бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності господарюючого суб'єкта за звітний період. Фінансова звітність відповідно до законодавства має дві форми: баланс і звіт про фінансові результати. Здійснення фінансової звітності регулюється Законам України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999p., постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р., якою затверджений Порядок подання фінансової звітності й іншими нормативними актами. Податкова звітність -- це вужче поняття, яке містить винятково питання з оподаткування. У податковій документації фіксується саме процес нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Особливістю податкової документації є те, що в її складі немає спеціалізованих «податкових» первинних документів, оскільки підставою для ведення податкового обліку є, як правило, первинні бухгалтерсько-облікові документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Виходячи з цього, інші відомості не можуть бути предметом податкової документації і податкові органи не мають права вимагати від платника податків подання відомостей, не передбачених законодавством про оподаткування, або подання податкової документації до настання термінів звітності[8;768-769].

Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлюються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчення звітного податкового періоду. Якщо останній день подання податкової звітності є вихідним або святковим, то днем подання звітності вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за правилами і на підставах, передбачених податковим законодавством.[10;479-481]

Реалізуючи обов'язок з податкової звітності, платник податків подає в податкові органи такі види податкових документів, в яких зафіксовано обчислення податку і визначено суму, що підлягає сплаті:

1. Розрахунково-звітну документацію -- документи, в яких фіксуються податкові розрахунки і суми податків. По кожному податку існує єдиний податковий документ, в якому платник розраховує суму податку, що підлягає сплаті, і який подає платник податків до податкового органу у встановлений законодавством термін. Такі документи містять відомості про строки, базу оподаткування, податкові пільги, розміри податкового окладу, причому називатися вони можуть по-різному: декларація, розрахунок, звіт тощо.

2.Супутню (чи довідкову) документацію -- документи, які містять довідкову інформацію, що деталізує дані для обчислення податків і розшифровує чи обґрунтовує податкові розрахунки. Така документація поділяється на:

а) документи, необхідні для обчислення податків, наприклад, звіт про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів), форма і порядок заповнення якого затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р.;

б) документи довідкового характеру, які безпосередньо не впливають на обчислення сум податків, приміром, розрахунок--повідомлення розподілу консолідованого податку між юридичною особою та філіями, форма і порядок заповнення якого затверджені наказом податкової адміністрації від 10 квітня 1998 р.;

3. Облікову документацію -- це документи, що являють собою зведені форми податкового обліку. Первинні документи бухгалтерського обліку, які накопичуються і систематизуються в податковому обліку, підлягають узагальненню за певний податковий період. Після цього на підставі цих уже згрупованих документів визначається сума податків, що підлягає внесенню у відповідні фонди.Прикладом такого виду податкової документації є Книга обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -- юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, порядок ведення якої затверджений наказом податкової адміністрації від 12 жовтня 1999р.

4. Податкові повідомлення -- документи, які направляють податкові органи платникам. Вони містять відомості про терміни та суми податку, що підлягає сплаті. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» суму податку, зазначену в податковому повідомленні, яка підлягає сплаті, обчислює не самостійно платник податків, а податковий орган. Податкові повідомлення у колишньому СРСР вперше з'явилися 1934 року, коли було змінено так звані окладні листи по сільськогосподарському податку. За своєю суттю вони є офіційним повідомленням податкових органів про необхідність внесення платником податків відповідної суми податку у визначений термін[17;398-403].

Податкова звітність класифікується за різними ознаками залежно від періодичності, строків подання, рівня спеціалізації, ступеня узагальнення, призначення, ролі в економіці тощо (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Класифікація форм податкової звітності підприємства

