Вдосконалення управління фінансовими ризиками компанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина. Теоретичні і методологічні аспекти фінансових ризиків підприємства

1.1. Сутність та класифікація фінансових ризиків підприємства

1.2 Методи управління фінансовими ризиками та їх страхування

1.3 Управління фінансовими ризиками суб'єктів господарювання в Україні на сьогодення

2. Аналітично- розрахункова частина. Оцінка управління фінансовими ризиками на підприємстві

2.1 Аналіз фінансових ризиків та фінансових результатів

2.2 Залучені та запозичені кошти і їх вплив на формування фінансових ризиків суб'єкта підприємництва

2.3 Фінансове планування та прогнозування фінансових ризиків суб'єкта підприємництва

2.4 Перспективні напрями прогнозування, уникнення та обліку фінансових ризиків суб'єкта підприємництва

2.5 Оптимізація управління ризиками суб'єкта господарювання

3. Охорона праці

3.1 Вимоги безпеки до робочого місця працівників

3.2 Заходи та засоби протипожежного захисту

3.3 Атестація робочих місць працівників

Висновок

Список літератури

Додаток



Вступ

Неможливо повністю звільнитися від ризику: намагаючись позбутися однієї ризикованої ситуації, можна потрапити у іншу. Невизначеність призводить до ризику через відсутність повної інформації та неможливість точного передбачення. Суттєво впливати на його виникнення можуть такі чинники як погодні умови, науково-технічний прогрес, ринковий попит і ціни на товари тощо. Ризик виникає тоді, коли приймається рішення з кількох можливих, і є непевність в тому, що воно, це рішення, призведе до найефективніших наслідків.

Подальшого розвитку теорія ризиків набула у неокласиків. Альфред Маршалл розклав прибуток, подібно до класиків, на заробітну плату, відсоток на капітал і плату за ризик

На відміну від неокласиків, Джон Мейнард Кейнс стверджував, що ризиком є частина вартості, пов'язана з можливими витратами, викликаними непередбаченими змінами ринкових цін, надмірною спрацьованістю обладнання або ризиком унаслідок катастроф. Особливістю теорії Кейнса є те, що він виділяє саме фінансові ризики.

Сучасна теорія ризику була запропонована відомими західними економістами Г. Марковіцем і В. Шарпом. Ідея Г. Марковіца полягає у тому, що учасники фінансового ринку мають дві мети: по-перше, підвищення рівня очікуваного доходу; по-друге, зниження рівня ризику ступенем невизначеності доходу. [1]

За останні два-три роки з'явилася низка робіт вітчизняних і зарубіжних економістів із теорії ризику. Найгрунтовніший доробок тут мають О. Альгін, І. Балабанов, І. Бланк, Б. Гардінер, П. Грабовий, А. Мазаракі, М. Рогов, В. Успаленко. Практичні аспекти теорії ризику розглянуто у працях В. Альничева, М. Білухи, Г. Клейнера, Г. Шарової, О. Ширінської, О. Ястремського та ін.

Ризик є невід'ємною складовою будь-яких економічних процесів. Це пов'язано з тим, що у загальному ризик може бути і як ознакою невизначеної ситуації у навколишньому середовищі, так і необхідністю вибору певного напрямку щодо досягнення поставлених цілей деякого економічного агента.

Власне, з цього випливає мета дослідження: розробка пропозицій щодо вдосконалення управління фінансовими ризиками компанії на основі дослідження діяльності підприємства в межах економічної галузі ринку.

Відповідно до мети, завданнями дослідження є:

- дослідити теоретичні засади управління фінансовими ризиками компанії;

- проаналізувати сучасну практику управління фінансовими ризиками компанії;

- надати пропозиції щодо вдосконалення управління фінансовими ризиками компанії.

Об'єктом дослідження є діяльність щодо управління фінансовими ризиками ПАТ "Херсонпромбудсервіс"

Предметом дослідження є діяльність по управлінню фінансовими ризиками компанії.

Проблемам дослідження сутності економічного ринку та його основних характеристик присвячені роботи В.Д. Базилевича, С.С. Осадця, К В. Шелехова, Л.І. Рейтмана, К.Є. Турбіної та ін. Особливої уваги заслуговують публікації О. Борисової, І. Рудих, І. Васильєва, Ф. Беруля, О. Залєтова, О. Піксотової, О. Паращака.

Відповідно, інформаційною базою для написання випускової роботи слугували законодавство України; науковий доробок вітчизняних та закордонних вчених і фахівців з міжнародної економіки, маркетингу, інформаційних технологій, менеджменту; офіційні статистичні збірники та внутрішня і зовнішня інформація ПАТ "Херсонпромбудсервіс"



1. Теоретична частина. Теоретичні і методологічні аспекти фінансових ризиків підприємства

1.1 Сутність та класифікація фінансових ризиків

Фінансова діяльність фірми у всіх її формах пов'язана з численними ризиками, ступінь впливу яких на результати цієї діяльності фірми досить висока. Ризики, супутні фінансової діяльності фірми, виділяються в особливу групу ризиків, які носять назву - фінансові ризики [2].

Під ризиком розуміють всі внутрішні і зовнішні передумови, які можуть негативно вплинути на досягнення стратегічних цілей протягом точно визначеного відрізка часу спостереження, наприклад періоду оперативного планування. До стратегічних показників відносяться виручка і покриття витрат, включаючи відсотки на капітал, оборот, якість, імідж і т.д. [3] Під фінансовими ризиками розуміється ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат (зниження прибутку, доходів, втрати капіталу і т.п.) у ситуації невизначеності умов фінансової діяльності організації.

Фінансові ризики грають найбільш значущу роль у загальному портфелі підприємницьких ризиків підприємства. Зростання ступеня впливу фінансових ризиків не тільки на результати фінансової діяльності підприємства, але і в цілому на результати виробничо-господарської діяльності пов'язано з швидкою мінливістю економічної ситуації та кон'юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин підприємства, появою нових для російських організацій фінансових технологій та іншими факторами [4].

Фінансові ризики мають об'єктивну основу з-за невизначеності зовнішнього середовища по відношенню до підприємства. Зовнішнє середовище включає в себе об'єктивні економічні, соціальні та політичні умови, в рамках яких підприємство здійснює свою діяльність і до динаміки яких воно змушене пристосовуватися. Невизначеність зовнішнього середовища зумовлюється тим, що вона залежить від множинних змінних, контрагентів та осіб, поведінка яких не завжди можна передбачити з прийнятною точністю [5].

