Контроль витрат та калькулювання собівартості продукції

Також ревізор повинен звернути увагу на факти безгосподарного ставлення до транспортних засобів - наявність розукомплектованих автомобілів, недіючих, зайвих транспортних засобів, та вияснити причини, встановити чи не списувались за даними обліку витрати на утримання цих автомобілів.

При перевірці правильності списання паливно - мастильних матеріалів виявлено безпідставне списання дизпалива в кількості 165 л на суму 2123,55 грн. в результаті завищення базової норми витрат палива.

Наступним етапом перевірки є контроль витрат на охорону праці. При перевірці цього питання ревізор повинен перевірити правильність віднесення витрат на цю статтю, приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про охорону праці» [3] щодо створення на підприємстві системи управління охороною праці. Так, відповідно до закону роботодавець повинен забезпечити безпечні умови праці, проводити інструктаж з охорони праці, проводити обов'язковий медичний огляд працівників тощо. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Ревізор при проведенні перевірки повинен порівняти витрати на спецодяг та спецвзуття з державними нормативами, встановленими Нормами безплатної видачі спецодягу робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та колективним договором. Витрати на видачу мийних засобів, на видачу молока тощо, перевіряються шляхом співставлення фактичних видатків згідно списків на видачу в розрізі кожного працівника з нормами, встановленими для кожної професії в колективному договорі, звертаючи увагу на те, чи працював працівник повний робочий місяць. Якщо за даними табелю обліку робочого часу працівник знаходився у відпустці, на лікарняному, або не працював з інших причин, видача мила та молока повинна проводитись за фактично відпрацьований час.

За результатами перевірки дотримання норм видачі спецодягу та спецвзуття порушень не встановлено.

Наступним етапом проведення перевірки є перевірка правильності та обґрунтованості витрат на утримання виробничих приміщень: опалення, водопостачання, водовідведення приміщень загальновиробничого призначення. При проведенні перевірки в першу чергу необхідно перевірити правильність визначення обсягу одержаних комунальних послуг. Потім необхідно перевірити застосування цін та тарифів при оплаті за одержану теплову енергію, водопостачання, газу, інших комунальних послуг. Ревізор повинен звернути увагу на те, чи додержувалось підприємство встановлених лімітів. В бухгалтерії підприємства ревізор повинен перевірити правильність складання рахунків підприємства-постачальника, пред'явлені для оплати, звернувши увагу на відповідність застосованих тарифів у рахунках з тарифами, передбаченими договором.

Особливу увагу необхідно звернути на те, чи не здаються приміщення загальновиробничого призначення в оренду та перевірити правильність визначення плати за отримані комунальні послуги орендарями та своєчасність їх сплати, звернувши увагу на те, чи не списувались на витрати підприємства вартість послуг спожитих орендарями.

Результати перевірки правильності визначення та обґрунтованості витрат на опалення, водопостачання, водовідведення приміщень загальновиробничого призначення приведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Перевірка правильності визначення та обґрунтованості витрат на опалення, водопостачання, водовідведення приміщень загальновиробничого призначення на ПАТ «Дизельний завод» по ВЗЦ за грудень 2013 р., грн

Види послуг	Нараховано за даними	Відхилення (+,-)
	бухгалтерії	перевірки
Опалення	28066	28066	-
Водопостачання	45405	43100	-2305
Водовідведення	1198	1178	-20
Разом:	74669	72344	-2325

Як видно із таблиці 2.7, перевіркою витрат на утримання виробничих приміщень виявлено завищення витрат на загальну суму 2325 грн. за рахунок:

витрати на водопостачання завищено на 2305 грн., що виявлено в результаті співставлення даних про кількість використаної води згідно рахунків на оплату з даними показань приладів обліку згідно актів;

витрати на водовідведення завищено на 20 грн. в результаті завищення тарифів в рахунку до сплати.

Наступним етапом контролю правильності формування загальновиробничих витрат є перевірка правильності розрахунку сум амортизації основних засобів загальновиробничого призначення. При проведенні перевірки ревізор повинен співставити дані розрахунку амортизації основних засобів з даними інвентарної картки та акта приймання - здачі основних засобів щодо відповідності вартості об'єкта, дати зарахування до складу основних засобів та введення в експлуатацію, виключення зі складу основних засобів при передачі іншим підприємствам; з даними акта приймання -здачі відремонтованих, відреконструйованих та модернізованих об'єктів щодо виявлення випадків нарахування амортизації в період проведення ремонтів, реконструкції та модернізації; з даними акта списання основних засобів - щодо визначення дати списання основних засобів. Також ревізор повинен перевірити правильність визначення бухгалтерією підприємства амортизаційної вартості, звернувши увагу на те, чи проводилась за строк корисної експлуатації переоцінка вартості об'єкта та чи врахована сума переоцінки в амортизаційній вартості. Також необхідно встановити ліквідаційну вартість, строк корисного використання та порядок нарахування амортизації. На ПАТ «Дизельний завод» сума амортизації основних засобів розраховується прямолінійним методом щомісяця по кожному об'єкту окремо.

