Діагностика фінансового механізму діяльності ВАТ "Центренерго"

На виробництво електричної і теплової енергії ТЕС, ТЕЦ і блок-станціями (з урахуванням локальних джерел) у 2005 році використано, за оперативними даними, 37,0 млн.т у.п., з них: вугілля - 51,8%; газ - 47,4%; мазут - 0,8%.

У сфері паливозабезпечення електроенергетичної галузі необхідно взяти до уваги поступове зростання цін на органічне паливо, що зумовлюється такими чинниками:

- зростання цін на природний газ, пов'язане з підвищенням попиту на нього, як на найбільш екологічно прийнятний та ефективний вид органічного палива, зростанням витрат на видобуток і транспортування в головних країнах-експортерах природного газу в Україну (насамперед - Росії), а також у зв'язку з переходом на ринкові форми ціноутворення;

- зростання вартості вугілля зумовлюватиметься збільшенням інвестиційної складової у вартості вітчизняного вугілля у зв'язку з оновленням основних фондів галузі, а також через зростання складової заробітної плати в ній. Прогнозується поступове збільшення цін на вугілля на світових ринках через зростання цін на природний газ. Поряд із цим темпи збільшення цін на вугілля передбачаються помітно нижчими, ніж на природний газ.

Темпи зростання вартості мазуту прогнозуються близькими до змін цін на природний газ. До 2030 р. абсолютні витрати органічного палива на ТЕС, ТЕЦ і блок-станціях (з урахуванням локальних джерел) зростають у 1,9 рази з

7 млн. т у.п. у 2005 р. до 69,8 млн. т у.п. у 2030 р., при цьому обсяг використання вугілля на виробництво електричної і теплової енергії збільшиться до 85,1% та відповідно до 14,5% зменшиться рівень використання газу [102].

Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії ТЕС, ТЕЦ і блок-станцій (з урахуванням локальних джерел) в 2005 році досягли 378,9 г у.п./кВтг і перевищують показники 1990 року більш ніж на 10% (у тому числі, внаслідок зміни методики розрахунку та зниження частки використання газомазутних енергоблоків).

За рахунок покращання роботи обладнання ТЕС, ТЕЦ і блок-станцій питомі витрати палива на відпуск електричної енергії зменшаться у 2030 році до 345,7 г у.п./кВтг.

Таблиця 3.4 Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії до суміжних країн [102]

Найменування Країн	Кількість повітряних ліній за класами напруги	Пропускна здатність ЛЕП, мрд.кВтг в рік	Експорт в 2005 році, млрд.кВтг
750 кВ	400- 500 кВ	220-330 кВ	110-0,4 кВ	Всього
Російська Федерація	1	3*	10	18	32	26,3	2,0
Молдова			7	18	25	1,5	1,6
Білорусь			2	6	8	6,1	-
Польща	1		1		2	UCTE 5,0** | 4,8 49,0*** |
Словаччина		1		1	2
Угорщина	1	1	2		4
Румунія	1	1			2
* - одна лінія електропередачі постійного струму 400 кВ; ** - при роботі „Острова Бурштинської ТЕС”; *** - при паралельній роботі.

Таким чином, існування та розвиток теплових електростанцій ВАТ “Центренерго” передбачено перспективними планами України до 2030 року.

Основою планування фінансового забезпечення розвитку ВАТ “Центренерго” в умовах його фактичного державного статусу та регульованості його діяльності в об'єднаній енергосистемі України є 4 основних питання:

ціноутворення при реалізації виробленої електро-та теплоенергії;

пошук зовнішнього інвестування для відновлення основних фондів на новій технологічній основі для зниження собівартості вироблення електро-та теплоенергії;

пошук шляхів переходу на вітчизняну базу низькосортного вугільного палива та відказ від мазутно-газових технологій, що суттєво знизить витрати підприємства та підвищить прибуток в умовах жорсткого обмеження на ціну реалізації електро-та теплоенергії;

пошук шляхів розширення експорту за рахунок використання законсервованих потужностей ВАТ “Центренерго”.

3.3 Удосконалення ціноутворення на підприємстві

Згідно статті 15 “Оптовий ринок електричної енергії України” [16], купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електроенергії в Україні створений у середині 1990-х років, але повноцінно функціонувати почав лише з 2000 р. (було створене державне підприємство «Енергоринок», з прямим підпорядкуванням Кабміну івстановлений законодавчо закріплений порядок розрахунку за електроенергію). До 2000 року функції ДП «Енергоринку» виконував спеціалізований підрозділ НЕК «Укренерго» з прямим підпорядкуванням Міністерству палива та енергетики.

ДП «Енергоринок» є основним посередником між підприємствами, що виробляють електроенергію та продають її на Оптовий ринок, і компаніями, що купують електроенергію на Оптовому ринку і постачають її кінцевим споживачам. Прямі споживчі закупівлі безпосередньо у підприємстввиробників електроенергії в Україні майже не практикуються. Функціональні зв'язки оптового ринку електроенергії України відображеніна наступній схемі:

Ціни, за якими продають електроенергію ТЕС, АЕС і ГЕС на Оптовий ринок відрізняються. Так, станом на 30.06.2005 р. (рис.3.11):

- НАЕК «Енергоатом» реалізував електроенергію на ринок по 6,91 коп. за 1 кВт-год,

теплові генеруючи компанії - по 22 коп. за 1 кВт-год,,

- ГЕС - по 4,2 коп. за 1 кВт-год.