Діяльність організації завжди пов'язана з невизначеністю економічної кон'юнктури, яка обумовлена ??непостійністю попиту - пропозиції на товари, грошові кошти, фактори виробництва, багатоваріантністю сфер докладання капіталів і різноманітністю критеріїв перевагу інвестування коштів, обмеженістю інформації та багатьма іншими обставинами. Таким чином, об'єктивність фінансових ризиків пов'язана з наявністю факторів, існування яких, в кінцевому рахунку, не залежить від діяльності підприємства [6].

З іншого струни, фінансові ризики мають і суб'єктивну основу, оскільки завжди реалізуються через людину, який оцінює ризикову ситуацію, формує безліч можливих результатів і робить вибір з безлічі альтернатив. Крім цього, сприйняття ризику залежить від кожної конкретної людини з його характером, складом розуму, психологічними особливостями, рівнем знань і досвіду в області його діяльності [5].

Виділяють чисті ризики, які передбачають можливість отримання тільки збитку, і спекулятивні ризики, допускають одержання або позитивного, або негативного результату. Фінансові ризики - це, з одного боку, небезпека потенційно можливої, імовірної втрати ресурсів або недоотримання доходів у порівнянні з варіантом, який розрахований на раціональне використання ресурсів у цій сфері діяльності, з іншого - це ймовірність отримання додаткового обсягу прибутку, пов'язаного з ризиком.

Таким чином, фінансові ризики відносяться до групи спекулятивних ризиків, які в результаті виникнення можуть призвести як до втрат, так і до виграшу [6].

Фінансові ризики підрозділяються на 4 види:

-ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей;

-ризики, пов'язані з капітальними вкладеннями (інвестиційні ризики);

-ризики, пов'язані зі зміною попиту на продукцію підприємства;

-ризики, пов'язані із залученням позикових коштів як джерела фінансування [7].

До ризиків, пов'язаних з купівельною спроможністю грошей, відносяться інфляційні і дефляційні ризики, валютні ризики, ризик ліквідності.

Інфляційний ризик - це можливість знецінення грошей при зростанні інфляції більш швидкими темпами, ніж темпи зростання номінальної суми одержуваних грошових доходів [8].

Дефляційний ризик виникає у разі, якщо зростає купівельна спроможність грошей і відповідно знижуються ціни. З точки зору підприємця це може погіршити економічні умови діяльності й знизити дохід, наприклад у випадку, якщо ціни на сировину, матеріали, послуги знижуються в меншій мірі, ніж ціни на продукцію (роботи, послуги) даного підприємства.

Валютні ризики виражаються в небезпеці валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти по відношенню до іншої при проведенні валютних операцій.

Ризик ліквідності пов'язаний з можливістю втрат при реалізації цінних паперів і товарів з-за зміни оцінки їх якості та споживчої вартості [9].

Інвестиційні ризики - це ризик упущеної вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик прямих фінансових втрат.

Ризик упущеної вигоди у неотриманні будь-якого доходу, який можна було б отримати. Наприклад, капітал не вкладено під відсоток, а замість цього спрямований в інвестиційний проект, ефективність якого може виявитися нижче, ніж рівень банківського відсотка; не укладено договір страхування і в результаті не відшкодовані втрати при настанні страхового випадку і т. д.

Ризик зниження прибутковості може виникнути, якщо зменшаться відсотки або дивіденди з портфельних інвестицій, вкладами, кредитам. Цей ризик можна розділити на процентний і кредитний [9].

Процентний ризик - це небезпека для кредитних установ, що виникає при перевищенні процентних ставок, виплачуваних ними по залучених засобах, над ставками за наданими кредитами. До процентних ризиків відносяться також ризики втрат, які можуть понести інвестори у зв'язку зі зміною рівня дивідендів по акціях, процентних ринкових ставок по облігаціях і інших цінних паперів.

Зростання ринкової ставки процента веде до зниження курсової вартості цінних паперів з фіксованим відсотком. При підвищенні відсотка може початися масове скидання цінних паперів, емітованих під більш низькі фіксовані відсотки і, за умовами випуску, достроково прийнятих назад емітентом. Процентний ризик несе інвестор, що вклав кошти в середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком при поточному підвищенні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Іншими словами, інвестор міг би отримати приріст доходу за рахунок підвищення відсотка, але не може вивільнити свої кошти, вкладені на більш тривалий термін.

Процентний ризик несе емітент, що випускає в обіг середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком при поточному зниженні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Інакше кажучи, емітент міг би залучати кошти з ринку під більш низький відсоток, але він вже зв'язаний здійсненим їм випуском цінних паперів.

Цей вид ризику при швидкому зростанні відсоткових ставок в умовах інфляції має значення і для короткострокових цінних паперів [10].

Кредитний ризик - небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків, належних кредитору. До кредитного ризику відноситься також ризик такої події, при якому емітент, що випустив боргові цінні папери, виявиться не в змозі виплачувати відсотки по них або основну суму боргу.

Інший вид ризику, пов'язаного зі зміною попиту на продукцію підприємства, - небезпека недостатності прибутку для здійснення з неї всіх обов'язкових витрат і платежів, встановлених, як правило, або у твердих сумах, або розрахунково, але незалежно від розміру прибутку.

Ризики, пов'язані із залученням позикових коштів як джерело фінансування, - це ризики помилок у розрахунках ефективності такого залучення. Позикові кошти взагалі доцільно залучати лише у випадках, коли віддача від них перевищує рівень відсотків за кредити. Цей процес називають фінансовим важелем.

Всі види фінансових ризиків піддаються кількісній оцінці. Ця оцінка може і повинна бути різносторонньою. По-перше, оцінюється ймовірність настання фінансових втрат, по-друге, визначається розмір можливого збитку, по-третє, розраховуються межі допустимих помилок у прогнозних розрахунках, що не приводять до серйозного погіршення фінансового стану підприємства. Особливості різних видів ризиків припускають неоднакові підходи до їх кількісної оцінки. Але у всіх випадках ризик є ймовірнісної категорією, тому його кількісне вимірювання не може бути однозначним і визначеним [7].

1.2 Методи управління фінансовими ризиками та їх страхування

Одним із найважливіших функціональних завдань управління фінансами суб'єкта господарювання являється управління фінансовими ризиками, що забезпечується створенням та реалізацією певної моделі управління ризиками як відокремленого функціонально-організаційного блоку фінансового менеджменту.