В результаті проведеної перевірки правильності нарахування амортизації основних засобів загальновиробничого призначення ПАТ «Дизельний завод» порушень не виявлено.

Отже, можна зробити висновок, що в процесі перевірки формування загальновиробничих витрат ревізор в першу чергу перевіряє дотримання законодавчої бази щодо формування загальновиробничих витрат в цілому, виконання планового кошторису загальновиробничих витрат та встановлює причини виникнення відхилень фактичних сум загальновиробничих витрат від планових. Важливе значення має перевірка правильності нарахування і віднесення витрат на окремі статті загальновиробничих витрат, основним завданням якої є виявлення фактів неправильного списання витрат і втрат, які не відносяться до загальновиробничих, непродуктивних витрат, штрафів, недостач, тощо. Перевірка правильності відображення формування загальновиробничих витрат на рахунках бухгалтерського обліку дає можливість виявити порушення в організації бухгалтерського обліку, невідповідність облікової політики нормам чинного законодавства та виявити недоліки в роботі та порушення окремих посадових осіб на перевіряємому підприємстві. При проведенні перевірки формування загальновиробничих витрат ревізор керується законодавчими та нормативними актами, використовує фактографічну інформацію, яка перевіряється за формою і змістом, з погляду законності і доцільності господарських операцій.

2.4 Перевірка зведеного обліку витрат та калькулювання собівартості продукції

Завершальним етапом контролю виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції є перевірка зведеного обліку витрат та калькулювання собівартості продукції.

Перевірка порядку формування собівартості має важливе значення оскільки її результати можуть виявити невикористані резерви зниження собівартості, а відтак і можливість підвищити результати господарської діяльності.

При такій перевірці досліджуються питання формування витрат по окремим елементам та місцям їх виникнення, тобто визначається доцільність включення до складу собівартості вказаних витрат.

При цьому особлива увага звертається на статті витрат, які займають найбільшу питому вагу у складі виробничих витрат. Так, для перевірки включення витрат матеріалів до аналітичної відомості обліку витрат та калькуляції обов'язково досліджуються матеріальні звіти, які підтверджують використання матеріалів у виробництві. Перевірка витрат на оплату праці здійснюється на основі табелів обліку робочого часу ,та нарядів виконаних робіт. Досліджується і формування інших прямих витрат, оскільки вони є невід'ємною складовою собівартості, для цього перевіряється правильність звітів структурних підрозділів та актів приймання виконаних робіт.

При перевірці формування собівартості досліджується відповідність перенесення даних з первинних документів до накопичувальних, зокрема журналу-ордеру 10 (дод. Б).

Оскільки перед калькулюванням собівартості на досліджуємому підприємстві всі витрати групують за елементами, то перевірці належить аналітична відомість обліку виробничих витрат та довідки, журнал - ордер 10 на предмет повноти внесених до неї витрат. Для цього співставляються дані вказаних форм та інформація викладена у документах, що підтверджують виникнення витрат.

Облік на ПАТ «Дизельний завод» є майже повністю автоматизованим, тому усі дані про виробничі витрати з різних відділів одразу потрапляють до зведеного документа виробничих витрат по замовленню «Зведена відомість витрат по цеху», дані якої потім переносяться до відомості витрат по замовленню.

Досить важливим для здійснення внутрішньогосподарського контролю є порівняння фактичних даних калькуляції з плановими, які встановлені на відповідне замовлення. Це несе за собою досить значну інформацію для прийняття управлінських рішень, встановлення причин відхилень, і покращення системи внутрішньгосподарського контролю.

Отже, здійснимо перевірку дотримання планової калькуляції на ПАТ»Дизельний завод» по ВЗЦ. Результати занесемо до табл. 2.8.

Згідно даної таблиці можна визначити, на підприємстві не досить чітко притримуються планових калькуляцій на виробництво продукції, тому що згідно відхилень відмічаємо перевищення планових витрат.

Таблиця 2.8.

Контроль відповідності фактичних витрат плановим витратам на ПАТ «Дизельний завод» по ВЗЦ за грудень 2013 року

Стаття витрат	Планові витрати, грн	Фактичні витрати, грн	Відхилення, грн. +/-
Матеріали	53560,40	55670,40	+2110,0
Купівельні напівфабрикати	80490,20	80490,20	-
Амортизація	1939,75	1939,75	-
Заробітна плата	4854,83	4854,83
Витрати на утримання основних фондів	3388,70	3488,70	+100,0
Цехові витрати	3215,79	3335,79	+120,0
Паливо на технологічні цілі	705,42	705,42	-
Інші витрати	6783,5	6783,5	-

Зупинимося більш детально на процесі контролю за фінансовою звітністю в частині витрат виробництва. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [2].