ДП «Енергоринок» усереднює ціну 1 кВт-год і формує оптову ціну, за якою електроенергію купують постачальники. В оптову ціну включаються витрати ДП «Енергоринок» і НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії по високовольтних мережах і послуги диспетчеризації, а також відрахування в спецфонд держбюджету, з якого фінансуються пріоритетні проекти в енергетику. Динаміка цін продажу електроенергії протягом 2005 року наведена у наступній діаграмі

Середня ціна продажу електроенергії протягом 2005 року зросла на 17,8%, оскільки ціна продажу електроенергії ТЕС та ТЕЦ збільшилась порівняно з початком року відповідно на 45,8% та 30,6%.

Тарифи на електроенергію для НАЕК “Енергоатом”, ТЕЦ, ГЕС, ВЕС і блок-станцій затверджує НКРЕ. Генеруючі компанії ТЕС працюють за цінови-ми заявками на конкурентних засадах.

НКРЕ реалізує завдання державного регулювання тарифів на електричну енергію, вироблену ліцензіатом для продажу на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ), ухвалюючи рішення про рівень економічно обґрунтованого тарифу від-повідно до таких принципів:

- дії суб'єктів регулювання в процесі державного регулювання тарифу ліцензіата можуть виконуватися лише в рамках правил (процедур), встановлених і регламентованих НКРЕ;

- дотримання затверджених НКРЕ й узгоджених з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, методичних вказівок з розрахунку операційних, адміністративних, фінансових та інвестиційних витрат ліцензіата на виробництво електроенергії в період регулювання;

- здійснення контролю за процесами ціноутворення за рахунок забезпечення відкритості та доступності заявок, що надходять до НКРЕ, розрахункових обґрунтувань, матеріалів про перебіг розгляду заяви для забезпечення можливості участі зацікавлених осіб у процесі підготовки відповідного рішення;

- забезпечення економічної обґрунтованості планованих (розрахункових) величин собівартості виробництва електроенергії та отримуваного ліцензіатом прибутку в розрахунку та затвердженні тарифу, можливість оцінювання цільового використання коштів, наданих ліцензіату за період дії раніше затвердженого тарифу.

У ринкових умовах більшість підприємств, борючись за збут своєї продукції, змушені знижувати ціну та підвищувати її якість. Монопольні утворення, які працюють поза конкурентним полем і збут продукції яких практично гарантований, не мають цього стимулу. Єдиний чинник, здатний вплинути на підвищення ефективності роботи та завадити монопольному завищенню цін, - державне регулювання монополій. З набранням чинності Законів “Про теплопостачання” та “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу” до НКРЕ перейшла частина регуляторних функцій у секторі теплопостачання. А саме: регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або відновлюваних джерел енергії, ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або відновлюваних джерел енергії. Однак ці функції ще не реалізовані на практиці. Треба зміцнити мережу реґіональних відділень НКРЕ для ефективнішого регулювання централізованого опалення з урахуванням місцевих особливостей.

Для підвищення конкурентоспроможності комбінованого виробництва тепла й електроенергії законодавство зобов'язує НКРЕ встановлювати тарифи на енергію ТЕЦ не вищі, ніж на тепло від інших джерел. Однак на практиці це положення може виявитися складним для впровадження, оскільки місцевим органам виконавчої влади досі дозволено встановлювати тарифи на тепло від теплових станцій на рівні, нижчому від собівартості, і компенсувати з місцевого чи обласного бюджету різницю компанії з центрального опалення. НКРЕ не може застосовувати цей інструмент для тепла ТЕЦ, оскільки не має права вносити зміни до Державного бюджету.

Основні засади державного регулювання діяльності Оптового ринку електричної енергії. Оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ) - це єдина впорядкована система взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності (членами ОРЕ) у процесі здійснення купівлі-продажу електроенергії. Відповідно до положень Закону “Про електроенергетику”, Оптовий ринок електричної енергії України діє на підставі Договору між членами ОРЕ (ДЧОРЕ).

Багато учасників ОРЕ є природними монополіями або посідають панівне становище на ринку. Водночас у сфері виробництва (виробники, які здійснюють продаж електроенергії в ОРЕ за ціновими заявками) та постачання електроенергії (наявність поряд з енергопостачальними компаніями-монополістами на закріпленій території незалежних постачальників електроенергії) певні учасники ринку працюють на конкурентних засадах.

Згідно із Законом “Про електроенергетику”, основними завданнями НКРЕ є участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики що-до розвитку та функціонування ОРЕ, забезпечення цінової і тарифної політики в електроенергетиці, сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електроенергії. Відповідно до положень Закону “Про електроенергетику”, НКРЕ затверджує алгоритм розподілу коштів, згідно з яким забезпечується розподіл коштів між учасниками ринку.

Згідно з правилами функціонування Оптового ринку електричної енергії України НКРЕ регулює ціни, за якими виробникам буде сплачені кошти за обсяг електроенергії, відпущеної в загальну енергетичну систему України. Для розрахунку НКРЕ використовує алгоритми [53], які самостійно виробник електроенергії не може розрахувати, тому щоденна ціна за продану електроенергію є нестабільною.

Щодо регулювання ціни за поставки теплової енергії , то для ВАТ “Центренерго” ціни встановлені ПОСТАНОВОЮ НКРЕ від 12 жовтня 2006 року N 1330 “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ "Центренерго"” - Національна комісія регулювання електроенергетики України постановила затвердити для Відкритого акціонерного товариства "Центренерго" тарифи на виробництво теплової енергії, яка виробляється:

Вуглегірською теплоелектростанцією - 63,60 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

Зміївською теплоелектростанцією - 56,55 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

Трипільською теплоелектростанцією - 59,37 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Таким чином, для державного ВАТ “Центренерго” формування ціни реалізації продукції повністю обмежено державним регулюванням, в рамках яких підприємство забезпечує прибутковість тільки за рахунок оптимізації витрат на виробництво продукції.

