Наукові основи управління інвестиціями в розвиток флоту судноплавних компаній

Більш низька вартість залучення інвестиційних ресурсів не завжди забезпечує вибір найбільш вигідного способу фінансування. Невигідні інші умови боргового фінансування (наприклад, значна частка передоплати, невідповідний для судновласника графік виплат по борговому фінансуванню) можуть негативно вплинути на рівень прибутковості інвестицій, що особливо небезпечно в періоди низької кон'юнктури фрахтового ринку.

Враховуючи підвищений попит на будівництво суден у періоди високої кон'юнктури фрахтового ринку, з одного боку, і зниження обсягів банківського кредитування судноплавних компаній у періоди низької кон'юнктури, Ї з іншого, заходи щодо державного стимулювання поповнення флоту мають бути спрямовані на переважне кредитування суднобудівних підприємств при високій кон'юнктурі фрахтового ринку, і судноплавних компаній при низькій кон'юнктурі ринку.

Четвертий розділ «Теоретичні основи планування інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній» присвячений удосконаленню наукових підходів до капітального бюджетування судноплавних компаній, визначення варіантів програми поповнення флоту, удосконаленню методичних основ інвестиційного бізнес-планування судноплавних компаній.

Таблиця 1 Вплив фази циклу кон'юнктури фрахтового ринку на вибір схеми фінансування інвестицій у розвиток флоту

Основними складовими процесу планування інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній є формування інвестиційної стратегії, бізнес-проектування і зведене планування інвестицій з конкретизацією джерел фінансування інвестицій.

Капітальне бюджетування є процесом аналізу довгострокових капітальних вкладень в рамках управління інвестиціями. Як основні етапи капітального бюджетування судноплавних компаній виділено: визначення інвестиційних проектів придбання флоту, що відповідають стратегічним цілям і комерційній філософії судноплавної компанії; оцінку грошових потоків від реалізації проектів; оцінку вартості капіталу для визначення ставки дисконтування грошових потоків; визначення приведеної вартості грошових потоків і порівняння її з інвестиційними витратами; аналіз ступеню ризику, пов'язаного з інвестиційними проектами; відбір кращих проектів за обраними критеріями; пост-аудит реалізованих інвестиційних проектів придбання флоту.

В дисертації уточнено порядок розрахунку показників ефективності інвестицій в розвиток флоту залежно від об'єкту вкладень (будівництво нових суден або придбання суден, що були в експлуатації) та характеру зміни експлуатаційних грошових потоків.

У процесі формування інвестиційного портфелю судноплавні компанії націлені на одержання певного рівня прибутковості, діючи у рамках прийнятного для них рівня ризику. Судноплавні компанії, що здійснюють перевезення вантажів у різних сегментах фрахтового ринку, не мають можливості істотно знизити ризики за рахунок диверсифікації портфелю інвестицій у розвиток флоту. Це пов'язане з тим, що фундаментальні економічні фактори, які впливають на один сегмент фрахтового ринку, звичайно здійснюють вплив на інші сегменти (зміна загальногосподарської кон'юнктури, обсягів промислового виробництва, кон'юнктури фінансового ринку).

У дисертації розроблено методичні основи визначення варіантів довгострокової програми поповнення флоту для формування інвестиційного портфеля судноплавної компанії на основі оптимізаційної економіко-математичної моделі. Програма розвитку флоту судноплавної компанії включає взаємопов'язану сукупність інвестиційних проектів будівництва нових суден і / або придбання суден, що були в експлуатації, а також передбачає списання старих суден.

Як критерій оптимізації в моделі використовується кумулятивний грошовий потік, пов'язаний з реалізацією програми поповнення флоту, що включає експлуатаційні грошові потоки, капітальні вкладення і грошові потоки, пов'язані з фінансуванням придбання суден за рахунок власних коштів, банківських кредитів і на основі фінансового лізингу (порядок поетапного розрахунку цих складових детально описано в дисертації).

Як параметри управління в моделі використовуються: кількість суден певного типу, що придбаються за рахунок власних коштів / банківського кредиту в певний період; кількість суден певного типу, що орендуються на умовах фінансового лізингу з викупом наприкінці інвестиційного періоду; коефіцієнт кредитної заборгованості при фінансуванні придбання суден; коефіцієнт, який враховує частку лізингового фінансування. Другу групу параметрів управління (коефіцієнти, що враховують частку боргового фінансування) можна розглядати як константи. Така необхідність виникає у випадку, якщо прораховуються варіанти фінансування на конкретних умовах банків і лізингових компаній, які визначають певну частку позикового фінансування.

В моделі використовуються такі основні обмеження і умови. Сумарна кількість суден, що здобувається, і суден, що отримані по лізингу, кожного типу за весь період реалізації програми поповнення флоту не має перевищувати встановлену верхню границю кількості суден, що здобуваються компанією, і лізингових суден кожного типу за весь період планування. Кількість суден, що вибувають у кожному році, визначається за рамками моделі з урахуванням їх віку і доцільності подальшої експлуатації.

Величина кредитної заборгованості при фінансуванні придбання суден кожного типу в кожному плановому періоді за умовою повного погашення кредиту до кінця реалізації програми поповнення флоту має складати від 50% до 80% ринкової вартості судна. Величина лізингового фінансування при придбанні суден кожного типу в кожному плановому періоді, за умовою повної виплати лізингових платежів до кінця періоду реалізації програми поповнення флоту, має складати від 70% до 80% ринкової вартості судна.

На початок першого планового періоду (року) сума власних коштів за кредитними та лізинговими угодами не має перевищувати величину стартового капіталу компанії на початок реалізації інвестиційної програми. На початок кожного наступного планового періоду сума власних коштів за кредитними та лізинговими угодами не має перевищувати величину сальдо кумулятивного грошового потоку. Сальдо кумулятивного грошового потоку в кожному наступному році має бути не менше, ніж у попередньому. Величини кумулятивного грошового потоку судноплавної компанії на кінець кожного року, починаючи з першого, і стартового капіталу судноплавної компанії не мають бути негативними. Передбачається, що додатковий власний капітал у наступні роки в інвестиційну програму не вкладається.

Модель дозволяє здійснювати вибір методів фінансування інвестицій у придбання суден різних типів (власні кошти, кредитування, фінансовий лізинг) при різних умовах їх реалізації та рівні стартового капіталу в рамках довгострокової інвестиційної програми.

У дисертації удосконалено методичні основи інвестиційного бізнес-планування судноплавних компаній шляхом уточнення підходів до формування змісту таких розділів бізнес-плану як аналіз фрахтового ринку, виробничий план, фінансовий план, оцінка ризику. В рамках фінансового плану уточнено порядок визначення точки беззбитковості за рейсовою схемою фрахтування та величини операційного левериджу. Морські перевезення, особливо в сфері лінійного судноплавства, є показовим прикладом дії операційного левериджу, тому що значна частина експлуатаційних витрат є постійними для короткострокового періоду. Дія операційного левериджу підсилює вплив факторів виробничого ризику, таких як мінливість попиту на тоннаж і фрахтових ставок, що визначають рівень доходів, і експлуатаційних витрат, зокрема, цін на паливо.

П'ятий розділ «Економічний інструментарій управління ризиками інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній» присвячений розробці методологічних основ управління ризиками інвестицій судноплавних компаній, методичних основ кількісної оцінки ризиків інвестицій у розвиток флоту, хеджируванню ринкових ризиків судноплавних компаній за допомогою фрахтових деривативних інструментів, розробці наукових підходів до використання концепції реальних опціонів в управлінні інвестиціями в розвиток флоту.

Ступінь ризику, що впливає на результати реалізації інвестиційного проекту поповнення флоту, визначається як відхилення грошових потоків цього проекту від їх очікуваного значення. В даному контексті фактори ризику є причиною відхилення грошових потоків інвестиційного проекту від очікуваного значення, а ризик є наслідком дії цих факторів.

В дисертації дістала розвиток класифікація ризиків, що впливають на результати реалізації інвестиційних проектів поповнення флоту, шляхом уточнення факторів ринкового і валютного ризиків у складі економіко-політичних ризиків, факторів правових, техніко-технологічних і організаційно-управлінських ризиків.

До ринкового ризику віднесено мінливість фрахтових ставок, ринкових цін морських суден і цін на паливо. До валютних ризиків віднесено ризик при сплаті будівельної вартості судна, валютний ризик понесених експлуатаційних витрат і отриманого фрахту.

До правових ризиків, пов'язаних з державним регулюванням, віднесено податковий ризик, ризик, пов'язаний зі змінами у міжнародному та національному законодавстві у сферах забезпечення справедливої конкуренції, соціального захисту, безпеки судноплавства та життєдіяльності, форм та заходів щодо регулювання вантажних перевезень, забезпечення належного технічного стану суден і т. ін.

До техніко-технологічних ризиків віднесено ризик, пов'язаний з нанесенням судноплавній компанії шкоди внаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу в результаті поломки окремих вузлів і механізмів суден, виникнення аварійних ситуацій, загибелі суден, і ризик, пов'язаний з відповідальністю судновласника перед третіми особами.

До організаційно-управлінських ризиків віднесено ризики, пов'язані із прийняттям управлінських рішень в галузі планування інвестицій, і ризики, обумовлені видом і комерційними умовами фрахтового договору.

За можливістю впливу на фактори ризику вони розділені на систематичні (економіко-політичні, правові та форс-мажорні) і несистематичні (техніко-технологічні та організаційно-управлінські ризики); з погляду можливості захисту Ї на ризики, що підлягають хеджируванню (економіко-політичні, техніко-технологічні та організаційно-управлінські) і ризики, що не підлягають хеджируванню (правові та форс-мажорні ризики).

Як основні етапи процесу управління ризиками інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній виділено ідентифікацію ризику, вимір ризику, зміну профілю ризику, моніторинг і ретроспективний аналіз ризику.

На рис. 2 наведено основні управлінські підходи до мінімізації рівня ризику інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній.

До методів зниження ринкових ризиків судноплавних компаній віднесено укладання довгострокових фрахтових контрактів, хеджирування за допомогою фрахтових деривативів, форвардних контрактів, що базуються на цінах суден «second-hand» і ціні зламу суден на металобрухт, урахування прогнозної вартості бункеру, використання бункерних деривативів.

У дисертації розроблено методичні основи оцінки ризику при борговому фінансуванні придбання суден на основі сценарного методу з використанням методу чутливості та дерева ймовірностей, які передбачають виконання таких етапів: визначення рейтингу параметрів проекту, що перевіряються на ризик, на основі еластичності показнику ефективності; визначення сценаріїв зміни основного параметра проекту, що впливає на величину грошового потоку; аналіз можливостей одержання негативного чистого грошового потоку в кожному періоді; аналіз можливості покриття заборгованості шляхом продажу судна за залишковою вартістю при реалізації песимістичного сценарію; визначення сценаріїв зміни інших параметрів проекту з урахуванням їх кореляції, побудова «дерева ймовірностей» і т. ін.

Реалізація цих етапів проілюстрована в дисертації на прикладі придбання суховантажного судна, що було в експлуатації.

Для аналізу ступеню ризику інвестиційного проекту використовується середнє очікуване значення показнику ефективності, ефективне планове значення, мінімум за сценаріями, що розглядаються, коефіцієнт варіації та інші показники. Кількісною мірою величини ризику є максимальне відхилення показника ефективності від ефективного планового значення з урахуванням ймовірності.

Вибір інвестиційного проекту з альтернативних варіантів передбачається здійснювати на основі прийнятного для підприємства співвідношення прибутковості та ризику. Інвестори можуть вибрати проект із більш високим рівнем прибутковості та більшим ступенем ризику залежно від стратегії інвестування, що характеризується схильністю до ризику. При однакових строках реалізації інвестиційних проектів, що порівнюються, їх прибутковість може бути оцінена на основі середнього очікуваного значення чистого приведеного доходу, при різних строках реалізації проектів, Ї на основі показника еквівалентного ануїтету. З декількох альтернативних інвестиційних проектів краще співвідношення ризику і прибутковості буде мати проект із найменшим коефіцієнтом варіації.

У дисертації обґрунтовано доцільність використання концепції реальних опціонів в управлінні інвестиціями в розвиток флоту судноплавних компаній. Для урахування змін, що впливають на грошові потоки і / або тривалість життєвого циклу проекту, можуть використовуватися опціон відстрочки реалізації проекту і опціон відмови від реалізації проекту. Основною характеристикою, що підвищує вартість проектів, у яких закладені реальні опціони, є невизначеність, пов'язана, в першу чергу, з циклічністю кон'юнктури фрахтового ринку.

У шостому розділі «Умови ефективної реалізації інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній України» систематизовано основні проблеми розвитку інвестиційної діяльності судноплавних компаній України, узагальнено світовий досвід кредитно-фінансового регулювання інвестицій в судноплавстві, обґрунтовано умови ефективної реалізації інвестицій в розвиток флоту українських судноплавних компаній.

Основними проблемами залучення інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній України є висока частка податків у вартості транспортної продукції, невідповідність вимогам з боку іноземних фінансових організацій при кредитуванні, відсутність у національному законодавстві механізму належного забезпечення морських застав та іпотек, відсутність фінансових інститутів, що спеціалізуються в галузі судноплавства, нерозвиненість ринку лізингових послуг в Україні.

Вивчення досвіду розвинених країн у кредитно-фінансовому регулюванні інвестицій судноплавних компаній дозволило виділити податкові стимули, субсидування і пільгове кредитування. До податкових стимулів віднесено використання системи тоннажного податку при реєстрації суден у міжнародних реєстрах, прискорену амортизацію вартості суден, відстрочку податкових зобов'язань, звільнення від податку на збільшення ринкової вартості основного капіталу, пільги з прибуткового податку акціонерів судновласницьких компаній, звільнення від податку на майно, податку на прибуток, мит і ПДВ, створення цільових резервних фондів. Введення заходів щодо державного регулювання дозволило судноплавним компаніям розвинених країн перетворитися у великі логістичні підприємства, які одержують значні вигоди від глобалізації.

Необхідні та достатні умови ефективної реалізації інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній України (рис. 3) включають формування суспільно-економічних засад розвитку судноплавства, створення системи правового захисту суб'єктів інвестиційної діяльності, забезпечення конкурентоспроможності судноплавних компаній.

До необхідних умов віднесено усвідомлення суспільством специфічного характеру і економічних переваг розвитку судноплавства, надання фінансовими інститутами прийнятних для судноплавних компаній умов боргового фінансування суден, удосконалення механізму забезпечення морських застав та іпотек, удосконалення правового регулювання лізингових операцій, введення пільгової системи оподаткування прибутку судноплавних компаній.

У дисертації обґрунтовано переваги застосування в Україні системи оподаткування прибутку діяльності з судноплавства за тоннажним податком при реєстрації суден у міжнародному реєстрі. Застосування тоннажного податку дозволяє знизити величину податкових виплат; надає можливість використання фіксованої ставки податку, що дозволяє легко прогнозувати величину податкових виплат; сприяє розвитку судноплавного бізнесу; дозволяє накопичувати кошти для відтворення основних фондів.

Систему тоннажного податку пропонується побудувати на основі визначення розрахункового оподатковуваного прибутку залежно від чистої регістрової місткості суден. При виборі рівня ставок тоннажного податку необхідно врахувати, що він має бути конкурентоспроможним у порівнянні з країнами відкритої реєстрації, в яких зареєстрований діючий флот, що контролюється українськими судновласниками.

Як основні умови розвитку лізингу суден в Україні обґрунтовано залучення міжнародних фінансових інститутів для кредитування українських фінансових організацій на основі довгострокового кредитування; удосконалення правового регулювання лізингових операцій; створення галузевої спеціалізованої лізингової компанії для будівництва суден, перевагою якої є здатність об'єднати розрізнені та слабко фінансово-забезпечені замовлення дрібних компаній на будівництво суден у досить великі серії.

Для залучення акціонерного капіталу в судноплавну галузь необхідно створити відповідні податкові стимули Ї пільгове оподатковування дивідендів акціонерів судноплавних компаній і т. ін. Доцільно збудувати організаційно-правову систему, яка створить мотивацію для участі в проектах будівництва флоту дрібних інвесторів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної та господарчої проблеми управління інвестиціями в розвиток флоту судноплавних компаній на сучасному етапі розвитку міжнародного торговельного судноплавства, що дозволяє сформулювати принципові положення та висновки.

Розроблені автором концептуальні підходи до управління інвестиціями в розвиток флоту судноплавних компаній дозволили сформулювати такі положення.

1. Автором доведено, що процес управління інвестиціями в розвиток флоту має здійснюватися з додержанням певних принципів, до яких відносяться: принцип релевантності інвестицій; принцип пертинентності інвестицій; принцип забезпечення прийнятного рівня ризиків; принцип системності управління інвестиціями.

Процес управління реальними інвестиціями судноплавних компаній включає формулювання інвестиційних цілей, формування інвестиційної стратегії, вибір активів для формування інвестиційного портфеля, вибір напрямків формування інвестиційних ресурсів, оцінку ефективності інвестицій, забезпечення реалізації інвестицій і контроль досягнення інвестиційних цілей.