Основою стабільного положення підприємства перш за все служить його стійкість. Розрізняють наступні грані стійкості: загальна, цінова, фінансова і т.п. Фінансова стійкість є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їх перерозподіл і використання, коли забезпечуються розвиток підприємства на основі власного прибутку і зростання капіталу при збереженні його платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня фінансового ризику

Таким чином, завдання фінансового менеджера полягає в тому, щоб привести у відповідність різні параметри фінансової стійкості підприємства і загальний рівень ризику.

Метою управління фінансовим ризиком є зниження витрат, пов'язаних з даним ризиком до мінімуму. Витрати можуть бути оцінені в грошовому вираженні, оцінюються також кроки по їх запобіганню. Фінансовий менеджер повинен зрівноважити ці дві оцінки і спланувати, як краще укласти операцію з позиції мінімізації ризику.

В цілому методи захисту від фінансових ризиків можуть бути класифіковані залежно від об'єкту дії на два види: фізичний захист, економічний захист. Фізичний захист полягає у використанні таких засобів, як сигналізація, придбання сейфів, системи контролю якості продукції, захист даних від несанкціонованого доступу, наймання охорони і так далі.

Економічний захист полягає в прогнозуванні рівня додаткових витрат, оцінці тягаря можливого збитку, використанні всього фінансового механізму для ліквідації загрози ризику або його наслідків.

Крім того, загальновідомі чотири методи управління ризиком: скасування, запобігання витратам та їх контроль, страхування, поглинання

I. Скасування полягає у відмові від здійснення ризикового заходу. Але для фінансового підприємництва скасування ризику зазвичай скасовує і його прибуток.

II. Запобігання витратам та контроль як метод управління фінансовим ризиком означає певний набір превентивних та подальших дій, які обумовлені необхідністю запобігти негативним наслідкам, вберегтися від випадковостей, контролювати їх розмір, якщо втрати вже мають місце або неминучі.

III. Суть страхування виражається у тому, що інвестор готовий відмовитись від частини доходів аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зниження ризику до нуля.

Для страхування характерні цільове призначення створюваного грошового фонду, витрачання його ресурсів лише на покриття втрат в заздалегідь обумовлених випадках; імовірнісний характер стосунків; зворотність засобів. Страхування як метод управління ризиком означає два види дій:

1) перерозподіл втрат серед групи підприємців, що піддалися однотипному ризику (самострахування);

2) звернення по допомогу до страхової фірми.

Крупні фірми зазвичай вдаються до самострахування, тобто процесу, при якому організація, що часто піддається однотипному ризику, заздалегідь відкладає кошти, з яких в результаті покриває збитки. Тим самим можна уникнути дорогої операції із страховою фірмою.

Коли ж використовують страхування як послугу кредитного ринку, то це зобов'язало фінансового менеджера визначити прийнятне для нього співвідношення між страховою премією і страховою сумою. Страхова премія - це плата за страховий ризик страхувальника страховику. Страхова сума - це грошова сума, на яку застраховані матеріальні цінності або відповідальність страхувальника

IV. Поглинання полягає у визнанні збитку і відмові від його страхування. До поглинання вдаються коли сума передбачуваного збитку, трохи мала і їй можна знехтувати.

Отже роблячи висновок треба зазначити, що при виборі конкретного засобу розв'язання фінансового ризику фінансовий менеджер повинен виходити з наступних принципів:

- не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал;

- не можна ризикувати багатьом ради малого;

- слід передбачати наслідки риски.

Вживання на практиці цих принципів означає, що завжди необхідно розрахувати максимально можливий збиток по даному виду ризику, потім зіставити його з об'ємом капіталу підприємства, що піддається даному ризику, і потім зіставити весь можливий збиток із загальним об'ємом власних фінансових ресурсів. І лише зробивши останній крок, можливо визначити чи не приведе даний ризик до банкрутства підприємства.

Фінансові ризики підприємства включають вплив сукупності фінансових показників, що визначають особливості здійснення фінансової діяльності, зокрема: (1) фінансовий ліверидж (потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу), (2) зміна кредитних ставок, (3) обслуговування (категорія, один з найважливіших показників ефективності функціонування підприємств, об'єкт аналізу, планування і управління) та (4) погашення зобов'язань суб'єкта господарювання, що визначає абсолютний рівень та структурування вихідних грошових потоків по фінансовій діяльності та їх вплив на формування фінансових результатів суб'єкта господарювання, добробуту акціонерів (власників) та ринкової вартості підприємства, крім того, у структурі фінансових ризиків можна виокремити ризик, пов'язаний із (6) загрозою втрати контролю над підприємством (загроза ворожого поглинання), отже, втратою контролю за його грошовими потоками.

Невизначеність ситуації характеризується тим, що вона залежить від багатьох змінних чинників -- контрагентів, дії яких неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю. Впливає на неї також і відсутність чітко визначених цілей та критеріїв їх оцінки, зсуви у суспільних потребах і споживчому попиті, непередбачувана поява нових технологій і техніки, зміна кон'юнктури світового ринку, коригування траєкторії руху економіки з політичної необхідності, непередбачуваність природних явищ тощо.

Під невизначеністю, яка породжує ризик, розуміють ситуацію, коли у деякій мірі відсутня інформація стосовно структури та можливих станів об'єкта таоточуючого середовища.

Виділяються основні види невизначеності, породжені прямими зв'язками під час дослідження та керування системою (об'єктом), та другорядні, що відображають зворотні дії та ефекти.

Кожен з цих видів невизначеності породжує комплекс притаманних йому проблем Кожен з цих видів невизначеності породжує комплекс притаманних йому проблем та передбачає сукупність методів його аналізу.

Погляди на сутність поняття «фінансовий ризик» дуже різноманітні:

- фінансовий ризик - це ймовірність або загроза втрати фірмою або підприємством ресурсів, додаткових витрат або неодержання доходів у результаті їхньої фінансової і виробничої діяльності;

- фінансовий ризик - це ризик, який виникає при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових угод, виходячи з того, що у фінансовому підприємництві в ролі товару виступають або цінні папери, або грошові кошти [9];

- фінансовий ризик - це вірогідність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності;

-фінансовий ризик - це ризик, який виникає при фінансових угодах, пов'язаний з неотриманням доходів або зі втратою грошей та за своєю сутністю є спекулятивним .

У разі виникнення ризикової події можливе отримання трьох результатів:

- негативний,

- нульовий,

- позитивний.

За сферою виникнення підприємницькі ризики можна поділити на

зовнішні і внутрішні.

