Оподаткування прибутку

Однак за історію існування суспільства ще не знайдено універсального підходу до побудови такої системи прямого оподаткування, яка б повністю задовольнила потреби і держави, і платників податків. Аналіз розвитку податкових систем європейських країн свідчить про більшу роль прямого оподаткування, насамперед прибуткового оподаткування доходів громадян. Зростаюча податкова культура і свідомість платників прямих податків дає змогу забезпечувати сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій та ін. Порівняння чинних систем оподаткування громадян в ЄС і Україні виявляє багато суперечностей, які повинні бути вирішені найближчим часом. Важливим напрямком реформування національного оподаткування є перехід до оподаткування сукупного валового доходу платника податку, який охоплює суму доходу з усіх джерел у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Зважаючи на демографічну ситуацію в Україні, стан здоров'я населення, варто застосовувати пільги на дітей і осіб похилого віку, на проведення лікування і оздоровчих заходів. Із сукупного оподатковуваного доходу треба вираховувати відповідно до встановлених законодавством меж витрати на соціальне, пенсійне, медичне страхування, вартість проїзду на роботу, професійні видатки. Оскільки податкові системи розвинених європейських країн зорієнтовані на оподаткування доходів громадян, і ця тенденція має незворотний характер, очевидним для України є посилення уваги до такого виду оподаткування.

Головним моментом, про що свідчить європейський досвід, має бути стягнення податків із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сімї. У цьому контексті має бути переглянутий неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який сьогодні не відповідає потребам платників. Фіскальна політика дає змогу вирішувати завдання стратегічного характеру встановлювати оптимальне співвідношення між прямими й непрямими податками, персоналізувати податок залежно від платоспроможності платника. Таким стратегічним інструментом можна назвати перехід до спільного оподаткування доходу сімї як базі оподаткування.

Особливе значення для забезпечення стабільності й передбачуваності податкової системи України має прийняття змін до Податкового Кодексу, який передбачає зменшення кількості податків, зниження ставок, утримання від внесення частих змін у податкове законодавство, проведення політики скасування необгрунтоване великої кількості пільг, шо негативно впливає на формування податкових доходів бюджету і порушує принципи оподаткування.

Здійснення послідовної податкової політики з усвідомленням стратегічної мети економічної інтеграції України - приєднання до європейських організацій - сприятиме виходу її економіки з глибокої кризи й забезпечить умови для поступового зростання.

Для досягнення цієї мети потрібні заходи контрольно-карального характеру з жорсткістю справляння податків, припиненням контрабанди і тіньових торгових та фінансових операцій та у напрямку раціоналізації податкового законодавства. Треба створити у платників бажання добровільно сплачувати податки. В ході податкової реформи необхідний перехід від виконання податками фіскальних функцій до стимулювальннх та регулювальних.

Щодо податку на прибуток підприємств, то він неналежною мірою виконує регулятивні функції. Для їх зміцнення необхідно диференціювати ставки залежно від розміру отриманого підприємством прибутку, маючи на увазі, що ступінь диференціації не повинна бути надто великою. Важливим є також розв'язання проблеми неоподатковуваного мінімуму прибутку в абсолютній величині для вилучення його з податкової бази усіх без винятку підприємств, що створить переваги для розвитку матих та середніх підприємств, підвищить їхню конкурентоспроможність.

1.3 Світовий досвід оподаткування прибутку підприємств

Пріоритетним напрямком впровадження міжнародного досвіду оподаткування податком на прибуток є запровадження в Україні диференційованої ставки цього виду податку в залежності від розміру отриманого доходу. Відмінним прикладом у цьому є досвід Канади, США, Іспанії тощо. В результаті, сплата податку буде здійснюватися за принципом «багатші підприємства платять більше». Це дозволить мінімізувати тінізацію доходів підприємств, оскільки для підприємств з низьким оборотом податкове навантаження зменшиться, а великі підприємства з відповідним оборотом буде легше контролювати державі, оскільки їх не так багато порівняно із малими, а отже, їм буде тяжче тінізувати свої доходи.

Міжнародний досвід пропонує і такий вид збирання податків, який здійснюється за принципом національної належності платника податку. Розподіл платників податків за цим принципом дає можливість уникнути подвійного оподаткування, але тут стикаються часто національні інтереси різних країн. Так, держави, у яких підприємства та громадяни отримують більшість прибутків від діяльності за кордоном та від капіталів, які також розташовані за межами держави, зацікавлені у розмежуванні юрисдикцій за критерієм резидентства. Країни, в економіці яких найбільша питома вага належить іноземним капіталам, зацікавлені натомість у критерії юрисдикції на принципах нерезидентства.

Важливе значення для системи оподаткування має поняття “комерційна діяльність” та отримання доходу від неї. Як відомо, такий термін законом не встановлюється, він виводиться, виходячи з інших законодавчих документів держави (наприклад, у США та Великобританії), а також із рішень судів різних інстанцій у різних справах. У деяких державах (наприклад, у Франції) виходять із роз'яснень судових органів. У США, приміром, -- це ділова активність, у Великобританії -- будь-яка торгівля. Але у більшості країн світу поняття «комерційна діяльність» визначається як центр діяльності, пов'язаний із отриманням прибутку. Визначення цього терміна має важливе значення при встановленні податку на прибуток та обкладання суб'єкта іншими податками.

Зменшення ставки податку (так як і надання «безпідставних» пільг для господарюючих суб'єктів) може призвести і до розвитку економіки, так як це сталося у США. У США податкова політика (як інструмент антициклічного регулювання) активно використовується із кінця 30-х років нашого століття. У 50-60 роках у США склалося доскональна система оподаткування особистих і корпоративних доходів, яка могла виконувати регулюючі функції. Зокрема у 1963 році, відбулася податкова реформа, яка передбачала поетапне скорочення особистих податків, а також знижувала у середньому на 10% рівень оподаткування корпорацій. Загальна сума зменшення податкових вилучень у 1964-1965 роках склала близько 25 млрд.$. Отже, ця податкова реформа мала позитивний вплив, тому що зниження податків мало значну стимулюючу дію на економіку.

Важливим питанням було і залишається надання пільг зі сплати податку на прибуток. Міжнародний досвід характеризується наданням пільг стосовно отриманого доходу. Найбільш ефективною реформою можна вважати звільнення частини оподатковуваного доходу підприємств, які здійснюють інноваційні розробки та модернізацію обладнання на своїх підприємствах. Такі дії зі сторони уряду в усьому світі завжди стимулювали розвиток науково-технічного прогресу та розвиток економіки країни.

Отже, податкова система будь-якої країни є продуктом не лише економічного, а й політичного розвитку суспільства. Вона віддзеркалює інтереси різних суспільних груп та політичних партій і є результат консенсусу, до якого прийшли ці сили у процесі ухвалення податкових законопроектів.

Досвід передових країн свідчить, що система прибуткового оподаткування громадян часто охоплює і доходи від володіння житловими будинками, приміщеннями для професійного використання, сільськогосподарськими землями та будівлями. Кожному виду нерухомості відповідає розмір доходу, що береться до розрахунку незалежно від того чи був дохід реально отриманий, чи ні.

Так у Франції з 1947 року використовується система сімейного коефіцієнта, яка може послабити прогресивність оподаткування залежно від стану та наявності інших членів сімї - дружини, дітей віком до 18 років і незалежно від віку - інвалідів, а також військовослужбовців, студентів. Саме тому за однакового рівня доходів сім'я сплачує податок менший, ніж неодружена особа, що позитивно впливає на фінансовий стан сімейної пари. Як свідчать факти, ця допомога сім'ї збільшує рівень її доходу в середньому сума податку знижується на 15 , а число оподатковуваних сімей - на 11 , причому таке зниження найпомітніше для осіб із невисокими доходами.