Перевірка повноти, правильності та достовірності складання фінансової звітності розпочинається із визначення відповідності форм звітності типовим формам, що затверджені нормативно-правовими актами України. Формальна перевірка здійснюється за допомогою візуального перегляду та порівняння наявності усіх передбачених законодавством форм звітності, а в них - обов'язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф.

Після цього здійснюється перевірка достовірності відповідних показників звітності на підставі їх порівняння з даними облікових регістрів та Головної книги, а вже потім - перевірка ув'язки показників різних форм фінансової звітності між собою за один і той же звітний період. Такий порядок контролю пояснюється тим, що у формах фінансової звітності можуть бути відображені недостовірні дані, тому з'ясувати істину на підставі відображених у них показників буде неможливо без попередньої перевірки їх відповідності даним аналітичного та синтетичного обліку. При контролі використовуються як загальнонаукові, так і специфічні методи дослідження: логічне мислення у поєднанні з методом порівняння, прийоми документального контролю, економіко-математичні методи та методи економічного аналізу тощо.

Після вивчення форм звітності (дод. Ж, З) за допомогою формальної перевірки та перевірки показників на відповідність даним аналітичного та синтетичного обліку проводиться арифметична перевірка кожної форми фінансової звітності. При цьому аналізується правильність обчислення підсумкових показників. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників фінансової звітності.

Отже, інформація стосовно витрат виробництва та собівартості продукції знаходить своє відображення у формах фінансової звітності, а саме: Звіті про фінансвоий стан, Звіті про сукупний дохід. Це свідчить, зокрема, про те, що витрати виробництва та собівартість продукції є важливими інформативними показниками для користувачів, оскільки ці показники прямо впливають на утворення фінансового результату від операційної діяльності підприємства, їх підвищення вказує на неефективні управлінські дії та зменшує прибуток підприємства. Тому від результативності контролю правильності, повноти та достовірності відображення інформації у фінансовій звітності, зокрема інформації щодо витрат виробництва та собівартості продукції, залежить результат прийнятих на її основі рішень.

РОЗДІЛ 3. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Узагальнення матеріалів контролю витрат та калькулювання собівартості продукції та методика складання акту ревізії

Узагальнення результатів ревізії передбачає їх систематизацію і групування. Результати ревізії оформляються актом ревізії (дод. К) , який має відповідати таким вимогам.

В акті ревізії записують порушення, недоліки та позитивні сторони діяльності підприємства. Акт ревізії є підставою для прийняття рішень за встановленими порушеннями і недоліками, а також розроблення заходів щодо усунення останніх. Від кваліфікованого висвітлення й узагальнення в акті фактів встановлених порушень і недоліків залежить якість ревізії.

Узагальнити нагромаджений матеріал - значить зробити висновок, показати основні наслідки.

Узагальнення матеріалів ревізії - основний і найбільш складний етап роботи ревізора. Він має з великої кількості фактів і випадків відібрати основні, реальні й документально обґрунтовані [19].

Протягом перевірки ревізор у робочих зошитах (журналах, щоденниках або на окремих аркушах паперу) нагромаджує й систематизує в певному порядку матеріали й факти, які підлягають узагальненню і включенню в основний акт ревізії. На полях зошита чи журналу відмічається, до якого розділу акта вони мають бути віднесені. Матеріали ревізії слід групувати відповідно до розділів акта ревізії та за однорідними ознаками у відомостях порушень (порушення касових, розрахункових, виробничих та інших операцій).

Факти порушень правової, розрахункової, касової, кредитної, фінансової дисципліни записуються в акт ревізії тільки на підставі перевірених даних, підтверджених оригіналами документів підприємства, яке ревізується.

Висока якість ревізії може бути забезпечена глибоким дослідженням роботи підприємства, старанною обробкою і систематизацією матеріалів. За всіма випадками порушень вказуються номери і дату відповідних первинних документів і облікових регістрів, характер порушення, посади і прізвища винних осіб. Виявлені факти викладаються в акті об'єктивно, при цьому всі записи мають бути простими і доступними для сприйняття.

Додатками до основного акта ревізії можуть бути певні документи, пояснення, заключення комісії, зауваження і пропозиції тощо.

Складаю такі види актів:

1. Частковий (проміжний) акт може бути складено за окремим підприємствами, відділами, за результатами ревізії каси, фінансових результатів, інвентаризації матеріальних цінностей і у тих випадках, коли за встановленими фактами слід вжити невідкладних заходів.

2. Разові акти складають під час перевірок стану складського господарства, розрахунків з покупцями й замовниками, використання робочого часу й трудових ресурсів тощо.

3. Письмові пояснення дають відповідальні особи в разі заперечень або зауважень за фактами порушень чи зловживань, викладених в акті ревізії.