Джерелом виникнення зовнішніх ризиків є зовнішнє середовище стосовно підприємницької фірми. Підприємець не може здійснювати на них вплив, він може тільки передбачати і враховувати їх у своїй діяльності.

Таким чином, до зовнішнього відносять ризики, безпосередньо не поозв'язані з діяльністю підприємця. Мова йде про непередбачені зміни законодавства, що регулює підприємницьку діяльність; нестійкість політичного режиму в країні діяльності та інших ситуацій

1.3 Управління фінансовими ризиками суб'єктів господарювання в Україні на сьогодення

Значні трансформаційні зміни, що відбулися останніми роками в Україні, надають надзвичайної актуальності питанням нейтралізації та мінімізації фінансових ризиків для підвищення ефективності функціонування суб'єктів господарювання. Цей факт особливою силою проявився у світлі останніх подій економічного життя, як світової спільноти, так і України. Внаслідок фінансової кризи в Україні спостерігається катастрофічне падіння об'ємів виробництва - до 30%, зростання частки збиткових підприємств до 50% від їх загальної кількості та рівня безробіття - до 9,5%

Питанням управління та мінімізації фінансових ризиків суб'єктів господарювання присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: І. Т. Балабанова, І. Б. Чайкіна, М. С. Клапкіна, Л. М. Горбач, В. С. Щербини, В. В. Шахова, Б. Едвардса, Р. Дж. Хобарта, Б. койлі, Т. Райса, а також інших.

Сьогодні немає єдиного підходу до визначення сутності фінансових ризиків, вибору методів та способів їхньої мінімізації. Щоб покращити розвиток підприємств та господарювання в цілому, необхідно розробити, впровадити конкретні методики та напрямки управління фінансовими ризиками на практиці, які допоможуть вітчизняним підприємствам скоротити негативні наслідки їхнього прояву та підвищити ефективність функціонування й прибутковість.

Фінансовий ризик виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв'язані з ймовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням. Фінансовий ризик є однією з найбільш складних категорій, яка пов'язана з здійсненням господарської діяльності, якій властиві наступні основні характеристики: економічна природа, об'єктивність прояву, ймовірність реалізації, невизначеність наслідків, очікувані несприятливі наслідки, суб'єктивність оцінки, варіабельність рівня.

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов'язаних з їх визначенням, оцінкою, профілактикою і страхуванням.

Страхування фінансових ризиків можна розглядати у вузькому та широкому розуміннях. У вузькому - це страхування лише кредитних ризиків, а широке розуміння охоплює всі види страхового захисту від ризиків, що виявляються в будь-якій сфері фінансових відносин або безпосередньо спричиняють фінансові втрати.Важливу роль в управлінні фінансовими ризиками підприємства відіграє механізм нейтралізації ризиків.

Його перевага - високий ступінь альтернативності прийнятих управлінських рішень, які залежать від здійснення фінансової діяльності і фінансових можливостей підприємства.

До основних методів нейтралізації фінансових ризиків відносяться:

- уникнення ризику (цей метод дозволяє повністю уникнути потенційних утрат, пов'язаних із фінансовими ризиками, однак, з іншого боку, не дозволяє одержати прибуток, пов'язаний із ризикованою діяльністю;

- утримання ризику (в поєднанні з внутрішнім страхуванням);

-мінімізація ризиків (шляхом диверсифікації, лімітування, хеджування);

- передача ризику (здійснюється за певними напрямами: передача ризику шляхом укладання договору факторингу;

- передача ризику шляхом укладання договору поручительства; передача ризику постачальникам сировини і матеріалів; передача ризику шляхом укладання біржових угод);

- прийняття ризику на себе (пошук підприємством джерел необхідних ресурсів для покриття можливих втрат);

- об'єднання ризику (з метою мінімізації ризиків підприємство залучає до розв'язання спільних проблем інші підприємства);

- лімітування фінансових ризиків (здійснюється шляхом установлення відповідних фінансових нормативів (лімітів) по окремих напрямах фінансової діяльності з метою фіксації можливих фінансових утрат на допустимому для підприємства рівні);

- хеджування фінансових ризиків (передбачає зменшення ймовірності їх виникнення за допомогою деривативів або похідних цінних паперів (ф'ючерсів, опціонів));

- диверсифікація ризику (дозволяє знижувати окремі види фінансових ризиків, полягає у зменшенні рівня їхньої концентрації. .

Найбільшим потенціалом зниження негативного впливу фінансових ризиків суб'єктів господарювання зараз з точки зору їх легітимності мають методи, засновані на частковому або повному самостійному поглинанні суб'єктами господарювання наслідків впливу несприятливих фінансових чинників.

Передача таких ризиків фінансовому сектору економіки на основі хеджування і страхування в Україні має обмежені можливості. Зважаючи на системний характер прояву таких ризиків в умовах фінансової кризи і, отже,

обмежені фінансові можливості їх покриття фінансовими результатами суб'єктів господарювання, вкрай важливим є оптимізація розподілу негативних наслідків кризи між всіма секторами економіки, включаючи державу, шляхом недопущення надмірної боргового навантаження в найбільш уразливих стратегічних галузях господарювання



2. Аналітично- розрахункова частина. Оцінка управління фінансовими ризиками на підприємстві

2.1 Аналіз фінансових ризиків та фінансових результатів

ПАТ «Херсонпромбудсервіс» засноване згідно рішенням Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області від 30.10.1995р. №920 шляхом перетворення державного комунального підприємства «Херсонпромбудсервіс» у публічне акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.2010р. № 51/93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Дочірні та спільні підприємства до складу ПАТ «Херсонпромбуд-сервіс» не входять. ПАТ «Херсонпромбудсервіс» має в своєму складі 7 промислових та допоміжних цехів, підрозділи заводоуправління та складські приміщення.

Метою діяльності товариства є задоволення потреб промислових підприємств та будівельних організацій у металоформах, металопрокаті, оснастках, товарній арматурі та реалізація, на основі отриманого прибутку, інтересів акціонерів та трудового колективу.

Основні види діяльності підприємства:

- виготовлення і реалізація металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій;

- виготовлення і реалізація будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій;

- виробництво товарів народного споживання та надання послуг населенню;

- проведення зовнішньоекономічних операцій;

- надання виробничих, транспортних, експедиційних, ринкових, посередницьких, брокерських та інших послуг;

- реалізація столярних виробів, пиломатеріалів;

- виготовлення металевих конструкцій і виробів для населення.