Класифікаційна ознака	Види звітності	Характеристика
1	2	3
Періодичність складання	Квартальна, піврічна, дев'ятимісячна, річна	Подається відповідно раз у квартал, півроку, дев'ять місяців, рік
Строк подання	Поточна	Квартал, півріччя, 9 місяців
	Річна	Результати роботи за рік
Рівень спеціалізації	Загальна	Охоплює всі сторони діяльності
	Спеціалізована	Охоплює тільки певний вид діяльності (звітність із використання фонду оплати праці тощо)
Ступінь узагальнення	Індивідуальна	Однієї юридичної особи
	Консолідована	Юридичної особи та дочірніх підприємств
Призначення	Зовнішнє	Відкрита для користувачів і може бути оприлюднена
	Внутрішнє	Для власних потреб, оприлюдненню не підлягає і не надається внутрішнім користувачам
Роль в економіці	Загальнодержавна	Для аналізу розвитку економіки країни
	Внутрішньогалузева	Розробляється відповідними міністерствами і відомствами

Перелік форм звітності за податками і зборами, що не відповідають визначенню податкових декларацій за Законом України № 2181, наведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Перелік форм звітності за податками і зборами, що не відповідають визначенню податкових декларацій

Податок, збір (обов'язковий платіж)	Податок, збір (обов'язковий платіж)
1	2
Податок на прибуток	Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України
	Податковий звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи
	Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.
	Звіт про отриманий прибуток від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва
	Звіт про використання коштів, нарахованих (отриманих) у складі ціни продажу електричної енергії у вигляді цільової надбавки у розмірі 0,75% до діючого тарифу на електричну енергію, що продається виробниками електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України
	Розрахунки обчислення прибутку структурного підрозділу (дільниці, цеху) суб'єкта підприємницької діяльності, продукція якого виготовлена в результаті впровадження інвестиційного проекту і підлягає (не підлягає) продажу за межі підприємства (для територій пріоритетного розвитку, встановлених законодавством)
Податок з доходів фізичних осіб	Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ)
Форми звітності, що не стосується конкретних податків та зборів	Повідомлення від платника податків про відкриття (закриття) рахунку в установі банку (форма № ПІ)
	Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС)
	Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1)
	Звіт про суми одержаних пільг з оподаткування у розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку (форма № 1-ПП)
	Декларація про валютні цінності, доходи і майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами
	пов'язаних з добудовою енергоблоків, електростанцій
Інші податки і збори	Звіт про цільове використання матеріалів, сировини, обладнання і комплектуючого до нього, звільнені від обкладання ввізним митом і обкладання та комплектуючого до нього, звільнених від обкладання ПДВ ( для територій пріоритетного розвитку, встановлених законодавством) .

Подання податкової звітності визначається законами України, на основі яких податковими та іншими контролюючими органами розробляються форми та порядок подання. Підприємства подають податковим органам, наприклад, декларацію про прибуток підприємства згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Форми податкової звітності та порядок їх заповнення розробляє в основному Державна податкова адміністрація України, в окремих випадках за участю заінтересованих міністерств чи відомств. Періодичність подання по­даткової звітності за місцевими податками і зборами затверджується місцевими органами влади (наприклад, щодо звітності за комунальним податком)[19;20-21].

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗДАЧІ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Звітність підприємств є заключним кроком системи бухгалтерського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства та яка необхідна усі зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень.

Звітність загалом можна визначити як систему узагальнюючих та взаємопов'язаних показників, яка подається у вигляді різноманітного типу таблиць, та текстового матеріалу за допомогою яких визначається фінансовий стан , результати діяльності підприємства[13;45-50].

Інформація про діяльність підприємства цікава багатьом - працівнику, засновнику (учаснику) підприємства, представникам контролюючих органів, і, врешті, просто жителям регіону, де господарює це підприємство. Кожному важливо, в першу чергу, проаналізувати систему визначальних показників.

Загальні вимоги до складання та подання податкової звітності в Україні регулює ПКУ, ним визначені принципові положення, які використовуються у системі податкової звітності, а саме:

-- під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: строк та порядок подання звітності про обчислення та сплату податку ;

-- платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів ;

-- платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) ;

-- відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи ;

-- податкова декларація складається за формою, затвердженою в певному порядку. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48, не вважається податковою декларацією;

-- податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації ;

-- у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених ст. 50), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку ;

-- податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу ДПС за місцем свого обліку [9;410-416].

Форми податкової звітності за основними податками та зборами узагальнено у таблиці.

ПКУ передбачає декілька способів подання декларації до органу державної податкової служби: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; електронній формі з накладання електронного цифрового підпису.

Платнику надається право обирати один з трьох способів подання податкової звітності: особисто або через уповноважену особу; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі (з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб). Дане право обмежується для великих і середніх підприємств, які зобов'язані подавати податкові декларації в електронній формі. Таке рішення спрямоване на покращання адміністрування податків.

Інформація може бути у формі пояснювальної записки, переліку звітних форм (або поєднувати перелічене), але в основі своїй передбачати систему показників, що є узагальненням результатів бухгалтерського обліку на звітну дату.

Для забезпечення корисності звітних даних (а відтак, достовірності, своєчасності, об'єктивності) показники, визнані в звітних формах, повинні:

- відповідати за розрахунком чинному нормативному полю, що регламентує ведення обліку та підготовку звітності;

- мати єдину методологічну базу розрахунку;

- не суперечити Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та Міжнародним стандартам фінансової звітності;

- забезпечувати співставність для суб'єктів господарювання певного економікоорганізаційного поля та ін.[2].

Сприятимуть цим факторам, в першу чергу, такі питання як: стабільність та прозорість економіко-правової сфери діяльності підприємства, уніфікація звітних форм для уникнення дублювання інформації, гармонізація принципів бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства в питаннях визнання результатів діяльності юридичної особи тощо.

Окреслені критерії дієвості звітних форм та напрямки їх вдосконалення є предметом науково- практичних досліджень вітчизняних вчених, зокрема, М.В. Кужельного, М.Т. Білухи, В.В. Сопка, В.С. Рудницького, В.Г. Швеця, Ф.Ф. Бутинця, Є.В. Мниха та інших.

Але практика свідчить, що, на жаль, сьогодні ні за кількісним складом, ні за якісним наповненням звітність підприємства не є тією оперативною інформацією, на основі якої можна було б приймати ефективні адміністративні рішення, обґрунтовувати тактику та стратегію розвитку підприємства на перспективу.

Податкова звітність подається податковим органам для розрахунку і контролю сплати податків. Окремо складається звітність про використання коштів на соціальні заходи. Платежі у соціальні фонди для підприємства подібні до податків, тому звітність до соціальних фондів часто ототожнюють із податковою звітністю.

Податкова звітність (податкові декларації) подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

д) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

* тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

* звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

* звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

* повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами;

* код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

* місцезнаходження платника податків;

* найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

* дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

* ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків та підписи посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку.

Податкова декларація повинна бути підписана:

* керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

* особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції[3].

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України (далі МФУ). У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється МФУ.

Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття митним органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний за кожний звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Подання податкової звітності до державних податкових органів є важливою складовою взаємовідносин держави зі суб'єктами підприємницької діяльності, що провадять свою діяльність на території України відповідно до чинного законодавства та визнані платниками відповідних податків [2]. Податкова звітність має достовірно та правдиво відображати діяльність платника податків відповідно до даних фінансового та податкового обліку. Відповідність податкової звітності якісним характеристикам дасть змогу податковим органам отримати інформацію щодо своєчасності й повноти виконання зобов'язань перед бюджетом.

Звітність вважається прийнятою: 1) за наявності відзначки (штампу) органу ДПС на всіх аркушах, із яких складається дека, та за бажанням платника на її копії (у разі особистого подання), поштового повідомлення з відзначкою про вручення органу ДПС (у разі поштового відправлення); квитанції про отримання декларації органами ДПС (у разі електронного відправлення); 2) за відсутності повідомлення органу ДПС про відмову в прийнятті декларації, яке повинно бути надіслано платнику податків протягом: п'яти робочих днів із дня отримання декларації податковою засобами електронного зв'язку або поштою; трьох робочих днів із дня отримання деки податковою в разі особистого подання [4].