3.4 Державне регулювання діяльності підприємства

Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії [12].

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України є:

- участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України;

- державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці;

- сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії;

- забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці;

- захист прав споживачів електричної і теплової енергії;

- розроблення та затвердження правил користування електричною енергією;

- видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії;

- контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

Національна комісія регулювання електроенергетики відповідно до пок-ладених на неї завдань:

- бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії;

- встановлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;

- визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більше двадцяти п'яти відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів підприємницької діяльності умовам та правилам здійснення ліцензованої діяльності;

- розглядає справи про порушення умов ліцензій і за результатами розгляду приймає рішення в межах своєї компетенції;

- застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів;

- здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії [55] розроблені відповідно до Законів України "Про підприємництво", "Про електроенергетику" [12], "Про природні монополії" [14].

Ліцензія не може передаватися третім особам.

В Умовах і Правилах вживаються такі визначення:

Таблиця 3.6

Встановлена потужність генеруючого підприємства	Сума встановленої потужності енергетичних блоків (максимальної потужності блоків), як це визначено в договорах або Правилах оптового ринку електричної енергії України, що враховує всі блоки, які знаходяться у генеруючому підприємстві (в сумнівних випадках при визначенні належності блоків певній станції остаточним є рішення НКРЕ)
Власні потреби електростанцій в електричній енергії	Витрати електричної енергії на задоволення потреб її виробників відповідно до методик та нормативів, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі електроенергетики.
Граничні показники	Визначені в Умовах та Правилах здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії величина встановленої потужності електростанцій або обсяг річного відпуску нею електричної енергії в об'єднану енергетичну систему України, вище якихпродаж електричної енергії має здійснюватися на Оптовому ринку.
Договір між членами Оптового ринку електроенергії	Угода сторін, яка визначає мету та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін і погоджується з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, НКРЕ, Антимонопольним комітетом України.
Оптовий постачальник	Суб'єкт Оптового ринку електричної енергії, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії та здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до Договору між членами Оптового ринку електроенергії.
Ліцензія	Єдиний документ дозвільного характеру, який видається НКРЕ і дає право на здійсненнязазначеного в ньому певного виду підприємницької діяльності протягом установленого строку.
Ліцензіат	Суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований у встановленому порядку, який отримав ліцензію на виробництво електричної енергії та зобов'язаний дотримуватися ліцензійних умов і виконувати рішення НКРЕ.
Ліцензована діяльність	Підприємницька діяльність з виробництва електричної енергії, на здійснення якої ліцензіат отримав право від НКРЕ.
Оптове постачання електричної нергії	Купівля електричної енергії, формування її оптової ціни та продаж електричної енергії за оптовою ціною енергопостачальникам.
Оптовий ринок електричної енергії України (далі - ОРЕ)	Ринок, що створюється суб'єктами господарської діяльності для купівлі-продажу електричної енергії на підставі Договору.
Правила Оптового ринку електричної енергії України	Невід'ємна частина Договору між членами Оптового ринку електроенергії ,яка визначає механізм функціонування Оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.
Порушення Умов та Правил	Дія ліцензіата чи його бездіяльність, яка посягає на встановлені НКРЕ Умови та Правила та рішення НКРЕ і за яку законодавством та цими Умовами та Правилами передбачено застосування до нього санкцій.
Поточні рахунки із спеціальним режи-мом використання Оптового ринку електричної енергії	Рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками ОРЕ.

Здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії можливо при виконанні таких умов:

1. Ліцензуванню підлягає діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, що мають у своїй власності чи користуванні обладнання встановленої потужності не менше 5 МВт, та суб'єктів підприємництва, що здійснюють виробництво електричної енергії на вітроелектростанціях незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії.

2. Ліцензіат разом із Спорідненими підприємствами не може мати у власності або експлуатації більше 25 відсотків (30 відсотків для енергокомпанії атомних електростанцій) загальної ліцензованої електроенергетичної потужності, якщо інше не встановлено НКРЕ за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці та Антимоно-польним комітетом України.

3. Якщо у власності або експлуатації ліцензіата разом із Спорідненими підприємствами знаходиться понад 25 відсотків (30 відсотків для енергокомпанії атомних електростанцій) загальної ліцензованої електроенергетичної потужності, НКРЕ може вимагати, щоб ліцензіат зменшив протягом періоду, визначеного НКРЕ (не менше 2 років), свій надлишок енергетичної потужності, яким він володіє або експлуатує, з тим, щоб в його власності чи експлуатації знаходилося не більше певного відсоткового співвідношення, яке визначається НКРЕ за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці та Антимонопольним комітетом України ( але не менше, ніж зазначено в п.2.2). 2.4. Якщо ліцензіат володіє та/або експлуатує більше 4 відсотків від загальної ліцензованої електроенергетичної потужності, ліцензія на постачання електричної енергії за регульованим тарифом видається йому за умови погодження з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

5. НКРЕ може переглядати умови, викладені в пп.2.2-2.4 не раніше ніж через 5 років.

6. Вся електрична енергія, яка вироблена на електростанціях ліцензіата, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії, повинна продаватися на Оптовому ринку електричної енергії України.