Узагальненню підлягають найбільш суттєві порушення й недоліки в організації й веденні бухгалтерського фінансового обліку й складанні фінансової звітності, за якими оцінюється стан обліку з точки зору правильності організації документації, документообігу, аналітичного й синтетичного обліку, повноти й достовірності звітних показників, узгодженості окремих форм фінансової звітності.

Результати ревізії оформляють актом (дод. К). Оформлення результатів ревізії - найважливіший етап ревізійної роботи. Від правильного оформлення матеріалів ревізії залежить своєчасне усунення недоліків і порушень, виявлених під час ревізії.

Акт -- важливий документ ревізії. За його змістом можна зробити висновок не тільки про наслідки ревізії, а й про якість роботи ревізора, його ерудицію та рівень кваліфікації [24].

Правильно складений акт ревізії має містити тільки ті недоліки й порушення фінансово-господарської діяльності підприємства, які обґрунтовані конкретними фактами й документами.

Акт ревізії - не лише перелік допущених порушень і окремих незаконних операцій. Він є підставою для формування висновків про роботу підприємства як у цілому, так і окремих його частин. Він є також матеріалом для оцінювання якості роботи керівника, головного бухгалтера та інших управлінців [24].

Усі факти викладені конкретно, з посиланням на документи, із зазначенням суми збитків і винних осіб. Акт не повинен виражати особисті погляди ревізора, його суб'єктивну оцінку дій посадових осіб. В акті мають відображатися тільки факти, на підставі яких можна зробити відповідні висновки.

Отже, ревізор не повинен давати таких оцінок, як «зловживання службовим становищем», «перевищення влади», «злочинна діяльність», «привласнення коштів» тощо. Подібні оцінки належать до компетенції тільки судово-слідчих органів. Акт ревізії складається у двох примірниках, один з яких вручають керівнику підприємства для ознайомлення й підписання, а другий залишається в архіві для зберігання.

Акт підписують ревізори, керівник і головний бухгалтер підприємства. Акт має бути незаперечним, грамотно написаним, стисло, ясно відображати реальну дійсність.

До акта записуються факти порушень чинного законодавства, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, наказів, постанов, положень та інструкцій міністерств і відомств, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств.

Крім керівника і головного бухгалтера підприємства, письмові пояснення дають інші посадові особи, які причетні до виявлених ревізією порушень чи зловживань. Ці пояснення додаються до матеріалів ревізії. Причому, достовірність пояснень посадових осіб ревізор старанно перевіряє й у 15-денний строк дає на підставі їх письмовий висновок, який підлягає затвердженню керівником підрозділу, що призначив ревізію.

В акті ревізії виявлені факти порушень чи зловживань записують так, щоб за кожним з них можна було відповісти на запитання: що порушено (Закон, наказ, постанова, положення, інструкція), із зазначенням суті порушення та пункту й параграфа нормативного акта; хто порушив (прізвище, ім'я, по батькові, посада); коли порушено (дата порушення); чим викликано порушення (причини чи умови, які викликали порушення); наслідки порушення (розмір матеріальної шкоди).

Підставою для записів у акті ревізії на ПАТ «Дизельний завод» можуть бути тільки ті дані, які ретельно перевірені ревізором і підтверджені первинними документами, записами в регістрах бухгалтерського обліку, зустрічними перевірками фактичного здійснення операцій, результатами інвентаризацій грошових і матеріальних цінностей, матеріалами проведених контрольних обмірів виконаних робіт, лабораторних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, результатами проведених експертиз щодо перевірки якості продукції тощо.

Письмові пояснення посадових осіб у жодному разі не можуть бути підставою для записів у акті ревізії. Вони не можуть слугувати доказом привласнення коштів чи матеріальних цінностей, а тільки сприяють з'ясуванню причин і обставин порушень, підтверджених документами й обліковими записами.

В акті ревізії слід записувати тільки питання, які мають принципове значення для роботи підприємства і лише суттєві недоліки і порушення, які потрібні для обґрунтування висновків і пропозицій. Складання актів не слід відкладати на останні дні ревізії, а здійснювати послідовно, після вивчення окремих питань.

До акта ревізії додаються такі документи:

один примірник описів усіх інвентаризацій, які проведені під час ревізії;

порівнювальні відомості результатів інвентаризацій, проведених під час ревізії;

акти вибіркових перевірок правильності проведених інвентаризацій під час ревізії;

відомості грошових нарахувань;

пропозиції щодо поліпшення роботи та усунення недоліків.