4. ЕЛЕКТРОННА ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ

Податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Системи електронної звітності є дієвим механізмом підвищення якості та ефективності праці співробітників податкової служби. Обробити та узагальнити електронну звітність набагато простіше та швидше, ніж її паперові аналоги. Цілі відділи працівників податкової служби займаються механічним перенесенням даних податкової звітності із паперових носіїв до електронних баз даних[11;19-20].

Запровадження електронної системи податкової звітності дає можливість значно уніфікувати та автоматизувати цю роботу, крім того, це дасть можливість уникнути помилок при перенесенні даних із паперових носіїв до електронних баз даних податкової служби. Крім того значно зменшиться час на обробку даних податкових звітів в автоматичному режимі перевіряються помилки в заповненні, в арифметичних підрахунках тощо.

Для платників податків впровадження системи електронної податкової звітності також є ефективним моментом удосконалення співпраці з контролюючим органом. Навіть елементарна перевірка арифметичних помилок в заповненні декларації проводиться в автоматичному режимі, крім того, програма не прийме до обробки не повністю заповнені звітні документи, що є одним із елементів самоперевірки платника податків.

Всі перераховані елементи значно підвищують ефективність роботи податкових органів на етапі первинного прийому та обробки податкової звітності, запровадження електронної системи зменшує час такої роботи, підвищує ефективність, дає можливість уникнути простих арифметичних, орфографічних помилок, помилок через неуважність тощо. Перераховані вище переваги є суттєвим елементом у покращенні та налагодженні партнерських відносин між платниками та податковими органами, тому, що значно зменшуються конфліктні ситуації пов'язані із неприйняттям податкової звітності через помилки, неточності в заповненні, неповному заповненні всіх граф тощо. Зменшується соціальна напруга в частині швидкості обробки даних, не потрібно платникам простоювати в чергах, щоб подати податкову звітність особисто на паперовому носії, а у випадках, якщо будуть виявлені неточності в заповненні, то таку звітність, в кращому випадку, не приймуть, а в іншому - це може стати причиною притягнення до адміністративної та фінансової відповідальності платника податків. О. Хобич відзначає, що облік і контроль податкових надходжень великою мірою залежить оперативності опрацювання значної кількості, насамперед, звітної інформації, що надходить від платників податків. Одним із шляхів вирішення цього питання є прийняття звітності засобами електронної пошти та іншими видами телекомунікаційного зв'язку [14;213-215].

Проте, як зазначають науковці, поряд із перевагами введення електронної системи звітності існують і недоліки, що негативно впливають на її ефективність.

Проаналізувавши основні перепони до ефективного та широкого запровадження системи електронної звітності можна назвати наступні чинники:

- недостатньо сформована правова база щодо регулювання відносин в системі електронного документообігу пов'язаного із подачею та прийняттям електронної податкової звітності;

- досить низька інформаційна обізнаність платників податків щодо ефективності електронної подачі податкової звітності;

- висока вартість обслуговування електронного цифрового підпису платника податків;

- досить низька інформаційна культура платників податків (невміння працювати з спеціальними інформаційними базами даних, програмним забезпеченням для формування електронної податкової звітності);

- недостатня довіра до новітніх інформаційних технологій в частині своєчасності подачі електронної податкової звітності, побоювання щодо зовнішнього втручання в електронні файли, несвоєчасності доставки їх до податкових органів, доставки із викривленням даних, неприйняття податковим органом електронних файлів тощо.

Світовий досвід запровадження електронної податкової звітності показує всі переваги та ефективність даного виду удосконалення адміністрування податків та підвищення ефективності роботи всієї податкової системи. Кожна держава по своєму вирішує питання щодо запровадження елементів електронної звітності. Так, у Франції була встановлена спеціальна пільга -- чітко визначена сума, на яку зменшується податкове зобов'язання платника податків за умови подання податкової звітності в електронному форматі. Економічно було обґрунтовано, що запровадження такої пільги більш економічно вигідно для бюджету, адже зменшуються затрати на адміністрування податків, на обробку паперових податкових декларацій. Вперше подання електронної звітності було запроваджено в азійських державах через законодавче закріплення положення про обов'язковість подачі податкової звітності в електронному вигляді. Не залишилась осторонь цих процесів і Україна. Дана норма вже знайшла відображення і в національному податковому законодавстві.