В інших країнах ЄС спільне оподаткування сім'ї застосовується поряд із окремим наприклад, у Великобританії, чи застосуванням податкових класів, як у Німеччині, проте позитивний вплив такого підходу очевидний.

За допомогою змін щодо тактики оподаткування в європейських країнах визначають правила та режими, спрямовані на підтримку пільги чи покарання штрафи тієї чи іншої діяльності або операції чи групи платників. Дуже поширений тактичний інструмент - звільнення від оподаткування певних категорій платників чи видів діяльності для заохочення інвестицій та наймання робочої сили. Досить поширеними формами є зниження бази оподаткування, застосування знижених ставок податку. Ці заходи можуть бути тимчасового або перманентного характеру і обумовлюються завданнями соціально-економічного розвитку держави. Досвід країн-учасниць ЄС засвідчив, що зниження верхньої межі оподаткування, сприяло зростанню особистих заощаджень населення, що дало змогу використовувати звільнені від оподаткування кошти на інвестиційні цілі. Сприяло збільшенню самого споживання, що, дало імпульс для розвитку цілих галузей економіки, зменшило запаси товарної маси, вплинуло на зниження рівня цін. Завдяки цьому зменшився рівень інфляції, зміцніла національна валюта.

Загалом у багатьох країнах збільшився неоподатковуваний мінімум доходів громадян, шо сприяло економічному зростанню. Упровадження податків чи зміни у податкових системах європейських країн супроводжуються широкою агітаційною кампанією щодо переваг і важливості тих чи інших кроків у сфері оподаткування. До такої роботи поряд із державними податковими органами залучаються й приватні фірми.

В деяких країнах ЄС прийняття тих чи інших податкових законів можливе лише після отримання згоди населення шляхом референдуму. Розширення демократичних засад у подальшому позитивно вплине на весь податковий процес.

Відносно політики оподаткування корпоративного бізнесу то за кордоном вона направлена в основному на стимулювання підприємницької діяльності. Вона враховує та будується на базі поєднання державних інтересів, які не завжди є фіскальними та потреб приватного капіталу. Відзначимо, що механізми стимулювання для кожної країни вирізняються. Проаналізуємо найбільш використовувані та відомі механізми використання оподаткування прибутку у напрямку регулювання та стимулювання діяльності бізнесу.

В кожній розвиненій країні ставки податку диференціюються:

- стимулювати інвестиції у Німеччині, Іспанії, Греції, Ірландії, Канаді, Китаї;

- розвивати малий бізнес у Бельгії, Люксембурзі, Англії, Франції, Таїланді, Туркменістані;

- розвивати депресивні території у Португалії, Іспанії, Італії, Китаї, Білорусії;

- вирівнювати бюджети в Італії, Португалії, Німеччині, Японії, Росії.

У багатьох іноземних країнах, якщо виникає необхідність збільшення бюджетних доходів, є практика не підвищувати загальну ставку податку, а вводити додатковий податок, який залежить від різних критеріїв. У Німеччині встановлено додатковий «податок солідарності». Він складає 5,5% від загальноприйнятого податку на доходи корпорацій. Головні критерії, які використовуються країнами світу у розмежуванні ставки оподаткування прибутків:

- абсолютні суми прибутків: прогресивні шкали оподаткування;

- джерела прибутків: беруться до уваги види діяльності підприємств - прибутки від основних видів діяльності, капітальні прибутки від приросту капіталів підприємств;

- розміри підприємств: малі або великі;

- територіальні аспекти: враховуються місця територіальної реєстрації, розміщення керівного органу, або проведення основних видів діяльності;

- секторальні фактори: враховуються види діяльності, сектори, галузі;

- форми організації підприємств: організаційно-правові форми корпоративної діяльності.

Головні види податкових пільг, направленні на:

- комплексне стимулювання виробничо-господарської діяльності;

- стимулювання підприємнцької активності;

- прискорення розвитку виділених територій або регіонів;

- реалізацію завдань соціального характеру.