Ревізійною комісією за результатами контролю надаються висновки та пропозиції по покращенню контрольно-ревізійної роботи. Там обов'язково вказують документи, перевірені суцільно і вибірково, щоб у разі потреби можна було встановити, чи була конкретна господарська операція об'єктом перевірки ревізора і які висновки зробила ревізія. На основі зібраних фактів ревізор узагальнює виявлені недоліки у висновках, посилаючись на складені ним документи. Додатки до акта нумерують у хронологічному порядку і підписують ревізори та особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства. Обов'язково складається перелік матеріалів ревізії, який підшивається до справи, де вказується номер, дата документа, що є додатком до акту або висновку, його назва, сторінки на яких він знаходиться та загальна кількість сторінок справи.

Неістотні порушення заносять в акт ревізії у стисній формі, і за ними на місцях приймаються міри щодо усунення. Згруповані за видами найбільш істотні порушення законності і доцільності господарських операцій і факти зловживань записують в акти ревізії ґрунтовно, точно й об'єктивно. Кожне порушення, записане в акті ревізії, обґрунтовують посиланнями на документи і бухгалтерські записи та підтверджують відомостями порушень, актами, розрахунками, завіреними копіями, поясненнями посадових осіб. За кожним випадком порушень, відображеним в акті, дають документально обґрунтовані, чіткі й влучні відповіді на такі питання: ким і що порушено (сутність, зміст порушення чи зловживання); як порушено (способи, шляхи відхилення від встановлених правил чи законів); чим викликане порушення (причини, умови, мета) та які наслідки їх (розміри нанесеного збитку).

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «Дизельний завод» складається з трьох частин: вступної, констатуючої та висновків. У вступній частині акта вказують найменування і підпорядкованість підприємства, що ревізується, склад ревізійної групи, на основі якого документа проведена ревізія, за який період, прізвище та ініціали керівників підприємства, головного бухгалтера і час їх роботи, які ділянки діяльності підприємства піддавались суцільній перевірці і які - вибірковій, об'єм і перелік питань, які підлягали ревізії тощо.

У результативній частині в розрізі структури акта ревізії розкривається зміст порушень і недоліків у роботі підприємства, що ревізується, і його окремих ділянок. Кожний факт порушення необхідно підтвердити первинними документами, машинограмами, таблицями, розрахунками тощо.

Одним із важливих етапів ревізії є складання висновків про роботу підприємства, а також розробка заходів, направлених на усунення недоліків у його роботі, та організація контролю за виконанням прийнятих рішень.

У висновках дається коротка оцінка встановлених фактів і порушень. Висновки за підсумками ревізії не повинні переказувати зміст акта ревізії, а покликані давати характеристику стану роботи підприємства чи дільниці. Оцінка недоліків повинна бути об'єктивною, необхідно вказати розміри матеріального збитку, втрат і безгосподарських витрат. У висновках наводять найважливіші факти і положення із акта ревізії. Висновки повинні розкривати причини порушень і зловживань.

Пропозиції за актом ревізії повинні бути направлені на усунення виявлених порушень і недоліків, покращання роботи підприємства, забезпечення збереження цінностей; відрізнятися стислістю та конкретністю.

У пропозиціях необхідно викласти практичні заходи щодо усунення недоліків і порушень, попередження можливості їх повторення. За кожним пунктом потрібно вказувати, що необхідно зробити для усунення недоліків, конкретні терміни і відповідальних осіб за виконання цих пропозицій. У пропозиціях не повинно бути загальних фраз, а важливо викласти, що необхідно зробити для попередження порушень, покращання господарської діяльності і збереження товарно-матеріальних і грошових цінностей. Щоб уникнути дублювання в оформленні ревізійних матеріалів, висновки і пропозиції подають у формі проектів наказу за результатами ревізії.

Рішення за результатами ревізій і перевірок приймають безпосередньо на підприємстві. У міру виявлення порушень і недоліків у виробничо-фінансовій діяльності контролери інформують про них керівника підприємства для оперативного прийняття рішень по відшкодуванню матеріального збитку, звільнення з посад тих працівників, які припустили особливо серйозні порушення або зловживання, а також для вжиття необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків на різних ділянках виробничої діяльності. Дану інформацію виносять для обговорення на виробничій нараді, розширеному засіданні правління. За результатами обговорення виносять відповідні рішення, які оформляють протоколом з додатком у необхідних випадках переліку заходів, які підлягають виконанню. Копію протоколу доцільно додати до акта ревізії, щоб потім перевірити виконання прийнятих рішень і розроблених заходів. Рішення за результатами ревізії повинне бути прийняте не пізніше двотижневого строку. Вищий орган управління контролює виконання рішень у різних формах: шляхом письмових запитів; в оперативному порядку через технічні засоби зв'язку; при відрядженнях працівників апарату управління на підвідомчі підприємства з додатковим завданням по перевірці окремих питань по акту ревізії.

Проведену ревізію (перевірку) потрібно вважати завершеною лише після того, як забезпечено фактичне усунення виявлених фінансових порушень і недоліків. Усі суми, які фактично відшкодовані, поновлені, перераховані до бюджету, факти притягнення винних осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності повинні мати документальне підтвердження.

