Вдосконалення управління фінансовими ризиками компанії
Теоретичні засади і сучасна практика управління фінансовими ризиками компанії, їх страхування. Залучені та запозичені кошти і їх вплив на формування фінансових ризиків суб’єкта підприємництва, пропозиції щодо їх вдосконалення. Охорона праці працівників.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2014 |
| Размер файла | 133,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Проведемо планування та прогнозування адміністративних витрат на підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс" на 2013 рік та виконання плану в 2013 році в таблицях 2.15 та 2.16
Таблиця 2.15-Оцінка виконання плану адміністративних витрат ПАТ "Херсонпромбудсервіс"
|
Найменування показника |
план 2013 рік, грн |
факт 2013 рік, грн |
Абс. відх. +/-, % |
Відсоток виконання плану, % |
|
|
Матеріальні затрати |
8046 |
8196 |
150 |
101,86 |
|
|
Витрати на оплату праці |
1543 |
1598 |
55 |
103,56 |
|
|
Відрахування на соціальні заходи |
556 |
576 |
20 |
103,60 |
|
|
Амортизація |
522 |
518 |
-4 |
99,23 |
|
|
Інші операційні витрати |
2147 |
2368 |
221 |
110,29 |
|
|
Разом |
12814 |
13256 |
442 |
103,45 |
Таким чином адміністративні витрати в 2013 році більше, ніж заплановано на 3,45% або на 442 тис. грн. Це пов'язано з перевиконанням плану по матеріальним витратам на 1,86% та витратам на оплату праці на 3,56%, в результаті чого зросли відрахування на соціальні заходи.
Таблиця 2.16 Прогнозування адміністративних витрат ПАТ "Херсонпромбудсервіс" на 2014 рік
|
Найменування показника |
2013 рік, грн |
План 2014, грн |
Абс. відх. +/- , % |
Відсоток до 2013 року |
|
|
Матеріальні затрати |
8196 |
8469 |
273 |
103,33 |
|
|
Витрати на оплату праці |
1598 |
1657 |
59 |
103,69 |
|
|
Відрахування на соціальні заходи |
576 |
597 |
21 |
103,65 |
|
|
Амортизація |
518 |
536 |
18 |
103,47 |
|
|
Інші операційні витрати |
2368 |
2419 |
51 |
102,15 |
|
|
Разом |
13256 |
13678 |
422 |
103,18 |
В прогнозованому періоді - 2014 році, планується збільшення виручки від реалізації, що призведе до зростання операційних витрат. В 2014 році вони зростуть на 3,18% в результаті збільшення матеріальних витрат на 3,33% (273 тис. грн.), інших операційних витрат на 51 тис. грн. та витрат на оплату праці на 59 тис. грн. (3,69%). Проведемо оцінку виконання плану та прогнозування доходів та витрат підприємства за 2013 рік (Таблиці 2.17)
Таблиця 2.17 Оцінка виконання плану доходів та витрат ПАТ "Херсонпромбудсервіс" в 2013 році
|
Найменування показника |
2013 рік, грн |
Факт 2013, грн |
Абс. відх. +/- |
Темп приросту, % |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Податок на додану вартiсть, тис. грн. |
2282 |
2250 |
-32 |
-1,40 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн. |
11668 |
11506 |
-162 |
-1,39 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів,робiт, послуг), тис. грн. |
10154 |
10419 |
265 |
2,61 |
|
|
Валовий: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
1514 |
1087 |
-427 |
-28,20 |
|
|
Iншi операцiйнi доходи, тис. грн. |
2749 |
2842 |
93 |
3,38 |
|
|
Адміністративні витрати, тис. грн. |
1295 |
1396 |
101 |
7,80 |
|
|
Витрати на збут, тис. грн. |
648 |
560 |
-88 |
-13,58 |
|
|
Інші операційні витрати, тис. грн. |
1147 |
1270 |
123 |
10,72 |
|
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
1173 |
703 |
-470 |
-40,07 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
1173 |
703 |
-470 |
-40,07 |
|
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності, тис. грн. |
293 |
207 |
-86 |
-29,35 |
|
|
Чистий: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
880 |
496 |
-384 |
-43,64 |
Висновок: планування прибутків на 2013 рік було невдалим - керівник підприємства розраховував отримати більші прибутки від реалізації - на 1,39% більше ніж заплановано та не очікував на збільшення витрат. Результат - план чистого прибутку виконано на 56,36%.
Недоліками в плануванні були неточні прогнози фінансових, адміністративних та інших операційних витрат, які в сумі зросли на 224 тис. грн. Проведемо планування доходів та витрат підприємства на 2014 рік в таблиці 2.18
Таблиця 2.18 Прогнозування доходів та витрат підприємства ПАТ "Херсонпромбудсервіс" на 2014 рік
|
Показники |
2013 рік, грн |
прогноз 2014, грн |
Абс. відх. +/-, % |
Темп приросту, % |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Податок на додану вартiсть, тис. грн. |
2250 |
2760 |
510 |
22,67 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн. |
11506 |
14112 |
2606 |
22,65 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів,робiт, послуг), тис. грн. |
10419 |
11316 |
897 |
8,61 |
|
|
Валовий: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
1087 |
2796 |
1709 |
157,22 |
|
|
Iншi операцiйнi доходи, тис. грн. |
2842 |
3169 |
327 |
11,51 |
|
|
Адміністративні витрати, тис. грн. |
1396 |
1681 |
285 |
20,42 |
|
|
Витрати на збут, тис. грн. |
560 |
627 |
67 |
11,96 |
|
|
Інші операційні витрати, тис. грн. |
1270 |
1390 |
120 |
9,45 |
|
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||||
|
прибуток, тис. грн. |
703 |
2267 |
1564 |
222,48 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток, тис. грн. |
703 |
2267 |
1564 |
222,48 |
|
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності, тис. грн. |
207 |
567 |
360 |
173,91 |
|
|
Чистий: прибуток, тис. грн. |
496 |
1700 |
1204 |
242,74 |
фінансовий ризик кошти страхування
В запланованому році позитивним є те, що збільшаться інші операційні доходи на 11,51%. Негативним - збільшення адміністративних витрат на 20,42%, витрат на збут на 11,96% та інших операційних витрат на 9,45 %.
Враховуючи всі запропоновані заходи, а також проведений аналіз планування доходів та витрат за 2013 рік, було запропоновано новий план на 2014 рік, який дозволить отримати чистий прибуток в розмірі 1700 тис. грн.
2.4 Перспективні напрями прогнозування, уникнення та обліку фінансових ризиків суб'єкта підприємництва
Облік розрахунків щодо страхування ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Для обліку страхування фінансових ризиків рекомендуємо відкрити субрахунок другого порядку, наприклад субрахунок 657 «Розрахунки за страхуванням фінансових ризиків».
По кредиту цього субрахунку відображають нараховані зобов'язання щодо страхування, а також отримані від органів страхування кошти. По дебету -- погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Аналітичний облік має вестися щодо страхувальників та окремих договорів.
ПАТ "Херсонпромбудсервіс" уклало договір добровільного страхування депозитного вкладу. За договором страхується ризик можливого неповернення повністю або частково депозитного вкладу у зв'язку з банкрутством банку. Договір набуває чинності з моменту внесення страхового платежу. Страхова сума становить 60237грн. (основна сума вкладів та нарахованих процентів). Страхова премія (платіж) -- 3011,85грн. (із розрахунку, що страховий тариф -- 5 %від 60237грн.). Розмір безумовної франшизи становить 1 % від суми понесених збитків (60237грн. x 7 % = 602,37грн.)(дивись таблицю 2,19).
На думку фахівців оптимальною структурою капіталу в нинішній економіці, виступають такі значення від 40 до 50% власного капіталу та від 50 до 60% позикового капіталу. Незважаючи на певний рівень ризику, така структура характеризується низькою вартістю капіталу, а також високим рівнем рентабельності власного капіталу. Крім того, вона дає змогу формувати додаткові активи при сприятливій кон'юнктурі ринку.
Таблиця 2.19- Відкриття депозиту та страхування ризику
|
Зміст господарської операцій |
Кореспондуючі рахунки |
Сума, грн. |
Податковий облік, грн |
||||
|
дебет |
кредит |
ВД |
ВВ |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
|
Укладення з банком договору строкового банківського вкладу |
|||||||
|
1 Перераховано основну сума вкладу з поточного рахунка на депозитний рахунок |
313 |
311 |
60000 |
-- |
-- |
||
|
2 Нараховано проценти на суму вкладу |
373 |
732 |
237 |
237 |
-- |
||
|
3 Відображено фінансовий результат |
732 |
792 |
237 |
-- |
-- |
||
|
Укладення договору страхування банківського вкладу і виплата страхового платежу |
|||||||
|
4 Перераховано страховий платіж |
657 |
311 |
3011,85 |
-- |
2515,79 |
||
|
5 Відображено суму страхового платежу у складі витрат |
92 |
657 |
3011,85 |
-- |
-- |
||
|
Настання страхового випадку і виплата страхового відшкодування |
|||||||
|
6 Відображено дохід при настанні страхового випадку за вирахуванням суми франшизи (складено акт настання страхового випадку) (60237-602,37) |
377 |
719 |
59634,63 |
-- |
-- |
||
|
7 Відображено суму застрахованих збитків у складі витрат (складено акт настання страхового випадку -- банк визнано банкрутом) |
949 |
373 |
237 |
-- |
237 |
||
|
949 |
313 |
60000 |
-- |
60000 |
|||
|
8Отримано страхове відшкодування від страхової компанії за вирахуванням франшизи |
311 |
377 |
59634,63 |
59634,63 |
-- |
||
|
9 Відображено фінансовий результат: -- списано дохід, отриманий у результаті настання страхового випадку -- списано збитки від неповернення депозитної суми та неотримання процентів за депозитним договором |
719 791 |
791 949 |
59634,63 60237 |
-- -- |
-- -- |
Не менш важливим є формування структури активів та підприємств яка дасть змогу покращити показники ліквідності підприємства та, відповідно, мінімізувати ризик зниження неплатоспроможності. При цьому, структура активів повинна відповідати структурі активів підприємства.
Оптимізувати структуру майна важливо також для мінімізації кредитного ризику. Зокрема, це стосується дебіторської заборгованості підприємств.
Оскільки підприємства активно займається розбудовою, розвитком та налагодженням роботи власної мережі торгових представництв, то стає очевидним, що амбітних цілей можна досягнути тальки завдяки прогнозуванню та детально розробленому плану розвитку підприємств.
Доцільно здійснювати аналіз ризикованості діяльності та стану безпосередньо підприємств, проектів і стратегій, що ними реалізуються, а також порівняльний аналіз щодо ризикованості діяльності в межах ринкового сегмента, галузі, країни тощо.
Крім того необхідно вживати заходів щодо мінімізації чи нейтралізації фінансових ризиків у майбутньому. До них належать уникнення, диверсифікація, лімітування, внутрішнє та зовнішнє страхування. Причому кожен вид ризику потребує індивідуального рішення залежно від об'єктивних та суб'єктивних обставин.
Важливим є використання зарубіжного досвіду управління фінансовими ризиками. Зокрема, застосування нових методів хеджування (це страхування цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати шляхом одночасного укладання форвардної та ф'ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару. розрізняють два види хеджування: хеджування продажем (коротке) та хеджування покупкою (довге)), дотримання принципів управління фінансовими ризиками, врахування психологічних аспектів прийняття рішень в умовах ризику.
Таким чином, дослідження фінансових ризиків суб'єктів господарювання є надзвичайно актуальним і необхідним для ефективного управління їх діяльністю у сучасних умовах. Воно потребує певних затрат часу та ресурсів, проте дає можливість приймати ефективні рішення у сфері фінансової діяльності.
Для вдосконалення системи управління переліченими фінансовими ризиками потрібно здійснити ряд заходів, до яких належать оптимізація структури капіталу, оптимізація структури активів та пасивів, оптимізація структури дебіторської заборгованості, запровадження системи прогнозування ринкового середовища. Через впровадження таких заходів підприємці не повністю але частково зможуть скоротити фінансові ризики на підприємствах.
На ПАТ "Херсонпромбудсервіс" власний капітал займає більшу частину пасивів підприємства, тому є можливість взяти кредит в банку для збільшення реалізації, що призведе до збільшення чистих прибутків, але спочатку необхідно керівництву підприємства розробити стратегічний план по використанню кредитних засобів.
2.5 Оптимізація управління ризиками суб'єкта господарювання
Управління фінансовими ризиками на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. На практиці цю сферу управління фінансами здебільшого виокремлюють у специфічний напрям діяльності фінансового менеджменту - ризик-менеджмент.
Під ризик-менеджментом слід розуміти систему управління ризиками на підприємстві, що передбачає використання методів та інструментів, спрямованих на виявлення, ідентифікацію ризиків, розрахунок ймовірності їх настання, їх оцінку (визначення можливого розміру фінансових втрат) та нейтралізацію (внутрішнє і зовнішнє їх страхування).
Основна мета управління фінансовими ризиками на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" - мінімізація пов'язаних з ними фінансових втрат.
Головними завданнями управління фінансовими ризиками є оптимізація структури капіталу (співвідношення між власними та позичковими джерелами формування фінансових ресурсів) та оптимізація портфеля боргових зобов'язань. Передумовою оптимізації структури капіталу є розрахунок ефекту фінансового левериджу.
Процес управління ризиками є досить складним (рис. 2.2).
Система управління ризиками на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" повинна включати наступні блоки завдань:
-ідентифікацію - процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.
-оцінку ризиків - відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;
-нейтралізацію ризиків - вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.
Ідентифікація фінансових ризиків є необхідною передумовою оцінки їх рівня в процесі ризик-менеджменту.
На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напрямку господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) і основних господарських операцій визначаються притаманні їм види фінансових ризиків і на цій підставі складається перелік можливих несистематичних ризиків підприємства.
На другій стадії визначається перелік систематичних ризиків, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства в цілому.
На третій стадії формується загальний портфель фінансових ризиків пов'язаних з діяльністю підприємства (включає можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики).
Система управління ризиками на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" повинна включати наступні блоки завдань:
-ідентифікацію - процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.
-оцінку ризиків - відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;
Контроль (нейтралізація ризиків) - вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.
До основних інструментів нейтралізації ризиків на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" слід віднести:
-формування відповідних резервів;
-хеджування;
-страхування ризиків страховими компаніями.
Найпоширенішим інструментом нейтралізації наслідків настання ризиків є використання для цих цілей резервного фонду фінансових ресурсів, що призначений для покриття можливих збитків.
При вивченні цього питання слід враховувати, що законодавством встановлені вимоги щодо диверсифікації активів та їх ліквідності у разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у сфері банківської чи страхової справи, фінансового посередництва та в інших випадках.
Диверсифікація активів може здійснюватися шляхом розподілу значної їх частини між найбільш ліквідними, безпечними і прибутковими категоріями, наприклад:
-кошти на поточних рахунках;
-банківські вклади (депозити);
-нерухоме майно;
При розробці політики диверсифікації активів слід враховувати принцип обмеженого обсягу окремих їх категорій та необхідність їх диверсифікації.
3. Охорона праці
3.1 Вимоги безпеки до робочого місця
В Україні функціонує багаторівнева система управління охороною праці СУОП, функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств, трудові колективи, професійні спілки, добровільні громадські об'єднання працівників і спеціалістів з охорони праці. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих і зворотних зв'язків між її окремими ланками та чіткого виконання повноважень щодо питань охорони праці в межах кожної окремої ланки системи.
Управлінські структури ПАТ "Херсонпромбудсервіс" забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов'язаних з даним виробництвом.
До основних функцій управлінських структур ПАТ "Херсонпромбудсервіс" як ланки в системі управління охороною праці відносяться:
- організація та координація роботи в галузі охорони праці;
- контроль за станом охорони праці та функціонування СУОП;
- облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці;
- стимулювання діяльності з охорони праці.
Стимулювання діяльності щодо охорони праці на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" треба спрямовувати на створення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних та здорових умов праці на робочих місцях. Види, форми матеріального та морального стимулювання розробляє адміністрація підприємства разом з профспілками та трудовим колективом.
Основними напрямами діяльності управлінських структур ПАТ "Херсонпромбудсервіс" щодо управління охороною праці є: навчання працівників охороні праці; забезпечення безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель та споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників; організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників; санітарно-побутове обслуговування працівників; професійний відбір кадрів.
Навчання та підготовка працівників є однією з умов високопродуктивної праці без травм та аварій. Це навчання проводиться згідно з чинними нормативами органів державного нагляду за охороною праці та галузевими нормативами. Безпека експлуатації виробничого устаткування і виробничих процесів досягається дотриманням положень стандартів, норм та правил охорони праці, а за необхідністю - впровадженням більш безпечних машин та технологій.
Безпека праці стосовно виробничих будівель та споруд досягається дотриманням вимог будівельних норм та правил у процесі їх проектування, будівництва, експлуатації та ремонту, а також вимог інших нормативів щодо виробничих приміщень.
Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається ліквідацією причин виникнення шкідливих факторів на робочих місцях та застосуванням ефективних заходів і засобів індивідуального і колективного захисту. Забезпечення засобами індивідуального захисту здійснюється відповідно до діючих норм та установленого порядку їх видачі, зберігання та користування.
Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку передбачається для всіх працівників з урахуванням специфіки їх праці, перш за все для працюючих з підвищеним фізичним та нервово-емоційним навантаженням, умов монотонності праці, наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників передбачає попередні (при влаштуванні на роботу) і періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування та здійснення лікувально-профілактичних заходів з метою попередження професійних захворювань працівників.
Професійний добір націлений на встановлення фізіологічної та психофізіологічної відповідності людини окремим професіям (шофери, економіст, інженер, тощо). Закон України «Про охорону праці» забороняє укладення трудового договору з громадянином за наявності протипоказань щодо виконання роботи, на яку він претендує.
Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запорошена повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники). Приведення цих чинників у відповідність з сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою нормальної працездатності людини.
В поняття метеорологічні умови (мікроклімат) виробничого середовища входять температура, вогкість, рух повітря і його барометричний тиск. Підвищені або знижені проти норми температура і вогкість повітря викликають додаткові виробничі витрати енергії людини, знижують продуктивність праці. Систематичні охолоджування і прогрівання організму можуть привести до різних захворювань.
Для створення сприятливого мікроклімату на робочих місцях і у виробничих приміщеннях необхідно герметизувати устаткування, укрити і ізолювати поверхню випаровування рідин, теплоізольованість джерела тепла, а також автоматизувати і механізувати процеси з надмірним виділенням тепла і вологи.
Шум і вібрація з фізичної точки зору багато в чому схожі, але один сприймається слухом, інша - дотиком. В даний час шум - один з найпоширеніших чинників зовнішньої, у тому числі виробничого середовища. Шум характеризується силою (рівнем) звуку, визначуваної в децибелах (дБ), частотою в герцах (Гц) і інтервалом частот в октавах. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття. Так, при 50-60 дБ виникає відчуття спокою і комфорту, при 60-80 - лише відчуття зручності, шум в 90 дБ - цілком прийнятний, 100 дБ - відчуття галасливості, 110 дБ - дискомфорт, 120 дБ - відчуття тривоги, 130 дБ - болісне відчуття.
Для зменшення шуму і вібрацій на робочих місцях, ділянках і в цехах ПАТ "Херсонпромбудсервіс" необхідно перш за все усунути причини утворення вібрацій в самому їх джерелі. З цією метою застосовуються різні конструктивні рішення при модернізації устаткування і технологічних процесів. Зниження інтенсивності шуму і вібрації досягається: за допомогою облицьовування стін, стель звукопоглинаючим і звукоізолюючим покриттями; виключення або зменшення різкої зміни тиску, вихрових рухів в машинах і устаткуванні; вживання пружинних амортизацій; відведення "галасливих" цехів за межі приміщень, де працюють люди; точної підгонки всіх деталей і відладки їх роботи, вживання глушників і індивідуальних засобів захисту і т. д.
Виробничий інтер'єр є естетично оформленим архітектурно-художнім внутрішнім простором промислових будівель. Створення виробничого інтер'єру ПАТ "Херсонпромбудсервіс" вимагає:
- чіткої композиції внутрішнього простору і раціонального планування робочих місць;
-систематизованого розміщення основного технологічного устаткування і доцільної прокладки внутрішніх проходів, проїздів, санітарно-технічних і технологічних комунікацій.
- оптимальної системи освітлення і "колірного клімату", тобто забарвлення поверхонь і предметів в приміщенні;
- загального впорядкування приміщення (зон відпочинку, візуальної інформації і т. д.).
Орієнтації робітника при експлуатації устаткування сприяє правильне забарвлення елементів останнього залежно від ролі в трудовому процесі. При цьому доцільно використовувати не більше трьох кольорів: один - для органів управління (жовтий, приглушений оранжевий); інший - для частин, що створюють фон оброблюваної деталі (сталь і чавун - кремовий, бронза і мідь сіро-голубої і т. д.) і третій - для решти офарблюваних поверхонь (корпуси устаткування - салатний і зелено-голубий).
Оцінка ефективності системи управління охороною праці ПАТ "Херсонпромбудсервіс" включає оцінку соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) і економічних показників, які характеризують стан виробничого середовища до і після проведення заходів з охорони праці.
3.2 Заходи та засоби протипожежного захисту
Найбільш розповсюдженими причинами виникнення пожеж у ПАТ "Херсонпромбудсервіс" є такі:
-порушення правил використання приладів і технічної експлуатації електричних систем і електрознаряддя: різноманітні несправності, які виникли в процесі виробництва або експлуатації електричних приладів, освітлення; розташування освітлювальних ламп поблизу легкозаймистих предметів: перевантаження електросистем; зношення і порушення ізоляції і, як наслідок, виникнення пожежі через надмірне нагрівання оточуючих речей.
- порушення технологічних процесів і використання несправних виробничих приладів; використання легкозаймистих речовин для чищення меблів: нагрівання від тертя різних поверхонь: спалювання сміття, листя та інших відходів у непередбачених для цього місцях; збереження фарб, лаків та інших будівельних легкозаймистих речовин у непередбачених для цього місцях.
Попередження пожеж здебільшого залежить від чіткого усвідомлення персоналом необхідності протипожежної профілактики, швидкого реагування в складних ситуаціях, взаємодії зі службами пожежної охорони. Адміністрація ПАТ "Херсонпромбудсервіс" повинна:
- забезпечити своєчасне виконання протипожежних заходів при проектуванні, будівництві й експлуатації та прилеглої території:
- слідкувати за виконанням правил і норм протипожежної безпеки;
- виділяти необхідні кошти на виконання протипожежних заходів, придбання засобів пожежегасіння;
- назначити відповідальних за забезпечення пожежної безпеки
будівель, складів тощо;
- організувати на об'єктах протипожежний Інструктаж і заняття з пожежно-технічного мінімуму:
- періодично перевіряти стан пожежної безпеки об'єкта, наявність і справність технічних засобів боротьби з пожежами, систем її сигналізації.
Директор ПАТ "Херсонпромбудсервіс" назначає відповідального за проведення протипожежної роботи (з інженерно-технічних працівників).
За безпеку окремих служб, ділянок відповідають керівники цих підрозділів, які затверджуються наказом.
Основними причинами пожеж є:
1. Необережне поводження з вогнем.
2. Порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів.
3. Порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення і теплогенеруючих установок.
4. Підпали.
5. Несправність виробничого устаткування.
З наведених вище причин щорічно виникає приблизно 90% від загальної кількості пожеж в державі.
Усім відома істина, що пожежу легше попередити, ніж потім її гасити є актуальною постійно.
Тому забезпечення пожежної безпеки на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників. Якщо пожежна безпека не забезпечується на необхідному рівні, то крім підвищення імовірності виникнення пожежі, це викликає відповідні дії з боку органів державного пожежного нагляду, які можуть досить негативно вплинути, зокрема, на ведення бізнесу.
До таких дій можна віднести відмову у видачі дозволу на початок роботи або оренду приміщень, штрафні санкції, призупинення експлуатації приміщень, споруд, устаткування, об'єктів тощо. Тому необхідно знати хоча б основні вимоги, організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на своїх об'єктах, зокрема ті, від яких безпосередньо залежить безпека людей, власності та видача дозволу.
На ПАТ "Херсонпромбудсервіс" діє протипожежний режим - це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки. Цих норм і правил мають дотримуватися усі працівники та відвідувачі.
Протипожежний режим встановлюється переважно такими внутрішніми документами, як накази та інструкції.
В ході встановлення відповідного протипожежного режиму посадовим особам на кожному об'єкті з урахуванням умов його пожежної небезпеки слід визначити:
- можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових
нагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому
числі зварювальних);
- порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання
промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
- порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;
- порядок огляду й закриття приміщень після закінчення роботи;
- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань
з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
- порядок організації експлуатації, обслуговування наявних технічних
засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);
- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів
електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
- дії працівників у разі виявлення пожежі;
- порядок збору членів ДПД та відповідальних посадових осіб у разі
виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.
Забезпечення пожежної безпеки є досить складним соціально-економічним завданням, спрямованим на запобігання пожежам у всіх сферах діяльності людини та ліквідацію пожеж у випадку їх виникнення з мінімальними наслідками. Впровадження нових технологій, розвиток економіки постійно становлять нові проблеми перед системою забезпечення пожежної безпеки, функції якої доповнюються та розширюються, змінюючи тим самим структуру завдань щодо забезпечення її ефективності. Що таке "пожежна безпека" у сучасному розумінні? Розглянемо основні (базові) поняття.
3.3 Атестація робочих місць працівників
Атестація робочих місць ПАТ "Херсонпромбудсервіс" має проводитися на підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Фактично під це визначення попадають всі діючі підприємства та організації, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора.
Атестація проводиться на виконання вимог Закону України «Про охорону праці» згідно з порядком, затвердженим постановою КМ України від 01.08.92 р. №442, і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41.
Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Результати атестації є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій (таких як - щорічна додаткова відпустка, доплата працівникам за умови праці, скорочена тривалість робочого тижня, видача молока та інших рівноцінних продуктів тощо), а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів (включаючи і колективний договір) щодо покращання умов трудової діяльності.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць полягає у:
виявленні на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин, що їх створюють;
проведенні санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці;
комплексній оцінці факторів виробничого середовища щодо відповідності їх характеристик стандартам, санітарним нормам і вимогам нормативно-правових документів;
обґрунтуванні віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;
підтвердженні і встановленні права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
перевірці правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
вирішенні спірних питань, які можуть виникнути між роботодавцем та працівниками щодо умов праці і оздоровлення.
Організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням всіх етапів атестації на підприємстві здійснює призначена наказом керівника постійно діюча атестаційна комісія.
В цю комісію, як правило, можуть входити фахівці служби охорони праці, відділу кадрів, праці і заробітної плати, головні спеціалісти підприємства, медичні працівники органів охорони здоров'я підприємства тощо. На великих підприємствах із цеховою структурою інколи створюються кілька цехових атестаційних комісій.
Приблизний порядок дій комісії з атестації щодо організації атестації включає:
визначення і залучення до проведення атестації та санітарно-гігієнічних досліджень потрібної організації;
виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначення меж робочих місць (робочих зон) та присвоєння їм відповідного порядкового номера;
складення переліку робочих місць, що підлягають атестації;
визначення обсягу досліджень шкідливих і небезпечних факторів
виробничого середовища та організація цих досліджень;
аналіз, порівняння застосовуваного технологічного процесу, обладнання, сировини і матеріалів із передбаченими в проектах;
виявлення утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
встановлення на основі Класифікатора професій ДК 003:2005 та -
Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ДК 003:2005 за фактично виконуваною роботою;
складання Карти умов праці (далі - Карта) на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць;
розробка заходів з покращання умов праці і оздоровлення працівників.
Практика деяких підприємств показує, що найбільш ефективним є залучення для проведення атестації організацій (територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, науково-дослідних установ, експертно-технічних центрів тощо), які спеціалізуються на комплексному виконанні зазначених вище робіт, включаючи виконання санітарно-гігієнічних досліджень та оформлення результатів.
Такі організації (а саме їх лабораторії) мають бути атестовані Міністерством охорони здоров'я України та акредитовані органами Держстандарту України.
При цьому визначаються:
рівні запиленості та загазованості шкідливими хімічними
речовинами;
рівні вібрації;
рівні звукового тиску (шуму, ультразвуку, інфразвуку);
рівні неіонізуючого випромінювання;
параметри мікроклімату у приміщенні та ззовні приміщення;
біологічні фактори;
важкість і напруженість праці, робоча поза;
рівні освітлення;
змінність роботи тощо.
За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.
Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.). У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528.
На підставі даних протоколів досліджень заповнюється один із основних документів атестації - Карта умов праці, яка оформляється на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць відповідно до вимог Інструкції по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (затверджена за №06-4148 від 20.11.1992 р. Головним державним експертом України з умов праці і заступником Головного державного санітарного лікаря України від 27.11.1992 р.).
На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці зазначаються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.
Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці.
За результатами атестації складається перелік:
- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам
яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
- робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно
здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.
Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.
Висновок
Фінансові ризики мають об'єктивну природу через невизначеність зовнішнього середовища по відношенню до підприємства.
