Надходження та використання коштів державного бюджету України

Таблиця 2.1 Доходи місцевих бюджетів, передбачені проектом Бюджетного кодексу України

Види доходів	2004	2005
	млн грн	%	млн грн	%
Місцеві податки і збори	392,1	0,38	441,5	0,35
Податок на промисел	12,41	0,01	13,8	0,01
Прибутковий податок з громадян	3570,6	3,48	4434,4	3,49
Плата за землю	1114,9	1,09	1090,3	0,86
Плата за видачу ліцензій та сертифікатів	68789,6	0,07	5763,3	0,00
Плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності	13,1	0,01	11,3	0,01
Плата за торговий патент на деякі види підприємницької' діяльності	255,9	0,25	294,5	0,23
Державне мито	108,3	0,11	88,5	0,07
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі горілчаними і тютюновими виробами	34,6	0,03	100,0	0,08
Надходження від адміністр. штрафів	89,7	0,09	99,0	0,08
Доходи від податків на виконання делегованих повноважень	5255,9	5,12	6123,8	4,82

У 2004 - 2005 роках доходи від місцевих податків і зборів, а також податку на промисел становили менш ніж 0,4% ВВП (табл.1). Власні надходження бюджетних установ - це новий вид бюджетних доходів, який з'явився в 2000 році і досягає в місцевих бюджетах 0,3% ВВП.

Отже, на виконання власних повноважень місцеві бюджети України можуть витрачати близько 0,7% ВВП, або менш як 8% витрат у 2005. Якщо виходити з доходів, які згідно з проектом Бюджетного кодексу України закріплюються за місцевими бюджетами, то понад 90% бюджетних компетенцій органів місцевого самоврядування припадатимуть на делеговані повноваження.

Для фінансування делегованих повноважень передбачається використовувати спеціальні податки і збори, що утворюють так званий «кошик доходів». До його складу включено: прибутковий податок з громадян, податок на землю, плату за ліцензії та сертифікати, що видаються місцевими органами влади (в тому числі - ліцензії на право роздрібної торгівлі горілчаними і тютюновими виробами), плату за торговельний патент і державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, надходження від адміністративних штрафів, а також штрафів і санкцій за порушення податкового законодавства. Надходження від доходів, які формують «кошик доходів» і призначені для виконання делегованих повноважень, у 2004 і 2005 становили близько 5% ВВП, тоді як загальна сума доходів місцевих бюджетів, наприклад, у 2005 - 10,35% ВВП. Таким чином, доходи місцевих бюджетів від податків і зборів зменшуються приблизно наполовину. Внаслідок перерозподілу податків, що зараховуються до державного і місцевих бюджетів, останні втрачають серйозні податкові гарантії: із загальної кількості податків місцеві бюджети одержують тільки прибутковий податок із громадян, податок на землю і місцеві податки. Фінансування делегованих повноважень значною мірою здійснюватиметься за рахунок трансфертів з державного бюджету[6, с. 124 ].

Обласні бюджети взагалі не отримують твердих податкових гарантій (стаття 66 Проекту). Їх доходи визначено як 25% від «кошика доходів», які збираються на території області, та трансфертів з державного бюджету, а також із місцевих бюджетів міст, сіл і селищ на виконання «спільних програм». У проекті не обгрунтовано, чому саме 25% доходів і чому фінансування спільних програм має відбуватися за рахунок трансфертів з неясними умовами їх надання? Якщо реалізація спільних програм - добровільне рішення органів місцевого самоврядування, то їх фінансування може здійснюватися шляхом пайової участі на договірній основі. Якщо ж обласні Ради несуть відповідальність за надання жителям області якихось суспільних благ, то прийняття відповідних рішень має входити до їх компетенції, а за обласними бюджетами повинні закріплюватися податки, необхідні для цього.

В останні роки частка місцевих бюджетів у доходах Зведеного бюджету (без трансфертів) постійно знижується. У 1998 вона досягала 45,7%, у 2004 - близько 40%, а в 2005 - менш ніж 30%. Проект Бюджетного кодексу України є ще одним кроком у цьому напрямі. У 2001 році частка місцевих бюджетів у податкових доходах знижується майже до 29%.

Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожним місцевим органом своїх завдань і функцій. Бюджетне регулювання здійснюється кожним представницьким органом щодо бюджетів безпосередньо нижчого рівня, тобто обласні ради регулюють районні і міські (міст обласного підпорядкування) бюджети, районні ради - селищні, сільські, міські (міст районного підпорядкування) бюджети, міські Ради - бюджети районів в містах. Верховна Рада України, яка здійснює розподіл бюджетних коштів, при цьому регулює обласні, міські (міст Києва і Севастополя) бюджети, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим регулює бюджети районів, які входять до її складу[6, с. 132 ].

Розмежування доходів в процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних областей, районів та населених пунктів.

У процесі бюджетного регулювання застосовуються методи, зміст яких вже був викладений вище: процентні відрахування від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії. Їх перелік і розміри визначаються в кожному році окремо.

У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про Державний Бюджет. Закон «Про бюджетну систему України» дає перелік доходів кожної з ланок бюджетної системи України, доходів, які в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються у районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети. [5, с. 72 ]

На 2006 рік заплановано зібрати «живими грошима» податків, що становитимуть 28,2% ВВП. З метою загальної оцінки цих параметрів досить звернутися до даних, які ілюструють динамічний ряд доходів консолідованого бюджету протягом останніх років. За період 2000-2005 років цей ряд характеризувався такими даними: 30,3%, 28,2, 30,1, 27,8, 25,4% від ВВП

Наведені в таблиці 2.2 дані свідчать, що в середньому за даний період рівень виконання планових показників доходної частини бюджету становив близько 92%. Водночас при хронічному невиконанні бюджету планові надходження на наступний рік необгрунтовано підвищувалися. Зокрема, план 1999 становив від виконання плану 1998 120%, а план 2000 від виконання планових показників 1999 - майже 129%. Відрив від реальних можливостей призводить і до невиконання витратної частини бюджету. Тобто задеклароване зниження податкового навантаження в дійсності не підтверджене бюджетними параметрами.

Дані таблиці доводять, що напруженість планових показників в останні роки зменшується. Якщо в 2000 році плановий показник виконання дохідної частині бюджету зріс на 6%, то у 2001 - лише на 4%. Однак з огляду на рівень виконання планових показників навіть такий сценарій розвитку виглядає нереальним. Так, за 2000 рік надходження доходів бюджету України, які контролюються ДПА, становили всього 53%.

Таблиця 2.2 Динаміка виконання доходної частини Зведеного бюджету України у 2001-2006 роках

Показники	План, млн.грн	Виконання, млн.грн	Виконання плану, %	План у відношенні до виконання попереднього року, %
2001	22326	20690	92,7	426,8
2002	34391	30142	87,6	166,2
2003	30429	27441	90,2	101,0
2004	29762	28441	95,6	108,5
2005	34252	32340	94,4	120,4
2006	41694			128,9

Небезпідставні сумніви також щодо реальності надходжень до бюджету, що очікуються від приватизації державного майна. Згідно з початковим прогнозом останні передбачалися в розмірі, що перевищував 9 млрд.грн. або 17% від запланованих доходів бюджету. При зіставленні цієї величини з існуючою грошовою масою є підстави говорити про відсутність у державі такої кількості вільних грошей. Надія на іноземного інвестора в умовах великої кількості стримуючих факторів також виглядає нереальною. Щодо уточнених обсягів надходжень від приватизації державного майна (7-5 млрд.грн.), то варто лише нагадати, що в січні-липні 2006 року до Зведеного бюджету з цього джерела надійшло 1,2 млрд.грн., що становить 5,2% доходів бюджету. Звідси досить проблематичним є виконання витратних зобов'язань бюджету, зокрема статті капітальних вкладень. Адже 1/4 надходжень від приватизації має спрямовуватися на пріоритетне фінансування капітальних вкладень. Разом з тим, як відзначається в Посланні Президента до Верховної Ради України, досягнення стратегічної мети - стабільного соціально-економічного розвитку - потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного збільшення частки капітальних вкладень у ВВП.

Таким чином, нині місцеві податки і збори в Україні практично не виконують ні фіскальної, ні регулюючої функції, оскільки місцеві ради, насамперед наймасовіші - сільські і селищні, - що становлять 91% від загальної кількості місцевих рад, не мають жодного більш-менш серйозного обєкта оподаткування [8, с. 123 ].