В країнах Єврозони, навіть за відсутності гармонізації оподаткування корпорацій країн - членів Європейського Союзу, є досить розгалужена система пільг. Специфіка їх проявляється у тому, що такі пільги носять інвестиційне спрямування.

Одними із найважливіших податкових пільг є інвестиційні податкові кредити і інвестиційні податкові знижки. Інвестиційні податкові знижки на інвестиції і видатки, пов'язанні з науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами передбачають право підприємства на зменшення величини прибутку ще не оподатковуваного на визначену частку зазначених витрат.

Інвестиційні податкові кредити передбачають скорочення податкового зобов'язання підприємства з досліджуваного податку у розмірі, який дорівнює частці видатків податкового періоду, які спрямовувалися на фінансування дослідних робіт чи інвестиційних проектів. Сутність і мета податкових кредитів - це забезпечення відстрочки перерахування частини податку на прибуток і надання останньої на невизначені терміни, маючи на меті збільшити власні фінансові ресурси та розвиток підприємства.

Таблиця 1.2

Рейтинг простоти податкових систем (станом на 2011 рік)

Отже, зробимо висновок, згідно таблиці 1.2, по простоті податкової системи Україна займала 181 місце, а Білорусь 183, тобто останні місця в рейтингу 183 країн світу, по кількості сплати податків на рік Україна знову на останньому місці, по часу на податковий облік Україна займала 174 місце, по загальній податковій ставці - на 149 місці, як бачимо, результати не дуже оптимістичні.

Таблиця 1.3.

Податкове навантаження (станом на 2011 р.)

Зробимо висновок згідно таблиці 1.3, навантаження по сплаті податків за рік Україна на 135 місці, по податку на прибуток - на 5 місці, по сплаті податків на прибуток з фізичних осіб - на 108 місці, по сплаті інших податків - на 22 місці, та на 183 місці по сплаті податків. Тому зміни до Податкового Кодексу в Україні потрібні терміново.

Особливу роль у зменшенні оподаткування прибутку відіграли ініціативи країн Центральної та Східної Європи. Така політика пояснювалась бажанням зацікавити великі корпорації світу вкладати свої інвестиції в держави колишнього «соціалістичного табору».

Таблиця 1.4

Ставка податку на прибуток в деяких країнах світу

В закордонному податковому законодавстві спостерігається тенденція до збільшення кількості пільг. Американські фахівці Національного бюро економічних досліджень відзначають, що тільки законодавче зниження ставок обкладання прибутків корпорацій в останні 25 років сприяло скороченню обсягу надходжень податку на прибуток корпорацій на 50%.

В Австрії прийняті законодавчі положення, згідно яким від корпоративного податку звільняється дохід, отриманий компаніями від капітальних вкладень. Ця пільга дозволяє на практиці звільняти від оподатковування будь-яку частку доходу, а також дивіденди, виплачувані одною австрійською корпорацією іншій. Якщо ж компанії беруть участь у капіталі іноземних фірм, то одержувані ними від національних корпорацій дивіденди, доходи від приросту капіталу й доходи від так званого неявного розподілу прибутку закордонних фірм також не підлягають оподаткуванню.

В особливих випадках з корпорацій стягується податок на прибуток.

Податок на доходи від продажу капітальних активів стягується по тій же ставці, що й у цілому з доходу корпорацій (максимально - 34%). Але якщо при цій операції замість доходу утворяться збитки, то сума збитків не може відніматися з оподатковуваного доходу.