Виняток може становити електроенергія, яка:

- споживається для власних потреб електростанцій в електричній енергії;

- вироблена на електростанціях із установленою потужністю нижче 20 МВт;

- вироблена на електростанціях, у яких загальний відпуск електроенергії в об'єднану енергетичну систему України становив менше 100 млн. кВт/год за попередній рік;

- вироблена на теплоелектроцентралях (далі - ТЕЦ), які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності.

У разі продажу електричної енергії оптовому постачальнику ліцензіат укладає договір купівлі-продажу електричної енергії з оптовим постачальником електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Кошти за продану електричну енергію ліцензіат отримує з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

7. Ліцензіат ніяким чином і ні в якій формі не взаємодіє з іншим ліцензіатом при підготовці і(або) поданні цінової заявки, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

8. Ліцензіат не має права протидіяти іншим ліцензіатам брати участь в постачанні електроенергії через Оптовий ринок електричної енергії України.

9. Ліцензіат не має права надавати Спорідненому підприємству Перехресні субсидії за рахунок ліцензованої діяльності, а також отримувати Перехресні субсидії від Спорідненого підприємства для ліцензованої діяльності.

10. Ліцензіат не здійснює в жодній формі монопольної діяльності, як це визначено в Законі України "Про захист економічної конкуренції" та інших актах чинного законодавства, зокрема, рішеннях Антимонопольного комітету та НКРЕ.

При здійсненні ліцензованої діяльності ліцензіати повинні дотримуватись таких правил:

1. Щодо фінансової звітності:

1.1. Ліцензіат повинен надавати НКРЕ фінансову звітність, передбачену Мінфіном та Мінстатом України і додаткову звітність, визначену НКРЕ в установленому порядку.

1.2. Ліцензіат повинен надавати НКРЕ фінансові звіти з ліцензованої діяльності окремо від обліків та звітів з інших видів діяльності. Витрати на здійснення ліцензованої діяльності мають обчислюватись за ціною ринку. У разі неможливості оцінити витрати за цінами ринку ліцензіат має обгрунтовано розподіляти витрати між ліцензованою та іншими видами підприємницької діяльності і надсилати до НКРЕ, за її запитом, пояснення, супроводжуючи їх необхідною документацією щодо розподілу витрат.

1.3. Ліцензіат повинен додатково подавати НКРЕ, на її вимогу, окремі фінансові звіти щодо діяльності кожної окремої електростанції, яка є у власності або експлуатації ліцензіата із зареєстрованою загальною потужністю 100 МВт та вище.

2. Щодо централізованого диспетчерського управління:

2.1. Ліцензіат повинен надавати всю робочу потужність електростанцій, що працюють в об'єднаній енергосистемі України, незалежно від класу напруги підключення, для Централізованого диспетчерського управління державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України та визначається центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Ліцензіат гарантує, що надана інформація про робочу потужність та технічні параметри є точними.

2.2. Ліцензіат повинен надавати інформацію щодо Генеруючих блоків для Централізованого диспетчерського управління згідно з умовами діяльності Оптового ринку електричної енергії України та гарантувати, що заявлена ним ціна на вироблену електроенергію складена на підставі його витрат за відповідний період часу.

2.3. Ліцензіат повинен виконувати всі оперативні команди органів диспетчерського управління, їх вказівки і розпорядження згідно з Правилами технічної експлуатації, діючими положеннями та інструкціями, якщо це не протирічить технологічному регламенту з безпечної експлуатації АЕС та нормам радіаційної безпеки. ліцензіат повинен надавати органам диспетчерського управління всю технічну документацію, готувати звіти та інформацію, які необхідні їм для виконання їх функцій.

2.4. Ліцензіат має надавати оптовому постачальнику та державному підприємству, яке виконує функції диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України та визначається центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці інформацію згідно з умовами діяльності Оптового ринку електричної енергії України і нормативно-технічними документами та правилами, яка може бути необхідною для виконання його функцій.

2.5. Ліцензіат на запит державного підприємства, яке виконує функції диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України та визначається центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці повинен надавати Допоміжні засоби відповідно до умов діяльності Оптового ринку електричної енергії України та нормативно-технічних документів.

3. Щодо припинення використання потужностей з виробництва електричної енергії:

3.1. Ліцензіат повинен сповістити НКРЕ, центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці за дев'ять місяців про свій намір закрити чи скоротити потужності з виробництва електричної енергії. Ліцензіат повинен надати НКРЕ, центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці чи Держкоматому, на їх вимогу, економічне та технічне обгрунтування свого наміру. Використання потужностей припиняється після виконання погодженої з НКРЕ, центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці та Держкоматомом програми.

4. Щодо будівництва енергетичних споруд та інших пов'язаних з ними об'єктів:

4.1. Проектування та будівництво (нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюється на основі законодавства про будівництво.

4.2. Ліцензіат відповідно до чинного законодавства України має право на придбання землі, майна та отримання права допуску до проведення робіт і повинен дотримуватись положень, передбачених чинним законодавством.

5. Щодо надання та використання інформації:

5.1. Ліцензіат на обгрунтовану вимогу НКРЕ повинен надавати чи передавати НКРЕ інформацію або звіти про ліцензовану діяльність ліцензіата, які необхідні НКРЕ для виконання своїх обов'язків.

5.2. Ліцензіатом додатково на вимогу НКРЕ надається більш детальна інформація про діяльність ліцензіата, ніж та, яка передбачена пунктом 3.1.

5.3. При зміні потужностей ліцензіат повинен у десятиденний термін подавати до НКРЕ перелік основного обладнання електростанцій, які перебувають у власності або експлуатації ліцензіата, та інформацію щодо них, яка визначається в додатку до цих Умов та Правил.

5.4. НКРЕ гарантує, що інформація, яку вона отримала від ліцензіата як конфіденційну, не буде розголошена третій стороні, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

5.5. Ліцензіат повинен протягом 10 днів повідомити НКРЕ про зміни:

банківських реквізитів;

установчих документів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації).

Ліцензія підлягає переоформленню у разі зміни місцезнаходження юридичної особи; найменування юридичної особи; відомостей, зазначених у ліцензії, виданій громадянину-підприємцю.

Для переоформлення ліцензії суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у 10-денний термін з дня настання однієї із зазначених змін подати НКРЕ заяву на переоформлення ліцензії.

У разі прострочення суб'єктом підприємницької діяльності терміну подання заяви про відповідне переоформлення ліцензія підлягає оформленню в порядку, установленому для її видачі.

6. Щодо дотримання законодавства України:

6.1. Ліцензіат повинен діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами.

7. Щодо сплати поточної плати:

7.1. Розмір і терміни внесення поточної плати визначаються НКРЕ згідно з чинним законодавством.

8. Щодо ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більше ніж 25 відсотків часток (акцій, паїв) або активів (майна) ліцензіата

8.1. У разі ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більше ніж 25 відсотків часток (акцій, паїв) або активів (майна) ліцензіата він повинен звернутися до НКРЕ для визначення відповідності зазначених заходів Умовам та Правилам.

НКРЕ та її уповноважені представники мають право доступу на територію, до обладнання та документів ліцензіата для перевірки його ліцензованої діяльності, а ліцензіат має надавати їм необхідну допомогу в перевірці його ліцензованої діяльності, якщо це необхідно НКРЕ для забезпечення контролю за ліцензованою діяльністю ліцензіата.

Контроль за дотриманням ліцензіатом ліцензійних умов здійснюється НКРЕ шляхом аналізу звітності, інших документів, які надає ліцензіат НКРЕ, та шляхом проведення контрольних перевірок діяльності ліцензіата в порядку, установленому НКРЕ.

НКРЕ має право вносити зміни та доповнення до Умов та Правил, при:

а) внесенні змін і доповнень в акти законодавства України;

б) виконанні рішень Антимонопольного комітету України, суду чи арбітражного суду.

Такі зміни повинні відповідати положенням, викладеним в цих актах законодавства та рішеннях.

НКРЕ здійснює контроль за додержанням ліцензіатом Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до нього відповідних санкцій за їх порушення.

Впровадження механізмів регулювання природних ринків монополій через утворення незалежних органів регулювання - ключовий момент реформування паливно-енергетичного комплексу в багатьох країнах світу. Мета функціонування незалежного регуляторного органу, з одного боку - збалансування інтересів виробників енергії та енергетичних послуг, споживачів і держави в інтересах суспільства, з іншого - забезпечення прозорих взаємовідносин учасників в енергетичній галузі.

З другої половини 2000 року, після законодавчого закріплення визначеного Договором порядку розрахунків на оптовому ринку електроенергії і запровадження розрахунків виключно грошовими коштами вдалося виправити стан розрахунків і підняти рівень оплати за електроенергію, куповану в ОРЕ, з 7-10% від загального обсягу товарної продукції у 1999 р. до 99,2% у 2005 р. Оплата генеруючим компаніям за вироблену енергію у 2005р. склала 100%.

Таким чином з ліквідацією прямих договорів, бартеру та інших не грошових форм розрахунків було спростоване твердження про те, що прийнята модель ОРЕ є причиною неплатежів за електроенергію.

Учасники ОРЕ отримали належні їм кошти за електроенергію, поліпшили свій фінансовий стан, що дозволило в останні роки спрямувати значні фінансові ресурси на розвиток і модернізацію енергетичних потужностей.

Проте за час роботи ОРЕ окреслились проблеми, що стримують його розвиток. Це насамперед великі обсяги боргових зобов'язань минулих років за енергоносії, відсутність ринку системних послуг (резерв потужностей, регулювання частоти і напруги), не відпрацьовані механізми страхування фінансових і страхових ризиків, перехресне субсидування в ПЕК.

Подальше вдосконалення оптового ринку має проводитись з врахуванням практики інших країн та позитивного досвіду результатів роботи діючого ОРЕ України, якими є напрацьована роками нормативно-правова база, як основа подальшого розвитку ОРЕ, сформовані основи конкурентних відносин, прозора система купівлі - продажу енергії та формування цін і платежів і, головне, збереження єдиної енергосистеми України із стабільним забезпеченням балансу виробництва і споживання електроенергії в ОЕС України.

Згідно з Концепцією функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1789, у якій враховано норми європейського права стосовно електроенергетики, подальший розвиток ОРЕ передбачає поступовий перехід від існуючої моделі Оптового ринку електроенергії до ринку, який включатиме:

- ринок прямих товарних поставок електричної енергії (ринок прямих договорів), який функціонує на основі двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробниками електричної енергії та постачальниками і споживачами;

балансуючий ринок електричної енергії;

- ринок допоміжних послуг.

Перехід від діючої моделі ОРЕ до запропонованої Концепцією може здійснюватися шляхом поетапного запровадження системи двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між кінцевим споживачем і виробником та між постачальником і виробником.