Традиційна система інвестиційних цілей, що включає головну, основні та допоміжні цілі, для судноплавних компаній має бути розширена шляхом введення підсистеми підтримуючих інвестиційних стратегічних цілей, які враховують специфіку реального інвестування та судноплавної діяльності. До підтримуючих інвестиційних цілей слід віднести конкурентні позиції (наприклад, частку ринку, аутсайдерство тощо), продуктивність флоту за типами суден, рівень технологічного розвитку (відновлення флоту сучасними типами суден для використання передових технологій перевезень вантажів), віковий склад флоту за типами суден, кількість сегментів фрахтового ринку, кількість географічних секцій фрахтового ринку, ступінь регулярності перевезень, час доставки вантажів і т. ін.

Система інвестиційних цілей має залежати від розміру та організаційно-правової форми судноплавної компанії. Тому при розробці системи інвестиційних цілей вітчизняних судноплавних компаній, сукупність цільових показників не може бути визначена однозначно як прийнятна для всіх суб'єктів цієї сфери діяльності. При встановленні цільових значень прибутковості інвестицій, вікового складу флоту, ступеня регулярності перевезень, часу доставки вантажів, з урахуванням глобального характеру судноплавства, доцільно орієнтуватися на значення цільових параметрів у конкурентів в усьому світі, а не на нормативи, отримані на основі теоретичних оцінок.

Систематизовані автором принципові підходи до розробки варіантів інвестиційних рішень, передбачають можливість вибору спеціалізації та розміру тоннажу залежно від сегмента / сегментів фрахтового ринку, де планується експлуатація флоту, типу відтворення основних фондів, способу відновлення флоту (будівництво нових суден або придбання суден, що були в експлуатації), методу фінансування інвестицій, цілей інвестування і часового обрію володіння активами, часу інвестування з урахуванням фази циклу кон'юнктури фрахтового ринку.

2. До особливостей судноплавства, що істотно впливають на процес управління інвестиціями в розвиток флоту, автором віднесено високу капіталомісткість галузі, вторинний характер попиту на продукцію морського транспорту, циклічність ринкової кон'юнктури, інтернаціональний характер судноплавства, низький рівень диференціації продукції морського транспорту. Вплив на управління інвестиціями судноплавних компаній здійснюють такі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища як державне регулювання сфери морських перевезень, наявність домінуючих фрахтувальників, прийняття рішень про участь у різних видах об'єднань морських перевізників, можливість використання різних видів інвестиційних цілей і т. ін.

3. Автором доведено, що інвестиції в розвиток флоту можуть бути ефективними лише за умовою правильно обраного часу інвестування з урахуванням циклічного характеру кон'юнктури фрахтового ринку. Автором розроблено класифікацію факторів, що обумовлюють циклічність фрахтового ринку, за ознакою «характер дії». Серед основних факторів циклічності виділено екзогенні фактори, до яких віднесено циклічність загальноекономічної кон'юнктури, політичні фактори, світові та локальні війни, закриття каналів, введення торговельних обмежень, функціонування кредитно-грошової системи, та ендогенні фактори, до яких віднесено технологічні зміни в галузі морських перевезень, тривалість інвестиційного циклу і фактор ринкового настрою.

4. Узагальнення світового досвіду фінансування інвестицій у судноплавстві, виконане автором, дозволило виявити такі тенденції розвитку ринків фінансування інвестицій у розвиток флоту: триває зростання обсягів фінансування із залученням позикового капіталу, на ринку спостерігалася невелика кількість IPO, збільшується ступінь глобалізації світового ринку фінансування судноплавства. Основними методами фінансування інвестицій судноплавних компаній залишаються банківське кредитування, суднобудівні кредити, різноманітні форми лізингу і схеми залучення акціонерного капіталу. При змішаному фінансуванні інвестицій у судноплавстві важливу роль відіграє залучення коштів спеціалізованими трастовими KG-фондами.

Уточнена в дисертації класифікація джерел фінансування інвестиційної діяльності судноплавних компаній передбачає виділення фінансування за рахунок власних коштів, першочергового боргового фінансування за рахунок позикових коштів і гібридного фінансування, що є сполученням фінансування за рахунок власних коштів і підпорядкованого боргового фінансування.

5. Автором розроблено показники граничного та «беззбиткового» тайм-чартерного еквівалента рейсової ставки фрахту, як критерії прийняття рішень про доцільність залучення позикових коштів, що дозволило реалізувати умови максимізації ефекту фінансового левериджу шляхом урахування прогнозу кон'юнктури фрахтового ринку.

6. В дисертації обґрунтовані методологічні принципи урахування фази циклу кон'юнктури фрахтового ринку при виборі схеми фінансування і джерел інвестиційного капіталу. Автором доведено, що на вибір схеми та джерел фінансування інвестиційного капіталу судноплавної компанії впливає комплекс факторів, серед яких важливу роль відіграє кон'юнктура фрахтового ринку та фаза ринкового циклу. Наприкінці фази депресії інвестиції можуть бути здійснені з відносно низьким рівнем ризику. Однак, при низькій кон'юнктурі фрахтового ринку і високій частці позикового капіталу, її подальше збільшення може призвести до погіршення фінансового стану і підвищення ризику банкрутства судноплавної компанії. Це обумовлює необхідність визначення фази ринкового циклу і урахування співвідношення рівномірності надходження експлуатаційних грошових потоків і платежів по борговому фінансуванню.

7. У роботі одержали подальший розвиток теоретичні основи планування інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній. Автором уточнено зміст процесу капітального бюджетування судноплавних компаній, конкретизовано порядок розрахунку показників прибутковості інвестицій у розвиток флоту залежно від об'єкту вкладень і характеру зміни експлуатаційних грошових потоків.

8. Розроблені автором методичні основи визначення варіантів програми поповнення флоту, для формування інвестиційного портфеля судноплавної компанії з використанням оптимізаційної економіко-математичної моделі, дозволяють максимізувати кумулятивний приведений грошовий потік, пов'язаний з реалізацією довгострокової програми поповнення флоту на основі різних схем фінансування придбання суден при різній вартості боргового фінансування і величині стартового капіталу судноплавної компанії.

9. Удосконалені в роботі методичні основи бізнес-планування проектів поповнення флоту дозволять підвищити ефективність інвестиційного бізнес-планування судноплавних компаній.

10. У дисертації розроблено методологічні основи управління ризиками інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній. Автором уточнено класифікацію ризиків, що впливають на результати реалізації інвестиційних проектів поповнення флоту. Визначено зміст процесу управління ризиками, що включає ідентифікацію ризику, вимір ризику, зміну профілю ризику, моніторинг та ретроспективний аналіз ризику.

До основних управлінських підходів до мінімізації рівня ризику інвестицій в розвиток флоту судноплавних компаній віднесено: встановлення резервів і лімітів коштів; забезпечення стійкого позиціонування на ринку шляхом диверсифікації інвестиційної діяльності, створення стратегічних об'єднань, офшорних компаній і профіт-центрів; удосконалення комерційного і технічного суднового менеджменту; удосконалення процесу планування інвестицій; перенесення ризику за допомогою страхування.

До методів зниження ринкових ризиків судноплавних компаній віднесено укладання довгострокових фрахтових контрактів, хеджирування за допомогою фрахтових деривативів, форвардних контрактів, що базуються на цінах суден «second-hand» і ціні зламу суден на металобрухт, застосування поправочного коефіцієнта щодо вартості бункера, використання бункерних деривативів.

11. Розроблені автором методичні основи оцінки ризику при борговому фінансуванні придбання суден дозволяють проаналізувати можливість одержання негативного чистого грошового потоку в кожному періоді, співвідношення між заборгованістю за кредитом і залишковою вартістю судна, виконати кількісну оцінку основних видів ризику інвестиційного проекту на основі сценарного методу із застосуванням методів аналізу чутливості та побудови дерева ймовірностей.

12. У дисертації обґрунтовано доцільність використання концепції реальних опціонів в управлінні інвестиціями в розвиток флоту судноплавних компаній. Для урахування змін, що впливають на грошові потоки і / або тривалість життєвого циклу проекту, можуть використовуватися опціон відстрочки реалізації проекту і опціон відмови. Основною характеристикою, що підвищує вартість проектів, у яких закладені реальні опціони, є невизначеність, пов'язана із циклічністю кон'юнктури фрахтового ринку.

13. У роботі виявлено основні проблеми залучення інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній України, до яких віднесено високу частку податків у вартості транспортної продукції, невідповідність вимогам з боку іноземних фінансових організацій при кредитуванні, відсутність у національному законодавстві механізму належного забезпечення морських застав та іпотек, відсутність фінансових інститутів, що спеціалізуються в галузі судноплавства, нерозвиненість ринку лізингових послуг в Україні.

