Аналіз фінансового стану ТОВ "АГ СТАЛЬ"

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.

2. Отримання дебіторської заборгованості.

3. Продаж резервних грошових активів.

4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).

5. Отримання банківських кредитів.

6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх - можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської, а також своєчасне стягнення дебіторської заборгованості.

На підприємстві має бути організований повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації.

Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкта господарювання за такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці. При цьому слід ураховувати реальні умови, а тому доцільно розглянути:

- який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників;

- імовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості;

- питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість у складі залучених коштів займає суттєве місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими господарськими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативний вплив на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств.

Прострочені постачальникам платежі найчастіше виникають тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи: оборотні кошти заморожені в дебіторській заборгованості або в наднормативних, не прокредитованих банком товарно-матеріальних цінностях; розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної діяльності.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується.

З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану -- плану доходів і витрат підприємства.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби -- це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

- визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

- періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

- якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

- при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

- використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

- відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

- страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

- обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Керівництво підприємства планує побудувати сталеплавильний комплекс (потужністю близько 1 млн. тонн сталі і вартістю приблизно 300 млн. дол.), що дасть можливість не залежати від постачальників сировини. 27.04.2011 Кабінет міністрів України мав намір підтримати 7 проектів у металургії., в тому числі і проект ТОВ «АГ Сталь».

Висновки

фінансовий оборотний ліквідність

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

В даній роботі було досліджено практичні аспекти діагностики фінансового стану підприємства на прикладі діючого підприємства - ТОВ «АГ Сталь».

Основним засобом отримання конкурентних переваг є пошук шляхів підвищення ефективності власної діяльності та удосконалення фінансового стану.

Фінансовий стан підприємства -- це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатність ефективно здійснювати її в майбутньому. Для визначення фінансового стану використовують низку аналітичних показників: ліквідності, платоспроможності, майнового стану, рентабельності тощо.

Мета, яка полягає у пошуку та використанні шляхів удосконалення фінансового стану, -- забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковому періоді.

Головним завданням є виявлення шляхів удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, проводиться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності.

На підставі форм фінансово-статистичної звітності (додаток А - Ж) була проведена оцінка та аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «АГ Сталь».

Підприємство має «важку» структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати.

Дане підприємство має:

- не ліквідний баланс;

- кризове фінансове становище;

- має низький урівень маневреності.

Підприємство фінансово залежно. Спостерігається ріст коефіцієнту фінансової залежності.

При визначенні капіталізації підприємства, що аналізується коефіцієнтом фінансового ризику, спостерігається ріст в динаміці, це свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Підприємство має чистий робочий капітал, це свідчить про те, що підприємство здатне оплатити борги.

За результатами діагностики банкрутства та додатковим тестом (модель Альтмана) можна відзначити, що підприємство є потенційним банкрутом.

Для покращення діяльності підприємства ТОВ «АГ Сталь» потрібно:

- вдосконалення управління, організації виробництва і праці;

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізація виробничих запасів;

- прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

- зменшення обсягів дебіторської заборгованості;

- автоматизація праці та комп'ютерної техніки;

- стимулювання працюючих;

- збільшити обсяги реалізації;

- максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами;

- мобілізація внутрішніх резервів. Це: проведення реструктуризації активів підприємства; перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства;

- залучення іноземних інвестицій.

Подальшою метою фінансового механізму підприємства «АГ СТАЛЬ» має бути забезпечення стійкості фінансового стану товариства, зростання обсягів випуску якісної конкурентоздатної продукції, економія ресурсів, впровадження інновацій та також інвестування пріоритетних сфер виробництва.

Література

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р, № 436-ІV.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV зі змінами, внесеними згідно із Законами № 3422-IV (3422-15) від 09.02.2006.

3. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 12.01.2005 р. № 2322-IV.

4. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” від 30.06.1999. №784-ХІV ВР.

5. Конституція України // Відомості Верховної ради України.-1996. -№ 30.

6. Наказ Мінекономіки від 26.10.2010 № 1361 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».

7. Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстроване в Мін'юсті України 18.05.2000 р., № 288/4509.

8. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.:КНЕУ, 2005. - 592с.

Размещено на Allbest.ru