Запровадження Концепції та подальша позитивна динаміка його розвитку можлива в разі забезпечення таких основних передумов:

-покращення фінансового стану в електроенергетичній галузі шляхом досягнення повної поточної оплати спожитої електроенергії, вирішення проблеми боргів між суб'єктами ринку та їх дисбалансу;

- заміна морально застарілого та фізично зношеного обладнання енергетичних компаній та зниження рівня витрат електричної енергії в мережах;

- поетапне запровадження автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії у всіх учасників ринку на шляху від виробника до споживача енергії та інформаційного обміну даними;

- подальше поглиблення конкурентних засад діяльності суб'єктів ОРЕ: оптимізація методології тарифо- і ціноутворення та удосконалення механізмів протидії недобросовісної конкуренції;

- припинення перехресного субсидіювання в паливно-енергетичному секторі;

- підготовка нормативно-правової бази для визначення умов і правил функціонування нової моделі енергоринку, зокрема принципів роботи балансуючого ринку, гарантій відшкодування його фінансових ризиків, порядку укладання прямих договорів, зокрема, їх взаємодію із балансуючим ринком тощо.

- вдосконалення діючого конкурентного ринку електроенергії в Україні створить умови для його поетапної інтеграції до єдиного Європейського ринку електроенергії.

Ціноутворення на електричну та теплову енергію має базуватися на принципі економічно обґрунтованих витрат суб'єктів господарювання для їх ефективного функціонування і розвитку та стимулювати залучення інвестицій в розвиток ПЕК, впровадження новітніх технологій, ефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

ВИСНОВКИ

В ході дипломного проектування була досліджена тематика поставлених задач по діагностиці фінансового механізму діяльності ВАТ «Центренерго» та отримані наступні результати:

1. Вирішуючи задачу узагальнення теоретичних досліджень фінансового механізму підприємств і виявлення специфічні ознаки функціонування та фінансування підприємств з метою окреслення напрямків удосконалення їх фінансового механізму в дипломній роботі ідентифіковано, що механізм фінансового регулювання діяльності підприємства ВАТ “Центренерго” направлений на ресурсне забезпечення відтворювального процесу, тобто фінансування:

придбання постійно відновлювального запасу палива;

експлуатаційних витрат на функціонування інфраструктури ТЕЦ;

проведення поточних та капітальних ремонтів основних фондів;

оплату праці персоналу;

придбання нових основних фондів та технологій.

Ресурсним джерелом фінансування є:

виручка від продажу виробленої електро- та теплоенергії на фоні процесів зниження виробничої собівартості виробництва;

підвищення амортизаційних відрахувань від прибутку на відновлення основних засобів(підвищення загальної собівартості виробництва);

комерційні кредити постачальників (кредиторська заборгованість та видані векселі);

короткострокові та довгострокові кредити банків;

державна фінансова допомога;

додаткове надходження грошових коштів від часткового продажу існуючого пакету акцій(внутрішньодержавні та закордонні інвестиції) з ризиком втрати контролю за підприємством;

надходження грошових коштів від додаткової емісії акцій ВАТ - підвищення обсягів статутного капіталу (внутрішньодержавні та закордонні інвестиції) з ризиком втрати контролю за підприємством;

надходження коштів від випуску довгострокових боргових зобов'язань - облігацій на суму до 25% від обсягу статутного капіталу(для ВАТ).

зниження дебіторської заборгованості за рахунок впровадження вексельних розрахунків за придбану електроенергію та прискорення грошових розрахунків за рахунок вексельного перекредитування в банках.

2. Для визначення ролі нормативно-правового регулювання в процесі функціонування фінансового механізму підприємств в дипломній роботі досліджено, що згідно з Законом України «Про природні монополії» генеруючі підприємства української енергетики є природними монополістами, тому їх діяльність підлягає державному регулюванню.

Для підвищення конкурентоспроможності української енергетики, забезпечення потреб споживачів України в електричній енергії за мінімально можливою ціною на засадах конкуренції між виробниками та між постачальниками електричної енергії, забезпечення надійного електропостачання споживачів, а також фінансової стабільності і прибутковості галузі та інтересу до неї з боку потенційних інвесторів, у 1996 році в Україні створено оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ).

Оператором ОРЕ є державне підприємство „Енергоринок”, яке здійснює купівлю-продаж всієї електричної енергії, виконує функції розпорядника системи розрахунків (формування оптової ринкової ціни та розрахунок платежів) та розпорядника коштів ОРЕ.

Оптова ринкова ціна, за якою здійснюється закупівля електричної енергії на ОРЕ енергопостачальними компаніями, формується на основі середньозваженої ціни закупівлі електроенергії Оптовим ринком у виробників електричної енергії (ТЕС, АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ВЕС), з урахуванням цін продажу електроенергії на експорт, платежів за надання послуг системним оператором (ДП „НЕК „Укренерго”) та оператором ринку (ДП „Енергоринок”), на фінансування інвестиційних проектів та платежів для компенсації втрат від здійснення постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів.

Розподіл електричної енергії в ОЕС виконується енергопостачальними компаніями, що є ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим і нерегульованим тарифом. Постачальники за регульованим тарифом мають у своїй власності розподільні електричні мережі і, крім ліцензії на постачання, отримують ліцензію на передачу електричної енергії власними мережами.

На Оптовому ринку електроенергії законодавчо забезпечено рівноправний доступ до ринку електроенергії та послуг електричних мереж усіх суб'єктів підприємницької діяльності, а також купівлю і продаж електроенергії за Правилами оптового ринку та визначення ціни на електроенергію генеруючих компаній.

Розрахунки між учасниками оптового ринку здійснюються пропорційно обсягам виробництва товарної продукції за алгоритмом розподілу коштів, затверджених НКРЕ.

3. Для вирішення задачі вивчення передумов побудови фінансового механізму функціонування підприємств на основі аналізу діяльності цих підприємств та визначення напрямків вирішення основних проблем фінансування в дипломному дослідженні проведена діагностика фінансового механізму діяльності підприємства енергогенеруючої галузі ВАТ «Центренерго» з 76% часткою державного пакету акцій, яке працює в вищенаведених умовах державного регулювання оптового ринку електроенергії.

Досліджене підприємство ВАТ "Центренерго" - є однією з провідних енергогенеруючих компаній України. До складу компанії входять три теплових електростанції - Вуглегірська, Зміївська та Трипільська та підприємство “РЕМЕНЕРГО”.

Встановлена потужність ВАТ "Центренерго" складає 7550 МВт або 26,9% від загальної встановленої потужності чотирьох генкомпаній ТЕС (28027,5 МВт), що визначає досить суттєву роль компанії в формуванні оптової ціни енергоринку, в підтримці та регулюванні енергобалансу України.

Статутний фонд Компанії складає 480 229 240,40 грн. та поділений на 369 407 108 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,30 грн. Найбільшими акціонерами Компанії є Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України", що володіє 78,29% акцій, фізичні особи володіють 2,66% акцій, у власності юридичних осіб перебувають 19,05% акцій.

Протягом останніх років акції ВАТ "Центренерго" перебувають в трійці цінних паперів, якими найбільше торгують в ПФТС та на позабіржовому ринку. З 2003 рокуі акції Компанії залишаються одними з найпривабливіших для інвесторів. Так, курсова вартість акцій на ПФТС в 2003 році становила на кінець року 1,28 грн. за акцію, тобто при збитковій роботі підприємства була нижче номіналу. У 2007 році вартість акцій (номінал 1,3 грн./шт.) ВАТ “ЦЕНТРЕНЕР-ГО” на торгах ПФТС станом на 01.05.2007 становила:

пропозиція на покупку (попит) - 16,58 грн./шт

пропозиція на продаж (пропозиція) - 16,61 грн./шт.

тобто ринкова вартість капіталу ВАТ зросла майже в 12 раз відносно номіналу статутного капіталу, хоча прибутковістю це не підтверджується.

4. Для вирішення задачі аналіза формування фінансового механізму на підприємстві ВАТ «Центренерго» виконанні наступні дослідження

Як показав проведений аналіз у 2005 -2006 роках ВАТ “Центроенерго” від збиткової роботи перейшло до прибуткової, але при цьому обсяги валюти балансу знизилися на 10% відносно рівня 2004 року. При прибутковій роботі 2005 -2006 років, рентабельність власного капіталу досягла 2,82 - 3,95%, що для відкритого акціонерного товариства є дуже малою відносно дохідності альтернативного вкладення капіталу в банківські депозити - 13 -14% річних.

Аналіз причин низької рентабельності роботи підприємства показав, що ціна реалізації 1 квт/г електроенергії перевищує рівень собівартості не більше, ніж на +8 -10%, а ціна реалізації теплової енергії нижче рівня собівартості на (- 5) - (-7)%, тобто збиткова, таким чином тарифна політика реалізації в умовах державного регулювання цін є неоптимальною для підприємства.

Як показують результати детальної економічної діагностики основних фінансових характеристик підприємства у 2004 -2006 роках:

- загальний обсяг валюти балансу знизився у 2005 році на - 4,26% відносно рівня 2004 року, на ще у 2006 році знизився на - 1,68% відносно рівня 2005 року;

- причинами падіння обсягів валюти балансу у 2005 році є падіння на -23,3% обсягів довгострокових кредитів, а у 2006 році при відновленні обсягу довгострокових кредитів на рівні 2004 року - падіння на - 20,1 % обсягів кредиторської заборгованості;

- зростання обсягів власного капітала було незначним 1,6 -2,9%, що не компенсувало падіння обсягів залучених та запозичених коштів;

- обсяг виданих векселів зменшився на у 2006 році на - 17% відносно рівня 2004 року.

- частка власного капіталу в валюті пасивів балансу поступово зростає з рівня 44,7%(2004) до рівня 47,5%(2005) та до рівня 49,7% у 2006 році;

- але постійна потреба у відновленні специфічних основних фондів підприємства приводить до повної іммобілізації всього обсягу власного капіталу в основні фонди, при цьому власного капіталу на ці цілі - недостатньо і величина оборотного власного капіталу (власний капітал -основні фонди) є негативною величиною, тобто частка залучених коштів ( від -12,8% валюти балансу у 2004 році до -9,3% валюти балансу у 2006 році) також імобілізована в основні фонди;

- частка довгострокових залучених кредитів банків становить 21,0% у 2004 році, знижується до рівня 16,2% у 2005 році та знов зростає до 20,9% у 2006 році. Таким чином, практично 50% обсягів довгострокових кредитів банків вкладені в відбудову основних фондів підприємства, що частково згладжує проблему нестатку обсягів власних коштів для відбудови основних фондів;

- частка короткострокових кредитів банків поступово зростає з рівня 4,1% у 2004 році до рівня 6,1% у 2006 році;

- відповідно, кредиторська заборгованість знижується з рівня 21,0% у 2004 році до рівня 17,2% у 2006 році;

- структурна частка виданих векселів на протязі 2004 - 2006 років зберігається на рівні 0,9-1,0%.

Таким чином, проведений аналіз фінансового забезпечення активів підприємства показує, що на протязі 2004 -2006 років:

- ресурсною базою необоротного майна (активів) у підприємства є повністю обсяг власного капіталу та приблизно 50% довгострокових кредитів банків;

- ресурсами базою оборотного капіталу (активів) у підприємства є 50% обсягів довгострокових кредитів банку, які забезпечують придбання оборотних запасів для виробітку електро- та теплоенергії, короткострокові кредити банків та кредиторська заборгованість (комерційний кредит);

- вексельний оборот як засіб комерційних розрахунків застосовується в основному в режимі видачі в обіг власних векселів підприємства, але їх обсяг знижується і не порівняний з кредиторською заборгованістю, обсяг отриманих векселів постійний і носить характер довгострокової фінансової допомоги чи опротестованих векселів;

- високоліквідні грошові агрегати (готівка та кошти на розрахунковому рахунку в банку) у підприємства практично відсутні, тобто оперативна плато-спроможність підприємства - відсутня, оскільки поточні зобов'язання становлять у 2005 -2006 роках від 6,7% до 8,2% від валюти балансу, при цьому тільки заборгованість за заробітною платою та податковими платежами до бюджету становить 2,1 - 2,4 % від валюти балансу, а частка грошових коштів у 2005 -2006 роках не перевищує 0,3 - 0,4% від валюти балансу.

Аналіз показників ділової активності (оборотності оборотних агрегатів балансу) ВАТ “Центренерго” показує:

- на підприємстві у 2004 - 2006 роках оптимізований обсяг запасів, що дало зниження строку оборотності запасів на 10%(з 40 до 36 днів);

- період погашення дебіторської заборгованості за відпущену електроенергію знизився з 382 днів(більше1 року) до 205 днів (практично 7 місяців), що є певним досягненням, але не дає можливості використати кошти реалізації для ресурсного забезпечення придбання швидкооборотних запасів виробництва;

- періоди обороту обігових коштів та операційного циклу перетворення придбаних матресурсів в кошти (після погашення дебіторської заборгованості) знизилися у 2006 році практично в 1,7 рази відносно рівня 2004 року, однако залишаються дуже великими (в діапазоні 205 -240 днів на оборот), тобто відпуск електроенергії підприємством в комерційний кредит (через дебіторську заборгованість) має дуже негативний вплив на діяльність ВАТ “Центренерго”.

Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ “Центренерго” показує, що у 2006 році рівень коефіцієнта незалежності наблизився до значення 0,5 (0,496), що свідчить про стійкий рівень співвідношення залучених та власних ресурсів, але коефіцієнт забезпечення оборотних коштів власним капіталом має негативне значення, що значно знижує поточну фінансову стійкість підприємства. Це ідентифікується сумарним коефіцієнтом фінансової стійкості, який у 2006 році досягає значення 0,7 при нижній границі стійкого діапазону 0,85.

Як показує аналіз показників фінансової стійкості ВАТ “Центренерго” по покриттю запасів:

- власний оборотний капітал має негативне значення і не приймає участі в формуванні джерел для фінансування відновлення запасів на підприємстві;

- джерелом для фінансування процесів відновлення запасів на підприємстві є короткострокові кредити банків, оскільки довгострокові кредити імобілізовані в фінансування відновлення основних коштів;

- залучених короткострокових кредитів достатньо для совєчасного відновлення запасів і тому фінансова стійкість підприємства по покриттю запасів носить стійкий характер;

- життєвий цикл оборотних фондів підприємства, оснований тільки на використанні банківських кредитів, є витратним, тому підприємство фактично розподіляє чистий дохід між номінальними власниками підприємства на низькому рівні рентабельності та між комерційними банками, які мають значну частку загального доходу та фактично є співвласниками доходів підприємства.

5. Для вирішення задачі визначення основних складових регулювання фінансового механізму та фінансового забезпечення діяльності підприємства в дипломному проекті виконані наступні дослідження

Для оцінки взаємодії між складовими фінансового механізму на підприємстві ВАТ “Центроенерго” в дипломному проекті проведений аналіз забезпеченості акціонерного капіталу, як основи функціонування акцій підприємства на фондовому ринку та підготовки до реалізації пакету в 24% державної частки з доведенням державного пакету до 54% (контрольний пакет).

Як показали результати дослідження:

- статутний капітал ВАТ “Центренерго” в 480,229 млн.грн. у 2004 -2005 роках повністю використаний на погашення збитків від діяльності за попередні роки (збиток на кінець 2004 року становить -570,542 млн.грн., збиток на кінець 2005 року становить - 465,469 млн.грн.);

- рішенням акціонерних зборів у 2005 - 2006 роках весь прибуток направлений на погашення збитків попередніх років, таким чином станом на кінець 2006 року збиток становить - 407,205 млн.грн., тобто реабілітовані 73 млн.грн. статутного капіталу;

- таким чином, в ВАТ “Центренерго” весь власний капітал представлений в 2004 -2006 роках строкою запису - “Інший додатковий капітал” (2,2 млрд. грн.), який за правилами бухгалтерського обліку представляє собою віддзеркалення вартості коштів, які окрім статутного капіталу були направлені на придбання основних засобів підприємства, тобто це ресурси, які існують в малоліквідній формі вкладення в основні засоби підприємства;

- основні засоби підприємства є заставою за довгостроковий кредит “Укрексімбанка” з коефіцієнтом 2,0, тобто на договірну суму 470 млн.грн.;

- “Інші довгострокові зобов”язання” на суму 460 - 570 млн.грн. залучені ВАТ “Центренерго” теж під заставу основних засобів (ТЕЦ) з коефіцієнтом 1,7 - 2.,0;

- короткострокові кредити комерційних банків на суму 235 млн.грн. також залучені під заставу основних засобів з коефіцієнтом застави 2,0.

...