Податок на прибуток компаній в Австралії займає друге по значимості джерело дохідних надходжень федеральних органів влади. Платниками податку є компанії - будь-які корпорації або асоціації (але не товариства) незалежно від того зареєстровані вони чи ні. На практиці, платниками податку є компанії з обмеженою відповідальністю (австралійські й іноземні). Суб'єктом оподатковування є конкретна компанія, але не її власники. Однак у деяких випадках, коли компанія не в змозі сплатити податок після продажу своїх акцій, податкова інспекція може зобов'язати сплатити цей податок набувачів акцій. Ставка податку становить 36% і застосовується відносно компаній резидентів і нерезидентів. Відділення іноземної компанії сплачують податок по тій же ставці. Закон про визначення оподатковуваного податком доходу передбачає великий перелік пільг по сплаті податку на прибуток. Крім відрахувань, що стосуються окремих видів дивідендів, встановлені наступні види податкових відрахувань:

- витрати необхідні для одержання прибутку, що підлягає оподатковуванню, віднімаються в той рік, у який ці витрати зроблені;

- амортизація рухомих активів (устаткування, меблі й т.д.);

- видатки на придбання підприємства й устаткування, що використовується винятково для проведення досліджень і розвитку;

- видатки на придбання або продовження терміну дії патенту на винахід, на реєстрацію промислового зразка, авторського права й т.д.

Для податкової системи Австралії характерні всі основні тенденції, властиві податковим системам економічно розвинених країн. Якщо раніше (до середини 20 століття) основним джерелом бюджетів всіх рівнів в Австралії були непрямі податки (насамперед мита), то в цей час податкова система орієнтуються на прямі податки.

В даний час структура оподаткування в країнах-членах ЄС характеризується значним ступенем уніфікації: податкові системи всіх країн-членів ЄС застосовують такі види податків, як податок на прибуток, прибутковий податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, соціальні податки.

В країнах-членах ЄС податок на прибуток юридичних осіб обчислюється за календарний рік або відповідний фінансовий рік, встановлений в засновницьких документах компанії (у випадку якщо фінансовий рік відрізняється від календарного). Об'єктом оподаткування в більшості країн-членів ЄС є прибуток, одержаний компанією від діяльності у всьому світі. Загальним моментом у порядку стягування податку на прибуток в країнах-членах ЄС є також наявність інвестиційних пільг по податку на прибуток. Дані пільги надаються у вигляді права на прискорену амортизацію об'єктів основних засобів або можливості використання компаніями податкового вирахування на суму витрат, понесених при здійсненні науково-дослідної або інноваційної діяльності.Порядок стягування інших податків також в значній мірі уніфікований, а відносно ПДВ є загальним для всіх країн-членів ЄС. Як приклад подібної уніфікації можна привести те, що система державного соціального страхування працівників в більшості країн-членів ЄС передбачає отримання коштів фінансування від працедавців у вигляді внесків до позабюджетних фондів. Оподаткування майна платників податків, як правило, здійснюється в країнах-членах ЄС на рівні місцевих органів влади та муніципалітетів.

Податкові системи країн-членів ЄС мають свої особливості, що пов'язані з пріоритетами національної економічної політики, бюджетними взаємовідносинами між різними рівнями влади або іншими чинниками. На відміну від всієї решти країн-членів ЄС податковим законодавством Франції передбачається стягування податку на прибуток за територіальним принципом, який припускає оподаткування прибутку, одержаного від діяльності у відповідній країні. У Франції компанія - податковий резидент - сплачує податок на прибуток з суми доходів, одержаних виключно від діяльності даної компанії у Франції. Іншим прикладом специфічності податкової системи країни-члена ЄС в частині податку на прибуток є податкове законодавство Данії, яке не передбачає можливості використання платниками податків будь-яких пільг по податку на прибуток у вигляді податкових вирахувань або звільнень.

Україна прагне до інтеграції в Європу, як повноправного члена, і повинна використовувати всі сили для виконання тих вимог, що відносяться до країн ЄС.

На сьогоднішній день сформувати зовсім прозору податкову систему в Україні представляється зовсім нереальним, але використовувати всі можливі напрямки її удосконалення - цілком ймовірно. Досягнення ефективного розвитку податкової системи не можливо без зміни державою ідеології підприємця. З цього випливає одне з найгостріших та най актуальніших питань діяльності держави в галузі податкової політики - створення прозорої податкової системи.

Размещено на Allbest.ru