Причин виникнення фінансових ризиків дуже багато. Першопричини їх виникнення знаходяться у площині структури капіталу. Адже фінансовий ризик зумовлений нераціональним співвідношенням власних і позикових коштів.
Велика частка позикових коштів у капіталі підприємства нерідко знижує їх ефективність. Це пов'язано зі значними витратами на обслуговування кредитів, які можуть перекрити вигоди від їх залучення. Такі ризики іноді називають ризиками структури капіталу: при незадовільній структурі капіталу виникає ризик того, що підприємство залучатиме кошти за ризиковою ставкою і врешті-решт стане неплатоспроможним і, як результат, збанкрутує.
Отже, учасники ринку самі мають визначити той рівень ризику, на який вони згодні піти з метою отримання прибутків, враховуючи, що успіх в досягненні поставленої мети значною мірою залежить від застосовуваних методів управління.
Неможливо повністю звільнитися від ризику: намагаючись позбутися однієї ризикованої ситуації, можна потрапити у іншу. Невизначеність призводить до ризику через відсутність повної інформації та неможливість точного передбачення. Ризик виникає тоді, коли приймається рішення з кількох можливих, і є непевність в тому, що воно, це рішення, призведе до найефективніших наслідків.
Розглядаючи систему управління ризиками на ПАТ "Херсонпромбудсервіс" повинно включати наступні блоки завдань:
ідентифікацію - процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.
оцінку ризиків - відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;
нейтралізацію ризиків - вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.
Ідентифікація фінансових ризиків є необхідною передумовою оцінки їх рівня в процесі ризик-менеджменту.
На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напрямку господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) і основних господарських операцій визначаються притаманні їм види фінансових ризиків і на цій підставі складається перелік можливих несистематичних ризиків підприємства.
На другій стадії визначається перелік систематичних ризиків, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства в цілому.
На третій стадії формується загальний портфель фінансових ризиків пов'язаних з діяльністю підприємства (включає можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики).
Отже, в запланованому році позитивним є те, що збільшаться інші операційні доходи на 11,51%. Негативним - збільшення адміністративних витрат на 20,42%, витрат на збут на 11,96% та інших операційних витрат на 9,45 %.
Враховуючи всі запропоновані заходи, а також проведений аналіз планування доходів та витрат за 2013 рік, було запропоновано новий план на 2014 рік, який дозволить отримати чистий прибуток в розмірі 1700 тис. грн.
Список використаної літератури
1.Економічна теорія: посіб. / Г.А Марковіца. - К. : Академія, 2010. - 656 с.
2.Галієва, Г.М. Економічна сутність та визначення ризику / Г.М. Галієва / / Питання економічних наук. - 2009. - № 6. - С.8-9.
3.Кайль, В.М. Місце і роль ризиків в сучасній економіці / В.М. Кайль / / Довідник економіста. - 2008. - № 9. - С.33-41.
4.Бурдіна, А.А. Вплив ризиків на конкурентоспроможність підприємства / А.А. Бурдіна / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2006. - № 2. - С.7-15
5. Шапкін, А.С. Теорія ризику і моделювання ризикових ситуацій / В.А. Шапкін. - М.: Дашков і Ко, 2010. - 880 с.
6. Пелих, А.С. Основи підприємництва / А.С. Пелих. - Ростов н / Д: Фенікс, 2010. - 512 с.
7. Крейнина, М.М. Фінансовий менеджмент / М.Н. Крейніна. - М.: Дело и Сервис, 2010. - 304 с.
8. Єсіпов, В.Є. Оцінка бізнесу / В.Є. Єсіпов, Г.А. Маховикова, В.В. Терехова. - СПб.: Питер, 2011 - 416 с.
9. Малашіхіна, М.М. Ризик-менеджмент / О.С. Белокрилова. - Ростов н / Д: Фенікс, 2004. - 320 с.
10. Хохлов, Н.В. Управління ризиком / Н.В. Хохлов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. - 239 с
11. Поддєрьогін, А. М. Фінансовий менеджмент [Текст] / А. М.
Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д, Буряк та ін. ; за заг. ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. - К. : КНЕУ, 2010 - 535 с.
12. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) / О. І. Барановський. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 759 с.
13. Закон України « Про цінні папери та фондовий ринок» із змінами,внесеними згідно із Законами N 407-VII ( 407-18 ) від 04.07.2013
14. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг.
ред.проф. Р. Т. Джоги. -- К.: КНЕУ, 2011. -- 380 с.
15. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2012. -- 380 с
16. Господарський Кодекс України
17. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. за
ред.проф. А. М. Поддєрьогін. 6-тє вид., перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2011. -- 460 с..
18. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З
19. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- Вид. 5-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2011. -- 556
20. http://referaty.net.ua/referaty/referat_41525.html
21. Благун І. Г. Бюджетний менеджмент / І. Г. Благун, Р. М. Воронко,
М. Л. Бучкович. - Львів : Магнолія, 2009, 2010. - 224 с.
22. Бюджетний менеджмент / Л. В. Пенкевич, М. А. Зварич, П. Я.
Могиляк, Б. І. Хомічак. - К. : Знання, 2010. - 293 с.
23. Гапонюк М. А., Яцюта В. П., Буряченко А. Є. та ін. Місцеві фінанси: навч.-метод. посібник. - К. : КНЕУ, 2011. - 175 с.
24. Клець Л. Є. Бюджетний менеджмент / Л. Є. Клець. - К. : ЦУЛ, 2012.640 с.
25. Місцеві фінанси : підручник / за ред. О. П. Кириленко. - К. : Знання, 2010. - 677 с.
26. Посібник для органів місцевого самоврядування / Проект «Реформа місцевих бюджетів в Україні», RTI International. - К., 2010. - 56 с.
27. Таппер Стівен (експерт Проекту «Підтримка ЄС у виконанні Угоди про Партнерство та Співробітництво»). Секторальна бюджетна підтримка, стратегічне планування та програмне бюджетування. - Київ, 2009
28. Білозубенко В. С., Опаріна О. В., Семенов А. А. Міжнародний
менеджмент: Навчальний посібник /За ред. проф. О. Б. Чернеги. -- К.: Центр навчальної літератури, 2009. -- 592 с.
29. Гіптерс З. В. Культурологічний словник-довідник. -- К.: ВД
«Професіонал», 2010. -- 328 с.
30. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник.-- Львів: Видавництво Державного університету «Львівсь-ка політехніка», 2010. -- 384 с.
31. Ключніков В. П., Надольний І. Ф., Черушева Г. Б. й ін. Філософія.
Словник-довідник: Навчальний посібник / За ред. І. І. Пилипен-ка -- К.: Дельта, 2011 -- 160 с.
32. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підруч-ник.
Академвидав, 2010. -- 416 с.
33. Менеджмент: Навчально-методичний посібник для самостійного
вивчення дисципліни / Укл. С. М. Соболь, В. М. Багацький. -- К.: КНЕУ, 2010. -- 225 с.
34. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. -- К.:
Академвидав, 2010. -- 568 с.
35. Організація виробництва: Навч. посіб. /В. О. Онищенко, О. В. Ред-кін, А. С. Старовірець, В. Я. Чевганова. -- К.: Лібра, 2011. -- 336 с.
36. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці (Практичний курс): Навчальний посібник. - Кам'янець-Подільський: "Думка", 2010. - 152 с.37.
38. ГандзюкМ.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи Охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закл. За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2010. - 408 с.
Додаток
Баланс станом на 2013 рік
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Нематеріальні активи: |
1000 |
0 |
0 |
|
|
- первісна вартість |
1001 |
0 |
0 |
|
|
- накопичена амортизація |
1002 |
0 |
0 |
|
|
Незавершене капітальні інвестиції |
1005 |
1 |
0 |
|
|
Основні засоби |
1010 |
2248 |
2015 |
|
|
- первісна вартість |
1011 |
5269 |
5538 |
|
|
- знос |
1012 |
3021 |
3523 |
|
|
Інвестиційна нерухомість |
1015 |
|||
|
Довгострокові біологічні активи: |
1020 |
0 |
0 |
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції: - які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
1030 |
0 |
0 |
|
|
- інші фінансові інвестиції |
1035 |
0 |
0 |
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
1040 |
0 |
0 |
|
|
Відстрочені податкові активи |
1045 |
13 |
3 |
|
|
Інші необоротні активи |
1090 |
0 |
0 |
|
|
Усього за розділом I |
1095 |
2262 |
2018 |
|
|
II. Оборотні активи |
||||
|
Запаси |
1100 |
153 |
265 |
|
|
Поточні біологічні активи |
1110 |
0 |
0 |
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
1125 |
914 |
1168 |
|
|
Дебіторська заборгованість за рахунками: - за виданими авансами |
1130 |
249 |
456 |
|
|
- за бюджетом |
1135 |
0 |
22 |
|
|
У тому числі з податку на прибуток |
113 |
|||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
1155 |
14 |
4 |
|
|
Поточні фінансові інвестиції |
1160 |
0 |
0 |
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
1165 |
237 |
895 |
|
|
Витрати майбутніх періодів |
1170 |
|||
|
Інші оборотні активи |
1190 |
54 |
94 |
|
|
Усього за розділом II |
1195 |
2132 |
3204 |
|
|
IІІ. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття |
1200 |
0 |
0 |
|
|
Баланс |
1300 |
4394 |
5222 |
|
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
І. Власний капітал Зареєстрований( пайовий) капітал |
1400 |
0 |
0 |
|
|
Капітал у дооцінках |
1405 |
69 |
69 |
|
|
Додатковий капітал |
1410 |
1415 |
1415 |
|
|
Резервний капітал |
1415 |
17 |
17 |
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
1420 |
2400 |
2896 |
|
|
Неоплачений капітал |
1425 |
0 |
0 |
|
|
Вилучений капітал |
1430 |
0 |
0 |
|
|
Усього за розділом I |
1495 |
3901 |
4397 |
|
|
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення Відстрочені податкові зобов'язання |
1500 |
0 |
0 |
|