В Україні започатковано прийняття електронної податкової звітності було в 2007 році з прийняттям відповідного Наказу ДПА України, яким було затверджено Інструкцію щодо підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку. Проте, в зв'язку з рядом неузгоджених позицій, які були в даній Інструкції, та обмеженості дії, цей наказ був скасований[6].

10 квітня 2008 року був підписаний наступний наказ ДПА України «Про подання електронної податкової звітності». Даним наказом була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Даною Інструкцією визначено основні терміни, які застосовуються в інформаційних відносинах, пов'язаних із поданням податкової звітності в електронному вигляді, визначено порядок формування та подачі такої звітності, передбачено права та зобов'язання платників податків та органів податкової служби. Визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Розробка принципів інформатизації подачі податкової звітності визначила комплексний підхід до запровадження складної системи електронної звітності. Створена система подання податкових документів у електронному вигляді, яка визначена сукупність організаційних, правових заходів та програмних, програмно-апаратних, телекомунікаційних засобів, що забезпечують подання податкових документів в електронному вигляді до органів ДПС[25;450-460].

Процедура підготовки та подання електронної податкової звітності потребує початкових знань та володіння засобами телекомунікаційного зв'язку, порядку формування електронних документів, наявності певних спеціальних програм, цифрових електронних підписів тощо. Передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, який є програмним, апаратно-програмним, апаратним або іншим засобом, призначений для криптографічного захисту інформації, у тому числі накладання та перевірки електронного цифрового підпису, який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Юридичні особливості взаємовідносин між платником податків та відповідним органом податкової служби врегульовуються на договірних засадах. Платник податків повинен підписати відповідний типовий договір з державним податковим органом про використання певного програмного забезпечення, яке безкоштовно надається податковою службою. В договорі виписуються порядок врегулювання спірних питань щодо надання, приймання обробки електронної податкової звітності, порядок оскарження, визнання, повідомлення про отримання та інші аспекти електронних податкових правовідносин. Наказ ДПА України про подання електронної податкової звітності, договір про визнання електронних документів підготовлені відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». Дані документи є фактичною правовою базою платника податків та податкового органу щодо врегулювання відносин в сфері електронної податкової звітності. Відповідно, вся податкова звітність підготовлена та подана в електронному вигляді, при наявності обов'язкових реквізитів, засвідчена електронним цифровим підписом платника податків, подані згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів[20;280-282].

Окрім правового забезпечення таких правовідносин платник податків повинен мати технічне оснащення та програмне забезпечення. В Інструкції визначено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

- доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/ приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

- засіб криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами криптографічного захисту інформації, що використовуються в органах ДПС);

- чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Податкова звітність завіряється електронним цифровим підписом: в електронному вигляді на електронний документ накладаються електронний цифровий підпис посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера), другим - керівника, третім - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Якщо платник податків є фізичною особою, або у суб'єкта господарювання не визначено головного бухгалтера, то, відповідно накладається два електронних цифрових підписи - платника податків та того, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Після чого проводиться шифрування електронного документу засобами програмного забезпечення та направлення його за відповідною електронною адресою податкового органу[29;285-288].

Податковий орган надсилає платнику податків перше підтвердження отримання електронного документу (квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді) а потім, друге (квитанцію про приймання податкового документа в електронному вигляді). Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилками, то платнику податків надсилається повідомлення у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Подання електронної податкової звітності, при наявному другому підтвердженні податкового органу визнається прийнятим та відповідає аналогу податкової звітності в паперовому варіанті. При подачі електронної звітності паперовий варіант не подається.

В інформаційному листі ДПА України визначено основні переваги подання звітності в електронному вигляді, зокрема:

- економія робочого часу платників податків, а також їхніх коштів на придбання бланків звітних документів (немає необхідності відвідувати податкову інспекцію, купувати бланки звітності);

- звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання;

...