ПАТ «Херсонпромбудсервіс» приймало активну участь у реконструкції м. Херсон. У 2006 році був виготовлений комплект металоформ та оснастки УБ-1 та УБ-2 для залізобетонної розділювальної смуги доріг.

Для здійснення своєї основної діяльності товариство забезпечує:

- проведення науково-технічної політики, що забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення технології та виробничого процесу;

- поліпшення якості продукції, створення та впровадження нового перспективного асортименту металевих виробів;

- раціональне використання сировинних, матеріальних та трудових ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;

- підвищення продуктивності праці;

- збільшення прибутку.

Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності підприємства в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1-Фінансові результати діяльності підприємства ПАТ «Херсонпромбудсервіс» станом на кінець 2011-2013 років, тис. грн

Показники	2011 рік, тис. грн.	2012 рік, тис. грн	2013 рік, тис.грн	Відхилення (+,-) 2013 року від:
				2011 рік	2012 рік
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10098	11370	13756	+3658,00	+2386
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8440	9475	11506	+3066,00	+2031
3. Валовий прибуток (збиток)	723	1331	1087	+364,00	-244
4. Фінансовий результат від операційної діяльності	58	134	703	+645,00	+569
5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	58	137	703	+645,00	+566
6. Чистий прибуток	44	42	496	+452,00	+454

Чистий прибуток в 2011 році дорівнював 44 тис. грн., в 2012 році він зменшився на 2 тис. грн. і підприємство отримало прибуток в розмірі 42 тис. грн. Але розглядаючи 2013 рік чистий прибуток збільшився до 496 тис. грн. Для того, щоб з'ясувати, в результаті чого підприємство отримало більший прибуток розглянемо більш детально фінансові результати.

Доход від реалізації продукції за звітний рік збільшився на 20,99% (2386 тис. грн.), собівартість реалізованої продукції збільшилась на 2275 тис. грн., отже збільшення менш швидкими темпами вплинуло на збільшення прибутку, але відбулося збільшення податку на додану вартість на 355 тис. грн., в результаті чого валовий прибуток зменшився на 244 тис. грн. до 1078 тис. грн.

Отже, на збільшення чистого прибутку вплинуло збільшення інших операційних доходів на 661 тис. грн., також позитивним є зменшення адміністративних витрат на 866 тис. грн. Відбулося збільшення витрат на збут на 162 тис. грн. та інших операційних витрат на 552 тис. грн.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Розглянемо коефіцієнти ліквідності (Таблиця. 2.2).

Таблиця 2.2 - Аналіз ліквідності підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс"

Найменування	Методика розрахунку	Нормативне значення	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення (+,-) 2013 року від:
						2011 рік	2012рік
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	Ф.1 (ряд 1195 / ряд 1695)	>2	5,556	4,325	3,884	-1,673	-0,441
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ф.1(ряд 1125+...+ ряд 1190) / ряд 1690	>1	2,000	2,045	2,448	0,448	0,404
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф.1 (ряд 1160+ряд 1165) / ряд 1690	>0.2	0,583	0,475	1,081	0,498	0,607

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.2 можна зробити наступні висновки. Коефіцієнти ліквідності визначають рівень платоспроможності підприємства. Майже всі показники ліквідності протягом звітного періоду збільшились - коефіцієнт швидкої ліквідності на 0,404 і його значення протягом трьох років знаходиться більше нормативного, що ж стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності то він збільшилися на 0,607 і протягом трьох років вище рекомендованого значення. Коефіцієнт покриття в 2013 році зменшився на 0,441 і протягом трьох років також більше нормативного.

Отже, діяльність підприємства в 2011-2013 роках є абсолютно ліквідною і в 2013 році ліквідність ще покращилась.

Наступним етапом аналізу фінансових показників є аналіз фінансової стійкості підприємства (Таблиця 2.3;2.4).

Таблиця 2.3 - Абсолютні показники фінансової стійкості підприємства у 2011-2013 рр.

Показники	Джерело інформації (форма № 1) або формула для розрахунку	2011 рік, тис.грн.	2012 рік, тис.грн.	2013 рік, тис.грн.
1. Постійні пасиви (ПП)	р. (1495 + 1520+1525 + 1665)	3859	3901	4397
2. Активи, що важно реалізуються (АВР)	р. (1095 + 1170)	1836	2262	2018
3. Власні обігові кошти (ВОК)	ПП - АВР	2023	1639	2379
4. Довгострокові зобов'язання (ДЗ)	р.1595	0	0	0
5. Наявність постійних та довгострокових пасивів для фінансування запасів	ВОК + ДЗ	2023	1639	2379
6. Короткострокові кредити банків (КК)	р. (1600 + 1610)	0	0	0
7. Загальна сума основних джерел фінансування запасів	ВОК + ДЗ + КК	2023	1639	2379
8 Запаси	p. (1100)	1579	1124	1184
9. Надлишок (нестача) власних обігових коштів	ВОК - 3	444	515	1195
10. Надлишок (нестача) власних обігових коштів та довгострокових зобов'язань	ВОК + ДЗ-3	444	515	1195
11. Надлишок (нестача) основних джерел фінансування запасів	ВОК + ДЗ + КК - 3	444	515	1195

Таким чином можна зробити висновок, що на протязі 2011 - 2013 років підприємство знаходиться в абсолютно стійкому фінансовому стані. Це пов'язано з тим, що у підприємства великі постійні пасиви. В 2013 році відбулося збільшення постійних пасивів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Таблиця 2.4 - Аналіз фінансової стійкості підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011-2013 рр.

Назва показника	Нормативне значення	2011рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення (+,-) 2013 року від:
					2011 рік	2012 рік
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт автономії	більше 0,5	0,90	0,89	0,84	-0,05	-0,05
Коефіцієнт фінансової залежності	менше 0,2	1,12	1,13	1,19	0,07	0,06
Коефіцієнт фінансового ризику	менше 0,5	0,12	0,13	0,19	0,07	0,06
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	більше 0	0,52	0,42	0,54	0,02	0,12
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	-	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт довгострокового залучення коштів	0,4	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	0,6	1,00	1,00	1,00	0,00	0,00

Висновок: згідно таблиці ми бачимо, що підприємство є фінансово незалежним у 2011-2013 р., є маневреність в 2011-2013 роках, на кінець 2013 року платоспроможність збільшилась, тобто підприємство здатне зробити усі платежі за рахунок власних засобів.

Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів визначає, чи може підприємство залучати до господарського обороту залучений капітал. Як ми бачимо підприємство може отримати короткострокові та довгострокові залучені кошти. У 2013 р. ми бачимо, що власних засобів достатньо для покриття чужих джерел. Наступним аналізом є аналіз ділової активності підприємства (таблиця. 2.5).

Таблиця 2.5 - Аналіз ділової активності підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011-2013 рр.

Назва показника	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення (+,-) 2013 року від:
				2011 рік	2012 рік
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт оборотності активів	1,96	2,18	2,39	0,43	0,21
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	3,42	4,12	4,31	0,89	0,19
Коефіцієнт оборотності основних засобів	1,82	1,91	2,13	0,31	0,22
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	2,19	2,44	2,77	0,59	0,33
Коефіцієнт оборотності запасів	5,35	7,01	9,97	4,63	2,96
Коефіцієнт оборотності готової продукції	2,19	2,44	2,77	0,59	0,33
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	14,33	14,48	13,12	-1,21	-1,36
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	19,01	20,22	17,46	-1,55	-2,76

Отже, згідно проведеного аналізу, можна прослідкувати збільшення майже всіх коефіцієнтів протягом 2013 року. Отже ділова активність підприємства покращилась.

Збільшився показник тривалості обороту виробничих запасів в 2013 році. Це свідчить про покращення управління маркетингово-збутової політики підприємства.

Показником, що впливає на фінансові процеси та стан господарських суб'єктів є коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Він характеризує швидкість руху оборотних засобів, тобто оборотні засоби за звітний період зробили 2,13 оборотів, а в 2011 році 1,82 оборотів.

В таблиці 2.6 розрахуємо періоди оборотності фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 2.6- Періоди оборотності фінансових ресурсів підприємства у 2011-2013 рр.

Показник	Формула для розрахунку	Напрямок позитивних змін	2011 рік, дні	2012 рік, дні	2013 рік, дні
1	2	3	4	5	6
1. Період оборотності активів	1425 /кА	>0, зменшення	183,54	165,22	150,43
2. Період оборотності основних фондів	1425/кОФ	>0, зменшення	197,91	188,24	169,06
3. Період оборотності оборотних активів	1425 / КОА	>0, зменшення	105,23	87,37	83,48
4. Період оборотності запасів	1425/ КЗ	>0, зменшення	67,35	51,35	36,11
5. Період оборотності готової продукції	1425 / КГП	>0, зменшення	164,60	147,42	129,81
6. Період оборотності дебіторської заборгованості	1425 / КДЗ	>0, зменшення	25,12	24,87	27,44
7. Період оборотності власного капіталу	1425 / КВК	>0, зменшення	164,60	147,42	129,81
8. Період обороту кредиторської заборгованості	1425 / ККЗ	>0, збільшення	18,94	17,80	20,62

Висновок: майже всі показники періоду оборотності зменшились. Це відбулося в результаті збільшення виробництва та реалізації продукції більш швидкими темпами ніж активів та пасивів.

В наступній таблиці 2.7 проведемо аналіз показників рентабельності підприємства.



Таблиця 2.7 - Аналіз рентабельності підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011-2013 рр.

Показники	Джерело інформації	2011рік	2012рік	2013 рік	Відхилення (+,-) 2013 року від:
					2011 рік	2012рік
1	2	3	4	5	6	7
1.Коефіцієнт рентабельності продаж		0,0857	0,1405	0,0945	0,009	-0,046
2.Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності		0,0071	0,0157	0,0640	0,057	0,048

В 2012 та 2013 роках всі показники рентабельності мають тенденцію до збільшення, це пов'язано з тим, що підприємство отримує більше чистого прибутку. Розглядаючи 2013 рр. ми бачимо, що всі показники рентабельності, крім рентабельності продаж, покращились порівнянні з 2012 роком капіталу на 0,094, операційної діяльності на 0,048, власного капіталу на 0,109, позикового капіталу на 0,663, необоротних активів на 0,211, оборотних активів на 0,168.

Дані розрахунків наведені в Додатку Д.

Найпоширенішими нині методи діагностики банкрутства запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман - Z - моделі. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття Кп і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) Кавт за формулою(2.1):

Z = - 0,3877 - 1,0736 * Кп + 0,0579 * Кавт, (2.1)

Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від'ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z>0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка ? Z = 0,65.

За даними фінансової звітності ПАТ "Херсонпромбудсервіс" розрахуємо індекс Z для аналізованого підприємства.

Z2011 = -0,3877 - 1,0736 * 5,556 + 0,0579 * 0,9 = -6,3.

Z2012 = -0,3877 - 1,0736 * 4,325 + 0,0579 * 0,89 = -4,98.

Z2013 = -0,3877 - 1,0736 * 3,884 + 0,0579 * 0,84 = -4,51.

Отже, ймовірність банкрутства протягом трьох років для підприємства не перевищує 50% і є дуже низькою. Також можна зауважити, що ймовірність банкрутства в 2013 році дещо збільшилась в порівнянні з 2012.

Для того щоб прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п'ятифакторну модель визначення індексу Z.

Модель Альтмана (інтегральний показник рівня загрози банкрутства(формула 2,2).

Za = X1 * 1,2+Х2* 1,4 + Х3 * 3,3 + Х4 * 0,6+Х5*1, (2.2)

де X1- відношення власного оборотного капіталу до підсумку всіх активів підприємства Х1 = (стр.1485ф1-стр.1095ф1)/стр.1300ф1;

Х2 - відношення нерозподіленого прибутку до підсумку всіх активів підприємства Х2 = стр.1420ф1/стр.1300ф1;

Х3 - рівень дохідності активів Х3 = стр.2090ф2/стр.1300ф1;

Х4 - коефіцієнт фінансового ризику Х4 = стр.1495ф1/(стр.1900-стр.1495ф1);

Х5 - коефіцієнт оборотності активів

Таблиця 2.8 - Нормативне значення показника Z

Імовірність банкрутства	Значення показника Z
Дуже висока імовірність банкрутства	<1,8
Висока ступень імовірності банкрутства	1,81-2,7
Можливе банкрутство	2,71-2,9
Ступень імовірності банкрутства мала	3 і >

Za2011=1,2* (3859-1836) / 4303+1,4*2358/4303+3,3*723/ 4303 + 0,6 * 3859 /(4303-3859)+1*8440/4303 = 9,062.

Za2012 = 1,2*(3901-2262)/4394+1,4*2400/4394+3,3*1331/4394+0,6* 3901/(4394-3901)+1*9475/((4394+4303)/2) = 9,14.