В останні роки підвищується роль неподаткових джерел формування Державного бюджету, зокрема, надходжень коштів від приватизації державного майна, рентної плати за нафту і природний газ, що нидобучаються в Україні, різниці в цінах за природний газ, відраху-паць від плати за транзит природного газу через територію України та Інших. У 2002 --2004 рр. спостерігаються значні коливання у бік зменшення найбільшого джерела доходів Державного бюджету України -- неподаткових доходів (з 38,3% у 2002 р. до 30,0 % у 2004 р.). Другий за обсягом доходу Державного бюджету -- податок на прибуток -- відзначається значним зростанням: з 16,6% до 24,8%. Нестабільними виявляються надходження податку на додану вартість. Його коливання відбувається у бік зниження. Відносно стабільними є надходження акцизного збору, їх частка у доходах Державного бюджету м;іє тенденцію до зростання.

Частка державних цільових фондів у загальній сумі надходжень до Державного бюджету поступово зменшується. У 2002 р. вона становила 1,1%, а у 2004 та 2005 рр.-0,4%.

Збільшення доходів Державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення економічно необгрунтованого надання пільг та нелегального тіньового обігу[8, с. 254 ].

2.2 Склад, структура, динаміка витрат державного Бюджету 2004 - 2006років

У результаті дефіцитності бюджетів попередніх років та вирішення питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у середньостроковій перспективі значні обсяги бюджетних ресурсів будуть відволікатися на видатки з обслуговування боргових зобов'язань. Як наслідок, буде спостерігатися скорочення програмних видатків з 28,84 відсотка ВВП у 2003 році до 25,79 відсотка у 2005 році, Але у 2007 році планується зростання ВВП до 27,39 відсотка.

Бюджетні ресурси у 2005-2007 роках будуть формуватися в умовах розпочатої Кабінетом Міністрів України податкової реформи, спрямованої на зниження податкового навантаження. Внаслідок цього у 2005 році спостерігатиметься повільне зростання номінальних споживчих витрат на фінансування суспільних послуг, що не перекриває прогнозований рівень зростання споживчих цін. У зв'язку з цим починаючи з 2005 року має бути запроваджена інвентаризація бюджетних програм з метою врахування у наступних бюджетних планах тільки тих, що відповідають пріоритетним напрямам соціально-економічної політики, цілям і завданням Уряду. Виконання державою своїх функцій за умови повільного зростання ресурсів для програмних видатків неможливе без значного підвищення ефективності системи управління державними фінансами.

У середньостроковій перспективі має бути здійснений перехід від заявленого фінансування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади до фінансування надання розпорядниками бюджетних коштів конкретних державних послуг. Оцінка ефективності витрачання бюджетних коштів буде проводитися за допомогою результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм. За результатами аналізу виконання бюджетних программ будуть розроблені механізми перегляду бюджетних програм, удосконалення їх структури та зупинення неефективних бюджетних програм.

Таблиця 2.3 Видатків зведеного бюджету за функціональним призначенням

ПОКАЗНИК	Млн гривень	У відсотках до ВВП
	2004	2005	2006	2004	2005	2006
Усього видатків	82907,7	92526,15	105147,62	27,27	27,79	28,81
Загальнодержавні функції	7407,49	8228,36	9147,4	2,44	2,47	2,51
Оборона	5422,76	5950,89	6577,25	1,78	1,79	1,8
Громадський порядок, судова влада	5863,06	6664,11	7705,19	1,93	2	2,11
Економічна діяльність	14183,05	15472,84	16947,52	4,67	4,65	4,64
Охорона навколишнього середовища	890,21	102,8	1507,24	0,29	0,33	0,41
Житлово - комунальне господарство	1908,98	2133,41	2504,68	0,63	0,64	0,69
Охорона здоровя	10109,1	11297,58	13042,98	3,33	3,39	3,57
Духовний та фізичний розвиток	2057,27	2469,14	3523,81	0,68	0,74	0,97
Освіта	16030,9	17915,57	20445,55	5,27	5,38	5,6
Соціальний захист	14517,07	16371,1	18575,56	4,77	4,93	5,1
Обслуговування державного боргу	4517,81	4920,35	5170,44	1,48	1,47	1,41

Середньостроковий прогноз бюджетних видатків на 2005-2007 роки розроблено на основі фактичних даних 2002 року, очікувань 2003 року і може бути уточнено у 2004 році при підготовці проекту державного бюджету на 2005 рік на основі змін у структурі видатків та ходу виконання бюджетних програм у 2004 році. Прогнозні показники встановлюють граничні обсяги видатків для фінансування суспільних послуг, визначені за умови прогнозованого розвитку економіки та можливостей отримання ресурсів. Обсяги видатків можуть бути перевизначені на наступні роки у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики. При підготовці бюджету на 2005 рік розпорядниками мають бути уточнені прогнозовані граничні обсяги з конкретною прив'язкою до бюджетних програм. При перевищенні граничного прогнозованого обсягу видатків кожний розпорядник має визначити непріоритетні бюджетні програми, які не підкріплені бюджетними ресурсами.

У середньостроковій перспективі передбачається подальше вдосконалення застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, що поліпшить прогнозування обсягів видатків на наступні роки та забезпечить безперервність та послідовність бюджетного процесу.

Наявність певних ризиків прогнозу може визначати зміну показників прогнозу зведеного бюджету. Найбільш впливовими є ризики, пов'язані з відхиленням фактичних макроекономічних показників від запланованих, що призводитиме до розбалансування бюджету як з боку доходів, так і з боку видатків. Ще більш невизначеним є ймовірність реалізації ризиків, пов'язаних із внесенням змін до податкового законодавства, особливо щодо справдження очікувань стосовно забезпечення надходжень від скасування податкових пільг, та із змінами кон'юнктури світового ринку.

3. Напрями вдосконалення бюджетної політики України та перспективи її розвитку

3.1 Перспективи розвитку бюджетної політики України на 2007 - 2008 роки

На основі аналізу рівня розвитку податково-бюджетної системи держави та виходячи з основних завдань щодо посилення соціальної спрямованості реформ, викладених у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна: Поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки". Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, Мінфіном розробляється податково-бюджетна стратегія на середньострокову перспективу.

Основні напрями податково-бюджетної стратегії України, розроблені з урахуванням політики формування доходів та розподілу видатків бюджету на 2005-2007 роки, забезпечать послідовність реалізації короткострокових цілей, закладених у проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

Метою середньострокової податково-бюджетної стратегії є досягнення довгострокового сталого розвитку заради підвищення добробуту населення.

Мета розроблення прогнозу полягає у визначенні прогнозних обсягів бюджетних ресурсів для обгрунтування податково-бюджетної стратегії на 2005-2007 роки.

Головним завданням на середньострокову перспективу є досягнення сталого економічного зростання в умовах фінансової стабільності, активізація інвестиційних процесів і структурних перетворень та проведення цілеспрямованої соціальної політики держави.

Середньостроковий прогноз дозволить забезпечити ефективне і раціональне управління державними фінансами, насамперед подолання бідності і поліпшення якості життя найбільш уразливих верств населення, а також допоможе виконати бюджет відповідно до цілей податково-бюджетної політики.

Основними цілями податково-бюджетної політики на середньострокову перспективу є:

· економічна - підтримка макроекономічної стабільності та

· створення умов для сталого довгострокового економічного зростання;

· соціальна - підтримка рівня життєдіяльності людини та розвиток людського потенціалу;

· фінансова - ефективне управління державними фінансами.

Для досягнення зазначених цілей необхідно забезпечити виконання комплексу відповідних завдань.

Фінансова ціль:

· розроблення та реалізація державної політики в усіх галузях економіки на основі стратегічного середньо- та довгострокового планування з використанням програмно-цільового методу розподілу видатків;

· посилення контролю за ефективним витрачанням ресурсів розпорядниками бюджетних коштів, досягнення цілей кожної програми;

· збільшення відкритості та прозорості бюджетного планування;

· оптимізація фінансових потоків між бюджетами різних рівнів,

· забезпечення збереження питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному

· бюджеті.

Таблиця 3.1 Основні фіскальні індикатори 2001-2008 років

Роки	Зведений бюджет України, відсотків до ВВП
	Доходи	Видатки	Дефіцит (-), профіцит (+)
1	2	3	4
2001	28,88	28,31	0,57
2002	26,9	27,19	-0,29
2003	28,04	27,3	0,74
2004	27,99	29,06	-1,07
2005	31,69	29,31	2,38
2006	27,57	28,88	-1,31
2007 (перше півріччя)	27,09	27,27	-0,18
2007 (друге півріччя)	27,76	27,79	-0,03
2008 (прогноз)	28,78	28,81	-0,03

Середньострокові бюджетні індикатори

Доходи зведеного бюджету у 2006 році прогнозуються на рівні 82 352,6 млн. гривень, або 27,09 відсотка ВВП, що нижче рівня 2005 року. У середньостроковій перспективі прогнозується поступове підвищення рівня доходів до 28,78 відсотка ВВП у 2008 році.

Дефіцит бюджету у 2006 році був у розмірі 555,1 млн. гривень, або 0,18 відсотка ВВП. Фінансування дефіциту бюджету прогнозується за рахунок надходжень від приватизації, рівень яких становитиме 2,1 млрд. гривень. У середньостроковій перспективі планується незначний дефіцит бюджету: у 2007 році - 81 млн. гривень та у 2008 році - 104,9 млн. гривень.

Видаткова частина зведеного бюджету у 2006 році становив 82907,7 млн. гривень, або 27,27 відсотка ВВП. У середньостроковій перспективі прогнозується поступове збільшення рівня видатків до28,81 відсотка ВВП у 2008 році.

Концепція фіскальної спрямованості податкової системи, яка протягом тривалого терміну домінувала у стратегії соціально-економічного розвитку України, призвела до дестабілізації фінансового стану підприємств і, відповідно, падіння реального ВВП, відсутності ресурсів довготривалого зростання економіки.

Проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” схвалено постановою Уряду від 14 вересня 2006р. № 1312 і подано Верховній Раді України. Цим же рішенням керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади доручено забезпечити активне роз'яснення основних положень проекту Державного бюджету-2007 під час його розгляду в комітетах, депутатських фракціях парламенту.

За словами Першого віце-прем'єр-міністра України, Міністра фінансів Миколи Азарова бюджет 2007 року має відновити пропорції в економіці і забезпечити перехід до її зростання. Тому розробник проекту - Міністерство фінансів зазначає, що бюджетна політика 2007 року, в першу чергу, буде спрямована на:

· стабілізацію фінансово-економічної ситуації в країні;

· вирішення найважливіших соціально-економічних проблем, підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей;

· відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки;

· проведення структурних реформ.

Основні параметри доходів і видатків бюджету на 2007 рік.

Доходи бюджету плануються з огляду на зменшення податкового тиску (рівень перерозподілу ВВП через доходи Зведеного бюджету у 2007 році становить 30,2%, що відповідає бюджетній резолюції). Видатки - з огляду на необхідність відновлення макроекономічної стабільності та пропорції між зростанням економіки та розвитком соціальної сфери, а також зважаючи на якісне підвищення соціальних стандартів.

Доходи Зведеного бюджету України на 2007 рік плануються у сумі 179,4 млрд. грн., що на 22,1 млрд. грн., або на 14,0% більше плану на 2006 р.

Видатки зведеного бюджету передбачаються обсягом 196,4 млрд. грн., що на 23,7 млрд. грн., або 13,7% більше планових показників 2006 року.

Доходи Державного бюджету України (без міжбюджетних трансфертів) на 2007 рік очікуються у сумі 136,2 млрд. грн., що на 11,8 млрд. грн., або на 9,4% більше плану на 2006 рік.

Доходи загального фонду складають 108,4 млрд. грн., що на 13,3 млрд. грн., або 14,0% більше планових показників 2006 року.

Доходи спеціального фонду складуть 27,8 млрд. грн., або на 1,4 млрд. грн. менше планових показників 2006 року.

Граничний розмір дефіциту державного бюджету на 2007 рік визначено в обсязі 15,1 млрд. гривень, або 2,55% ВВП.

Проектом бюджету передбачено зменшити фіскальний тиск на економіку. Зокрема, з 50 до 15 відсотків знижується норматив відрахувань частини прибутку (доходу) державних підприємств. Тобто, майже 2 млрд. грн. залишиться в розпорядженні цих підприємств для інноваційного оновлення виробництва, його модернізації та технологічного переозброєння, запровадження енергозберігаючих технологій. Зменшується ставка збору з купівлі-продажу валюти з 1,3% до 1,0%. Зміни до норм чинного законодавства (з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного збору), дадуть змогу вдосконалити адміністрування податків та обмежити надання необґрунтованих податкових пільг.

Видатки держбюджету на інноваційно-інвестиційний розвиток економіки складуть 25,7 млрд. грн. Разом із коштами, які інвестують у своє виробництво підприємства, це дасть потужний ресурс для стабільного зростання економіки.

Збільшені видатки у виробничі галузі та на програми з енергозбереження. Зокрема:

· на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу - більш ніж у 8 разів;

· на розвиток конкурентоспроможних сегментів оборонно-промислового комплексу - майже в 2 рази;

· на розвиток вітчизняного авіабудування - більш ніж в 2 рази;

· на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничо-шахтного обладнання - на 28,4%;

· на виконання інвестиційних проектів у галузях економіки, впровадження енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива спрямовано 427,9 млн. грн;

· на реалізацію заходів з енергозбереження, в тому числі на оснащення обліку споживання води та теплової енергії, будівництво газопроводів передбачено субвенцію з державного місцевим бюджетам у сумі 701,1 млн. грн.

· на здійснення інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів передбачено субвенцію з державного місцевим бюджетам у сумі 1 мільярд грн.

Надходження від приватизації державного майна (10 мільярдів гривень) вперше підуть на підтримку:

· паливно-енергетичного комплексу - 0,4 млрд. гривень;

· житлово-комунального господарства та соціально-економічного розвитку регіонів - 2,3 млрд. гривень;

· агропромислового комплексу - 1,9 млрд. гривень;

· обробної промисловості - 1 млрд. гривень;

· будівельної галузі (стимулювання житлового будівництва і реконструкції житла) -1,4 млрд. гривень.

За рахунок цих надходжень буде створено стабілізаційний фонд - 3 млрд. гривень. Кошти фонду передбачається витрачати або на компенсацію вартості енергоносіїв у разі її зростання понад прогнозні рівні, або на інфраструктурні реформи.

У проекті бюджету на підтримку розвитку аграрного сектору та забезпечення соціальної сфери села передбачені видатки у сумі 12,8 млрд. гривень.

На 27,5 відсотка збільшуються видатки на виробничі програми Міністерства аграрної політики, в тому числі додаткові видатки спрямовано на:

· дотування продукції тваринництва та кредитну підтримку виробників сільськогосподарської продукції - 1567,3 млн. гривень;

· фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та довгострокових кредитів - 393,1 млн. гривень;

· часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва - 100 млн. гривень.

Проектом бюджету передбачається значно збільшити соціальні виплати у 2007 році. Зокрема, підвищити мінімальну заробітну плату: з 1 січня - 400 грн., з 1 липня - 420 грн. та з 1 грудня - 450 гривень. Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери мають підвищитись за рік (проти грудня 2006 року) на 12,5%. На це додатково передбачено 6,4 млрд. гривень.

Планується випереджальне відносно інфляції підвищення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в порівнянні з 2006 роком - на 8%. На 2007 рік прожитковий мінімум встановлюється на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 501 гривня, з 1 жовтня - 510 гривень.

Буде збільшено допомоги сім'ям з дітьми, стипендії студентам та учням професійно-технічних навчальних закладів, чорнобильські виплати, пенсії. Додатковий ресурс на ці цілі складе 1 млрд. гривень.

Державні допомоги, пільги, компенсації, гарантії та інші соціальні виплати надаватимуться з урахуванням сукупного доходу громадян та їх матеріального стану:

· збільшуються видатки на забезпечення надання пільг та житлових субсидій населенню на 1,1 млрд. гривень;

· на чверть зростають видатки на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

· майже на 60% збільшується сума видатків на компенсації сім'ям з дітьми та на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

· планується до 31 грудня 2007 року завершити виплати перерахунку компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, виплачених у період 1992-1996 років.

Майже 25% (1077,3 млн. грн.) видатків загального фонду державного бюджету на охорону здоров'я буде спрямовано на централізовані заходи: лікування туберкульозу, СНІДу, онкологічних, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, імунопрофілактику населення:

· більш як у 2 рази збільшуються обсяги фінансування Державної програми „Дитяча онкологія” та Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;

· в 1,8 рази буде збільшено видатки на боротьбу з туберкульозом;

· майже в 3 рази збільшено видатки на централізовану закупівлю сучасного медичного обладнання;

· на оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я буде спрямовано 100 млн. грн.

Проектом бюджету передбачено вперше за останні роки зробити бездефіцитним Пенсійний фонд. Він, зокрема, буде призначати та перераховувати пенсії для працівників силових структур, чим раніше займалися Міноборони, МВС, СБУ, ДПА, МНС. На зазначену мету в видатках державного бюджету передбачено 10,3 млрд.гривень.

Бездефіцитним буде також бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде здійснюватися з бюджету, що спростить порядок її отримання. Прогнозується збільшення цієї допомоги відповідно до зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для малозабезпечених сімей розмір цієї допомоги становитиме 262,5 гривень - на початок року та 274 гривень - на кінець року.

Уряд надає виключного значення підтримці соціально-економічного розвитку регіонів. Тому основними принципами формування бюджетних взаємовідносин між державою та місцевим самоврядуванням у 2007 році стануть:

· чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів між державним та місцевими бюджетами;

· регіональний розвиток та посилення ролі місцевого самоврядування.

Питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на 2007 рік збільшиться із 36,2% у 2005 році до 43,4% на 2007 рік. На 2007 рік сума субвенцій, які надаються з державного місцевим бюджетам, збільшена на 55,2% та становитиме 16 969,9 млн.грн. Левова частка зазначених коштів (14 170,4 млн.грн.) буде спрямована на видатки за державними програмами соціального захисту. Створення умов для покращання стану справ у реальному секторі економіки, активізації інвестиційного процесу, стимулювання розвитку пріоритетних галузей народного господарства - основні напрями державного регулювання економіки у теперішній час. Реалізація поставлених цілей, як ми бачили, можлива й через застосування інструментів податкового регулювання, зокрема, зміни видів (переліку) податків, їх ставок, бази оподаткування та надання податкових пільг.

Висновки

Економічне зростання української економіки сьогодні неможливе без укріплення позицій української держави в міжнародному господарстві, відродження виробничого потенціалу держави, подальшого проведення перетворень у соціально - економічній сфері, проведення бюджетно-податкової реформи. Реформування бюджетно-податкової системи, яке набуває дедалі все більшої гостроти повинно виходити зі знання реалій, що склалися в українському суспільстві, продуманої довгострокової і середньострокової стратегії розвитку країни, яка повинна базуватись на обґрунтованих та реалістичних прогнозах.

Планування та використання бюджетних показників є взаємопов'язаними процесами, зокрема аналіз виконання бюджету дозволяє оцінити якість планування, виявити тенденції, які склалися при виконані бюджету показників, протягом поточного року, а також порівняти їх з тенденціями минулих років, виявити фактори, що негативно або позитивно впливають на виконання бюджетних показників.

Основні напрямки щодо вдосконалення бюджетної політики можна звести до таких

здійснення стратегічного планування підприємницької діяльності підприємств, а в ньому - податкового контролю. Основним завданням останнього є мінімізація податкових платежів через вміле використання податкового законодавства України;

узгодження вибору організаційно-правової форми підприємництва для реєстрації як платника податків, що стане початком податкового планування;

- досягнення раціонально оподаткування через чіткий розподіл функцій та узгоджені дії менеджера, юриста, бухгалтера. Завданням менеджера є забезпечення інформацією щодо прогнозів і результатів і умов угоди; юриста - правовий захист проведення операції; бухгалтера - гарантія правильного відображення операцій у бухгалтерському обліку на підставі норм чинного податкового законодавства, відбір можливих варіантів та розрахунків сум прямих і непрямих податків, що підлягають сплаті в бюджет;

- використання диференційованих методів оптимізації оподаткування щодо окремого податку чи групи податків, що має об'єктивну підставу;

- залучення аудиторських фірм та податківців до процесу податкового планування;

- на основі майбутнього податкового законодавства України розробити єдину методику обчислення податків, упорядкувати податкові пільги, обґрунтовано застосовувати фінансові санкції за порушення норм оподаткування;

- досягти оптимального співвідношення між прямими та непрямими податками і зберегти тенденції зростання прямого оподаткування;

- впровадити науково обґрунтовану систему диференціації ставок податків залежно від обсягів господарської діяльності, виду діяльності та технологічних умов виробництва.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Бюджетний кодекс

3. Закон України «Про Державний бюджет України»

4. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р №509 - ХІІ

5. Артус М.М. Хижа Н.М. Бюджетна система України. Навч посібник. - К.: вид - во Європ. Університету, 2005. - 220с.

6. Василик Бюджетна система України. Навч пос. К.: Знання, 2006. - 520с.

7. Зятковський І.В. Фінанси підприємства: навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К.: Кондар - 2005. - 364с.

8. Крисоватий АІ, Десятнюк ОМ. Податкова система. Тернопіль: «Карт - бланш» - 2005р.

9. Ковалюк О. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Україні // Фінанси України. - 2006 - №1 С 55 .

10. Податковий аудит: Навч пос / За заг. ред. В.А. Онищенка, А.О. Чугаєва - Ірпінь: Академія ДПС України, 2005. - 398с.

11. Фінанси підприємства: Підручник / Керівник авт. Кол. І наук. Ред. Проф.. А.М. Поддєрогін. 3 -тє вид., перероб. Та допов. - К.: КНЕУ, 2006. - 460с.

12. Фінанси підприємства: Навч. Посібник: курс лекцій / За ред. Д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2004. - 268с.

13. Чернелевський ЛМ, Редзюк ТЮ. Податковий облік і контроль. Навч посібник. К.: «Пектораль» - 2005р.

14. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 28.12.1994р № 334/94 - ВР з відповідними змінами і доповненнями.

15. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р зі змінами та доповненнями.

16. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності» від 03.07.98р. зі змінами і доповненнями.

17. Бандурка ОМ, Коробов МЯ, Орлов ПУ, Петрова КЯ. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: «Либідь», 2002. - 384с.

18. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології. - Ірпінь, 2003. - 231 с.

19. Василькова Т.В. Удосконалення планування податкових
платежів // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 36-39.

20. Винаградський М.Д., Шконова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів - К.: “КОНДОР” - 2002. - 654с.

21. Волков Ю.С. Сучасні аспекти методики фінансового аналізу платників податків. Облік, контроль і аналіз в управлінні
підприємницькою діяльністю. Матеріали 1-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції 20-22 листопада 2002 року - Черкаси: УДТУ, 2002 - С. 69-72.

22. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с., іл.

23. Зятковський І.В. Фінанси підприємства: навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К.: Кондар - 2003. - 364с.

24. Крисоватий АІ, Десятнюк ОМ. Податкова система. Тернопіль: «Карт - бланш» - 2004р.

25. Крисоватий АІ, Кізима АЯ. Податковий менеджмент. Навч посібник. Тернопіль: «Карт - бланш» - 2005.

26. Ковалюк О. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Україні // Фінанси України. - 2006 - №1 с 55 - 62.

27. Лекарь С. Новое в налогообложении доходов физических лиц // Весник налоговой службы Украины, 2005. - №28. -С. 7 - 10.

28. Немцов В.Д., Довгань А.Є., Сінок Г.Ф. Менеджмент організації: Навч. Посібник. - К.: ТОВ <<УВПК>>, 2002. - 396с.

29. Податковий аудит: Навч пос / За заг. ред. В.А. Онищенка, А.О. Чугаєва - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 398с.

30. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: економічна думка, 2001. - 454с.

31. Славюк Р.А. Фінанси підприємства: Навч. посібник. - К: ЦУЛ 2005 - 460с.

32. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства - 2 - ге вид., стер. - К.: Алеута 2005 - 485 с.

33. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання.: Навч. посібник. Київ - 2003р, 556с.

34. Філімоненков О.С. Фінанси підприємства: Навч.посіб. - К.: Ельга, Ніка - Центр, 2002. - 360с.

35. Фінанси підприємства: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. Проф..А.М. Поддєрогін. 3 -тє вид., перероб. Та допов. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.

36. Фінанси підприємства: Навч. Посібник: курс лекцій / За ред. Д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268с.

37. Чернелевський ЛМ, Редзюк ТЮ. Податковий облік і контроль. Навч посібник. К.: «Пектораль» - 2004р.

38. Чугаєв А.О. Податкові аспекти трансформації курсу "Економічний аналіз". Проблеми формування ринкової економіки: Між. від. наук. зб. Заснований у 1992 р. Спец, випуск Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємства". К.: КНЕУ, 2002-С. 535-549.

Додаток

Размещено на Allbest.ru

...