14. Узагальнення світового досвіду кредитно-фінансового регулювання інвестицій судноплавних компаній, виконане автором, дозволило уточнити класифікацію методів кредитно-фінансового регулювання інвестицій у розвиток флоту шляхом виділення податкових стимулів, субсидування капітальних вкладень у флот і пільгового кредитування. До податкових стимулів віднесено використання системи тоннажного податку при реєстрації суден у міжнародних реєстрах, прискорену амортизацію вартості суден, відстрочку податкових зобов'язань, звільнення від податку на збільшення ринкової вартості основного капіталу, пільги з прибуткового податку акціонерів судновласницьких компаній, звільнення від податку на майно, податку на прибуток, мит і ПДВ, створення цільових резервних фондів.

15. В дисертації доведено, що без створення умов ефективної реалізації інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній України неможливе забезпечення розвитку вітчизняної судноплавної галузі. До умов ефективної реалізації інвестицій у розвиток флоту судноплавних компаній України автором віднесено усвідомлення суспільством економічних переваг розвитку судноплавства, загальноприйняту систему правового захисту суб'єктів інвестиційної діяльності судноплавства, оподаткування діяльності з судноплавства фіксованим податком, заснованим на визначенні розрахункового оподатковуваного прибутку залежно від чистої реєстрової місткості суден, що реалізується у вигляді тоннажного податку і т. ін.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Жихарева В.В. Теория и практика инвестиционной деятельности судоходных компаний: монография / В.В. Жихарева. Ї Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. Ї 480 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Жихарева В.В. Конкуренция в смешанных перевозках грузов // Розвиток методів управління та господарювання на морському транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 1998. Ї №3. Ї С. 28-35.

3. Жихарева В.В. Использование срочных сделок для страхования рисков в судоходстве // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2001. Ї №10. Ї С. 180-185.

4. Жихарева В.В. Экономические аспекты функционирования судоходных компаний в оффшорных зонах // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2001. Ї №11. Ї С. 76-81.

5. Жихарева В.В. Финансирование инвестиций в судоходстве // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2002. Ї №13. Ї С. 111-118.

6. Жихарева В.В. Теоретические подходы к прогнозированию в судоходстве // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2003. Ї №16. Ї С. 60-71.

7. Жихарева В.В. Реструктуризация рынка линейного судоходства // Зб. наук. праць Київського університету економіки і технології транспорту. Серія «Економіка і управління»: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї К., 2004. Ї №5. Ї С. 202-207.

8. Жихарева В.В. Эволюция рынка трампового судоходства // Економіка транспортного комплексу: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Харків, 2004. Ї №7. Ї С. 112-119.

9. Жихарева В.В. Рыночные циклы в судоходстве // Зб. наук. праць Київського університету економіки і технології транспорту. Серія «Економіка і управління»: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарєва. Ї К., 2004. Ї №5. Ї С. 188-195.

10. Жихарева В.В. Стратегические альянсы в линейном судоходстве // Економіко-правові аспекти розвитку транспортних систем: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева, В.В. Щербина. Ї Одеса, 2004. Ї №7. Ї С.223-229. (Особистий внесок здобувача Ї визначення напрямків взаємодії між судноплавними підприємствами в рамках стратегічних альянсів).

11. Жихарева В.В. Глобализация и мировые фрахтовые рынки // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2004. Ї №17. Ї С. 22-33.

12. Жихарева В.В. Тенденции развития рынка морских контейнерных перевозок // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева, В.В. Щербина. Ї Одеса, 2004. Ї №19. Ї С. 44-58. (Особистий внесок здобувача Ї виявлення основних закономірностей розвитку ринку морських контейнерних перевезень).

13. Жихарева В.В. Формирование денежного потока судоходных компаний // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2005. Ї №21. Ї С. 145-154.

14. Жихарева В.В. Особенности инвестиционной деятельности в судоходной отрасли // Экономические инновации. Актуальные проблемы развития инфраструктуры производства: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одесса, 2006. Ї №25. Ї С. 59-68.

15. Жихарева В.В. Что нам стоит флот построить? / В.В. Жихарева // Судоходство. Ї 2006. Ї №1. Ї С. 20-21.

16. Жихарева В.В. KG-финансирование пополнения флота / В.В. Жихарева // Судоходство. Ї 2006. Ї №11. Ї С. 32-33.

17. Жихарева В.В. Лизинг в судоходной отрасли // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2006. Ї №25. Ї С. 147-160.

18. Жихарева В.В. Сравнение различных способов привлечения заемного капитала судоходной компанией // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2007. Ї №12. Ї С. 96-109.

19. Жихарева В.В. Судоходный и судостроительный рынки на пороге 2007 года / В.В. Жихарева // Судоходство. Ї 2007. Ї №1-2. Ї С. 48-49.

20. Жихарева В.В. Фрахтовые деривативные инструменты / В.В. Жихарева // Судоходство. Ї 2007. Ї №5. Ї С. 10-11.

21. Махуренко Г.С. Моделирование программы пополнения флота судоходной компании // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем: зб. наук. праць: статті / Г.С. Махуренко, В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2008. Ї №14. Ї С. 5-23. (Особистий внесок здобувача Ї постановка задачі максимізації кумулятивного чистого грошового потоку, пов'язаного з реалізацією довгострокової програми поповнення флоту, формалізація задачі, виконання розрахунків за допомогою оптимізаційної моделі).

22. Жихарева В.В. Мезонинное финансирование пополнения флота и частные судоходные фонды // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2009. Ї №29. Ї С. 128-139.

23. Жихарева В.В. Особенности функционирования пулов в трамповом судоходстве // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2009. Ї №30. Ї С. 148-159.

24. Жихарева В.В. Методологические основы управления рисками в инвестиционной деятельности судоходных компаний // Економічні інновації. Актуальні проблеми економіки й управління основною експлуатаційною діяльністю морського транспорту: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2009. Ї №39. Ї С. 102-109.

Тези доповідей

25. Жихарева В.В. Процессы глобализации в судоходной отрасли / В.В. Жихарева // «Дні науки - 2006»: друга міжнар. наук.-практ. конф., 17Ї28 квітня 2006 р.: тези допов. Ї Дніпропетровськ, 2006. Ї С. 19-21.

26. Жихарева В.В. Принятие инвестиционных решений в судоходной отрасли / В.В. Жихарева // «Социально-экономические реформы в контексте европейского выбора Украины»: третя міжнар. наук.-практ. конф., 20Ї21 квітня 2006 р.: тези. допов. Ї Днепропетровск, 2006. Ї С. 10-14.

27. Жихарева В.В. Управление структурой капитала судоходной компании на основе финансового левериджа / В.В. Жихарева // «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании `2006»: друга міжнар. наук.-практ. Інтернет - конф., 15Ї25 грудня 2006 р.: тези допов. Ї Одеса, 2006. Ї С. 17-22.

28. Жихарева В.В. Перспективы финансирования инвестиционной деятельности судоходной отрасли / В.В. Жихарева // «Современные порты Украины Ї проблемы и решения»: перша міжнар. науково-практ. конф., 14Ї16 лютого 2007 р.: тези допов. Ї Одеса, 2007. Ї С. 40-43.

29. Жихарева В.В. Развитие рынков финансирования судоходных компаний / В.В. Жихарева // «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва»: друга міжнар. наук.-практ. конф. 19 грудня 2008 р.: тези допов. Ї Харків, 2008. Ї С. 31-32.

30. Жихарева В.В. Проблемы развития лизинга морских судов в Украине / В.В. Жихарева // «Фінанси України»: ХIII міжнар. наук.-практ. конф., 10Ї11 квітня 2009 р.: тези допов. Ї Дніпропетровськ, 2009. Ї С. 37-38.

31. Жихарева В.В. Режим тоннажного налога для судоходных компаний Украины / В.В. Жихарева // «Правове життя сучасної України»: міжнар. наук. конф., 29Ї30 травня 2009 р.: тези допов. Ї Одеса, 2009. Ї С. 58-60.

32. Жихарева В.В. Кредитно-финансовое регулирование инвестиционной деятельности судоходных компаний / В.В. Жихарева // «Проблемы развития транспортной логистики»: перша міжнар. наук.-практ. конф., 28Ї30 вересня 2009 р.: тези допов. Ї Одесса, 2009. Ї С. 162-164.

33. Жихарева В.В. Использование реальных опционов в инвестиционной деятельности судоходных компаний / В.В. Жихарева // «Новости научной мысли»: міжнар. наук.-практ. конф., 27 жовтня Ї 5 листопада 2009 р. тези допов. Ї Прага, 2009. Ї С. 56-58.

Інші видання

34. Жихарева В.В. Риски в инвестиционной деятельности судоходных компаний // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць: статті / В.В. Жихарева. Ї Одеса, 2009. Ї Випуск 14. Ї С. 86-93.

Размещено на Allbest.ru