Za2013= 1,2*(4397-2018)/5222+1,4*2896/5222+3,3*1087/5222+0,6*4397/ (5222-4397)+1*11506/((5222+4394)/2) = 7,6.

Також, як і в попередніх розрахунках, ці розрахунки показали, що із-за великого власного капіталу та в порівнянні з майном дуже висока виручка від реалізації ймовірність банкрутства протягом трьох років дуже мала, але на кінець 2011 року вона дещо збільшилась.

Крім індексу Альтмана у зарубіжних країнах використовують показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера(формула 2,3):

Z = 0,16х1 - 0,22 х2 + 0,87 х3 + 0,10 х4 - 0,24 х5, (2.3)

де х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = ;

х5 = .

Наведемо вірогідності затримки платежів для різних значень Z (таблиця 2.9).



Таблиця 2.9-Вірогідність затримки платежів для різних значень Z

Значення Z	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107
Вірогідність затримки платежів, %	100	90	80	70	50	40	30

Z2013 = 0,16*1929/5222 - 0,22*1501/5222 + 0,87*0/13756 + 0,10*2174/2250 - 0,24*1087/825 = -0,223.

Отже, вірогідність затримки платежів менше 10%.

У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також тести на ймовірність банкрутства Лису (Zл) та Таффлера (ZТ).

Zл = 0,063х1 + 0,092х2 + 0,057х3 + 0,001х4, (2.4)

де х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = .

Граничне значення Zл = 0,037. При Zл > 0,037- підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Zл < 0,037- є ймовірність банкрутства.

Розраховуємо показник Лису для ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2012 рік:

Zл = 0,063 * 3204/5222 + 0,092 * 11506/5222 + 0,057 * 2896/ 5222 + 0,001 * 4397/825 = 0,278.

Таким чином, за показником Лису ймовірності банкрутства підприємства практично не існує.

Показник ймовірності банкрутства Таффлера:

ZТ = 0,03х1 + 0,13х2 + 0,18х3 + 0,16х4, (2.5)

х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = .

Якщо ZТ > 0,3 - підприємство має добрі довгострокові перспективи, при ZТ < 0,2 - є ймовірність банкрутства.

Розрахуємо показник Таффлера для ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2013 рік:

ZТ = 0,03 * 11506/825 + 0,13 * 3204/825 + 0,18 * 825/5222 + 0,16 * 13756/5222 = 1,373.

Тест Таффлера також свідчить, що ймовірності банкрутства не має.

Таким чином, можна зробити висновок, що об'єктивні труднощі в одержанні відповідної інформації роблять створення дієвої моделі прогнозування банкрутства на підставі статистичних даних в Україні проблематичним. Також можна зробити висновок, що для українських підприємств застосування „західних” показників неплатоспроможності і банкрутства є небажаним, так як вони не враховуються специфіку вітчизняного економічного середовища і відповідно не ілюструють реальну картину фінансового стану вітчизняних підприємств.

Розрахунки коефіцієнтів банкрутства по ПАТ "Херсонпромбудсервіс" показали, що в 2012 та 2013 роках діяльність була відмінною, однак в 2013 році фінансовий стан дещо погіршився, але ймовірність банкрутства залишається низькою. Таким чином, проведені розрахунки показали, що у підприємства не має проблем, але не має постійного партнера по кредитуванню, високі податкові збори та недосконале законодавство, не виконання термінів будування, нестійкий фінансовий стан. Ці проблеми можуть призвести до банкрутства підприємства.

2.2 Залучені та запозичені кошти і їх вплив на формування фінансових ризиків суб'єкта підприємництва

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство завжди використовує залучені кошти, тобто створює борги. Тоді власний капітал визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями. Головна мета функціонування капіталу - це його рух. Протягом поточної діяльності підприємства форма його капіталу постійно змінюється. Ці зміни стосуються збільшення (зменшення) як абсолютного розміру капіталу, так і окремих його складових. Постійно здійснюється перетворення одних ресурсів на капітал, інших - на товар або інші види цінностей.

Наступним етапом аналізу буде дослідження пасивів в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 -Структура джерел формування фінансових ресурсів підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс"

Економічні відомості про діяльність підприємства	2011 рік	2012рік	2013 рік	Відхилення (+,-) 2013 року від:	2013 рік у % до:
				2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік
1. Власний капітал	3859	3901	4397	538	496	113,94	112,71
1.1. Статутний капітал (пайовий капітал)	69	69	69	0	0	100,00	100,00
1.2. Додатковий капітал	1415	1415	1415	0	0	100,00	100,00
1.3. Резервний капітал	17	17	17	0	0	100,00	100,00
1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	2358	2400	2896	538	496	122,82	120,67
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	0	0	0	0	0	-	-
3. Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0	0	-	-
4. Поточні зобов'язання	444	493	825	381	332	185,81	167,34
4.1. Короткострокові кредити	0	0	0	0	0	-	-
4.2.Кредиторська заборгованість, видані векселі	444	493	825	381	332	185,81	167,34
5. Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	-	-
БАЛАНС	4303	4394	5222	919	828	121,36	118,84

Аналізуючи відомості про діяльність підприємства можна зробити висновок, що у підприємства в 2011 році збільшується власний капітал на 42 тис. грн., відсутні довгострокові зобов'язання, негативним є збільшення поточних зобов'язань. Розглядаючи 2012 рік власний капітал збільшився на 496 тис. грн. або на 12,71%. В 2013 році також відбулося збільшення поточних зобов'язань на 332 тис. грн. В цілому стан підприємства стабільний, це пов'язано з тим, що власний капітал займає 84,2% всіх пасивів.

Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових ресурсів, їх "ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

На прикладі підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс", при внутрішньому аналізі фінансових ресурсів вивчимо динаміку власного і позиченого капіталу, визначимо причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.



Таблиця 2.11 - Динаміка власного капіталу ПАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011-2012 рр.

Джерело капіталу	Сума, тис. грн..	Структура капіталу, %
	На поч. року	На к...

Подобные документы

• Управління фінансовими ризиками підприємства

  Теоретичні основи управління, економічний зміст фінансових ризиків підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз фінансових результатів, зміни формування власних обігових коштів, вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на фінансовий стан.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 03.03.2011
  

• Управління фінансовими ризиками на підприємстві

  Поняття і класифікація фінансових ризиків, методи їх оцінки на ринку. Способи управління та вимірювання фінансових ризиків. Факторний та коефіцієнтний аналіз результату операційної діяльності, тривалості операційно-фінансового циклу підприємства.
  