У разі виявлення фактів невжиття заходів щодо відшкодування збитків, випадків повторення правопорушень, за які вже було накладено адміністративне стягнення, приймаються рішення про повторне накладення адміністративних стягнень.

Підсумовуючи вище сказане слід зауважити на недоліках організації контрольної роботи. На підприємстві діє ревізійна комісія створена відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» [4]. Крім того на кожному структурному підрозділі здійснюється власний внутрішній контроль за діяльністю з боку керівництва даних підрозділів. Тому часто ревізії та перевірки різних суб'єктів дублюють одна одну, що безперечно негативно впливає на нормальну та безперебійну діяльність підприємства.

3.2 Реалізація матеріалів ревізії, рекомендації щодо усунення недоліків та напрямки удосконалення контрольної роботи

Реалізація результатів контролю є завершальним етапом в контрольно-ревізійному процесі. Ревізійна бригада разом з керівництвом підприємства, де було проведено ревізію, обговорюють результати контролю у трудовому колективі, доповідаючи про них на зборах активу, виробничій нараді. Обговорення результатів ревізії оформляють спеціальним протоколом.

За результатами контролю організація, що провела ревізію або тематичну перевірку діяльності підвідомчого підприємства, приймає управлінське рішення щодо ліквідації негативних явищ, які було виявлено у порушеннях технологічної дисципліни у виробничому процесі, недодержанні законодавства і нормативних актів у госпрозрахункових і трудових відносинах. Крім того, ці управлінські дії спрямовані на здійснення профілактичних заходів щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей та раціонального використання їх.

Організаційно-розпорядчими документами, що їх видають за результатами ревізій і контрольних перевірок, є накази і розпорядження. Наказ видають у тих випадках, коли у процесі фінансово-господарського контролю виявлено серйозні порушення законодавства, фінансової дисципліни у діяльності підприємства, його підрозділів і окремих працівників. Складається наказ із констатуючої і наказової частин. У констатуючій частині викладають зміст результатів ревізії, відмічають позитивні і негативні сторони діяльності підприємства та його підрозділів. Наказова частина містить рішення про результати фінансово-господарського контролю і складається з двох частин. У першій частині керівник органу, який здійснив контрольні функції, у межах адміністративного права накладає адміністративне стягнення на винуватців виявлених недоліків. У другій частині наказу викладають конкретні заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених порушень і профілактику їх у наступному, а також на відшкодування матеріального збитку.

Розпорядження, що видається за результатами фінансово-господарського контролю, складає контрольний орган у тих випадках коли виявлено незначні недоліки і порушення у діяльності підприємства, яке ревізували, не пов'язані з корисними цілями певних працівників і які не є причиною матеріального збитку.

Працівники структурних підрозділів користуються матеріалами ревізій з письмового дозволу керівника відповідного структурного підрозділу і несуть персональну відповідальність за повне збереження, порядок формування документів у справі та своєчасне повернення до архіву.

Ознайомлення чи передача матеріалів ревізій будь-яким іншим підприємствам, установам та організаціям чи особам без письмового дозволу керівники або особи, яка його заміщує, забороняється.

Слід зазначити, що на етапі реалізації результатів контролю на ПАТ «Дизельний завод» виникає суттєва проблема. Ця проблема пов'язана з усуненням недоліків та ефективним контролем за прийнятими управлінськими рішеннями на основі матеріалів ревізії, яка спричинена відсутністю окремого відділу внутрішнього контролю на ПАТ «Дизельний завод». Зрозуміло, що така форма контролю, як створення окремого відділу внутрішнього контролю, є найскладнішою формою організації контролю на підприємстві, оскільки, як правило, вимагає значних грошових коштів. Враховуючи можливості ПАТ «Дизельний завод» пропонується не формування окремого відділу, а лише створення посади ревізора-контролера. До його обов'язків належатиме:

підготовка до проведення контрольного заходу, а саме: знайомиться з нормативно-правовими документами, які регулюють діяльність підприємства, підготовка програми проведення контрольного заходу;

проведення контрольного заходу особисто або очолювати комісію;

здійснення контролю за усуненням порушень і недоліків фінансової дисципліни та бухгалтерського обліку, виявлених у ході контрольних заходів;

складення протоколів про правопорушення у разі їх вчинення керівниками та посадовими особами ПАТ «Дизельний завод».

Для більш детальної регламентації повноважень ревізора-контролера на ПАТ «Дизельний завод» пропонується створення посадової інструкції. Зразок інструкції наведений у дод. Л.

Слід звернути увагу на те, що на ПАТ «Дизельний завод» контроль витрат зводиться лише до ретроспективного контролю фактичної собівартості, відпускних цін, тобто витратам і перевитратам ресурсів неможливо запобігти.

Оскільки на ПАТ «Дизельний завод» останніми роками не велось систематичної роботи щодо скорочення собівартості виготовленої продукції, це призвело до зниження рентабельності виробництва. З огляду на сучасний стан економіки потрібна особлива увага до формування ефективного механізму контролю за витратами виробництва і собівартості продукції.

Виокремимо умови, важливі для ефективної системи управління виробничими витратами зважаючи на специфіку ПАТ «Дизельний завод»:

належне забезпечення адміністративного персоналу підприємства інформацією, потрібною для прийняття виважених управлінських рішень з питань регулювання виробничих витрат, враховуючи економічні наслідки ухвалених рішень та їхній вплив на ефективність роботи;

контроль за фактичними та плановими величинами, зазначеними у нормативній документації;

системна обробка інформації управлінського обліку щодо виробничої діяльності підприємства;

встановлення причин що призвели до відхилень фактичних від встановлених норм, та рівень їхнього впливу на результати діяльності ;

пошук способів зменшення виробничих витрат для забезпечення ефективності заданих параметрів, тобто стабільний фінансовий стан, підвищення рівня прибутковості та рентабельності, якість виробленої продукції;

Таким чином, можна запропонувати алгоритм контролю витрат для впровадження у практичну діяльність представлений на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Алгоритм внутрішньогосподарського контролю витрат виробництва

Отже, запропонована методика контролю витрат виробництва продукції передбачає перевірку всього комплексу завдань, що залежать від галузевої специфіки і типу виробництва, особливостей організації і технології виготовлення продукції. В основу внутрішньогосподарського контролю на ПАТ «Дизельний завод» покладено порівняння фактичних витрат з нормативними, виявлення відхилень, встановлення причин та винних в їхній появі.

Таким чином, на основі вище сказано можна зробити висновок, що внутрішній контроль є досить важливим елементом управління підприємством. Організація внутрішнього контролю на підприємстві на високому рівні, дозволить покращити роботу підприємства, скоротити непродуктивні витрати та підвищити його прибутковість.

ВИСНОВКИ

Дослідження методики обліку і контролю виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції на ПАТ «Дизельний завод» було проведено з використанням теоретичного та практичного матеріалу з підприємства. Було визначено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Дослідивши нормативно-правове забезпечення обліку та контролю витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції, було визначено, що воно включає в себе сукупність нормативно-правових актів найвищих гілок влади у державі (законодавчої, виконавчої та представницької). Міністерства фінансів України, інших міністерств та відомств, і власне, кожного підприємства зокрема, які забезпечують повноцінне функціонування та динамічний розвиток бухгалтерського обліку, фінансової звітності й економічного контролю в нашій державі.

Було визначено, що діючим законодавством підприємствам надається свобода дій у виборі варіанту оцінки витрат, які включаються до складу виробничої собівартості продукції, методики їх бухгалтерського обліку та контролю, що є позитивним моментом.

Загалом, нормативне забезпечення обліку та контролю витрат є досить широким, і розкриває усі необхідні питання для здійснення управління витратами, однак досить важливим є те, що нормативні документи, у деяких питаннях, суперечать між собою, це спричинено постійними змінами у законодавстві, і обліку. Тому слід досить ретельно вивчати нормативне забезпечення для забезпечення більш точної і вірної організації обліку витрат підприємства.

Було встановлено, що на ПАТ «Дизельний завод» контроль за витратами здійснює планово-економічний відділ, який є самостійним структурним підрозділом, який підпорядковується безпосередньо голові правління (директору) ПАТ «Дизельний завод». Раніше цей відділ підпорядковувався заступнику директора з економічних питань, але цю посаду було скасовано. Основними задачами планово-економічного відділу є організація комплексного фінансового-економічного аналізу діяльності та розробка заходів щодо ефективного використання виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів, збільшення рентабельності виробництва; організація та встановлення системи управлінського обліку, планування, контролю та управління; складання внутрішньої та зовнішньої звітності для керівництва підприємства. Ці обов'язки передбачають здійснення контролю за правильністю класифікації витрат, аналізу собівартості продукції, аналізу залежності «витрати - об'єм - прибуток», здійснення контрольно-ревізійної роботи, щодо правильності та достовірності ведення обліку витрат та обґрунтованого їх здійснення

Встановлено, що метою ревізії матеріальних витрат є встановлення достовірності первинних даних щодо наявності та руху матеріалів; повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку матеріальних витрат відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення дійсних витрат виробництва та відображення їх у звітності господарюючого суб'єкта. Було з'ясовано, що при перевірці матеріальних витрат на досліджуваному підприємстві застосовується зіставлення інформації, що до фактично наявних матеріалів з обліковою інформацією бухгалтерії. Для встановлення правильності розрахунку та обґрунтованості норм витрат матеріалів використовують інформацію розрахунку норм витрат. Для перевірки дотримання встановлених лімітів використовують дані лімітно-забірних карток.

Правильність нарахування заробітної плати робітникам - відрядникам перевіряється по даним документів, які підтверджують фактичне виконання робіт (нарядів виконаних робіт, актів замірів), встановленим розцінкам, а також - розрахунковим відомостям.

Встановлено, що контроль непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння суми цих витрат за звітний період із запланованими. Перевитрати визначаються як позитивна різниця між фактичними та плановими значеннями за статтями калькуляції.

Завершальним етапом контролю виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції є перевірка зведеного обліку витрат та калькулювання собівартості продукції. Перевірка порядку формування собівартості має важливе значення оскільки її результати можуть виявити невикористані резерви зниження собівартості, а відтак і можливість підвищити результати господарської діяльності. При такій перевірці досліджуються питання формування витрат по окремим елементам та місцям їх виникнення, тобто визначається доцільність включення до складу собівартості вказаних витрат.

Узагальнення результатів ревізії передбачає їх систематизацію і групування. Результати ревізії оформляються актом ревізії, який має відповідати таким вимогам. В акті ревізії записують порушення, недоліки та позитивні сторони діяльності підприємства. Акт ревізії є підставою для прийняття рішень за встановленими порушеннями і недоліками, а також розроблення заходів щодо усунення останніх. Від кваліфікованого висвітлення й узагальнення в акті фактів встановлених порушень і недоліків залежить якість ревізії. Акт -- важливий документ ревізії. За його змістом можна зробити висновок не тільки про наслідки ревізії, а й про якість роботи ревізора, його ерудицію та рівень кваліфікації.

З метою вдосконалення контрольної роботи було запропоновано, враховуючи можливості ПАТ «Дизельний завод», введення в штатний розпис посади ревізора-контролера.

Таким чином, на основі вище сказано можна зробити висновок, що контроль виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції є досить важливим елементом управління підприємством. Організація контролю на підприємстві на високому рівні, дозволить покращити роботу підприємства, скоротити непродуктивні витрати та підвищити його прибутковість.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Податковий кодекс України [від 2.12.2010 №2755-VI] [Електроннй ресурс].- Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua>

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України [від 16.07.1999 р. №996-ХIV] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua/ >

3. Про оплату праці: Закон України: [від 24.03.1995 № 108/95-ВР] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua >

4. Про акціонерні товариства: Закон України [від 17.09.2008 № 514-VI-ВР] [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://zakon4.rada.gov.ua >

5. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні: Закон України [ від 26.01.1993 № 2939-XII] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

6. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України [ від 05.04.2007 № 877-V] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

7. Положення про Державну фінансову інспекцію: Указ Президента України [від 23.04.2011 № 499/2011] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

8. Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами: Постанова Кабінету міністрів України [від 20.04.2006 № 550] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

9. Про затвердження типових форм первинного обліку: Наказ Міністерства статистики України [від 29.12. 1995 року № 352 ] [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://zakon.rada.gov.ua >

10. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності: Наказ Міністерства фінансів України [від 28.03.2013 №433 ] [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://zakon.rada.gov.ua >

11. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості: Наказ Міністерства промислової політики України [від 09.07.2007 № 373 ] [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

12. Інструкція про службові відрядження в межах України та закордон: Наказ Міністерства фінансів України [від 13.03.1998 № 59] [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://zakon.rada.gov.ua >

13. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України [від 11.08.1994 № 69] [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://zakon.rada.gov.ua >

14. Про облікову політику: Лист Міністерства фінансів України [від 21.12.2005 р. № 31-3400П-10-5/27793] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

15. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [Текст]: [затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [Текст]: [затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [Текст]: [затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 318]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

18. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік, 9-те видання: Підручник/ Ф.Ф. Бутинець. -Ж.: Рута, 2011.- 669с.

19. Бутинець Ф.Ф.Контроль і ревізія, 5-те видання: Підручник/ Ф.Ф. Бутинець-Ж.: Рута, 2011.-567с .

20. Мамаєва О.О. Контроль і ревізія: Навчальний підручник/ О.О Мамаєва. - Львів.: Освіта, 2010.-444с.

21. Остапенко Я. О. Облік витрат на виробництво та собівартість продукції/ Я. О. Остапенко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua >

22. Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник / Авт.кол.: В.В. Сопко, В.П. Завгородній. - К.: КНЕУ, 2000. -- 260 с.: іл.

23. Романів Є.М. Контроль і ревізія: Навчальний підручник/ Є.М. Романів. - Львів.: Освіта, 2010.-349с.

24. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник/ Б.Ф. Усач. - К.: Знання-Прес, 2009.- 328с.

25. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник/ В.Г. Швець- К.:-Знання, 2010. -337с.

Размещено на Allbest.ru

...