  курсовая работа [185,2 K], добавлен 27.01.2011
  

• Управління фінансовими ресурсами підприємства

  Зміст фінансової діяльності та грошові фонди підприємства. Аналіз процесу управління фінансовими ресурсами ТОВ "Окланд". Пропозиції щодо джерел формування оборотних коштів підприємства та оптимізації організаційної структури податкового планування.
  
  дипломная работа [403,3 K], добавлен 07.09.2010
  

• Оцінка фінансових ризиків суб’єкта підприємництва та розробка заходів щодо їхнього попередження

  Економічний зміст фінансових ризиків суб’єкта підприємництва, їх класифікація, умови виникнення та методи оцінки. Фінансове планування та прогнозування фінансових ризиків суб’єкта підприємництва, механізми їх нейтралізації та оптимізація управління.
  
  дипломная работа [348,4 K], добавлен 21.03.2013
  

• Політика управління фінансовими ризиками

  Тенденції розвитку промислових підприємств у ринковій економіці. Сутність, види й класифікація фінансових ризиків. Організаційно-методичне забезпечення мінімізації впливу ризиків на підприємстві. Аналіз методів оцінки фінансової стійкості підприємства.
  
  курсовая работа [109,7 K], добавлен 02.02.2010
  

• Управління фінансовими ризиками

  Фінансовий ризик як об’єкт управління, основні методи його оцінки. Процес і система управління ризиками. Ризик-менеджмент як специфічний напрям діяльності фінансового менеджменту, його засоби. Зміст, завдання і методи аналізу фінансової звітності.
  
  контрольная работа [22,8 K], добавлен 27.02.2013
  

• Управління фінансовими результатами підприємства-суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

  Сутність фінансових результатів та їх значення в зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Методи, підходи та показники, що застосовуються в аналізі фінансових результатів підприємства. Напрями удосконалення управління фінансовими результатами.
  
  дипломная работа [327,4 K], добавлен 22.03.2012
  

• Процес управління валютними ризиками

  Сутність, чинники виникнення та види валютних ризиків. Аналіз експортної діяльності підприємства та визначення ступеня впливу валютних ризиків на його діяльність. Основні методи прогнозування валютного курсу як інструмента управління валютними ризиками.
  
  реферат [123,9 K], добавлен 20.10.2013
  

• Кредитні ризики

  Поняття та сутність фінансових ризиків на підприємстві, їх класифікація та різновиди, фактори розвитку та можливі наслідки для організації. Кредитні ризики в системі фінансових ризиків. Стратегія і тактика управління кредитними ризиками на підприємстві.
  
  контрольная работа [163,3 K], добавлен 18.06.2010
  

• Якісні методи оцінки фінансових ризиків

  Якісні методи оцінки фінансових ризиків, їх суть, приклади застосування та механізму оцінки. Особливості, механізми та сценарії управління бюджетними ризиками в іноземній та національній практиці. Прийоми зниження, передачi, уникнення ступеня ризику.
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 17.02.2010
  

• Управління ризиками як функціональне завдання санаційного контролінгу

  Сутність, задачі і функції, контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві. Поняття, характеристика і класифікація фінансових ризиків підприємства. Основні методи нейтралізації і мінімізації фінансових ризиків.
  
  курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.05.2011
  

• Управління фінансовими ресурсами підприємства

  Сутність та значення управління фінансами на підприємстві в умовах ринкової економіки. Аналіз структури капіталу організації. Оцінка платоспроможності, ліквідності та ділової активності компанії. Структура оборотних активів будівельного комбінату.
  
  курсовая работа [177,5 K], добавлен 29.03.2015
  

• Гармонізація державної фінансової політики щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств

  Формування і реалізація стратегії управління фінансовими ресурсами, яка сприятиме їх фінансовому забезпеченню, значним темпів зростання прибутку, мінімізації фінансових ризиків, забезпечення ліквідності. Напрями гармонізації державної фінансової політики.
  
  статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Управління фінансовими потоками на малому підприємстві в умовах невизначенності економічного середовища

  Розгляд поняття та умов формування фінансових ресурсів на малому підприємстві в умовах невизначеності економічного середовища. Особливості управління грошовими потоками на підприємстві ТОВ "Маранд", обґрунтування рекомендацій щодо його поліпшення.
  
  дипломная работа [328,3 K], добавлен 09.09.2010
  

• Організаційно-економічний механізм регулювання та управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств

  Складові ефективного регулювання та управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств, необхідність розробки фінансової стратегії. Дивідендна політика корпорації. Організація корпоративного управління, державне регулювання ринку цінних паперів.
  
  курсовая работа [109,1 K], добавлен 14.05.2011
  

• Управління фінансовими результатами підприємства на прикладі ТОВ "КРОНЕКС-ХАРКІВ")

  Сутність, принципи та основні завдання управління фінансовими результатами підприємства. Методика проведення аналізу основних господарських показників діяльності. Провідні напрями і заходи по підвищенню ефективності його фінансово-економічної діяльності.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 11.07.2014
  

• Фінансова політика, її сутність, порядок формування

  Сутність, класифікація і політика управління фінансовими ризиками. Форми та види кредиту в ринковій економіці. Поняття та види пенсій. Аналіз ліквідності балансу. Функції банкрутства та його види. Політика залучення коштів. Метод балансової вартості.
  
  шпаргалка [1,9 M], добавлен 02.10.2014
  

• Засади класифікації фінансових послуг

  Дослідження особливостей торгівлі фінансовими активами, як сфери бізнесу, що характеризується багатьма специфічними поняттями. Ознайомлення з класифікацією фінансових послуг за економічними ознаками. Визначення принципів торгівлі фінансовими активами.
  
  статья [155,8 K], добавлен 21.09.2017
  

• Аналіз ризику інвестиційних проектів

  Методи оцінювання ризиків інвестиційних проектів. Здійснення фінансування проекту за рахунок стратегічного інвестора, кредитора. Управління інвестиційними ризиками. Сутність лізингу. Страхування як однин із найпоширеніших способів уникнення ризиків.
  
  курсовая работа [46,6 K], добавлен 06.05.2015
  

• Управління фінансовими результатами підприємства

  Розвиток теорії прибутку в історичному аспекті. Механізм управління фінансовими результатами господарської діяльності підприємства. Особливості застосування методів експертних оцінок і колективної генерації з метою оцінки фінансового стану організації.
  
  дипломная работа [785,4 K], добавлен 27.07.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам